рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Соціальна філософія епохи Відродження.

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Соціальна філософія епохи Відродження.

Соціальна філософія епохи Відродження. - раздел Образование, За випуск Кузь Олег Миколайович Соціальні Умови Становлення Та Особливості Розвитку Ф...

Соціальні умови становлення та особливості розвитку філософії Середньовіччя. Патристика як історична форма філософствування. По-перше, слід зазначити особливості історичної хронології періоду середньовіччя у відповідності до поняття “філософія середньовіччя”. Історична наука, як відомо, суспільно-історичний процес диференцює на античну, середньовічну, нову та новітню історію. При цьому поданий період обмежується стародавнім (античним) світом і періодом Нового часу та пов’язується перш за все з певною суспільно-економічною формацією (феодалізмом), що визначає соціальний прогрес у цей час. У філософії підставою для встановлення періодизації середньовіччя виступає конкретний своєрідний тип філософствування, який виникає задовго до установлення класичного феодалізму і який завершується ще до того часу, коли стався розпад європейського феодалізму. Тому історичні рамки середньовіччя у філософії обмежуються V - XIV століттями.

Проявом соціальних відносин на індивідуальному рівні у поданий період виступає духовність. Не заперечуючи реальності речового світу, як це було у античності, суспільна свідомість середньовіччя тлумачить її як “зовнішній прояв” більш фундаментальної реальності – духовного світу. Тому не дивним стає факт зростання ролі саме духовного моменту у життєдіяльності людей порівняно з попередньою епохою. В основі нового духовно-ідеального бачення світу стає Бог, знання про нього і, як наслідок, теологія, богослов’я підносяться на рівень найголовнішого знання, здатного дати вичерпні відповіді на всі “загадки буття”. Зв’язки, що включають індивіда у священні спільності (такою є церква), мають духовний характер. Все ж “земне”, “світське” (держава, соціальні інститути) набувають характеристик “істинності” лише отримуючи санкцію божественного буття (благословення церкви). Наслідком цього стає формування “двоїстості” феодальної суспільної свідомості: установлюється існування справжнього, істинного світу (божественного, духовного, благого) та несправжнього (земного, тварного, гріховного). Церква вселяла в людину почуття провини, але водночас запевняла її і в своїй безмірній любові до неї, надавала можливості всім своїм дітям вірити в те, що Бог їх любить і пробачить їм всі їх гріхи. У відношенні до Бога було набагато більше любові та довіри, ніж сумніву і страху.

Як уже було зазначено, в цей період виникає особливий тип філософствування, своєрідність якого полягала в тісному зв’язку з релігією. Церковні канони стають основою філософського мислення, а зміст філософської думки, що будується релігійним понятійним апаратом, підпорядковується вченню церкви. Серед важливих загальних особливостей філософії середньовіччя слід підкреслити такі:

1) теоцентризм (у центр філософських досліджень стає Бог, як причина і гарант існування Всесвіту, природи, людини);

2) ретроспективність(філософія цього періоду звертається до минулого, базуючись на аксіомі відповідного типу суспільної свідомості: “чим більш стародавній, тим більш справжній, чим більш справжній, тим більш істиніший”; перш за все, мова йде про найстародавніший документ, за думкою людини середньовіччя, – Біблію – звід усіляких істин, які Бог повідомив людству);

3) дидактизм(оскільки практично всі філософи цього часу були проповідниками або викладачами богословських шкіл, філософські системи також побудовані напут, повчально);

4) традиціоналізм(відкидалися будь-які новації, усі філософи повинні були дотримуватися канонів, установлених зразків).

Повертаючись до оцінки самої епохи середньовіччя, слід зазначити, що було б однобічно характеризувати її тільки відсутністю свободи, вузькістю світогляду, жорстокою експлуатацією більшості населення, пануванням забобонів у формуванні відношення людини оточуючого світу і т.д. Все це, безсумнівно, було. Але, з іншого боку, у поданий період, правда у більш зрілий етап (ХІ – ХІІ ст.), відбувається становлення соціально-економічних параметрів розвитку суспільства, перш за все за рахунок активізації значущості капіталу, поширюються можливості отримання освіти, навіть саме у середньовіччі виникають перші європейскі університети (в Італії (Болонський), Франції (Паризький), Англії (Оксфордський і Кембріджський)). Тобто при оцінці ситуації, що склалася в момент формування середньовічної філософської думки, слід враховувати дані обставини.

Повертаючись до виникнення філософії середньовіччя, слід зазначити, що формальним актом завершення античної філософії було закриття римським імператором Юстініаном філософських шкіл у 529 - 531 рр. в Афінах і Римі, хоча завершення античного періоду звичайно відносять до 476 р., коли припинила своє існування Західна Римська імперія. Виникнення нової філософії пов’язано з розповсюдженням християнської сили, що принесла у суспільство нові ідеали, нові цінності, новий спосіб життя. Християнська філософія народжується у патристиці (від лат. рater - отець) - писаннях духовних лідерів християнства, що представляли собою на більш ранніх етапах емоціональні, страсні пророцтва письменників-апологетів (захисників християнського віровчення), а у зрілий період - уже систематизовані і теоретизовані знання про Бога, як вище благо, світ, що постійно змінюється і має в собі елементи досконалості тільки тому, що був створений Богом, і про людину як «тварну» істоту, яка повністю залежить від Бога. Побудова цілісного християнсько-філософського знання була здійснена головним чином на базі неоплатонічної філософії. Так, її принцип «спадаючої досконалості», застосований для філософського обгрунтування «троїстості» християнського бога, був витлумачений Григорієм Нісським в дусі «вирівнювання» неоплатонівських рівнів повноти буття (Єдиного, Ума, Душі) і проголошення рівноцінності ликів божественної трійці.

Одним із найзначніших мислителів цього періоду і найвідомішим з отців церкви був Аврелій Августин (354-430).

Однією з головних заслуг Аврелія Августина, безсумнівно, є той факт, що він зробив бога центром філософського мислення та дослідження (все це тільки гіпотетично змальовувалось у його попередників). Бог об’являється вищим благом, вищою істотою, що виступає причиною існування всього, всіх змін. Бог не тільки створив світ, він гарант його існування і подальшого розвитку. Саме тому для кожної людині Бог повинен стати важливішим предметом пізнання, і це не може бути для неї великою трудністю, тому що спрямованість до Бога для людини природня і тільки через з’єднання себе з ним людина може досягти життєвого щастя. Допомогою в цьому людям може бути віра й розум як складові людської душі. Незважаючи на те, що Аврелій Августин об’являє про їх тотожність, все ж надає перевагу вірі, а розум повинен служити їй.

Августин дає принципове тлумачення часу. На відміну від його циклічної інтерпретації у «речово» орієнтованій традиції античності, він підкреслює принципову можливість виникнення нового, ще ніколи не бувалого, тим самим наголошуючи на лінійних часових ритмах. Але «свій» час філософ розглядає лише як короткий відрізок між двома «вічностями» - створенням світу Богом і «тисячолітнім» царством божим на землі. Августин Аврелій, таким чином, заперечував об’єктивне існування минулого й майбутнього, суб’єктивістськи тлумачачи їх як відповідно пам’ять і надію.

Вчення Аврелія Августина відкрило широкий простір для розвитку теології, а сама філософія розглядається лише як її одна із складових частин.

Схоластика: суперечка номіналізму та реалізму. Ф. Аквінський – систематизатор схоластики.Поступово патристика трансформується у схоластику (від лат. schola - школа) - шкільну науку, що представляла собою основну теоретичну дисципліну середньовіччя, яке об’єднувала теологію, христологію, диявологію, логіку, діалектику та ін. Формування схоластики починається у VII - VIII ст. , а розквіт припадає на ХІІІ ст. Слід зазначити три ключові етапи розвитку схоластики:

І етап (VIII-XII ст.) – рання схоластика, яка ще не розглядає як окремі автономні системи знань науку, філософію і теологію, всі вони знаходяться у стані взаємодоповнення та розчиненості однієї в одній.

ІІ етап (ХІІІ ст.) – середня схоластика. Цей період характеризується відокремленням науки і філософії від теології, а також упровадженням у філософське мислення вчення Арістотеля.

ІІІ етап (XIV ст.) – пізня схоластика – формування природно-наукового і філософського мислення, розробка логіки та метафізики ірраціоналістичного напрямку, відокремлення містики від церковної теології.

Одним із найбільш цікавих періодів у розвитку схоластики був період суперечки між двома напрямками суспільної думки цього часу – номіналізмом (від лат. nomen – ім’я) та реалізмом (від лат. realis - реальный). Сперечання було з проблеми всезагального або універсального. Філософська основа спору – відношення загального та одиничного. Представники реалізму (Ансельм Кентерберійський, Іоганн Скотт Еріугена та ін.) приписували існування лише загальному. Радикальні теоретики цього напрямку стверджували, що загальне існувало до одиничних речей і може існувати поза ними (наприклад ідея). Їх методологічною основою було вчення Платона. Помірні реалісти, базуючись на ідеях Аристотеля, вказували, що загальне реально існує в речах, але ніяк не поза ними. Представники номіналізму (Росцеллін, Іоганн Дунс Скот, Уільям Оккам), напроти, не допускали реального існування універсалій, проголосивши, що загальне існує лише після речей. Радикальні номіналісти називали загальні поняття умовними знаками, ілюзією, продуктом людської уяви. Помірні представники цього напрямку розглядали загальні поняття не як самостійні речі, а як думки, слова, окремі поняття, що створюються свідомістю людини.

Одним із найвизначніших представників схоластики, безсумнівно, є Фома Аквінський (1225-1274) як систематизатор теоретичної думки цього періоду. Фома Аквінський пропонує ієрархічну модель організації світового порядку. Він вважає, що все, що існує в світі, поділене на декілька обумовлених ступенів. Така модель має вигляд піраміди. Самий широкий ступінь– це світ неживої природи. Над ним возвишається світ тварин та рослин. Далі йде світ людей, який виступає переходом до духовної сфери. Досконалішою реальністю, що увінчує цю піраміду, філософ проголошує Бога. Саме він і є сенсом та метою існування всіх і вся.

Мислитель пропонує ідею гармонії віри та розуму. Віра не тільки не протистоїть розуму, але й допомагає в його пізнавальній діяльності. Їх загальна основа – Божественний розум – першоджерело вищих істин. У тих випадках, коли людський розум виявляє нездатність раціонально осягнути зміст тих або інших божественних істин, він повинен “смиренно” схилитися перед вірою. Тобто фактично мова йде не про гармонію розуму і віри, а про підпорядкування одного одній. Наслідком такої позиції є запропоновані філософом п’ять доказів існування Бога, які за своїм характером є опосередкованими:

1) все, що рухається, рушиться чимось іншим, такий ряд неможливо продовжувати до нескінченності, отже першодвигуном є Бог;

2) неможливо, щоб дещо було причиною самого себе, тому першопричиною є Бог;

3) випадкове завжди залежить від необхідного, яке має, в свою чергу, свою необхідність; перша необхідність – це Бог;

4) ступені якостей, що йдуть один за одним і мають місце в усьому, що існує, повинні припускати найвищій ступень удосконалення, яким і є Бог;

5) все, що існує, має свій сенс, мету, корисність, навіть і те, що, на перший погляд, бачиться як випадкове, некорисне, тому є істота, що направляє всі природні речі до мети, якою і є Бог.

Соціально-історичні передумови зміни духовної атмосфери Західної Європи в ХIV - XVI ст.Починаючи з ХIV cт. у західній Європі відбуваваються суттєві зміни у соціально-економічному та духовному житті суспільства, які свідчать про настання нової епохи в історіі людства—епохи Відродження. Основні досягнення науки і культури цього періоду пов’язані з становленням капіталістичних відносин і утворенням національних держав. Процес секуляризаціі, що передбачав звільнення суспільства від неподільного пануваня церковної ідеологіі та релігіі і утвердження у свідомості людей нових нерелігійних норм, ідеалів, цінностей, поступово порушував практично всі сфери суспільного життя. До того ж значні відкриття, які були зробленні в науці, перш за все це стосується математики, фізики, астрономіі, географіі, підкреслюють кризу феодальної ідеологіі та середньовічного світогляду. Отже, епоха, що настає, проходить чотири основні етапи:

1) проторенессанс (кінець ХІІІ ст.) – ліквідація кріпосництва, створення передумов первісного накопичення капіталу, поява антифеодальних конституцій;

2) раннє Відродження (ХІV ст.) - поява мануфактур, епоха “ремісницької” демократіі;

3) зріле Відродження (ХVст.) - встановлення олігархійного правління та тираніі;

4) пізнє Відродження (ХVІ ст.) - виникнення регіональних абсолютистських держав та подальша еволюція ранньокапіталістичної економіки.

У духовному житті епоха Відродження — це перш за все відродження атмосфери античності, самої культури, мислення, образу життя. Однак не слід забувати про суттєві відмінності періодів античності та Відродження. Античний світ мислиться як цілісний, “реально-ідеальний” космос, у якому жодна з його частин не відрізняється як щось особливе та відмінне. Ранньобуржуазний світ - так само цілісно-космічний, але цілісність йому надає народ, суспільність у їх природній тілесності, яка поступово еволюціонує в природу як джерело постійних спонук продуктивно-виробничого життя і предмет прикладання технологічних зусіль. У даний період відбуваються серйозні зміни у філософіі. Серед найважливіших її особливостей слід зазначити перш за все антропоцентризм - людина стає центром уваги науки, мистецтва, самої філософіі, вона стає головним предметом дослідження багатьох галузей знань. Людина — головна складова вселенського буття. Гуманізм — також одна із значних особливостей як усієї епохи, так і суто філософіі — відбувається утвердження автономії людини, її свободи, можливості вибирати той спосіб життя, якому вона віддає перевагу, перед нею відкривається широкий простір особистого удосконалення. Ще однією з важливих рис розвитку філософіі цього періоду є антисхоластичний характер, пов’язаний з формуванням нового стиля мислення, що приділяє головну увагу не формі виразу ідеі, а її змісту. Філософи епохи Відродження протиставили догматичній манері викладення релігійного авторитетного тексту літературно-риторичний жанр, який був розрахований на освідчену аудиторію. У цьому переліку особливостей філософіі епохи Відродження не можна не відзначити й пантеїзм, тобто уяву про світ як єдність земного, природного та божественного. Треба зазначити, що пантеїзм став не тільки однією з рис філософіі цього періоду, а ще й трансформувався в один із напрямків подальшого розвитку філософської думки.

Натурфілософія епохи Відродження.Одним із попередників натурфілософіі епохи Відродження, що мала пантеїстичну орієнтацію, був німецький кардинал Микола Кузанський, що представив у своїй теорії компромісну “двоцентрову” картину світу. Творіння Богом світу він розглядає як вічний і безперервний процес. Бог-творець фактично з’єднується із своїм творінням — світом, тобто Бог не є чимось поза світом, він знаходиться у єдності з ним. Кузанський пропонує здійснювати пізнання подібного “розгорнутого” світу за допомогою розуму, а не віри, яка в силу своєї “природи” може осягнути Бога лише у згорнутому вигляді, тобто у традиційній теоцентричній формі. Наслідком такої позиціі стали деякі не зовсім традиційні для священика переконання, наприклад, в тому, що Земля — одне з небісних тіл, за розмірами менше Сонця, але більше Місяця. Кузанський дуже вплинув на подальший розвиток філософії. Його ідеї були підхоплені Дж. Бруно, Я. Беле, Б. Спінозою, Р. Декартом.

До вершини філософської думки Ренессанса належить пантеїстична філософія природи Дж. Бруно (1548-1600).

Праосновою світу Дж. Бруно вважає Єдине. Таким терміном він характеризує матерію, яка, за його думкою, є головною причиною всього того, що існує. Однак сама по собі матерія існувати не може, для цього їй потрібна форма, саме тому філософ стверджує, що у Єдиному полягає внутрішня здатність матеріі бути всезагальною формою Всесвіту. Тобто, як бачимо, і форма не може існувати без матеріі. Тому всі речі, що створені, створені саме синтезом матеріі та форми.

Космос є структурою, що складається із дискретних частин, атомів. Він не має кордонів, центру, а кількість світів нескінченна. Поза космосом немає нічого, він є усім буттям, вічним, рівним Богу. Дж. Бруно пантеїстично ототожнює космос (Всесвіт) і Бога. Він виключає Бога-творця, Бог в його теоріі розчинений у матеріальному світі. Пантеїзм мислителя носить натуралістичний характер. Природа (космос, Всесвіт) не постає простим символом божественного буття, що надає “натурі” смисл її існування. Природа вже цілком самостійна, самодостатня. Матеріальний характер буття природної реальності Бруно розглядає в межах універсальної субстанціі, що долає дуалізм, “розчиняючи” в собі тілесне і духовне, матеріальне і формальне, можливе і дійсне і безпосередньо виявляє себе як “світова душа”, як “розлитий” в реальності Бог. Наслідком концепціі фізичної єдиності Всесвіту у Бруно стає гіпотеза про можливість існування життя на інших планетах.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

За випуск Кузь Олег Миколайович

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Соціальна філософія епохи Відродження.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

За випуск Кузь Олег Миколайович
Харків, ВД "ІНЖЕК", 2004 Рекомендовано Вченої Радою ХДЕУ. Протокол №4 від 26.04.04 Автори навчально-метод

Б. Спіноза
Прагнення до відкриття все нових і нових тайн буття, орієнтація на постійний творчий пошук, критичне мислення, особисте самовдосконалення вже протягом не одного тисячоліття проклада

ЗА ТЕМАМИ І ФОРМАМИ ЗАНЯТЬ
Кількість годин лек-ції семін. заняття самост. робота разом

Продовження тематичного плану
15. Суспільство як система, що розвивається

Функції в суспільстві
Поняття світогляду, його природа, структура. Відношення людини й світу – основне питання світогляду. Основні історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука, філософія. Виникнення філософії в

Тема 2. Стародавня філософія
Передумови виникнення філософії на Стародавньому Сході. Веди й Упанішади як початок філософії в Індії. Концепція Атмана й Брахмана. Ортодоксальні (йога, ньяя, веданта, міманса та ін.) та неортодокс

Тема 3. Філософія середньовіччя та епохи Відродження
Синтез античної філософської традиції та християнських догматів у філософії середньовіччя, його прояв у онтології, гносеології, антропології середніх століть. Проблеми віри й знання, волі й розуму,

Тема 4. Філософія Нового часу та Просвітництва
Епоха Нового часу в історії європейської цивілізації. Епоха розуму, науки та прогресу. Розробка та обґрунтування методів наукового пізнання: емпіризм та раціоналізм. Емпіричний напрям у методології

Тема 5. Німецька класична філософія
Німецький ідеалізм – вершина європейського раціоналізму. Загальні особливості та риси німецької класичної філософії. Принципи німецької класики: принцип розрізнення закономірностей розвитку природи

Тема 6. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
Тисячолітня традиція української філософії. Джерела української філософської культури. Особливості типу української філософської парадигми. Основні етапи розвитку української філософії. Філософія у

Тема 7. Сучасна світова філософія
Класична й некласична філософія. Поява ірраціоналізму: Ф. Ніцше, А. Шопенгауер, С. К’єркегор. Основні лінії розвитку сучасної світової філософії: ірраціонально-гуманістична, релігійна, позитивістсь

Тема 9. Діалектика
Формування діалектики – від творчої суперечки до ключового принципу розвитку всіх форм буття. Поняття закону. Основні закони діалектики: закон взаємного переходу кількісних змін у якісні, закон єдн

Основний зміст пізнавальної діяльності
Процес пізнання – один із найголовніших антропологічних чинників еволюції людини. Пізнавальний аспект у ставленні людини до світу: об’єкт та суб’єкт пізнання. Філософський зміст питання про пізнанн

Тема 13. Форми та методи наукового пізнання
Наука як вища форма раціонального пізнання. Розвиток науки від Арістотеля до сьогодення. Становлення науки як соціального інституту в ХVІІ ст. Відмінність науки від інших форм знання. Наука й філос

Тема 15. Суспільство як система, що розвивається
Людське суспільство як особлива форма буття. Соціальна філо-софія як невід'ємна частина цілісної системи сучасного філософського знання, як метатеорія соціуму. Основні підходи й напрямки у філософс

Цінності та їх роль у житті суспільства
Філософське вчення про людину як елемент духовної культури та як філософська дисципліна. Філософська антропологія: історичний генезис і сучасний стан. Концепція людини в структурі філософського зна

Тема 18. Філософія економіки
Суспільство як система та життєдіяльність людини. Основні сфери суспільного життя: політика, економіка, культура, право тощо. Розмаїття поглядів на основи суспільного розвитку. Принцип матеріалісти

Функції філософії.
Філософія та світогляд.Людина — єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної самосвідомості. Результатом цієї здатності є знання про світ і про себе,

Філософська система Аристотеля.
Особливості виникнення та розвитку філософії на Стародавньому Сході. Виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізаціях стародавнього світу. Саме перехід від одніє

Основні принципи, ідеї та концепціі Просвітництва
Розвиток науки та філософська картина світу в ХVI – ХVIII ст. Процес розкладу феодалізму, який починається в епоху Відродження, набуває тенденції поглиблення і поши

Антропологічний матеріалізм Л. А. Фейєрбаха.
Класична німецька філософія - вершина класичної філософської думки.Інтелектуальна революція, що послідовно поглинала всю Європу, наглядно демонструвала, що можливос

До надбань світової філософської думки.
Основні періоди у розвитку української філософії. Історія вітчизняної філософії, в якій виявляється духовність і самоусвідомлення народу, є складовою історії всесві

Екзистенціально-антропологічна філософія.
4. Ситуація постмодерну у філософії. Особливості філософської думки кінця ХІХ-ХХ ст.Наша епоха — це час глибоких соціальних зрушень, пошук

Категрія "матерія", її значення та властивості.
Буття як вихідна категорія філософії. Поняття буття є вихідним для філософії. Проблема буття — це проблема сутності всього існуючого, а також проблема єдності світу як цілого. Бутт

Діалектика та метафізика.
Діалектика як філософська теорія розвитку.Діалектика є сучасною загальною теорією розвитку всього сутнього, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах,

Людина та практика.
Природа як об’єкт філософського аналізу.Поняття “природа” - одне з найбільш широких. Його осмисленню приділяли увагу багато мислителів різних епох. Природа - це оточу

Проблема несвідомого.
Свідомість та її походження у контексті проблеми ідеального.Феномен свідомості є предметом філософського та наукового аналізу. Проте саме можливість розуміння її пр

Чуттєве, раціональне та ірраціональне в пізнанні.
Пізнання як предмет філософського аналізу.Пізнання — процес цілеспрямованого, у активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історично

Побудова і динаміка наукового знання.
3. Форми та методи наукового пізнання. Наукове пізнання та його специфічні ознаки. Наука – особливий різновид пізнавальної діяльнос

Новітні напрямки у дослідженні суспільства та економіки.
Суспільство як предмет філософської рефлексії. Проблемне коло соціальної філософії.Суспільство з давніх часів привертає увагу філософів. Соціальна проблематика стає актуальною для

Суспільство як об’єкт філософського аналізу (проблема суспільства в історії філософії).
У теоретичному розумінні суспільства, його сутнісних засад існують різноманітні погляди. Філософи завжди прагнули зрозуміти специфіку соціальних явищ, з'ясувати механізми соціальної інтеграції, що

Специфічні риси сучасного етапу розвитку суспільства.
Проблема суспільного прогресу та його критеріїв.Прогрес – це розвиток від менш досконалих до більш досконалих форм. Соціальний прогрес, який розг

Аксіологія. Цінності та символи.
Специфіка філософського розгляду проблеми людини. Індивід, індивідуальність, особистість. Навіть самі далекі, умоглядні проблеми людина вирішує для себе, для глибин

Соціальна філософія епохи Відродження.
Соціальні умови становлення та особливості розвитку філософії Середньовіччя. Патристика як історична форма філософствування. По-перше, слід зазначити особливості іс

Побудова і динаміка наукового знання.
6. Форми та методи наукового пізнання. Наукове пізнання та його специфічні ознаки. Наука – особливий різновид пізнавальної діяльнос

Дискусія
“Про сутність філософії” Ті форми сприймання життя і світу, які ми називаємо “філософськими”, є витвором двох чинників: перший – це успадковані нами релігійні та етичні ко

Завдання до опанування теми.
Спростуйте чи підтвердіть наступні визначення філософії, які наводить І. Гарін у своїй книзі «Що таке філософія?». Які вам більш до вподоби, чому? Визначіть з цими висловами предмет та функції філо

Тестові завдання
1. Заповніть таблицю: Буття Бог Приро-да Людина Діяль-ність Релігія

Питання до самостійної роботи студентів
1. Наведіть чотири – п’ять рис, що визначають особливості філософських систем Стародавнього Сходу. 2. Чому процес інституціоналізації філософії так і не був завершений на Близькому Сході?

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Ведична традиція у філософії Стародавньої Індії. 2. Йога – філософія духу і тіла: історія і сучасність. 3. Етичне вчення конфуціанства та проблеми виховання. 4. Космос

Круглий стіл
“Захід – Схід: започаткування філософських традицій” Обгрунтування.Як уже було з’ясовано, виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізац

Питання до самостійної роботи студентів
1. Що послужило концептуальним завершенням формування середньовічної філософської думки? 2. Яким чином знаходить своє рішення проблема розуму та віри у філософії середньовіччя? 3.

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Теоцентризм як основний принцип середньовічної філософії. 2. Проблема розуму та віри у філософії середньовіччя. 3. Філософія середньовіччя: вчення про свободу, волю та самосвід

Дискусія
“Схоластика: суперечка номіналізму та реалізму” Обгрунтування.Одним із найбільш цікавих періодів у розвитку схоластики був період суперечки між двома напр

План семінарського заняття
1. Наукова революція XVI – XVII ст., розквіт природознавства та створення нової “картини світу”. 2. Змагання навколо методології наукового пізнання. Емпірична (британська) традиція: Ф. Бек

Питання для самостійної роботи студентів
1. Назвіть “піонерів” науки і стисло охарактеризуйте їх науковий доробок. 2. Чому саме гносеологія та методологія наукового пізнання уособлюють філософію Нового часу? 3. У чому по

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Філософські погляди Р. Декарта та їх значення для подальшого розвитку європейської філософської думки. 2. Філософські погляди Ф. Бекона. Емпірична традиція у сучасній філософії.

Дискусія
“Проблема джерела знання й її раціоналістичне й емпіричне вирішення” Обгрунтування теми дискусії.Епістемологічна (= гносеологічна; гр. еpisteme, gnosis – знання) позиція р

Питання для самостійної роботи студентів
1. Чому німецька класична філософія вважається вершиною класичної філософії? 2. Які головні теми розглядаються представниками німецької класичної філософії? 3. Якої точки зору дот

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Місце німецької класичної філософії у розвитку світової філософії. 2. Гносеологічна концепція І. Канта. 3. Етика обов’язку І. Канта. 4. „Науковчення” І. Г. Фіхте.

Дискусія
„Творча діяльність„я”” Обгрунтування теми дискусії. У німецькій класичній філософії створено систематизовані філософські системи, в яких розкриваються різ

Питання для самостійної роботи студентів
1. Яке місце відводиться філософії у розвитку духовності української нації? 2. Які філософські проблеми вирішуються в різні періоди розвитку вітчизняної філософії? 3. Які видатні

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Розуміння мудрості у вітчизняній релігійно-філософській думці. 2. Філософія Київської Русі. 3. Діяльність культурно-освітніх центрів. 4. Поширення філософських ідей Ю.

Філософія як практична мудрість
в традиціях вітчизняної філософії” Обгрунтування теми дискусії. На різних етапах розвитку вітчизняної філософії були сформовані погляди на філософію, мудр

Питання для самостійної роботи студентів
1. Які обставини спричинили філософський плюралізм XX століття? 2. Розкрийте зміст позитивізму і простежте його еволюцію. 3. Зробіть аналіз філософії марксизму і визначте його пер

Тестові завдання.
1. Визначте напрямок західноєвропейської філософії ХХ ст., який аналізує мовні засоби пізнання: а) антропофілософія; б) конвенціоналізм; в) критичний реалізм; г)

Питання для самостійної роботи студентів
1. Розкрийте основні аспекти значення проблеми буття для філософії. Чому категорія буття є вихідною для філософських міркувань про світ? 2. Прослідкуйте еволюцію становлення категорії бутт

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Значення проблеми буття для філософії. 2. Світ та форми його освоєння. 3. Моделі світу як Всесвіту (релігійна, міфологічна, наукова). 4. Класичне та некласичне розумін

Дискусія
„Проблема буття в історії філософії” Обгрунтування теми дискусії. На протязі розвитку філософської думки були створені основні підходи до розгляду проблем

Завдання до опанування теми
1. Виправте та доберіть діалектичні пари: Буття – Не-буття Сутність – Не-сутність Єдине – ? Ціле – Якість – Брак Зміст – ? Можливість

Питання до самостійної роботи студентів
1. Наведіть приклади форм взаємодії теорії, науки та практики. 2. Чи продовжується біологічна еволюція людини? 3. Підкресліть змістову відміну понять “індивід”, “індивідуальність”

Тематика наукових робіт та рефератів
1. Поняття “природа”. Форми сприйняття природи в історії людства. 2. Філософія та біологія про пізнання живого. 3. Екологічні аспекти економіки сучасного виробництва. 4.

Питання для самостійної роботи студентів
1. Які структурні компоненти містить у собі свідомість? 2. Як вирішує проблему походження свідомості матеріалізм та ідеалізм? 3. Що таке антропний принцип, якими є його тлумачення

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Свідомість і мислення. Сучасна наука про мислення. 2. Співвідношення свідомого і несвідомого в концепціях психо-аналізу. 3. Свідоме і несвідоме у творчості. 4. Свідомі

Дискусія
“Проблема співвідношення свідомого та несвідомого у психіці людини” Обгрунтування теми дискусії.У класичній філософії Нового часу психіка (душа) людини от

Завдання до опанування теми
1. Поясніть, який сенс мають і на яких підвалинах грунтуються основні принципи гносеології: 1) тотожність мислення та буття (принцип відкритості світу для пізнання); 2) діалектика

Питання для самостійної роботи студентів
1. Що таке наука? Чим відрізняється наукове знання від міфоло-гічних та релігійних уявлень про світ? 2. Які характерні риси наукового пізнання? Чи є раціональність ознакою лише наукового п

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Виникнення науки та історичні етапи її розвитку. 2. Наука як феномен культури. 3. Концепція і теорія як форми наукового пізнання. 4. Емпіричні факти як фундамент теорі

Проблемна ситуація
“Застосування діалектики як всезагального методу пізнання” Нагадаємо, що використання діалектики проходить крізь всю історію філософії. Сам термін вперше застосував Сократ

Питання для самостійної роботи студентів
1. Які науки вивчають суспільство? В чому полягає їх специфіка? 2. Чому соціальну філософію вважають метатеорією соціуму? 3. Чи погоджуєтеся ви з тим, що соціальна філософія:

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Предмет та задачі соціальної філософії. 2. Міфологічна й релігійна парадигми в дослідженні суспільства. 3. Людина і суспільство: екзистенціальна та постмодерністська інтерпрета

Питання для самостійної роботи студентів
1. У чому полягає специфіка соціального пізнання та які його основні методологічні засади? 2. Поясніть зміст понять „соціальне”, „соціум”, „суспільство”. 3. Охарактеризуйте сучасн

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Соціальна філософія про актуальні проблемі сучасного вивчення суспільства. 2. Різноманіття суспільних форм і проблема єдності соціального процесу. 3. Соціальний простір і час:

Дискусія
“Свобода та необхідність людини у суспільстві” Обґрунтування теми дискусії.На різних етапах розвитку філософії були сформовані основні погляди на проблему

Питання для самостійної роботи студентів
1. Як християнське вчення вплинуло на світські концепції прогресу? Що таке хіліазм? 2. У чому полягає відносність та суперечливість прогресу? 3. Чи є тотожними поняття прогресу та

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Суспільний прогрес, його характер. 2. Науково-технічний прогрес та його наслідки. 3. Суспільний прогрес у філософії Г. В. Ф. Гегеля та К. Маркса: порівняльний аналіз.

Дискусія
“Просвітницький та романтичний погляд на прогрес” Обгрунтування теми дискусії.За Г. Г. Гадамером існують два джерела розвитку західної культури: просвітни

Круглий стіл
„Людина як цілісність” Обґрунтування теми круглого столу. Уявлення філософів про людину в історії філософії, а особливо в німецькій філософській антрополо

Питання для самостійної роботи студентів
1. Визначте сутність предмета філософії економіки. 2. Як взаємопов’язані суспільне виробництво та матеріальне виробництво? 3. Визначте складові виробничих сил. 4. Охаракт

Тематика наукових робіт та рефератів
1. Концепція “світ-системного” аналізу І. Валлерстайна. 2. Концепції постіндустріального суспільства Р. Арона, Д. Белла, О. Тоффлера. 3. Поняття суспільно-економічної формації в ф

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ “ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ. УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ В КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ” (ЗА ТЕМАМИ 1 – 7) Подані тестові завданн

Варіант 1
1. Філософію якого періоду визначає така риса, як пантеїзм: а) Відродження; б) середньовіччя; в) Просвітництва; г) античності? 2. Дайте загальну характе

Варіант 2
1. Філософія якого періоду характеризується антисхоластичною направленістю: а) античності; б) середньовіччя; в) Просвітництва; г) Нового часу? 2. Які за

Варіант 3
1. Філософську думку якої епохи можна охарактеризувати, перш за все, як антропоцентричну та гуманістичну: а) античності; б) середньовіччя; в) Відродження; г) Нов

Варіант 4
1. Філософію якого періоду визначає теоцентризм як ключова характеристика: а) Нового часу; б) середньовіччя; в) Просвітництва; г) античності? 2. Надайте

Варіант 5
1. Філософська думка якого періоду звертається до минулого, базуючись на аксіомі відповідного типу суспільної свідомості: “чим більш древній, тим більш справжній, чим більш справжній, тим більш іст

Варіант 6
1. Філософія якого періоду характеризує традиціоналізм, тобто відмову від будь-яких новацій, змін, орієнтацію на дотримання установлених зразків та канонів? Хто з мислителів належав до періоду:

Варіант 7
1. Філософську думку якого періоду характеризує дидактизм – риса, яка вказує на повчальний, напутливий характер філософських систем: а) середньовіччя; б) сучасної некласичної філо

Варіант 8
1. Лейтмотивом філософії якої епохи є впевненість у силі людського розуму, віра в його безмежні можливості, орієнтація науки на досягнення економічного та соціального добробуту: а) Просвіт

Варіант 9
1. Що принципово відрізняє зміст філософствування некласичної філософії у порівнянні з специфікою класичної: а) пантеїстичний характер; б) космоцентризм; в) дидактизм;

Варіант 10
1. Філософська думка якого періоду є космоцентичною за спрямованістю своїх дослідницьких інтересів: а) середньовіччя; б) античності; в) Відродження; г) Нового ча

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ "КЛЮЧОВІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ" (ЗА ТЕМАМИ 8 – 18) Заповніть таблиці: 1. Види можливо

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ НАУКОВИХ РОБІТ ТА РЕФЕРАТІВ
Будь-який курс, що викладається у вищих навчальних закладах, передбачає певну кількість годин, яка призначається для самостійної роботи студентів щодо оволодіння курсом. Однією з на