Новітні напрямки у дослідженні суспільства та економіки. - раздел Образование, За випуск Кузь Олег Миколайович Суспільство Як Предмет Філософської Рефлексії. Проблемне Коло Соціаль...
Суспільство як предмет філософської рефлексії. Проблемне коло соціальної філософії.Суспільство з давніх часів привертає увагу філософів. Соціальна проблематика стає актуальною для філософського аналізу після так званого антропологічного перевороту, який відбувся завдяки софістам та Сократу. Саме тоді на перший план замість натурфілософської проблематики висувається вивчення людини та, як наслідок, етичних і соціальних аспектів. Природа людини потребує співпраці, спілкування. Ще за часів Аристотеля характерними рисами людини вважали розумність(“розумна тварина”) і соціальність(“політична тварина”).
Разом із тим суспільне буття слід відокремлювати від буття людини, оскільки між ними завжди виникає певне напруження. Цей конфлікт чітко фіксує етика, коли протиставляє бажання та інтереси окремої людини її обов'язку та потребам суспільства. Суспільне буття має також специфіку у порівнянні із буттям природним. Отже виникають напрямки філософської думки, які розглядають саме суспільство, його зв'язки з людиною і навколишнім середовищем. Соціальна філософія розвивається поряд із загальною філософією та філософією природи як рівноправна галузь знання.
Основними компонентами соціальної філософії можна вважати філософію історії (історіософію), загальну соціологію, етику та естетику.
Зазначимо, що соціологія – відносно молода наука (розвивається з сер. ХІХ ст.), яка має самостійний дисциплінарний статус, але її стосунки із соціофілософським знанням є невизначеними. Існує думка, що соціальна філософія в сучасному розумінні використовує категорії теоретичної соціології, а також суміжних із нею дисциплін – політичної економії, антропології, соціальної психології, культурології та ін.. Таким чином, соціософія має можливість усвідомлювати природу та межі суспільствознавства в цілому, розробляти методологію для соціології та інших дисциплін. Згідно із цим соціальну філософію можна визнати метатеорією суспільства.
М.Хоркхаймер характеризував соціальну філософію як рефлексію суспільної теорії над власною соціальною обумовленістю. Це визначення також вказує на метахарактер соціософії. Знання завжди має історичну, ідеологічну детермінацію, а соціальне знання вивчає самі соціальні умови, за яких воно розвивається, тобто виходить на рівень метааналізу.
Зазначимо, що взаємовідношення соціальної філософської думки та наукового суспільствознавства складаються за такою ж схемою, як і відносини філософії та науки взагалі. Спочатку соціальне знання було недиференційованою областю, потім, коли розвиваються наукові дисципліни, філософія стає верховною метатеоретичною сферою, принаймні претендує на такий статус. У свою чергу наука прагне стати самодостатньою (так, соціологія відмовляється від філософських рекомендацій, або розглядає соціальну філософію як власний розділ). У середині ХХ століття соціологія визнала проблему “людського виміру” процесів трансформації і соціальних систем (Хоманс). Таким чином, знов підвищується актуальність суто філософської функції формування світогляду, її здатність надавати систему орієнтирів людській діяльності.
Ймовірно, що сучасна соціальна філософія поєднає обидві функції – світоглядну та методологічну.
В цілому соціальну філософію слід визнати як вчення про найзагальніші закони та цінності суспільного буття і дослідження соціуму. Її предмет – це загальне у людському суспільстві, загальні закони соціально-історичного розвитку та специфіка соціального пізнання. Соціофілософський підхід передбачає вирішення таких загальнотеоретичних проблем:
· Природа суспільства, його якісна специфіка;
· Закони, рушійні сили, стадії людської історії;
· Суспільство як цілісна система;
· Основні цілі, суспільні ідеали, смисл історії, інші важливі
суспільні цінності;
· Прогнози майбутнього, перспективи розвитку суспільства;
· Особливості пізнання суспільства, соціальна гносеологія.
Метафізичний та діалектичний підходи до вивчення суспільства.В історії соціальної філософської думки, як і у філософії в цілому, існували два головних підходи – метафізичний та діалектичний. Згідно з першим, суспільство має незмінну, назавжди дану природу, а ті зміни, які відбуваються в ньому, стосуються лише кількісних характеристик. Виникнення та розвиток суспільства, на погляд метафізики, мають зовнішню причину (наприклад, боже провидіння). Діалектика ж розглядає якісні зміни суспільних явищ та процесів, підлеглі внутрішнім законам розвитку.
Соціальне пізнання довгий час мало метафізичний характер. Класична антична філософія акцентує не історико-економічні, а політичні аспекти: головну проблему бачили в тому, щоб знайти найбільш розумну модель управління суспільством або класифікувати усі можливі моделі. Ця істинна теорія повинна була стати універсальною для будь-якого суспільства у будь-який період (Платон, Аристотель).
У середньовічну добу стає загальноприйнятою християнська концепція історичного соціального розвитку. Вважалось, що влада має сакральний характер, оскільки ієрархічність передбачена Богом та притаманна навіть небесному порядку. Усталені типи держави, станів, сім'ї розглядалися як природні аспекти людського буття. Ці установи цілком раціональні, але можуть занепасти внаслідок вчинків, які порушують передбачений лад: конфліктів, війн, тощо. Соціальні явища трактувалися поза перспективи їх розвитку. Це відповідало і світоглядним настановам: людина середньовіччя не орієнтувалася на соціальну активність, знаходячись у рамках замкнених станів, та не мала ніяких надій на соціальне реформування.
Метафізичний підхід зберігався і в Новий час. Так, мислителі ХVII-XVIII ст. Вважали, що незмінній природі людини має відповідати ідеальна для неї форма суспільства, яку можна реалізувати через розповсюдження знань (Б.Спіноза, Д.Дідро, П.Гольбах та ін.). Проте змінилася життєва позиція: відтепер люди прагнуть до соціальних реформ, революцій, вони сподіваються, що розум дозволить їм встановити оптимальний порядок. У цю добу розвивається жанр соціальних утопій, у яких автори утворюють картини ідеального суспільства, позбавленого нерівності, пороків, бідності (Т.Мор, Т.Кампанелла, Ф.Бекон, К.А.Сен-Симон).
Справжній прорив у соціальному пізнанні здійснив К.Маркс. Під впливом гегелівської діалектики він створює концепцію суспільства як сукупності суспільних відношень, яка існує у конкретно-історичних умовах та визначається домінуючою формою виробництва. Проте ані Гегеля, ані Маркса не оминули надії на встановлення досконалої форми суспільних відношень, тобто ідея “кінця історії” (цей аспект пов’язаний із проблемою суспільного прогресу – див. тему 16). Очевидно, що ця ідея має метафізичне походження.
Велике значення має те, що Маркс привертає увагу до економічного фактору як вирішального у розвитку суспільства, його соціальної, політичної, духовно-ідеологічної сфер. Марксистська соціальна філософія спрямована на те, щоб знайти закономірні зв’язки між змінами в економічному базисі та інших областях суспільного життя. Таким чином, марксизм претендує на відкриття законів соціального історичного розвитку.
Марксисти вважають, що там де спостерігається гра випадковості, пов’язана зокрема з “людським фактором”, завжди можна знайти приховану об’єктивну закономірність, жорстку обумовленість.
Ті ж надії плекає і соціологія, яка вивчає закономірності розвитку та взаємовідношень соціальних систем (людей, соціальних груп, класів, націй, тощо). Соціальні взаємодії вона розглядає як відносини ролей, які отримує людина, а не особистісні стосунки. Проте доводиться констатувати, що соціальні закони не мають високого ступеня універсальності, який притаманний природознавчим наукам. Згідно з А.Макінтайром рівень точності прогнозів соціальних наук не вище, ніж в астрологічному прогнозуванні.
Причиною, безумовно, слід вважати фактор випадковості та свободи людини, тобто непередбаченість її поведінки. Незважаючи на це, авторитет соціальних наук не зменшується. Навпаки, їх розвиток стає приоритетним. Природознавчі дисципліни перестають зараз бути еталоном наукового знання (Б. де С. Сантос), від якого зараз очікують врахування локального та особистого замість жорстокої орієнтації на універсальні закони.
Новітні напрямки у дослідженні суспільства та економіки.У ХХ ст. набувають великого значення соціальні дослідження в антропологічному вимірі. Зокрема, розвиваються екзистенціальна постструктуралістська, неопрагматистська та фрейдо-марксистська парадогми. Психологізм є характерним для всіх цих напрямків. Філософи занепокоєні соціальними катастрофами сер. ХХ ст., загрозою тоталітаризму, пізніше – проблемами фундаменталізму релігійного та націоналістичного характеру. Ці процеси – причина репресій, як політичних, так і психологічних, що зазнає людина. Мислителі акцентують та, навіть, драматизують протистояння індивіда та соціуму, конфлікт свободи волі та суспільних нормативних обмежень (за Сартром, “Інший - це пекло”).
Екзистенціалізм вказав на те, що людина є творчою силою в історії, хоча за її реалізацію треба боротися. Постструктуралізм, навпаки, констатує “смерть людини” (М.Фуко) внаслідок регламентованості життя з боку соціальних структур (освітніх, медичних, суспільно-політичних, громадських установ). Незважаючи на критичний потенціал, постструктуралізм не спростовує високої ефективності соціального захисту, який гарантує людині західна демократична система.
Увагу соціальних філософів привертають особливості розвитку та функціонування соціокультурних структур та установ, їхній вплив на формування свідомості та структурування несвідомого людини. (Відомий французький мислитель М.Фуко вивчав, наприклад, інститути покарання та ізоляції злочинців і божевільних).
Якщо французький постструктуралізм певною мірою дотримується принципу об’єктивності, американський неопрагматизм вдається до рекомендацій та, навіть, пропаганди. Неопрагматисти захищають інститути демократії. Вони занепокоєні їхньою долею, перспективами розвитку. Р.Рорті, Д.Девідсон, Х.Патнем обґрунтовують перевагу демократії емпіричним шляхом на основі історичних прикладів.
Соціальна позиція американського неопрагматизму наближує їх до представників Франкфуртської школи нового покоління і, в першу чергу, до соціальної філософії Ю. Хабермаса.
Хабермас вважає, що філософія повинна розробляти практичні рекомендації для соціально-політичної сфери. Німецький філософ реалізує неокласичну інтенцію, коли стверджує, що найбільш адекватною для природи людини, її “комунікативного розуму” є саме ліберально-демократичні принципи та установи. Проблеми комунікації, консенсусу стають центральними в його філософії.
Не останнє місце у сучасній філософській думці мають питання соціально-економічного розвитку, а також філософія техніки (Г. Рополь, С. Карпентер, Д. Белл, О. Тоффлер та ін.). Незважаючи на те, що марксистська концепція соціально-економічних формацій вже належить історії, питання соціальної типології, в тому числі і за економічними критеріями, не втрачає актуальності (прикладом служить цивілізаційна теорія та концепція технологічних революцій О. Тоффлера). Разом з тим, сучасна філософія суспільства прагне розглядати його розвиток комплексно, не перебільшуючи значення окремих факторів, таких як рівень розвитку техніки чи виробничі відношення, тобто намагається уникнути редукціонізму (зведення складного до простого).
Отже, соціальна філософія стає ареною для комунікації, утворення та обміркування соціальних проектів, усвідомлення суспільних проблем. Цей напрямок філософського знання розвивається швидкими темпами та пропонує різноманітні підходи та концепції, які збагачують та поглиблюють сучасні уявлення про суспільство.
Все темы данного раздела:
За випуск Кузь Олег Миколайович
Харків, ВД "ІНЖЕК", 2004
Рекомендовано Вченої Радою ХДЕУ. Протокол №4 від 26.04.04
Автори навчально-метод
Б. Спіноза
Прагнення до відкриття все нових і нових тайн буття, орієнтація на постійний творчий пошук, критичне мислення, особисте самовдосконалення вже протягом не одного тисячоліття проклада
ЗА ТЕМАМИ І ФОРМАМИ ЗАНЯТЬ
Кількість годин
лек-ції
семін. заняття
самост. робота
разом
Продовження тематичного плану
15.
Суспільство як система, що розвивається
Функції в суспільстві
Поняття світогляду, його природа, структура. Відношення людини й світу – основне питання світогляду. Основні історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука, філософія. Виникнення філософії в
Тема 2. Стародавня філософія
Передумови виникнення філософії на Стародавньому Сході. Веди й Упанішади як початок філософії в Індії. Концепція Атмана й Брахмана. Ортодоксальні (йога, ньяя, веданта, міманса та ін.) та неортодокс
Тема 3. Філософія середньовіччя та епохи Відродження
Синтез античної філософської традиції та християнських догматів у філософії середньовіччя, його прояв у онтології, гносеології, антропології середніх століть. Проблеми віри й знання, волі й розуму,
Тема 4. Філософія Нового часу та Просвітництва
Епоха Нового часу в історії європейської цивілізації. Епоха розуму, науки та прогресу. Розробка та обґрунтування методів наукового пізнання: емпіризм та раціоналізм. Емпіричний напрям у методології
Тема 5. Німецька класична філософія
Німецький ідеалізм – вершина європейського раціоналізму. Загальні особливості та риси німецької класичної філософії. Принципи німецької класики: принцип розрізнення закономірностей розвитку природи
Тема 6. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
Тисячолітня традиція української філософії. Джерела української філософської культури. Особливості типу української філософської парадигми. Основні етапи розвитку української філософії. Філософія у
Тема 7. Сучасна світова філософія
Класична й некласична філософія. Поява ірраціоналізму: Ф. Ніцше, А. Шопенгауер, С. К’єркегор. Основні лінії розвитку сучасної світової філософії: ірраціонально-гуманістична, релігійна, позитивістсь
Тема 9. Діалектика
Формування діалектики – від творчої суперечки до ключового принципу розвитку всіх форм буття. Поняття закону. Основні закони діалектики: закон взаємного переходу кількісних змін у якісні, закон єдн
Основний зміст пізнавальної діяльності
Процес пізнання – один із найголовніших антропологічних чинників еволюції людини. Пізнавальний аспект у ставленні людини до світу: об’єкт та суб’єкт пізнання. Філософський зміст питання про пізнанн
Тема 13. Форми та методи наукового пізнання
Наука як вища форма раціонального пізнання. Розвиток науки від Арістотеля до сьогодення. Становлення науки як соціального інституту в ХVІІ ст. Відмінність науки від інших форм знання. Наука й філос
Тема 15. Суспільство як система, що розвивається
Людське суспільство як особлива форма буття. Соціальна філо-софія як невід'ємна частина цілісної системи сучасного філософського знання, як метатеорія соціуму. Основні підходи й напрямки у філософс
Цінності та їх роль у житті суспільства
Філософське вчення про людину як елемент духовної культури та як філософська дисципліна. Філософська антропологія: історичний генезис і сучасний стан. Концепція людини в структурі філософського зна
Тема 18. Філософія економіки
Суспільство як система та життєдіяльність людини. Основні сфери суспільного життя: політика, економіка, культура, право тощо. Розмаїття поглядів на основи суспільного розвитку. Принцип матеріалісти
Функції філософії.
Філософія та світогляд.Людина — єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної самосвідомості. Результатом цієї здатності є знання про світ і про себе,
Філософська система Аристотеля.
Особливості виникнення та розвитку філософії на Стародавньому Сході. Виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізаціях стародавнього світу. Саме перехід від одніє
Соціальна філософія епохи Відродження.
Соціальні умови становлення та особливості розвитку філософії Середньовіччя. Патристика як історична форма філософствування. По-перше, слід зазначити особливості іс
Основні принципи, ідеї та концепціі Просвітництва
Розвиток науки та філософська картина світу в ХVI – ХVIII ст. Процес розкладу феодалізму, який починається в епоху Відродження, набуває тенденції поглиблення і поши
Антропологічний матеріалізм Л. А. Фейєрбаха.
Класична німецька філософія - вершина класичної філософської думки.Інтелектуальна революція, що послідовно поглинала всю Європу, наглядно демонструвала, що можливос
До надбань світової філософської думки.
Основні періоди у розвитку української філософії. Історія вітчизняної філософії, в якій виявляється духовність і самоусвідомлення народу, є складовою історії всесві
Екзистенціально-антропологічна філософія.
4. Ситуація постмодерну у філософії.
Особливості філософської думки кінця ХІХ-ХХ ст.Наша епоха — це час глибоких соціальних зрушень, пошук
Категрія "матерія", її значення та властивості.
Буття як вихідна категорія філософії. Поняття буття є вихідним для філософії. Проблема буття — це проблема сутності всього існуючого, а також проблема єдності світу як цілого. Бутт
Діалектика та метафізика.
Діалектика як філософська теорія розвитку.Діалектика є сучасною загальною теорією розвитку всього сутнього, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах,
Людина та практика.
Природа як об’єкт філософського аналізу.Поняття “природа” - одне з найбільш широких. Його осмисленню приділяли увагу багато мислителів різних епох. Природа - це оточу
Проблема несвідомого.
Свідомість та її походження у контексті проблеми ідеального.Феномен свідомості є предметом філософського та наукового аналізу. Проте саме можливість розуміння її пр
Чуттєве, раціональне та ірраціональне в пізнанні.
Пізнання як предмет філософського аналізу.Пізнання — процес цілеспрямованого, у активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історично
Побудова і динаміка наукового знання.
3. Форми та методи наукового пізнання.
Наукове пізнання та його специфічні ознаки. Наука – особливий різновид пізнавальної діяльнос
Суспільство як об’єкт філософського аналізу (проблема суспільства в історії філософії).
У теоретичному розумінні суспільства, його сутнісних засад існують різноманітні погляди. Філософи завжди прагнули зрозуміти специфіку соціальних явищ, з'ясувати механізми соціальної інтеграції, що
Специфічні риси сучасного етапу розвитку суспільства.
Проблема суспільного прогресу та його критеріїв.Прогрес – це розвиток від менш досконалих до більш досконалих форм. Соціальний прогрес, який розг
Аксіологія. Цінності та символи.
Специфіка філософського розгляду проблеми людини. Індивід, індивідуальність, особистість. Навіть самі далекі, умоглядні проблеми людина вирішує для себе, для глибин
Функції філософії.
Філософія та світогляд.Людина — єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної самосвідомості. Результатом цієї здатності є знання про світ і про себе,
Філософська система Аристотеля.
Особливості виникнення та розвитку філософії на Стародавньому Сході. Виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізаціях стародавнього світу. Саме перехід від одніє
Соціальна філософія епохи Відродження.
Соціальні умови становлення та особливості розвитку філософії Середньовіччя. Патристика як історична форма філософствування. По-перше, слід зазначити особливості іс
Основні принципи, ідеї та концепціі Просвітництва
Розвиток науки та філософська картина світу в ХVI – ХVIII ст. Процес розкладу феодалізму, який починається в епоху Відродження, набуває тенденції поглиблення і поши
Антропологічний матеріалізм Л. А. Фейєрбаха.
Класична німецька філософія - вершина класичної філософської думки.Інтелектуальна революція, що послідовно поглинала всю Європу, наглядно демонструвала, що можливос
До надбань світової філософської думки.
Основні періоди у розвитку української філософії. Історія вітчизняної філософії, в якій виявляється духовність і самоусвідомлення народу, є складовою історії всесві
Екзистенціально-антропологічна філософія.
4. Ситуація постмодерну у філософії.
Особливості філософської думки кінця ХІХ-ХХ ст.Наша епоха — це час глибоких соціальних зрушень, пошук
Категрія "матерія", її значення та властивості.
Буття як вихідна категорія філософії. Поняття буття є вихідним для філософії. Проблема буття — це проблема сутності всього існуючого, а також проблема єдності світу як цілого. Бутт
Діалектика та метафізика.
Діалектика як філософська теорія розвитку.Діалектика є сучасною загальною теорією розвитку всього сутнього, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах,
Людина та практика.
Природа як об’єкт філософського аналізу.Поняття “природа” - одне з найбільш широких. Його осмисленню приділяли увагу багато мислителів різних епох. Природа - це оточу
Проблема несвідомого.
Свідомість та її походження у контексті проблеми ідеального.Феномен свідомості є предметом філософського та наукового аналізу. Проте саме можливість розуміння її пр
Чуттєве, раціональне та ірраціональне в пізнанні.
Пізнання як предмет філософського аналізу.Пізнання — процес цілеспрямованого, у активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історично
Побудова і динаміка наукового знання.
6. Форми та методи наукового пізнання.
Наукове пізнання та його специфічні ознаки. Наука – особливий різновид пізнавальної діяльнос
Новітні напрямки у дослідженні суспільства та економіки.
Суспільство як предмет філософської рефлексії. Проблемне коло соціальної філософії.Суспільство з давніх часів привертає увагу філософів. Соціальна проблематика стає актуальною для
Суспільство як об’єкт філософського аналізу (проблема суспільства в історії філософії).
У теоретичному розумінні суспільства, його сутнісних засад існують різноманітні погляди. Філософи завжди прагнули зрозуміти специфіку соціальних явищ, з'ясувати механізми соціальної інтеграції, що
Специфічні риси сучасного етапу розвитку суспільства.
Проблема суспільного прогресу та його критеріїв.Прогрес – це розвиток від менш досконалих до більш досконалих форм. Соціальний прогрес, який розг
Аксіологія. Цінності та символи.
Специфіка філософського розгляду проблеми людини. Індивід, індивідуальність, особистість. Навіть самі далекі, умоглядні проблеми людина вирішує для себе, для глибин
Дискусія
“Про сутність філософії”
Ті форми сприймання життя і світу, які ми називаємо “філософськими”, є витвором двох чинників: перший – це успадковані нами релігійні та етичні ко
Завдання до опанування теми.
Спростуйте чи підтвердіть наступні визначення філософії, які наводить І. Гарін у своїй книзі «Що таке філософія?». Які вам більш до вподоби, чому? Визначіть з цими висловами предмет та функції філо
Тестові завдання
1. Заповніть таблицю:
Буття
Бог
Приро-да
Людина
Діяль-ність
Релігія
Питання до самостійної роботи студентів
1. Наведіть чотири – п’ять рис, що визначають особливості філософських систем Стародавнього Сходу.
2. Чому процес інституціоналізації філософії так і не був завершений на Близькому Сході?
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Ведична традиція у філософії Стародавньої Індії.
2. Йога – філософія духу і тіла: історія і сучасність.
3. Етичне вчення конфуціанства та проблеми виховання.
4. Космос
Круглий стіл
“Захід – Схід: започаткування філософських традицій”
Обгрунтування.Як уже було з’ясовано, виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізац
Питання до самостійної роботи студентів
1. Що послужило концептуальним завершенням формування середньовічної філософської думки?
2. Яким чином знаходить своє рішення проблема розуму та віри у філософії середньовіччя?
3.
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Теоцентризм як основний принцип середньовічної філософії.
2. Проблема розуму та віри у філософії середньовіччя.
3. Філософія середньовіччя: вчення про свободу, волю та самосвід
Дискусія
“Схоластика: суперечка номіналізму та реалізму”
Обгрунтування.Одним із найбільш цікавих періодів у розвитку схоластики був період суперечки між двома напр
План семінарського заняття
1. Наукова революція XVI – XVII ст., розквіт природознавства та створення нової “картини світу”.
2. Змагання навколо методології наукового пізнання. Емпірична (британська) традиція: Ф. Бек
Питання для самостійної роботи студентів
1. Назвіть “піонерів” науки і стисло охарактеризуйте їх науковий доробок.
2. Чому саме гносеологія та методологія наукового пізнання уособлюють філософію Нового часу?
3. У чому по
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Філософські погляди Р. Декарта та їх значення для подальшого розвитку європейської філософської думки.
2. Філософські погляди Ф. Бекона. Емпірична традиція у сучасній філософії.
Дискусія
“Проблема джерела знання й її раціоналістичне й емпіричне вирішення”
Обгрунтування теми дискусії.Епістемологічна (= гносеологічна; гр. еpisteme, gnosis – знання) позиція р
Питання для самостійної роботи студентів
1. Чому німецька класична філософія вважається вершиною класичної філософії?
2. Які головні теми розглядаються представниками німецької класичної філософії?
3. Якої точки зору дот
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Місце німецької класичної філософії у розвитку світової філософії.
2. Гносеологічна концепція І. Канта.
3. Етика обов’язку І. Канта.
4. „Науковчення” І. Г. Фіхте.
Дискусія
„Творча діяльність„я””
Обгрунтування теми дискусії. У німецькій класичній філософії створено систематизовані філософські системи, в яких розкриваються різ
Питання для самостійної роботи студентів
1. Яке місце відводиться філософії у розвитку духовності української нації?
2. Які філософські проблеми вирішуються в різні періоди розвитку вітчизняної філософії?
3. Які видатні
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Розуміння мудрості у вітчизняній релігійно-філософській думці.
2. Філософія Київської Русі.
3. Діяльність культурно-освітніх центрів.
4. Поширення філософських ідей Ю.
Філософія як практична мудрість
в традиціях вітчизняної філософії”
Обгрунтування теми дискусії. На різних етапах розвитку вітчизняної філософії були сформовані погляди на філософію, мудр
Питання для самостійної роботи студентів
1. Які обставини спричинили філософський плюралізм XX століття?
2. Розкрийте зміст позитивізму і простежте його еволюцію.
3. Зробіть аналіз філософії марксизму і визначте його пер
Тестові завдання.
1. Визначте напрямок західноєвропейської філософії ХХ ст., який аналізує мовні засоби пізнання:
а) антропофілософія;
б) конвенціоналізм;
в) критичний реалізм;
г)
Питання для самостійної роботи студентів
1. Розкрийте основні аспекти значення проблеми буття для філософії. Чому категорія буття є вихідною для філософських міркувань про світ?
2. Прослідкуйте еволюцію становлення категорії бутт
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Значення проблеми буття для філософії.
2. Світ та форми його освоєння.
3. Моделі світу як Всесвіту (релігійна, міфологічна, наукова).
4. Класичне та некласичне розумін
Дискусія
„Проблема буття в історії філософії”
Обгрунтування теми дискусії. На протязі розвитку філософської думки були створені основні підходи до розгляду проблем
Завдання до опанування теми
1. Виправте та доберіть діалектичні пари:
Буття – Не-буття
Сутність – Не-сутність
Єдине – ?
Ціле –
Якість – Брак
Зміст – ?
Можливість
Питання до самостійної роботи студентів
1. Наведіть приклади форм взаємодії теорії, науки та практики.
2. Чи продовжується біологічна еволюція людини?
3. Підкресліть змістову відміну понять “індивід”, “індивідуальність”
Тематика наукових робіт та рефератів
1. Поняття “природа”. Форми сприйняття природи в історії людства.
2. Філософія та біологія про пізнання живого.
3. Екологічні аспекти економіки сучасного виробництва.
4.
Питання для самостійної роботи студентів
1. Які структурні компоненти містить у собі свідомість?
2. Як вирішує проблему походження свідомості матеріалізм та ідеалізм?
3. Що таке антропний принцип, якими є його тлумачення
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Свідомість і мислення. Сучасна наука про мислення.
2. Співвідношення свідомого і несвідомого в концепціях психо-аналізу.
3. Свідоме і несвідоме у творчості.
4. Свідомі
Дискусія
“Проблема співвідношення свідомого та несвідомого у психіці людини”
Обгрунтування теми дискусії.У класичній філософії Нового часу психіка (душа) людини от
Завдання до опанування теми
1. Поясніть, який сенс мають і на яких підвалинах грунтуються основні принципи гносеології:
1) тотожність мислення та буття (принцип відкритості світу для пізнання);
2) діалектика
Питання для самостійної роботи студентів
1. Що таке наука? Чим відрізняється наукове знання від міфоло-гічних та релігійних уявлень про світ?
2. Які характерні риси наукового пізнання? Чи є раціональність ознакою лише наукового п
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Виникнення науки та історичні етапи її розвитку.
2. Наука як феномен культури.
3. Концепція і теорія як форми наукового пізнання.
4. Емпіричні факти як фундамент теорі
Проблемна ситуація
“Застосування діалектики як всезагального методу пізнання”
Нагадаємо, що використання діалектики проходить крізь всю історію філософії. Сам термін вперше застосував Сократ
Питання для самостійної роботи студентів
1. Які науки вивчають суспільство? В чому полягає їх специфіка?
2. Чому соціальну філософію вважають метатеорією соціуму?
3. Чи погоджуєтеся ви з тим, що соціальна філософія:
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Предмет та задачі соціальної філософії.
2. Міфологічна й релігійна парадигми в дослідженні суспільства.
3. Людина і суспільство: екзистенціальна та постмодерністська інтерпрета
Питання для самостійної роботи студентів
1. У чому полягає специфіка соціального пізнання та які його основні методологічні засади?
2. Поясніть зміст понять „соціальне”, „соціум”, „суспільство”.
3. Охарактеризуйте сучасн
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Соціальна філософія про актуальні проблемі сучасного вивчення суспільства.
2. Різноманіття суспільних форм і проблема єдності соціального процесу.
3. Соціальний простір і час:
Дискусія
“Свобода та необхідність людини у суспільстві”
Обґрунтування теми дискусії.На різних етапах розвитку філософії були сформовані основні погляди на проблему
Питання для самостійної роботи студентів
1. Як християнське вчення вплинуло на світські концепції прогресу? Що таке хіліазм?
2. У чому полягає відносність та суперечливість прогресу?
3. Чи є тотожними поняття прогресу та
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Суспільний прогрес, його характер.
2. Науково-технічний прогрес та його наслідки.
3. Суспільний прогрес у філософії Г. В. Ф. Гегеля та К. Маркса: порівняльний аналіз.
Дискусія
“Просвітницький та романтичний погляд на прогрес”
Обгрунтування теми дискусії.За Г. Г. Гадамером існують два джерела розвитку західної культури: просвітни
Круглий стіл
„Людина як цілісність”
Обґрунтування теми круглого столу. Уявлення філософів про людину в історії філософії, а особливо в німецькій філософській антрополо
Питання для самостійної роботи студентів
1. Визначте сутність предмета філософії економіки.
2. Як взаємопов’язані суспільне виробництво та матеріальне виробництво?
3. Визначте складові виробничих сил.
4. Охаракт
Тематика наукових робіт та рефератів
1. Концепція “світ-системного” аналізу І. Валлерстайна.
2. Концепції постіндустріального суспільства Р. Арона, Д. Белла, О. Тоффлера.
3. Поняття суспільно-економічної формації в ф
КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
“ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ. УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ В КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ” (ЗА ТЕМАМИ 1 – 7)
Подані тестові завданн
Варіант 1
1. Філософію якого періоду визначає така риса, як пантеїзм:
а) Відродження;
б) середньовіччя;
в) Просвітництва;
г) античності?
2. Дайте загальну характе
Варіант 2
1. Філософія якого періоду характеризується антисхоластичною направленістю:
а) античності;
б) середньовіччя;
в) Просвітництва;
г) Нового часу?
2. Які за
Варіант 3
1. Філософську думку якої епохи можна охарактеризувати, перш за все, як антропоцентричну та гуманістичну:
а) античності;
б) середньовіччя;
в) Відродження;
г) Нов
Варіант 4
1. Філософію якого періоду визначає теоцентризм як ключова характеристика:
а) Нового часу;
б) середньовіччя;
в) Просвітництва;
г) античності?
2. Надайте
Варіант 5
1. Філософська думка якого періоду звертається до минулого, базуючись на аксіомі відповідного типу суспільної свідомості: “чим більш древній, тим більш справжній, чим більш справжній, тим більш іст
Варіант 6
1. Філософія якого періоду характеризує традиціоналізм, тобто відмову від будь-яких новацій, змін, орієнтацію на дотримання установлених зразків та канонів? Хто з мислителів належав до періоду:
Варіант 7
1. Філософську думку якого періоду характеризує дидактизм – риса, яка вказує на повчальний, напутливий характер філософських систем:
а) середньовіччя;
б) сучасної некласичної філо
Варіант 8
1. Лейтмотивом філософії якої епохи є впевненість у силі людського розуму, віра в його безмежні можливості, орієнтація науки на досягнення економічного та соціального добробуту:
а) Просвіт
Варіант 9
1. Що принципово відрізняє зміст філософствування некласичної філософії у порівнянні з специфікою класичної:
а) пантеїстичний характер;
б) космоцентризм;
в) дидактизм;
Варіант 10
1. Філософська думка якого періоду є космоцентичною за спрямованістю своїх дослідницьких інтересів:
а) середньовіччя;
б) античності;
в) Відродження;
г) Нового ча
КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
"КЛЮЧОВІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ"
(ЗА ТЕМАМИ 8 – 18)
Заповніть таблиці:
1. Види можливо
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ НАУКОВИХ РОБІТ ТА РЕФЕРАТІВ
Будь-який курс, що викладається у вищих навчальних закладах, передбачає певну кількість годин, яка призначається для самостійної роботи студентів щодо оволодіння курсом. Однією з на
Новости и инфо для студентов