Реферат Курсовая Конспект
Морське право - раздел История, Міжнародно-правова діяльність України: історія та сучасність ...
|
розуміється морське дно, включно з його надрами, що простягається від зовнішньої межі територіального моря прибережної держави до встановлених міжнародним правом меж.
Питання про континентальний шельф в міжнародно-правовому аспекті виникло, коли виявилось, що в надрах шельфу знаходяться поклади матеріальних ресурсів, які стали доступними для видобування. На першій конференції ООН з морського права у 1958 р. прийнято спеціальну Конвенцію про континентальний шельф, що визнала суверенні права прибережної держави над континентальним шельфом для розвідки та розробки його природних багатств тощо.
У Конвенції континентальний шельф визначається як поверхня і надра морського дна підводних районів поза зоною територіального моря на відстань до 200 морських миль чи за цією межею до такого місця, до якого глибина вод дозволяє розробку природних багатств цих районів.
На третій конференції ООН з морського права були прийняті цифрові межі для встановлення зовнішнього кордону континентального шельфу. Конвенція ООН з морського права 1982 р. визначила континентальний шельф прибережної держави як «морське дно і надра підводних районів, що простягаються за межі територіального моря на всій відстані природного продовження його сухопутної території до зовнішнього кордону підводної околиці материка чи на відстань 200 морських миль від вихідних ліній, від яких відміряється ширина територіального моря, коли зовнішня межа підводної околиці материка не простягається на таку відстань».
Якщо ж підводна околиця материка простягається більш як на 200 морських миль, прибережна держава може віднести зовнішню межу свого шельфу за межі 200 морських миль, а саме до 350 миль від вихідної лінії або 100 миль від 2500-метро-вої ізобати, що з'єднує точки однакової глибини.
Права прибережної держави на континентальний шельф не торкаються правового статусу вод над шельфом і повітряного простору над ними. Крім того, всі держави можуть прокладати підводні кабелі й трубопроводи на континентальному шельфі. Наукові дослідження на континентальному шельфі в межах 200 морських миль можуть проводитися тільки зі згоди прибережної держави.
Отже, можна виділити дві основні відмінності між континентальним шельфом та виключною економічною зоною, а саме: 1) континентальний шельф може простягатись і поза 200 морськими милями, у виключних випадках аж до режиму дна відкритого моря; 2) на відміну від континентального шельфу, права на який не потрібно декларувати, право на виключну економічну зону повинно бути заявлене - засвідчене спеціальною заявою.
РОЗДІЛ 14
14.3. |
Міжнародно-правовий режим міжнародних проток і каналів |
Міжнародними вважаються всі протоки, що використовуються для міжнародного судноплавства і з'єднують між собою: 1) частини відкритого моря (чи виключних економічних зон); 2) частини відкритого моря з територіальним морем іншої чи кількох інших держав.
Конкретні протоки мають свої особливості. Вважається, що такі протоки, як Ла-Манш, Гібралтарська та інші, є світовими морськими шляхами, відкритими для вільного і безперешкодного мореплавства і повітряної навігації всіх країн.
У частині III Конвенції ООН з морського права «Протоки, що використовуються для міжнародного судноплавства», застережено, що вона стосується проток, які використовуються для міжнародного судноплавства, між однією частиною відкритого моря чи виключної економічної зони та іншою частиною відкритого моря чи виключної економічної зони.
У протоках між районами відкритого моря і територіальним морем прибережної чи прибережних держав «всі судна і літальні апарати мають право транзитного проходу, якому не повинно чинитися перешкод».
Згідно з Конвенцією про Чорноморські протоки (1936 р., Монтрьо, Швейцарія) передбачаються обмеження для проходу в мирний час військових кораблів нечорноморських держав. Загальний тоннаж військових кораблів усіх нечорноморських держав, що знаходяться в транзиті через протоки, не повинен перевищувати 15 тис. тонн, а їх загальне число не повинно перевищувати дев'яти. Загальний тоннаж військових кораблів всіх нечорноморських держав, що знаходяться в Чорному морі, не повинен перевищувати ЗО тис. тонн. Військові кораблі нечорноморських держав проходять через протоки з повідомленням за 15 діб і можуть знаходитись в Чорному морі не більше 21 доби.
Сучасні морські канали побудовані на територіях певних держав під їхнім суверенітетом. Однак для деяких морських каналів в силу їхнього великого значення для міжнародного мореплавства були встановлені міжнародні правові режими. Такі режими були встановлені, зокрема, для Суецького, Панамського, Кільського та Коринфського каналів.
Суецький канал побудований у 1854-1869 роках і відкритий для судноплавства 1869 р. Він з'єднує Середземне і Червоне море, є найкоротпіим водним шляхом між портами Атлантичного та Індійського океанів і має важливе торгово-транспортне
міжнародне 1 ПО
морське право
і стратегічне значення. Загальна довжина — 161 км, мінімальна ширина - 120 м. Константинопольська конвенція про Суе. цький канал 1888 р. закріпила принцип свободи судноплавства по каналу для «всіх комерційних і військових суден без різниці прапора» як у мирний, так і військовий час. Декретом президента Єгипту від 1956 р. компанію каналу націоналізовано, при цьому було заявлено, що Єгипет буде поважати свободу судноплавства по каналу відповідно до Конвенції 1888 р. Уряди Великої Британії, Франції та США кваліфікували дії Єгипту як односторонній акт і здійснили спробу домогтися інтернаціоналізації каналу, скликавши 1956 р. Лондонську конференцію з питання про Суецький канал, в котрій взяли участь представники 22 держав. Єгипет від участі в конференції відмовився. Рада Безпеки ООН визнала суверенітет Єгипту над каналом. Після англо-франко-ізраїльського вторгнення в Єгипет 1956 р., ізраїльської агресії проти арабських країн 1967 р. судноплавство по каналу було припинено і відновлено у 1980 р. після реконструкції. Укладений 1979 р. сепаратний єгипетсько-ізраїльський мирний договір надав ізраїльським суднам, в тому числі військовим, право проходу через канал. Панамський канал розташований на перешийку між Північною та Південною Америкою та з'єднує Тихий і Атлантичний океани. Відкритий для судноплавства у 1914 р. Довжина - 62 км. Режим судноплавства по каналу впродовж десятиліть фактично односторонньо регулювався США. У 1977 р. між США і Панамою були укладені два договори, а саме «Про Панамський канал» та «Про постійний нейтралітет Панамського каналу і його управління», які регулювали питання статусу каналу і передбачали поетапну передачу його і прилеглої до нього зони під суверенітет Панами до 31 грудня 1999 року. До кінця століття управління каналом здійснювала призначена урядом США Комісія, керівна рада якої складається з 5 американських і 4 панамських громадян. Були значно збільшені щорічні виплати США Панамі за експлуатацію каналу. Згідно з договором «Про постійний нейтралітет...» 1977 р. цей канал повинен і в мирний, і у військовий час залишатись «безпечним і відкритим для мирного проходу суден всіх країн на умовах повної рівності і недискримінації». У жовтні 1977 р. договори були схвалені на національному плебісциті в Панамі, після чого ратифіковані панамською стороною. При ратифікації сенатом США до договорів були внесені застереження, що залишали за США право військового втручання з метою підтримання каналу відкритим для судноплавства.
Кільський канал - найкоротший водний шлях між Балтійським і Північним морями. Побудований Німеччиною у
.200
РОЗДІЛ 14 |
1887-1895 рр., відкритий для судноплавства у 1896 р. Довжина ~ 98 км. До Першої світової війни він належав до внутрішніх вод Німеччини. Версальський мирний договір 1919 р. встановив міжнародно-правовий режим каналу. До початку Другої світової війни, порушивши в односторонньому порядку ці обмеження, Німеччина укріпила зону каналу. Після закінчення Другої світової війни правовий режим каналу не був визначений жодними договорами між зацікавленими державами і перш за все - Балтійськими державами. Нині судноплавство регулюється прийнятими в односторонньому порядку урядом ФРН «Правилами плавання в Нільському каналі», відповідно до яких канал відкритий для торговельних суден всіх держав; для проходу військових кораблів передбачено дозвільний порядок.
Коринфський канал, що з'єднує Егейське море з Адріатич-ним та Іонічним морями, був проритий через Коринфський перешийок у 1881-1893 рр. Довжина - 6 км. Режим каналу визначається національним законодавством Греції, згідно з яким торговельні судна всіх країн мають право вільного проходу через канал, для проходу військових кораблів встановлено дозвільний порядок.
4,4, |
Проблеми делімітації континентального шельфу та виключної економічної зони |
Проблема делімітації континентального шельфу є дуже давньою. З виникненням виключних економічних зон делімітація морського кордону стала однією з головних дипломатичних та правових проблем 80-90-х років XX ст.
Як зазначалось вище, в 1964 і в 1965 роках ФРН домовилися з Нідерландами та Данією щодо делімітації їх континентальних шельфів Північного моря. Ці домовленості тільки частково встановлювали лінію недалеко від берега, починаючи від точки, де знаходився сухопутний кордон між державами. Щоб визначити бічні чи серединні лінії точніше, чого не могли досягти за згодою сторін, сторони погодились звернутись до Міжнародного Суду Справедливості. Питання до Суду було таким: які принципи та норми міжнародного права застосовуються до делімітації між сторонами континентального шельфу в Північному морі? Нідерланди та Данія доводили, що слід застосовувати принципи рівновід-даленості та особливих обставин («е^иійІ81;апсе - вресіаі
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
ВСТУП Міжнародно правова діяльність України історія та сучасність В епоху феодалізму визнаною формою... На початку р було укладено Варшавську угоду між дипломатичною місією УНР в Польщі і польським урядом основним...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Морське право
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов