Філософська система Аристотеля. - раздел Образование, За випуск Кузь Олег Миколайович Особливості Виникнення Та Розвитку Філософії На Стародавньому Сході....
Особливості виникнення та розвитку філософії на Стародавньому Сході. Виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізаціях стародавнього світу. Саме перехід від однієї суспільно-економічної формації до іншої, вищої, є якісним переходом до більш прогресивного способу життя. І це стосується не тільки особливостей економічного укладу. Подібні трансформаційні процеси призводять до суттєвих змін у світогляді людини. Розклад первісної міфології, що об’єднувала в собі перші естетичні, етичні, юридичні, політичні та інші уявлення про людину, суспільство, природу, всесвіт, і формування нових форм світогляду, перш за все, ранніх – релігійного та філософського - мали своїм джерелом розклад родового ладу та виникнення перших ранньокласових суспільних відносин. Починаючи з IV тис. до н.е. на Стародавньому Сході подібні зміни у соціально-економічному та духовному житті народів послідовно відбуваються у перших державних утвореннях: Єгипті, Месопотамії, Індії, Китаї та ін., що сприяло формуванню перших, відносно критичних способів опанування оточуючого світу і призвело до виникнення окремих філософських ідей, а згодом - ще й цілісних релігійно-філософських вчень. Становлення філософії (з відносно чітко вираженою її специфікою) як теоретичної форми світогляду на Стародавньому Сході, тобто перші кроки інституціоналізації філософії як системи знань, відбуваються у VIII - VI ст. до н.е.
Специфіка перших філософських ідей та теорій Стародавнього Сходу відзначається деякими особливостями історичного розвитку цього регіону, серед яких: сильна тенденція зберігання общинних структур, важлива економічна роль держави, установлення верховної власності на землю, централізована деспотична влада та ін.
Однією з важливих особливостей перших, відносно цілісних філософських систем Стародавнього Сходу є її тісний зв’язок з релігією. Практично про кожну з них (йога, буддизм, конфуціанство та ін.) ми говоримо не просто як про філософську систему, а і як про систему філософсько-релігійну. Філософські ідеї цього часу ще невідокремлені ні від релігійних, ні навіть від міфологічних, вони “розчинені” в них. У давньосхідній філософії «розуміти» означає бути у єдності зі світом, відчути свою вихідну, глибинну причетність до космосу, до Всесвіту. Ще однією із рис філософії, що розглядається, виступає орієнтація на авторитет учителя, наставника, його особистість, вона завжди є носієм прихованого, незафіксованого, але суттєвого змісту, який надає ідеї, теорії цілісності. У філософії Стародавнього Сходу пізнання ототожнюються зі змістом та шляхом духовного удосконалення, при цьому одним із важливих способів збагнення сенсу виступає мовчання, особиста внутрішня концентрація. Мабуть, саме тому образ мислителя, філософа Сходу уявляється нашій свідомості як образ самітника (напр. Будда). Також слід зазначити ще одну важливу рису давньосхідної філософії – ту, яка визначає мету всілякого знання як розробку життєвих цінностей, що виходять за рамки задовільнення безпосередніх потреб.
Взагалі необхідно підкреслити, що виникнення та формування філософської думки Стародавнього Сходу - це тривалий, “розтягнутий” на кілька століть процес накопичення, систематизації та розповсюдження теоретичних знань про людину, суспільство, природу, Всесвіт. Однак процес інституціоналізації філософії не був завершений на Близькому Сході. Більш продуктивним було становлення філософії як теоретичного знання у Стародавніх Індії та Китаї.
Що стосується специфіки філософського знання Стародавньої Індії. то слід відзначити, що першим джерелом інформації про життя давньоіндійського суспільства є так звана ведична література (за назвою релігійно-міфологічного пам’ятника “Веди” -буквально “знання”) – різноманітні групи текстів – Самхіти (гімни, заклинання), Брахмани (керівництво ритуалами), Упанішади (релігійно-філософські трактати) та Араньяки (настанови для самітників). Саме Упанішади та деякі епічні твори (“Рамаяна”, “Махабхарата”, “Сакунтала”, “Міхадудта” та ін.) стали одним із головних чинників інституціоналізації філософського знання у Стародавній Індії. Крім того, слід зазначити, що формування світогляду людини у цей період відбувається під впливом становлення класово-диференційованого суспільства. Соціальна диференціація цієї держави була обумовлена походженням людини і характером її діяльності. Перехід із однієї варни (стану) в іншу заперечувався. Існувало чотири основні варни: брахмани (жерці, монахи), кшатрії (воїни, представники знаті), вайш’ї (землеробці, торговці, ремісники), шудри (виробники, залежне населення).
Формування специфіки філософської думки Стародавньої Індії відбувалося через протистояння ідеології брахманізму, що панувала достатньо тривалий період. Нові теорії, що виникають згодом, уже принципово незалежні від ідей ведичного брахманізму та відрізняються новим розумінням людини, її місця у суспільстві, взаємодії з природою, незалежним від соціального становища. З цього часу (І тис. до н.е.) давньоіндійська філософія розвивається у двох ключових напрямках: ортодоксальному, що був орієнтований на авторитет та традиції ведичної літератури (йога, веданта, вайшешика, міманса, ньяя та ін.), та неортодоксальному, що заперечує їх (буддизм, джайнізм).
Багато спільного у порівнянні із давньоіндійською філософською думкою було у формуванні та інституціоналізації філософського знання у Стародавньому Китаї. Різноманітні соціальні зміни (виникнення та розповсюдження приватної власності, грошей, особливо сильний ріст наукових знань у галузі математики, медицини, астрономії) стали передумовою духовних змін у житті народів цієї держави, що не могло не впливати на формування світогляду людини. Дійсно, Китай є однією із загадкових стародавніх цивілізацій. Але світогляд його мешканців формувався не тільки під впливом політичних, економічних та соціокультурних змін у суспільстві, географічна відокремленість Китаю сприяла зосередженості на власній культурі. Тому все, що знаходилося за межами стародавньої держави, набувало характеристики ворожості, примітивізму й викликало негативні емоції. Культ предків, який панував на протязі тривалого часу у первісному китайському суспільстві зберіг, свій вплив до періоду формування класової структури (проте й надалі він залишався достатньо впливовим). Наслідком його широкого розповсюдження стало прагнення матеріалізувати нематеріальне, а аксіомою стародавнього китайського світосприйняття стала теза: “Не може бути нематеріального духа, не може бути обездушеного, але живого тіла.” Перші філософські ідеї зустрічаються у VII ст. до н.е. Про це свідчить зміст старокитайських трактатів “І-цзін” (“Книга змін”), “Ші-цзін” (”Книга пісень”), “Шу-цзін” (“Книга історії”) і т.д. Належної зрілості й виразності філософські вчення набувають у VI-V ст. до н.е., серед них особливо розповсюдженими були конфуціанство, даосизм, моїзм, легізм та інші.
Специфіка та основні етапи розвитку античної філософії.Антична філософія включає в себе філософську думку Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Вона виникає й робить перші кроки інституціоналізації приблизно в той же самий час, як і на Сході, – в VІI-VI ст. до н.е. Давньогрецька філософія, з якої починається антична філософія, – це колиска європейського мислення, джерело всієї європейської філософської культури.
Серед найбільш значних особливостей античної філософії слід зазначити її космоцентричний характер. Він був обумовлений інтересом мислителів до пізнання і розуміння сутності природи, космосу, всесвіту. Тому перші філософські дослідження були спрямовані на вивчення саме цих проблем. Не менш значною рисою даного історичного типу філософії є спроба раціонального осягнення навколишнього світу, що пов’язано з прагненням систематизувати знання, надати їм логічної обгрунтованості. Подібний факт сприяв початку формування принципів класичного європейського мислення, для якого розуміти означає дати опис результату, який має стійкий характер і може бути експериментально відтворений. Взагалі ж "дух" античної цивілізації визначається дуальною моделлю світу та відповідною логікою, що була запропонована Аристотелем (світ є чітко розмежованим на суб'єкт та об'єкт). Антична філософія розвивається у тісному взаємозв’язку та взаємодії з розвитком природознавства. Можливо саме тому філософія переймає мету наукового пошуку – істину, що має практичну віддачу. Слід звернути увагу також на те, що філософія античності сформувала й відображає індивідуалізм усієї західної культури. При розгляданні давньосхідної філософії мова була про течії, напрямки, школи, філософія ж Стародавніх Греції та Риму надзвичайно персоніфікована – Геракліт, Піфагор, Сократ, Платон і т.д.
У розвитку античної філософії традиційно виділяють чотири основні етапи:
І етап (до V ст. до н.е.) – досократівський. Серед найбільш яскравих представників - мислителі Мілетської та Елейської шкіл, Піфагор, Геракліт, давньогрецькі атомісти.
ІІ етап (V – VІ ст. до н.е.) – класичний. З ним пов’язана діяльність Сократа, Платона, Аристотеля.
ІІІ етап (ІV – ІІ ст. до н.е.) – еліністичний. Засновується багато філософських шкіл, серед яких значне місце займають стоїцизм та скептицизм. Творчість Епікура.
ІV етап (І ст. до н.е. V-VІ ст. н.е.) – римський. Погляди Т.Л. Кара, М.Т. Цицерона.
Отже, розвиток античної філософії починається із звертань до розуміння космосу та Всесвіту. Для давньогрецьких мислителів світ є живим, гармонійно організованим цілим – космосом. Перше використання цього слова означало “воєнний стрій”, потім було переосмислене як “порядок взагалі” і, нарешті, як “упорядкований світ”, “світопорядок”, який мислиться як речово-тілесний порядок буття [22; 49 – 55]. Так, наприклад, представники однієї з перших у Стародавній Греції філософських шкіл – мілетської – Фалес, Анаксімандр, Анаксімен уявляли першоречовину буття у конкретно-речовій формі води (Фалес), повітря (Анаксімен), “апейрона” – абстрактне визначення первісного стану буття – хаосу як неупорядковану, догармонійної форми буття (Анаксімандр).
Особливий вклад у становлення античної філософської думки на першому етапі її розвитку внесли представники релігійно-філософської групи – Піфагорійський союз, філософської елейської школи та інші.
Сократ та його місце в історії філософії.Сократ (469-399 до н.е.) з групою софістів (платних учителів філософії, красномовства та інших знань, необхідних для політичної діяльності) повертає напрям філософського дослідження від природи і космосу до людини, її становища у суспільстві, відношення до Бога. Основа етичних принципів Сократа лежить у “пізнанні самого себе”, в зв’язку з чим він підкреслював значущість сумління, або “внутрішнього голосу”, який виступав гарантією розуміння істини. Цей внутрішній голос має божественне походження, завдяки йому людина отримує від богів сенс свого життя, характер і мотивацію своїх вчинків, тощо.
Головною цінністю Сократ проголошував знання, а своїм головним завданням – навчити людину правильно жити. Для філософа мораль з’єднується зі знанням. Істинна моральність для нього – знання того, що є благо і прекрасне та корисне для людини, що допомагає їй досягти життєвого щастя. Пізнання того, що собою являє благо, може бути здійснене лише “благородними” людьми (аристократами, бо знання – це привілей тих, хто не працює), хоча Сократ за кожним залишав право пошуку свого особистого блага, його сенсу для себе, бо це веде до добропорядного життя. До того ж мислитель зазначав, що остаточної відповіді на те або інше питання отримати неможливо внаслідок суперечливості і невичерпності самого змісту пізнання. Така позиція не означає знецінення пізнавальних зусиль, навпаки цінність пізнання і полягає у реалізації пізнавальних зусиль, у здатності задавати все нові і нові питання, тому перед будь-якою людиною відчиняється простір пізнання особистого блага.
Сократ відіграв важливу роль у формуванні діалектики, надавши їй нового напрямку – всього того, що пов’язане з мисленням, розумінням і логікою, тобто тих складових, що забезпечують уміння вести бесіду, дискусію. Сократ зазначав, що аналіз будь-якого поняття необхідно будувати через аналіз протилежного поняття: якщо хочеш знати, що таке добро, то аналізуй, що таке зло.
Філософ вважав, що суспільство та держава повинні існувати та функціонувати за розумними законами, тобто людина не повинна повністю поглинатися суспільством, хоча і не може зневажати його закони; в неї є особиста воля, яка може зробити її більш індивідуальною, моральною. Сократ зробив спробу дати характеристику формам державного устрою. Він виділяє монархію, тиранію, аристократію, плутократію та демократію. Істинною та моральною мислитель називає тільки аристократію, яку характеризує як владу невеликої кількості моральних та освічених людей.
Об’єктивний ідеалізм і соціальна утопія Платона.Платон (428-347 до н.е.). до н.е. - основоположник ідеалістичної традиції в філософії. Його об'єктивний ідеалізм проявився в тому, що первісною відносно світу речей він оголошує ідею. Усі речі, які реально існують, виникають за допомогою взаємодії ідеї та матерії. Ідеї – це безтілесні істоти, що відіграють первісну роль у такому синтезі, тобто ідеї, так би мовити, реалізуються в матерії. Сама ж ідея знаходиться поза матеріальним світом, незалежна від нього, об’єктивна. Матерія виступає без’якісним пасивним початком речей. Самі ж речі повсякденного світу виступають у ролі чогось “спрощеного”, недосконалого, того, що виявляє себе копією якогось оригіналу, “тінню” якоїсь справжньої реальності. Взірцем, еталоном, нормою, ідеалом усіх речей виступає ідея. Її значення, як стає очевидним, Платон абсолютизує. Оскільки ідеї знаходяться поза матеріальним світом, люди змушені, за думкою Платона, все життя бачити лише їх проекції, “тіні”, так і не бачачи справжніх предметів, які ці “тіні” відкидають, і, перебуваючи у стані омани, як наслідок, вважають їх істинними. Таким чином, філософ називає світ ідей реальним буттям, матерію небуттям, а світ реальних речей, що їх розділяє, – похідним буттям. Платон пропонує іерархізацію ідей. Понад усе він ставить ідею краси та добра, яка удосконалена, незамінна, вічна. Пізнання, або навіть пізнавальні зусилля відносно неї виступають вершиною пізнавального процесу і свідоцтвом повноцінного життя. Такий шлях до істини передбачає повне зневажання тілесних задоволень та утіх.
Платон – автор оригінальної соціальної утопії. Він послідовно критикує всі існуючі форми державного управління і пропонує власну модель, яку складають три ключові класи:
1) ремісники та селяни – виробники матеріальних благ (панує жадаючий компонент душі, головна доброчесність - помірність);
2) воїни – захисники держави (афективний компонент, доброчесність - хоробрість);
3) правителі – філософи – керівництво державою (розумовий, доброчесність - мудрість).
Соціальна утопія Платона будується на принципах диференціації праці та прогресивно передбачає зникнення рабства.
Філософська система Аристотеля.Аристотель (384-322 до н.е.)всупереч Платону рішуче повертає причини, начала, сутність у світ речей, категорично вважаючи, що загальне не може існувати окремо від одиничних речей. Основою буття філософ проголошує першу матерію, яка принципово не може бути визначеною, однак вона є потенціальною передумовою існування. Найпростішою визначеністю цієї першої матерії виступають основні стихії (вогонь, повітря, вода, земля), які є пасивним матеріалом буття у створенні речей. Взагалі подібні стихії займають проміжне становище між першою матерією, яка не може бути чуттєво збагненою і тому у чистому вигляді може тільки мислитися, і світом, що реально існує, який, в свою чергу, чуттєво заступний. Але всі матеріальні похідні можуть існувати тільки “оформленими”, тобто тільки вступаючи в контакт з формою. Таким чином, усі реальні речі – це результат взаємодії матерії та форми, причому остання відіграє головну роль, робить із потенційного буття реальне.
Аристотель вперше відзначив значимість досвіду в теорії пізнання. Причому досвід формує не точне знання, а лише його вірогідність. Для того, щоб перейти до абсолютно достовірного знання, “дослідний матеріал” необхідно піддати діалектичному “випробуванню”, що передбачає, за його думкою, наступні операції:
1) аналіз мови та мовної побудови, що описують гіпотетичне знання;
2) аналіз можливих і вірогідних висловлювань з одного і того ж предмета, тобто до уваги необхідно брати всі можливі альтернативні інтерпретації майбутнього точного знання;
3) пошук історично-наукових та історично-філософських передумов вірогідностного знання, тому що не всі знання виникають завдяки досвіду, так як етика та філософія будуються абстрактно.
Щодо поглядів Аристотеля відносно доброчинності, що символізує різноманітні позитивні якості людини, то він виділяє два типи:
1) діаноетичні, пов’язані з розумовою частиною душі – мудрістю, практичністю, винахідництвом;
2) етичні, що будуються на волевій складовій душі (див. таблицю 1);
Таблиця 1. Етичні доброчинності та їх пороки.
Порок
надлишок
Недостаток
мужність
відважність
боягузтво
правдивість
хвастовство
іронія
помірність
нестриманість
безстрасність
щедрість
марнотратство
скупість
товариськість
блазнівство
грубість
Аристотель заклав теоретичні основи логіки як науки. Йому належить формування закону протиріччя (при незмінних умовах неможливо, щоб були одночасно істинними і деяке висловлювання, і його заперечення) та закону виключеного третього (з двох взаємопротилежних суджень істинним може бути тільки одне).
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Філософська система Аристотеля.
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
За випуск Кузь Олег Миколайович
Харків, ВД "ІНЖЕК", 2004
Рекомендовано Вченої Радою ХДЕУ. Протокол №4 від 26.04.04
Автори навчально-метод
Б. Спіноза
Прагнення до відкриття все нових і нових тайн буття, орієнтація на постійний творчий пошук, критичне мислення, особисте самовдосконалення вже протягом не одного тисячоліття проклада
Функції в суспільстві
Поняття світогляду, його природа, структура. Відношення людини й світу – основне питання світогляду. Основні історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука, філософія. Виникнення філософії в
Тема 2. Стародавня філософія
Передумови виникнення філософії на Стародавньому Сході. Веди й Упанішади як початок філософії в Індії. Концепція Атмана й Брахмана. Ортодоксальні (йога, ньяя, веданта, міманса та ін.) та неортодокс
Тема 3. Філософія середньовіччя та епохи Відродження
Синтез античної філософської традиції та християнських догматів у філософії середньовіччя, його прояв у онтології, гносеології, антропології середніх століть. Проблеми віри й знання, волі й розуму,
Тема 4. Філософія Нового часу та Просвітництва
Епоха Нового часу в історії європейської цивілізації. Епоха розуму, науки та прогресу. Розробка та обґрунтування методів наукового пізнання: емпіризм та раціоналізм. Емпіричний напрям у методології
Тема 5. Німецька класична філософія
Німецький ідеалізм – вершина європейського раціоналізму. Загальні особливості та риси німецької класичної філософії. Принципи німецької класики: принцип розрізнення закономірностей розвитку природи
Тема 7. Сучасна світова філософія
Класична й некласична філософія. Поява ірраціоналізму: Ф. Ніцше, А. Шопенгауер, С. К’єркегор. Основні лінії розвитку сучасної світової філософії: ірраціонально-гуманістична, релігійна, позитивістсь
Тема 9. Діалектика
Формування діалектики – від творчої суперечки до ключового принципу розвитку всіх форм буття. Поняття закону. Основні закони діалектики: закон взаємного переходу кількісних змін у якісні, закон єдн
Основний зміст пізнавальної діяльності
Процес пізнання – один із найголовніших антропологічних чинників еволюції людини. Пізнавальний аспект у ставленні людини до світу: об’єкт та суб’єкт пізнання. Філософський зміст питання про пізнанн
Тема 13. Форми та методи наукового пізнання
Наука як вища форма раціонального пізнання. Розвиток науки від Арістотеля до сьогодення. Становлення науки як соціального інституту в ХVІІ ст. Відмінність науки від інших форм знання. Наука й філос
Тема 15. Суспільство як система, що розвивається
Людське суспільство як особлива форма буття. Соціальна філо-софія як невід'ємна частина цілісної системи сучасного філософського знання, як метатеорія соціуму. Основні підходи й напрямки у філософс
Цінності та їх роль у житті суспільства
Філософське вчення про людину як елемент духовної культури та як філософська дисципліна. Філософська антропологія: історичний генезис і сучасний стан. Концепція людини в структурі філософського зна
Тема 18. Філософія економіки
Суспільство як система та життєдіяльність людини. Основні сфери суспільного життя: політика, економіка, культура, право тощо. Розмаїття поглядів на основи суспільного розвитку. Принцип матеріалісти
Функції філософії.
Філософія та світогляд.Людина — єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної самосвідомості. Результатом цієї здатності є знання про світ і про себе,
Філософська система Аристотеля.
Особливості виникнення та розвитку філософії на Стародавньому Сході. Виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізаціях стародавнього світу. Саме перехід від одніє
Соціальна філософія епохи Відродження.
Соціальні умови становлення та особливості розвитку філософії Середньовіччя. Патристика як історична форма філософствування. По-перше, слід зазначити особливості іс
Основні принципи, ідеї та концепціі Просвітництва
Розвиток науки та філософська картина світу в ХVI – ХVIII ст. Процес розкладу феодалізму, який починається в епоху Відродження, набуває тенденції поглиблення і поши
Антропологічний матеріалізм Л. А. Фейєрбаха.
Класична німецька філософія - вершина класичної філософської думки.Інтелектуальна революція, що послідовно поглинала всю Європу, наглядно демонструвала, що можливос
До надбань світової філософської думки.
Основні періоди у розвитку української філософії. Історія вітчизняної філософії, в якій виявляється духовність і самоусвідомлення народу, є складовою історії всесві
Екзистенціально-антропологічна філософія.
4. Ситуація постмодерну у філософії.
Особливості філософської думки кінця ХІХ-ХХ ст.Наша епоха — це час глибоких соціальних зрушень, пошук
Категрія "матерія", її значення та властивості.
Буття як вихідна категорія філософії. Поняття буття є вихідним для філософії. Проблема буття — це проблема сутності всього існуючого, а також проблема єдності світу як цілого. Бутт
Діалектика та метафізика.
Діалектика як філософська теорія розвитку.Діалектика є сучасною загальною теорією розвитку всього сутнього, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах,
Людина та практика.
Природа як об’єкт філософського аналізу.Поняття “природа” - одне з найбільш широких. Його осмисленню приділяли увагу багато мислителів різних епох. Природа - це оточу
Проблема несвідомого.
Свідомість та її походження у контексті проблеми ідеального.Феномен свідомості є предметом філософського та наукового аналізу. Проте саме можливість розуміння її пр
Чуттєве, раціональне та ірраціональне в пізнанні.
Пізнання як предмет філософського аналізу.Пізнання — процес цілеспрямованого, у активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історично
Побудова і динаміка наукового знання.
3. Форми та методи наукового пізнання.
Наукове пізнання та його специфічні ознаки. Наука – особливий різновид пізнавальної діяльнос
Новітні напрямки у дослідженні суспільства та економіки.
Суспільство як предмет філософської рефлексії. Проблемне коло соціальної філософії.Суспільство з давніх часів привертає увагу філософів. Соціальна проблематика стає актуальною для
Аксіологія. Цінності та символи.
Специфіка філософського розгляду проблеми людини. Індивід, індивідуальність, особистість. Навіть самі далекі, умоглядні проблеми людина вирішує для себе, для глибин
Функції філософії.
Філософія та світогляд.Людина — єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної самосвідомості. Результатом цієї здатності є знання про світ і про себе,
Соціальна філософія епохи Відродження.
Соціальні умови становлення та особливості розвитку філософії Середньовіччя. Патристика як історична форма філософствування. По-перше, слід зазначити особливості іс
Основні принципи, ідеї та концепціі Просвітництва
Розвиток науки та філософська картина світу в ХVI – ХVIII ст. Процес розкладу феодалізму, який починається в епоху Відродження, набуває тенденції поглиблення і поши
Антропологічний матеріалізм Л. А. Фейєрбаха.
Класична німецька філософія - вершина класичної філософської думки.Інтелектуальна революція, що послідовно поглинала всю Європу, наглядно демонструвала, що можливос
До надбань світової філософської думки.
Основні періоди у розвитку української філософії. Історія вітчизняної філософії, в якій виявляється духовність і самоусвідомлення народу, є складовою історії всесві
Екзистенціально-антропологічна філософія.
4. Ситуація постмодерну у філософії.
Особливості філософської думки кінця ХІХ-ХХ ст.Наша епоха — це час глибоких соціальних зрушень, пошук
Категрія "матерія", її значення та властивості.
Буття як вихідна категорія філософії. Поняття буття є вихідним для філософії. Проблема буття — це проблема сутності всього існуючого, а також проблема єдності світу як цілого. Бутт
Діалектика та метафізика.
Діалектика як філософська теорія розвитку.Діалектика є сучасною загальною теорією розвитку всього сутнього, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах,
Людина та практика.
Природа як об’єкт філософського аналізу.Поняття “природа” - одне з найбільш широких. Його осмисленню приділяли увагу багато мислителів різних епох. Природа - це оточу
Проблема несвідомого.
Свідомість та її походження у контексті проблеми ідеального.Феномен свідомості є предметом філософського та наукового аналізу. Проте саме можливість розуміння її пр
Чуттєве, раціональне та ірраціональне в пізнанні.
Пізнання як предмет філософського аналізу.Пізнання — процес цілеспрямованого, у активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історично
Побудова і динаміка наукового знання.
6. Форми та методи наукового пізнання.
Наукове пізнання та його специфічні ознаки. Наука – особливий різновид пізнавальної діяльнос
Новітні напрямки у дослідженні суспільства та економіки.
Суспільство як предмет філософської рефлексії. Проблемне коло соціальної філософії.Суспільство з давніх часів привертає увагу філософів. Соціальна проблематика стає актуальною для
Аксіологія. Цінності та символи.
Специфіка філософського розгляду проблеми людини. Індивід, індивідуальність, особистість. Навіть самі далекі, умоглядні проблеми людина вирішує для себе, для глибин
Дискусія
“Про сутність філософії”
Ті форми сприймання життя і світу, які ми називаємо “філософськими”, є витвором двох чинників: перший – це успадковані нами релігійні та етичні ко
Завдання до опанування теми.
Спростуйте чи підтвердіть наступні визначення філософії, які наводить І. Гарін у своїй книзі «Що таке філософія?». Які вам більш до вподоби, чому? Визначіть з цими висловами предмет та функції філо
Тестові завдання
1. Заповніть таблицю:
Буття
Бог
Приро-да
Людина
Діяль-ність
Релігія
Питання до самостійної роботи студентів
1. Наведіть чотири – п’ять рис, що визначають особливості філософських систем Стародавнього Сходу.
2. Чому процес інституціоналізації філософії так і не був завершений на Близькому Сході?
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Ведична традиція у філософії Стародавньої Індії.
2. Йога – філософія духу і тіла: історія і сучасність.
3. Етичне вчення конфуціанства та проблеми виховання.
4. Космос
Круглий стіл
“Захід – Схід: започаткування філософських традицій”
Обгрунтування.Як уже було з’ясовано, виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізац
Питання до самостійної роботи студентів
1. Що послужило концептуальним завершенням формування середньовічної філософської думки?
2. Яким чином знаходить своє рішення проблема розуму та віри у філософії середньовіччя?
3.
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Теоцентризм як основний принцип середньовічної філософії.
2. Проблема розуму та віри у філософії середньовіччя.
3. Філософія середньовіччя: вчення про свободу, волю та самосвід
Дискусія
“Схоластика: суперечка номіналізму та реалізму”
Обгрунтування.Одним із найбільш цікавих періодів у розвитку схоластики був період суперечки між двома напр
План семінарського заняття
1. Наукова революція XVI – XVII ст., розквіт природознавства та створення нової “картини світу”.
2. Змагання навколо методології наукового пізнання. Емпірична (британська) традиція: Ф. Бек
Питання для самостійної роботи студентів
1. Назвіть “піонерів” науки і стисло охарактеризуйте їх науковий доробок.
2. Чому саме гносеологія та методологія наукового пізнання уособлюють філософію Нового часу?
3. У чому по
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Філософські погляди Р. Декарта та їх значення для подальшого розвитку європейської філософської думки.
2. Філософські погляди Ф. Бекона. Емпірична традиція у сучасній філософії.
Дискусія
“Проблема джерела знання й її раціоналістичне й емпіричне вирішення”
Обгрунтування теми дискусії.Епістемологічна (= гносеологічна; гр. еpisteme, gnosis – знання) позиція р
Питання для самостійної роботи студентів
1. Чому німецька класична філософія вважається вершиною класичної філософії?
2. Які головні теми розглядаються представниками німецької класичної філософії?
3. Якої точки зору дот
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Місце німецької класичної філософії у розвитку світової філософії.
2. Гносеологічна концепція І. Канта.
3. Етика обов’язку І. Канта.
4. „Науковчення” І. Г. Фіхте.
Дискусія
„Творча діяльність„я””
Обгрунтування теми дискусії. У німецькій класичній філософії створено систематизовані філософські системи, в яких розкриваються різ
Питання для самостійної роботи студентів
1. Яке місце відводиться філософії у розвитку духовності української нації?
2. Які філософські проблеми вирішуються в різні періоди розвитку вітчизняної філософії?
3. Які видатні
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Розуміння мудрості у вітчизняній релігійно-філософській думці.
2. Філософія Київської Русі.
3. Діяльність культурно-освітніх центрів.
4. Поширення філософських ідей Ю.
Філософія як практична мудрість
в традиціях вітчизняної філософії”
Обгрунтування теми дискусії. На різних етапах розвитку вітчизняної філософії були сформовані погляди на філософію, мудр
Питання для самостійної роботи студентів
1. Які обставини спричинили філософський плюралізм XX століття?
2. Розкрийте зміст позитивізму і простежте його еволюцію.
3. Зробіть аналіз філософії марксизму і визначте його пер
Тестові завдання.
1. Визначте напрямок західноєвропейської філософії ХХ ст., який аналізує мовні засоби пізнання:
а) антропофілософія;
б) конвенціоналізм;
в) критичний реалізм;
г)
Питання для самостійної роботи студентів
1. Розкрийте основні аспекти значення проблеми буття для філософії. Чому категорія буття є вихідною для філософських міркувань про світ?
2. Прослідкуйте еволюцію становлення категорії бутт
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Значення проблеми буття для філософії.
2. Світ та форми його освоєння.
3. Моделі світу як Всесвіту (релігійна, міфологічна, наукова).
4. Класичне та некласичне розумін
Дискусія
„Проблема буття в історії філософії”
Обгрунтування теми дискусії. На протязі розвитку філософської думки були створені основні підходи до розгляду проблем
Завдання до опанування теми
1. Виправте та доберіть діалектичні пари:
Буття – Не-буття
Сутність – Не-сутність
Єдине – ?
Ціле –
Якість – Брак
Зміст – ?
Можливість
Питання до самостійної роботи студентів
1. Наведіть приклади форм взаємодії теорії, науки та практики.
2. Чи продовжується біологічна еволюція людини?
3. Підкресліть змістову відміну понять “індивід”, “індивідуальність”
Тематика наукових робіт та рефератів
1. Поняття “природа”. Форми сприйняття природи в історії людства.
2. Філософія та біологія про пізнання живого.
3. Екологічні аспекти економіки сучасного виробництва.
4.
Питання для самостійної роботи студентів
1. Які структурні компоненти містить у собі свідомість?
2. Як вирішує проблему походження свідомості матеріалізм та ідеалізм?
3. Що таке антропний принцип, якими є його тлумачення
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Свідомість і мислення. Сучасна наука про мислення.
2. Співвідношення свідомого і несвідомого в концепціях психо-аналізу.
3. Свідоме і несвідоме у творчості.
4. Свідомі
Дискусія
“Проблема співвідношення свідомого та несвідомого у психіці людини”
Обгрунтування теми дискусії.У класичній філософії Нового часу психіка (душа) людини от
Завдання до опанування теми
1. Поясніть, який сенс мають і на яких підвалинах грунтуються основні принципи гносеології:
1) тотожність мислення та буття (принцип відкритості світу для пізнання);
2) діалектика
Питання для самостійної роботи студентів
1. Що таке наука? Чим відрізняється наукове знання від міфоло-гічних та релігійних уявлень про світ?
2. Які характерні риси наукового пізнання? Чи є раціональність ознакою лише наукового п
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Виникнення науки та історичні етапи її розвитку.
2. Наука як феномен культури.
3. Концепція і теорія як форми наукового пізнання.
4. Емпіричні факти як фундамент теорі
Проблемна ситуація
“Застосування діалектики як всезагального методу пізнання”
Нагадаємо, що використання діалектики проходить крізь всю історію філософії. Сам термін вперше застосував Сократ
Питання для самостійної роботи студентів
1. Які науки вивчають суспільство? В чому полягає їх специфіка?
2. Чому соціальну філософію вважають метатеорією соціуму?
3. Чи погоджуєтеся ви з тим, що соціальна філософія:
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Предмет та задачі соціальної філософії.
2. Міфологічна й релігійна парадигми в дослідженні суспільства.
3. Людина і суспільство: екзистенціальна та постмодерністська інтерпрета
Питання для самостійної роботи студентів
1. У чому полягає специфіка соціального пізнання та які його основні методологічні засади?
2. Поясніть зміст понять „соціальне”, „соціум”, „суспільство”.
3. Охарактеризуйте сучасн
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Соціальна філософія про актуальні проблемі сучасного вивчення суспільства.
2. Різноманіття суспільних форм і проблема єдності соціального процесу.
3. Соціальний простір і час:
Дискусія
“Свобода та необхідність людини у суспільстві”
Обґрунтування теми дискусії.На різних етапах розвитку філософії були сформовані основні погляди на проблему
Питання для самостійної роботи студентів
1. Як християнське вчення вплинуло на світські концепції прогресу? Що таке хіліазм?
2. У чому полягає відносність та суперечливість прогресу?
3. Чи є тотожними поняття прогресу та
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Суспільний прогрес, його характер.
2. Науково-технічний прогрес та його наслідки.
3. Суспільний прогрес у філософії Г. В. Ф. Гегеля та К. Маркса: порівняльний аналіз.
Дискусія
“Просвітницький та романтичний погляд на прогрес”
Обгрунтування теми дискусії.За Г. Г. Гадамером існують два джерела розвитку західної культури: просвітни
Круглий стіл
„Людина як цілісність”
Обґрунтування теми круглого столу. Уявлення філософів про людину в історії філософії, а особливо в німецькій філософській антрополо
Питання для самостійної роботи студентів
1. Визначте сутність предмета філософії економіки.
2. Як взаємопов’язані суспільне виробництво та матеріальне виробництво?
3. Визначте складові виробничих сил.
4. Охаракт
Тематика наукових робіт та рефератів
1. Концепція “світ-системного” аналізу І. Валлерстайна.
2. Концепції постіндустріального суспільства Р. Арона, Д. Белла, О. Тоффлера.
3. Поняття суспільно-економічної формації в ф
КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
“ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ. УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ В КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ” (ЗА ТЕМАМИ 1 – 7)
Подані тестові завданн
Варіант 1
1. Філософію якого періоду визначає така риса, як пантеїзм:
а) Відродження;
б) середньовіччя;
в) Просвітництва;
г) античності?
2. Дайте загальну характе
Варіант 2
1. Філософія якого періоду характеризується антисхоластичною направленістю:
а) античності;
б) середньовіччя;
в) Просвітництва;
г) Нового часу?
2. Які за
Варіант 3
1. Філософську думку якої епохи можна охарактеризувати, перш за все, як антропоцентричну та гуманістичну:
а) античності;
б) середньовіччя;
в) Відродження;
г) Нов
Варіант 4
1. Філософію якого періоду визначає теоцентризм як ключова характеристика:
а) Нового часу;
б) середньовіччя;
в) Просвітництва;
г) античності?
2. Надайте
Варіант 5
1. Філософська думка якого періоду звертається до минулого, базуючись на аксіомі відповідного типу суспільної свідомості: “чим більш древній, тим більш справжній, чим більш справжній, тим більш іст
Варіант 6
1. Філософія якого періоду характеризує традиціоналізм, тобто відмову від будь-яких новацій, змін, орієнтацію на дотримання установлених зразків та канонів? Хто з мислителів належав до періоду:
Варіант 7
1. Філософську думку якого періоду характеризує дидактизм – риса, яка вказує на повчальний, напутливий характер філософських систем:
а) середньовіччя;
б) сучасної некласичної філо
Варіант 8
1. Лейтмотивом філософії якої епохи є впевненість у силі людського розуму, віра в його безмежні можливості, орієнтація науки на досягнення економічного та соціального добробуту:
а) Просвіт
Варіант 9
1. Що принципово відрізняє зміст філософствування некласичної філософії у порівнянні з специфікою класичної:
а) пантеїстичний характер;
б) космоцентризм;
в) дидактизм;
Варіант 10
1. Філософська думка якого періоду є космоцентичною за спрямованістю своїх дослідницьких інтересів:
а) середньовіччя;
б) античності;
в) Відродження;
г) Нового ча
КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
"КЛЮЧОВІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ"
(ЗА ТЕМАМИ 8 – 18)
Заповніть таблиці:
1. Види можливо
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ НАУКОВИХ РОБІТ ТА РЕФЕРАТІВ
Будь-який курс, що викладається у вищих навчальних закладах, передбачає певну кількість годин, яка призначається для самостійної роботи студентів щодо оволодіння курсом. Однією з на
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов