Антропологічний матеріалізм Л. А. Фейєрбаха. - раздел Образование, За випуск Кузь Олег Миколайович
Класична Німецька Філософія - Вершина Класичної Філос...
Класична німецька філософія - вершина класичної філософської думки.Інтелектуальна революція, що послідовно поглинала всю Європу, наглядно демонструвала, що можливості людського розуму непомірно великі. Вони можуть суттєво впливати не тільки на внутрішній духовний світ особистості, але й взмозі змінювати політику, звичаї, побут, навіть стиль життя. Економічна незрілість, політична слабкість німецької буржуазіі, територіальна роздробленість держави вимагали негайного перетворення всіх сфер суспільного життя. Об’єднання германських держав за допомогою “заліза та крові” не викликало значного опору. Особлива роль у цьому процесі належала канцлеру Бісмарку, який сформував жорстоку політичну систему, що відкрила нові можливості економічного прогресу і зробила єдиною сферою самовиразу людини сферу розуму, чим миттєво скористувалися представники так званого ”третього стану”, який тільки починав формуватися у Німеччині. Перипетії розвитку суспільної думки, що об’єднувала інтелектуальні роздуми про ключові проблеми розвитку людства, акумулювала в собі німецька класична філософія — німецький період у філософіі Нового часу та Просвітництва. По-перше, слід відзначити, що саме німецька класична філософія фактично стала підсумком розвитку класичної європейської філософіі. Раціоналізм, притаманний попереднім її етапам, з особливою силою проявився в ідеях і теоріях класиків німецької філософіі цього періоду. Крім того, за охопленням філософських проблем навряд чи можна знайти в історіі філософіі період, який би відрізняла подібна фундаментальність та енциклопедичність. І. Кант, Г.В.Ф. Гегель, І. Г.Фіхте, Ф.В.Й. Шеллінг, Л.А. Фейєрбах та інші мислителі, що створили цілісні філософські системи, стали символом не тільки німецької класичної філософіі, а й усієї класичної філософської думки взагалі. По-друге, своєрідність німецької класичної філософіі полягає у її загальних особливостях, серед яких:
- аналіз значущості філософіі щодо осягнення закономірностей розвитку цівілізації, її майбутнього, небезпеки, що підстерігає людство при ігноруванні цілісного сприйняття картини світу;
- поява нових оригінальних моделей розвитку світу;
- соціальний характер філософії, адже її дослідження були направлені на аналіз проблем свободи і цінностей, їх ролі й значущості в житті людини;
- розробка методів розвитку та пізнання, які відкрили нові перспективи у пізнанні світу;
- процес пізнання розглядається як діяльність, що відбувається відповідно до власніх законів; вперше пізнається не субстанція, а специфіка і особливості об’єкта, що пізнає.
Таким чином, незважаючи на те, що німецька класична філософія у історичній хронологіі займає дуже невеликий відрізок часу, за своїм значенням вона є вершиною розвитку класичної філософіі і передумовою подальшої еволюціі філософського знання.
Гносеологічна концепція І. Канта.Розгляд німецької класичної філософії починається з творчості Іммануїла Канта (1724-1804).Знання, на думку Канта, має цінність тоді, коли воно служить вищій цінності - благу людини. Саме по собі воно не є благо. У цьому Кант відходив від просвітителів, які вбачали в розумі (знанні як такому) моральну цінність. У творчості Канта виділяють докритичний і критичний періоди. У докритичний період Кант знаходився під впливом філософії Лейбниця. Він був переконаний, що розум здатний осягти закономірності природи, демонструючи це створеною космогонічною гіпотезою і теорією припливів і відливів, відповідно до якої первоначальний стан Всесвіту він уявляв як хаотичну хмару різноманітних матеріальних часток.
Відправною крапкою філософствування Канта є протиріччя між положеннями, кожне з який визнається логічно доказовим. Людині присуща воля, але в нєї немає ніякої волі, усі в ній є природна необхідність. Кант починає не з питання про буття, а з аналізу пізнавальної діяльності людини, "критична" філософія Канта являє собою гносеологічну концепцію. Він формулює питання (які виражають направленість пізнавальної діяльності, духовних інтересів людини): що я можу знати? (метафізика, тобто філософія); що мені належить робити? (мораль); на що я можу сподіватись? (релігія); що таке людина? (антропологія).
Кант бачив недоліки рішення проблеми ідеалізацій як у емпіричних, так і в раціоналістичних теоріях. Він пропонує своє рішення однієї із складних філософських проблем. Індивід, що приступає до пізнання, має у своєму розпорядженні сформовані до нього в науці форми пізнання, категорії, що забезпечують можливість пізнання. З однієї сторони, індивід володіє готовими категоріальними конструкціями, з іншого боку - емпіричними даними. Завдяки своїй уяві індивід поєднує те й інше, синтезує раціональне і чуттєве. У цьому синтезі складається природа науки. Так, на думку Канта, математика як наука можлива саме завдяки цим чистим формам споглядання. Так, якщо мати на увазі геометрію, необхідно розрізняти: 1) простір як ідеальну форму, властиву людині, а не природі; 2) емпіричні факти; 3) об'єднання першого з другим у геометрії як науці. Кант вважає, що ідеальних просторових конструкцій не існує в природі, немає в природі крапок та прямих. Всі ідеалізації є утвором самої людини, вони присущи не зовнішньому, тобто трансцендентному для людини світу, а розуму людини, його внутрішньому, специфічно людському, тобто трансцендентальному світу.
Філософську систему Канта часто називають трансцендентальним ідеалізмом. Кант не затверджує, що ідеї діють, створюють світ, він лише підкреслює своєрідну природу наукових ідеалізацій. Філософську систему Канта називають також критичним ідеалізмом, оскільки, по Канту, філософія є форма критики. У назвах його головних творів, як правило, є присутнім слово критика - "Критика чистого розуму", "Критика здатності судження", "Критика практичного розуму". Кант не стільки критикує в звичному змісті цього слова, скільки з'ясовує границі відповідно розуму, здатності судження, волі. Філософія Канта, як форма критики, спрямована на аналіз пізнавальних здібностей людини (розсуд, здібності судження, розум).
Розсуд виконує функцію підведення різноманіття чуттєвого світу під єдність поняття. Підставу єдності Кант вбачає в акті самосвідомості. Але розсуд не реалізує цінностне відношення людини до світу. Останнє здійснює здатність судження. На основі здатності судження розвивається эстетичний смак. Але і эстетична по своїй природі здатність судження має свої межі застосовності. Як розсуду, так і здатності робити оцінки бракує кінцевої мети, що визначала би напрямок діяльності людини. Розум визначає кінцеву мету, необхідну для реалізації бажання, волі. Ідея душі, ідея Космосу в цілому, ідея Бога - все це безумовні цілі, відповідно до яких людина вільна. Істота, здатна діяти у відповідності з загальними цілями, є вільною істотою. Розумна воля - це практичний розум. Релігія розуму - це чиста віра в добро, у власні моральні підвалини. Подібно тому як споглядання має чисті форми (простір і час), розсуд апріорні категорії (кількість, якість, причинність та ін.), розум має апріорні ідеї. Це - ідеї душі, світу і Бога, тобто основні ідеї, що аналізує метафізика.
Крім теоретичного Кант визнавав у людині і практичний розум. Практичний розум являє собою розумну волю, спрямовану на оволодіння реальністю. Якщо теоретичний розум має справу з явищами (з сконструйованим їм світом), то практичний стосується сфери ноуменів (речей у собі, Бога і душі).
Практичний розум у Канта керує всіма практичними діями людини, у тому числі і моральними. Людська воля автономна, тобто вона сама собі задає закони своєї діяльності. Воля у своїй дії не залежить ні від зовнішніх факторів, ні від внутрішніх імпульсів людини. На цьому розумінні волі Кант вибудовував свою концепцію моралі. Таке розуміння основ моралі було новим для філософії. Філософи до Канта намагалися вивести мораль з волі Бога, установок суспільства, вимог вродженого почуття, із прагнення до щастя, насолоди, користі. І тільки Кант стверджував принципову самостійність і самоцінность моральних принципів, що базуються на волі. Прийнявши принцип волі, Кант вимагав відноситися до людини як до мети, як до сущого, яке має ціль у собі, а не як до засобу. Такий закон Кант називає "імперативом". Існує тільки один категоричний імператив (обов'язковий для виконання при будь-яких умовах) як вищий закон моралі.
Кант - прихильник строгих правил у сфері моралі. Моральними є тільки ті вчинки, що базуються на категоричному імперативі, на обов'язку. Кант усвідомлював, що служіння обов'язку не обов'язково принесе щастя людині. Для того щоб затвердити справедливість, не дати можливості руйнувати мораль, він постулірує безсмертну душу і буття Бога. Для теоретичного розуму їх буття проблематичне, для практичного - необхіднє.
Моральними вчинками людини керує практичний розум, якому Кант надавав більшого значення ніж теоретичному. Етика Канта приймає форму етики обов’язку. А вищий закон моральності виражається категоричним імперативом: ”не розглядай другу людину (і самого себе), як засіб, а тільки як ціль”. Філософський інтерес до людини, як предмету дослідження, сприяв створенню Кантом однієї з останніх його робіт з філософської антропології. Кант представив цілий комплекс моральних обов'язків людини. Він вважав дуже важливими обов'язки людини стосовно самої себе, у тому числі турботу про своє здоров'я і своє життя.
Абсолютний ідеалізм Г.В.Ф. Гегеля.Пізніше Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)розвиває схему Фіхте стосовно головного поняття своєї філософської системи - „абсолютної ідеї”. Абсолютна ідея – це Світовий Розум. А філософія, за думкою Гегеля, - це абсолютне знання. Метою інтелектуальної діяльності ідеї є істина. Усвідомлення істини співпадає з самопізнанням ідеєю самої себе, оскільки суб’єкт та об’єкт в істині співпадають. При цьому пізнання виступає як історичний процес. Гегель розвиває діалектичну логіку розвитку ідеї. Зміни та рух абсолютної ідеї відбуваються згідно з законами діалектики, при цьому внутрішні суперечки ідеї слугують поштовхом до її розвитку. Людина як така мало цікавить Гегеля, людина у нього постає лише стадією у процесі розвитку (самопізнання та самоусвідомлення) Світового Розуму.
Під абсолютним духом Гегель розуміє сукупну духовну діяльність людини протягом тисячоліть розвитку всесвітньої історії. По Гегелю, істина - це система знання, точніше - це поетапний развиток ідеї, кожний з етапів вона переборює і містить у собі як свій момент. Попередні істини як обмежені зберігаються в цілому, у системі. Філософія для Гегеля можлива не як система готового завершеного знання, а як процес конструювання абсолютного знання, як діалектична філософія. Абсолютний ідеалізм філософії Гегеля зв'язаний з його прагненням охопити весь универсум, весь природний і духовний світ єдиним поняттям.
Головне визначення абсолютної ідеї, по Гегелю, є розум. Абсолютная ідея є першооснова і субстанція усього існуючого. Гегель визначає абсолютну ідею як єдність пізнання і життя, як єдність теорії і практики. Діяльність ідеї є інтелектуальна діяльність, прагнення. Метою ідеї є істина. Абсолютна ідея взагалі є істина. Істина - це процес поступового збагнення. Ідея пізнає себе, ставлячи себе ж перед собою у виді об'єкта. Ідея створює світ і людину з метою самопізнання. Вищим актом цього самопізнання є абсолютне знання - філософія. Ідея є істина в собі і для себе, абсолютна єдність поняття і об'єктивності. Безпосередня ідея є життя. Ідея, суща для себе, розглянута з боку цієї єдності з собою, є споглядання, і ідея, що споглядає, є природа. Створюючи природу, перетворюючись в природу, абсолютна ідея опредмечує себе, відчуджується від своєї сутності і з'являється у вигляді чуттєвих, тілесних одиниць, до яких відноситься і людська тілесність. Індивідуальні людські духи в процесі пізнання ідеї утворюють абсолютний дух. Бог створює природу з тією метою, щоб із природи виникла людина і разом з нею пізнання, абсолютне знання.
Гегель наділяє ідеї здібностями до зміни та руху. Кожна окрема ідея переходить в іншу ідею, теза переходить в антитезис, потім вони зливаються в нове єдине, синтезуюча ідея містить тезу й антитезис як свої моменти. Формою діалектичного розвитку і побудови всієї системи Гегеля є запозичений у Фихте цикл - тріада, відповідно до якої думка (ідея) у своєму розвитку переходить у свою протилежність, що на наступному етапі, змінюється своєю протилежністю і, завдяки чому об'єднує в собі два попередніх етапи. Ідеї існують на трьох рівнях: 1) ідеї самі по собі; 2) ідеї в природі; 3) ідеї в дусі. Відповідно до цього розподілу Гегель пише "Науку логіки", "Філософію природи", "Філософію духу". Ці твори становлять "Енциклопедію філософських наук".
Наука логіки у Гегеля містить: вчення про буття, вчення про сутність, вчення про поняття. Вчення про буття включає розгляд чистого буття, ніщо і становлення. При цьому аналізується головна тріада буття: якість - кількість - міра. Якість і кількість є характеристиками існуючого. Якщо зміниться якість, то існуюче перестанє існувати. Кількість при візначенній якості може змінюватися в визначенних межах, при цьому зберігається якість, а отже, і існуюче. На думку Гегеля, кількість переходить у якість, єдність кількості і якості утворює міру. Перехід від однієї міри до іншої, нової, є стрибок. Міра служить відправним пунктом переходу до другої головної сфери ідеї - до сутності. За Гегелем найбільш загальні поняття, категорії ("буття", "якість", "кількість", "сутність", "явище", "зміст", "форма" і ін.) людина бере з розуму, науки, повсякденного мислення. Розкрити зміст цих понятть можливо через їхні взаємини.
У "Філософії природи" Гегель розглядає послідовно механіку, фізику, органіку; у "Філософії духу" - суб'єктивний дух (особистість), об'єктивний дух (родину, цивільне суспільство, державу), абсолютный дух (трьома ступінями розвитку якого виступають мистецтво, релігія і філософія).
Заслуга Гегеля полягає в тому, що він розвив діалектичний метод пізнання і розуміння світу. Він розробив питання взаємозв'язку, руху, розвитку і перетворення кількісних змін у якісні, питання природи теоретичного мислення. Крім того, він показав, що познання є історичний процес. У давньогрецьких філософів - Сократа і Платона - діалектика виступала як мистецтво вести філософську дискусію. Гегель розуміє діалектику як логіку ідей, як сходження від абстрактних (однобічних) ідей до більш конкретних (різноманітних). Ідея містить у собі свої протилежні визначення, тому вона внутрішньо суперечлива.
Недоліком діалектичної логіки Гегеля є те, що вона нав'язує схему загальних понять будь-якому предмету (панлогізм). Вона не виводить ці категорії з розвитку предмета, а намагається привнести їх у предмет ззовні. Однак саме завдяки діалектичній логіці загальні поняття (необхідність і випадковість, тотожність і відмінність і ін.) мисляться у взаємодії, у переходах. Концепція Гегеля абсолютизировала тотальность, через яку вона зневажала одиничним, конкретним як несуттєвим, ігноруванням конкретної людини.
Антропологічний матеріалізм Л. А. Фейєрбаха.Роздуми над сутністю людської істоти Л.А. Фейєрбах (1804-1872)починає з критики релігії. Філософ розглядає Бога як ідеалізовану людину. Всі атрибути Бога —людські ідеали, які не знайшли втілення у реальному житті. Оскільки людина - многомірна істота, що органічно поєднує в собі фізичне тіло, розум, емоції, почуття, потреби тощо, виникає небезпека створення іллюзорного світу, наприклад за допомогою страха, який створює абсолютних Богів, що служать людському егоїзму у пошуку шляхів задовільнення бажань. Так, за думкою філософа, людина є основою всього, що існує. Тому, якщо пізнання орієнтовано на людину, то перед нами відкриваються можливості пізнання будь-чого, в тому числі й тайн релігійного світу. Фейєрбах критикував близкість гегелевської філософіі і релігіі, таке поєднання вважав неприпустимим, бо релігія приводить до інтелектуального застою та загалом протистоїть культурі.
Протиставлення гегелевському ідеалізму реалізується у Фейєрбаха у формуванні, за його ж думкою, істинної філософіі. Така філософія повинна грунтуватися на матеріалізмі, причому такому, що орієнтується не просто на природу, а головним чином на людину, не тількм на розум, а й на чуттєвість. Справжня суть реальності вбачається Фейєрбахом не в самій по собі природі, а природі, що виступає як “базис людини”. Тому роль “універсальної науки”, за думкою мислителя, може відігравати лише наука, що розкриває природу людини, тобто антропологія. А нова філософія постає вже не механічним, а антропологічним матеріалізмом.
Продемонструвавши неспроможність обгрунтування Гегелем принципу тотожності буття та мислення (за думкою Фейєрбаха у Гегеля це лише тотожність мислення самого з собою), філософ пропонує розглядати сутність людської істоти за допомогою її складових: чуттєвості, інтелекту, серця, любові, страждання тощо. Аналіз таких складових у єдності і представляє собою антропологічний принцип мислителя.
Джерелом пізнання Фейєрбах визнає тільки матеріальну природу. Відчуття — це сукупність даних про окреме та одиничне, а мислення — про багате. Розум, як і людина, що ним володіє, не створює нічого нового, він тільки споживає та відображає все, що об’єктивно існує. Спілкування між людьми — це найкращий спосіб переконатися в істинності отриманного знання, бо саме в цьому процесі відбувається звільнення від сімнівів, розходжень, безглуздостей.
Л.А. Фейєрбах завершує не тільки німецьку класичну філософію, а й увесь період розвитку класичної європейської філософіі, внісши значний вклад у скарбницю філософського знання.
Німецька філософія не закінчує на цьому свій розвиток. Широко відома філософська творчість одного із представників неокантіанської школи В. Віндельбанда. В своїх працях він зосереджує увагу на історії філософії, „філософії цінностей”, розділяє „науки про природу” та „науки про культуру”, для яких характерні різні, але взаємодоповнюючі, методи: номотетичний та ідеографічний.
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Антропологічний матеріалізм Л. А. Фейєрбаха.
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
За випуск Кузь Олег Миколайович
Харків, ВД "ІНЖЕК", 2004
Рекомендовано Вченої Радою ХДЕУ. Протокол №4 від 26.04.04
Автори навчально-метод
Б. Спіноза
Прагнення до відкриття все нових і нових тайн буття, орієнтація на постійний творчий пошук, критичне мислення, особисте самовдосконалення вже протягом не одного тисячоліття проклада
Функції в суспільстві
Поняття світогляду, його природа, структура. Відношення людини й світу – основне питання світогляду. Основні історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука, філософія. Виникнення філософії в
Тема 2. Стародавня філософія
Передумови виникнення філософії на Стародавньому Сході. Веди й Упанішади як початок філософії в Індії. Концепція Атмана й Брахмана. Ортодоксальні (йога, ньяя, веданта, міманса та ін.) та неортодокс
Тема 3. Філософія середньовіччя та епохи Відродження
Синтез античної філософської традиції та християнських догматів у філософії середньовіччя, його прояв у онтології, гносеології, антропології середніх століть. Проблеми віри й знання, волі й розуму,
Тема 4. Філософія Нового часу та Просвітництва
Епоха Нового часу в історії європейської цивілізації. Епоха розуму, науки та прогресу. Розробка та обґрунтування методів наукового пізнання: емпіризм та раціоналізм. Емпіричний напрям у методології
Тема 5. Німецька класична філософія
Німецький ідеалізм – вершина європейського раціоналізму. Загальні особливості та риси німецької класичної філософії. Принципи німецької класики: принцип розрізнення закономірностей розвитку природи
Тема 7. Сучасна світова філософія
Класична й некласична філософія. Поява ірраціоналізму: Ф. Ніцше, А. Шопенгауер, С. К’єркегор. Основні лінії розвитку сучасної світової філософії: ірраціонально-гуманістична, релігійна, позитивістсь
Тема 9. Діалектика
Формування діалектики – від творчої суперечки до ключового принципу розвитку всіх форм буття. Поняття закону. Основні закони діалектики: закон взаємного переходу кількісних змін у якісні, закон єдн
Основний зміст пізнавальної діяльності
Процес пізнання – один із найголовніших антропологічних чинників еволюції людини. Пізнавальний аспект у ставленні людини до світу: об’єкт та суб’єкт пізнання. Філософський зміст питання про пізнанн
Тема 13. Форми та методи наукового пізнання
Наука як вища форма раціонального пізнання. Розвиток науки від Арістотеля до сьогодення. Становлення науки як соціального інституту в ХVІІ ст. Відмінність науки від інших форм знання. Наука й філос
Тема 15. Суспільство як система, що розвивається
Людське суспільство як особлива форма буття. Соціальна філо-софія як невід'ємна частина цілісної системи сучасного філософського знання, як метатеорія соціуму. Основні підходи й напрямки у філософс
Цінності та їх роль у житті суспільства
Філософське вчення про людину як елемент духовної культури та як філософська дисципліна. Філософська антропологія: історичний генезис і сучасний стан. Концепція людини в структурі філософського зна
Тема 18. Філософія економіки
Суспільство як система та життєдіяльність людини. Основні сфери суспільного життя: політика, економіка, культура, право тощо. Розмаїття поглядів на основи суспільного розвитку. Принцип матеріалісти
Функції філософії.
Філософія та світогляд.Людина — єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної самосвідомості. Результатом цієї здатності є знання про світ і про себе,
Філософська система Аристотеля.
Особливості виникнення та розвитку філософії на Стародавньому Сході. Виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізаціях стародавнього світу. Саме перехід від одніє
Соціальна філософія епохи Відродження.
Соціальні умови становлення та особливості розвитку філософії Середньовіччя. Патристика як історична форма філософствування. По-перше, слід зазначити особливості іс
Основні принципи, ідеї та концепціі Просвітництва
Розвиток науки та філософська картина світу в ХVI – ХVIII ст. Процес розкладу феодалізму, який починається в епоху Відродження, набуває тенденції поглиблення і поши
Антропологічний матеріалізм Л. А. Фейєрбаха.
Класична німецька філософія - вершина класичної філософської думки.Інтелектуальна революція, що послідовно поглинала всю Європу, наглядно демонструвала, що можливос
До надбань світової філософської думки.
Основні періоди у розвитку української філософії. Історія вітчизняної філософії, в якій виявляється духовність і самоусвідомлення народу, є складовою історії всесві
Екзистенціально-антропологічна філософія.
4. Ситуація постмодерну у філософії.
Особливості філософської думки кінця ХІХ-ХХ ст.Наша епоха — це час глибоких соціальних зрушень, пошук
Категрія "матерія", її значення та властивості.
Буття як вихідна категорія філософії. Поняття буття є вихідним для філософії. Проблема буття — це проблема сутності всього існуючого, а також проблема єдності світу як цілого. Бутт
Діалектика та метафізика.
Діалектика як філософська теорія розвитку.Діалектика є сучасною загальною теорією розвитку всього сутнього, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах,
Людина та практика.
Природа як об’єкт філософського аналізу.Поняття “природа” - одне з найбільш широких. Його осмисленню приділяли увагу багато мислителів різних епох. Природа - це оточу
Проблема несвідомого.
Свідомість та її походження у контексті проблеми ідеального.Феномен свідомості є предметом філософського та наукового аналізу. Проте саме можливість розуміння її пр
Чуттєве, раціональне та ірраціональне в пізнанні.
Пізнання як предмет філософського аналізу.Пізнання — процес цілеспрямованого, у активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історично
Побудова і динаміка наукового знання.
3. Форми та методи наукового пізнання.
Наукове пізнання та його специфічні ознаки. Наука – особливий різновид пізнавальної діяльнос
Новітні напрямки у дослідженні суспільства та економіки.
Суспільство як предмет філософської рефлексії. Проблемне коло соціальної філософії.Суспільство з давніх часів привертає увагу філософів. Соціальна проблематика стає актуальною для
Аксіологія. Цінності та символи.
Специфіка філософського розгляду проблеми людини. Індивід, індивідуальність, особистість. Навіть самі далекі, умоглядні проблеми людина вирішує для себе, для глибин
Функції філософії.
Філософія та світогляд.Людина — єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної самосвідомості. Результатом цієї здатності є знання про світ і про себе,
Філософська система Аристотеля.
Особливості виникнення та розвитку філософії на Стародавньому Сході. Виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізаціях стародавнього світу. Саме перехід від одніє
Соціальна філософія епохи Відродження.
Соціальні умови становлення та особливості розвитку філософії Середньовіччя. Патристика як історична форма філософствування. По-перше, слід зазначити особливості іс
Основні принципи, ідеї та концепціі Просвітництва
Розвиток науки та філософська картина світу в ХVI – ХVIII ст. Процес розкладу феодалізму, який починається в епоху Відродження, набуває тенденції поглиблення і поши
До надбань світової філософської думки.
Основні періоди у розвитку української філософії. Історія вітчизняної філософії, в якій виявляється духовність і самоусвідомлення народу, є складовою історії всесві
Екзистенціально-антропологічна філософія.
4. Ситуація постмодерну у філософії.
Особливості філософської думки кінця ХІХ-ХХ ст.Наша епоха — це час глибоких соціальних зрушень, пошук
Категрія "матерія", її значення та властивості.
Буття як вихідна категорія філософії. Поняття буття є вихідним для філософії. Проблема буття — це проблема сутності всього існуючого, а також проблема єдності світу як цілого. Бутт
Діалектика та метафізика.
Діалектика як філософська теорія розвитку.Діалектика є сучасною загальною теорією розвитку всього сутнього, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах,
Людина та практика.
Природа як об’єкт філософського аналізу.Поняття “природа” - одне з найбільш широких. Його осмисленню приділяли увагу багато мислителів різних епох. Природа - це оточу
Проблема несвідомого.
Свідомість та її походження у контексті проблеми ідеального.Феномен свідомості є предметом філософського та наукового аналізу. Проте саме можливість розуміння її пр
Чуттєве, раціональне та ірраціональне в пізнанні.
Пізнання як предмет філософського аналізу.Пізнання — процес цілеспрямованого, у активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історично
Побудова і динаміка наукового знання.
6. Форми та методи наукового пізнання.
Наукове пізнання та його специфічні ознаки. Наука – особливий різновид пізнавальної діяльнос
Новітні напрямки у дослідженні суспільства та економіки.
Суспільство як предмет філософської рефлексії. Проблемне коло соціальної філософії.Суспільство з давніх часів привертає увагу філософів. Соціальна проблематика стає актуальною для
Аксіологія. Цінності та символи.
Специфіка філософського розгляду проблеми людини. Індивід, індивідуальність, особистість. Навіть самі далекі, умоглядні проблеми людина вирішує для себе, для глибин
Дискусія
“Про сутність філософії”
Ті форми сприймання життя і світу, які ми називаємо “філософськими”, є витвором двох чинників: перший – це успадковані нами релігійні та етичні ко
Завдання до опанування теми.
Спростуйте чи підтвердіть наступні визначення філософії, які наводить І. Гарін у своїй книзі «Що таке філософія?». Які вам більш до вподоби, чому? Визначіть з цими висловами предмет та функції філо
Тестові завдання
1. Заповніть таблицю:
Буття
Бог
Приро-да
Людина
Діяль-ність
Релігія
Питання до самостійної роботи студентів
1. Наведіть чотири – п’ять рис, що визначають особливості філософських систем Стародавнього Сходу.
2. Чому процес інституціоналізації філософії так і не був завершений на Близькому Сході?
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Ведична традиція у філософії Стародавньої Індії.
2. Йога – філософія духу і тіла: історія і сучасність.
3. Етичне вчення конфуціанства та проблеми виховання.
4. Космос
Круглий стіл
“Захід – Схід: започаткування філософських традицій”
Обгрунтування.Як уже було з’ясовано, виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізац
Питання до самостійної роботи студентів
1. Що послужило концептуальним завершенням формування середньовічної філософської думки?
2. Яким чином знаходить своє рішення проблема розуму та віри у філософії середньовіччя?
3.
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Теоцентризм як основний принцип середньовічної філософії.
2. Проблема розуму та віри у філософії середньовіччя.
3. Філософія середньовіччя: вчення про свободу, волю та самосвід
Дискусія
“Схоластика: суперечка номіналізму та реалізму”
Обгрунтування.Одним із найбільш цікавих періодів у розвитку схоластики був період суперечки між двома напр
План семінарського заняття
1. Наукова революція XVI – XVII ст., розквіт природознавства та створення нової “картини світу”.
2. Змагання навколо методології наукового пізнання. Емпірична (британська) традиція: Ф. Бек
Питання для самостійної роботи студентів
1. Назвіть “піонерів” науки і стисло охарактеризуйте їх науковий доробок.
2. Чому саме гносеологія та методологія наукового пізнання уособлюють філософію Нового часу?
3. У чому по
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Філософські погляди Р. Декарта та їх значення для подальшого розвитку європейської філософської думки.
2. Філософські погляди Ф. Бекона. Емпірична традиція у сучасній філософії.
Дискусія
“Проблема джерела знання й її раціоналістичне й емпіричне вирішення”
Обгрунтування теми дискусії.Епістемологічна (= гносеологічна; гр. еpisteme, gnosis – знання) позиція р
Питання для самостійної роботи студентів
1. Чому німецька класична філософія вважається вершиною класичної філософії?
2. Які головні теми розглядаються представниками німецької класичної філософії?
3. Якої точки зору дот
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Місце німецької класичної філософії у розвитку світової філософії.
2. Гносеологічна концепція І. Канта.
3. Етика обов’язку І. Канта.
4. „Науковчення” І. Г. Фіхте.
Дискусія
„Творча діяльність„я””
Обгрунтування теми дискусії. У німецькій класичній філософії створено систематизовані філософські системи, в яких розкриваються різ
Питання для самостійної роботи студентів
1. Яке місце відводиться філософії у розвитку духовності української нації?
2. Які філософські проблеми вирішуються в різні періоди розвитку вітчизняної філософії?
3. Які видатні
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Розуміння мудрості у вітчизняній релігійно-філософській думці.
2. Філософія Київської Русі.
3. Діяльність культурно-освітніх центрів.
4. Поширення філософських ідей Ю.
Філософія як практична мудрість
в традиціях вітчизняної філософії”
Обгрунтування теми дискусії. На різних етапах розвитку вітчизняної філософії були сформовані погляди на філософію, мудр
Питання для самостійної роботи студентів
1. Які обставини спричинили філософський плюралізм XX століття?
2. Розкрийте зміст позитивізму і простежте його еволюцію.
3. Зробіть аналіз філософії марксизму і визначте його пер
Тестові завдання.
1. Визначте напрямок західноєвропейської філософії ХХ ст., який аналізує мовні засоби пізнання:
а) антропофілософія;
б) конвенціоналізм;
в) критичний реалізм;
г)
Питання для самостійної роботи студентів
1. Розкрийте основні аспекти значення проблеми буття для філософії. Чому категорія буття є вихідною для філософських міркувань про світ?
2. Прослідкуйте еволюцію становлення категорії бутт
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Значення проблеми буття для філософії.
2. Світ та форми його освоєння.
3. Моделі світу як Всесвіту (релігійна, міфологічна, наукова).
4. Класичне та некласичне розумін
Дискусія
„Проблема буття в історії філософії”
Обгрунтування теми дискусії. На протязі розвитку філософської думки були створені основні підходи до розгляду проблем
Завдання до опанування теми
1. Виправте та доберіть діалектичні пари:
Буття – Не-буття
Сутність – Не-сутність
Єдине – ?
Ціле –
Якість – Брак
Зміст – ?
Можливість
Питання до самостійної роботи студентів
1. Наведіть приклади форм взаємодії теорії, науки та практики.
2. Чи продовжується біологічна еволюція людини?
3. Підкресліть змістову відміну понять “індивід”, “індивідуальність”
Тематика наукових робіт та рефератів
1. Поняття “природа”. Форми сприйняття природи в історії людства.
2. Філософія та біологія про пізнання живого.
3. Екологічні аспекти економіки сучасного виробництва.
4.
Питання для самостійної роботи студентів
1. Які структурні компоненти містить у собі свідомість?
2. Як вирішує проблему походження свідомості матеріалізм та ідеалізм?
3. Що таке антропний принцип, якими є його тлумачення
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Свідомість і мислення. Сучасна наука про мислення.
2. Співвідношення свідомого і несвідомого в концепціях психо-аналізу.
3. Свідоме і несвідоме у творчості.
4. Свідомі
Дискусія
“Проблема співвідношення свідомого та несвідомого у психіці людини”
Обгрунтування теми дискусії.У класичній філософії Нового часу психіка (душа) людини от
Завдання до опанування теми
1. Поясніть, який сенс мають і на яких підвалинах грунтуються основні принципи гносеології:
1) тотожність мислення та буття (принцип відкритості світу для пізнання);
2) діалектика
Питання для самостійної роботи студентів
1. Що таке наука? Чим відрізняється наукове знання від міфоло-гічних та релігійних уявлень про світ?
2. Які характерні риси наукового пізнання? Чи є раціональність ознакою лише наукового п
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Виникнення науки та історичні етапи її розвитку.
2. Наука як феномен культури.
3. Концепція і теорія як форми наукового пізнання.
4. Емпіричні факти як фундамент теорі
Проблемна ситуація
“Застосування діалектики як всезагального методу пізнання”
Нагадаємо, що використання діалектики проходить крізь всю історію філософії. Сам термін вперше застосував Сократ
Питання для самостійної роботи студентів
1. Які науки вивчають суспільство? В чому полягає їх специфіка?
2. Чому соціальну філософію вважають метатеорією соціуму?
3. Чи погоджуєтеся ви з тим, що соціальна філософія:
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Предмет та задачі соціальної філософії.
2. Міфологічна й релігійна парадигми в дослідженні суспільства.
3. Людина і суспільство: екзистенціальна та постмодерністська інтерпрета
Питання для самостійної роботи студентів
1. У чому полягає специфіка соціального пізнання та які його основні методологічні засади?
2. Поясніть зміст понять „соціальне”, „соціум”, „суспільство”.
3. Охарактеризуйте сучасн
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Соціальна філософія про актуальні проблемі сучасного вивчення суспільства.
2. Різноманіття суспільних форм і проблема єдності соціального процесу.
3. Соціальний простір і час:
Дискусія
“Свобода та необхідність людини у суспільстві”
Обґрунтування теми дискусії.На різних етапах розвитку філософії були сформовані основні погляди на проблему
Питання для самостійної роботи студентів
1. Як християнське вчення вплинуло на світські концепції прогресу? Що таке хіліазм?
2. У чому полягає відносність та суперечливість прогресу?
3. Чи є тотожними поняття прогресу та
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Суспільний прогрес, його характер.
2. Науково-технічний прогрес та його наслідки.
3. Суспільний прогрес у філософії Г. В. Ф. Гегеля та К. Маркса: порівняльний аналіз.
Дискусія
“Просвітницький та романтичний погляд на прогрес”
Обгрунтування теми дискусії.За Г. Г. Гадамером існують два джерела розвитку західної культури: просвітни
Круглий стіл
„Людина як цілісність”
Обґрунтування теми круглого столу. Уявлення філософів про людину в історії філософії, а особливо в німецькій філософській антрополо
Питання для самостійної роботи студентів
1. Визначте сутність предмета філософії економіки.
2. Як взаємопов’язані суспільне виробництво та матеріальне виробництво?
3. Визначте складові виробничих сил.
4. Охаракт
Тематика наукових робіт та рефератів
1. Концепція “світ-системного” аналізу І. Валлерстайна.
2. Концепції постіндустріального суспільства Р. Арона, Д. Белла, О. Тоффлера.
3. Поняття суспільно-економічної формації в ф
КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
“ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ. УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ В КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ” (ЗА ТЕМАМИ 1 – 7)
Подані тестові завданн
Варіант 1
1. Філософію якого періоду визначає така риса, як пантеїзм:
а) Відродження;
б) середньовіччя;
в) Просвітництва;
г) античності?
2. Дайте загальну характе
Варіант 2
1. Філософія якого періоду характеризується антисхоластичною направленістю:
а) античності;
б) середньовіччя;
в) Просвітництва;
г) Нового часу?
2. Які за
Варіант 3
1. Філософську думку якої епохи можна охарактеризувати, перш за все, як антропоцентричну та гуманістичну:
а) античності;
б) середньовіччя;
в) Відродження;
г) Нов
Варіант 4
1. Філософію якого періоду визначає теоцентризм як ключова характеристика:
а) Нового часу;
б) середньовіччя;
в) Просвітництва;
г) античності?
2. Надайте
Варіант 5
1. Філософська думка якого періоду звертається до минулого, базуючись на аксіомі відповідного типу суспільної свідомості: “чим більш древній, тим більш справжній, чим більш справжній, тим більш іст
Варіант 6
1. Філософія якого періоду характеризує традиціоналізм, тобто відмову від будь-яких новацій, змін, орієнтацію на дотримання установлених зразків та канонів? Хто з мислителів належав до періоду:
Варіант 7
1. Філософську думку якого періоду характеризує дидактизм – риса, яка вказує на повчальний, напутливий характер філософських систем:
а) середньовіччя;
б) сучасної некласичної філо
Варіант 8
1. Лейтмотивом філософії якої епохи є впевненість у силі людського розуму, віра в його безмежні можливості, орієнтація науки на досягнення економічного та соціального добробуту:
а) Просвіт
Варіант 9
1. Що принципово відрізняє зміст філософствування некласичної філософії у порівнянні з специфікою класичної:
а) пантеїстичний характер;
б) космоцентризм;
в) дидактизм;
Варіант 10
1. Філософська думка якого періоду є космоцентичною за спрямованістю своїх дослідницьких інтересів:
а) середньовіччя;
б) античності;
в) Відродження;
г) Нового ча
КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
"КЛЮЧОВІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ"
(ЗА ТЕМАМИ 8 – 18)
Заповніть таблиці:
1. Види можливо
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ НАУКОВИХ РОБІТ ТА РЕФЕРАТІВ
Будь-який курс, що викладається у вищих навчальних закладах, передбачає певну кількість годин, яка призначається для самостійної роботи студентів щодо оволодіння курсом. Однією з на
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов