Україна в умовах кризи радянської тоталітарної системи господарювання та спроби її реформування - раздел История, ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ
У Другій Половині 40-Х Років Головним Завданням Економічного ...
У другій половині 40-х років головним завданням економічного розвитку економіки України, як і всієї країни, було відновлення зруйнованого війною господарства. На це були спрямовані завдання Четвертого п’ятирічного плану (1945–1950). Хоча завдяки концентрації ресурсів на окремих напрямах розвитку (важка промисловість, ВПК) на початку 50-х років вдалося вивести промисловість на рівень 1940 року і навіть перевищити його, в цілому економіка України у складі народногосподарського комплексу СРСР, стикнулася з такими суттєвими проблемами, що її стан можна характеризувати як передкризовий. Головною проблемою були серйозні диспропорції у відтворюваному процесі. Наголос на розвитку важкої промисловості, у певній мірі виправданий у період відновлення, став незворотнім. Частка продукції групи А в загальному обсязі промислового виробництва наблизилася до 75 %. Ці галузі вимагали все нових капіталовкладень, в той час як галузі легкої, харчової промисловості, виробництво товарів народного споживання різко відставали. Норма накопичення у національному доході, яку офіційна статистика визначала у 25 %, реально досягала 40 %.
Але найбільш разючою диспропорцією було відставання сільського господарства. Ще не оправившись повністю від наслідків колективізації, зазнавши колосальні збитки у роки війни, ця галузь традиційно стала донором для форсованого розвитку промисловості. Заготівельні ціни на сільськогосподарську продукцію залишалися на рівні 1928 року, тоді як ціни на промислову продукцію зросли у 20 разів. Сільське господарство залишалося технічно відсталим. Нестача техніки змушувала концентрувати її у машинотракторних станціях (МТС), які обслуговували колгоспи і радгоспи відповідно до своїх можливостей. Більш-менш механізованими були лише оранка (90 %) і сівба (70 %). Збирання врожаю було механізовано на 34 %, інші роботи проводилися практично вручну. Електрифіковано було лише 18 % колгоспів. При цьому плани хлібозаготівель постійно підвищували, не залишаючи селянам ні фуражного зерна, ні насінникового фонду. Система оплати праці колгоспників діяла в умовно-рахівних одиницях – трудоднях, на які нараховувалася продукція за певними нормами у натуральній формі. Норми були вкрай низькими (наприклад, 400 г хліба на трудодень), але і їх часто недодержувалися. Колгоспники виживали лише завдяки продукції з особистих підсобних господарств, але і з них вони повинні були сплачувати натуральні і грошові податки. Якщо врахувати, що колгоспники не мали паспортів, і відповідно, не могли вільно залишати свої міста проживання, то вся ця система дуже нагадувала кріпацтво.
З вересня 1953 року почалися зміни в аграрній політиці у бік підвищення матеріальної зацікавленості колгоспів і колгоспників. Були підвищені закупівельні ціни, знижені обов’язкові поставки, а податки з присадибних ділянок відмінені. Частину продукції колгоспи могли не здавати, а продавати державі через спеціальні заготівельні організації. У 1958 році було ліквідовано МТС, а техніка продана колгоспам і радгоспам. Почали вводити помісячне грошове авансування колгоспників.
Ці міри дали певні результати і з середини 50-х р. почалося повільне зростання виробництва. Воно, однак, виявилося недовгим. Не всі намічені заходи на практиці виконувалися, не вистачало коштів (капіталовкладення у сільське господарство складали 16 % всіх інвестицій), а ті, що були – використовувалися неефективно. У 1963 році криза проявилася у нестачі продовольства, у містах виникли перебої з хлібом і вперше довелося купувати зерно за кордоном.
У пошуках виходу з ситуації, що склалася, використовувалися адміністративні перетворення. Надмірну централізацію управління економікою вирішили послабити шляхом ліквідації деяких галузевих міністерств і створення територіальних органів управління – раднаргоспів. Звичний п’ятирічний період народногосподарського планування замінили семирічним (1959–1965). Але усі ці реорганізації лише посилили безлад і диспропорціональність, вступивши у протиріччя з основним принципом адміністративно-командної системи – жорсткою централізацією за вертикаллю. Все це призвело до зниження темпів економічного зростання, падіння ефективності виробництва, зокрема, фондовіддачи, а також ефективності капіталовкладень. Ставало очевидним, що без суттєвого реформування господарського механізму рух до кризи не зупинити.
Усвідомлення необхідності радикальних перетворень змусило звернутися до використання елементів ринково механізму для підвищення ефективності господарської діяльності. Згадали про успішне їх використання у роки НЕПу. Ідея використання ринкових регуляторів поступово почала пробивати собі шлях. Однак пробитися реформаторським ідеям було не просто. Це ставало можливим лише при підтримці, або прихильності певних кіл у вищих структурах політичної влади. У командних системах керуючий центр, як правило, не являє собою монолітної єдності. Крім банальної боротьби за владу між різними угрупованнями, там час від часу з’являються люди, які розуміють необхідність змін і коректувань в ім’я спасіння самої системи. Ці елементи в органах вищої політичної влади у боротьбі з більш консервативною її частиною підтримують реформаторські ідеї.
Пробним каменем стала стаття харківського економіста, професораЛібермана Є.Г. (1897–1981) «План, прибуток, премія», опублікована в газеті «Правда» від 9 вересня 1962 року. Автор пропонував зробити деякі, хоча і не дуже рішучі кроки в бік перетворення соціалістичних підприємств у відносно самостійних товаровиробників. Для цього необхідно звільнити їх від дріб'язкової опіки центральних планових органів, які повинні встановлювати завдання тільки з обсягу і номенклатури продукції та термінів постачань. Всі інші планові показники підприємства повинні були розробляти самі, встановлюючи між собою прямі зв'язки на основі договірних угод.
Щоб зацікавити підприємства у виконанні високих планових завдань, підвищенні якості продукції, пропонувалося зробити найважливішим оціночним показником прибуток. «Необхідно, – писав Є. Ліберман, – встановити для галузей довгострокові норми рентабельності, що визначаються як відношення прибутку до виробничих фондів, і у випадку виконання підприємством цих нормативів заохочувати його, залишаючи йому частину прибутку для стимулювання колективу в цілому та окремих його працівників. Необхідно також впорядкувати систему ціноутворення, зробити її більш гнучкою, щоб більш ефективні вироби були рентабельними, а отже, вигідними для виробників».
Пропоновані новації були дуже незвичні для того часу і викликали неоднозначну реакцію. Прихильники традиційних методів управління побачили в них зазіхання на основні принципи і сповзання до капіталістичних форм господарювання. Але директори й економісти великих підприємств в цілому підтримували висунуті в статті пропозиції. У ході розгорнутої дискусії вони були конкретизовані, розширені й лягли в основу практичних рішень щодо проведення економічної реформи господарського механізму.
По традиції почали з сільського господарства. У березні 1965 року було прийнято ряд рішень про зміни у сфері аграрної політики. Колгоспам і радгоспам встановлювався постійний план закупівель сільськогосподарської продукції на шість років. За продукцію, що здавали понад план, встановлювалася 50 %-я надбавка до ціни. Закупівельні ціни були підвищені. Передбачався перехід до гарантованої грошової оплати праці колгоспників згідно кінцевих результатів господарювання.
Однак суттєвих зрушень у стані сільського господарства не відбулося. Воно залишалося найбільш економічно відсталою ланкою господарчого організму.
На вересневому (1965 р.) Пленумі ЦК КПРС було визначено основні напрями господарчої реформи в промисловості. Головна ідея полягала у створенні умов, які давали б можливість підприємствам функціонувати, хай на обмеженому, але ринку, як самостійним господарчим одиницям, що співставляють витрати і результати з метою одержання прибутку. Для цього:
а) різко зменшувалася кількість директивних планових показників (їх залишалося всього 10). Всі інші переводилися у розряд розрахункових, які розроблялися самими підприємствами;
б) змінювалася якість оцінювальних показників. Замість показника валової продукції вводився показник реалізованої продукції, що за задумом мало стимулювати випуск конкурентоздатної, потрібної споживачу продукції;
в) центральною категорією господарчої діяльності підприємства ставав прибуток. Він вже не перераховувався у бюджет, а ділився між підприємством і державою. Відрахування від прибутку у бюджет здійснювалося насамперед у вигляді сплати за фонди, чим передбачалося стимулювати більш ефективне використання обладнання і позбавлення від надлишкових запасів. Крім того у бюджет поступали рентні платежі і відсотки за кредит.
Частина прибутку, що залишалася підприємству, призначалася на створення, згідно встановлених нормативів, фондів матеріального стимулювання як підприємства в цілому, так і його персоналу, і фонду розвитку виробництва, за рахунок якого підприємство мало можливість здійснювати капітальні вкладення. Ці заходи доповнювалися реформою оптових цін, а також намірами розвивати кредит, оптову торгівлю засобами виробництва, прямі зв’язки між підприємствами.
Однак практична реалізація цих заходів стикнулася з суттєвими труднощами. Насамперед не вдалося реалізувати задумане розширення прав підприємств і перетворення їх у відповідальних товаровиробників. Розрахунок на стимулюючий вплив нового планового показника – об’єма реалізованої продукції – не виправдався. В умовах планового розподілу майже всієї продукції, що випускалася, підприємства не мали проблем з пошуком покупців. Їх головною метою ставало збільшення сукупної вартості продукції. Це досягалося або включенням у ціну якомога більших витрат, або за рахунок асортиментних зрушень у бік більш дорогих товарів. Не став активним стимулятором і прибуток. Підприємства не були сильно зацікавлені в його максимізації, оскільки їм призначалася дуже незначна і строго фіксована його частка. Основна частина прибутку вилучалася у бюджет, зокрема у вигляді так званого свобідного залишку (того, що залишалося від прибутку після створення фондів підприємства).
Заплановані заходи вступали у протиріччя з логікою розвитку командної системи. Якщо б ці міри були реалізовані, тобто підприємства одержали б можливість вільно розпоряджатися своїми прибутками, це різко підвищило б попит як на споживчому ринку, так і на ринку факторів виробництва. Задовольнити цей попит у дефіцитній, по суті, економіці не було можливості. В такій ситуації потрібно було або відпускати ціни, або перерозподіляти прибуток через централізований бюджет. Логіка командної системи неминуче штовхала на другий варіант.
Заблокувавши економічні методи регулювання, мимоволі зверталися знов до адміністративних. Були відроджені галузеві міністерства, які не були госпрозрахунковими одиницями, але почали звично ділити і розподіляти ресурси, регламентуючи кожен крок підприємства. Знов зросла кількість планових показників, що визначалися директивно, і вже на початку 70-х років їх стало більш, ніж до реформи.
Це не могло не позначитись на узагальнюючих результатах господарчого розвитку. Якщо спочатку було досягнуто деяке пожвавлення у темпах економічного зростання, то скоро вони почали згасати і в цілому за 1965–1970 роки виявилися нижче, ніж за попередні п’ятирічки. Офіційна статистика стверджувала, що результатом прийнятих мір стало значне зростання темпів розвитку у 8-й п’ятирічці. Однак альтернативні розрахунки незалежних експертів свідчили про протилежну тенденцію.
Таблиця 12.1 – Середньорічні темпи приросту національного доходу в СРСР, (%)
|
| 1951–
| 1956–
| 1961–
| 1966–
| 1971–
| 1976–
| 1981–
|
| Дані офіційної статистики
| 11,3
| 9,4
| 6,3
| 7,8
| 5,6
| 4,3
| 3,6
|
| Альтернативні оцінки
| 9,3
| 9,3
| 4,4
| 4,1
| 3,2
| 1,0
| 0,6
|
Про те, що альтернативні оцінки є ближчими до істини свідчить той факт, що з кінця 70-х років почалося згортання реформ і серія експериментів у пошуках більш зручних форм регулювання економіки. Однак, всі спроби пристосувати ринкові регулятори до потреб командної системи не дали відчутних результатів. Система або відторгала їх, або змінювала до невпізнання, пристосовуючи до своїх потреб.
На початку 80-х років ситуація в економіці і соціальній сфері погіршувалася. Падали темпи промислового і сільськогосподарського виробництва. За десятиріччя 1970–1980 рр. в півтора рази скоротився приріст суспільної продуктивності праці, у двічі – фондовіддача. По оцінкам деяких вітчизняних і закордонних економістів з початку 80-х років зростання радянської економіки взагалі припинилося. Поглиблювалися диспропорції між групами А і Б у промисловості, між промисловістю і сільським господарством. Все менш ефективними ставали зовнішньоекономічні зв’язки. В експорті України частка машин і обладнання становила 22 %, а частка сировини і напівфабрикатів – 72 %. Все більш відчувався дефіцит матеріальних, фінансових, трудових ресурсів, товарів народного споживання, зокрема продовольчих. Ставало очевидним, що існуючі методи керівництва економікою, витратний, консервативний господарчий механізм, себе вичерпали. Прийшов час не «вдосконалювати» його, а кардинально перебудовувати.
Економічна думка цього періоду залишалася в цілому у рамках традиційної парадигми «політичної економії соціалізму», але окремі українські економісти висловлювали ідеї необхідності використання товарних відносин як найважливішої форми економічного зв’язку. Ці ідеї часто набували форму зовнішньо-схоластичних дискусій про природу соціалістичної власності, про причини збереження при соціалізмі товарного виробництва, про вартість робочої сили. Але з них витікали важливі висновки про неможливість ефективного господарювання без звертання до ринкових механізмів регулювання і про існування об’єктивних засад такого характеру розвитку економіки. Прикладом такого наукового новаторства була праця В. Корнієнко «Особиста власність як соціалістичне виробниче відношення». Зусиллями окремих економістів-новаторів підтримувалося творча основа розвитку економічної думки, хоча в цілому там панували традиціоналізм і застій.
Необхідність більш радикального перегляду офіційної точки зору, що затвердилася в економічній науці, була усвідомлена у другій половині 80-х років, коли командна система в черговий раз стикнулася з проявами кризи ресурсообмеженої економіки. Українські економісти знов опинилися в авангарді цього процесу оновлення. У 1987 році в журналі «Економічні науки» зі статтею «Про подолання догматизму у розробці і викладанні політичної економії» виступив В. Черняк. В ній було показано, що діюча система уявлень про функціонування економіки, перетворилася у набір догм і незаперечних канонів, які вже не відповідали реальним процесам, які протікали у господарчому житті.
Тим самим було поставлено питання про необхідність по новому переосмислити хід соціально-економічного розвитку, визначити місце і перспективи того типу суспільного устрою, який звався «розвинутим соціалізмом». Стаття поклала початок довгій і багато в чому плідній дискусії, у ході якої були усвідомлені деякі нові підходи до проблем економічної теорії, а також необхідність корінного реформування адміністративно-командної системи і просування шляхом ринкових перетворень.
Таким чином, зусиллями ряду економістів були підготовлені підстави для переходу до якісно нової концепції розвитку економіки, що відбивала її рух у напрямку, за яким відбувається загальносвітовий цивілізаційний процес.
Все темы данного раздела:
Протокол № 3 від 28.12.2009 р.
Харків НТУ «ХПІ» 2010
УДК 930.33 + 330.8(075.8)
ББК 65г.
І–89
Рецензенти:
Є. М. Воробйов, доктор ек
Взаємозв’язок історії економіки та економічної думки
Економічна думка розвивається на базі досягнутого рівня продуктивних сил. Прийнято вважати, що економічна реальність практично в однобічному порядку впливає на економічну науку. На
Періодизація історії господарського розвитку суспільства та історії економічної думки
Періодизація – встановлення певних хронологічних послідовних етапів в економічному розвитку суспільства; форма систематизації історичного знання. Вона не зводиться до простого, волю
Цитати та документи
Т. В. Копнін[8]
Науки виникають не шляхом декларацій, а в результаті відкриття фундаментальних закономірностей, на основі яких створюється метод для вив
Виберіть правильну відповідь.
1. Перелічіть елементи, складові логічної структури історико-економічної науки:
а) закономірності; д) джерела інформації;
б) об'єкт і предмет дослідження; е) школи, теорії, ідеї;
Список літератури
1. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе ; пер. с англ. – 4-е изд. – М. : Дело Лтд, 1994. Введение.
2. Бродель Ф. Время мира. Материальная цивилизация, экономика и капитализм, XV–XV
Формування первісного ладу у світі й на території сучасної України
Первісна епоха була найбільш тривалою в історії людства. Якщо уявити історію людства у вигляді доби, то виявиться, що держави з містами, писемністю, складно організованим суспільств
Господарство країн Давнього Сходу
Історія давньої цивілізації охоплює період із середини IV тисячоріччя до н. е. до падіння Західної Римської імперії в V ст. н. е. Приблизно із середини IV–II тисячоріччя частина люд
Економічна думка Давнього Сходу
Економічна наука з'являється зі становленням ринкової економіки, але коріння її йдуть у давню давнину. Аналіз окремих сторін економічної діяльності існував ще в країнах Древнього Сх
Цитати та документи
С. П. Крашенінніков [7]
Кресала їх були дощечки, на яких по краях накручені дірочки, кругленькі із сухого дерева палички, вертячи які, у ямочках вогонь діставали. Вони
Виберіть правильну відповідь.
1. Вік економіки сучасного суспільства:
а) 500 тис. років; б) 320 тис. років; в) 40–50 тис. років.
2. Первісній економіці властиві наступні характеристики:
а) самий трива
Список літератури
1. Березин И. С. Краткая история экономической мысли : учебн. пособие. – М. : Изд. РДЛ. – 2000. – Гл. 1.
2. Економічна історія : навч. посібник / за ред. С. І. Архієреєва, Н. Б. Решетняк.
Осьовий час» і його роль у формуванні Східної й Західної цивілізації
У період становлення людського суспільства й ранніх цивілізацій панувало міфологічне мислення, де людина ще не виділяла себе із природного світу. Це час німецький філософ К. Ясперс
Східна цивілізація і її характеристика в осьовий час
Серед цивілізацій, що виникли на планеті, величезне значення для розвитку економіки й культури Південно-Східної Азії мала індійська цивілізація. Найбільшого розквіту давньоіндійська
Західна цивілізація й господарський розвиток античних держав
Античність – особливий період в історії й культурі Давньої Греції й Давнього Риму. Саме в цих країнах рабовласницький спосіб виробництва, що тривав там із середини I тисячоріччя до
Цитати та документи
Артхашастра[10]
Хай цар висловлює свою прихільність тим, хто будує корисні для місцевості зрошувальні споруди, мости на дорогах і споруди, що прикрашають села і захищаю
Виберіть правильну відповідь.
1. Нове в «осьовому часі»:
а) людина усвідомлює буття в цілому, самого себе й свої межі; ставить перед собою вищі цілі;
б) у цю епоху розроблені основні категорії, які ми використ
Список літератури
1. Березин И. С. Краткая история экономической мысли : учебн. пособие. – М. : Изд. РДЛ. – 2000. – Гл. 1.
2. Гусейнов Р. М. Экономическая история. История экономических учений : учебник / Р
Генезис та основні риси феодального господарства. Форми феодального землеволодіння
Феодальна господарська система була характерна для тривалого періоду людської історії, що одержав назву Середньовіччя. У цю епоху склалася своєрідна система господарських відносин,
Середньовічне місто. Розвиток ремесла і торгівлі
Середньовічне господарство за своєю суттю було аграрним і натуральним. Однак повністю обійтися без обміну воно не могло, і необхідність обміну ставала тим більш явною, чим більше ро
Формування феодальних відносин у Київській Русі
У VIII–IX ст. на землях, де жили східнослов’янські племена полян, деревлян, дреговичей та інші, проходив процес перетворення племінних утворень у територіальні – князівства з центрами у укріплених
Економічна думка епохи Середньовіччя
Формування і розвиток економічної думки раннього західноєвропейського середньовіччя визначалося створенням нових господарських відносин, виникненням нових політико-етнічних спільнот. Економічний св
Титул LIV
1. Якщо хто лишить життя графа, присуджується до уплати 6000 солідів.
Кодекс законів Київської Русі – «Руська Правда»
18. Правда установлена руськои зем
Статут паризьких ткачів вовни
Кожен паризький ткач вовни може мати у своєму домі два широких станки і один вузький, а поза домом він не може мати жодного, якщо він не хоче мати його на тих же правах, на яких міг би мати його
Виберіть правильну відповідь.
1. Укажіть поняття, внутрішньо не властиві феодалізму:
а) раби; е) феодали;
б) селяни; є) фабрика;
в) наймані робітники; ж) натуральне господарство
г) купці; з)
Список літератури
1. Березин И. С. Краткая история экономической мысли : учебн. пособие. – М. : Изд. РДЛ. – 2000. – Гл. 3
2. Історія економічних учень : підручник / Л. Я. Корнійчук, Татаренко Н.О., Поручник
Економічні передумови та наслідки великих географічних відкриттів
У кінці XV ст. у надрах феодальної економічної системи у країнах Західної Європи все активніше розвиваються ринкові зв’язки і відносини. Феодали масово переходять на грошову ренту, що примушує селя
Первісне нагромадження капіталу
Становлення та розвиток товарних відносин робило необхідним перехід від дрібного виробництва до крупного, що здатне було забезпечити масове виробництво товарів для ринку, який ставав регулярною фор
Еволюція аграрних відносин в Україні в козацько-гетьманський період
Після розпаду ранньої феодальної держави – Київської Русі, довгого періоду міжусобних війн, навал кочівників українські землі з кінця XIV ст. опинилися у складі Великого князівства Литовського, а п
Нагромадження капіталу
З XVI ст. в економіці країн Західної Європи відбувається низка серйозних якісних зрушень, які свідчать про зміну типу економічної системи. Централізовано керована система феодальног
Цитати та документи
Тордесільянсський договір між королями Іспанії і Португалії про розділ світу (7 червня 1494 року)
…Високі сторони, що домовляються, через вищеназваних представників дом
Виберіть правильну відповідь.
1. Які з перелічених явищ відносяться до передумов, а які до наслідків Великих географічних відкриттів?
а) «революція цін»;
б) колоніальні захоплення;
в) утворення Османс
Список літератури
1. Белоусов В. М. История экономических учений: учебное пособие / В. М. Белоусов, Т.В. Ершова. – Ростов н/Д: Феникс, 1999. – Розд. 1. – Тема 2; Хрестоматия.
2. Березин И.С. Краткая история
Цивілізації
У результаті процесів, що мали місце у ході первісного нагромадження капіталу, були створені умови для суттєвих змін у сфері виробництва, як сільськогосподарського, так і промислово
Промисловий переворот, його наслідки і особливості у різних країнах
Мануфактура з її ручною ремісничою технікою забезпечила перший етап переходу до масового виробництва, яке відповідало потребам ринку. Але досягнення нею границь своїх виробничих мож
Економічна думка епохи промислового капіталізму
Промисловий переворот породив низку проблем, які вимагали осмислення і пояснення і які не находили їх у теоретичній системі А. Сміта. Система вимагала подальшого розвитку й удоскона
Економічне вчення марксизму
Перша половина XIX ст. у країнах Західної Європи ознаменувалася остаточним утвердженням ринкової економічної системи, яка після промислового перевороту розвивалася на власній матері
Цитати та докумети
К. Маркс [8]
Машина, от которой исходит промышленная революция, заменяет рабочего, действующего одновременно только одним орудием, таким механизмом, который разом опери
Виберіть правильну відповідь.
1. Промислова революція це:
а) перехід від привласнювального господарства до відтворювального;
б) ліквідація цехової системи організації виробництва;
в) перехід від ручно
Список літератури
1. Бродель Фернан. Материальная цивилизация, экономика и капитализм. Т. 3. Время мира. – М. : Прогресс, 1992.
2. Всемирная история экономической мысли. Т. 2. – М. : Мысль, 1988.
3
Західної Європи та США на прикінці XIX–початку ХХ ст.
Після завершення промислового перевороту розвинуті країни світу вступають в період індустріалізації, яка відбувається на основі науково-технічної революції. У виробництво масово впроваджуються числ
Методологія маржиналізму та його основні школи. Американська та кембриджська школи маржиналізму
Наприкінці XIX ст. на зміну класичній політичній економії остаточно прийшла маржинальна економічна концепція, яка з часом стала основою для неокласичної економічної теорії. Ця зміна
Інституціоналізму
Наприкінці XIX століття в економічній науці виникає новий – соціальний – напрямок, представники якого досліджували соціальні аспекти розвитку господарства. Виникнення соціального напрямку було обум
Інституціоналізм та його головні напрямки
На межі ХIХ–ХХ ст. у США виникла нова течія економічної думки - інституціоналізм. Він був реакцією вчених-економістів США на панування монополій у ринковій економіці з їх необмеженим свавіллям. Ця
Цитати та документи
М. І. Туган-Барановський [9]
Товариства підприємців з 'явились як природний наслідок взаємної боротьби капіталістів. Шляхом цих товариств капіталізм намагається ввести
Виберіть правильну відповідь.
1. Який період слід вважати початком другої технічної революції у країнах Західної Європи:
а) 40 роки XIX ст.; г) 90 роки XIX ст.;
б) 70 роки XIX ст.; д) початок XX ст.
в
Список літератури
1. Австрийская школа в политической зкономии: К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Ф. Визер. – М. : Экономика, 1992.
2. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. – М. : Дело ЛДТ, 1999. – Гл. 8 –
Вплив промислового перевороту та аграрних реформ на становлення ринкового господарства в Україні
Промисловий переворот в Україні почався у 30–40 роках і завершився у 70–80 роках XIX ст. Запізнілий початок промислового перевороту в Україні обумовлено в основному залишками феодал
Розвиток ідей класичної політекономії, соціалізму та маржиналізму в Україні
Економічна думка України була нерозривно пов'язана з економічною думкою Росії. Більш того, багатьох економістів важко вважати виключно українськими або російськими, надто складні та
Цитати та документи
М. Туган-Барановський [10]
Із трьох основних класів капіталістичного господарства тільки один клас найманих робітників (пролетаріат) працею добуває свої доходи, а доход
Виберіть правильну відповідь.
1. На який із ключових факторів розвитку капіталізму ліквідація кріпацтва в Україні вплинула найбільше?
а) технічна революція;
б) концентрація капіталу;
в) ріст масштабів
Список літератури
1. Белоусов В. М. История экономических учений: учебное пособие. / В. М. Белоусов, Т. В. Ершова. – Ростов н/Д. : Феникс, 1999. – Гл. 6.
2. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе; пер
Економічні наслідки Першої світової війни
Перша світова війна була глобальним воєнним конфліктом, який відбувався перш за все в Європі та тривав з 1 серпня 1914 по 11 листопада 1918 року. У неї було втягнуто 38 держав з нас
План Ч. Дауеса
Структурні зміни, пов’язані з мілітаризацією економіки у провідних країнах світу, призвели до вкрай нерівномірного галузевого розвитку, що стало причиною нетривалої інтенсивної екон
Світова економічна криза 1929–1933 рр.
До кінця 20-х років економічна система провідних капіталістичних країн досягла високого рівня складності. Механізми ринкової саморегуляції (так звана «невидима рука») перестали прац
Економічна теорія конкуренції Е. Чемберліна, Дж. Робінсон
Активний процес монополізації світового виробництва, зумовили розвиток теорії монополістичної і недосконалої конкуренції. Засновником теорії монополістичної конкуре
Економічне вчення Дж. М. Кейнса
У 1936 році англійський економіст Дж. М. Кейнс опублікував роботу «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей», де обґрунтував неможливість само
Виберіть правильну відповідь.
1. Версальський мирний договір прийнято у:
а) 1918 р.; б) 1919 р.; в) 1922 р.; г) 1924 р.
2. План Ч. Дауеса передбачав:
а) посилення репараційного тиску;
б) нада
Список літератури
1. Бартенев С. А. Экономическая история: учебник. – М. : Экономистъ, 2004. – Гл. 5.
2. Березин И. С. Краткая история экономического развития : учебн. пособ. – М. : Русская деловая лит-ра,
Світова система господарства у другій половині ХХ ст.
Після другої світової війни в розвитку індустріальної цивілізації відбулися зміни, пов’язані зі збільшенням території і населення так званої світової соціалістичної системи, розпадо
У 50–70 роках ХХ ст.
У повоєнні роки стартові умови для стабілізації та розвитку національних господарств були різними. Сама друга світова війні завдала народам багатьох країн великих людських жертв та
Особливості економічних систем і форм господарювання провідних країн. Моделі національної економіки у світовій економічній системі
Практично у всіх країнах Заходу після другої світової війни була сформована змішана економічна система з різними балансами щодо втручання держави й ринку. Проте, в кожній країні мет
Напрями розвитку світової економічної думки у 50–70 роках ХХ ст.: неокейнсіанство, неокласика, неолібералізм, інституціоналізм
Післявоєнний швидкий та якісно новий прогрес народного господарства країн знаходив своє відображення в розвитку економічної науки, який не міг не відбити конфліктний, суперечливий і
Цитати та документи
Римский договор о создании ЕЭС от 25 марта 1957 г. (выдержка)
Статья 2. Сообщество имеет задачей осуществлять путем создания общего рынка и постепе
Виберіть правильну відповідь.
1. У якій з капіталістичних країн у 50–70-х рр. ХХ ст. частка державного сектору була найбільшою:
а) Англія; б) Франція; в) ФРН; г) США.
2. Основною причиною другої світової війни
Список літератури
1. Эрхард Л. Благосостояние для всех. – М.: Начала-Пресс, 1991, гл. 6.
2. Ярцева Н.В. Современные концепции экономической мысли. Учебное пособие // http://irbis.asu.ru/mmc/econ/u_sovrcon/6
Останньої третини ХХ–початку ХХІ ст.
В останній третині ХХ століття відбулося посилення процесів інтернаціоналізації, інтеграції та глобалізації.
Інтернаціоналізація – об’єктивний процес, засн
Посткейнсіанства та нового кейнсіанства
Під час кризи 73–75 рр. ХХ ст. відбувалося поєднання скорочення обсягів виробництва, збільшення рівня безробіття та зростання темпів інфляції, тобто спостерігалася стагфляція – явищ
Третини ХХ – початку ХІ ст. на розвиток економіки провідних країн світу
70-ті рр. ХХ ст. ознаменувалися суттєвими змінами в усіх сферах суспільного життя: крім економічної кризи 73–75-х рр., що потрясла майже весь світ, розпочався другий етап третьої на
Сучасні неокласичні економічні концепції. Монетаризм
Кризові явища 1970 років, коли державне регулювання економіки, спрямоване на управління попитом, вже не відповідало наявним реаліям нового етапу науково-технічної революції й сучасн
Еволюція інституціоналізму у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.
Інституціоналізм виник в США ще наприкінці ХІХ ст. як відповідь на суттєві зміни в економічній системі і пройшов у своєму розвитку кілька етапів. Сформувавшись в окрему течію у 30-т
Неоінституціоналізм та його основні напрямки
Як особлива економічна теорія неоінституціоналізм набув визнання у 80−90-х рр. XX ст. Основними представниками його є Нобелівські лауреати 1991 р. Рональд Коу
Виберіть правильну відповідь.
1. Питання впливу розподілу доходів на процеси суспільного відтворення досліджувалось представниками:
а) англійського посткейнсіанства;
б) американського посткейнсіанства;
Список літератури
1. John Black. A Dictionary of Economics. Oxford, New York. – Oxford University Press, 2002. – 523р
2. Stiglitz J., Greenwald B. Towards a New Paradigm in Monetary Economics.– Cambridge: C
Становлення радянської моделі господарювання та її відображення в економічній науці
На початку ХХ ст. економіка України, яка входила у склад Російської імперії, відчувала усі ті проблеми, що були характерні для економіки всієї країни. Країна залишалася аграрною, де
Становлення адміністративно-командної системи і її відображення в українській економічній думці
У кінці 20-х років в економічній політиці Радянської держави був взятий курс на прискорене завершення індустріалізації, яка була зупинена першою світовою війною і революцією. Вибран
Цитати та документи
В. І. Ленин. [5]
Наша задача теперь – провести именно демократический централизм в области хазяйства, а ….централизм, понятый в действительно демократическом смысле, п
Виберіть правильну відповідь.
1. План побудови економіки соціалістичного суспільства включав:
а) створення монополістичних об’єднань типу трестів, концернів;
б) становлення трудової приватної власності селян н
Список літератури
1. Валовой Л. Экономика: взгляды разных лет. Становление. Становление, развитие и перестройка хозяйственного механизма. – М. : Наука, 1989.
2. Економічна історія: Навч.посібн. / За ред. С.
Стан економіки України на момент проголошення незалежності
Наприкінці 80-х років економіка України уявляла собою частину народногосподарського комплексу СРСР. Командно-адміністративна система передбачала повну підпорядкованість економіки Ук
Радикальні економічні перетворення другої половини 90-х років
Реальні економічні перетворення почалися після проголошення керівництвом української держави курсу на створення державно-регульованої соціально-спрямованої ринкової економіки. Для п
Теоретичні дослідження українськими вченими проблем ринкового реформування економіки України
Розглянута вище запропонована постсоціалістичним країнам у 90-ті роки концепція трансформації економіки, авторами якої були західні вчені, розкривала завдання реформ, методи та скла
Цитати та документи
І. Лукінов [6]
Реформувати будь-яку систему можна по-різному, обираючи для цього як створювальні, так і руйнівні або змішані моделі. В інтересах людини та суспільства в
Виберіть правильну відповідь.
1. Становлення ринкової економіки, з точки зору монетаристів, проходить через фази:
а) фінансової стабілізації;
б) становлення ринкових інститутів;
в) структурного корект
Список літератури
1. Гальчинський А. Інноваційна стратегія українських реформ / А. Гальчинський, В. Геєць, А. Кінах, В. Семіноженко. – К.: Знання України, 2002. – 336 с.
2. Геєць В. Деякі порівняльні ознаки
Додаток Б
БІОГРАФІЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО ВЧЕНИХ
А
Аквінський, Фома (1225–1274) – один із найблискучіших вчених середньові
Тематика рефератів
1.Предмет і метод історії економіки та економічної думки
Історія економії та економічної думки як наука. Предмет дисципліни як історія становлення й розвитку суспільного виробництва
Новости и инфо для студентов