рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Комплексонометричне титрування

Комплексонометричне титрування - раздел Химия, Аналітична хімія Загальні положення. РІВНОВАГИ Приклади Розв’Язання Задач Приклад 1. Наважку Сплав...

Приклади розв’язання задач

Приклад 1. Наважку сплаву, що містить цинк та мідь, масою 0,8512 г розчинено й об’єм розчину доведено до 100 мл. При визначенні сумарної кількості цинку та міді на титрування 10 мл одержаного розчину витрачено 20,05 мл розчину з молярною концентрацією трилону Б 0,0512 моль/л. У другій порції розчину об’ємом 20,0 мл мідь замасковано, а на титрування цинку витрачено 10,80 мл того ж розчину трилону Б. Розрахувати масові частки металів у сплаві.

Дано:

m0 = 0,8512 г; V0 = 0,100л

V1 = 10 мл; V1(ЕДТА) = 20,05 мл

V2 = 20,0 мл; V2(ЕДТА) = 10,80

С(ЕДТА) = 0,0512 моль/л

ω(Zn) - ? ω(Сu) - ?

Розвязання: Титрування з ЕДТА відбувається за стехіометрією 1:1. Загальний об’єм розчину цинку і міді 100 мл. Розрахуємо витрачену кількість речовини ЕДТА на титрування Zn в 20 мл розчину

n(ЕДТА) = c(ЕДТА)·V2(ЕДТА) = 0,0512·0,0108 = = 5.5310-4 моль

У 100 мл цинку в 5 раз більше:

n(Zn) = n(ЕДТА) ·5 = 0,002765 моль.

Знайдемо масу цинку у вихідній наважці:

m(Zn) = n(Zn) ·M(Zn)= 0,002765·65,39 = 0,1808 г.

Обчислюємо масову частку цинку:

ω(Zn) = m(Zn)/m0(сплава) = 0,1808/0,8512·100 % = 21,241 %

При титриметричному визначенні сумарного значення кількості речовини було взято для титрування V1 = 10 мл розчину.

У 10 мл розчину міститься

n(Zn) = n(Zn)V1/V0 = 0,002765 моль·0.1 = 0,0002765 моль.

Розрахуємо кількість речовини ЕДТА, що витрачено на визначення обох металів:

n(ЕДТА) = c(ЕДТА) ·V2(ЕДТА) = 0,0512·0,02005 = = 0,00102656 моль,

тоді на визначення міді витрачено

n(ЕДТА) = 0,00102656 – 0,0002765 = 0,00075006 моль

У вихідному розчині n(Cu) = n(ЕДТА)·V0/V1 = = 0,00075006·100/10 = 0,0075006 моль

m(Cu) = n(Cu) ·M(Cu) = 0,0075006·63,546 = 0,4767 г

ω(Сu) = m(Cu)/m(сплава) = 0,4767/0,8512·100 % = 56,00 %.

Відповідь: ω(Сu) = 56,00%, ω(Zn) = 21,241 %

Приклад 2.Іони срібла, що містяться в 50,0 мл розчину, за допомогою реакції Ni(CN)42- + 2Ag+ = 2Ag(CN)2 + Ni2+ переведено в ціанідний комплекс. На титрування іонів нікелю, що виділяються, витрачено 21,85 мл розчину трилону Б з молярною концентрацією 0,048 моль/л. Розрахувати молярну концентрацію іонів срібла в вихідному розчині.

Дано:

V(Ag+) = 50,0 мл

Ni(CN)42- + 2Ag+ = 2Ag(CN)2 + Ni2+

V(ЕДТА)Ni2+= 21,85 мл

______________________________

с(Ag+) - ?

Розв’язання: Враховуючи стехіометрію взаємодії трилону Б (Н2Y2-) з іонами ніколу:

Ni2+ + Н2Y4- = NiY2- + 2Н+, n(Ni2+) = n(Y4-)

обчислюємо кількість речовини, витісненої з ціанідного комплексу іонів Ni2+ і визначену титруванням розчином трилону Б

n(Ni2+) = c(Y4-)·V(Y4-).

Реакція витіснення іонів Ni2+ іонами Ag+ прохоодить у співвідношенні кількості речовин 1:2.

Ni(CN)42- + 2Ag+ = 2Ag(CN)2 + Ni2+

2·n(Ni2+) = n(Ag+)

З урахуванням цього співвідношення знаходимо кіль кісь речовини іонів срібла і концентрацію

n(Ag+) = 2·c(Y4-)·V(Y4-);

c(Ag+) = 2·V(Y4-)·c(Y4-)/V(Ag+)=

= 2·21,85мл·0,048моль·л-1·1000/1000·50 мл = 0,042 моль/л

Відповідь: c(Ag+) = 0,042 моль/л.

Приклад 3. На титрування розчину, що містить ферум (ІІ) та ферум (ІІІ), було витрачено розчину трилону Б з молярною концентрацією 0,0552 моль/л 13,70 мл при рН=2, а при рН=6 відповідно – 23,50 мл того ж розчину титранту. Обчислити масу заліза (ІІ) та заліза (ІІІ) в розчині.

Дано:

V1(ЕДТА) = 13,70 мл при рН = 2

V2(ЕДТА) = 23,50 мл при рН = 6

С(ЕДТА) = 0,0552 моль/л

m(Fe3+) - ?

m(Fe2+) - ?

Розв’язання: Для розв'язання задачі небхідно використати умову: комплексні сполуки феруму (ІІ) з ЕДТА утворюються тільки пр рН = 6,0, а сполуки феруму (ІІІ) з ЕДТА утворюються при і рН = 6,0 і при рН = 2.

Результати титрування при рН = 2 використаємо для обчислення кількості речовини і маси іонів феруму (ІІІ):

m(Fe3+)/M(Fe) = n(Fe3+) = n (ЕДТА) = V1(ЕДТА)·С(ЕДТА)

m(Fe3+) = V1(ЕДТА)·С(ЕДТА)·M(Fe) =
= 0,0137 л ·0,0552 моль/л ·55,8452 г/моль = 0,04223 г.

Результати титрування розчину при рН = 6.0 відповідають сумі кількості речовини феруму (ІІ і ІІІ).

n(Fe3+) + n(Fe2+) = m(Fe3+)/M(Fe) + m(Fe2+)/M(Fe) = n (ЕДТА) = V2ЕДТА)·С(ЕДТА).
Звідки загальна маса феруму

m(Fe3++ Fe2+) = m(Fe3+) + m(Fe2+) = V2(ЕДТА)·С(ЕДТА)·M(Fe) = 0,02350л · 0,0552 моль/л ·55,8452 г/моль = 0,0724 г.

Розраховуємо масу феруму (ІІ):

m(Fe2+) = m(Fe3++ Fe2+) – m(Fe3+) = 0.0724 г – 0,04223г = 0,0317 г.

Відповідь: m(Fe2+) = 0,0317 г; m(Fe3+) = 0,0423 г.

Задачі для самостійної роботи

 

1. Для стандартизації розчину трилону Б проводять титрування окремих наважок Бісмуту. Обчислити масу наважки бісмуту, на титрування якої витрачалося би близько 20 мл розчину з молярною концентрацією трилону Б близько 0,05 моль/л.

2. На титрування розчину, що містить мідь, витрачено 15,20 мл розчину з молярною концентрацією трилону Б 0,0405 моль/л. Обчислити масу міді в розчині.

3. Наважку солі масою 0,6159 г, що містить MgCl2, розчинено в мірній колбі місткістю 250 мл. На титрування 25,0 мл одержаного розчину витрачено 27,0 мл розчину з молярною концентрацією трилону Б 0,0250 моль/л. Обчислити масову частку MgCl2 у розчині.

4. Наважку вапняку масою 1,2512 г розчинено в мірній колбі місткістю 100 мл. При визначенні суми магнію та кальцію та титрування 20 мл одержаного розчину витрачено 19,25 мл розчину з молярною концентрацією трилону Б 0,0514 моль/л. При визначенні кальцію на титрування такого ж об’єму розчину при рН = 12 витрачено 6,25 мл розчину того ж титранту. Визначити масові частки CaCO3 та MgCO3 у вапняку.

5. Наважку латуні масою 0,1640 г розчинено в азотній кислоті. Осад метаолов’яної кислоти відфільтровано, а фільтрат та промивні води перенесено в колбу місткістю 250 мл. На титрування суми свинцю, цинку та міді, що містились в 10,0 мл розчину, витрачено 18,75 мл розчину за молярною концентрацією трилону Б 0,0050 моль/л. В іншій порції розчину об’ємом 25,0 мл мідь замасковано тіосульфатом, а на титрування свинцю та цинку витрачено 13,80 мл того ж розчину трилону Б. У третій порції розчину об’ємом 50,0 мл мідь та цинк замасковано ціанідом, а на титрування свинцю витрачено 5,40 мл розчину з молярною концентрацією трилону Б 0,0025 моль/л. Обчислити масові частки компонентів латуні.

6. До 10 мл електролітичного розчину, що містить сульфат натрію Na2SO4, додано 50 мл розчину з молярною концентрацією Pb(NO3)2 0,1086 моль/л. На титрування надлишку Pb(NO3)2 витрачено 12,5 мл розчину з молярною концентрацією трилону Б 0,0908 моль/л. Яка маса Na2SO4 міститься в 1 л електроліту?

7. Наважку сплаву масою 0,2205 г, що містить алюміній, розчинено і вилучено іони, що заважають визначенню алюмінію. До одержаного розчину додано 50 мл розчину з молярною концентрацією трилону Б 0,0502 моль/л. На титрування надлишку трилону Б витрачено 14,50 мл розчину за молярною концентрацією ZnCl2 0,1111 моль/л. Обчислити масову частку алюмінію в сплаві.

8. Наважку солі масою 0,5628 г, що містить сульфат магнію MgSO4, розчинено в мірній колбі місткістю 100 мл. До 20 мл одержаного розчину додали 10,0 мл розчину з молярною концентрацією трилону Б 0,0310 моль/л. На титрування надлишку трилону Б витрачено 9,25 мл розчину з молярною концентрацією ZnSO4 0,0102 моль/л. Обчислити масову частку MgSO4 в солі.

9. Хром, що виділено на поверхні пластини, розчинено в хлороводневій кислоті й об’єм доведено до 250 мл. В одержаному розчині об’ємом 25,0 мл рН доведено до 5 та додано 40 мл розчину з молярною концентрацією трилону Б 0,01062 моль/л. На титрування надлишку трилону Б витрачено 17,36 мл розчину з молярною концентрацією MgSO4 0,0104 моль/л. Обчислити масу хрому, що виділилась на пластині.

10. Нікелевий електроліт містить NiSO4 та Na2SO4. На титрування порції електроліту об’ємом 5,0 мл витрачено 15,0 мл розчину з молярною концентрацією трилону Б 0,0450 моль/л. До другої такої ж порції електроліту додано 50,0 мл розчину з молярною концентрацією Pb(NO3)2 0,1200 моль/л. Осад PbSO4 відокремлено. На титрування іонів нікелю та свинцю, що містить розчин після вилучення осаду, витрачено 20,2 мл того ж розчину трилону Б. Обчислити маси солей в електроліті.

11. Наважку сплаву масою 0,5012 г, що містить свинець, магній та цинк, розчинено в кислоті. Для маскування цинку до одержаного розчину додали ціанід. На титрування свинцю та магнію витрачено 21,10 мл розчину з молярною концентрацією трилону Б 0,0412 моль/л. Потім до цього розчину додано 2,3-димеркаптопропанол, який зв’язує свинець у більш міцний комплекс. На титрування трилону Б, що виділився при цьому, витрачено 9,65 мл розчину з молярною концентрацією MgSO4 0,0153 моль/л. Для демаскування цинку до розчину додано формальдегід. На титрування цинку, що виділився, витрачено 21,6 мл розчину з молярною концентрацією трилону Б 0,0206 моль/л. Обчислити масові частки металів у сплаві.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Аналітична хімія Загальні положення. РІВНОВАГИ

імені В Н Каразіна... Аналітична хімія Загальні положення РІВНОВАГИ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Комплексонометричне титрування

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ПРОГРАМА
"АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ" для студентів біологічного факультету денної форми навчання     Харків - 2010

АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ І ВИЗНАЧЕННЯ
Аналітична хімія – це наукова дисципліна про методи, засоби й загальну методологію здобуття інформації про якісний i кількісний склад матеріальних об'єктів на основі дослідження хі

Класифікація методів аналізу, що грунтується на кількості речовини аналіту
Метод Маса аналіту, г Об’єм розчину проби, мл Кількість речовини аналіту Макроаналіз 1 – 10

Методи аналітичної хімії
Метод аналізу – універсальний і теоретично обґрунтований спосіб визначення складу об’єкту, це сукупність принципів, на яких базується аналіз без конкретних посилань на об’єкти та компоненти.

ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Метою якісного аналізу є виявлення окремих елементів та іонів, що входять до складу речовини. Якісний аналіз здійснюють хімічними, фізико-хімічними фізичними або біологічними методами. Хі

Характерні групи атомів у органічних реагентах
Солетворні групи атомів Комлексотворні групи атомів Карбоксильна ‑ СООН Спиртова або фенольна

Використання органічних реагентів у аналізі
Реагент Формула Об’єкти, що визначають Якісний аналіз Кількісний аналіз Алізарин

ЗАКОН ДІЇ МАС. АЛГЕБРА ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ
Хімічна рівновага. Зворотні реакції проходять як у прямому, так і у зворотному напрямах. Рівновага встановлюється, якщо ці зміни взаємокомпенсуються. Рівноважний склад – сук

Алгебраїчний підхід при записі рівнянь хімічних реакцій
Розглянемо реакцію загального вигляду 0 D aj Aj, (12) де S – символ суми, j – н

Позначення констант рівноваг
Реакції (загальний вигляд та приклади) Позначення Примітки 1. Константи стійкості комплексів

Лінійні комбінації реакцій
Ми вже мали змогу звернути увагу, що рівняння приєднання кількох протонів до багатозарядного аніону (або кількох лігандів до іону-комплексоутворювача) характеризуються загальною константою, яка дор

Ускладнення у визначенні областей переважання
Якщо послідовність усіх N ступінчатих констант спадна, K1 > K2 > . . . > KN, то у всіх N+1 реагентів і

Метод матеріального балансу при розрахунках рівноважного складу розчинів
При розчиненні у воді сполук – сильних електролітів (які повністю розпадаються на іони) – за умови іони, що утворюються у розчині не вступають в інші реакції, рівноважний склад частково можна описа

Приклади обчислень рівноважних концентрацій розчинів за схемою Комаря М. П.
Розглянемо приклад 2, який наведено в розділі «Метод матеріального балансу» Розв’язання. При розчиненні солі HCOOAg у воді – у розчині будуть такі

Буферні розчини
  Якщо для розчину характерна властивість зберігати значення будь-якої рівноважної концентрації (активності) при його розведенні або додаванні до нього інших реактивів, то такий розчи

Розрахунки рН буферних розчинів.
Розглянемо кілька прикладів. Приклад 1. Визначити рН буферного розчину, який приготували змішуванням розчинів: 55 мл оцтової килоти (с0(HAc) = 0,15 моль/

Приготування буферних розчинів із заданим рН
Буферний розчин із заданим рН з відомою парою буферуючих компонентів можна приготувати трьома способами: - змішуючи в необхідному співвідношенні кількості речовини; розчини слабкої кислоти

Взаємодія катіонів із деякими реагентами
Іон Реагент SO42- Cl- OH- NH3.

Pеaкцiї катіонів l-ї аналiтичної групи
  Реактив Ag+ Hg22+ Pb2+ HCl (розведе-на), хлориди

Мікрокристалоскопічна реакція на кальцій
Розведена H2SO4 та розчини сульфату утворюють із катіонами Са2+ голчасті кристали гіпсу, CaSO4 ×2 Н2О. На предметне скло нанесі

Peaкції катіонів 2-ї aнaлiтичної групи
  Реактив Ва2+ Sr2+ Ca2+ Н2SO4 та сульф

Алюміній
4.1.1. Осадження Al(OH)3(s), його амфотерність. У пробірку налийте 3 краплі розчину Al(NO3)3 й додайте 3 краплі розчину амі

Реакції катіонів 4-ї аналітичної групи
  Реактив Fe2+ Fe3+ Bi3+ Mn2+ Sb(III) та Sb(V)

А група катioнів
Катіони 5-ї групи Cu2+, Cd2+, Ni2+, Co2+, Mg2+, Нg2+ у лужному середовищі в присутності Н2О2 (в умовах відокр

Реакції катіонів 6-ї аналітичної групи
  Реактив K+ Na+ NH4+ NaHC4O4

Проби на присутність аніонів‑відновників.
а) До 3-4 крапель розчину додайте 1-2 краплі розчину з c(H2SO4) = 1 моль/л, 1-2 краплі розчину I2 у KI та 6-8 крапель розчину крохмалю. Якщо розчин знебарвлю

Систематичний якісний аналіз аніонів
88) Які особливості якісного аналізу аніонів порівняно з аналізом катіонів? 89) Назвіть групові реагенти і склад груп систематичного аналізу аніонів. 90) Що таке «водяна витяжка»

Модуль 1.
Приклади розв’язання задач 1. Запишіть значення констант наступних рівноваг: 1)1) H2AsO4- D HAsO42- + H+

Теорія похибок і статистична обробка результатів вимірювань
При проведенні експериментальних досліджень вимірювання повторюють кілька (n) разів – отримують паралельні значення вимірюваного параметру: x1. x2 …xn

Теоретичні значення Q – критерію. при різних довірчих імовірностях Р
  n Q( n. P ) P = 0.90 p = 0.95 p = 0.99 0

Таблиця 2
Значення критерію грубої похибки β n β α = 0.05 α = 0.

Значення t-критерію Стьюдента
f p 0.90 0.95 0.99 0.995 0.999 6.3130

Таблиця 4
значення критерію фішера, F (f1, f2, P = 0,95 ).

Терези і принцип зважування
Масу речовини m вимірюють, зважуючи речовину. Вага Р є про­пор­цій­ною масі P = mg, де g – прискорення сили тяжіння. Зважуючи, силу притягування порівнюють із в

Конструкція аналітичних терезів
У сучасні аналітичні терези вмонтовано інтерфейси, що спо­лу­ча­ють устрої. У них повністю автоматичне внутрішнє градуювання з урахуванням температури, пристрої для тарування у всьому діапазоні зва

Порядок зважування на терезах типу ВЛР-200.
Увага! Вмикати терези слід при закритих бокових шторках. Ставити об’єкт зважування на ліву шальку, а гирі – на праву. Змінювати навантаження можна тільки при вимкнутих

Умови висушування деяких кристалогідратів
Кристалогідрат Умови висушування Над безводяною сіллю Маса водя­ної пари (мг / л) BaCl2.2H2

Загальні відомості
У та­ких ме­то­дах хі­міч­но­го ана­лі­зу, як гра­ві­мет­рія та так зва­ні фі­зи­ко-хі­міч­ні ме­то­ди, ви­ко­рис­то­ву­ють гра­ду­йо­воч­ну за­леж­ність між скла­дом об­’єк­та та фі­зич­ною влас­т

Мірний посуд та робота з ним
Який мірний посуд вживають у хімічних аналізах? Одиниці об’єму.Одиницею об’єму в інтернаціональній си­сте­мі одиниць (СІ) є кубічн

Перевірка місткості посуду
Загальні засади. Згідно ДСТУ, допускають такі відхилення від номінальної місткості (± см3)   для колб  

Таблиця 3
Ефективна густина води, r*, г/дм3, що використовується у перевірці мірного посуду, та сума поправок (А + В + С) , г/дм3 t,

Поправки для об’ємів (в см3), що виміряні мірним посудом (каліброваним для температури 20 °С), якщо ним користуються при різних температурах
Ви­мі­ря­ний об’­єм, см3 Температура, оС

Кислотно-основне титрування
Методики грунтуються на кислотно-основних пе­ре­тво­рен­нях – пе­ре­да­чі іону водню від аналіту до титранту або навпаки. Тит­рантами зазвичай є силь­ні кислоти або сильні ос­но­ви (луги), ана­літа

Реактиви й обладнання
Хлороводнева кислота, стандартизований розчин c(HCl) = 0,1 моль/л; Бромкрезоловий зелений, розчин із масовою часткою w » 0,1 % у водно-етанольній суміші (8:2 за об'ємом); Б

Комплексонометричне титрування
Реакції комплексоутворення здавна є основою деяких тит­ри­мет­рич­них визначень. Так, іони га­ло­ге­ні­дів визначають тит­ру­ван­ням комплексоутворювачем – іонами Hg2+ (

Окислювально-відновлювальне титрування
В окислювально-відновлювальному титруванні або ана­літ A є від­новлювачем (і у титруванні окислюється), а тит­ран­т T – окис­лювачем (і у титруванні відновлюється), або навпаки, ана­літ A є окислюв

А. Стандартизація за наважками кристалічного іоду
2А. Реактиви й обладнання: Тіосульфат натрію, розчин c(Na2S2O3.5H2O) » 0,1 моль/л у сві­жо­про­кип’­я­че­ній дистильова

Б. Стандартизація за наважками дихромату калію
2Б. Реактиви й обладнання: Тіосульфат натрію, розчин c(Na2S2O3.5H2O) » 0,1 моль/л, як у пункті 2А; Дихромат ка

Кислотно-основне титрування
Приклади розв’язання задач Приклад 1. Наважку бури (Na2B4O7·10H2O) масою 0,3221 г розчинили у воді. На титрування одержаного ро

ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ
В основі електрохімічних методів лежать процеси на електродах або в міжелектродному просторі при виникненні потенціалу або при пропусканні електричного струму через розчин. Електродний процес – гет

Теоретичні основи потенціометрії
Для вирішення аналітичної задачі потенціометричні вимірювання можна проводити двома способами. Перший спосіб – пряма потенціометрія, полягає в тому, що в досліджуваний розчин занурюють необхідний і

EACх= Eх= EAB(lACх / lAB).
Із цих рівнянь можна отримати, що Eх = Eст(lACх / lACст), де lACхтаlACст –

Результати вимірювань оформлюємо у таблицю
  № розчину с(NaF), моль/л lgс(F-) е.р.с., мВ   &nb

Шпателі, скляні палички.
3. Хід роботи Наважку зразка (mo), що містить близько 0,1 г заліза, розчиня­ють при нагріванні у 20 мл концентрованої хлорводневої кислоти. Якщо розчинення неп

Атомна спектроскопія
Атомна спектроскопія– фізичний метод, що грунтується на залежності між складом речовини та випромінюванням чи поглинанням світла у певних умовах. Емісійний спектральний аналіз грун

Атомно-емісійний метод аналізу
Лабораторна робота № 4.1. Визначення калію та натрію в мінеральних водах методом полум'яно-емісійної спектрометрії. Мета роботи: 1. Визначити масов

Спектрофотометрія
Спектрофотометричні методи аналізу базуються на законі Бугера, який виражають рівнянням , де I

Визначення загальної кількості летких фенолів у стічній воді у перерахунку на C6H5OH.
Мета роботи: 1. Ознайомитися з основними етапами методики спектрофотометричного аналізу домішок органічних речовин. 2. Освоїти алгоритм вимірювань на фотометрі. 3. Визначит

Вибрані кінетичні методи аналізу
  У багатьох методах аналізу до стану рівноваги до­водять хі­міч­ні перетворення, за якими аналіт переводять у інші сполуки, що формують вихідний сиг­нал (масу чи об’єм, випромінюванн

Сутнiсть методики
Щоб визначити мiкрокiлькості альдегідiв, використовують ре­ак­цiю окислення п-фенiлендiаміну пероксидом водню, на яку альде­гіди дiють як каталiзатори. Схема механізму реакцiї (за нинiшнiми уявленн

Алгоритм методики
2.1. Прилади й реагенти Фотоелектроколориметр; Секундомiр; Вимiрювальнi колби мiсткiстю 50 мл; Піпетки мiсткiстю 5 мл; Піпетки с подiлками мiсткi

Алгоритм методики
2.1. Прилади та реагенти Фотоелектрокалориметр КФК з мікропроцесором; Вимiрювальнi колби мiсткiстю 50 мл; Пiпетки мiсткiстю 2 мл; Пiпетки з подiлками мiст

Хроматографічні методи аналізу
  У таких процесах розділення компонентів, як екстракція, у випадках, коли коефіцієнти розподілу між фазами для різних компонентів мало відрізняються один від одного, відокремити їх у

Біологічні та біохімічні методи аналізу
Біологічні методи аналізу базуються на тому, що для життєдіяльності; росту, розмноження й взагалі нормального функціонування живих істот необхідне середовище певного хімічного складу. При зміні цьо

Приклади використання біологічних методів для визначення різних сполук
Індикаторний організм Сполука, яку визначають Cmin, P = 0,95 Мікроорганізми мкг/мл

Таблиця 2
Приклади використання ферментів для визначення їх субстратів (I) і інгібіторів (II) Клас ферментів Індикаторна реакція

Неорганічні ліганди
OH‑, гідроксид ‑ іон   H+ lg Kw = { ‑13,997; D H = ‑55,81

Органічні ліганди: аміни
C2H7NO, H2N‑CH2‑CH2‑OH, 2‑аміноетанол H+ lg KH

Органічні ліганди: карбонові кислоти
CH2O2, HCOOН, мурашина кислота; ліганд HCOO‑, форміат-іон H+ lg KH = {

Органічні ліганди: амінокислоти
C2H5NO2, H2N-CH2-COOH, амінооцтова кислота (гліцин); ліганд: H2N-CH2-COO‑, L‑,

Інші органічні ліганди: оксими, тіоли тощо
CH4N2S, тіосечовина H2N-C-NH2 ÷ê S Ag+

Відновні напівреакції
Aglg K(Ag2+ + e‑ Û Ag+) = 32,62 [I=4], Eo = 1,929 B lg K(2 AgO(s) + H2

Індикатори
(а) кислотно-основні індикатори Бромкрезоловий синій, L (синій) ® HL+ (жовтий): lg KH ={ 4,80 [20 о

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги