рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Аксіологія. Цінності та символи.

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Аксіологія. Цінності та символи.

Аксіологія. Цінності та символи. - раздел Образование, За випуск Кузь Олег Миколайович Специфіка Філософського Розгляду Проблеми Людини. Інд...

Специфіка філософського розгляду проблеми людини. Індивід, індивідуальність, особистість. Навіть самі далекі, умоглядні проблеми людина вирішує для себе, для глибинного розуміння власного існування. Природно, що у людини виникає ряд питань: яке моє місце в цьому світі? для чого я пізнаю світ? чому природа в процесі свого розвитку породила дух, здатний осягати таємниці світобудови? У філософії постійно виникає бажання надати всім метафізичним проблемам людський вимір, тобто з'ясувати, як вони зв'язані з існуванням людини.

На ранніх етапах розвитку філософії людина сприймалась, як складова частина космосу, природи. Така точка зору має своє продовження і у сучасних філософських теоріях (антропний принцип). Мова йде про особливу роль людини у Всесвіті. Людина визнається унікальним творінням у Всесвіті.Це так званий антропний принцип Б. Картера і Дж. Уіллера. Д. Бом вважає обмеженою та незавершеною будь-яку теорію космосу, якщо вона не містить у собі свідомості як істотного компонента буття. На його думку, матерія, життя і свідомість узагалі не виводяться друг з друга за законом причинного зв'язку, тобто, матерія не є причиною виникнення та існування свідомості. Матерія не тільки речовина, з якої складаються різні предмети, але і поля (електромагнітні, гравітаційні, біологічні і т.д.), і потоки енергії, і багато чого іншого. У Космосі матерія існує в нескінченній безлічі форм, системних утворень і виявлень.

Бажання обмежити сферу філософського осмислення людини проблемою специфічно людського наштовхується на труднощі, оскільки людина у такому випадку не охоплюється в її цілісності. Тілесність, духовність, розумність людини - все це окремі, розрізнені теми. При визначенні "специфічно людського" філософи використовують поняття - "людська природа" і "сутність людини". Вже в античності стало складатися переконання, що це різні поняття. Людська природа - це сукупність різних людських властивостей, а сутність людини - визначальна, основна його якість. Найчастіше вважають, що природа людини - біологічна, а сутність - соціальна. Людська природа - сукупність стійких рис, загальних задатків і властивостей, що виражають особливості людини як живої істоти і властиві людині розумній. Сутність людини - визначальна риса людини, що виражає ступінь розвитку її свідомості. Соціальна сутність людини має на увазі, здатність людини жити в суспільстві. У процесі соціалізації людина освоює культуру, соціальні норми, прийняті у даному суспільстві.

Але людина не є простим відображенням соціального оточення. Якби це було так, то всі люди однієї культури мало чим відрізнялися б друг від друга. Кожна людина індивідуальна, її своєрідність виявляється у мисленні, у її внутрішнім світі. Суспільство багато в чому формує людину, але, людина і сама впливає на суспільство, в якому живе. Тому при визначенні людини важливо звертати увагу як на її біологічну природу, так і на її соціальну сутність.

Для визначення людини у сучасній філософії існують поняття “індивід” (біологічний представник людства), “індивідуальність” (підкреслює унікальність людини), “особистість” (пов’язана з соціальністю, етикою, духовністю людини). Терміни: "індивід", "індивідуальність" і "особистість", визначаючи поняття людини, разом з тим мають різний зміст. Коли йде мова про розвиток людини, про її індивідуальні психологічні, духовні та соціальні якості, то ці поняття використовуються саме в такій послідовності.

Індивід (лат. "неподільне") - окремо узятий представник людської спільності. У соціальному житті індивід виступає як клітинка соціальної групи чи суспільства. При розгляді індивіда, насамперед маються на увазі біологічні властивості людини. Індивідуальність - неповторна своєрідність людини, набір її унікальних властивостей. Це поняття вказує на незвичайність людської істоти. Особистість зв'язана із соціальністю, із суспільством. Особистість – поняття, якє підкреслює духовність людини. Воно вбирає в себе самобутність людини, її соціальні якості, багатство душі. Поняття „особистість” підкреслює соціальний облік людини, як суб'єкта суспільних відносин. Поняття „особистість” передбачає гармонічний, універсальний розвиток усіх задатків людини.

Яку людину можна назвати особистістю? Насамперед духовно розвиту, що володіє почуттям відповідальності за свої вчинки. Коли в давнину хотіли сказати про кого-небудь, що вона соціально і духовно розвита людина, використовували лат. слово "персона" ("маска актора"). Це слово підкреслювало соціальність людини та показувало, що вона не є лише природним організмом. Слово "особистість" з'явилося в Західній Європі близько XVІІ ст... У Росії цей термін використовував М. Карамзін, він вважав людину суспільною істотою, яка здатна до спілкування, інтелектуального вдосконалення.

Німецька філософська антропологія. Філософська антропологія займається вирішенням таких питань: що є людина як цілісність? Що можна вважати сутністю людини як самостійної істоти? Передумовою виникнення філософської антропології була філософія життя (Ф. Ніцше, В. Дільтей). Філософська антропологія вважається самостійною сферою філософського дослідження, яка формується на початку XX століття та представлена творчістю М. Шелера, А. Гелена, Х. Плеснера, Е. Ротхакера, М. Ландмана та ін. На відміну від інших наук, які вивчають окремі прояви людини (біологічні, психологічні, соціальні та ін.), задачею філософської антропології постає створення цілісного філософського образу людини.

Макс Шелер (1874-1928), основоположник філософської антропології, вважав, що всі основні проблеми філософії можна звести до питань: що є людина? Шелер висунув програму філософського пізнання людини у всій повноті її буття. Задача філософської антропології полягала в тому, щоб на основі нового природничонаукового і гуманітарного знання створити цілісний філософський образ людини, який би об'єднував наукове, філософське та релігійне сприйняття людини. У роботі "Людина і історія" Шелер так визначає предмет філософської антропології: це наука про сутность людини, про її відношенні як до царств природи (неорганічнє, рослиннє і твариннє), так і до основи всіх речей, - це наука про сутніснє походження людини, про основи її фізичного, психічного та духовного, це наука про основні напрямки і закони біологічного, психічного, духовно-історичного і соціального розвитку людини.

Вихідна проблема філософської антропології - принципова протилежність людини і тварини. Задум Шелера і його послідовників полягав у тому, щоб виявити природу людини за допомогою порівняння її з твариною. Філософська антропологія розвиває ідею біологічної "незавершеності" людини завдяки якій сама природа як би визначила відкритість людини світу та її творчу здатність до створення культури. Шелер, порівнюючи людину з твариною робить висновок, що людина нічого загального не має з твариною. Природа людської духовності не коріниться в тілесній фізіології та біології. Згідно Шелеру, людині властивє любовне, безкорисне, неупереджене відношення до речей, до других людей. Суть цього відношення полягає в тісному зв'язку з основою всіх речей. Людина, по Шелеру, який був католицьким мислителем, - це істота віруюча ("теологічна антропологія" і "філософська антропологія" у Шелера фактично співпадають).

Гельмут Плеснер (1892-1985) розробив концепцію, яка трактує людину як ексцентричну істоту. Ексцентричність у Плеснера є динамічним поняттям, що позначає таке відношення до самого себе і до навколишнього світу, що виключає стан повної рівноваги. Ексцентричність виступає як деяке перехрещування мощі та немочі. Ексцентрична позиція людини може виявлятися, як сміх і плач, тобто в реакціях, що виникають у результаті втрати самовладання при зіткненні з непоясненими ситуаціями, на які не відомо як треба реагувати. Тварина позбавлена ексцентричності, вважає Плеснер, вона не здатна помітити ці ситуації. Тільки духовна істота здатна так реагувати, помічати дистанцію між досконалістю та своїми можливостями. Ексцентричність означає для людини постійне коливання між необхідністю пошуку відсутньої рівноваги та прагненням усунути рівновагу, яка вже досягнута в культурі. Людина розуміється Плесснером, як творча істота, як сила та "ексцентр" творчого самостворення. Виходячи з особистісного "ексцентра", людина пізнає світ і речі, будує відносини як до самого себе, так і до зовнішнього світу.

Арнольд Гелен (1904-1976) у роботі "Людина. Її природа та положення у світі" розробляє філософсько-біологічну концепцію людини на основі природничонаукових досягнень свого часу. Він пояснював свідомість та духовність людини особливостями її біології (“в людині реалізовано унікальний проект природи”). Людина долає свою “біологічну недостатність” і створює культуру. Він прагне подолати дуалістичний підхід до людини і обґрунтовує тілесно-душевно-духовну єдність людини шляхом відповіді на питання, чому людина має свідомість і чому у свідомості людини саме такі властивості, а не інші. Гелен висуває тезу про те, що в людині втілен унікальний проект природи, людина принципово відрізняється від тварини в морфофізіологному та біологічному аспектах. При цьому "біологія" людини явно уступає "біології" тварини. Наприклад, людина не захищена от непогоди природним волосяним покровом, не пристосована до швидкого бігу, не має природних органів захисту і нападу; у людини небезпечний для природного існування недолік у розвитку чуттєвих органів і інстинктів. Однак біологічна "недорозвиненність", непристосованість до середовища приводить до формування специфіки спосібу існування людини. Біологічна недостатність, на думку Гелена, виявляється одночасно і недоліком, і умовою відкритості людини світу. Людина компенсує свою „біологічну недостатність” активною творчою діяльністю, створюючи культуру. Сама природа визначила людину до людиною тим, що вона не визначила її твариною. Таким чином, Гелен приходить до висновку, що свідомість і духовність визначаються біологією людини.

Представники культурно-антропологічної галузі філософської антропології Е. Ротхакер і М. Ландманрозглядають людину як творця культури та як її творіння. Культура є специфічною формою вираження творчої відповіді людини на виклики природи. Людина, на думку Ротхакера, оточена таємничою дійсністю, яка не дана в готовому виді. З цієї дійсності завдяки мові, а також біологічно і екзістенціально зацікавленому переживанню цієї дійсності людина створює свої світи культури. "Навколишнім середовищем" людини виступають визначені духовні"культурні ландшафти" - конкретні культури, які розрізняються особливим сприйняттям та відношенням.

Кожна з розвинених філософсько-антропологічних концепцій створених представниками німецької філософської антропології по-своєму цікава й оригінальна, і в сукупності своїх результатів усі вони дозволили західноєвропейської філософії просунутися в осмисленні природи людини. Представники німецької філософської антропології прагнули, по-перше, виявити основи і сфери власне людського буття, людської індивідуальності, суб'єктивно-творчих можливостей людини; по-друге, виходячи з людини і через людину пояснити його власну природу та зміст і значення навколишнього світу; по-третє, описати типізовану модель індивідуальності людини.

Символічну концепцію у філософській антропології створює неокантіанець Ернст Касірер (1874-1945). Його роботи "Філософія символічних форм", "До логіки наук про культуру", "Досвід про людину. Вступ до філософії людської культури" розкривають зміст таких понять як "символічна функція", "культура", "людина". Для Касірера людина виступає як носій культури - людська діяльність протікає в рамках духовної реальності; людина не контактує з буттям безпосередньо, вона опосередкована культурними формами. Життя – розуміється, як підсумок синтезу всіх культурних форм. Культура ж створюється не тільки свідомо; Кассирер вважає, що міфологічна, художня і наукова творчість протікає значною мірою несвідомо. Але за всіма цими створеннями присутня осмислена символічна діяльність. По Касіреру, людина є "тварина символічна" (anіmal symbolіcum) значно більше ніж "тварина раціональна" (anіmal ratіonale), оскільки саме символічна діяльність відкриває їй "шлях до цивілізації", яка розуміється Касірером як влада над самим собою, звільнення від незнання. За допомогою культурної творчої діяльності людина визначає свою позицію у світі, яка визначає різницю між людиною та твариною.

Аксіологія. Цінності та символи.У житті та пізнанні людини важливу роль відіграють цінності. Філософске вчення про цінності називається аксіологією, у перекладі з грецькоі "аксіос" означає "цінність". Аксіологія - складова філософського знання, яка вивчає цінності, закономірності створення людиною системи цінностей, символів. Цінністю є для людини усе, що має визначену значимість, особистісний чи суспільний зміст. Ціннісне відношення людини до світу і себе приводить до формування цінністних орієнтацій особистості. Зріла особистість звичайно має досить стійкі ціннісні орієнтації. Стійкі ціннісні орієнтації мають характер норм, оскільки вони визначають форми поводження людей у суспільстві. Цінносне відношення особистості до себе і світу реалізується в емоціях, волі, творчості та ін. Коли проблему цінностей розглядають у загальному смислі, тоді в якості цінностей виступають істина, добро і краса. При більш конкретному розгляді виділяють економічні, політичні, эстетичні, моральні, релігійні та ін. цінності.

Серед цінностей людини важливе значення має воля - свідома саморегуляція суб'єктом своєї діяльності, що виявляється як цілеспрямованість, рішучість, самовладання. Серед ціннісних орієнтацій людини визначальне значення має також віра - суб'єктивний акт прийняття чого-небудь як істинного. Віра залишається одним із найбільш значимих феноменів духовного життя людини. Мається на увазі і така риса особистості, як віра в себе, яка переходить у впевненість у своїх можливостях. Віра як цінність має співвідношення з ідеалами, які впливають на життя людини. Образ бажаного майбутнього, як регулятивна ідея стає метою. Людина в силу своєї здатності зв'язувати в ланцюг почуття, думки, створює образ бажаного результату. Максимально цілісний образ майбутнього – це ідеал. На зміст ідеалу впливає життєвий досвід людини, ступінь її освіченості, рівня культури.

Створення ідеалів сполучено з абстракціями, ідеалізаціями і сильними переживаннями. Ідеальна держава Платона, святість середньовіччя, эстетична досконалість епохи Відродження, науковє знання Нового часу - усе це ідеали, зв'язані з доведенням позитивної оцінки того чи іншого явища життя людини до межі. Ідеал - це не просто конкретний образ майбутнього, це сукупність різних теоретичних і інших уявлень, які можуть бути переглянуті. Далеко не завжди ідеал зводиться до кінцевої мети, що може приводити до утопічних уявлень. Але присутність ідеалів неодмінна підстава досягнень людини. Існують різні ідеали сучасна філософія орієнтируеться на такі ідеали, як справедливість, демократия, відповідальність та ін..

Кожна людина поводиться відповідно до визначених цінностей. Людина живе у суспільстві і засвоює визначену ціннісну традицію суспільства, яка піддається уточненню та модифікації. У розвитку особистості виділяють три етапи: засвоєння ціннісної традиції, її усвідомлення, привнесення власних новацій. У своїй діяльності людина не може бути абсолютно вільною, вона обмежена рамками цінностей, які, як показує історичний досвід, при всій їх мінливості володіють відносною стабільністю і не піддаються суттєвим змінам водночас. Людина-особистість свідомо формує свій ценностний світ. При особистісному визначенні людини переважнє значення мають її ціннісні орієнтації та їх реалізація в поведінці. Соціальна сила видатних особистостей полягає в тому, що вони конструюють ціннісний світ, який вітається більшістю представників суспільства.

Тлумачення цінністі життя, як святині безперечно, адже якщо немає земного існування, інші цінності втрачають своє значення. Людство не зможе продовжувати власне буття, якщо перестане сприймати життя як вищу цінність. Сенс життя людини - це філософські роздуми про мету та призначення життя людини. Життя та його унікальність - одна з головних тем у філософії, яка розглядаеться також природознавством та теологією. Життя виступає одним із найглибших філософських символів. Людина веде боротьбу за життя і безсмертя. Проблема життя відноситься до числа фундаментальних, оскільки торкається граничних підстав буття людини. У філософії існують роздуми не тільки про життя, але й про смерть. Людина - істота, яка стоїть перед смертю протягом усього свого життя. Проблематизація смерті розглядається в контексті безсмертя душі. Відсутність остаточної відповіді на питання, навіщо існує смерть, спонукає мислителів на пошуки в надії вивідати таємницю життя.

Навіщо ж шукати способи продовження життя в різних символічних формах, якщо відомо, що людське буття має кінець? У кожній культурі формується визначена система цінностей, у якій осмислюється символіка життя і смерті. Вона дає визначений комплекс образів та смислів, за допомогою яких забезпечується психологічна рівновага людини. Людина намагається сформувати визначену структуру уявлень, які уможливлюють повноцінне життя навіть при ясному розумінні неминучої смерті. Виживання людини припускає, що в її психіці складається визначена структура, яка дозволяє за допомогою символічних образів наповнити своє земне існування змістом. Цю психологічну рівновагу потрібно постійно підтримувати. Така потреба присуща не тільки окремій людині, а і культурі в цілому. Коли виникає небезпека для життя окремої людини чи цілого народу, зразки символічного безсмертя стають більш виразними. Одним із засобів символічного увічнення життя людини можна вважати творче безсмертя. Символічно зберегти себе людині дозволяє не тільки наукова чи художня творчість. Різні, потрібні людям види діяльності забезпечують таке безсмертя - і створення нових матеріальних і духовних цінностей, і передача успадкованих традицій та знань і ін.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

За випуск Кузь Олег Миколайович

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Аксіологія. Цінності та символи.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

За випуск Кузь Олег Миколайович
Харків, ВД "ІНЖЕК", 2004 Рекомендовано Вченої Радою ХДЕУ. Протокол №4 від 26.04.04 Автори навчально-метод

Б. Спіноза
Прагнення до відкриття все нових і нових тайн буття, орієнтація на постійний творчий пошук, критичне мислення, особисте самовдосконалення вже протягом не одного тисячоліття проклада

ЗА ТЕМАМИ І ФОРМАМИ ЗАНЯТЬ
Кількість годин лек-ції семін. заняття самост. робота разом

Продовження тематичного плану
15. Суспільство як система, що розвивається

Функції в суспільстві
Поняття світогляду, його природа, структура. Відношення людини й світу – основне питання світогляду. Основні історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука, філософія. Виникнення філософії в

Тема 2. Стародавня філософія
Передумови виникнення філософії на Стародавньому Сході. Веди й Упанішади як початок філософії в Індії. Концепція Атмана й Брахмана. Ортодоксальні (йога, ньяя, веданта, міманса та ін.) та неортодокс

Тема 3. Філософія середньовіччя та епохи Відродження
Синтез античної філософської традиції та християнських догматів у філософії середньовіччя, його прояв у онтології, гносеології, антропології середніх століть. Проблеми віри й знання, волі й розуму,

Тема 4. Філософія Нового часу та Просвітництва
Епоха Нового часу в історії європейської цивілізації. Епоха розуму, науки та прогресу. Розробка та обґрунтування методів наукового пізнання: емпіризм та раціоналізм. Емпіричний напрям у методології

Тема 5. Німецька класична філософія
Німецький ідеалізм – вершина європейського раціоналізму. Загальні особливості та риси німецької класичної філософії. Принципи німецької класики: принцип розрізнення закономірностей розвитку природи

Тема 6. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
Тисячолітня традиція української філософії. Джерела української філософської культури. Особливості типу української філософської парадигми. Основні етапи розвитку української філософії. Філософія у

Тема 7. Сучасна світова філософія
Класична й некласична філософія. Поява ірраціоналізму: Ф. Ніцше, А. Шопенгауер, С. К’єркегор. Основні лінії розвитку сучасної світової філософії: ірраціонально-гуманістична, релігійна, позитивістсь

Тема 9. Діалектика
Формування діалектики – від творчої суперечки до ключового принципу розвитку всіх форм буття. Поняття закону. Основні закони діалектики: закон взаємного переходу кількісних змін у якісні, закон єдн

Основний зміст пізнавальної діяльності
Процес пізнання – один із найголовніших антропологічних чинників еволюції людини. Пізнавальний аспект у ставленні людини до світу: об’єкт та суб’єкт пізнання. Філософський зміст питання про пізнанн

Тема 13. Форми та методи наукового пізнання
Наука як вища форма раціонального пізнання. Розвиток науки від Арістотеля до сьогодення. Становлення науки як соціального інституту в ХVІІ ст. Відмінність науки від інших форм знання. Наука й філос

Тема 15. Суспільство як система, що розвивається
Людське суспільство як особлива форма буття. Соціальна філо-софія як невід'ємна частина цілісної системи сучасного філософського знання, як метатеорія соціуму. Основні підходи й напрямки у філософс

Цінності та їх роль у житті суспільства
Філософське вчення про людину як елемент духовної культури та як філософська дисципліна. Філософська антропологія: історичний генезис і сучасний стан. Концепція людини в структурі філософського зна

Тема 18. Філософія економіки
Суспільство як система та життєдіяльність людини. Основні сфери суспільного життя: політика, економіка, культура, право тощо. Розмаїття поглядів на основи суспільного розвитку. Принцип матеріалісти

Функції філософії.
Філософія та світогляд.Людина — єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної самосвідомості. Результатом цієї здатності є знання про світ і про себе,

Філософська система Аристотеля.
Особливості виникнення та розвитку філософії на Стародавньому Сході. Виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізаціях стародавнього світу. Саме перехід від одніє

Соціальна філософія епохи Відродження.
Соціальні умови становлення та особливості розвитку філософії Середньовіччя. Патристика як історична форма філософствування. По-перше, слід зазначити особливості іс

Основні принципи, ідеї та концепціі Просвітництва
Розвиток науки та філософська картина світу в ХVI – ХVIII ст. Процес розкладу феодалізму, який починається в епоху Відродження, набуває тенденції поглиблення і поши

Антропологічний матеріалізм Л. А. Фейєрбаха.
Класична німецька філософія - вершина класичної філософської думки.Інтелектуальна революція, що послідовно поглинала всю Європу, наглядно демонструвала, що можливос

До надбань світової філософської думки.
Основні періоди у розвитку української філософії. Історія вітчизняної філософії, в якій виявляється духовність і самоусвідомлення народу, є складовою історії всесві

Екзистенціально-антропологічна філософія.
4. Ситуація постмодерну у філософії. Особливості філософської думки кінця ХІХ-ХХ ст.Наша епоха — це час глибоких соціальних зрушень, пошук

Категрія "матерія", її значення та властивості.
Буття як вихідна категорія філософії. Поняття буття є вихідним для філософії. Проблема буття — це проблема сутності всього існуючого, а також проблема єдності світу як цілого. Бутт

Діалектика та метафізика.
Діалектика як філософська теорія розвитку.Діалектика є сучасною загальною теорією розвитку всього сутнього, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах,

Людина та практика.
Природа як об’єкт філософського аналізу.Поняття “природа” - одне з найбільш широких. Його осмисленню приділяли увагу багато мислителів різних епох. Природа - це оточу

Проблема несвідомого.
Свідомість та її походження у контексті проблеми ідеального.Феномен свідомості є предметом філософського та наукового аналізу. Проте саме можливість розуміння її пр

Чуттєве, раціональне та ірраціональне в пізнанні.
Пізнання як предмет філософського аналізу.Пізнання — процес цілеспрямованого, у активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історично

Побудова і динаміка наукового знання.
3. Форми та методи наукового пізнання. Наукове пізнання та його специфічні ознаки. Наука – особливий різновид пізнавальної діяльнос

Новітні напрямки у дослідженні суспільства та економіки.
Суспільство як предмет філософської рефлексії. Проблемне коло соціальної філософії.Суспільство з давніх часів привертає увагу філософів. Соціальна проблематика стає актуальною для

Суспільство як об’єкт філософського аналізу (проблема суспільства в історії філософії).
У теоретичному розумінні суспільства, його сутнісних засад існують різноманітні погляди. Філософи завжди прагнули зрозуміти специфіку соціальних явищ, з'ясувати механізми соціальної інтеграції, що

Специфічні риси сучасного етапу розвитку суспільства.
Проблема суспільного прогресу та його критеріїв.Прогрес – це розвиток від менш досконалих до більш досконалих форм. Соціальний прогрес, який розг

Побудова і динаміка наукового знання.
6. Форми та методи наукового пізнання. Наукове пізнання та його специфічні ознаки. Наука – особливий різновид пізнавальної діяльнос

Аксіологія. Цінності та символи.
Специфіка філософського розгляду проблеми людини. Індивід, індивідуальність, особистість. Навіть самі далекі, умоглядні проблеми людина вирішує для себе, для глибин

Дискусія
“Про сутність філософії” Ті форми сприймання життя і світу, які ми називаємо “філософськими”, є витвором двох чинників: перший – це успадковані нами релігійні та етичні ко

Завдання до опанування теми.
Спростуйте чи підтвердіть наступні визначення філософії, які наводить І. Гарін у своїй книзі «Що таке філософія?». Які вам більш до вподоби, чому? Визначіть з цими висловами предмет та функції філо

Тестові завдання
1. Заповніть таблицю: Буття Бог Приро-да Людина Діяль-ність Релігія

Питання до самостійної роботи студентів
1. Наведіть чотири – п’ять рис, що визначають особливості філософських систем Стародавнього Сходу. 2. Чому процес інституціоналізації філософії так і не був завершений на Близькому Сході?

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Ведична традиція у філософії Стародавньої Індії. 2. Йога – філософія духу і тіла: історія і сучасність. 3. Етичне вчення конфуціанства та проблеми виховання. 4. Космос

Круглий стіл
“Захід – Схід: започаткування філософських традицій” Обгрунтування.Як уже було з’ясовано, виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізац

Питання до самостійної роботи студентів
1. Що послужило концептуальним завершенням формування середньовічної філософської думки? 2. Яким чином знаходить своє рішення проблема розуму та віри у філософії середньовіччя? 3.

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Теоцентризм як основний принцип середньовічної філософії. 2. Проблема розуму та віри у філософії середньовіччя. 3. Філософія середньовіччя: вчення про свободу, волю та самосвід

Дискусія
“Схоластика: суперечка номіналізму та реалізму” Обгрунтування.Одним із найбільш цікавих періодів у розвитку схоластики був період суперечки між двома напр

План семінарського заняття
1. Наукова революція XVI – XVII ст., розквіт природознавства та створення нової “картини світу”. 2. Змагання навколо методології наукового пізнання. Емпірична (британська) традиція: Ф. Бек

Питання для самостійної роботи студентів
1. Назвіть “піонерів” науки і стисло охарактеризуйте їх науковий доробок. 2. Чому саме гносеологія та методологія наукового пізнання уособлюють філософію Нового часу? 3. У чому по

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Філософські погляди Р. Декарта та їх значення для подальшого розвитку європейської філософської думки. 2. Філософські погляди Ф. Бекона. Емпірична традиція у сучасній філософії.

Дискусія
“Проблема джерела знання й її раціоналістичне й емпіричне вирішення” Обгрунтування теми дискусії.Епістемологічна (= гносеологічна; гр. еpisteme, gnosis – знання) позиція р

Питання для самостійної роботи студентів
1. Чому німецька класична філософія вважається вершиною класичної філософії? 2. Які головні теми розглядаються представниками німецької класичної філософії? 3. Якої точки зору дот

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Місце німецької класичної філософії у розвитку світової філософії. 2. Гносеологічна концепція І. Канта. 3. Етика обов’язку І. Канта. 4. „Науковчення” І. Г. Фіхте.

Дискусія
„Творча діяльність„я”” Обгрунтування теми дискусії. У німецькій класичній філософії створено систематизовані філософські системи, в яких розкриваються різ

Питання для самостійної роботи студентів
1. Яке місце відводиться філософії у розвитку духовності української нації? 2. Які філософські проблеми вирішуються в різні періоди розвитку вітчизняної філософії? 3. Які видатні

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Розуміння мудрості у вітчизняній релігійно-філософській думці. 2. Філософія Київської Русі. 3. Діяльність культурно-освітніх центрів. 4. Поширення філософських ідей Ю.

Філософія як практична мудрість
в традиціях вітчизняної філософії” Обгрунтування теми дискусії. На різних етапах розвитку вітчизняної філософії були сформовані погляди на філософію, мудр

Питання для самостійної роботи студентів
1. Які обставини спричинили філософський плюралізм XX століття? 2. Розкрийте зміст позитивізму і простежте його еволюцію. 3. Зробіть аналіз філософії марксизму і визначте його пер

Тестові завдання.
1. Визначте напрямок західноєвропейської філософії ХХ ст., який аналізує мовні засоби пізнання: а) антропофілософія; б) конвенціоналізм; в) критичний реалізм; г)

Питання для самостійної роботи студентів
1. Розкрийте основні аспекти значення проблеми буття для філософії. Чому категорія буття є вихідною для філософських міркувань про світ? 2. Прослідкуйте еволюцію становлення категорії бутт

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Значення проблеми буття для філософії. 2. Світ та форми його освоєння. 3. Моделі світу як Всесвіту (релігійна, міфологічна, наукова). 4. Класичне та некласичне розумін

Дискусія
„Проблема буття в історії філософії” Обгрунтування теми дискусії. На протязі розвитку філософської думки були створені основні підходи до розгляду проблем

Завдання до опанування теми
1. Виправте та доберіть діалектичні пари: Буття – Не-буття Сутність – Не-сутність Єдине – ? Ціле – Якість – Брак Зміст – ? Можливість

Питання до самостійної роботи студентів
1. Наведіть приклади форм взаємодії теорії, науки та практики. 2. Чи продовжується біологічна еволюція людини? 3. Підкресліть змістову відміну понять “індивід”, “індивідуальність”

Тематика наукових робіт та рефератів
1. Поняття “природа”. Форми сприйняття природи в історії людства. 2. Філософія та біологія про пізнання живого. 3. Екологічні аспекти економіки сучасного виробництва. 4.

Питання для самостійної роботи студентів
1. Які структурні компоненти містить у собі свідомість? 2. Як вирішує проблему походження свідомості матеріалізм та ідеалізм? 3. Що таке антропний принцип, якими є його тлумачення

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Свідомість і мислення. Сучасна наука про мислення. 2. Співвідношення свідомого і несвідомого в концепціях психо-аналізу. 3. Свідоме і несвідоме у творчості. 4. Свідомі

Дискусія
“Проблема співвідношення свідомого та несвідомого у психіці людини” Обгрунтування теми дискусії.У класичній філософії Нового часу психіка (душа) людини от

Завдання до опанування теми
1. Поясніть, який сенс мають і на яких підвалинах грунтуються основні принципи гносеології: 1) тотожність мислення та буття (принцип відкритості світу для пізнання); 2) діалектика

Питання для самостійної роботи студентів
1. Що таке наука? Чим відрізняється наукове знання від міфоло-гічних та релігійних уявлень про світ? 2. Які характерні риси наукового пізнання? Чи є раціональність ознакою лише наукового п

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Виникнення науки та історичні етапи її розвитку. 2. Наука як феномен культури. 3. Концепція і теорія як форми наукового пізнання. 4. Емпіричні факти як фундамент теорі

Проблемна ситуація
“Застосування діалектики як всезагального методу пізнання” Нагадаємо, що використання діалектики проходить крізь всю історію філософії. Сам термін вперше застосував Сократ

Питання для самостійної роботи студентів
1. Які науки вивчають суспільство? В чому полягає їх специфіка? 2. Чому соціальну філософію вважають метатеорією соціуму? 3. Чи погоджуєтеся ви з тим, що соціальна філософія:

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Предмет та задачі соціальної філософії. 2. Міфологічна й релігійна парадигми в дослідженні суспільства. 3. Людина і суспільство: екзистенціальна та постмодерністська інтерпрета

Питання для самостійної роботи студентів
1. У чому полягає специфіка соціального пізнання та які його основні методологічні засади? 2. Поясніть зміст понять „соціальне”, „соціум”, „суспільство”. 3. Охарактеризуйте сучасн

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Соціальна філософія про актуальні проблемі сучасного вивчення суспільства. 2. Різноманіття суспільних форм і проблема єдності соціального процесу. 3. Соціальний простір і час:

Дискусія
“Свобода та необхідність людини у суспільстві” Обґрунтування теми дискусії.На різних етапах розвитку філософії були сформовані основні погляди на проблему

Питання для самостійної роботи студентів
1. Як християнське вчення вплинуло на світські концепції прогресу? Що таке хіліазм? 2. У чому полягає відносність та суперечливість прогресу? 3. Чи є тотожними поняття прогресу та

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Суспільний прогрес, його характер. 2. Науково-технічний прогрес та його наслідки. 3. Суспільний прогрес у філософії Г. В. Ф. Гегеля та К. Маркса: порівняльний аналіз.

Дискусія
“Просвітницький та романтичний погляд на прогрес” Обгрунтування теми дискусії.За Г. Г. Гадамером існують два джерела розвитку західної культури: просвітни

Круглий стіл
„Людина як цілісність” Обґрунтування теми круглого столу. Уявлення філософів про людину в історії філософії, а особливо в німецькій філософській антрополо

Питання для самостійної роботи студентів
1. Визначте сутність предмета філософії економіки. 2. Як взаємопов’язані суспільне виробництво та матеріальне виробництво? 3. Визначте складові виробничих сил. 4. Охаракт

Тематика наукових робіт та рефератів
1. Концепція “світ-системного” аналізу І. Валлерстайна. 2. Концепції постіндустріального суспільства Р. Арона, Д. Белла, О. Тоффлера. 3. Поняття суспільно-економічної формації в ф

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ “ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ. УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ В КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ” (ЗА ТЕМАМИ 1 – 7) Подані тестові завданн

Варіант 1
1. Філософію якого періоду визначає така риса, як пантеїзм: а) Відродження; б) середньовіччя; в) Просвітництва; г) античності? 2. Дайте загальну характе

Варіант 2
1. Філософія якого періоду характеризується антисхоластичною направленістю: а) античності; б) середньовіччя; в) Просвітництва; г) Нового часу? 2. Які за

Варіант 3
1. Філософську думку якої епохи можна охарактеризувати, перш за все, як антропоцентричну та гуманістичну: а) античності; б) середньовіччя; в) Відродження; г) Нов

Варіант 4
1. Філософію якого періоду визначає теоцентризм як ключова характеристика: а) Нового часу; б) середньовіччя; в) Просвітництва; г) античності? 2. Надайте

Варіант 5
1. Філософська думка якого періоду звертається до минулого, базуючись на аксіомі відповідного типу суспільної свідомості: “чим більш древній, тим більш справжній, чим більш справжній, тим більш іст

Варіант 6
1. Філософія якого періоду характеризує традиціоналізм, тобто відмову від будь-яких новацій, змін, орієнтацію на дотримання установлених зразків та канонів? Хто з мислителів належав до періоду:

Варіант 7
1. Філософську думку якого періоду характеризує дидактизм – риса, яка вказує на повчальний, напутливий характер філософських систем: а) середньовіччя; б) сучасної некласичної філо

Варіант 8
1. Лейтмотивом філософії якої епохи є впевненість у силі людського розуму, віра в його безмежні можливості, орієнтація науки на досягнення економічного та соціального добробуту: а) Просвіт

Варіант 9
1. Що принципово відрізняє зміст філософствування некласичної філософії у порівнянні з специфікою класичної: а) пантеїстичний характер; б) космоцентризм; в) дидактизм;

Варіант 10
1. Філософська думка якого періоду є космоцентичною за спрямованістю своїх дослідницьких інтересів: а) середньовіччя; б) античності; в) Відродження; г) Нового ча

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ "КЛЮЧОВІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ" (ЗА ТЕМАМИ 8 – 18) Заповніть таблиці: 1. Види можливо

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ НАУКОВИХ РОБІТ ТА РЕФЕРАТІВ
Будь-який курс, що викладається у вищих навчальних закладах, передбачає певну кількість годин, яка призначається для самостійної роботи студентів щодо оволодіння курсом. Однією з на