рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Становлення радянської моделі господарювання та її відображення в економічній науці

Становлення радянської моделі господарювання та її відображення в економічній науці - раздел История, Історія економіки та економічної думки   На Початку Хх Ст. Економіка України, Яка Входила У Склад Росі...

 

На початку ХХ ст. економіка України, яка входила у склад Російської імперії, відчувала усі ті проблеми, що були характерні для економіки всієї країни. Країна залишалася аграрною, де процес індустріалізації, що почався наприкінці ХІХ ст., не був завершений. Пережитки кріпацтва, які були наслідком непослідовності проведення реформи 1861 року, суттєво гальмували економічний розвиток. Гостроту земельного питання не змогли вирішити ні революція 1905–1907 років, ні столипінська аграрна реформа. На один поміщицький маєток приходилося у середньому 334 десятини землі, тоді як на одне селянське господарство – 7 десятин. Вітчизняна промисловість не здатна була забезпечити попит на сільськогосподарську техніку, що обумовлювало технічну відсталість основної галузі економіки.

Економічна ситуація суттєво погіршилася у роки Першої світової війни (1914–1918). З початком воєнних дій працювали на повну потужність лише ті галузі промисловості, які безпосередньо задовольняли потреби фронту. Інші ж скорочували виробництво. Навіть у машинобудуванні зростало виробництво лише військової продукції, а кількість засобів виробництва для інших цілей скорочувалася, що не дозволяло оновлювати основний капітал.

Суттєво позначилася на виробництві нестача кваліфікованої робочої сили, значна частина якої була залучена до війська. Через гострий дефіцит сировини, нестачу робочої сили скорочувалося виробництво, закривалися підприємства. Лише за три місяці 1917 року (травень–липень) в Україні припинили свою діяльність 339 підприємств.

Руйнівний вплив спричинила війна на українське село. Тут також різко скоротилося число робітників (у 1917 році у сільському господарстві залишилося 40 % працездатних чоловіків), робочих коней, частина сільськогосподарських угідь стала театром воєнних дій. Все це спричинило скорочення посівних площ, погіршення агротехніки, зниження врожайності. У 1916 році спалахнула хлібна криза. Постачання продуктів харчування у великі міста різко скоротилося, що спонукало державу до насильницького вилучення продукції сільського господарства у селян за твердими цінами.

У роки війни погіршилося матеріальне становище трудящих мас, наслідком чого стало різке загострення соціальних конфліктів: страйків робітників, селянських повстань. Революційна ситуація, що склалася, кінець-кінцем призвела до вибуху і повалення самодержавства у лютому 1917 року. Це стало передумовою демократизації всіх сторін суспільного життя, зокрема розгортання національно-визвольного руху.

В Україні на з’їзді ряду політичних партій була створена Центральна Рада – об’єднаний орган влади, що включав різні партії, суспільні організації, представників селян, робітників, інтелігенції. Центральна Рада проголосила спочатку автономію України у складі Росії, а після жовтневих подій 1917 року у Петрограді – самостійність Української держави. Було створено уряд – Генеральний секретаріат, який почав проводити власну економічну політику. Була здійснена спроба провести аграрну реформу. Передбачалася конфіскація казенних, монастирських, великих поміщицьких землеволодінь і викуп за рахунок казни інших поміщицьких земель та роздача її тим, хто обробляє. Земля оголошувалася власність всього народу, а окремі особи та громади могли одержувати її на правах приватно-трудового користування. Розподіляти землю повинні були земельні комітети, що обиралися на місцях. Проведена була також грошова реформа, введені власні гроші – гривні і карбованці. Але втілити реформи у практику не вдалося, оскільки бурхливі події того часу призвели до зміни Центральної Ради спочатку Гетьманатом, а після Директорією. Кожний уряд оголошував про реформи, зокрема аграрну, але провести їх в умовах громадянської війни не встигав. Всі вони втрачали підтримку трудящих мас і на початку 1919 року влада на значній території України перейшла до уряду Української соціалістичної радянської республіки.

Економічна політика цього уряду була підпорядкована меті побудови соціалістичного суспільства, економіка якого базувалася б на загальній власності, зрівняльному розподіленні продукту, безтоварній формі економічного зв’язку. План побудови нового суспільства був обґрунтований лідером і теоретиком партії більшовиків В. І. Леніним. У роботі «Держава і революція», яка була написана напередодні жовтневих подій 1917 року, є спеціальна глава, присвячена економічним основам майбутнього суспільного устрою. Такими основами виступають суспільна власність на засоби виробництва, розподіл у відповідності кількості затраченої кожним індивідом праці, централізоване регулювання господарської діяльності.

Невипадково вся робота була присвячена проблемам держави. Соціалізм у розумінні Леніна постає, насамперед, як державна структура. Оскільки передумови нових економічних відносин не виникали у надрах старої господарської системи, їх треба було створювати після завоювання політичної влади і під її безпосереднім керівництвом. Це вимагало жорсткої централізації і ретельного виконання прийнятих рішень. Держава у таких умовах повинна була мати диктаторські повноваження, бути державою «диктатури пролетаріату». Вона здійснює загальний облік і контроль виробництва та розподілу, а всі громадяни перетворюються в службовців за наймом держави, службовців і робітників всенародного державного «синдикату».

Таке уявлення про соціалізм як про єдину контору і єдину фабрику з рівністю праці та рівністю оплати знаходить конкретизацію в ще одній передреволюційній роботі В. І. Леніна – статті «Загроза катастрофи і як з нею боротися» (1917) Приводом для її написання стало вкрай важке економічне становище Росії, що склалося в ході Першої світової війни. Величезні втрати, розруха, насування голоду загрожувало країні катастрофічними наслідками. Вихід із становища Ленін вбачає у переході до соціалістичних методів господарювання. Передумовами цього є, по-перше, загальна готовність капіталістичної системи, яка вступила в імперіалістичну стадію розвитку, до соціалістичної революції, а по-друге, активне проникнення в економіку державного регулювання. Остання обставина особливо привертає увагу Леніна як повна матеріальна підготовка соціалізму. Соціалізм, як вважає він, спостерігається у всіх заходах, які підсилюють державний контроль над економікою, оскільки «соціалізм є не що інше, як державно-капіталістична монополія, створена на користь усього народу...».

У зв'язку з цим запропоновано систему заходів, покликану забезпечити жорстку централізацію управління економікою, у чому і вбачався рух до соціалізму. Такими заходами повинні були стати: об'єднання всіх банків в один і державний контроль над його операціями, примусове синдикування промисловців і торговців, а потім націоналізація синдикатів, примусове об'єднання населення в споживчі товариства та контроль за ними.

З такими уявленнями про соціалізм більшовики йшли в революцію, завоювали державну владу, після чого питання господарського будівництва стали задачею безпосередньої практики. І тут з'ясовується, що ця задача значно важча і потребує триваліших зусиль, ніж просто «експропріація експропріаторів». Експропрійованим багатством потрібно ще вміти розпорядитися, і на перший план висуваються питання організації виробництва і розподілу.

Першими кроками Радянської держави були міри, що вели до створення суспільної власності. Це досягалося шляхом націоналізації. Згідно Декрету про землю у власність держави передавалися (націоналізувалися) поміщицькі, удільні, монастирські землі з усім реманентом. Але в землекористуванні зберігався принцип індивідуального господарювання: земля розподілялася за трудовою (кількість робітників), або споживчою (кількість їдаків) нормами. Це був есерівський проект, але більшовики його прийняли, щоб не відштовхнути від революції селян. Землю одержали більш ніж 4 млн селянських сімей. Їх звільнили від орендної платні і боргів Селянському банку.

Соціалістичний елемент у селі пов’язувався з комітетами незаможних селян і створенням колективних господарств – держгоспів і сільськогосподарських комун. Їхня питома вага у загальному числі селянських господарств була не високою.

У промисловості націоналізації передував робітничий контроль. Його втілювали фабрично-заводські комітети, які обиралися і контролювали закупівлю сировини, збут і зберігання виробленої продукції, фінансові операції. Робітничий контроль розглядався як школа підготовки кадрів радянського господарського апарату. Однак він не забезпечував необхідної централізації управління виробництвом і тому наступним шагом стала націоналізація банків, залізничного транспорту, річного і морського флоту, великих промислових підприємств. Для управління націоналізованими підприємствами створювалися спеціальні органи: Вища Рада народного господарства (ВРНГ) і главки згідно галузей. Підприємствами керували директори, яких призначали. Націоналізація проводилася шляхом конфіскації, тобто без викупу або компенсації колишнім власникам.

Однак освоїти і раціонально управляти всіма націоналізованими підприємствами при відсутності досвіду господарювання і необхідних кадрів виявилося неможливим. Багато підприємств закрилося, що негативно вплинуло на економічне становище країни. Виробництво чавуну і сталі скоротилося на чверть, видобуток вугілля в Донбасі – вдвічі.

Громадянська війна та іноземна інтервенція призвели до зміни економічної політики, що одержала назву політики «політики воєнного комунізму».

Ця політика сформувалася, по-перше, під впливом екстремальних обставин війни і розбрату, які вимагали максимальної централізації ресурсів і управління. По-друге, як реалізація теоретичних установ про соціалістичне господарювання, яке уявлялося централізовано керованим і безтоварним. У програмі партії більшовиків, що була прийнята у 1919 році, проголошувалася «заміна торгівлі організованим у державному масштабі розподілом продуктів».

Заходи політики «воєнного комунізму» зводилися до наступного:

1. Загальна націоналізація усіх підприємств, навіть дрібних, з кількістю робітників менш ніж 10. Управління ними відбувалося централізовано, хоча багатьма з них, особливо дрібними, держава управляти виявилася неспроможною і вони не працювали.

2. Централізоване постачання населенню продовольства. З цією метою у січні 1919 року була введена продовольча розверстка, згідно якої хліб і інші продукти масового споживання вилучалися у виробників і розподілялися за картками. Спочатку передбачалося компенсувати вилучення хліба зустрічними поставками промислових товарів, але в силу нестачі останніх стали просто вилучати сільськогосподарську продукцію.

3. Ліквідація товарних форм економічного зв’язку. Спочатку під контроль були взяті ціни, а потім перейшли на прямий продуктообмін. Це призвело до натуралізації господарства і обміну. Були відмінені гроші, закритий Державний банк. Обмін, однак, не зник, а пішов у тінь і натуралізувався. Замість грошей як еквіваленти використовувалися дефіцитні товари: сіль, сірники, мило, цукор.

4. Загальна трудова повинність і мілітаризація праці. Ухилення від трудової діяльності розглядалося як дезертирство і каралося відправкою у штрафні команди і концентраційні табори. Створювалися трудові армії, де організація праці будувалася згідно вимогам військової дисципліни.

Наслідки такої політики були катастрофічні. Промисловість була паралізована, сільське господарство розорено. Почалися селянські повстання, на повалення яких направлялися частини регулярної Червоної Армії. Розвал господарства і зростаюче невдоволення населення змусили перейти до принципово іншої економічної політики, заснованої на використанні товарно-грошової форми економічного зв’язку. Така політика одержала назву нової економічної політики (неп).

Перші кроки були зроблені у сільському господарстві. У березні 1921 року тотальна продрозверстка була замінена фіксованим продовольчим податком, розмір якого повідомлявся селянам перед посівною. Розмір податку залежав від розмірів врожаю, кількості членів родини, матеріального становища. Бідняки на 1923/1924 рік звільнялися від податку, а потім вводився єдиний сільськогосподарський податок. Всім, що залишалося після сплати податку, селяни могли розпоряджатися за власним розсудом, у тому числі продавати. Для цього була відроджена вільна торгівля.

4 грудня 1921 р. був прийнятий декрет про денаціоналізацію дрібних та середніх підприємств, які можна було здавати в оренду приватним особам або кооперативам. Залучався іноземний капітал, для чого деякі підприємства віддавалися іноземцям у концесію. В управлінні промисловістю була знайдена форма, яка відповідала умовам ринкових відносин. Такою формою стали трести, що працювали згідно принципу комерційного розрахунку. Вони господарювали на основі грошового співставлення витрат і результатів, одержання прибутку, який надходив у їхнє розпорядження після сплати обов’язкових платежів у бюджет. На комерційний розрахунок переводилися також підприємства, що не об’єднувалися у трести. Головною вимогою до них була самооплатність.

З 1923 року селяни почали засвоювати землі, які одержали за законом про соціалізацію землі. Кожна родина одержувала у використання ділянку землі, яку могла обробляти власною працею. Дозволялося також наймати у допомогу певну кількість батраків. Працюючи у нових умовах, селяни швидко нарощували виробництво. У 1927 році виробництво зерна в Україні досягло довоєнного рівня, хоча по товарному зерну відставання зберігалося, оскільки у роки «воєнного комунізму» були зруйновані в основному високотоварні, так звані «куркульські» господарства, які постачали основну масу зерна на ринок.

НЕП сприяв також розвитку кооперації. Відроджувалися різні її форми: кредитна, споживча, збутова.

Велике значення для відновлення народного господарства мало оздоровлення фінансової сфери, перш за все, проведенням грошової реформи.

Знецінені грошові знаки – радянські знаки, – що випускалися для покриття бюджетного дефіциту, не сприяли нормальному господарюванню. Проведені у 1922 році деномінації інфляцію не зупинили. У 1922 році Держбанк випустив в обіг банківські білети (червонці), які мали золотий зміст, що дорівнював 10 рублям царської чеканки (7,74 г золота). Спеціальним декретом заборонялося випускати червонці для покриття дефіциту бюджету. Протягом 1923 року і першого кварталу 1924 року в обігу були дві грошові системи, але поступово совзнаки витіснялися червонцями і у другій половині 1924 року були вилучені з обігу шляхом обміну за курсом 1 червонець за 50 тис. радянських знаків, а для розміну висококоштовних червонців випускалися казначейські білети номіналом 1, 2 и 5 рублів.

Реформа укріпила господарський механізм ринку. Неп приніс безумовно позитивні результати, хоча ринкові регулятори діяли в обмежених рамках, що не могло не породжувати протиріччя.

Усі ці події не могли не знайти оцінки і трактування в економічній думці. Концепція ортодоксального марксизму, яка стає основоположним елементом державної ідеології, одержує пріоритетну підтримку з боку влади. У той же час, у науковому середовищі зберігали свої позиції вчені-економісти дореволюційної школи, які спробували осмислити події, що відбувалися, виходячи з положень основних теоретичних концепцій західноєвропейської економічної науки.

Обидві течії базувалися на різних теоретико-методологічних позиціях, але у 20-ті роки ХХ ст. їх протистояння виливалося у наукові дискусії щодо найбільш актуальних проблем господарчого розвитку. Активними учасниками цих дискусій були вчені-економісти столичного Харківського університету.

Щоправда, у цей час вони вже не були організаційно з ним зв’язані, оскільки у 1920 році рішенням Наркомату освіти України університети республіки було ліквідовано як «консервативну форму вищої освіти старого режиму». Але наукова і педагогічна діяльність університетських економістів перемістилася у інші учбові заклади, науково-дослідні установи та господарські організації.

Замість університету було створено Харківський інститут народної освіти (ХІНО), а на базі Комерційного інституту, що був оснований ще у 1912 році, створено Харківський інститут народного господарства. Викладання економічних дисциплін велося головним чином членами економічних кафедр юридичного факультету ліквідованого Харківського університету.

Для здійснення науково-дослідної роботи і підготовки викладачів та науковців у 1921 році були створені у системі Наркомату освіти науково-дослідні кафедри. У Харкові, який був столицею України, функціонувало кілька таких кафедр. Серед них – кафедра марксизму і марксознавства, яка у 1922 році була перетворена в Український інститут марксизму-ленінізму, і кафедра світового господарства, очолювана П. І. Фоміним, який одночасно, до 1923 року, був ректором Харківського інституту народного господарства, а потім деканом економічного факультету цього інституту та членом Вищої Ради Народного Господарства (ВРНГ) України.

Дослідження, що проводилися на кафедрах, і наукові дискусії виявили коло проблем, обговорювання яких визначило основні напрямки дослідницьких програм, які стали зародком майбутніх наукових шкіл.

Однією з найбільш актуальних проблем, що дискутувалися у 20-х роках, було питання про характер, шляхи та методи соціально-економічних перетворень у країні. Господарська модель «воєнного комунізму», що базувалася на методах позаекономічного примусу, натуралізації економіки та мілітаризації праці. Виявила свою абсолютну неефективність і неспроможність, та була замінена новою економічною політикою (неп), яка передбачала широке використання товарно-грошових відносин та інструментів.

Перехід до НЕПу викликав неоднозначні оцінки з боку економістів різних напрямів. Ортодоксальні марксисти розглядали таку політику як відступ від соціалістичної доктрини, яка не передбачала використання у господарстві товарної форми економічного зв’язку. Ринку, як стихійній і анархічній формі господарювання, протиставлялося централізоване державне планування і прямий розподіл продукту, що створюється.

З інших позицій – необхідності широкого використання ринкових методів господарювання у поєднанні з помірними заходами державного регулювання – оцінювали можливості НЕПу вчені дореволюційної школи. У своїх статтях і доповідях П. Фомін, М. Соболєв, Я. Діманштейн доводили, що механізм ринку є найбільш органічним способом встановлення рівноваги між виробництвом та споживанням і його усунення неминуче призведе до дезорганізації господарчої діяльності, позбавивши її об’єктивного критерію досягнення ефективності. Планомірне регулювання економіки не заперечувалося, але розробка плану повинна виходити з об’єктивних закономірностей ринку і носити не жорстко-директивний характер, а бути прогнозним, орієнтовним, що визначає основні напрями та етапи розвитку.

Поряд з центральною проблемою регуляторів економічного життя, предметом обговорення стали більш конкретні питання господарської політики. Однією з таких проблем, що виявилася особливо актуальною у зв’язку з проведенням грошової реформи 1922–1924 років, була необхідність відновити фінансову систему і грошовий обіг, які були зруйновані у роки «воєнного комунізму». В обговорюванні цих проблем, їх теоретичному обґрунтуванні активну участь брали харківські вчені-економісти П. Фомін, Л. Яснопольський, М. Соболєв. Завдяки, у тому числі, їх позиції було досягнуто оздоровлення грошової системи та успішне завершення реформи, а також закладені основи майбутньої харківської фінансової школи.

Плідний внесок своїми розробками та публікаціями робився також у такі спеціальні та прикладні галузі економічної науки як статистика, демографія, організація промислового виробництва, історія народного господарства. Щодо останнього напрямку, слід відзначити фундаментальну працю П. І. Фоміна «Історія гірської та гірничодобувної промисловості України», що продовжила традицію дослідження господарської історії, яка бере початок з роботи М. І. Туган-Барановського «Російська фабрика у минулому та сучасному».

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Історія економіки та економічної думки

Національний технічний університет.. Харківський політехнічний інститут..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Становлення радянської моделі господарювання та її відображення в економічній науці

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Протокол № 3 від 28.12.2009 р.
  Харків НТУ «ХПІ» 2010 УДК 930.33 + 330.8(075.8) ББК 65г. І–89   Рецензенти:   Є. М. Воробйов, доктор ек

Взаємозв’язок історії економіки та економічної думки
  Економічна думка розвивається на базі досягнутого рівня продуктивних сил. Прийнято вважати, що економічна реальність практично в однобічному порядку впливає на економічну науку. На

Періодизація історії господарського розвитку суспільства та історії економічної думки
  Періодизація – встановлення певних хронологічних послідовних етапів в економічному розвитку суспільства; форма систематизації історичного знання. Вона не зводиться до простого, волю

Цитати та документи
  Т. В. Копнін[8] Науки виникають не шляхом декларацій, а в результаті відкриття фундаментальних закономірностей, на основі яких створюється метод для вив

Виберіть правильну відповідь.
1. Перелічіть елементи, складові логічної структури історико-економічної науки: а) закономірності; д) джерела інформації; б) об'єкт і предмет дослідження; е) школи, теорії, ідеї;

Список літератури
1. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе ; пер. с англ. – 4-е изд. – М. : Дело Лтд, 1994. Введение. 2. Бродель Ф. Время мира. Материальная цивилизация, экономика и капитализм, XV–XV

Формування первісного ладу у світі й на території сучасної України
  Первісна епоха була найбільш тривалою в історії людства. Якщо уявити історію людства у вигляді доби, то виявиться, що держави з містами, писемністю, складно організованим суспільств

Господарство країн Давнього Сходу
  Історія давньої цивілізації охоплює період із середини IV тисячоріччя до н. е. до падіння Західної Римської імперії в V ст. н. е. Приблизно із середини IV–II тисячоріччя частина люд

Економічна думка Давнього Сходу
  Економічна наука з'являється зі становленням ринкової економіки, але коріння її йдуть у давню давнину. Аналіз окремих сторін економічної діяльності існував ще в країнах Древнього Сх

Цитати та документи
С. П. Крашенінніков [7] Кресала їх були дощечки, на яких по краях накручені дірочки, кругленькі із сухого дерева палички, вертячи які, у ямочках вогонь діставали. Вони

Виберіть правильну відповідь.
1. Вік економіки сучасного суспільства: а) 500 тис. років; б) 320 тис. років; в) 40–50 тис. років. 2. Первісній економіці властиві наступні характеристики: а) самий трива

Список літератури
1. Березин И. С. Краткая история экономической мысли : учебн. пособие. – М. : Изд. РДЛ. – 2000. – Гл. 1. 2. Економічна історія : навч. посібник / за ред. С. І. Архієреєва, Н. Б. Решетняк.

Осьовий час» і його роль у формуванні Східної й Західної цивілізації
  У період становлення людського суспільства й ранніх цивілізацій панувало міфологічне мислення, де людина ще не виділяла себе із природного світу. Це час німецький філософ К. Ясперс

Східна цивілізація і її характеристика в осьовий час
  Серед цивілізацій, що виникли на планеті, величезне значення для розвитку економіки й культури Південно-Східної Азії мала індійська цивілізація. Найбільшого розквіту давньоіндійська

Західна цивілізація й господарський розвиток античних держав
  Античність – особливий період в історії й культурі Давньої Греції й Давнього Риму. Саме в цих країнах рабовласницький спосіб виробництва, що тривав там із середини I тисячоріччя до

Цитати та документи
Артхашастра[10] Хай цар висловлює свою прихільність тим, хто будує корисні для місцевості зрошувальні споруди, мости на дорогах і споруди, що прикрашають села і захищаю

Виберіть правильну відповідь.
1. Нове в «осьовому часі»: а) людина усвідомлює буття в цілому, самого себе й свої межі; ставить перед собою вищі цілі; б) у цю епоху розроблені основні категорії, які ми використ

Список літератури
1. Березин И. С. Краткая история экономической мысли : учебн. пособие. – М. : Изд. РДЛ. – 2000. – Гл. 1. 2. Гусейнов Р. М. Экономическая история. История экономических учений : учебник / Р

Генезис та основні риси феодального господарства. Форми феодального землеволодіння
  Феодальна господарська система була характерна для тривалого періоду людської історії, що одержав назву Середньовіччя. У цю епоху склалася своєрідна система господарських відносин,

Середньовічне місто. Розвиток ремесла і торгівлі
  Середньовічне господарство за своєю суттю було аграрним і натуральним. Однак повністю обійтися без обміну воно не могло, і необхідність обміну ставала тим більш явною, чим більше ро

Формування феодальних відносин у Київській Русі
У VIII–IX ст. на землях, де жили східнослов’янські племена полян, деревлян, дреговичей та інші, проходив процес перетворення племінних утворень у територіальні – князівства з центрами у укріплених

Економічна думка епохи Середньовіччя
Формування і розвиток економічної думки раннього західноєвропейського середньовіччя визначалося створенням нових господарських відносин, виникненням нових політико-етнічних спільнот. Економічний св

Титул LIV
1. Якщо хто лишить життя графа, присуджується до уплати 6000 солідів. Кодекс законів Київської Русі – «Руська Правда» 18. Правда установлена руськои зем

Статут паризьких ткачів вовни
Кожен паризький ткач вовни може мати у своєму домі два широких станки і один вузький, а поза домом він не може мати жодного, якщо він не хоче мати його на тих же правах, на яких міг би мати його

Виберіть правильну відповідь.
1. Укажіть поняття, внутрішньо не властиві феодалізму: а) раби; е) феодали; б) селяни; є) фабрика; в) наймані робітники; ж) натуральне господарство г) купці; з)

Список літератури
1. Березин И. С. Краткая история экономической мысли : учебн. пособие. – М. : Изд. РДЛ. – 2000. – Гл. 3 2. Історія економічних учень : підручник / Л. Я. Корнійчук, Татаренко Н.О., Поручник

Економічні передумови та наслідки великих географічних відкриттів
У кінці XV ст. у надрах феодальної економічної системи у країнах Західної Європи все активніше розвиваються ринкові зв’язки і відносини. Феодали масово переходять на грошову ренту, що примушує селя

Первісне нагромадження капіталу
Становлення та розвиток товарних відносин робило необхідним перехід від дрібного виробництва до крупного, що здатне було забезпечити масове виробництво товарів для ринку, який ставав регулярною фор

Еволюція аграрних відносин в Україні в козацько-гетьманський період
Після розпаду ранньої феодальної держави – Київської Русі, довгого періоду міжусобних війн, навал кочівників українські землі з кінця XIV ст. опинилися у складі Великого князівства Литовського, а п

Нагромадження капіталу
  З XVI ст. в економіці країн Західної Європи відбувається низка серйозних якісних зрушень, які свідчать про зміну типу економічної системи. Централізовано керована система феодальног

Цитати та документи
Тордесільянсський договір між королями Іспанії і Португалії про розділ світу (7 червня 1494 року) …Високі сторони, що домовляються, через вищеназваних представників дом

Виберіть правильну відповідь.
1. Які з перелічених явищ відносяться до передумов, а які до наслідків Великих географічних відкриттів? а) «революція цін»; б) колоніальні захоплення; в) утворення Османс

Список літератури
1. Белоусов В. М. История экономических учений: учебное пособие / В. М. Белоусов, Т.В. Ершова. – Ростов н/Д: Феникс, 1999. – Розд. 1. – Тема 2; Хрестоматия. 2. Березин И.С. Краткая история

Цивілізації
  У результаті процесів, що мали місце у ході первісного нагромадження капіталу, були створені умови для суттєвих змін у сфері виробництва, як сільськогосподарського, так і промислово

Промисловий переворот, його наслідки і особливості у різних країнах
  Мануфактура з її ручною ремісничою технікою забезпечила перший етап переходу до масового виробництва, яке відповідало потребам ринку. Але досягнення нею границь своїх виробничих мож

Економічна думка епохи промислового капіталізму
  Промисловий переворот породив низку проблем, які вимагали осмислення і пояснення і які не находили їх у теоретичній системі А. Сміта. Система вимагала подальшого розвитку й удоскона

Економічне вчення марксизму
  Перша половина XIX ст. у країнах Західної Європи ознаменувалася остаточним утвердженням ринкової економічної системи, яка після промислового перевороту розвивалася на власній матері

Цитати та докумети
К. Маркс [8] Машина, от которой исходит промышленная революция, заменяет рабочего, действующего одновременно только одним орудием, таким механизмом, который разом опери

Виберіть правильну відповідь.
1. Промислова революція це: а) перехід від привласнювального господарства до відтворювального; б) ліквідація цехової системи організації виробництва; в) перехід від ручно

Список літератури
1. Бродель Фернан. Материальная цивилизация, экономика и капитализм. Т. 3. Время мира. – М. : Прогресс, 1992. 2. Всемирная история экономической мысли. Т. 2. – М. : Мысль, 1988. 3

Західної Європи та США на прикінці XIX–початку ХХ ст.
Після завершення промислового перевороту розвинуті країни світу вступають в період індустріалізації, яка відбувається на основі науково-технічної революції. У виробництво масово впроваджуються числ

Методологія маржиналізму та його основні школи. Американська та кембриджська школи маржиналізму
  Наприкінці XIX ст. на зміну класичній політичній економії остаточно прийшла маржинальна економічна концепція, яка з часом стала основою для неокласичної економічної теорії. Ця зміна

Інституціоналізму
Наприкінці XIX століття в економічній науці виникає новий – соціальний – напрямок, представники якого досліджували соціальні аспекти розвитку господарства. Виникнення соціального напрямку було обум

Інституціоналізм та його головні напрямки
На межі ХIХ–ХХ ст. у США виникла нова течія економічної думки - інституціоналізм. Він був реакцією вчених-економістів США на панування монополій у ринковій економіці з їх необмеженим свавіллям. Ця

Цитати та документи
М. І. Туган-Барановський [9] Товариства підприємців з 'явились як природний наслідок взаємної боротьби капіталістів. Шляхом цих товариств капіталізм намагається ввести

Виберіть правильну відповідь.
1. Який період слід вважати початком другої технічної революції у країнах Західної Європи: а) 40 роки XIX ст.; г) 90 роки XIX ст.; б) 70 роки XIX ст.; д) початок XX ст. в

Список літератури
1. Австрийская школа в политической зкономии: К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Ф. Визер. – М. : Экономика, 1992. 2. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. – М. : Дело ЛДТ, 1999. – Гл. 8 –

Вплив промислового перевороту та аграрних реформ на становлення ринкового господарства в Україні
  Промисловий переворот в Україні почався у 30–40 роках і завершився у 70–80 роках XIX ст. Запізнілий початок промислового перевороту в Україні обумовлено в основному залишками феодал

Розвиток ідей класичної політекономії, соціалізму та маржиналізму в Україні
  Економічна думка України була нерозривно пов'язана з економічною думкою Росії. Більш того, багатьох економістів важко вважати виключно українськими або російськими, надто складні та

Цитати та документи
М. Туган-Барановський [10] Із трьох основних класів капіталістичного господарства тільки один клас найманих робітників (пролетаріат) працею добуває свої доходи, а доход

Виберіть правильну відповідь.
1. На який із ключових факторів розвитку капіталізму ліквідація кріпацтва в Україні вплинула найбільше? а) технічна революція; б) концентрація капіталу; в) ріст масштабів

Список літератури
1. Белоусов В. М. История экономических учений: учебное пособие. / В. М. Белоусов, Т. В. Ершова. – Ростов н/Д. : Феникс, 1999. – Гл. 6. 2. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе; пер

Економічні наслідки Першої світової війни
  Перша світова війна була глобальним воєнним конфліктом, який відбувався перш за все в Європі та тривав з 1 серпня 1914 по 11 листопада 1918 року. У неї було втягнуто 38 держав з нас

План Ч. Дауеса
  Структурні зміни, пов’язані з мілітаризацією економіки у провідних країнах світу, призвели до вкрай нерівномірного галузевого розвитку, що стало причиною нетривалої інтенсивної екон

Світова економічна криза 1929–1933 рр.
  До кінця 20-х років економічна система провідних капіталістичних країн досягла високого рівня складності. Механізми ринкової саморегуляції (так звана «невидима рука») перестали прац

Економічна теорія конкуренції Е. Чемберліна, Дж. Робінсон
  Активний процес монополізації світового виробництва, зумовили розвиток теорії монополістичної і недосконалої конкуренції. Засновником теорії монополістичної конкуре

Економічне вчення Дж. М. Кейнса
  У 1936 році англійський економіст Дж. М. Кейнс опублікував роботу «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей», де обґрунтував неможливість само

Виберіть правильну відповідь.
1. Версальський мирний договір прийнято у: а) 1918 р.; б) 1919 р.; в) 1922 р.; г) 1924 р. 2. План Ч. Дауеса передбачав: а) посилення репараційного тиску; б) нада

Список літератури
1. Бартенев С. А. Экономическая история: учебник. – М. : Экономистъ, 2004. – Гл. 5. 2. Березин И. С. Краткая история экономического развития : учебн. пособ. – М. : Русская деловая лит-ра,

Світова система господарства у другій половині ХХ ст.
  Після другої світової війни в розвитку індустріальної цивілізації відбулися зміни, пов’язані зі збільшенням території і населення так званої світової соціалістичної системи, розпадо

У 50–70 роках ХХ ст.
  У повоєнні роки стартові умови для стабілізації та розвитку національних господарств були різними. Сама друга світова війні завдала народам багатьох країн великих людських жертв та

Особливості економічних систем і форм господарювання провідних країн. Моделі національної економіки у світовій економічній системі
  Практично у всіх країнах Заходу після другої світової війни була сформована змішана економічна система з різними балансами щодо втручання держави й ринку. Проте, в кожній країні мет

Напрями розвитку світової економічної думки у 50–70 роках ХХ ст.: неокейнсіанство, неокласика, неолібералізм, інституціоналізм
  Післявоєнний швидкий та якісно новий прогрес народного господарства країн знаходив своє відображення в розвитку економічної науки, який не міг не відбити конфліктний, суперечливий і

Цитати та документи
Римский договор о создании ЕЭС от 25 марта 1957 г. (выдержка) Статья 2. Сообщество имеет задачей осуществлять путем создания общего рынка и постепе

Виберіть правильну відповідь.
1. У якій з капіталістичних країн у 50–70-х рр. ХХ ст. частка державного сектору була найбільшою: а) Англія; б) Франція; в) ФРН; г) США. 2. Основною причиною другої світової війни

Список літератури
1. Эрхард Л. Благосостояние для всех. – М.: Начала-Пресс, 1991, гл. 6. 2. Ярцева Н.В. Современные концепции экономической мысли. Учебное пособие // http://irbis.asu.ru/mmc/econ/u_sovrcon/6

Останньої третини ХХ–початку ХХІ ст.
  В останній третині ХХ століття відбулося посилення процесів інтернаціоналізації, інтеграції та глобалізації. Інтернаціоналізація – об’єктивний процес, засн

Посткейнсіанства та нового кейнсіанства
  Під час кризи 73–75 рр. ХХ ст. відбувалося поєднання скорочення обсягів виробництва, збільшення рівня безробіття та зростання темпів інфляції, тобто спостерігалася стагфляція – явищ

Третини ХХ – початку ХІ ст. на розвиток економіки провідних країн світу
  70-ті рр. ХХ ст. ознаменувалися суттєвими змінами в усіх сферах суспільного життя: крім економічної кризи 73–75-х рр., що потрясла майже весь світ, розпочався другий етап третьої на

Сучасні неокласичні економічні концепції. Монетаризм
  Кризові явища 1970 років, коли державне регулювання економіки, спрямоване на управління попитом, вже не відповідало наявним реаліям нового етапу науково-технічної революції й сучасн

Еволюція інституціоналізму у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.
  Інституціоналізм виник в США ще наприкінці ХІХ ст. як відповідь на суттєві зміни в економічній системі і пройшов у своєму розвитку кілька етапів. Сформувавшись в окрему течію у 30-т

Неоінституціоналізм та його основні напрямки
  Як особлива економічна теорія неоінституціоналізм набув визнання у 80−90-х рр. XX ст. Основними представниками його є Нобелівські лауреати 1991 р. Рональд Коу

Виберіть правильну відповідь.
1. Питання впливу розподілу доходів на процеси суспільного відтворення досліджувалось представниками: а) англійського посткейнсіанства; б) американського посткейнсіанства;

Список літератури
1. John Black. A Dictionary of Economics. Oxford, New York. – Oxford University Press, 2002. – 523р 2. Stiglitz J., Greenwald B. Towards a New Paradigm in Monetary Economics.– Cambridge: C

Становлення адміністративно-командної системи і її відображення в українській економічній думці
  У кінці 20-х років в економічній політиці Радянської держави був взятий курс на прискорене завершення індустріалізації, яка була зупинена першою світовою війною і революцією. Вибран

Україна в умовах кризи радянської тоталітарної системи господарювання та спроби її реформування
  У другій половині 40-х років головним завданням економічного розвитку економіки України, як і всієї країни, було відновлення зруйнованого війною господарства. На це були спрямовані

Цитати та документи
В. І. Ленин. [5] Наша задача теперь – провести именно демократический централизм в области хазяйства, а ….централизм, понятый в действительно демократическом смысле, п

Виберіть правильну відповідь.
1. План побудови економіки соціалістичного суспільства включав: а) створення монополістичних об’єднань типу трестів, концернів; б) становлення трудової приватної власності селян н

Список літератури
1. Валовой Л. Экономика: взгляды разных лет. Становление. Становление, развитие и перестройка хозяйственного механизма. – М. : Наука, 1989. 2. Економічна історія: Навч.посібн. / За ред. С.

Стан економіки України на момент проголошення незалежності
  Наприкінці 80-х років економіка України уявляла собою частину народногосподарського комплексу СРСР. Командно-адміністративна система передбачала повну підпорядкованість економіки Ук

Радикальні економічні перетворення другої половини 90-х років
  Реальні економічні перетворення почалися після проголошення керівництвом української держави курсу на створення державно-регульованої соціально-спрямованої ринкової економіки. Для п

Теоретичні дослідження українськими вченими проблем ринкового реформування економіки України
  Розглянута вище запропонована постсоціалістичним країнам у 90-ті роки концепція трансформації економіки, авторами якої були західні вчені, розкривала завдання реформ, методи та скла

Цитати та документи
І. Лукінов [6] Реформувати будь-яку систему можна по-різному, обираючи для цього як створювальні, так і руйнівні або змішані моделі. В інтересах людини та суспільства в

Виберіть правильну відповідь.
1. Становлення ринкової економіки, з точки зору монетаристів, проходить через фази: а) фінансової стабілізації; б) становлення ринкових інститутів; в) структурного корект

Список літератури
1. Гальчинський А. Інноваційна стратегія українських реформ / А. Гальчинський, В. Геєць, А. Кінах, В. Семіноженко. – К.: Знання України, 2002. – 336 с. 2. Геєць В. Деякі порівняльні ознаки

Додаток Б
  БІОГРАФІЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО ВЧЕНИХ А Аквінський, Фома (1225–1274) – один із найблискучіших вчених середньові

Тематика рефератів
1.Предмет і метод історії економіки та економічної думки Історія економії та економічної думки як наука. Предмет дисципліни як історія становлення й розвитку суспільного виробництва

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги