рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Кислотно-основне титрування

Кислотно-основне титрування - раздел Химия, Аналітична хімія Загальні положення. РІВНОВАГИ Методики Грунтуються На Кислотно-Основних Пе­Ре­Тво­Рен­Нях – Пе­Ре­Да­Чі Іон...

Методики грунтуються на кислотно-основних пе­ре­тво­рен­нях – пе­ре­да­чі іону водню від аналіту до титранту або навпаки. Тит­рантами зазвичай є силь­ні кислоти або сильні ос­но­ви (луги), ана­літами – від­повідно основи або ки­сло­ти (в різних ме­то­ди­ках силь­ні або слабкі).

Еквіваленти. Розрахунки результатів аналізу можна по­в’я­за­ти з за­галь­ним виразом че­рез чис­ло пе­ре­бі­гів ре­ак­ції

x = n(A)/nA = nst(T)/nT

що наведено на початку розділу «Титриметрія. Загальні ві­до­мо­сті». Ча­сто сте­хі­о­мет­рич­ні коефіцієнти, що стоять у зна­мен­ни­ках, об’єд­нують з кількістю ре­чо­ви­ни, вводячи еквіваленти. Для кислотно-ос­нов­ного титрування еквівалент по­в’я­зу­ють з кіль­кі­стю протонів Н+, якими обмінюються аналіт і титрант. На­прик­лад, якщо титруємо іон карбонату CO32‑ за реакцією

2 H+ + CO32‑ Û H2O + CO2,

то замість того, щоб вживати співвідношення

n(CO32‑) = nst(H+) / 2,

виведене із загального виразу, підраховують кількість речовини еквіваленту, умов­­ної час­тин­ки – половинки CO32‑, і записати спів­від­но­шен­ня без знаменника,

n((1/2)CO32‑) = 2 n(CO32‑) = nst(H+).

Співвідношення між кіль­костями ре­чо­ви­ни реагента і його ек­ві­ва­лен­та лег­ко і на­оч­но уя­ви­ти: число «по­ло­ви­нок CO32‑» уд­ві­чі біль­ша за число са­мих «фор­муль­них оди­ниць» CO32‑ (точ­ні­сінь­ко як число по­ло­ви­нок яб­лук уд­ві­чі біль­ша за число са­мих яб­лук). За­мість мо­ляр­ної кон­цен­тра­ції ви­хід­но­го ре­а­ген­ту вжи­ва­є­мо мо­ляр­ну кон­цен­тра­цію ек­ві­ва­лен­та, нап­рик­лад,

c((1/2) CO32‑) = 2 c(CO32‑).

Для на­оч­ності зга­да­є­мо про по­ло­ви­нки яб­лук. За­мість мо­ляр­ної ма­си ви­хід­но­го ре­а­ген­ту вжи­ва­ють мо­ляр­ну ма­су ек­ві­ва­лен­та, нап­рик­лад

M((1/2) CO32‑) = (1/2) M(CO32‑), M((1/2) Na2CO3) = (1/2) M(Na2CO3).

це лег­ко уя­ви­ти: ма­са мо­ля «по­ло­ви­нок Na2CO3» уд­ві­чі мен­ша за ма­су мо­ля «фор­муль­них оди­ниць» Na2CO3 (ана­ло­гія з по­ло­вин­кою яб­лу­ка).

Звичайно, для роз­ра­хун­ків і ви­ведення фор­мул досить ли­ше сте­хі­о­мет­рич­них спів­від­но­шен­ня для ре­ак­ції, без ек­ві­ва­лен­тів. Ос­­тан­ні спро­щують уяв­лен­ня. Так, ре­ак­цію роз­би­вають на дві, від­щеп­лен­ня і при­єд­нан­ня про­то­нів від­по­від­ни­ми ре­а­ген­та­ми, і не за­пи­сую­ть у кон­крет­них ви­пад­ках од­ні­єї або й обох ре­ак­цій − склад­ни­ків. Ми про­ти тер­мі­ну «за­кон ек­ві­ва­лен­тів», вжи­ваного у де­я­ких під­руч­ни­ках. Як­що за «за­кон» вва­жа­ти пра­ви­ло: «1 ек­ві­ва­лент ре­а­гує з 1 ек­ві­ва­лен­том», то це лише нас­лі­док ра­ці­о­наль­но­го виз­на­чен­ня ек­ві­ва­лен­тів!

Увага! Нещодавно зміст терміна «еквівалент» змінили (рані­ше це була не умовна частинка, а її кількість речовини). По­зи­тив­ний на­слі­док – єдність оди­ниць виміру кількості речовини для всіх видів частинок. Негативною ще довго бу­де плутанина у термінах, вжи­ва­них у старій і новій літературі, а ще й хі­мі­ка­ми старої і нової підготовки! Студентам корисно розуміти зміст як но­во­го, так і – в пе­ре­хід­ний період – і старого визначення.

Титранти. Найпоширеніша кислота, що вживана як тит­рант, це хло­ро­вод­не­ва (со­ля­на). Її розчини відомих концентрацій одержу­ють, розводячи наважку кислоти ві­до­мої концентрації (зви­чай­но ди­сти­льо­­вану азеотропну суміш, склад якої за­ле­жить від атмосферного тиску при ди­сти­ля­ції, цю залежність ретельно вивчено і занесено у довід­ко­ві таблиці). Проте частіше, реактив – хлороводне­ву ки­сло­ту – не під­дають трудомісткій процедурі дис­ти­ляції, а зразу розводять во­дою, щоб по­тім, титруючи здо­бу­тим розчином наважку аналіту відо­мого складу – зраз­ко­вої ре­чо­ви­ни – уточнити концентра­цію здобу­то­го тит­ранту. Роз­виваючи титриметрію, запропонова­но багато різ­них зраз­ко­вих ре­чо­вин, які можна титрувати або без­по­середньо, або перед тим під­дати наважку хімічним пе­ре­тво­рен­ням (наприклад, про­жа­ри­ти оксалат натрію Na2C2O4, щоб перевести його у Na2CO3). Щобпідви­щи­­ти точність визначення, вибирають зраз­ко­ві ре­чо­ви­ни з більшою молярною масою еквівалента. Їм відповідають біль­ші наважки, відносна помилка зважуван­ня яких менша, ніж для малих. Тоді титрують роз­чи­ни окремих нава­жок: відбирання алі­кво­ти, як більш довга лан­ка аналітичних опе­рацій, накопичує помилки.

Досліди, проведені на кафедрі за участю студентів ще у 1969‑1970 навчально­му році, показали, що жоден продажний реагент безпосе­ред­ньо як зразкова ре­чо­ви­на непридатний, оскільки фак­тич­ний вміст кристалізаційної води у ньому не від­по­ві­дає певній стехіометричній формулі. Серед двох найпоширеніших зраз­ко­вих речовин, тетраборату натрію, Na2B4O7·10 H2O, та карбонату натрію, Na2CO3, з різним вмістом кристалізаційної води, більш точні результати при помірно не­ве­ли­кій попередній підготовці отримано для безводного карбонату натрію, що здо­бу­тий про­жа­рен­ням реактиву при 270‑300 оС. Опис цієї роботи подано нижче.

Крім хлороводневої, як титрант вживають хлорну і (рідше) сір­ча­ну кислоти. Як луги – титранти вживають пе­ре­важ­но гідроксид на­трію NaOH і, рід­ше, − калію і барію. Ду­же шкідливими домішками у розчинах лугів є карбонати, і багато зусиль витрачають, щоб їх ви­лу­чити з розчину і зберігати роз­чин без контакту з атмосферним ді­ок­си­дом вуглецю. Про­тя­гом кількох років студенти на практикумі пра­цю­вали з тит­ран­том NaOH і бачили готову ус­та­нов­ку для захисту титранту від повітря. Сподіваємось, що згодом ці роботи буде від­новлено. Для лугів запропоновано багато зразкових речовин, з яких чи не най­зруч­ні­шою є гідрофталат калію KHC8H4O4.

 


– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Аналітична хімія Загальні положення. РІВНОВАГИ

імені В Н Каразіна... Аналітична хімія Загальні положення РІВНОВАГИ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Кислотно-основне титрування

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ПРОГРАМА
"АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ" для студентів біологічного факультету денної форми навчання     Харків - 2010

АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ І ВИЗНАЧЕННЯ
Аналітична хімія – це наукова дисципліна про методи, засоби й загальну методологію здобуття інформації про якісний i кількісний склад матеріальних об'єктів на основі дослідження хі

Класифікація методів аналізу, що грунтується на кількості речовини аналіту
Метод Маса аналіту, г Об’єм розчину проби, мл Кількість речовини аналіту Макроаналіз 1 – 10

Методи аналітичної хімії
Метод аналізу – універсальний і теоретично обґрунтований спосіб визначення складу об’єкту, це сукупність принципів, на яких базується аналіз без конкретних посилань на об’єкти та компоненти.

ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Метою якісного аналізу є виявлення окремих елементів та іонів, що входять до складу речовини. Якісний аналіз здійснюють хімічними, фізико-хімічними фізичними або біологічними методами. Хі

Характерні групи атомів у органічних реагентах
Солетворні групи атомів Комлексотворні групи атомів Карбоксильна ‑ СООН Спиртова або фенольна

Використання органічних реагентів у аналізі
Реагент Формула Об’єкти, що визначають Якісний аналіз Кількісний аналіз Алізарин

ЗАКОН ДІЇ МАС. АЛГЕБРА ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ
Хімічна рівновага. Зворотні реакції проходять як у прямому, так і у зворотному напрямах. Рівновага встановлюється, якщо ці зміни взаємокомпенсуються. Рівноважний склад – сук

Алгебраїчний підхід при записі рівнянь хімічних реакцій
Розглянемо реакцію загального вигляду 0 D aj Aj, (12) де S – символ суми, j – н

Позначення констант рівноваг
Реакції (загальний вигляд та приклади) Позначення Примітки 1. Константи стійкості комплексів

Лінійні комбінації реакцій
Ми вже мали змогу звернути увагу, що рівняння приєднання кількох протонів до багатозарядного аніону (або кількох лігандів до іону-комплексоутворювача) характеризуються загальною константою, яка дор

Ускладнення у визначенні областей переважання
Якщо послідовність усіх N ступінчатих констант спадна, K1 > K2 > . . . > KN, то у всіх N+1 реагентів і

Метод матеріального балансу при розрахунках рівноважного складу розчинів
При розчиненні у воді сполук – сильних електролітів (які повністю розпадаються на іони) – за умови іони, що утворюються у розчині не вступають в інші реакції, рівноважний склад частково можна описа

Приклади обчислень рівноважних концентрацій розчинів за схемою Комаря М. П.
Розглянемо приклад 2, який наведено в розділі «Метод матеріального балансу» Розв’язання. При розчиненні солі HCOOAg у воді – у розчині будуть такі

Буферні розчини
  Якщо для розчину характерна властивість зберігати значення будь-якої рівноважної концентрації (активності) при його розведенні або додаванні до нього інших реактивів, то такий розчи

Розрахунки рН буферних розчинів.
Розглянемо кілька прикладів. Приклад 1. Визначити рН буферного розчину, який приготували змішуванням розчинів: 55 мл оцтової килоти (с0(HAc) = 0,15 моль/

Приготування буферних розчинів із заданим рН
Буферний розчин із заданим рН з відомою парою буферуючих компонентів можна приготувати трьома способами: - змішуючи в необхідному співвідношенні кількості речовини; розчини слабкої кислоти

Взаємодія катіонів із деякими реагентами
Іон Реагент SO42- Cl- OH- NH3.

Pеaкцiї катіонів l-ї аналiтичної групи
  Реактив Ag+ Hg22+ Pb2+ HCl (розведе-на), хлориди

Мікрокристалоскопічна реакція на кальцій
Розведена H2SO4 та розчини сульфату утворюють із катіонами Са2+ голчасті кристали гіпсу, CaSO4 ×2 Н2О. На предметне скло нанесі

Peaкції катіонів 2-ї aнaлiтичної групи
  Реактив Ва2+ Sr2+ Ca2+ Н2SO4 та сульф

Алюміній
4.1.1. Осадження Al(OH)3(s), його амфотерність. У пробірку налийте 3 краплі розчину Al(NO3)3 й додайте 3 краплі розчину амі

Реакції катіонів 4-ї аналітичної групи
  Реактив Fe2+ Fe3+ Bi3+ Mn2+ Sb(III) та Sb(V)

А група катioнів
Катіони 5-ї групи Cu2+, Cd2+, Ni2+, Co2+, Mg2+, Нg2+ у лужному середовищі в присутності Н2О2 (в умовах відокр

Реакції катіонів 6-ї аналітичної групи
  Реактив K+ Na+ NH4+ NaHC4O4

Проби на присутність аніонів‑відновників.
а) До 3-4 крапель розчину додайте 1-2 краплі розчину з c(H2SO4) = 1 моль/л, 1-2 краплі розчину I2 у KI та 6-8 крапель розчину крохмалю. Якщо розчин знебарвлю

Систематичний якісний аналіз аніонів
88) Які особливості якісного аналізу аніонів порівняно з аналізом катіонів? 89) Назвіть групові реагенти і склад груп систематичного аналізу аніонів. 90) Що таке «водяна витяжка»

Модуль 1.
Приклади розв’язання задач 1. Запишіть значення констант наступних рівноваг: 1)1) H2AsO4- D HAsO42- + H+

Теорія похибок і статистична обробка результатів вимірювань
При проведенні експериментальних досліджень вимірювання повторюють кілька (n) разів – отримують паралельні значення вимірюваного параметру: x1. x2 …xn

Теоретичні значення Q – критерію. при різних довірчих імовірностях Р
  n Q( n. P ) P = 0.90 p = 0.95 p = 0.99 0

Таблиця 2
Значення критерію грубої похибки β n β α = 0.05 α = 0.

Значення t-критерію Стьюдента
f p 0.90 0.95 0.99 0.995 0.999 6.3130

Таблиця 4
значення критерію фішера, F (f1, f2, P = 0,95 ).

Терези і принцип зважування
Масу речовини m вимірюють, зважуючи речовину. Вага Р є про­пор­цій­ною масі P = mg, де g – прискорення сили тяжіння. Зважуючи, силу притягування порівнюють із в

Конструкція аналітичних терезів
У сучасні аналітичні терези вмонтовано інтерфейси, що спо­лу­ча­ють устрої. У них повністю автоматичне внутрішнє градуювання з урахуванням температури, пристрої для тарування у всьому діапазоні зва

Порядок зважування на терезах типу ВЛР-200.
Увага! Вмикати терези слід при закритих бокових шторках. Ставити об’єкт зважування на ліву шальку, а гирі – на праву. Змінювати навантаження можна тільки при вимкнутих

Умови висушування деяких кристалогідратів
Кристалогідрат Умови висушування Над безводяною сіллю Маса водя­ної пари (мг / л) BaCl2.2H2

Загальні відомості
У та­ких ме­то­дах хі­міч­но­го ана­лі­зу, як гра­ві­мет­рія та так зва­ні фі­зи­ко-хі­міч­ні ме­то­ди, ви­ко­рис­то­ву­ють гра­ду­йо­воч­ну за­леж­ність між скла­дом об­’єк­та та фі­зич­ною влас­т

Мірний посуд та робота з ним
Який мірний посуд вживають у хімічних аналізах? Одиниці об’єму.Одиницею об’єму в інтернаціональній си­сте­мі одиниць (СІ) є кубічн

Перевірка місткості посуду
Загальні засади. Згідно ДСТУ, допускають такі відхилення від номінальної місткості (± см3)   для колб  

Таблиця 3
Ефективна густина води, r*, г/дм3, що використовується у перевірці мірного посуду, та сума поправок (А + В + С) , г/дм3 t,

Поправки для об’ємів (в см3), що виміряні мірним посудом (каліброваним для температури 20 °С), якщо ним користуються при різних температурах
Ви­мі­ря­ний об’­єм, см3 Температура, оС

Реактиви й обладнання
Хлороводнева кислота, стандартизований розчин c(HCl) = 0,1 моль/л; Бромкрезоловий зелений, розчин із масовою часткою w » 0,1 % у водно-етанольній суміші (8:2 за об'ємом); Б

Комплексонометричне титрування
Реакції комплексоутворення здавна є основою деяких тит­ри­мет­рич­них визначень. Так, іони га­ло­ге­ні­дів визначають тит­ру­ван­ням комплексоутворювачем – іонами Hg2+ (

Окислювально-відновлювальне титрування
В окислювально-відновлювальному титруванні або ана­літ A є від­новлювачем (і у титруванні окислюється), а тит­ран­т T – окис­лювачем (і у титруванні відновлюється), або навпаки, ана­літ A є окислюв

А. Стандартизація за наважками кристалічного іоду
2А. Реактиви й обладнання: Тіосульфат натрію, розчин c(Na2S2O3.5H2O) » 0,1 моль/л у сві­жо­про­кип’­я­че­ній дистильова

Б. Стандартизація за наважками дихромату калію
2Б. Реактиви й обладнання: Тіосульфат натрію, розчин c(Na2S2O3.5H2O) » 0,1 моль/л, як у пункті 2А; Дихромат ка

Кислотно-основне титрування
Приклади розв’язання задач Приклад 1. Наважку бури (Na2B4O7·10H2O) масою 0,3221 г розчинили у воді. На титрування одержаного ро

Комплексонометричне титрування
Приклади розв’язання задач Приклад 1. Наважку сплаву, що містить цинк та мідь, масою 0,8512 г розчинено й об’єм розчину доведено до 100 мл. При визначенні сумарної кількос

ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ
В основі електрохімічних методів лежать процеси на електродах або в міжелектродному просторі при виникненні потенціалу або при пропусканні електричного струму через розчин. Електродний процес – гет

Теоретичні основи потенціометрії
Для вирішення аналітичної задачі потенціометричні вимірювання можна проводити двома способами. Перший спосіб – пряма потенціометрія, полягає в тому, що в досліджуваний розчин занурюють необхідний і

EACх= Eх= EAB(lACх / lAB).
Із цих рівнянь можна отримати, що Eх = Eст(lACх / lACст), де lACхтаlACст –

Результати вимірювань оформлюємо у таблицю
  № розчину с(NaF), моль/л lgс(F-) е.р.с., мВ   &nb

Шпателі, скляні палички.
3. Хід роботи Наважку зразка (mo), що містить близько 0,1 г заліза, розчиня­ють при нагріванні у 20 мл концентрованої хлорводневої кислоти. Якщо розчинення неп

Атомна спектроскопія
Атомна спектроскопія– фізичний метод, що грунтується на залежності між складом речовини та випромінюванням чи поглинанням світла у певних умовах. Емісійний спектральний аналіз грун

Атомно-емісійний метод аналізу
Лабораторна робота № 4.1. Визначення калію та натрію в мінеральних водах методом полум'яно-емісійної спектрометрії. Мета роботи: 1. Визначити масов

Спектрофотометрія
Спектрофотометричні методи аналізу базуються на законі Бугера, який виражають рівнянням , де I

Визначення загальної кількості летких фенолів у стічній воді у перерахунку на C6H5OH.
Мета роботи: 1. Ознайомитися з основними етапами методики спектрофотометричного аналізу домішок органічних речовин. 2. Освоїти алгоритм вимірювань на фотометрі. 3. Визначит

Вибрані кінетичні методи аналізу
  У багатьох методах аналізу до стану рівноваги до­водять хі­міч­ні перетворення, за якими аналіт переводять у інші сполуки, що формують вихідний сиг­нал (масу чи об’єм, випромінюванн

Сутнiсть методики
Щоб визначити мiкрокiлькості альдегідiв, використовують ре­ак­цiю окислення п-фенiлендiаміну пероксидом водню, на яку альде­гіди дiють як каталiзатори. Схема механізму реакцiї (за нинiшнiми уявленн

Алгоритм методики
2.1. Прилади й реагенти Фотоелектроколориметр; Секундомiр; Вимiрювальнi колби мiсткiстю 50 мл; Піпетки мiсткiстю 5 мл; Піпетки с подiлками мiсткi

Алгоритм методики
2.1. Прилади та реагенти Фотоелектрокалориметр КФК з мікропроцесором; Вимiрювальнi колби мiсткiстю 50 мл; Пiпетки мiсткiстю 2 мл; Пiпетки з подiлками мiст

Хроматографічні методи аналізу
  У таких процесах розділення компонентів, як екстракція, у випадках, коли коефіцієнти розподілу між фазами для різних компонентів мало відрізняються один від одного, відокремити їх у

Біологічні та біохімічні методи аналізу
Біологічні методи аналізу базуються на тому, що для життєдіяльності; росту, розмноження й взагалі нормального функціонування живих істот необхідне середовище певного хімічного складу. При зміні цьо

Приклади використання біологічних методів для визначення різних сполук
Індикаторний організм Сполука, яку визначають Cmin, P = 0,95 Мікроорганізми мкг/мл

Таблиця 2
Приклади використання ферментів для визначення їх субстратів (I) і інгібіторів (II) Клас ферментів Індикаторна реакція

Неорганічні ліганди
OH‑, гідроксид ‑ іон   H+ lg Kw = { ‑13,997; D H = ‑55,81

Органічні ліганди: аміни
C2H7NO, H2N‑CH2‑CH2‑OH, 2‑аміноетанол H+ lg KH

Органічні ліганди: карбонові кислоти
CH2O2, HCOOН, мурашина кислота; ліганд HCOO‑, форміат-іон H+ lg KH = {

Органічні ліганди: амінокислоти
C2H5NO2, H2N-CH2-COOH, амінооцтова кислота (гліцин); ліганд: H2N-CH2-COO‑, L‑,

Інші органічні ліганди: оксими, тіоли тощо
CH4N2S, тіосечовина H2N-C-NH2 ÷ê S Ag+

Відновні напівреакції
Aglg K(Ag2+ + e‑ Û Ag+) = 32,62 [I=4], Eo = 1,929 B lg K(2 AgO(s) + H2

Індикатори
(а) кислотно-основні індикатори Бромкрезоловий синій, L (синій) ® HL+ (жовтий): lg KH ={ 4,80 [20 о

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги