Генноинженерные биотехнологии

Мнстерство АПК Украни Днепропетровський Державний Аграрний Унверситет Кафедра генетики та розведення Р Е Ф Е Р А Т на тему ГЕННОНЖЕНЕРН БОТЕХНОЛОГ Виконав студент 1 курсу групи В-2-01 Кузнецов Олександр Науковий кервник доц. Халак В Днпропетровськ 2001 З М С Т Вступ. Роздл 1. Генетична нженеря ботехнолог ХХ столття. Роздл 2. Ботехнологчн методи вдтворення скота. Заключення Список використаних джерел.Вступ Генетика - теоретична основа племнно справи.

З допомогою розробляються нов шляхи селекц. До успхв генетики можна вднести досягнення хутрового зврвництва, кольорового каракулеводства, використання генетичних маркерв, бометричних нших методв пдвищення ефективност селекц. Генетика вдноситься до числа точних, що стрмко розвиваються наук. Вона включа досить рзномантн роздли з складною термнологю, генетичною математичною номенклатурою, що представля визначених труднощв у засвонн. Основн етапи розвитку генетики.Ще первсна людина помтила, що корова народжу теля, свиноматка поросят, з зерен пшениц виростають нов зерна.

Це було чи не найперше наукове спостереження схильност живих стот передавати сво властивост нащадкам. Найдавнш правила розпорядження для вдбору худоби розведення майже в незмнному вигляд снували до ХХ ст. Перша, що надйшла до нас, теоря спадковост, була розвинута в п ятому сторчч до нашо ери Гппократом.Згдно з цю теорю нащадки схож з своми батьками тому, що в статевих клтинах знаходяться найдрбнш елементи всх частин тла батька, як здорових, так хворих.

Крм того, Гппократ врив в успадкування набутих ознак. Менш нж через 100 рокв Аристотель довв неспроможнсть уявлень Гппократа. Вн запропонував свою теорю, згдно з якою в статевих клтинах батька знаходяться неготов елементи всх частин тла, а схеми, вдповдно до яких безформенна кров матер повинна формувати нащадкв.Це генальне передбачення Аристотеля було забуте майже на 23 сторччя У середин ХХ ст. з появою еволюцйного вчення Ч. Дарвна пдвищився нтерес до проблеми спадковост мнливост.

Деяк значн бологи того часу висунули клька гпотез щодо механзму спадковост. Найбльшу увагу заслуговують три гпотези. Перша гпотеза тимчасова гпотеза пангенезису Друга гпотеза - доплазми Третя гпотеза зародково плазми У 1865р. Г. Мендель сформулював основн закони спадковост, виходячи з довготривалих дослдв над рослинами гбридами.Проте датою народження генетики вважають 1900 р. рк перевдкриття законв Менделя зразу трьома вченими незалежно один вд одного Г. де Фрзом у Голланд, К. Корренсом у Нмеччин Е.Чермаком у Австр. Визначний генетик М. В. Тимофеев-Ресовський зазначав, що не Г. Менделю належать окрем вдкриття.

Вн вбачив його велич у тому, що, знаючи враховуючи вс ц явища, вдкриття, але точно не проаналзован, вн так поставив сво дослди й опрацював результати, що мг дати точний кльксний аналз успадкування перекомбнування елементарних спадкових ознак в ряд поколнь. З одержаних таким чином експериментальних даних вн змг сформулювати ймоврнсно-ствтисичн комбнаторн закономрност успадкування побудувати гпотезу спадкових факторв чистоти гамет.

У цьому Мендель випередив свй час, став понером справжнього впровадження математичного мислення в бологю створив основу швидкого чтко спрямованого розвитку генетики в нашому вц За свою коротку сторю генетика пройшла деклька етапв розвитку. Перший етап тривав з 1900 по 1912 р. перод трумфально ходи менделзму, тобто повторення пдтвердження законв Менделя на рзних рослинницьких тваринницьких об ктах. У 1906р. цй молодй науц англйський учений В. Бетсон дав назву генетика, а в 1909р. датський генетик В. оганнесен запропонував так основн термни поняття, як ген, генотип фенотип.

Другий етап припада приблизно на 1912 1925 рр. характеризуться створенням ствердженням хромосомно теор в експериментальних роботах американського вченого Т. Меллера на дрозофл.Основн заслуги Моргана другого батька генетики - та його школи полягали у вдкритт закону адитивност лнйного розмщення генв у хромосомах, явища кросинговеру хромосомного механзму визначення стат, розкриття сут зачепленого успадкування, можливост складання карт хромосом.

Третй етап стор генетики, що припада на 1925 1940 рр можна назвати перодом штучного мутагенезу. Про мутац знали ще Ч. Дарвн, Г. де Фрз, А. Вейсман але вони вважали, що мутац зумовлюються якимись суто внутршнми причинами не залежать вд зовншнх факторв.Четвертий етап тривав з 1940р. по 1955р. перод вивчення на бактерях врусах бохмчних фзологчних процесв, як основою спадковост.

О. Евер з спвробтниками на основ дослдв Ф. Гриффта у 1944р. з ясував природу трансформац довв, що носм спадково нформац ДНК хромосом. П ятий етап стор генетики розпочався з 1955р. характеризувався дослдженнями генетичних явищ на молекулярному рвн. Г. Матте, Ф. Крк, С. Очова М. Нренберг у 1964 р. розшифрували генетичний код. У 1961 р. Ф. Жакоб Ж. Моно запропонували схему регуляц блкового синтезу.Роздл 1. Генетична нженеря ботехнолог ХХ столття Генно-нженерн ботехнолог визначатимуть розвиток болог у найближч десятилття.

Ця теза сьогодн вже н в кого не виклика заперечень. Основна деологя наукового напряму, в рамках якого створюються ц технолог ХХ столття, поляга у внесенн змн у генетичний апарат життвих структур з тим, щоб надляти х новими цнними властивостями. На цьому шляху вдкриваються майже необмежен перспективи оцнивши х, цивлзований свт робить ршучу ставку на ботехнолог.Генно-нженерн технолог тсно контактують з клтинними тканинними технологями. В х основ лежить манпуляця генами.

А сама така манпуляця визнача практично все, що ми називамо генною нженерю. Адже будь як ознаки живих органзмв вд спадково функц до синтезу бологчно активних речовин визначаються дезоксирибонукленовою кислотою ДНК, в якй записана нформаця про вс гени. Вважаться, що у людини приблизно 100 тис. генв 30 тис. блкових молекул.Певна длянка нукленово кислоти, в який записана послдовнсть амнокислотних блкв це ген. Причому генв приблизно стльки, скльки сну блкв. Сукупнсть усх генв називаться гномом.

Вдомо, як функцонують приблизно 20 генома. Що робить решта 80 - поки ще невдомо. Найбльше вража та генальна простота, яка лежить в основ збергання реалзац генетично нформац. Однак генетичне кодування тльки здаться простим. нформацйна мнсть ДНК вражаюча.Бохмки пдрахували, що кльксть рзних можливих сполучень названих вище пяти азотистих основ у генах людини визначаться числом 265, за яким стоть 2,4 мльярда нулв Тло людини приблизно мстить1023степени, клтини.

Образно кажучи, в людському органзм закодовано 27 трильйонв книг. Якщо вс гени людини розмстити послдовно, в одну нитку, то вона зможе простягнутися вд земл до Сонця 400 разв Генетична нженеря як галузь науки виникла у 1972 роц, коли стало можливим одержувати будь-як гени тварин, рослин, врусв та нших органзмв вводити будь як гени з одного органзму в нший. Просто так отримати ген ввести його в той чи нший органзм неможливо, оскльки вн буде зруйнований як чужордна генетична нформаця.

Тому для введення генв у клтини рослин, тварин та нших обктв створюються спецальн генн конструкц. Для цього використовують вруси рослин тварин, фаги плазмди. Плазмди це кльцев структури ДНК, як снують у клтинах бактерй, зокрема кишково палички. Недолки плазмдно технолог полягають у тому, що утворений блковий продукт кристалзуться в клтинах кишково палички. щоб його добути, х треба зруйнувати. Це роблять з допомогою ультразвуку.Причому приблизно 20 клтин лишаються незруйнованими.

В нститут молекулярно болог генетики НАН Украни розроблена лямбдофагова технологя. Йдеться про використання врусу лямбда фага, який вража бактер кишково палички. Цей фаг ма кльцеву структуру. В нього вшивають ген, продукт якого необхдно отримати, заражають клтини кишково палички.Перевага фагово технолог поляга в тому, що синтезований блок не кристалзуються, а бактеральн клтини не доводиться руйнувати, щоб добути синтезований блок. Лямбда фаг разом з введеним в нього геном розмножуться, заповню весь простр кишково палички , зрештою, руйну . Як наслдок вдаться вилучити вс сто вдсоткв синтезованого блка. Фагову технологю розробив член-кореспондент НАН Украни В. А. Кордюм.

До реч, на основ лямбдофагово технолог в нститут молекулярно болог генетики НАН Украни було отримано нтерферон людини. Генно-нженерн технолог можна використовувати у будь-якй сфер дяльност.Це сльське господарство, медицина, охорона довклля, фармакологчна промисловсть.

Що ж до манпулювання з генетичним матералом, то сьогодн це вже виршене питання. На будь-якому рвн органзац живо природи можна передати гени одного органзму ншому. Це стосуться врусв, рослин, мкроорганзмв, тварин тощо. Органзми яким введено нов гени, називають транс генними. Бльше того, можна обднати весь генетичний матерал з двох клтин в одну. Для цього з клтини знмають оболонку. Так клтини без оболонки називаються протопластами.Вони мають здатнсть зливатися, при цьому об днуться весь генетичний матерал обох клтин. Псля об днання утворються спльна для протопластв, що злилися, оболонка, з являться клтина-монстр.

Уявимо примром, що одну клтину ми взяли у крокодила, а другу в курки злили х в одну. Отримана клтина це монстр, який не сну в природ, така соб крококурка. Можна з днати клтину людини клтину моркви. На рвн клтини цей монстр мстиме людськ гени гени моркви.Та слава Богу, що з такого гбрида не виросте тварина, але клтини будуть длитися. що найцкавше пд час кожного подлу клтини вилучаться частина генетичного матералу, частина генв чи хромосом, як флогенетичн молодощ.

У процес подлу клтина повертаться до початкового стану, в якому вона перебувала до нженерно-генетичних манпуляцй.Тобто вона виника пд час подлу те, що флогенетично молодоще врешт-решт, усе ста на сво мсця. Коли тльки з явилася можливсть працювати з клтинами генами, то вдразу вдкрилися перспективи для одержання певних лкарських препаратв, скажмо, нсулну. Це надзвичайно актуально для медицини, оскльки на дабет хвор приблизно 10 населення земно кул, тобто 0,5млрд. людей. нсулн традицйно добуваться з пдшлунково залози велико рогато худоби чи свиней.

Якщо у майбутньому орнтуватися тльки на такий шлях його одержання, то няких тварин невистачить для того, щоб задовольнити потреби в цьому препарат. Можна навести простий розрахунок для лкування 750 дабетикв протягом року необхдно забити 23,5 тварини.Це дасть усього лише 450г. нсулну. А використовуючи генно-нженерну технологю, таку кльксть нсулну можна одержати з мкроорганзмв, що нкубуються у дев яти лтровй посудин.

Як це робиться Ген нсулну вшиваться у плазмди, переноситься у кишкову паличку почина в нй працювати, виробляючи нсулн. Собвартсть препарату набагато нижча, нж застарого способу його одержання. Отже, вигода застосування тут генно-нженерно технолог очевидна. Можна отримати не тльки бичачий чи свинячий нсулн, а й людський. Сьогодн це вже роблять.Причому отримувати нсулн да змогу як плазмдна технологя, так фагова.

На баз генно-нженерно технолог виник новий напрям генна терапя. Суть поляга у введенн в органзм змст генв, як перестали працювати чи працюють погано, активних генв. Наприклад, при захворюванн на дабет вводиться ген нсулну, аби вн працював видавав свою продукцю. У дослдах на щурах це дало блискучий ефект. Щурам робили операцю у них видляли пдшлункову залозу. Псля цього тварини вже не виробляли нсулну були приречен на загибель. Але м вводили ген нсулну.Вони жили це означало, що конструкця гену нсулну працю.

Тепер ця конструкця вже передаться на передклнчн та клнчн випробування. Вдкрилися також перспективи використання гена лпопротену високо щльност ЛВЩ, який продуку лпопротед з такою ж назвою. Цей лпопротед пов язаний з таким захворюванням, як нфаркт нсульт у ще нестарих людей приблизно сорокарчного вку. Справа в тому, що з роками часто накопичуться у судинах холестерин. Коли ж в органзм все гаразд, вн виводиться лпопротедом високо щльност.Однак псля 40 рокв у деяких людей ламаються гени лпопротеду.

Цього чистильника судин ста дедал менше, тод може статися нфаркт чи нсульт. На культур клтини на кролях, у яких попередньо викликали висок концентрац холестерину, було доведено, що введення гена ЛВЩ забезпечу зниження холестерину його утримання на нормальному рвн. Це обнадйлв результати, як дають пдстави ставити питання про проведення передклнчних дослджень.Можна навести чимало переконливих прикладв того, як працюють генна терапя генна технологя у медицин.

От, примром, недавно американц видлили з фбробластв людини фактор росту. А нмецьк дослдники використали його для лкування закупорювання судин серця. Адже фактор росту фбробластв сприя швидкому росту судин. Отже, коли його було введено в серце через вену приклене до серцевого м яза, вн сприяв проростанню судин у серцевому м яз. Це да змогу уникати тако операц, як шунтування. нший приклад нтерферон.Це диний ункальний препарат, що використовуться для лкування всх видв врусних захворювань. нтерферону дуже мало у кров людини тварин.

Вн з являться тод, коли в органзм потрапля РНК-вмсний врус. У вдповдь на врусну нфекцю почина синтезуватися нтерферон. Саме тод його можна видлити з кров. Приблизно з двох лтрв кров одержують 1 мкг нтерферону.А якщо ми мамо ген нтерферону, то за допомогою геннонженерно технолог в культуральному середовищ можна одержати з клтин кишково палички набагато бльшу концентрацю нтерферону, нж та, що виника у кров людини у вдповдь на врусну нфекцю.

Дуже перспективним застосування геннонженерно терап проти спадкових захворювань людини. Йдеться про хвороби, з якими надзвичайно важко боротися. Причини багатьох з них ще не вивчен, зрозумло лише, що вони пов язан з спадковими порушеннями якихось генетичних механзмв. Колись академк НАН Украни С.М.Гершензон вважав, що винуватиця появи спадкових захворювань ДНК, яка входить до складу вакцини.Вс вакцини мстять ДНК. нин ставиться завдання одержувати чист вд не вакцини.

Однак з ясувалося, що ДНК не дина винуватиця спадкових захворювань. Тут д й чимало нших, мутагенних, факторв, передусм забруднення навколишнього природного середовища.Адже сьогодн у свт використовуться 85 тисяч хмчних речовин, далеко не вс вони н активуються, багато як потрапляють у повтря, грунт, продукти харчування тощо. Застосовуються генно-нженерн технолог для боротьби проти одн з найнебезпечнших хвороб столття раку. У Балтимор, наприклад, сконструйовано врус, який атаку тльки раков клтини простати.

Щоб зрозумти значення цього досягнення, досить згадати, що у свт близько 80 чоловкв похилого вку хворють на простатит. Одна з найбльших дуже актуальних проблем сучасно болог це розшифрування генетичного коду всх генв людини. Сьогодн розроблено Мжнародну програму з ц проблеми, генетики свту активно працюють над виконанням.Людина ма як мнмум 100 тисяч генв. Коли вдаться розшифрувати хнй генетичний код, це стане основою для лквдац багатьох спадкових та нфекцйних захворювань, вд яких щороку вмирають мльйони людей планети.

Це туберкульоз, маляря, холера, гепатит В. Самостйний напрям генно-нженерних технологй, що ма широкий спектр дослджень це манпуляц з рослинами. Тут генна нженеря досягла справд видатних результатв перед нею вдкриваються велик перспективи. Вже вирощен трансгенн пшениця, кукурудза, соя, картопля, соняшник, рпак та нш рослини. Цим рослинам введен гени, як вдповдають за стйксть проти бльшост пестицидв, гербцидв та отрутохмкатв.Створена в багатьох кранах споживаться стйка проти колорадського жука транс генна картопля.

Вчен-генетики сьогодн наполегливо працюють над проблемами застосування генно-нженерних технологй для очищення забрудненого довклля. Генно-нженерним способом одержано псевдомонаси, що вбирають залишки нафти фенолв у чотири рази активнше, нж вихдн бактер. Дуже цкавий напрям генно-нженерних дослджень це фксаця атмосферного азоту. Адже без азоту рослини не можуть рости з такою швидкстю.Виявилося, у мжклтинному простор дикого рису снують бактер з родини Клепсл, як фксують атмосферний азот передають його рослинам. Ц мкроорганзми вдалося видлити. х привезли в Украну провели експерименти, вводячи х рослинам, як культивуються у нас. ось результат.

Культура гречки псля введення препарату з цих бактерй да врожай 12,3 центнера з гектара, а без препарату 8 центнерв. Озима пшениця вдповдно 52,4 45, ячмнь 50 42, томати 56,8 23 центнери.Вмст блка у зерн збльшуться на 7-10. А рвень нтратв зменшуться у 10-100 разв, радоактивного цезю у 2,5 раза. На основ цих бактерй створено препарат, який сьогодн проходить широк випробування. На нього покладають велик над. Адже вдомо, що азотист добрива спричиняють утворення нтратв у рослиннй продукц, а наш препарат екологчно чистий.

Актуальний напрям генно-нженерних дослджень це виробництво продуктв харчування у сльському господарств.Вже створено вектори для дводольних та однодольних рослин, в як можна вводити будь-як гени. Виведено новий сорт кукурудзи з високим вмстом блка. У Бразил генетики працюють над програмою Суперквасоля. Передбачаться, що гбрид квасол та американського Гороха буде вдалим поднанням цнних харчових властивостей забезпечить жею 500 млн.чоловк у Пвденнй Америц.

Формуються зовсм несподван напрями дослджень. Наприклад, реальна перспектива використання нових джерел енерг. Водорост, як мстять 70 вуглеводнв це фактично повноцнне пальне. Ареал х поширення австралйськ озера.Завдання генно нженер пдвищити вмст вуглеводнв у цих водоростях. Ще один цкавий об кт гени фотосинтезу.

Йдеться про перетворення свтла на вуглеводень. Тут безмежне поле дослджень для генетикв. А от усм нам знайом свтлячки. Виявляться, з хньою допомогою можна зробити лхтар. У Япон навть прийнято п ятирчний план створення лхтаря на основ люциферин-люцеферазно реакц. В нього вкладено 1,8 мльярда н. Японц збираються видлити гени свтлячкв, що вдповдають за цю реакцю, ввести х у дерева, як з настанням сутнок свтитимуться замсть лхтарв.У такий спосб можна заощадити чимало електроенерг.

З використанням клтинно тканинно ботехнолог у багатьох лабораторях свту ведуться роботи з метою створення штучних органв. Завдяки генно-нженерним методам з явилися форми бактерй, як вилуговують з збднених руд залишки урану, вн переводиться у розчинний стан дал концентруться. Подбн розробки ведуться в Укран, зокрема в нститут колодно хм т хм води НАНУ, але не з ураном, а з золотом.Золото добуваться з збднених руд Мужвського родовища у Закарпатт.

Бактер здйснюють селективну гетеро коагуляцю з частинками золота. Ця розробка зарестрована як вдкриття у 1986 роц. Застосування дано технолог дало змогу торк Мужвськй збагачувальнй фабриц одержати десятивдсотковий прирст золота. Востину генно-нженерн технолог вдкривають перед людством небачен перспективи. Роздл 2. Ботехнологчн методи вдтворення скота.Ботехнологя це наука про використання бологчних процесв для практичних цлей. Багато хто з бологчних прийомв уже знайшли широке практичне застосування у тваринництв, нш ще не вийшли з стн лабораторй, але вже в найближчому майбутньому докорнно можуть змнити систему розведення тварин додати м зовсм новий напрямок.

Найбльш яскравим прикладом використання ботехнолог у тваринництв метод штучного заплднення. Вн дозволив у порвняно короткий термн рзко пдвищити генетичний потенцал сльськогосподарських тварин, особливо у велико рогато худоби, овець коней, трохи менш масштабно у свиней птаха.На жаль, останнм часом у нашй кран ослабнула увага до цього прогресивного прийому.

У результат йде помтне зменшення вдсотка заплднення велико рогато худоби, свиней до вкрай низького рвня знизилося заплднення овець. Безсумнвно, що одна з основних причин це руйнування в останн роки органзацйних форм ведення тваринництва. Не менш важлива причина вдставання втчизняного тваринництва у використанн сучасних ботехнологй. Низька рентабельнсть тваринництва обумовлена безплднстю.Точно встановлено, що затримка плдного заплднення корови, починаючи з 89-100 днв псля отелення, супроводжуться щоденним недоодержанням 10-13 кг молока до моменту плдного заплднення.

Неважко бачити, який економчний збиток це приносить господарствам. Аналогчн економчн втрати спостергаються у свинарств, де значна частина свиноматок не приходить в охоту в перш дн псля вдбрання поросятчи плдно не осеменяться, а на хн отримання йдуть непродуктивн витрати.Разом з тим, в останн роки розроблений цлий ряд ботехнологчних прийомв, що дозволяють до мнмуму скоротити економчн утрати вд безплдност тварин.

Це насамперед прийоми синхронзац стимуляц полово охоти. Метод синхронзац охоти у тварин да можливсть регулювати час приходу в охоту й овуляцю у групи тварин у визначений термн. Синхронзаця охоти у корв телиць проводиться шляхом нкцй аналогв простагландина 2-альфа эстрофана, антипроста,клопростенола й нших. Застосовують дв схеми обробки тварин простагландином однократну дворазову.Псля однократно обробки охоту виявляють приблизно 60 тварин, яких осеменяють через 2-3 доби псля обробки, а що залишилися обробляють простагландинами повторно через 10-12 днв осменяють також у наступн 2-3 дня в мру приходу в охоту.

Заслугову на увагу наступна схема обробки корв простагландином. Фахвц ферми визначають мнмальний нтервал мж отеленням першим заплдненням корв. Примром, якщо за мнмальний промжок часу мж отеленням першим заплдненням приймають 50-60 днв, те день обробки простагландином день 1 буде включати всх корв, що отелилися 50-56 чи 60-66 днв назад.

Усм коровам уводять простагландин у день 1 осменяють х у мру приходу в охоту. Корв, що не будуть заплднен до 8-го дня, повторно обробляють простагландином одночасно з новою групою корв, вдбраних для першо обробки в обраний термн псля отелення. Спостереження за коровами з метою виявлення охоти ведуть до 15-го дня. Корв, що не прийшли в охоту в початковий термн, обстежу ветлкар для виявлення порушень функц репродуктивних органв.Методи синхронзац полово охоти у свиней дають можливсть краще органзувати систему виявлення охоти заплднення тварин, рацонально розподлити час гормонально обробки заплднення по робочих днях, ефективнше використовувати виробнич примщення , у кнцевому рахунку, забезпечити з високою точнстю проведення всх технологчних процесв виробництва продукц.

Для синхронзац охоти в статевозрлих ремонтних свинок гальмують плин полового циклу у визначено групи свиней на стад проэструса шляхом обробки прогестероном чи його аналогами.Тут як би мтуться дя прогестерона пд час природного полового циклу.

Псля припинення д прогестерона це гальмування припиняться, ус свинки в груп, що знаходяться на однй стад полового циклу, у проэструсе одночасно виявляють охоту й овуляцю.Найбльш розповсюдженим у даний час препаратом для синхронзац охоти у свиней регумейт, що вводять з кормом у доз 20 мг протягом 18 днв. Ефект синхронзац охоти пдвищуться, якщо через 24 години псля останнього введення регумейта инцирують 600-800 ИЕ СЖК. Синхронзаця охоти у кобил досягаться однократною нкцю простагландина протягом трьох днв, якщо проводиться пд час сформованого жовтого тла. Як в корови, жовте тло кобили несприйнятливе до д простагландина в перш пять днв полового циклу.

Однак овуляця в кобил пд дю простагландина синхронзуться менш точно. Внутршньовенне введення ХГ виклика дючу овуляцю в кобил завдяки цьому скорочу число заплднень в одну охоту при одночасному пдвищенн заплднюваност.Подолання сезонного неглибокого анэструса в кобил досягаться 7-10- денними нкцями прогестерона.

Великий нтерес представля контроль часу пологв ботехнологчними методами. Органзаця спостережень за процесом пологв у точно призначений термн значно знижу втрати немовлят. Найбльше успшно цей прийом застосовуться у свинарств. Викликання пологв у групи свиней у точно призначений термн досягаться застосуванням простагландинов.Через те, що рст плодв у свиней продовжуться до 115-го дня вагтност, штучне викликання пологв проводиться не ранше 113-го дня супоросност.

У бльшост оброблених тваринних пологв починаються в середньому через 24-5 годин псля нкц у 95 з них пологи проходять протягом 36 годин. Останн два десятилття ознаменувалися активною розробкою нових ботехнологчних прийомв до розведення тварин, а саме, трансплантац ембронв, заплднення яйцеклтин поза органзмом, клонування ембронв одержання трансгенних тварин.Останнм часом у звязку з успхами в розробц методу клонування тварин з використанням соматичних клтин, заслугову на увагу проведення трансфекц цих клток чужордним геном, а потм використання х як джерела ядра пересадження.

Це забезпечить бльш ефективне одержання трансгенних ембронв тварин.Обговорюються клька областей застосування трансгенних сльськогосподарських тварин пдвищення швидкост росту зниження вдкладення жиру в туш, резистентнсть до хвороб, яксть тваринницько продукц створення тварин-продуцентв коштовних бологчно активних речовин, головним чином, людських лкарських блкв. У 1982 роц були отриман перш трансгенн миш з геном гормону росту, у яких спостергалося чотириразове збльшення швидкост росту подвоння кнцево живо маси. На противагу результатам, отриманим на мишах, у трансгенних свиней з геном гормону росту не спостергалося аналогчного прискорення росту.

Тльки при згодовуванн трансгенним свиням рацону з пдвищеним змстом протену 18 замсть 16 у них були на 16,5 бльш висок середньодобов прирости ваги. Однак у трансгенних свиней зафксоване бльш нж дворазове зменшення товщини шпику в порвнянн з контрольними свинями.

Розходження по швидкост росту мж трансгенними мишами свинями порозумваються тим, що на використовуваних мишах не вели селекцю по хнй швидкост росту, а на свинях протягом багатьох поколнь таку селекцю вели тому генетичний потенцал росту, очевидно, знаходиться недалеко вд потенцйного плато свиней. Одержання трансгенних тварин, стйких до захворювань, представляться в даний час бльш перспективним, чим збльшення продуктивност.Незважаючи на те, що резистентнсть до ряду захворювань полгенна ознака, маються механзми резистентност, що рунтуються на одиничних генах це уселя впевненсть в успху використання трансгенних тварин, стйких до захворювань.

Вдомо, що чи проникненню розмноженню патогенв перешкоджають, головним чином, имунн механзми. У звязку з цим становить нтерес створення трансгенних тварин, продуцирующих рзн речовини, що володють мунологчними здбностями.Вдом окрем гени, вдповдальн за стйксть до рзних захворювань ген Нх мишей резистентност до врусу грипу, ген стйкост до диаре немовлят-поросят ген, що регулю змст лактоферина в тканинах молочно залози, що пдвищу опрнсть до маститу.

Великий нтерес представля одержання трансгенних тварин, що мстять антизначеневий ас ген проти визначених врусв.Механзм д складаться в експрес ас РНК у клтках наступнй гбридизац з значеневим РНК. Це приводить до ингибировання реплкац врусного генома. У Ботехцентр Россльгоспакадем отриман трансгенн кролики з геном ас РНК проти лейкозу велико рогато худоби.

Продемонстровано стйксть цих тварин до врусу лейкозу. Перенос ц розробки на велику рогату худобу мало б величезне народногосподарське значення, тому що вдсоток зараження врусом лейкозу тварин цього виду високий. Найбльша увага останнм часом придляться одержанню трансгенних тварин, продуцируючих з молоком бологчно активн речовини. Використання трансгенних тварин у якост бореакторв важливих рекомбнантних блкв ма ряд переваг у порвнянн з мкроорганзмами.Цлий ряд блкв не може продуцироватися мкроорганзмами у свой активнй форм, тому що в бактерях не вдбуваться до кнця або не завершуються посттрансляцйн модифкац, що знижу бологчну активнсть блкв. При цьому виникають труднощ при очищенн блка через те, що мкроорганзми не видляють синтезований блок у середовище, а акумулюють його в цитоплазм. Найбльших успхв в одержанн трансгенних тварин для виробництва лкарських блкв людини досягла фрма Джинзайм Трансгенетикс США, де отримано близько 30 лкарських блкв людини, а 14 з них з концентрацю не менш 1 г на лтр молока.

Це приблизно в десять разв перевищу рвень виробництва блка в традицйних клтинних системах.

Таким чином, багато як ботехнологчн прийоми знайшли широке практичне застосування у тваринництв використовуються з великим економчним ефектом. Можна сподватися, що наступною найбльш помтною ботехнологчною розробкою стане клонування тварин, що докорнно змнить традицйн методи розведення.Ще бльш значним ботехнологчним прийомом буде одержання трансгенних тварин, як для цлей змни продуктивност й нших якостей тварин, так для використання в якост бореакторв дешевих людських лкарських блкв. Заключення.

Ботехнологя одним з проритетних напрямв, як забезпечують прискорення науково-технчного прогресу.Нова ботехнологя сформувалась на баз молекулярно болог клтинно та генетично нженер, що розвиваються швидкими темпами, широкого використання методв бохм, боорганчно хм та нших наук. Сьогодн нову ботехнологю використовують при виршенн багатьох практичних питань, щодо пдвищення ефективност охорони здоров я, збльшення продовольчих ресурсв забезпечення господарств сировиною, створення використання рентабельних поновлювачв джерел енерг безвдходних виробництв, зменшення шкдливих антропогенних впливв на навколишн середовище та в нших галузях.

Основне завдання ботехнолог це виробництво бологчно активних речовин для задоволення потреб охорони здоров я, а також галузей агропромислового комплексу в таких обсягах з такою собвартстю, як дають можливсть виробленй ботехнологчнй продукц бути конкурентноздатною.

Список використаних джерел. 1. Айала Ф. Введение в популяционную и волюционную генетику Пер. с англ М. Мир, 1984. 232 с. 2. Генетика сльськогосподарських тварин В.С.Коновалов, в.П.Коваленко, М.М. Недвига та н К. Урожай, 1996. 432 с. 3. Мацука Г. Горизонти геннонженерних ботехнологй. Всник НАНУ, 1, 2000. 4. Прокофьев М.И. Перспективы использования биотехнологии в животноводстве.Зоотехния, 4, 1999. 5. Проценко М.Ю. Генетика Пдруч. К. Вища шк 1994. 303 с. 6. Тарасенко Н.В. Биотехнологические методы воспроизведения скота.

Зоотехния, 4, 2001.