рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Західної Європи та США на прикінці XIX–початку ХХ ст

Західної Європи та США на прикінці XIX–початку ХХ ст - раздел История, Історія економіки та економічної думки Після Завершення Промислового Перевороту Розвинуті Країни Світу Вступають В П...

Після завершення промислового перевороту розвинуті країни світу вступають в період індустріалізації, яка відбувається на основі науково-технічної революції. У виробництво масово впроваджуються численні наукові відкриття, що сприяє значному технічному прогресу. Винаходи і вдосконалення налічуються тисячами. Найбільше змінилася енергетична база виробництва, де парова енергія була замінена електричною. Після винаходу динамо-машини (В. Сіменс –Німеччина, 1867), генератора електричного струму(Т. Едісон – США, 1883 ), трансформатора для передачі електричного струму на відстань (Т. Едісон, 1891), електродвигуна, почалася загальна електрифікація виробництва, транспорту, побуту. Були винайдені електрична плавильна піч (1877), електрична залізниця-трамвай (1879), електрична лампа (1886), електричне зварювання металів (1887) тощо.

У 1884 р. англієць Ч. Парсонс винайшов новий багатоступеневий паровий двигун-турбіну, що дозволило підвищити швидкість обертів в рази. У 1989 р. в США на р. Ніагара з'явилася перша ГЕС, на якій було встановлено гідравлічні турбіни. У 70-90-х роках з'являються двигуни внутрішнього згоряння, що працювали від енергії, здобутої при згорянні газів бензину (Н. Отто, 1877 р.) та нафти (Р. Дизель, 1892 р.). У 1885 р. німецькі винахідники Г. Даймлер і К. Бенц створили перший автомобіль. Двигун внутрішнього згоряння став широко використовуватися на транспорті, у військовій техніці, прискорив механізацію сільського господарства. Із 1903 р. розпочалося будівництво теплоходів, перші кроки робила авіація.

Новий поштовх у своєму розвитку отримала хімічна промисловість завдяки відкриттям синтетичних барвників, кислот, фарбувальних, лікарських, парфумерних та інших виробів. Значні технічні й технологічні новації, що сприяли підвищенню продуктивності праці, були здійснені в металургії. Так, у 1855 р. англійський інженер Т. Бессемер запропонував конверторний спосіб виробництва сталі, а у 1864 р. було збудовано першу піч, в якій одержували сталь із сталевих відходів і чавуну. Вона з часом отримала назву мартенівської, оскільки збудував її французький металург П. Мартен за кресленням В. Сіменса.

Суттєві зміни відбулися також у легкій, поліграфічній галузях промисловості, з'явилися нові засоби комунікації. Наприкінці ХIX ст. з'являються телефон, телеграф, радіо, кінематограф.

Такі вражаючі темпи технічного прогресу призвели до стрімкого підвищення продуктивності праці, початку масового виробництва товарів та суттєвих структурних зрушень в економіці. Провідними галузями стали виробництво електроенергії, хімічних речовин, металургія, машинобудування, транспорт; серед нових – сталеливарна, нафтодобувна і нафтопереробна, електротехнічна, алюмінієва, автомобільна промисловість. Структурні зрушення викликали істотне укрупнення виробництва та необхідність великих капіталовкладень, що, в свою чергу, викликало зміни в організації та управлінні виробництвом. З'явилися перші акціонерні товариства, які залучали додаткові вільні капітали шляхом випуску акцій. Усі основні галузі економіки розвинутих країн охопив процес концентрації виробництва і централізації капіталу. Банківський капітал все тісніше зрощується з промисловим, і це призводить до появи фінансової олігархії та перетворення капіталізму вільної конкуренції в монополістичний капіталізм.

Монополія (від грец. mono- один і poleo- продаю) – форма організації виробництва, що передбачає об'єднання підприємств, які виробляють продукцію певного виду, виникає на основі високого рівня концентрації виробництва та капіталу з метою встановлення контролю над ринком для обмеження конкуренції та отримання високих (монопольних) прибутків. Основними формами монополій є:

-картель – об'єднання декількох самостійних підприємств однієї галузі виробництва, які домовляються про частку кожного у загальному обсязі виробництва, ціни, ринки збуту, обмінюються патентами на нову техніку;

-синдикат – об'єднання самостійних підприємств, в якому розподіл замовлень на купівлю сировини і реалізацію продукції здійснюється через єдину збутову контору;

-трест – об'єднання підприємств однієї або кількох технологічно пов'язаних між собою галузей промисловості, учасники якого втрачають самостійність, підкоряючись єдиному контролю. Подальший розвиток трестів призвів до появи холдингів – компаній, які зосереджують у своїх руках акції учасників цього об'єднання і здійснюють контроль за їхньою діяльністю;

-концерн – об'єднання підприємств різних галузей промисловості, транспорту, торгівлі, банків, науково-дослідних та навчальних центрів тощо зі спільною власністю і єдиним фінансовим контролем під керівництвом ради директорів.

Значне зростання світової економіки наприкінці XIX ст. викликало бурний розвиток міжнародних економічних зв'язків, що призвело до початку формування світового господарства як цілісної системи, що об'єднує усі регіони землі. Світового характеру набула зовнішня торгівля, сформувалися світовий кредитний та валютний ринки, почалася масова міграція трудових ресурсів.

Важливим фактором формування світового ринку було утворення колоніальних володінь. У 1914 р. територія колоній промислово розвинених держав становила 85 млн. кв. км. з населенням 560 млн осіб. Найбільшими колоніальними імперіями стали Велика Британія та Франція, їм істотно поступалися США та Німеччина. Колоніальний розподіл світу між невеликою кількістю держав співпав з процесом становлення індустріальної економічної системи в країнах Західної і Центральної Європи та Північної Америки.

Наприкінці XIX–початку ХХ ст. центр світового промислового розвитку переміщується з Європи в Північну Америку. США починають суттєво випереджати провідні до середини XIX ст. Англію, Францію та Німеччину спочатку за темпами економічного розвитку, а потім і за абсолютними показниками випуску промислової продукції, та починають відігравати головну роль у світовому господарстві. Так, якщо в 1860 р. частка Європи у виробництві світової продукції становила 75 %, а США – 23 %, то в 1913 р. відповідно 53 і 42 %.

Прискорений розвиток США пояснюється наступними факторами:

- забезпеченням громадянських та економічних свобод громадянам США після Громадянської війни, що створило ґрунт для вільного розвитку економічних відносин;

-наявністю вигідних природно – кліматичних умов: запасів корисних копалин, родючих земель, багатих лісних та водних ресурсів, сприятливих кліматичних умов;

-збільшенням загальної кількості населення, міграції кваліфікованої робочої сили. Якщо за XIX ст. населення Європи зросло трохи більш як удвічі, то США – у 14 разів;

-активним освоєнням досягнень другої НТР, яка сприяла бурхливому розвитку інженерії та активному впровадженню у виробництво власних та европейських винаходів;

-зовнішньою політикою держави, що заохочувала введення іноземних капіталів та захищала американську промисловість шляхом встановлення високих митних тарифів на ввезення готової продукції. У цей період розвитку в США відбуваються кардинальні зміни в техніко-технологічній базі виробництва, які торкнулися перш за все галузевої структури промисловості. На перше місце в структурі сукупного суспільного продукту виходить промисловість, особливо швидкими темпами розвивалися нові галузі важкої промисловості: нафтова, алюмінієва, гумова, електротехнічна, автомобільна, сталеплавильна.

Важливе значення для економічного розвитку США мало будівництво залізниць, довжина яких з 1870 по 1913 р. збільшилася у 8 разів. Будівництво залізниць сприяло освоєнню родючих земель західних штатів та розвитку виробництва у металургійній, металообробній та вугледобувній галузях промисловості.

Розвиток економіки супроводжувався концентрацією і монополізацією виробництва, появою акціонерних товариств. Найбільш поширеною формою монополії в США були трести. На початку ХХ ст. у США нараховувалось близько 800 трестів, до яких входило понад 5 тис. підприємств із загальним капіталом у 7 млрд дол.

У цей же період часу прискорена індустріалізація вивела на перше місце в Європі та на друге у світі (після США) Німеччину. Цьому сприяла насамперед перемога Німеччини у франко-прусській війні 1870–1871 рр., після завершення якої відбулась консолідація німецької нації. Розвитку єдиного внутрішнього ринку країни сприяла також ліквідація політичної роздробленості, митних бар'єрів, формування єдиної грошово-фінансової системи та інші перетворення. Важливим фактором промислового підйому Німеччини була анексія промислово розвинутих провінцій Ельзасу та Лотарингії, багатих на залізну руду і вугілля, контрибуція в розмірі 5 млрд франків золотом.

Як і в США, промисловому піднесенню Німеччини сприяло те, що промисловий переворот та індустріалізація відбулися із запізненням порівняно з Англією та Францією, тому технічний рівень німецької промисловості був вищим, ніж у цих країнах. Наприкінці XIX–початку ХХ ст. за кількістю та якістю нових розробок науки і техніки Німеччина поступалась лише світовому лідеру – США.

Прискореними темпами розвивались важкі галузі промисловості – металургія та металообробка, важке машинобудування, залізничне машинобудування, електроенергетика, хімічна промисловість, автомобілебудування. Індустріалізація змінила структуру промисловості Німеччини, де домінуючою стала важка промисловість і повільними темпами розвивалася легка. ЇЇ відставання зумовлено недостатньою сировинною базою, високими цінами та низькою купівельною спроможністю населення, заробітна плата якого відставала від французьких та англійських робітників.

Процес монополізації економіки Німеччини відбувався переважно на основі картелів та синдикатів. Найбільш монополізованими були вугільна, хімічна, електротехнічна, суднобудівельна та військова галузі промисловості, а такі підприємства як Рейнсько-Вестфальський вугільний синдикат, хімічний «Фарбеніндустрі», електротехнічний «Сіменс» та деякі інші досягли небаченої економічної сили. Напередодні першої світової війни в Німеччині було близько 600 монополістичних об'єднань.

Зростання промислового виробництва Німеччини призвело до зростання обсягу зовнішньої торгівлі за період з 1870 по 1913 рр. у три рази, при цьому більшу частку експорту складали готові товари. В той же час німецька економіка мала значну залежність від імпорту сировини та продовольчих товарів. Торговий баланс Німеччини напередодні війни був від'ємним, що пояснювалось саме перебільшенням вартості імпортованих сировини та продовольства над вартістю товарів експорту.

Німеччина, на відміну від Англії та Франції, не мала значної кількості колоній, що змушувало підприємців підвищувати продуктивність праці, знижувати собівартість продукції та покращувати її якість задля лідерства на світовому ринку товарів. Відсутність ринків сировини і збуту зумовили агресивність Німеччини.

В останній третині XIX ст. темпи промислового виробництва ще однієї європейської країни – Англії – почали значно знижуватися. Англія поступово почала втрачати іноземні ринки збуту, а її внутрішній ринок все більше захоплювали США та Німеччина, пропонуючи дешевші та якісніші товари. Частка країни у світовому виробництві знизилася з 32 % у 1870 р. до 18 % на початку ХХ ст.

Відставання англійської промисловості пояснювалось низкою причин, головною серед яких було поступове фізичне і моральне старіння виробничої бази британської промисловості. Промисловий переворот в Англії на 50 років випередив інші країни, що забезпечило Англії конкурентні переваги та світове лідерство в промисловості та торгівлі на значний період часу. Але наприкінці XIX ст. англійська промисловість вимагала значного технологічного оновлення. Розвиток англійської промисловості стримувала слабка енергозабезпеченість країни, недооцінка нею значення електричної енергії, повільний розвиток нових галузей виробництва. Наприклад, частка Англії у світовому виробництві електротехнічних виробів становила 13 %, а Німеччини – 32%; у 1913 р. в Англії було випущено 34 тис. автомобілів, а в США – майже півмільйона). Технічна модернізація англійської промисловості затримувалась здебільшого тому, що капіталовкладення англійських підприємців та банкірів спрямовували переважно у британські колонії з дешевою робочою силою та більш високими прибутками. Вивезення капіталу було обумовлено також зростаючими потребами в колоніальній сировині – нафті, руді, кольорових металах, каучуку та ін.

Проте, в англійській промисловості, як і в США та Німеччині, поступово відбувалися структурні зміни, особливо в галузі важкої промисловості, міжнародній торгівлі, кредитно-банківській сфері. Монополізація в банківській сфері значно випереджала монополізацію промисловості, зробивши англійські банки найбільшими кредиторами світу, а Лондон – головним фінансовим центром.

На протязі майже всього XIX ст. Франція посідала друге місце у світі за рівнем розвитку промисловості, поступаючись лише Англії, але наприкінці XIX ст. вона опинилася на четвертому місці. Темпи розвитку економіки Франції були значно нижчими, ніж в Німеччини та Англії. Якщо за період 1870–1913 рр. сукупний обсяг промислової продукції в США збільшився у 13 разів, в Німеччині в 7 разів, то у Франції тільки у 3 рази. Відсталою порівняно з цими країнами була і структура французької економіки. Скорочувалися потужності металургії, вугільної та інших галузей промисловості. Роздробленість (парцелярність) та низький технічний рівень сільського господарства зумовили нерозвиненість внутрішнього ринку, зменшували ринок робочої сили.

Головними причинами такого відставання були:

-економічний збиток, заданий поразкою у франко-прусській війні, який оцінювався у 16 млрд. франків. Мирний договір 1871р. зобов'язував Францію сплатити Німеччині 5 млрд. франків контрибуції і віддати як гарантію виплати найбільш економічно розвинену частку своєї території – провінції Ельзас та Лотарингію;

-застаріла технічна база промисловості, створена ще у 50–60 рр. XIX ст., для модернізації якої потрібні були значні капіталовкладення. Тим часом французькі капітали експортувалися переважно у колонії і становили 30 % світових інвестицій. Вивезення капіталів давало величезні прибутки, але й суттєво гальмувало економічний розвиток Франції, оскільки високі прибутки отримувалися від виготовленої на застарілій техніці продукції невисокої якості;

-відстале сільське господарство Франції не витримувало конкуренції американського зерна та інших продуктів.

Основними товарами, які Франція могла запропонувати на світовому ринку, були дорогі тканини, парфуми, косметика, одяг, ювелірні прикраси та інші предмети розкоші.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Історія економіки та економічної думки

Національний технічний університет.. Харківський політехнічний інститут..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Західної Європи та США на прикінці XIX–початку ХХ ст

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Протокол № 3 від 28.12.2009 р
  Харків НТУ «ХПІ» 2010 УДК 930.33 + 330.8(075.8) ББК 65г. І–89   Рецензенти:   Є. М. Воробйов, доктор ек

Взаємозв’язок історії економіки та економічної думки
  Економічна думка розвивається на базі досягнутого рівня продуктивних сил. Прийнято вважати, що економічна реальність практично в однобічному порядку впливає на економічну науку. На

Періодизація історії господарського розвитку суспільства та історії економічної думки
  Періодизація – встановлення певних хронологічних послідовних етапів в економічному розвитку суспільства; форма систематизації історичного знання. Вона не зводиться до простого, волю

Цитати та документи
  Т. В. Копнін[8] Науки виникають не шляхом декларацій, а в результаті відкриття фундаментальних закономірностей, на основі яких створюється метод для вив

Виберіть правильну відповідь
1. Перелічіть елементи, складові логічної структури історико-економічної науки: а) закономірності; д) джерела інформації; б) об'єкт і предмет дослідження; е) школи, теорії, ідеї;

Список літератури
1. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе ; пер. с англ. – 4-е изд. – М. : Дело Лтд, 1994. Введение. 2. Бродель Ф. Время мира. Материальная цивилизация, экономика и капитализм, XV–XV

Формування первісного ладу у світі й на території сучасної України
  Первісна епоха була найбільш тривалою в історії людства. Якщо уявити історію людства у вигляді доби, то виявиться, що держави з містами, писемністю, складно організованим суспільств

Господарство країн Давнього Сходу
  Історія давньої цивілізації охоплює період із середини IV тисячоріччя до н. е. до падіння Західної Римської імперії в V ст. н. е. Приблизно із середини IV–II тисячоріччя частина люд

Економічна думка Давнього Сходу
  Економічна наука з'являється зі становленням ринкової економіки, але коріння її йдуть у давню давнину. Аналіз окремих сторін економічної діяльності існував ще в країнах Древнього Сх

Цитати та документи
С. П. Крашенінніков [7] Кресала їх були дощечки, на яких по краях накручені дірочки, кругленькі із сухого дерева палички, вертячи які, у ямочках вогонь діставали. Вони

Виберіть правильну відповідь
1. Вік економіки сучасного суспільства: а) 500 тис. років; б) 320 тис. років; в) 40–50 тис. років. 2. Первісній економіці властиві наступні характеристики: а) самий трива

Список літератури
1. Березин И. С. Краткая история экономической мысли : учебн. пособие. – М. : Изд. РДЛ. – 2000. – Гл. 1. 2. Економічна історія : навч. посібник / за ред. С. І. Архієреєва, Н. Б. Решетняк.

Осьовий час» і його роль у формуванні Східної й Західної цивілізації
  У період становлення людського суспільства й ранніх цивілізацій панувало міфологічне мислення, де людина ще не виділяла себе із природного світу. Це час німецький філософ К. Ясперс

Східна цивілізація і її характеристика в осьовий час
  Серед цивілізацій, що виникли на планеті, величезне значення для розвитку економіки й культури Південно-Східної Азії мала індійська цивілізація. Найбільшого розквіту давньоіндійська

Західна цивілізація й господарський розвиток античних держав
  Античність – особливий період в історії й культурі Давньої Греції й Давнього Риму. Саме в цих країнах рабовласницький спосіб виробництва, що тривав там із середини I тисячоріччя до

Цитати та документи
Артхашастра[10] Хай цар висловлює свою прихільність тим, хто будує корисні для місцевості зрошувальні споруди, мости на дорогах і споруди, що прикрашають села і захищаю

Виберіть правильну відповідь
1. Нове в «осьовому часі»: а) людина усвідомлює буття в цілому, самого себе й свої межі; ставить перед собою вищі цілі; б) у цю епоху розроблені основні категорії, які ми використ

Список літератури
1. Березин И. С. Краткая история экономической мысли : учебн. пособие. – М. : Изд. РДЛ. – 2000. – Гл. 1. 2. Гусейнов Р. М. Экономическая история. История экономических учений : учебник / Р

Генезис та основні риси феодального господарства. Форми феодального землеволодіння
  Феодальна господарська система була характерна для тривалого періоду людської історії, що одержав назву Середньовіччя. У цю епоху склалася своєрідна система господарських відносин,

Середньовічне місто. Розвиток ремесла і торгівлі
  Середньовічне господарство за своєю суттю було аграрним і натуральним. Однак повністю обійтися без обміну воно не могло, і необхідність обміну ставала тим більш явною, чим більше ро

Формування феодальних відносин у Київській Русі
У VIII–IX ст. на землях, де жили східнослов’янські племена полян, деревлян, дреговичей та інші, проходив процес перетворення племінних утворень у територіальні – князівства з центрами у укріплених

Економічна думка епохи Середньовіччя
Формування і розвиток економічної думки раннього західноєвропейського середньовіччя визначалося створенням нових господарських відносин, виникненням нових політико-етнічних спільнот. Економічний св

Титул LIV
1. Якщо хто лишить життя графа, присуджується до уплати 6000 солідів. Кодекс законів Київської Русі – «Руська Правда» 18. Правда установлена руськои зем

Статут паризьких ткачів вовни
Кожен паризький ткач вовни може мати у своєму домі два широких станки і один вузький, а поза домом він не може мати жодного, якщо він не хоче мати його на тих же правах, на яких міг би мати його

Виберіть правильну відповідь
1. Укажіть поняття, внутрішньо не властиві феодалізму: а) раби; е) феодали; б) селяни; є) фабрика; в) наймані робітники; ж) натуральне господарство г) купці; з)

Список літератури
1. Березин И. С. Краткая история экономической мысли : учебн. пособие. – М. : Изд. РДЛ. – 2000. – Гл. 3 2. Історія економічних учень : підручник / Л. Я. Корнійчук, Татаренко Н.О., Поручник

Економічні передумови та наслідки великих географічних відкриттів
У кінці XV ст. у надрах феодальної економічної системи у країнах Західної Європи все активніше розвиваються ринкові зв’язки і відносини. Феодали масово переходять на грошову ренту, що примушує селя

Первісне нагромадження капіталу
Становлення та розвиток товарних відносин робило необхідним перехід від дрібного виробництва до крупного, що здатне було забезпечити масове виробництво товарів для ринку, який ставав регулярною фор

Еволюція аграрних відносин в Україні в козацько-гетьманський період
Після розпаду ранньої феодальної держави – Київської Русі, довгого періоду міжусобних війн, навал кочівників українські землі з кінця XIV ст. опинилися у складі Великого князівства Литовського, а п

Нагромадження капіталу
  З XVI ст. в економіці країн Західної Європи відбувається низка серйозних якісних зрушень, які свідчать про зміну типу економічної системи. Централізовано керована система феодальног

Цитати та документи
Тордесільянсський договір між королями Іспанії і Португалії про розділ світу (7 червня 1494 року) …Високі сторони, що домовляються, через вищеназваних представників дом

Виберіть правильну відповідь
1. Які з перелічених явищ відносяться до передумов, а які до наслідків Великих географічних відкриттів? а) «революція цін»; б) колоніальні захоплення; в) утворення Османс

Список літератури
1. Белоусов В. М. История экономических учений: учебное пособие / В. М. Белоусов, Т.В. Ершова. – Ростов н/Д: Феникс, 1999. – Розд. 1. – Тема 2; Хрестоматия. 2. Березин И.С. Краткая история

Цивілізації
  У результаті процесів, що мали місце у ході первісного нагромадження капіталу, були створені умови для суттєвих змін у сфері виробництва, як сільськогосподарського, так і промислово

Промисловий переворот, його наслідки і особливості у різних країнах
  Мануфактура з її ручною ремісничою технікою забезпечила перший етап переходу до масового виробництва, яке відповідало потребам ринку. Але досягнення нею границь своїх виробничих мож

Економічна думка епохи промислового капіталізму
  Промисловий переворот породив низку проблем, які вимагали осмислення і пояснення і які не находили їх у теоретичній системі А. Сміта. Система вимагала подальшого розвитку й удоскона

Економічне вчення марксизму
  Перша половина XIX ст. у країнах Західної Європи ознаменувалася остаточним утвердженням ринкової економічної системи, яка після промислового перевороту розвивалася на власній матері

Цитати та докумети
К. Маркс [8] Машина, от которой исходит промышленная революция, заменяет рабочего, действующего одновременно только одним орудием, таким механизмом, который разом опери

Виберіть правильну відповідь
1. Промислова революція це: а) перехід від привласнювального господарства до відтворювального; б) ліквідація цехової системи організації виробництва; в) перехід від ручно

Список літератури
1. Бродель Фернан. Материальная цивилизация, экономика и капитализм. Т. 3. Время мира. – М. : Прогресс, 1992. 2. Всемирная история экономической мысли. Т. 2. – М. : Мысль, 1988. 3

Методологія маржиналізму та його основні школи. Американська та кембриджська школи маржиналізму
  Наприкінці XIX ст. на зміну класичній політичній економії остаточно прийшла маржинальна економічна концепція, яка з часом стала основою для неокласичної економічної теорії. Ця зміна

Інституціоналізму
Наприкінці XIX століття в економічній науці виникає новий – соціальний – напрямок, представники якого досліджували соціальні аспекти розвитку господарства. Виникнення соціального напрямку було обум

Інституціоналізм та його головні напрямки
На межі ХIХ–ХХ ст. у США виникла нова течія економічної думки - інституціоналізм. Він був реакцією вчених-економістів США на панування монополій у ринковій економіці з їх необмеженим свавіллям. Ця

Цитати та документи
М. І. Туган-Барановський [9] Товариства підприємців з 'явились як природний наслідок взаємної боротьби капіталістів. Шляхом цих товариств капіталізм намагається ввести

Виберіть правильну відповідь
1. Який період слід вважати початком другої технічної революції у країнах Західної Європи: а) 40 роки XIX ст.; г) 90 роки XIX ст.; б) 70 роки XIX ст.; д) початок XX ст. в

Список літератури
1. Австрийская школа в политической зкономии: К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Ф. Визер. – М. : Экономика, 1992. 2. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. – М. : Дело ЛДТ, 1999. – Гл. 8 –

Вплив промислового перевороту та аграрних реформ на становлення ринкового господарства в Україні
  Промисловий переворот в Україні почався у 30–40 роках і завершився у 70–80 роках XIX ст. Запізнілий початок промислового перевороту в Україні обумовлено в основному залишками феодал

Розвиток ідей класичної політекономії, соціалізму та маржиналізму в Україні
  Економічна думка України була нерозривно пов'язана з економічною думкою Росії. Більш того, багатьох економістів важко вважати виключно українськими або російськими, надто складні та

Цитати та документи
М. Туган-Барановський [10] Із трьох основних класів капіталістичного господарства тільки один клас найманих робітників (пролетаріат) працею добуває свої доходи, а доход

Виберіть правильну відповідь
1. На який із ключових факторів розвитку капіталізму ліквідація кріпацтва в Україні вплинула найбільше? а) технічна революція; б) концентрація капіталу; в) ріст масштабів

Список літератури
1. Белоусов В. М. История экономических учений: учебное пособие. / В. М. Белоусов, Т. В. Ершова. – Ростов н/Д. : Феникс, 1999. – Гл. 6. 2. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе; пер

Економічні наслідки Першої світової війни
  Перша світова війна була глобальним воєнним конфліктом, який відбувався перш за все в Європі та тривав з 1 серпня 1914 по 11 листопада 1918 року. У неї було втягнуто 38 держав з нас

План Ч. Дауеса
  Структурні зміни, пов’язані з мілітаризацією економіки у провідних країнах світу, призвели до вкрай нерівномірного галузевого розвитку, що стало причиною нетривалої інтенсивної екон

Світова економічна криза 1929–1933 рр
  До кінця 20-х років економічна система провідних капіталістичних країн досягла високого рівня складності. Механізми ринкової саморегуляції (так звана «невидима рука») перестали прац

Економічна теорія конкуренції Е. Чемберліна, Дж. Робінсон
  Активний процес монополізації світового виробництва, зумовили розвиток теорії монополістичної і недосконалої конкуренції. Засновником теорії монополістичної конкуре

Економічне вчення Дж. М. Кейнса
  У 1936 році англійський економіст Дж. М. Кейнс опублікував роботу «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей», де обґрунтував неможливість само

Виберіть правильну відповідь
1. Версальський мирний договір прийнято у: а) 1918 р.; б) 1919 р.; в) 1922 р.; г) 1924 р. 2. План Ч. Дауеса передбачав: а) посилення репараційного тиску; б) нада

Список літератури
1. Бартенев С. А. Экономическая история: учебник. – М. : Экономистъ, 2004. – Гл. 5. 2. Березин И. С. Краткая история экономического развития : учебн. пособ. – М. : Русская деловая лит-ра,

Світова система господарства у другій половині ХХ ст
  Після другої світової війни в розвитку індустріальної цивілізації відбулися зміни, пов’язані зі збільшенням території і населення так званої світової соціалістичної системи, розпадо

У 50–70 роках ХХ ст
  У повоєнні роки стартові умови для стабілізації та розвитку національних господарств були різними. Сама друга світова війні завдала народам багатьох країн великих людських жертв та

Особливості економічних систем і форм господарювання провідних країн. Моделі національної економіки у світовій економічній системі
  Практично у всіх країнах Заходу після другої світової війни була сформована змішана економічна система з різними балансами щодо втручання держави й ринку. Проте, в кожній країні мет

Напрями розвитку світової економічної думки у 50–70 роках ХХ ст.: неокейнсіанство, неокласика, неолібералізм, інституціоналізм
  Післявоєнний швидкий та якісно новий прогрес народного господарства країн знаходив своє відображення в розвитку економічної науки, який не міг не відбити конфліктний, суперечливий і

Цитати та документи
Римский договор о создании ЕЭС от 25 марта 1957 г. (выдержка) Статья 2. Сообщество имеет задачей осуществлять путем создания общего рынка и постепе

Виберіть правильну відповідь
1. У якій з капіталістичних країн у 50–70-х рр. ХХ ст. частка державного сектору була найбільшою: а) Англія; б) Франція; в) ФРН; г) США. 2. Основною причиною другої світової війни

Список літератури
1. Эрхард Л. Благосостояние для всех. – М.: Начала-Пресс, 1991, гл. 6. 2. Ярцева Н.В. Современные концепции экономической мысли. Учебное пособие // http://irbis.asu.ru/mmc/econ/u_sovrcon/6

Останньої третини ХХ–початку ХХІ ст
  В останній третині ХХ століття відбулося посилення процесів інтернаціоналізації, інтеграції та глобалізації. Інтернаціоналізація – об’єктивний процес, засн

Посткейнсіанства та нового кейнсіанства
  Під час кризи 73–75 рр. ХХ ст. відбувалося поєднання скорочення обсягів виробництва, збільшення рівня безробіття та зростання темпів інфляції, тобто спостерігалася стагфляція – явищ

Третини ХХ – початку ХІ ст. на розвиток економіки провідних країн світу
  70-ті рр. ХХ ст. ознаменувалися суттєвими змінами в усіх сферах суспільного життя: крім економічної кризи 73–75-х рр., що потрясла майже весь світ, розпочався другий етап третьої на

Сучасні неокласичні економічні концепції. Монетаризм
  Кризові явища 1970 років, коли державне регулювання економіки, спрямоване на управління попитом, вже не відповідало наявним реаліям нового етапу науково-технічної революції й сучасн

Еволюція інституціоналізму у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст
  Інституціоналізм виник в США ще наприкінці ХІХ ст. як відповідь на суттєві зміни в економічній системі і пройшов у своєму розвитку кілька етапів. Сформувавшись в окрему течію у 30-т

Неоінституціоналізм та його основні напрямки
  Як особлива економічна теорія неоінституціоналізм набув визнання у 80−90-х рр. XX ст. Основними представниками його є Нобелівські лауреати 1991 р. Рональд Коу

Виберіть правильну відповідь
1. Питання впливу розподілу доходів на процеси суспільного відтворення досліджувалось представниками: а) англійського посткейнсіанства; б) американського посткейнсіанства;

Список літератури
1. John Black. A Dictionary of Economics. Oxford, New York. – Oxford University Press, 2002. – 523р 2. Stiglitz J., Greenwald B. Towards a New Paradigm in Monetary Economics.– Cambridge: C

Становлення радянської моделі господарювання та її відображення в економічній науці
  На початку ХХ ст. економіка України, яка входила у склад Російської імперії, відчувала усі ті проблеми, що були характерні для економіки всієї країни. Країна залишалася аграрною, де

Становлення адміністративно-командної системи і її відображення в українській економічній думці
  У кінці 20-х років в економічній політиці Радянської держави був взятий курс на прискорене завершення індустріалізації, яка була зупинена першою світовою війною і революцією. Вибран

Україна в умовах кризи радянської тоталітарної системи господарювання та спроби її реформування
  У другій половині 40-х років головним завданням економічного розвитку економіки України, як і всієї країни, було відновлення зруйнованого війною господарства. На це були спрямовані

Цитати та документи
В. І. Ленин. [5] Наша задача теперь – провести именно демократический централизм в области хазяйства, а ….централизм, понятый в действительно демократическом смысле, п

Виберіть правильну відповідь
1. План побудови економіки соціалістичного суспільства включав: а) створення монополістичних об’єднань типу трестів, концернів; б) становлення трудової приватної власності селян н

Список літератури
1. Валовой Л. Экономика: взгляды разных лет. Становление. Становление, развитие и перестройка хозяйственного механизма. – М. : Наука, 1989. 2. Економічна історія: Навч.посібн. / За ред. С.

Стан економіки України на момент проголошення незалежності
  Наприкінці 80-х років економіка України уявляла собою частину народногосподарського комплексу СРСР. Командно-адміністративна система передбачала повну підпорядкованість економіки Ук

Радикальні економічні перетворення другої половини 90-х років
  Реальні економічні перетворення почалися після проголошення керівництвом української держави курсу на створення державно-регульованої соціально-спрямованої ринкової економіки. Для п

Теоретичні дослідження українськими вченими проблем ринкового реформування економіки України
  Розглянута вище запропонована постсоціалістичним країнам у 90-ті роки концепція трансформації економіки, авторами якої були західні вчені, розкривала завдання реформ, методи та скла

Цитати та документи
І. Лукінов [6] Реформувати будь-яку систему можна по-різному, обираючи для цього як створювальні, так і руйнівні або змішані моделі. В інтересах людини та суспільства в

Виберіть правильну відповідь
1. Становлення ринкової економіки, з точки зору монетаристів, проходить через фази: а) фінансової стабілізації; б) становлення ринкових інститутів; в) структурного корект

Список літератури
1. Гальчинський А. Інноваційна стратегія українських реформ / А. Гальчинський, В. Геєць, А. Кінах, В. Семіноженко. – К.: Знання України, 2002. – 336 с. 2. Геєць В. Деякі порівняльні ознаки

Додаток Б
  БІОГРАФІЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО ВЧЕНИХ А Аквінський, Фома (1225–1274) – один із найблискучіших вчених середньові

Тематика рефератів
1.Предмет і метод історії економіки та економічної думки Історія економії та економічної думки як наука. Предмет дисципліни як історія становлення й розвитку суспільного виробництва

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги