рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Проблема несвідомого.

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Проблема несвідомого.

Проблема несвідомого. - раздел Образование, За випуск Кузь Олег Миколайович Свідомість Та Її Походження У Контексті Проблеми Ідеа...

Свідомість та її походження у контексті проблеми ідеального.Феномен свідомості є предметом філософського та наукового аналізу. Проте саме можливість розуміння її природи, як ми побачимо далі, є проблематичною. Існують опозиційні погляди на свідомість, хоча не викликае сумніву,що в природному світі вона притаманна лише людині.

Якщо психіка – це здатність живої істоти чуттєво сприймати світ та реагувати на нього емоційно, то свідомість - це нова якість психічної діяльності, яка дає можливість відображати дійсність у формах культури, тобто в штучних формах,витворених людством у процесі історичного розвитку.

Свідомість людини розглядають як певний процес, що складається з актів сприймання, міркування, пригадування, хотіння, оцінювання та ін.Розрізняють три види актів свідомості - мислення, воління та емоційні переживання .

Мислення полягае в оперуванні абстрактними поняттями ототожнювати свідомість з мисленням неправомірно.

Свідомість не можна відокремити від її змісту. Структурними компонентами свідомості є, по-перше, знання, по-друге, потреби, цінності та емоційні стани, по-третє, програми, тобто проекти, плани, цілі.

Фізіологічно людська свідомість повўязана з діяльністю мозоку. Мозок є матеріальним органом свідомості, його ушкодження позначається на діяльності свідомості. Однак цей орган не починае діяти сам по собі, подібно до того як функціонують, наприклад, залози внутрішньої секреції. Мозок має навчитися мислити під впливом соціокультурного середовища. Відомо, що дитина, яку з народження виховують тварини, сприймає суто тваринні форми поведінки.

У розвитку свідомості важливу роль відіграла мова, інформаційно-знакова діяльність людини . Процеси становлення мови та свідомості людини важко відокремити один від одного як в історичному, так і в особистістному вимірах. Передумовою виникнення свідомості, безперечно, можна вважати практику, труд, бо свідомість абезпечуєсаму можливість цілеспрямованої діяльності, високих форм організації труда.

Таким чином, виникнення феномену свідомості обумовлюється природними засадами - розвинутим мозоком, організованим за певними штучними правилами спосібом життя, використанням знарядь праці і, нарешті, мовою.

Дослідження свідомості - це задача, яку вирішують не тільки гуманітарні дісципліни, але і такі природознавчі науки, як фізіологія, нейропсихологія, психоендокрінологія, кібернетика і навіть фізика.

Традиційний шлях природознавчого анализу свідомості полягає в дослідженні діяльності мозоку за допомогою електронних засобів та новітніх методів. Фахівці з інформатики, когітологіі, когнітивної психологіі прагнуть моделювати окремі функції мислення, використовуючи мікропроцесори, компўютерні томографи, тощо.Утворюються складні нежорсткі моделі, які здатні на незапрограмовані дії.

Проте свідомість неможливо обмежувати індивідуальними рамками.Гуманітарні дісципліни вивчають міфологічні та релігійні метафори,шляхи , якими свідомість проявляє чи обўєктивує себе у соціокультурній площині.

Філософія розглядає свідомість у найбільш широкій перспективі. Одна з проблем - проблема соліпсизму/лат.solusipse – тільки сам/ - виникає у контексті філософського питання про співвідношення свідомості та буття. Справа в тому,що неможливо вийти за межі свідомості, щоб перевірити, чи правильно відображений в ній навколишній світ та чи існує він обўєктивно.Трансцендентальна філософія вважає,що закономірності , які відносять до обўєктивних, насправді є продуктом субўєктивної сфери, тобто трансцендентального абсолютного „Я”, того рівня свідомості, який є загальним у всіх людей. Звідси слід зазнати, що людина замкнена у межах власної субўєктивної свідомості.Існують різні методи подолання теоретичного соліпсизму.Наприклад, Р.Декарт вважав, що поняття досконалого Бога,яке міститься у свідомості,не дозволяє визнати Бога брехуном,отже він не може прищеплювати нам абсолютну неправду,як наслідок у нас є певні основи для достовірного пізнання світу(деякі філософи вважають,що знання про обўєктивне існування світу є суто інстинктивним (Д.Сантаяна),та не може бути теоретично доведеним).Отже, Декарт одним з перших сформулював принцип,який пізніше назвали антропним (грецька anthropos -людина) і який відстоює гармонійність співвідношення буття та свідомості. Згідно з цим принципом, якщо в результаті дослідження ми отримали світ, який протиречить факту нашого існування, це дослідження не було вірним. Релігійне тлумачення антропного принципу, яке зустрічається у Декарта, повўязане з вірою у Творця, який спроектував світ, що відповідає потрібностям людини. Наукова інтерпретація передбачає, що на певному етапі еволюціі природи зўявився спостерігаючий її розум, тобто свідомість є продуктом розвитку матерії.

У звўязку з цим відзначимо, що проблема свідомості принципово розмежовує матеріалістів та ідеалістів, бо вона залежить від рішення питання про співвідношення матеріального та ідеального. Матеріалісти дійсно вважають,що свідомість взагалі та мислення зокрема – це функція висикоорганізованої матерії, хоча вони і не заперечують, що зміст свідомості має ідеальний, а не матеріальний характер. Але досі важко пояснити, яке матеріальне відчуття перетворюється в ідеальну думку. Ідеалісти припускають, що свідомість повўязана з ідеальною субстанцією, абсолютом, тілесність розглядають як щось вторинне.

Свідомість і самосвідомість.Предметом свідомості є не тільки зовнішній світ, але і сам субў єкт, її носій. Тому важливим компонентом свідомості є самосвідомість, тобто усвідомлення людиною власних думок, почуттів, діяльності, потреб, тощо. Самосвідомість розглядають у двох аспектах: по-перше, як усвідомлення людиною свого „Я”, по – друге, як усвідомлення кожного акту свідомості.

Цей останній аспект в філософії Декарта розглядається як єдине достовірне знання: можна сумніватися в усьому, крім того, що ти маєш сумнів. Сogito ergo sum –Мислю, отже існую. Цей факт стає початком достовірної реконструкції себе та світу. Таким чином, свідомість іноді фактично ототожнюється із саморефлексією

Усвідомлення людиною самої себе як соціальної істоти базується на здатності дистанціюватися від себе, побачити себе очима інших. Психично здорова людина певною мірою цікавиться думками інших людей, прагне до комунікації, тобто вона здатна коректувати власний образ та поведінку. Взагалі самосвідомість виконує функції самопізнання, сомоспостереження і самоаналізу, самооцінки та саморегуляції. Ці процеси вказують на те, що людина обирає себе та несе відповідальність за свій вибір. Принаймні некласична думка (ніцшевська філософія,екзістенціалізм,антропологія ХХ ст.) акцентують увагу саме на свободі волі, свободі вибору як на суттєвій рисі людини.

Мислителі цих напрямків підкреслюють, що тільки людина здатна екс-центруватися, вийти за межі внутрішньої тілесної обумовленності своїх вчинків(Г.Плеснер). Свобода, відкритість, незавершеність людського буття проявляється у прагненні знайти певний зовнішній смисл існування у творчості, спілкуванні, релігії, тощо.У звў язку з тим, що самостійний вибір має як наслідок вагу відповідальності, люди іноді прагнуть „втекти від свободи”(Е.Фромм). Проте людина не може не обирати: відмова від вибору - це теж вибір (Ж.-П.Сартр).

Таким чином, самоідентифікація, самовизначення – це сутністна якість людини, згідно з вченнями некласичної філософії.

Протилежної точки зору дотримуються філософи – постмодерністи (Ж.Дельод,Ж.Дерріда,Р.Рорті та ін.). Справа в тому, що самовизначення можна розглядати як ітог пізнавальних процедур, оскільки людина сприймає себе,виходячи з уявлень про світ, суспільство, ідеал особистості, які панують у її оточенні,у культурі, до якої вона належить .Звідси можна дійти висновку, що наш вибір завжди опосередкований, запрограмований раніше з більшою чи меньшою долею ймовірності. Марксизм та екзистенціализм визнавали, що людина формується під впливом культурно – історичних умов. Але постмодерністи вважають, що культурне і в першу чергу мовне середовище формує наше несвідоме, його бажання, які зумовлюють особливості характеру та поведінки людини. Тобто саме можливість самостійності та свободи виглядає сумнівною. Людина має ілюзії відносно власної незалежності, орігінальності, але єдина свобода, яку вона насправді має – це іронічне ставлення до тих ролей, які ій доводиться грати протягом життя. Згідно із постмодерністським тлумаченням свідомість або потік свідомості постійно формується зовні, оскільки саме зовнішні фактори утворюють в нас думки, емоції, бажання, хоча цей потік завжди вислизає від остаточного визначення. Таким чином, людина вільна не тоді, коли вона обирає, а коли вана відмовляється від того, що вона „обрала”.

Як бачимо, таке тлумачення призводить до втрати основи (за Р.Бартом – до „смерті суб єкта”), до паралічу волі або, як прийнято казати,до втрати ідентичності людиною постмодерну.

Ця проблема пов’язана з політичною апатією, ставленням до політики як до шоу, прагненням „переописати” минуле власної країни або народу, нехтуванням моральними принципами, іронічним ставленням до інституту шлюбу (одностатевї сім’ї), а також відсутністю нових ідеологій, етичних систем, які б можна було протиставити старим.

Напрактиці відмова робити свідомий вибір „компенсується” тим, що люди все ж таки зупиняються на чомусь, керуючись власними інстиктивними „первісними” бажаннями. З цим, до речі, повўязаний спалах расизму, націоналізму навіть у економічно розвинутих країнах, а також релігійного фундаменталізму в країнах третього світу. Людина стає більш зручним обўєктом тиску. Маніпуляція її свідомістю - це реальний факт сучасності.

Проблема несвідомого.В класичну епоху вважалося, що людина усвідомлює мотиви власної поведінки, може контролювати її за допомогою розуму. Сфера несвідомого (наприклад ,сновидіння) завжди привертала інтерес, але оцінювалась як щось вторинне, периферійне.Фактично психіка (душа) ототожнювалася у класичній філософії із свідомістю. Докорінно ситуація змінилася завдяки роботам З.Фрейда (1856-1939) - австрійського психолога, мислителя, засновника психоаналізу .На основі власної медичної практики Фрейд дійшов висновку, що психіка містить шар несвідомого, який складають фізичні сексуальні бажання /комплекси/ ,які віникають ще в перші роки життя, а також витиснені бажання дорослої людини. Між свідомим та несвідомим відбувається обмін: усвідомлене витісняється, а існуюче у глибині психіки може ставати формами свідомості(сновідіння, помилки та ін.). Що більш важливо, Фрейд наполягав на тому, що саме несвідоме керує психикою, мотивує поведінку людей. Це ствердження неприємно шокувало, оскільки принижувало образ розумної ,відповідальної людини.За Фрейдом,людина не є господарем сама собі, її інтелект безсилий перед пристрастями тілесними інстинктами. Проте Фрейд не драматизував таке положення речей. Навпаки, він вважав, що культура, соціальне життя, базуючись на системі заборон, репресує психіку, заважає реалізації природнього начала, а це стає причиною психічних захворювань, спалахів агресивності у суспільстві.

Концепція З.Фрейда лежить у руслі тієї філософської традіції, яка робить акцент на несвідомому, ірраціональному (філософія життя А.Шопенгауера та Ф.Ніцше, інтуітивізм А.Бергсона та ін.). Його вчення мало підгрунтя та набувало все більшої популярності. Згодом зўявляються психологічні концепції, які продовжують дослідження Фрейда, але певною мірою коректують його висновки.

Глибшу диференціацію несвідомого дав К-Г Юнг (1875-1961). Він виділив, крім „особистістного несвідомого як відображення в психіці індивідуального досвіду”, ще глибший шар – „колективне несвідоме”, яке є відображенням досвіду попередніх поколінь. Змістом його є загальнолюдські прообрази-архетипи (героя,мудреця,матері-землі,тощо). Ці образи однакові для всіх часів і народів. Юнг стверджував, що не існує жодного відкриття в науці чи мистецтві, яке б не мало прообразу в колективному несвідомому .На архетипах грунтуються міфи, сновидіння, символіка художньої творчості (відомо, що міфологічні системи різних народів базуються на спільних сюжетах та образах). Вплив архетипу полягає в тому, що він змушує субўєкта вийти за межі людського у сферу надлюдського. За Юнгом, якщо людина відкине всі образи та символічні зображення Бога, вона залишиться із ним (Богом,або архетипом Бога) наодинці. Юнг вказував на необхідність „поширення свідомості”, тобто вивчення глибинних рівней „Я” людини для її духовного здоровўя: втрета гармонії між різними рівнями психіки негативно впливає на її стан.

Представники неофрейдизму / Г.Салліван, К. Хоркі та ін./ розглядають проблему несвідомого у соціальній площині. Природа людини не має незмінного характеру, на неї впливає етнокультурне та соціальне середовище. Треба шукати оптимальні умови для здорового розвитку психіки людини. Як казав відомий німецько-американський мислитель Е.Фромм, головним питанням є не чому люди божеволюють, а чому божеволюють не всі. Механізми адаптації знаходяться у центрі його філософії, яка отримала назву „гуманістичний психоаналіз”. Як і всі неофрейдисти Фрамм вважав, що перебільшувати вплив сексуального фактору, фізичної природи, як це робив Фрейд помилково. Головною причиною неврозів є скоріше так звана „людська сітуація”, страх перед життям, бажання повернутися у небуття, втрата гармонійної єдності із природою. Продуктивний тип характеру дозволяє людині позбавитися неусвідомленого неспокою через творчість, любов, комунікацію.

Дослідження природи несвідомого, його впливу на характер та поведінку людини є важливим напрямком психологічного та філософського знання. Разом з тим багато філософських течій дійшли висновку, що у поведінці, практичній та пізнавальній діяльності людини провідну роль відіграє все ж таки свідомість. Проблема свідомості залишається проблемою свободи людини, її здатності піднятися над обставинами та виммогами власних інстинктів та бажань.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

За випуск Кузь Олег Миколайович

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Проблема несвідомого.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

За випуск Кузь Олег Миколайович
Харків, ВД "ІНЖЕК", 2004 Рекомендовано Вченої Радою ХДЕУ. Протокол №4 від 26.04.04 Автори навчально-метод

Б. Спіноза
Прагнення до відкриття все нових і нових тайн буття, орієнтація на постійний творчий пошук, критичне мислення, особисте самовдосконалення вже протягом не одного тисячоліття проклада

ЗА ТЕМАМИ І ФОРМАМИ ЗАНЯТЬ
Кількість годин лек-ції семін. заняття самост. робота разом

Продовження тематичного плану
15. Суспільство як система, що розвивається

Функції в суспільстві
Поняття світогляду, його природа, структура. Відношення людини й світу – основне питання світогляду. Основні історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука, філософія. Виникнення філософії в

Тема 2. Стародавня філософія
Передумови виникнення філософії на Стародавньому Сході. Веди й Упанішади як початок філософії в Індії. Концепція Атмана й Брахмана. Ортодоксальні (йога, ньяя, веданта, міманса та ін.) та неортодокс

Тема 3. Філософія середньовіччя та епохи Відродження
Синтез античної філософської традиції та християнських догматів у філософії середньовіччя, його прояв у онтології, гносеології, антропології середніх століть. Проблеми віри й знання, волі й розуму,

Тема 4. Філософія Нового часу та Просвітництва
Епоха Нового часу в історії європейської цивілізації. Епоха розуму, науки та прогресу. Розробка та обґрунтування методів наукового пізнання: емпіризм та раціоналізм. Емпіричний напрям у методології

Тема 5. Німецька класична філософія
Німецький ідеалізм – вершина європейського раціоналізму. Загальні особливості та риси німецької класичної філософії. Принципи німецької класики: принцип розрізнення закономірностей розвитку природи

Тема 6. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
Тисячолітня традиція української філософії. Джерела української філософської культури. Особливості типу української філософської парадигми. Основні етапи розвитку української філософії. Філософія у

Тема 7. Сучасна світова філософія
Класична й некласична філософія. Поява ірраціоналізму: Ф. Ніцше, А. Шопенгауер, С. К’єркегор. Основні лінії розвитку сучасної світової філософії: ірраціонально-гуманістична, релігійна, позитивістсь

Тема 9. Діалектика
Формування діалектики – від творчої суперечки до ключового принципу розвитку всіх форм буття. Поняття закону. Основні закони діалектики: закон взаємного переходу кількісних змін у якісні, закон єдн

Основний зміст пізнавальної діяльності
Процес пізнання – один із найголовніших антропологічних чинників еволюції людини. Пізнавальний аспект у ставленні людини до світу: об’єкт та суб’єкт пізнання. Філософський зміст питання про пізнанн

Тема 13. Форми та методи наукового пізнання
Наука як вища форма раціонального пізнання. Розвиток науки від Арістотеля до сьогодення. Становлення науки як соціального інституту в ХVІІ ст. Відмінність науки від інших форм знання. Наука й філос

Тема 15. Суспільство як система, що розвивається
Людське суспільство як особлива форма буття. Соціальна філо-софія як невід'ємна частина цілісної системи сучасного філософського знання, як метатеорія соціуму. Основні підходи й напрямки у філософс

Цінності та їх роль у житті суспільства
Філософське вчення про людину як елемент духовної культури та як філософська дисципліна. Філософська антропологія: історичний генезис і сучасний стан. Концепція людини в структурі філософського зна

Тема 18. Філософія економіки
Суспільство як система та життєдіяльність людини. Основні сфери суспільного життя: політика, економіка, культура, право тощо. Розмаїття поглядів на основи суспільного розвитку. Принцип матеріалісти

Функції філософії.
Філософія та світогляд.Людина — єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної самосвідомості. Результатом цієї здатності є знання про світ і про себе,

Філософська система Аристотеля.
Особливості виникнення та розвитку філософії на Стародавньому Сході. Виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізаціях стародавнього світу. Саме перехід від одніє

Соціальна філософія епохи Відродження.
Соціальні умови становлення та особливості розвитку філософії Середньовіччя. Патристика як історична форма філософствування. По-перше, слід зазначити особливості іс

Основні принципи, ідеї та концепціі Просвітництва
Розвиток науки та філософська картина світу в ХVI – ХVIII ст. Процес розкладу феодалізму, який починається в епоху Відродження, набуває тенденції поглиблення і поши

Антропологічний матеріалізм Л. А. Фейєрбаха.
Класична німецька філософія - вершина класичної філософської думки.Інтелектуальна революція, що послідовно поглинала всю Європу, наглядно демонструвала, що можливос

До надбань світової філософської думки.
Основні періоди у розвитку української філософії. Історія вітчизняної філософії, в якій виявляється духовність і самоусвідомлення народу, є складовою історії всесві

Екзистенціально-антропологічна філософія.
4. Ситуація постмодерну у філософії. Особливості філософської думки кінця ХІХ-ХХ ст.Наша епоха — це час глибоких соціальних зрушень, пошук

Категрія "матерія", її значення та властивості.
Буття як вихідна категорія філософії. Поняття буття є вихідним для філософії. Проблема буття — це проблема сутності всього існуючого, а також проблема єдності світу як цілого. Бутт

Діалектика та метафізика.
Діалектика як філософська теорія розвитку.Діалектика є сучасною загальною теорією розвитку всього сутнього, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах,

Людина та практика.
Природа як об’єкт філософського аналізу.Поняття “природа” - одне з найбільш широких. Його осмисленню приділяли увагу багато мислителів різних епох. Природа - це оточу

Чуттєве, раціональне та ірраціональне в пізнанні.
Пізнання як предмет філософського аналізу.Пізнання — процес цілеспрямованого, у активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історично

Побудова і динаміка наукового знання.
3. Форми та методи наукового пізнання. Наукове пізнання та його специфічні ознаки. Наука – особливий різновид пізнавальної діяльнос

Новітні напрямки у дослідженні суспільства та економіки.
Суспільство як предмет філософської рефлексії. Проблемне коло соціальної філософії.Суспільство з давніх часів привертає увагу філософів. Соціальна проблематика стає актуальною для

Суспільство як об’єкт філософського аналізу (проблема суспільства в історії філософії).
У теоретичному розумінні суспільства, його сутнісних засад існують різноманітні погляди. Філософи завжди прагнули зрозуміти специфіку соціальних явищ, з'ясувати механізми соціальної інтеграції, що

Специфічні риси сучасного етапу розвитку суспільства.
Проблема суспільного прогресу та його критеріїв.Прогрес – це розвиток від менш досконалих до більш досконалих форм. Соціальний прогрес, який розг

Аксіологія. Цінності та символи.
Специфіка філософського розгляду проблеми людини. Індивід, індивідуальність, особистість. Навіть самі далекі, умоглядні проблеми людина вирішує для себе, для глибин

Проблема несвідомого.
Свідомість та її походження у контексті проблеми ідеального.Феномен свідомості є предметом філософського та наукового аналізу. Проте саме можливість розуміння її пр

Побудова і динаміка наукового знання.
6. Форми та методи наукового пізнання. Наукове пізнання та його специфічні ознаки. Наука – особливий різновид пізнавальної діяльнос

Дискусія
“Про сутність філософії” Ті форми сприймання життя і світу, які ми називаємо “філософськими”, є витвором двох чинників: перший – це успадковані нами релігійні та етичні ко

Завдання до опанування теми.
Спростуйте чи підтвердіть наступні визначення філософії, які наводить І. Гарін у своїй книзі «Що таке філософія?». Які вам більш до вподоби, чому? Визначіть з цими висловами предмет та функції філо

Тестові завдання
1. Заповніть таблицю: Буття Бог Приро-да Людина Діяль-ність Релігія

Питання до самостійної роботи студентів
1. Наведіть чотири – п’ять рис, що визначають особливості філософських систем Стародавнього Сходу. 2. Чому процес інституціоналізації філософії так і не був завершений на Близькому Сході?

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Ведична традиція у філософії Стародавньої Індії. 2. Йога – філософія духу і тіла: історія і сучасність. 3. Етичне вчення конфуціанства та проблеми виховання. 4. Космос

Круглий стіл
“Захід – Схід: започаткування філософських традицій” Обгрунтування.Як уже було з’ясовано, виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізац

Питання до самостійної роботи студентів
1. Що послужило концептуальним завершенням формування середньовічної філософської думки? 2. Яким чином знаходить своє рішення проблема розуму та віри у філософії середньовіччя? 3.

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Теоцентризм як основний принцип середньовічної філософії. 2. Проблема розуму та віри у філософії середньовіччя. 3. Філософія середньовіччя: вчення про свободу, волю та самосвід

Дискусія
“Схоластика: суперечка номіналізму та реалізму” Обгрунтування.Одним із найбільш цікавих періодів у розвитку схоластики був період суперечки між двома напр

План семінарського заняття
1. Наукова революція XVI – XVII ст., розквіт природознавства та створення нової “картини світу”. 2. Змагання навколо методології наукового пізнання. Емпірична (британська) традиція: Ф. Бек

Питання для самостійної роботи студентів
1. Назвіть “піонерів” науки і стисло охарактеризуйте їх науковий доробок. 2. Чому саме гносеологія та методологія наукового пізнання уособлюють філософію Нового часу? 3. У чому по

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Філософські погляди Р. Декарта та їх значення для подальшого розвитку європейської філософської думки. 2. Філософські погляди Ф. Бекона. Емпірична традиція у сучасній філософії.

Дискусія
“Проблема джерела знання й її раціоналістичне й емпіричне вирішення” Обгрунтування теми дискусії.Епістемологічна (= гносеологічна; гр. еpisteme, gnosis – знання) позиція р

Питання для самостійної роботи студентів
1. Чому німецька класична філософія вважається вершиною класичної філософії? 2. Які головні теми розглядаються представниками німецької класичної філософії? 3. Якої точки зору дот

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Місце німецької класичної філософії у розвитку світової філософії. 2. Гносеологічна концепція І. Канта. 3. Етика обов’язку І. Канта. 4. „Науковчення” І. Г. Фіхте.

Дискусія
„Творча діяльність„я”” Обгрунтування теми дискусії. У німецькій класичній філософії створено систематизовані філософські системи, в яких розкриваються різ

Питання для самостійної роботи студентів
1. Яке місце відводиться філософії у розвитку духовності української нації? 2. Які філософські проблеми вирішуються в різні періоди розвитку вітчизняної філософії? 3. Які видатні

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Розуміння мудрості у вітчизняній релігійно-філософській думці. 2. Філософія Київської Русі. 3. Діяльність культурно-освітніх центрів. 4. Поширення філософських ідей Ю.

Філософія як практична мудрість
в традиціях вітчизняної філософії” Обгрунтування теми дискусії. На різних етапах розвитку вітчизняної філософії були сформовані погляди на філософію, мудр

Питання для самостійної роботи студентів
1. Які обставини спричинили філософський плюралізм XX століття? 2. Розкрийте зміст позитивізму і простежте його еволюцію. 3. Зробіть аналіз філософії марксизму і визначте його пер

Тестові завдання.
1. Визначте напрямок західноєвропейської філософії ХХ ст., який аналізує мовні засоби пізнання: а) антропофілософія; б) конвенціоналізм; в) критичний реалізм; г)

Питання для самостійної роботи студентів
1. Розкрийте основні аспекти значення проблеми буття для філософії. Чому категорія буття є вихідною для філософських міркувань про світ? 2. Прослідкуйте еволюцію становлення категорії бутт

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Значення проблеми буття для філософії. 2. Світ та форми його освоєння. 3. Моделі світу як Всесвіту (релігійна, міфологічна, наукова). 4. Класичне та некласичне розумін

Дискусія
„Проблема буття в історії філософії” Обгрунтування теми дискусії. На протязі розвитку філософської думки були створені основні підходи до розгляду проблем

Завдання до опанування теми
1. Виправте та доберіть діалектичні пари: Буття – Не-буття Сутність – Не-сутність Єдине – ? Ціле – Якість – Брак Зміст – ? Можливість

Питання до самостійної роботи студентів
1. Наведіть приклади форм взаємодії теорії, науки та практики. 2. Чи продовжується біологічна еволюція людини? 3. Підкресліть змістову відміну понять “індивід”, “індивідуальність”

Тематика наукових робіт та рефератів
1. Поняття “природа”. Форми сприйняття природи в історії людства. 2. Філософія та біологія про пізнання живого. 3. Екологічні аспекти економіки сучасного виробництва. 4.

Питання для самостійної роботи студентів
1. Які структурні компоненти містить у собі свідомість? 2. Як вирішує проблему походження свідомості матеріалізм та ідеалізм? 3. Що таке антропний принцип, якими є його тлумачення

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Свідомість і мислення. Сучасна наука про мислення. 2. Співвідношення свідомого і несвідомого в концепціях психо-аналізу. 3. Свідоме і несвідоме у творчості. 4. Свідомі

Дискусія
“Проблема співвідношення свідомого та несвідомого у психіці людини” Обгрунтування теми дискусії.У класичній філософії Нового часу психіка (душа) людини от

Завдання до опанування теми
1. Поясніть, який сенс мають і на яких підвалинах грунтуються основні принципи гносеології: 1) тотожність мислення та буття (принцип відкритості світу для пізнання); 2) діалектика

Питання для самостійної роботи студентів
1. Що таке наука? Чим відрізняється наукове знання від міфоло-гічних та релігійних уявлень про світ? 2. Які характерні риси наукового пізнання? Чи є раціональність ознакою лише наукового п

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Виникнення науки та історичні етапи її розвитку. 2. Наука як феномен культури. 3. Концепція і теорія як форми наукового пізнання. 4. Емпіричні факти як фундамент теорі

Проблемна ситуація
“Застосування діалектики як всезагального методу пізнання” Нагадаємо, що використання діалектики проходить крізь всю історію філософії. Сам термін вперше застосував Сократ

Питання для самостійної роботи студентів
1. Які науки вивчають суспільство? В чому полягає їх специфіка? 2. Чому соціальну філософію вважають метатеорією соціуму? 3. Чи погоджуєтеся ви з тим, що соціальна філософія:

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Предмет та задачі соціальної філософії. 2. Міфологічна й релігійна парадигми в дослідженні суспільства. 3. Людина і суспільство: екзистенціальна та постмодерністська інтерпрета

Питання для самостійної роботи студентів
1. У чому полягає специфіка соціального пізнання та які його основні методологічні засади? 2. Поясніть зміст понять „соціальне”, „соціум”, „суспільство”. 3. Охарактеризуйте сучасн

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Соціальна філософія про актуальні проблемі сучасного вивчення суспільства. 2. Різноманіття суспільних форм і проблема єдності соціального процесу. 3. Соціальний простір і час:

Дискусія
“Свобода та необхідність людини у суспільстві” Обґрунтування теми дискусії.На різних етапах розвитку філософії були сформовані основні погляди на проблему

Питання для самостійної роботи студентів
1. Як християнське вчення вплинуло на світські концепції прогресу? Що таке хіліазм? 2. У чому полягає відносність та суперечливість прогресу? 3. Чи є тотожними поняття прогресу та

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Суспільний прогрес, його характер. 2. Науково-технічний прогрес та його наслідки. 3. Суспільний прогрес у філософії Г. В. Ф. Гегеля та К. Маркса: порівняльний аналіз.

Дискусія
“Просвітницький та романтичний погляд на прогрес” Обгрунтування теми дискусії.За Г. Г. Гадамером існують два джерела розвитку західної культури: просвітни

Круглий стіл
„Людина як цілісність” Обґрунтування теми круглого столу. Уявлення філософів про людину в історії філософії, а особливо в німецькій філософській антрополо

Питання для самостійної роботи студентів
1. Визначте сутність предмета філософії економіки. 2. Як взаємопов’язані суспільне виробництво та матеріальне виробництво? 3. Визначте складові виробничих сил. 4. Охаракт

Тематика наукових робіт та рефератів
1. Концепція “світ-системного” аналізу І. Валлерстайна. 2. Концепції постіндустріального суспільства Р. Арона, Д. Белла, О. Тоффлера. 3. Поняття суспільно-економічної формації в ф

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ “ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ. УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ В КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ” (ЗА ТЕМАМИ 1 – 7) Подані тестові завданн

Варіант 1
1. Філософію якого періоду визначає така риса, як пантеїзм: а) Відродження; б) середньовіччя; в) Просвітництва; г) античності? 2. Дайте загальну характе

Варіант 2
1. Філософія якого періоду характеризується антисхоластичною направленістю: а) античності; б) середньовіччя; в) Просвітництва; г) Нового часу? 2. Які за

Варіант 3
1. Філософську думку якої епохи можна охарактеризувати, перш за все, як антропоцентричну та гуманістичну: а) античності; б) середньовіччя; в) Відродження; г) Нов

Варіант 4
1. Філософію якого періоду визначає теоцентризм як ключова характеристика: а) Нового часу; б) середньовіччя; в) Просвітництва; г) античності? 2. Надайте

Варіант 5
1. Філософська думка якого періоду звертається до минулого, базуючись на аксіомі відповідного типу суспільної свідомості: “чим більш древній, тим більш справжній, чим більш справжній, тим більш іст

Варіант 6
1. Філософія якого періоду характеризує традиціоналізм, тобто відмову від будь-яких новацій, змін, орієнтацію на дотримання установлених зразків та канонів? Хто з мислителів належав до періоду:

Варіант 7
1. Філософську думку якого періоду характеризує дидактизм – риса, яка вказує на повчальний, напутливий характер філософських систем: а) середньовіччя; б) сучасної некласичної філо

Варіант 8
1. Лейтмотивом філософії якої епохи є впевненість у силі людського розуму, віра в його безмежні можливості, орієнтація науки на досягнення економічного та соціального добробуту: а) Просвіт

Варіант 9
1. Що принципово відрізняє зміст філософствування некласичної філософії у порівнянні з специфікою класичної: а) пантеїстичний характер; б) космоцентризм; в) дидактизм;

Варіант 10
1. Філософська думка якого періоду є космоцентичною за спрямованістю своїх дослідницьких інтересів: а) середньовіччя; б) античності; в) Відродження; г) Нового ча

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ "КЛЮЧОВІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ" (ЗА ТЕМАМИ 8 – 18) Заповніть таблиці: 1. Види можливо

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ НАУКОВИХ РОБІТ ТА РЕФЕРАТІВ
Будь-який курс, що викладається у вищих навчальних закладах, передбачає певну кількість годин, яка призначається для самостійної роботи студентів щодо оволодіння курсом. Однією з на