рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

А група катioнів

А група катioнів - раздел Химия, Аналітична хімія Загальні положення. Рівноваги Катіони 5-Ї Групи Cu2+, Cd2+, Ni2+, Co2...

Катіони 5-ї групи Cu2+, Cd2+, Ni2+, Co2+, Mg2+, Нg2+ у лужному середовищі в присутності Н2О2 (в умовах відокремлення 3-ї групи від 4-ї та 5-ї груп), як і катіони 4-ї аналітичної групи, утворюють осади відповідних гідроксидів та оксогідроксидів, Cu(OH)2(s), Cd(ОН)2(s), Ni(ОН)2(s), Co(ОН)3(s), Mg(ОН)2(s) та НgО(s). Ці осади, на відміну від катіонів 4-ї аналітичної групи, розчиняються в аміачно-амонійному буфері в присутності Н2О2, утворюючи амінокомплекси Cu (ІІ), Cd (ІІ), Ni (ІІ), Co (ІІ), Нg (ІІ) та іон Mg2+.

У водяних розчинах деякі аквакомплекси катіонів 5-ї групи забарвлені: Со2+ рожевий, Ni2+ зелений, Cu2+ блакитний. Зазвичай для таких комплексів, скорочуючи позначення, координовану воду не вказуємо, не записуючи формул типу Со(Н2О)62+. Випаровуючи розчини або змінюючи розчинник, віднімаємо Н2О з координаційної сфери комплексів, змінюючи забарвлення катіонів. Так, не гідратований Со2+ є синім. Катіони 5-ї групи, крім аміно- та аквокомплексів, здатні утворювати безліч інших комплексів, наприклад, HgBr42‑, CdI42‑, Co(SCN)3, Cu(S2O3)22‑ і т. ін.

Купрум, кобальт і меркурій утворюють сполуки з різним ступенем окиснення, тому для їх виявлення можна використовувати реакції окиснення-відновлення.


Лабораторна робота № 7. Реакції катіонів 5-ї групи.

7.1. Купрум (ІІ)

7.1.1. Осадження Cu(OH)2(s)та його властивості. У 2 пробірки налийте по 2 краплі розчину Cu(NO3)2. В одну з них додайте розчин із с(NаОH) = 6 моль/л, а в іншу по краплях, помішуючи, аміачно-амонійний буфер, поки нова крапля не спричинятиме більше жодних змін. Осад, що утворився у першій пробірці, розділіть на 3 частини й випробуйте його розчинність у кислоті, с(НNО3) = 3 моль/л; у лузі, с(NаОH) = 6 моль/л; у аміачно-амонійному буфері.

Поясніть Ваші спостереження, записавши рівняння реакцій, знайшовши їх lg K та побудувавши КЛД для системи Cu(OH)2(s) – рH. Чи можна в умовах відокремлення 3-ї групи катіонів вважати Cu(OH)2(s) за помітно амфотерний?

7.1.2. Дія КІ. До 2-3 крапель розчину Cu(NO3)2 додайте 3-4 краплі розчину із с(КІ) = 0,5 моль/л. Перемішавши, до розчину з осадом додайте рівний об’єм CCl4. Закрийте пробірку пробкою і струсіть. Елементний іод, що виділився, екстрагується у шар CCl4, забарвлюючи його у фіолетовий колір.

Повторіть дослід, замінивши Cu(NO3)2 на Cd(NO3)2, Co(NO3)2, та Ni(NO3)2. Запишіть реакції, знайдіть їх lg K. Чи можна застосовувати цю реакцію, щоб виявити купрум (ІІ) у присутності інших катіонів 5-ї групи?

7.1.3. Осадження тіоціанату купруму (І), CuSCN(s). 1-2 краплі розчину Cu(NO3)2 підкисліть оцтовою кислотою (перевірте середовище), додайте 2 краплі розчину гідроксиламіну солянокислого й 2-3 краплі розчину з с(КSCN) = 2 моль/л. Нагрійте на водяній бані, відзначте колір осаду.

Розрахуйте константу лінійної комбінації реакцій, у яку входять сполуки, що переважають у кислому середовищі,

Cu2+ + e D Cu+,
2 NH3OH+ ‑ 2 e D N2(g) + 2 H2O + 4 H+,
Cu+ + SCN D CuSCN(s),
2 Cu+ +2 NH3OH+ + 2 SCN D N2(g) + 2 CuSCN(s) + 2 H2O + 4 H+.

Зауважимо, що гідроксиламін часто використовують як відновник, забуваючи про його дволикість, аналогічну спорідненій сполуці – Н2О2. Обидві сполуки термодинамічно нестабільні й можуть бути як окисниками, так і відновниками. Гідроксиламін є окисником у лужному середовищі.

7.1.4. Реакція з K4Fe(CN)6. До 1-2 крапель розчину Cu(NO3)2 додайте 1-2 краплі розчину з K4Fe(CN)6. Порівняйте кольори Cu2Fe(CN)6(s) й аналогічних осадів інших катіонів 5-ї групи, Cd2+, Ni2+, Co2+.

Запишіть рівняння реакцій.

7.2. Кадмій (ІІ)

7.2.1. Осадження Cd(OH)2(s)та його властивості. До 2-3 крапель розчину Cd(NO3)2 прилийте 2-3 краплі розчину з с(NаОH) = 6 моль/л. Осад розділіть на 2 частини, промийте дистильованою водою. Додайте до першої частини розчин із с(НNО3) = 3 моль/л, до другої − аміачно-амонійний буфер.

Запишіть рівняння реакцій, знайдіть відповідні lg K. Побудуйте КЛД для системи Cd(OH)2(s) – рH. Чи можна в умовах відокремлення 3-ї групи катіонів вважати Cd(OH)2(s) за помітно амфотерний?

7.2.2. Реакція з триспіридилзалізо (ІІ) іодидом. У центрифужну пробірку внесіть краплю розчину триспіридилферум (ІІ) іодиду, поверх неї краплю слабко кислого, нейтрального або аміачного розчину, що містить Cd2+. Осад, що утворюється, відокремте на центрифузі, не перемішуючи розчину.

Запишіть рівняння реакцій. Із великим аніоном CdІ4, продуктом іонів кадмію й іодиду, утворює осад великий катіон реагенту, FeDip32+ (де символом Dip позначено нейтральний ліганд a, a’ – дипіридил.

7.3. Нікол (ІІ)

7.3.1. Осадження Nі(OH)2(s)та його властивості. До 1-2 крапель розчину Nі(NO3)2 додайте 1-2 краплі розчину з с(NаОH) = 6 моль/л. Із осадом виконайте такі ж операції, що й з гідроксидом кадмію у п. 7.2.1.

Запишіть рівняння реакцій, знайдіть відповідні lg K. Побудуйте КЛД для системи Nі(OH)2(s) – рH. Чи можна вважати за помітно амфотерний Nі(OH)2(s) в умовах відокремлення 3-ї групи катіонів?

7.3.2. Реакція Чугаєва.До 1-2 крапель розчину Nі(NO3)2 додайте 3 краплі розчину з с(NH3) = 3 моль/л, декілька кристаликів винної кислоти або її солі (тартрату) й 2-3 краплі спиртового розчину диметилгліоксиму (дивись дослід 6.1.2).

Запишіть рівняння реакції осадження внутрішньокомплексної солі, знайдіть відповідний lg K. Яку реакцію феруму (ІІІ), домішки якого є можливими у системі, маскують тартрати?

7.4. Кобальт (ІІ)

7.4.1. Осадження Со(OH)2(s),Со(OH)3(s) та їх властивості. У 3 пробірки вмістіть по 2 краплі розчину Со(NO3)2, у першу з них додайте краплю розчину з с(NаОH) = 6 моль/л, спостерігаючи за зміною забарвлення осаду.

У 1‑й пробірці перевірте розчинність рожевого осаду Со(OH)2(s) у розчині із с(НNО3) = 3 моль/л. У 2‑у додайте краплю розчину Н2О2, потім 2-3 краплі розчину з с(NаОH) = 6 моль/л. Перевірте розчинність Со(OH)3(s) у розчині з с(НNО3) = 3 моль/л. У 3‑ю прилийте по краплях амоніачно-амонійний буфер, поки забарвлення не перестане змінюватись.

Знайдіть lg K реакцій розчинення Со(OH)3(s) у кислоті у відсутності й присутності Н2О2. Зіставте розрахунки зі спостереженнями. Знайдіть lg K реакції окиснення оксигеном (киснем) повітря гідроксиду кобальту (ІІ). Які зміни спостерігаємо у перебігу цих реакцій, беручи до уваги, що основна сіль Co(OH)(NO3)(s) є синьою, гідроксиду кобальту – рожевою, а гідроксиду кобальту (ІІІ) – темно-бурою?

7.4.2. Реакція з іонами тіоціанату.До 3 крапель розчину Со(NO3)2 додайте розчин Nа2НРО4 або NаF, а потім − розчин NH4CNS й ацетон. Утворюється синє забарвлення, що обумовлене комплексами, стійкими не у водному розчині, а у змішаних розчинниках, таких як ацетон-вода.

Запишіть рівняння реакції утворення комплексу Co(SCN)2. Для чого додають фосфат або флуорид (порівняйте з п. 6.1.2)?

7.5. Магній (ІІ)

7.5.1. Осадження Mg(OH)2(s) та його властивості. У 2 пробірки вмістіть по 3 краплі розчину MgСl2. У 1‑у додайте 2 краплі розчину з с(NаОH) = 6 моль/л у 2‑у – 4 краплі амоніачного буферу. Випробуйте розчинність осаду з 1‑ї пробірки у розчинах із с(НNО3) = 3 моль/л та NН43.

Запишіть рівняння реакцій. Поясніть, використовуючи КЛД, чому у аміачно-амонійному буфері осад не утворюється.

7.5.2. Реакція Mg2+ із2HРО4таNH3. У пробірці змішайте 2 краплі розчину MgСl2, 2 краплі розчину з с(HСl) = 3 моль/л та 2 краплі насиченого розчину Nа2HРО4. До суміші додайте по краплях, перемішуючи, розчин із с(NH3) = 3 моль/л. Осад, що випав, розділіть на 2 пробірки й перевірте його розчинність у кислотах із с(НСl) = 3 моль/л та с(НАс) = 6 моль/л.

Запишіть рівняння реакції утворення MgNH4РО4(s), беручи до уваги, що при 9,4 < pH <10,8 переважають NH3 та HРО4, знайдіть її lg K.

7.5.3. Мікрокристалоскопічний варіант попередньої реакції.На предметне скло нанесіть краплю розчину MgСl2 й краплю розчину NH4Сl. Обробіть випарами аміаку, перевернувши скло краплями вниз. Внесіть у краплю кристалик Nа2HРО4 й під мікроскопом розгляньте утворені кристали MgNH4РО4 × 6Н2О. Форма кристалів різна, відповідно до того, чи є кристалізація повільною (з розведених розчинів) або швидкою (з концентрованих розчинів).

7.5.4. Реакція Mg2+ із магнезоном. До 5 крапель розведеного розчину MgСl2 додайте 2-3 краплі розчину магнезону (п-нітробензол азорезорцину) й струсіть. Якщо розчин забарвлюється у жовтий колір (ознака кислого середовища), додайте декілька крапель розчину NаОH. Зверніть увагу на різницю забарвлення магнезону в розчині й у адсорбаті на Mg(ОH)2(s).

7.5.5. Відокремлення Mg2+ від інших катіонів 5‑ї групи. До 2 крапель розчину MgСl2 додайте 5 крапель розчину NaF. Желеподібний осад, що випав, відокремте на центрифузі й розчиніть у розчині борної кислоти. До здобутого розчину додайте розчин NаОH, щоб середовище стало лужним, а потім 2-3 краплі розчину магнезону.

Здійсніть аналогічні операції з сумішшю катіонів 5‑ї групи, що не містить магнію (ІІ).

Запишіть рівняння реакцій, беручи до уваги, що внаслідок взаємодії фторидів із борною кислотою утворюються стійкі гідроксофторидні комплекси бору В(ОН)iF4‑i . Про що свідчить зміна забарвлення магнезону?

7.6. Меркурій (ІІ).Попередження: залишки препаратів меркурію (отрута!!!) зливати у спеціальну банку. Із практикуму для студентів біологічного факультету взяті такі досліди.

7.6.1. Осадження НgO(s) та його властивості. До 3-4 крапель розчину Нg(NО3)2 додайте 3-4 краплі розчину з с(NаОH) = 6 моль/л. Осад промийте, відокремте, розділивши на 2 пробірки, й випробуйте його розчинність у розчині з с(NН3) = 3 моль/л та амоніачно-амонійному буфері (розчині з близькими концентраціями NН3 та NН43).

Запишіть рівняння реакцій. Яка роль NН4+ у процесі розчинення?

7.6.2. Реакція з КІ. До 5 крапель розчину Нg(NО3)2 додайте 1-2 краплі розчину КІ, потім подвійний об’єм розчину з с(KОH) = 6 моль/л та 2-3 краплі розчину NН4Сl.

Запишіть рівняння реакцій. В останній реакції (Несслера на NН3) продуктом є (Hg2N)I2×Н2О(s). Побудуйте КЛД для системи HgI2(s) – pI.

7.6.3. ВідновленняНg2+ до металічного меркурію. До 2 крапель розчину Нg(NО3)2 додайте 8 крапель амоніачно-амонійного буферу й такий самий об’єм розчину NН2ОH×НСl, що попередньо нейтралізований розчином із с(NН3) = 3 моль/л. Якщо у суміші рН ¹ 9, додайте ще аміачно-амонійного буферу. Розчин нагрійте. Відзначте утворення осаду та виділення газу. Перевірте повноту перетворення, додавши свіжу порцію нейтрального розчину NН2ОH×НСl. Перевірте, чи розчиняється осад у розчині з с(НСl) = 3 моль/л.

Аналогічний дослід здійсніть із амоніачно-амонійним розчином суміші інших катіонів 5-ї групи. Якщо утвориться осад, відзначте його колір та випробуйте розчинність у с(НСl) = 3 моль/л.

Знайти lg K лінійної комбінації реакцій між частинками, що переважають у амоніачно-амонійному середовищі,

Hg(NH3)42+ D Hg2+ + 4 NH3 ,
Hg2+ + 2 e D Hg(s),
NH2OH + H+ D NH3OH+,
2 NH3OH+ ‑ 2 e D N2(g) + 2 H2O + 4 H+,
NH3 + H+ D NH4+,
Hg(NH3)42+ + + NH2OH D Hg(s) + N2(g) + 2 NH3 + 2 NH4+ + 2 H2O.
         

7.6.4. РеакціїНg2+ із пероксидом водню. До 2 крапель розчину Нg(NО3)2 додайте 8 крапель амоніачно-амонійного буферу й 5 крапель розчину з w (H2О2) = 3 %. Нагрійте розчин, відзначте утворення осаду та виділення газу.

Повторіть дослід, замінивши амоніачно-амонійний буфер розчином НNО3. Знайдіть lg K лінійної комбінації реакцій між частинками, що переважають у кислому середовищі. Які ускладнення у систематичному ході аналізу може спричинити ця реакція?

 


Таблиця 12

Реакції катіонів 5-ї аналітичної групи

 

Реактив Cu2+ Co2+ Ni2+ Cd2+ Hg2+ Mg2+
NH3 без надлишку (CuOH)2SO4 ¯, блакитно-зелений CoOHCl¯, синій (NiOH)2SO4¯, світло – зелений Cd(OH)2¯, білий (HgNH2)Cl¯ білий Mg(OH)2¯, білий
NH3, надлишок Cu(NH3)42+, яскраво –синій Co(NH3)62+, жовто – бyрий Ni(NH3)62+, синій Cd(NH3)42+, безбарвний Hg(NH3)42+, безбарвний Mg(OH)2¯, білий
NaOH, KOH, Cu(OH)2¯, блакитний Co(OH)2¯, рожевий Ni(OH)2¯, світло – зелений Cd(OH)2¯, білий HgO¯, жовтий Mg(OH)2¯, білий
  K4[Fe(CN)6] Cu2{Fe(CN)6} ¯, червоно – бурий Зелений осад змінного складу Блідо-зелений осад змінного складу Cd2{Fe(CN)6} ¯, білий Hg2[Fe(CN)6] ¯, жовтий  
Реактив Чугаєва Розчинна сполука бурого кольору   Ni(C4H7N2O2)2¯, яскраво – червоний      
Окисники   Co(III)        
Відновники Сполуки Cu(I), або елементний Cu(0)       Сполуки Hg22+, осад Hg¯  

 


– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Аналітична хімія Загальні положення. Рівноваги

імені В Н Каразіна.. Аналітична хімія Загальні положення РІВНОВАГИ..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: А група катioнів

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ПРОГРАМА
"АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ" для студентів біологічного факультету денної форми навчання     Харків - 2010

АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ І ВИЗНАЧЕННЯ
Аналітична хімія – це наукова дисципліна про методи, засоби й загальну методологію здобуття інформації про якісний i кількісний склад матеріальних об'єктів на основі дослідження хі

Класифікація методів аналізу, що грунтується на кількості речовини аналіту
Метод Маса аналіту, г Об’єм розчину проби, мл Кількість речовини аналіту Макроаналіз 1 – 10

Методи аналітичної хімії
Метод аналізу – універсальний і теоретично обґрунтований спосіб визначення складу об’єкту, це сукупність принципів, на яких базується аналіз без конкретних посилань на об’єкти та компоненти.

ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Метою якісного аналізу є виявлення окремих елементів та іонів, що входять до складу речовини. Якісний аналіз здійснюють хімічними, фізико-хімічними фізичними або біологічними методами. Хі

Характерні групи атомів у органічних реагентах
Солетворні групи атомів Комлексотворні групи атомів Карбоксильна ‑ СООН Спиртова або фенольна

Використання органічних реагентів у аналізі
Реагент Формула Об’єкти, що визначають Якісний аналіз Кількісний аналіз Алізарин

ЗАКОН ДІЇ МАС. АЛГЕБРА ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ
Хімічна рівновага. Зворотні реакції проходять як у прямому, так і у зворотному напрямах. Рівновага встановлюється, якщо ці зміни взаємокомпенсуються. Рівноважний склад – сук

Алгебраїчний підхід при записі рівнянь хімічних реакцій
Розглянемо реакцію загального вигляду 0 D aj Aj, (12) де S – символ суми, j – н

Позначення констант рівноваг
Реакції (загальний вигляд та приклади) Позначення Примітки 1. Константи стійкості комплексів

Лінійні комбінації реакцій
Ми вже мали змогу звернути увагу, що рівняння приєднання кількох протонів до багатозарядного аніону (або кількох лігандів до іону-комплексоутворювача) характеризуються загальною константою, яка дор

Ускладнення у визначенні областей переважання
Якщо послідовність усіх N ступінчатих констант спадна, K1 > K2 > . . . > KN, то у всіх N+1 реагентів і

Метод матеріального балансу при розрахунках рівноважного складу розчинів
При розчиненні у воді сполук – сильних електролітів (які повністю розпадаються на іони) – за умови іони, що утворюються у розчині не вступають в інші реакції, рівноважний склад частково можна описа

Приклади обчислень рівноважних концентрацій розчинів за схемою Комаря М. П.
Розглянемо приклад 2, який наведено в розділі «Метод матеріального балансу» Розв’язання. При розчиненні солі HCOOAg у воді – у розчині будуть такі

Буферні розчини
  Якщо для розчину характерна властивість зберігати значення будь-якої рівноважної концентрації (активності) при його розведенні або додаванні до нього інших реактивів, то такий розчи

Розрахунки рН буферних розчинів.
Розглянемо кілька прикладів. Приклад 1. Визначити рН буферного розчину, який приготували змішуванням розчинів: 55 мл оцтової килоти (с0(HAc) = 0,15 моль/

Приготування буферних розчинів із заданим рН
Буферний розчин із заданим рН з відомою парою буферуючих компонентів можна приготувати трьома способами: - змішуючи в необхідному співвідношенні кількості речовини; розчини слабкої кислоти

Взаємодія катіонів із деякими реагентами
Іон Реагент SO42- Cl- OH- NH3.

Pеaкцiї катіонів l-ї аналiтичної групи
  Реактив Ag+ Hg22+ Pb2+ HCl (розведе-на), хлориди

Мікрокристалоскопічна реакція на кальцій
Розведена H2SO4 та розчини сульфату утворюють із катіонами Са2+ голчасті кристали гіпсу, CaSO4 ×2 Н2О. На предметне скло нанесі

Peaкції катіонів 2-ї aнaлiтичної групи
  Реактив Ва2+ Sr2+ Ca2+ Н2SO4 та сульф

Алюміній
4.1.1. Осадження Al(OH)3(s), його амфотерність. У пробірку налийте 3 краплі розчину Al(NO3)3 й додайте 3 краплі розчину амі

Реакції катіонів 4-ї аналітичної групи
  Реактив Fe2+ Fe3+ Bi3+ Mn2+ Sb(III) та Sb(V)

Реакції катіонів 6-ї аналітичної групи
  Реактив K+ Na+ NH4+ NaHC4O4

Проби на присутність аніонів‑відновників.
а) До 3-4 крапель розчину додайте 1-2 краплі розчину з c(H2SO4) = 1 моль/л, 1-2 краплі розчину I2 у KI та 6-8 крапель розчину крохмалю. Якщо розчин знебарвлю

Систематичний якісний аналіз аніонів
88) Які особливості якісного аналізу аніонів порівняно з аналізом катіонів? 89) Назвіть групові реагенти і склад груп систематичного аналізу аніонів. 90) Що таке «водяна витяжка»

Модуль 1.
Приклади розв’язання задач 1. Запишіть значення констант наступних рівноваг: 1)1) H2AsO4- D HAsO42- + H+

Теорія похибок і статистична обробка результатів вимірювань
При проведенні експериментальних досліджень вимірювання повторюють кілька (n) разів – отримують паралельні значення вимірюваного параметру: x1. x2 …xn

Теоретичні значення Q – критерію. при різних довірчих імовірностях Р
  n Q( n. P ) P = 0.90 p = 0.95 p = 0.99 0

Таблиця 2
Значення критерію грубої похибки β n β α = 0.05 α = 0.

Значення t-критерію Стьюдента
f p 0.90 0.95 0.99 0.995 0.999 6.3130

Таблиця 4
значення критерію фішера, F (f1, f2, P = 0,95 ).

Терези і принцип зважування
Масу речовини m вимірюють, зважуючи речовину. Вага Р є про­пор­цій­ною масі P = mg, де g – прискорення сили тяжіння. Зважуючи, силу притягування порівнюють із в

Конструкція аналітичних терезів
У сучасні аналітичні терези вмонтовано інтерфейси, що спо­лу­ча­ють устрої. У них повністю автоматичне внутрішнє градуювання з урахуванням температури, пристрої для тарування у всьому діапазоні зва

Порядок зважування на терезах типу ВЛР-200.
Увага! Вмикати терези слід при закритих бокових шторках. Ставити об’єкт зважування на ліву шальку, а гирі – на праву. Змінювати навантаження можна тільки при вимкнутих

Умови висушування деяких кристалогідратів
Кристалогідрат Умови висушування Над безводяною сіллю Маса водя­ної пари (мг / л) BaCl2.2H2

Загальні відомості
У та­ких ме­то­дах хі­міч­но­го ана­лі­зу, як гра­ві­мет­рія та так зва­ні фі­зи­ко-хі­міч­ні ме­то­ди, ви­ко­рис­то­ву­ють гра­ду­йо­воч­ну за­леж­ність між скла­дом об­’єк­та та фі­зич­ною влас­т

Мірний посуд та робота з ним
Який мірний посуд вживають у хімічних аналізах? Одиниці об’єму.Одиницею об’єму в інтернаціональній си­сте­мі одиниць (СІ) є кубічн

Перевірка місткості посуду
Загальні засади. Згідно ДСТУ, допускають такі відхилення від номінальної місткості (± см3)   для колб  

Таблиця 3
Ефективна густина води, r*, г/дм3, що використовується у перевірці мірного посуду, та сума поправок (А + В + С) , г/дм3 t,

Поправки для об’ємів (в см3), що виміряні мірним посудом (каліброваним для температури 20 °С), якщо ним користуються при різних температурах
Ви­мі­ря­ний об’­єм, см3 Температура, оС

Кислотно-основне титрування
Методики грунтуються на кислотно-основних пе­ре­тво­рен­нях – пе­ре­да­чі іону водню від аналіту до титранту або навпаки. Тит­рантами зазвичай є силь­ні кислоти або сильні ос­но­ви (луги), ана­літа

Реактиви й обладнання
Хлороводнева кислота, стандартизований розчин c(HCl) = 0,1 моль/л; Бромкрезоловий зелений, розчин із масовою часткою w » 0,1 % у водно-етанольній суміші (8:2 за об'ємом); Б

Комплексонометричне титрування
Реакції комплексоутворення здавна є основою деяких тит­ри­мет­рич­них визначень. Так, іони га­ло­ге­ні­дів визначають тит­ру­ван­ням комплексоутворювачем – іонами Hg2+ (

Окислювально-відновлювальне титрування
В окислювально-відновлювальному титруванні або ана­літ A є від­новлювачем (і у титруванні окислюється), а тит­ран­т T – окис­лювачем (і у титруванні відновлюється), або навпаки, ана­літ A є окислюв

А. Стандартизація за наважками кристалічного іоду
2А. Реактиви й обладнання: Тіосульфат натрію, розчин c(Na2S2O3.5H2O) » 0,1 моль/л у сві­жо­про­кип’­я­че­ній дистильова

Б. Стандартизація за наважками дихромату калію
2Б. Реактиви й обладнання: Тіосульфат натрію, розчин c(Na2S2O3.5H2O) » 0,1 моль/л, як у пункті 2А; Дихромат ка

Кислотно-основне титрування
Приклади розв’язання задач Приклад 1. Наважку бури (Na2B4O7·10H2O) масою 0,3221 г розчинили у воді. На титрування одержаного ро

Комплексонометричне титрування
Приклади розв’язання задач Приклад 1. Наважку сплаву, що містить цинк та мідь, масою 0,8512 г розчинено й об’єм розчину доведено до 100 мл. При визначенні сумарної кількос

ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ
В основі електрохімічних методів лежать процеси на електродах або в міжелектродному просторі при виникненні потенціалу або при пропусканні електричного струму через розчин. Електродний процес – гет

Теоретичні основи потенціометрії
Для вирішення аналітичної задачі потенціометричні вимірювання можна проводити двома способами. Перший спосіб – пряма потенціометрія, полягає в тому, що в досліджуваний розчин занурюють необхідний і

EACх= Eх= EAB(lACх / lAB).
Із цих рівнянь можна отримати, що Eх = Eст(lACх / lACст), де lACхтаlACст –

Результати вимірювань оформлюємо у таблицю
  № розчину с(NaF), моль/л lgс(F-) е.р.с., мВ   &nb

Шпателі, скляні палички.
3. Хід роботи Наважку зразка (mo), що містить близько 0,1 г заліза, розчиня­ють при нагріванні у 20 мл концентрованої хлорводневої кислоти. Якщо розчинення неп

Атомна спектроскопія
Атомна спектроскопія– фізичний метод, що грунтується на залежності між складом речовини та випромінюванням чи поглинанням світла у певних умовах. Емісійний спектральний аналіз грун

Атомно-емісійний метод аналізу
Лабораторна робота № 4.1. Визначення калію та натрію в мінеральних водах методом полум'яно-емісійної спектрометрії. Мета роботи: 1. Визначити масов

Спектрофотометрія
Спектрофотометричні методи аналізу базуються на законі Бугера, який виражають рівнянням , де I

Визначення загальної кількості летких фенолів у стічній воді у перерахунку на C6H5OH.
Мета роботи: 1. Ознайомитися з основними етапами методики спектрофотометричного аналізу домішок органічних речовин. 2. Освоїти алгоритм вимірювань на фотометрі. 3. Визначит

Вибрані кінетичні методи аналізу
  У багатьох методах аналізу до стану рівноваги до­водять хі­міч­ні перетворення, за якими аналіт переводять у інші сполуки, що формують вихідний сиг­нал (масу чи об’єм, випромінюванн

Сутнiсть методики
Щоб визначити мiкрокiлькості альдегідiв, використовують ре­ак­цiю окислення п-фенiлендiаміну пероксидом водню, на яку альде­гіди дiють як каталiзатори. Схема механізму реакцiї (за нинiшнiми уявленн

Алгоритм методики
2.1. Прилади й реагенти Фотоелектроколориметр; Секундомiр; Вимiрювальнi колби мiсткiстю 50 мл; Піпетки мiсткiстю 5 мл; Піпетки с подiлками мiсткi

Алгоритм методики
2.1. Прилади та реагенти Фотоелектрокалориметр КФК з мікропроцесором; Вимiрювальнi колби мiсткiстю 50 мл; Пiпетки мiсткiстю 2 мл; Пiпетки з подiлками мiст

Хроматографічні методи аналізу
  У таких процесах розділення компонентів, як екстракція, у випадках, коли коефіцієнти розподілу між фазами для різних компонентів мало відрізняються один від одного, відокремити їх у

Біологічні та біохімічні методи аналізу
Біологічні методи аналізу базуються на тому, що для життєдіяльності; росту, розмноження й взагалі нормального функціонування живих істот необхідне середовище певного хімічного складу. При зміні цьо

Приклади використання біологічних методів для визначення різних сполук
Індикаторний організм Сполука, яку визначають Cmin, P = 0,95 Мікроорганізми мкг/мл

Таблиця 2
Приклади використання ферментів для визначення їх субстратів (I) і інгібіторів (II) Клас ферментів Індикаторна реакція

Неорганічні ліганди
OH‑, гідроксид ‑ іон   H+ lg Kw = { ‑13,997; D H = ‑55,81

Органічні ліганди: аміни
C2H7NO, H2N‑CH2‑CH2‑OH, 2‑аміноетанол H+ lg KH

Органічні ліганди: карбонові кислоти
CH2O2, HCOOН, мурашина кислота; ліганд HCOO‑, форміат-іон H+ lg KH = {

Органічні ліганди: амінокислоти
C2H5NO2, H2N-CH2-COOH, амінооцтова кислота (гліцин); ліганд: H2N-CH2-COO‑, L‑,

Інші органічні ліганди: оксими, тіоли тощо
CH4N2S, тіосечовина H2N-C-NH2 ÷ê S Ag+

Відновні напівреакції
Aglg K(Ag2+ + e‑ Û Ag+) = 32,62 [I=4], Eo = 1,929 B lg K(2 AgO(s) + H2

Індикатори
(а) кислотно-основні індикатори Бромкрезоловий синій, L (синій) ® HL+ (жовтий): lg KH ={ 4,80 [20 о

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги