Поняття та система кримінально-правових засобів впливу на осіб, які вчинили злочини - раздел Право, КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ Аналіз Навчальної Та Наукової Літератури З Проблем Кримінального Права Надав ...
Аналіз навчальної та наукової літератури з проблем кримінального права надав можливості дійти висновку про відсутність у понятійному апараті науки кримінального права поняття засобів кримінально-правового впливу. За сучасним тлумачним словником української мови під засобом слід розуміти: 1) спеціальну дію, що дає можливість зробити щось, досягти чого-небудь; спосіб; 2) те, що служить знаряддям в якійсь діяльності, справі[226]. При цьому вплив розглядається як здатність вносити певні зміни, втручатися у розвиток чогось, когось, хід подій тощо; наслідки такого втручання[227].
Термін «засіб» застосовує Н. М. Пархоменко при розгляді питання про юридичну відповідальність та державний примус. На його думку, юридична відповідальність є одним із примусових засобів впливу[228]. До видів примусових засобів Н. М. Пархоменко відносить заходи запобігання, що застосовуються для запобігання та припинення правопорушень… Вони мають правовий характер, здійснюються за наявності певних підстав[229].
У разі розгляду дій та способів як певної сукупності, тобто в їх взаємозв’язку (одночасності реалізації), доцільнішим є використання терміна «заходи» впливу. За формулюванням сучасного тлумачного словника української мови захід – це сукупність дій або способів для досягнення або здійснення чого-небудь[230].
О. В. Козаченко під кримінально-правовими заходами розуміє передбачені Кримінальним кодексом (Загальною і Особливою частинами) засоби впливу на поведінку особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, з метою реалізації як цілей кримінальної відповідальності та покарання, так і з метою відновлення порушеного права, надання медичної допомоги, виправлення тощо[231].
Звичайно, у суто етимологічному плані «засіб» відноситься до розряду термінів, що, суворо кажучи, не є чітко відособленою значеннєвою одиницею. Але зміст того чи іншого слова найчастіше пов’язаний зі значенням інших слів, у поєднанні з якими воно вживається. Коли значення терміна прив’язано незримими нитками до певної асоціації слів, межі між їх зв’язками і лексичними значеннями як би розмиті. При використанні таких м’яких, розмитих структур мови треба враховувати, наскільки необхідні розмежування і рівнобіжне застосування тих чи інших термінів для того, щоб точніше і повніше відобразити явище, яке визначається як таке, що має складний зміст. Саме тоді яскравіше висвітлюється доцільність розгляду зазначених вище засобів до якості взаємодоповнюючих компонентів запобігання вчиненню злочинів.
Уся система засобів знаходиться в постійному робочому стані: правотворчий орган при регулюванні суспільних відносин, що виникають у зв’язку з вчиненням злочинів конкретними особами, з урахуванням їх особливостей бере з неї все те, що найкраще підходить для досягнення завдань законодавства України про кримінальну відповідальність.
Кримінально-правові засоби різноманітні за своєю правовою природою і суб’єктами їх застосування, тому втручатися у злочинність можуть, на наш погляд: суд (наприклад, у разі звільнення від кримінальної відповідальності, призначення покарання, звільнення від покарання та його відбування тощо), правоохоронні органи (під час затримання особи, яка вчинила злочин), окремі громадяни (у стані необхідної оборони)[232].
Отже, кримінально-правові засоби впливу на осіб, які вчинили злочини, – це спеціально передбачені КК України певні способи втручання держави в особі суду та правоохоронних органів, а також окремих громадян у злочинність з метою запобігання вчиненню ними нових злочинів. Указана мета досягається у тому числі за допомогою їх виправлення, що є кінцевим результатом реалізації щодо цих осіб кримінальної відповідальності та інших засобів, передбачених Кримінальним кодексом.
Таке визначення поняття кримінально-правових засобів впливу на осіб, які вчинили злочини, в літературі дано вперше, але його аналіз дозволяє виділити і розглянути основні ознаки цих засобів.
Перша ознака кримінально-правових засобів впливу на осіб, які вчинили злочини, характеризується тим, що зазначені засоби мають бути передбачені і чітко регламентовані КК. Це пов’язано з тим, що в цьому проявляється принцип законності для кримінального права, який прийнято виражати латинською формулою nullum crimen, sine lege – немає злочину без вказівки на це в законі. Як не може бути кримінально-правових наслідків вчинення злочину, не передбачених КК. Тільки закон про кримінальну відповідальність визначає, яке суспільно небезпечне діяння є злочином. Інакше кажучи, кримінальна відповідальність, покарання та інші кримінально-правові засоби впливу можуть мати місце лише за те конкретно вчинене особою діяння, що зазначене як злочин в Особливій частині КК. У ч. 1 ст. 2 КК України встановлено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого законом про кримінальну відповідальність. Тому, якщо яке-небудь діяння прямо в КК не передбачено як злочин, його вчинення ні за яких умов не може тягти за собою кримінальну відповідальність, покарання та інші кримінально-правові засоби впливу. Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено (ч. 4 ст. 3 КК).
Друга ознака кримінально-правових засобів впливу на осіб, які вчинили злочини, пов’язана з тим, що важливим завданням правової держави є охорона основних суспільних відносин від злочинних посягань. Його виконання, в першу чергу, цілком залежить від визначення того, які суспільно небезпечні діяння є злочинними і які покарання та інші кримінально-правові засоби застосовуються до осіб, які їх вчинили (ст. 1 КК). І тому важливою ознакою розглядуваних засобів, що визначає їх соціальний зміст, є забезпечення стану захищеності найважливіших інтересів особи, суспільства і держави від злочинів. Вони мають виконати завдання належної охорони життя, здоров’я, честі, гідності, недоторканості і безпеки людини як найвищої соціальної цінності, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань і виступати засобами боротьби з ними.
Третя ознака кримінально-правових засобів впливу на осіб, які вчинили злочини, полягає в тому, що їх призначення – активне втручання у злочинність, щоб змінити її показники, зменшити вплив на суспільство злочинів різної спрямованості, усунути можливість криміналізації певних сфер громадської діяльності.
Четвертою ознакою розглядуваних засобів слід визнати те, що ці засоби мають змінити установки осіб, які вчинили злочини, або на соціально корисні, або на соціально нейтральні, що є запорукою відмови особи від злочинного способу життя.
П’ята ознака – право на застосування кримінально-правових засобів впливу надається відповідним суб’єктам, коло яких визначається КК України. Так, відповідно до ч. 4 ст. 44 КК звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Згідно з ч. 2 ст. 36 КК кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади[233].
Шоста ознака – розглядувані засоби застосовуються виключно до осіб, які вчинили злочини, а у разі необхідної оборони до особи, яка посягає на охоронювані законом права та інтереси особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання.
Остання ознака кримінально-правових засобів впливу на осіб, які вчинили злочини, виявляється в їх особистому характері. Це означає, що застосування вказаних засобів можливе тільки щодо самого винного. Вони не можуть бути застосовані до інших осіб, навіть близьких родичів. Наприклад, ізоляції підлягає особисто засуджений до позбавлення волі; конфіскації підлягає тільки майно, що належить особисто засудженому, затримати можна лише особу, яка вчинила злочин.
Отже, викладені ознаки дозволяють визначити саме ті кримінально-правові засоби, що складають певну систему засобів впливу на осіб, які вчинили злочини, передбачену законом України про кримінальну відповідальність і покликану протидіяти злочинності.
Практично кожен об’єкт може бути розглянутий як система. Основні системні принципи: цілісність – принципова незвідність властивостей системи до суми властивостей складових її елементів і невиводимість з останніх властивостей цілого, залежність кожного елемента, властивостей та відносин системи від його місця, функцій тощо всередині цілого; структурність – можливість опису системи через установлення її структури, тобто мережі зв’язків і відносин системи, обумовленість поведінки системи поведінкою її окремих елементів і властивостями її структури; взаємозалежність системи і середовища; ієрархічність – кожний компонент системи у свою чергу може розглядатися як система, а ця система є одним із компонентів ширшої системи; множинність опису – завдяки принциповій складності кожної системи її адекватне пізнання вимагає побудови безлічі різних моделей, кожна з яких описує лише певний аспект системи тощо[234].
Отже, система кримінально-правових засобів впливу на осіб, які вчинили злочини, представляє собою сукупність спеціально передбачених КК України певних способів втручання держави в особі суду та правоохоронних органів, а також окремих громадян у злочинність з метою запобігання вчиненню ними нових злочинів, а також їх виправлення. Ці засоби знаходяться у взаємних відносинах і зв’язках один з одним, що утворюють певну цілісність, єдність.
Виникає дуже складне питання щодо віднесення тих чи інших засобів кримінально-правового впливу до цієї системи. Аналіз наукової та навчальної літератури свідчить про відсутність згадки про таку систему. В.К. Грищук, обмежується лише перерахуванням кримінально-правових засобів впливу, до яких він відносить:
– звільнення від кримінальної відповідальності (статті 44–49, 97 КК);
– покарання (статті 50–73, 98–103 КК);
– звільнення від покарання (статті 74, 83–87 КК, а також ч. 7 п. 8 Постанови ПВСУ “Про практику призначення судами кримінального покарання” від 24 жовтня 2003 року № 7);
– звільнення від відбування покарання (статті 2, 75, 79–81, 83; ч. 2 ст. 84, статті 86, 87, 104, 106, 107 КК; Закон України “Про застосування амністії в Україні” від 01.10.96 р.; статті 2, 5 “Положення про порядок здійснення помилування” від 19.07.2005 р.);
– пом’якшення покарання: а) заміна покарання більш м’яким; б) заміна невідбутої частини покарання більш м’яким;
– судимість (статті 88–91, 108 КК);
– примусові заходи медичного характеру та примусового лікування (статті 92–96 КК);
– примусові заходи виховного характеру (статті 97, 105 КК)[235].
На нашу думку, система кримінально-правових засобів повинна включати як свої підсистеми чотири групи заходів. Перша з них –різні види заохочення у кримінальному праві (добровільна відмова при незакінченому злочині (ч. 2 ст. 17); добровільна відмова співучасників (ч. 2 ст. 31); обставини, що виключають злочинність діяння (ч. 1 ст. 36, ч. 1 ст. 39, ч. 1 і 2 ст. 43); звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45); звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46); звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки (ст. 47); звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки (ст. 48); звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49); обставини, що пом’якшують покарання (з’явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину; добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди; вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності; виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених КК (пп. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 66), призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом у разі сукупності вищезазначених пом’якшуючих обставин (ст. 69), призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання (ст. 691); звільнення від покарання та його відбування (ч. 4 ст. 74), звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75); правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 2 ст. 78); звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ч. 4 і 5 ст. 79), умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81), заміна невідбутої частини покарання більш м’яким (ст. 82), звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ч. 4 і 5 ст. 83), звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування (ст. 85–87), зняття судимості (ст. 91), звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру щодо неповнолітніх (ч. 1 ст. 97), звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо неповнолітніх (ст. 104), звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру щодо неповнолітніх (ст. 105), умовно-дострокове звільнення від відбування покарання щодо неповнолітніх (ст. 107). До заохочувальних норм позитивної посткримінальної поведінки належать спеціальні види звільнення особи від кримінальної відповідальності після вчинення нею злочинів, передбачених: ч. 2 ст. 111 «Державна зрада», ч. 2 ст. 114 «Шпигунство», ч. 3 ст. 175 «Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших, установлених законами виплат», ч. 4 ст. 212 «Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)», ч. 4 ст. 2121 «Ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»; ч. 2 ст. 255 «Створення злочинної організації», ч. 2 ст. 2583 «Створення терористичної групи чи терористичної організації», ч. 6 ст. 260 «Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань», ч. 3 ст. 263 «Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами», ч. 4 ст. 289 «Незаконне заволодіння транспортним засобом», ч. 4 ст. 307 «Незаконні виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збування наркотичних засобів або психотропних речовин», ч. 4 ст. 309 «Незаконні виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту», ч. 4 ст. 311 «Незаконні виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збування прекурсорів», ч. 5 ст. 321 «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів», ч. 3 ст. 369 «Давання хабара»).
Друга група заходів включає систему покарань як каральну реакцію держави на вчинення злочину з метою виправлення засудженого і запобігання нових злочинів.
Третя група заходів – система засобів безпеки в кримінальному праві – примусові заходи лікування, що мають некаральну сутність і застосовуються не за вчинення злочину, а у зв’язку з вчиненням забороненого законом про кримінальну відповідальність суспільно небезпечного діяння до осіб, які його вчинили, з метою забезпечення їх безпеки для себе і для суспільства в цілому, їх лікування, ресоціализації тощо.
До четвертої групи заходів слід віднести судимість як кримінально-правовий засіб впливу на осіб, які вчинили злочини і відбули призначене судом покарання.
Аналізуючи запропоновану систему кримінально-правових засобів впливу, можна дійти висновку, що покарання не є ні єдиним, ні навіть головним кримінально-правовим засобом протидії злочинним проявам. Різні види заохочення – це не винятки з «правила», а реальні альтернативи кримінальній відповідальності і (чи) покаранню – самостійні і дуже важливі, у багатьох випадках навіть кращі способи кримінально-правового впливу. Так, сукупний обсяг застосування альтернативних покаранню засобів кримінально-правового впливу в судовій практиці України помітно перевищує обсяг застосування передбачених ст. 51 КК видів покарань[236]. Один тільки вид таких засобів – звільнення від відбування з випробуванням застосовується відносно більше половини осіб, засуджених судами України. До того ж і політика держави у сфері протидії злочинності все більше орієнтується на гнучке поєднання покарання та інших засобів кримінально-правового впливу, що не є покаранням, з перевагою на користь останніх.
Тому нами пропонується усунути протиріччя, закладені у Кримінальному кодексі України, сформулювавши ч. 2 статті 1 КК таким чином: «Для виконання завдань, передбачених частиною першою цієї статті, Кримінальний кодекс України визначає суспільно небезпечні діяння, що визнаються злочинами, і покарання та інші засоби кримінально-правові впливу, що застосовуються до осіб, які їх вчинили.» Крім того, на наш погляд, слід нормативно врегулювати не тільки поняття, зміст, мету покарання, їх види, порядок та умови призначення, але й також вирішити аналогічні питання відносно всіх інших засобів кримінально-правового впливу.
Для цього Кримінальний кодекс необхідно доповнити статтями 11 і 12 такого змісту:
«Стаття 11. Поняття засобів кримінально-правового впливу
1. Засоби кримінально-правового впливу, передбачені цим Кодексом, є реакцією держави на порушення встановлених ним кримінально-правових норм. Засоби кримінально-правового впливу застосовуються до особи, яка вчинила передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дію або бездіяльність), і полягають у передбаченій цим Кодексом негативній, справедливій і невідворотній оцінці (засудженні) вчиненого діяння та особи, яка його вчинила, а також у необхідних випадках – у позбавленні чи обмеженні прав і свобод цієї особи.
2. Засоби кримінально-правового впливу застосовуються з метою зміцнення законності і правопорядку, запобігання злочинам, а також виховання громадян у дусі неухильного додержання Конституції України та інших законів.
Стаття 12. Види засобів кримінально-правового впливу
Видами засобів кримінально-правового впливу є:
1) передбачені статтями 17 і 31 випадки добровільної відмова від доведення злочину до кінця;
2) передбачені пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 66 цього Кодексу обставини, що пом’якшують покарання;
3) передбачені статтями 36, 39 і 43 цього Кодексу обставини, що виключають злочинність діяння;
4) передбачені статтями 69 і 691 цього Кодексу випадки призначення більш м’якого покарання, ніж встановлено це законом;
5) передбачені в розділах IX і XV цього Кодексу підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності;
6) передбачені в розділах XII і XV цього Кодексу підстави та умови звільнення від покарання;
7) передбачені в розділі XV цього Кодексу примусові заходи виховного впливу, що застосовуються до осіб, які вчинили злочин до моменту досягнення ними неповноліття;
8) передбачені в розділах X і XV цього Кодексу види покарання;
9) передбачені в розділі XIV цього Кодексу примусові заходи медичного характеру та примусове лікування;
10) судимість.»
Все темы данного раздела:
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВТК
– Виправно-трудовий кодекс
ДДУПВП
– Державний департамент України з питань виконання покарань
ПЕРЕДМОВА
Кримінальне право України є однією з провідних галузей національного права. Вивчення його основних положень передбачено навчальними програми підготовки юристів незалежно від вищого навчального закл
Поняття кримінального права, його предмет і метод
Кримінальне право є однією з провідних та самостійних галузей українського права. Воно значно відокремлюється від інших галузей права, маючи при цьому свій власний предмет правового регулювання і м
Завдання кримінального права
Основним завданням закону про кримінальну відповідальність, а разом з тим й кримінального права є правове забезпечення охорони. Воно виконується завдяки притаманному лише кримінальному праву методу
Принципи кримінального права
Кримінальному праву України, як і будь-якій іншій галузі права, притаманні певні принципи – це основні, провідні засади, ідеї, які закріплені в нормах права і визначають побудову всієї галузі права
Зв’язок кримінального права з іншими галузями права
КПР нерозривно пов’язане з іншими галузями українського права (конституційним, цивільним, адміністративним), а також з міжнародним правом та використовує положення інших наук.
Найбільшою м
Наука кримінального права
Наука кримінального права розуміється як сукупність (система) пануючих у суспільстві на сучасному етапі його розвитку поглядів, ідей, концепцій і теорій щодо самого КПР, шляхів і засобів протидії з
Інститути кримінального права
Правовий інститут це відособлений комплекс правових норм, що є специфічною частиною галузі права і регулює різновид певного виду суспільних відносин. На відмінну від галузей права правовий інститут
Поняття та значення кримінально-правової політики України
В останні роки в Україні був здійснений перехід до принципово нових суспільних відносин, що викликав необхідність кардинальних перетворень у кримінально-правовій сфері. Зміст їх полягає в застосува
Форми реалізації кримінально-правової політики
Формами реалізації кримінально-правової політики є законодавча, інтерпретаційна, правозастосовча діяльність держави, а також діяльність державних органів, громадських, наукових, навчальних організа
Поняття та значення Закону України про кримінальну відповідальність
Закон займає основне місце в системі нормативно-правових актів[39]. Відомо, що закон – це нормативний акт, прийнятий в особливому порядку парламентом – Верховною Радою України або всеукраїнським ре
Структура Закону про кримінальну відповідальність
Закони про кримінальну відповідальність систематизовані і поділяються в КК України на Загальну та Особливу частини, що пов’язані між собою і утворюють нерозривну єдність. Так, не можна застосувати
Тлумачення Закону про кримінальну відповідальність
Одним із найважливіших моментів під час відправлення правосуддя в кримінальній справі є визначення судом кримінально-правових ознак вчиненого винним діяння, тобто кваліфікація злочинів. Як свідчить
Принципи чинності Закону України про кримінальну відповідальність у просторі
КК України передбачає просторову юрисдикцію ЗКВ. Чинність ЗКВ у просторі визначається на підставі таких принципів: 1) територіального; 2) громадянства (національного); 3) універсального (космополіт
Чинність Закону про кримінальну відповідальність у часі
Будь-який закон в державі приймається виходячи з економічних, політичних, соціальних та інших потреб суспільного життя, тобто закон приймається коли в цьому є потреба. Цей закон діє, з часом змінює
Загальне поняття злочину
Однієї з основних категорій кримінального права, що пронизує усі його діагоналі, є поняття злочину. Це поняття дозволяє визначити основні ознаки кримінального делікту[77], а також знайти чіткі крит
Ознаки злочину
Як правове явище злочин характеризується сукупністю певних ознак, що відображають його найважливіші сторони. Ознаки злочину прямо випливають з його законодавчого визначення і є обов’язковими. Відсу
Малозначне діяння, що не представляє суспільної небезпеки
Вище ми звертали увагу на соціальну природу злочину, що не просто передбачається Кримінальним кодексом, але представляє високий ступінь суспільної небезпеки, заподіюючи шкоду охоронюваним законом с
Поняття і види категорій злочинів
Палітра проявів і форм суспільно небезпечної діяльності людини дуже широка. У цьому зв’язку законодавство про кримінальну відповідальність передбачає широкий перелік злочинних діянь, що відрізняють
Злочини та інші правопорушення
Злочин є різновидом правопорушення, однак його слід відрізняти від цивільно-правових деліктів, адміністративних і дисциплінарних правопорушень.
Головною відмінністю злочину від інших право
Поняття і значення складу злочину
У попередній лекції нами були розглянуті питання поняття та ознак злочину, що визначають загальні властивості злочинної діяльності. Однак для того, щоб покласти на особу кримінальну відповідальніст
Ознаки та елементи складу злочину
Злочини відрізняються один від одного конкретними протиправними діями (бездіяльністю), наслідками, які від них настають, тощо. Наприклад, вбивство відрізняється від крадіжки. Але будь-який злочин м
Таблиця 1
Ідеальна (теоретична) структура складу злочину
Складові частини складу злочину (його елементи)
Ознаки складу злочину
Таблиця 3
Загальна конструкція та конкретний зміст складу грабежу
Елементи складу злочину
Загальна конструкції складу злочину (обов’язкові ознаки)
Види складів злочину
Усі конкретні склади злочинів, передбачені ОЧ КК, поділяються на певні групи за якоюсь істотною ознакою. Класифікація складів злочину має своїм завданням виявити загальні закономірності їх конструю
Склад злочину і кваліфікація
Необхідною передумовою правильного та ефективного застосування норм КК є кваліфікація[94] злочину, у процесі якої обставини вчиненого діяння співвідносяться з ознаками певного складу злочину. Для т
Поняття і значення об’єкта злочину
Будь-яке злочинне діяння має свій об’єкт посягання, якому у процесі його вчинення заподіюється істотна шкода. Вчиняючи кримінальний делікт, винний впливає на охоронювані ЗКВ суспільно значущі відно
Види об’єктів злочинів
Суспільні відносини, взяті під охорону ЗКВ, за своєю суттю неоднорідні. Ця обставина дає підставу поділити об’єкти злочинів на різні види, а також можливість спочатку необхідним чином описати об’єк
Предмет злочину. Потерпілий від злочину
Охоронювані законом про кримінальну відповідальність суспільні відносини, що утворюють зміст об’єкта злочинного посягання завжди виникають з приводу певного суспільно значущого інтересу чи блага. У
Поняття і значення об’єктивної сторони злочину
Будь-яке злочинне посягання, певним чином впливаючи на матеріальний світ, має свою зовнішню сторону. Як кримінальний делікт розглядається тільки діяння, що знаходить своє відображення в зовнішньому
Суспільно небезпечне діяння. Дія і бездіяльність
Діяння (дія або бездіяльність) є складовою об’єктивної сторони будь-якого складу злочину. Якщо немає діяння, то кримінальна відповідальність виключається. Тому сам по собі факт виявлення злочинного
Суспільно небезпечні наслідки: поняття та види
Наслідком (злочинним результатом) діяння прийнято вважати передбачену кримінально-правовою нормою матеріальну або іншу шкоду, заподіяну злочинним діянням об’єкту посягання. Важливість цієї ознаки п
Причинний зв’язок та його кримінально-правове значення
Злочинне діяння має певні форми зовнішнього вираження, що виявляються у вчиненні суспільно небезпечного діяння. При цьому, внаслідок вчинення злочину відбувається вплив на матеріальний світ, резуль
Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину
Поєднання таких ознак об’єктивної сторони злочину, якими є місце, час, обстановка вчинення суспільно небезпечного діяння в різних варіаціях утворює іншу ознаку – ситуацію вчинення злочину. Вони в р
Поняття та ознаки суб’єкта злочину
Будь-який злочин є різновидом антигромадської поведінки людини. У той же час, діяння може бути визнано злочинним лише в тому разі, якщо воно вчинено особою, яка характеризується сукупністю передбач
Вік кримінальної відповідальності
Здатність усвідомлювати фактичне значення і соціальний зміст своєї поведінки з’являється у людини з моменту досягнення нею певного рівня соціальної зрілості. Зазначені навички індивід набуває в про
Осудність і неосудність
Суб’єктом злочину може бути лише осудна особа. Осудність особи є однією з обов’язкових умов притягнення її до кримінальної відповідальності за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого
Ознаки спеціального суб’єкта злочину
Спеціальний суб’єкт – це особа, яка, крім загальних ознак суб’єкта, має ще й додаткові ознаки, вказані у диспозиції кримінально-правової норми, що відображають специфічні властивості суб’єкта. Вказ
Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину
Злочинне діяння має не лише зовнішнє, а й внутрішнє вираження, що характеризується властивостями суб’єктивної сторони злочину. Поведінка індивіда є проявом психічних процесів, що відбуваються в йог
Поняття і форми вини
Питання про вину є одним з обговорюваних у науці кримінального права. Історія становлення і розвитку інституту вини показує складний і суперечливий шлях його становлення залежно від епохи, тобто су
Умисел і його види
Найнебезпечнішою формою вини є умисел, що характеризується свідомим вчиненням суб’єктом суспільно небезпечного діяння і передбаченням можливості чи неминучості настання злочинного наслідку. Підвище
Відмінність прямого умислу від непрямого
Підстави
Прямий умисел
Непрямий умисел
За інтелектуальним елементом
1. Винний передбачає як можливість, так
Необережність та її види
Необережна форма вини менш поширена, ніж умисна. Крім того, за інших рівних умов необережні злочини набагато менш небезпечні порівняно з посяганнями, вчинюваними умисно. Це пояснюється тим, що вчин
Відмінність непрямого умислу від злочинної самовпевненості
Непрямий умисел
Злочинна самовпевненість
1. Винний усвідомлює суспільну небезпеку вчинюваного діяння.
1. Винний не усвідо
Злочин із двома формами вини
Палітра психологічної діяльності людини має багатогранний зміст і проявляється у всіляких формах. На цій підставі суб’єктивне ставлення особи в деяких випадках не може бути зведено лише до умислу ч
Мотив і мета злочину. Емоційний стан
Будь-яка осмислена поведінка людини є мотивованою і спрямованою на досягнення певної мети. Завдяки цьому правильна юридична оцінка вчиненого неможлива без урахування мотивів і мети, якими керувався
Помилка та її значення
У ЗКВ відсутні норми щодо характеру помилки особи стосовно своєї поведінки. Це питання вирішується теорією кримінального права і судовою практикою щодо окремих категорій кримінальних справ на підст
Невинувате заподіяння шкоди
Відповідно до ст. 11 КК злочинним є лише вчинення суспільно небезпечного діяння за наявності вини. Невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків, у тому числі особливо тяжких, злочином визнано
Поняття та ознаки кримінальної відповідальності
Кримінальна відповідальність, виступаючи різновидом юридичної відповідальності, належить до фундаментальних понять кримінального права. У законі про кримінальну відповідальність неодноразово вживає
Підстава кримінальної відповідальності
Відповідно до ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом.
Скла
Мета кримінальної відповідальності
Вивчення проблеми сутності реалізації кримінальної відповідальності потребує чіткого визначення її мети. Нажаль, у правовій літературі питання про мету відповідальності не одержало належного висвіт
Поняття та складові механізму реалізації кримінальної відповідальності
Застосування заходів кримінальної відповідальності до особи, яка визнана обвинувальним вироком суду винною у вчиненні злочину, є надзвичайно важким та багатогранним процесом, що має особливий механ
Форми реалізації кримінальної відповідальності
Реалізація кримінальної відповідальності означає, що після виникнення кримінально-правових відносин права та обов’язки суб’єктів цих відносин мають бути втілені у життя відповідно до приписів КК. Ц
Стадії реалізації кримінальної відповідальності
Реалізація кримінальної відповідальності є процесом впливу на злочинця. Це не одноактна дія, а єдиний процес, що розпадається на етапи, стадії, що характеризуються визначеними кримінально-правовими
Поняття стадій вчинення злочину та їх значення
Стаття 2 КК України пов’язує кримінальну відповідальність із вчиненням будь-якого злочину – незалежно від того, закінчений він чи ні. Особливості відповідальності за так звану «незакінчену злочинну
Готування до злочину
Стадія готування до злочину характеризується тим, що особа створює сприятливі умови для подальшого вчинення злочину. За своїм обсягом такі умови мають бути суттєвими, тому що незначне сприяння майб
Замах на злочин
Частина 1 ст. 15 КК визначає, що замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статт
Закінчений злочин
Поняття закінченого злочину дається у частині 1 статті 13 КК. Воно ґрунтується на узагальненні ознак норм Особливої частини КК, де всі склади злочинів описані як закінчені злочини. Закінченим злочи
Добровільна відмова від вчинення злочину
Добровільна відмова свідчить про повну або часткову втрату особою суспільної небезпечності і породжує три види альтернатив-них (сукупних) правових наслідків: а) особа не підлягає кримінальній відпо
Поняття та значення співучасті у злочині
Характерною рисою діяльності людини є колективізм. Виконання будь-яких завдань завжди стає реальнішим при участі декілька індивідів. Слід також зазначити, що певні види робіт можуть здійснюватися т
Ознаки співучасті у злочині
Співучасть, як самостійний кримінально-правовий інститут, має набір об’єктивних і суб’єктивних ознак, кожна з яких є обов’язковою. Відсутність будь-якої з них виключає можливість визнання діяння сп
Види співучасників злочину
Особи, які беруть участь у вчиненні злочину можуть виконувати різні функції. Залежно від цього закон виділяє таких співучасників як виконавець, організатор, підбурювач і пособник (ч. 1 ст. 27 КК Ук
Відповідальність співучасників злочину
Згідно з ч. 1 ст. 29 КК України виконавець (співвиконавець) підлягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає вчинений ним злочин. Пр
Форми співучасті за кримінальним правом
У законодавстві України про кримінальну відповідальність не було і поки що немає остаточного вирішення питання про форми (види) співучасті у злочині – воно не використовує понять «форма співучасті»
Причетність до злочину
Вчиняючи злочин у співучасті співучасники усвідомлено і цілеспрямовано поєднують свої зусилля для досягнення загального для всіх результату. Саме така спільна умисна діяльність, спрямована на вчине
Поняття та ознаки множинності злочинів
Злочинна діяльність має найрізноманітніші форми і прояви. У деяких випадках характерною рисою антигромадської поведінки є вчинення одним суб’єктом декількох діянь, що є самостійними злочинами. Ця о
Поняття та ознаки одиничного злочину
Як зазначалося вище, множинність утворює вчинення двох або більше самостійних злочинних діянь. У цьому зв’язку набуває особливого значення питання з’ясування поняття та ознак одиничного кримінально
Повторність злочинів
Повторність злочинів означає вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених однією або різними статтями Особливої частини КК, за жоден з яких вона не була засуджена. У кримінально-правовій
Сукупність злочинів
Одним із проявів множинності злочинів є вчинення суб’єктом декількох різнорідних злочинів, кожний з яких є самостійним і передбачений окремою статтею чи частиною статті Кримінального кодексу. Вчине
Поняття рецидиву злочинів
Найнебезпечнішою формою множинності злочинів є рецидив (від латинського слова recidivus – той, що відновлюється). Вчинення особою нового злочинного посягання під час чи після відбування покарання с
Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
Обов’язковою ознакою будь-якого злочину є суспільна небезпека, що полягає у його здатності заподіяти або створити загрозу заподіяння шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам. Будь-яке посяг
Необхідна оборона
Однією з обов’язкових умов ефективної діяльності з протидії злочинності є активна участь населення у попередженні і припиненні суспільно небезпечних діянь будь-якого виду. Необхідною передумовою ви
Уявна оборона
Уявна оборона (ч. 1 ст. 37 КК) – це дії, пов’язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального посягання не було і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково п
Затримання особи, яка вчинила злочин
Стаття 38 КК передбачає, що не визнаються злочинними дії потерпілого чи інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відпо
Крайня необхідність
Статтею 39 КК України передбачається, що не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи о
Фізичний або психічний примус
Згідно зі статтею 40 КК України не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особ
Виконання наказу або розпорядження
Частина 1 статті 41 КК України передбачає, що дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду право-охоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законно
Діяння, пов’язане з ризиком
Частина 1 ст. 42 КК містить положення, відповідно до якого не визнається злочином діяння (дія або бездіяльність), яке заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умов
Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
Частина 1 статті 43 КК України передбачає, що не є злочином вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в ор
Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності
Як відомо, для суб’єктів, які вчиняють злочинні посягання, основним стримуючим фактором є не стільки суворість передбаченого законом покарання, скільки неминучість його настання. Порушення цього пр
Загальні види звільнення від кримінальної відповідальності
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.Відповідно до ст. 45 КК, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середнь
Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності
Підстави спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності пов’язані з конкретними нормами Особливої частини КК або залежать від кримінально-правових ознак суб’єкта. Існування спеціаль
Поняття і сутність покарання
Одним з найважливіших завдань, що виконує сьогодні держава, є реалізація заходів, спрямованих на розв’язання проблем протидії злочинності. Для вирішення цього завдання держава використовує різні ек
Мета покарання
Застосування до особи, яка вчинила злочин, покарання є не самоціллю кримінального судочинства, а засобом досягнення певного результату. У зв’язку з цим важливого значення набуває питання визначення
Поняття та ознаки системи покарань
Досягнення зазначеної у ч. 2 ст. 50 КК мети безпосередньо пов’язано з ефективністю та всебічністю впливу на засудженого в процесі виконання призначеного за вироком суду покарання. У зв’язку з цим з
Покарання, що виконуються органами чи посадовими особами, які присвоїли звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас
Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу стосується особливих прав і переваг, якими наділений засуджений. Питання про позбавлення звання, рангу, чину або
Покарання, що виконуються кримінально-виконавчими інспекціями ДДУПВП
Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання передбачений у стат
Покарання, що виконуються МО України
Правову основу діяльності командування військових частин з виконання всіх видів покарань для військовослужбовців становить: Кримінально-виконавчий кодекс України[636]; Закони України: Про Статут га
Покарання, що виконуються УВП Державного департаменту України з питань виконання покарань
У разі, якщо позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний ст
Загальні засади призначення покарання
Після того, як під час судового розгляду кримінальної справи буде доведено, що в діянні підсудного є конкретний склад злочину, і правильно відповідно до закону кваліфікавано такий злочин, суд, за з
Обставини, що пом’якшують покарання
При призначенні покарання суд має враховувати зазначені в законі обставини, що пом’якшують чи обтяжують покарання, наявність яких має істотні правові наслідок, роблячи вплив на вид і розмір остаточ
Обставини, що обтяжують покарання
При вчиненні злочину можуть мати місце не лише обставини, що істотно знижують рівень його суспільної небезпеки, але й також умови, наявність яких значно підвищує небезпеку посягання чи особи, яка й
Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
Призначення покарання за незакінчений злочин. За загальним правилом злочин, припинений на стадії готування або замаху представляє менший ступінь небезпеки порівняно із закінченим з
Пом’якшення покарання при його призначенні
Однією з основних засад вітчизняного кримінального права є принцип гуманізму, найбільш яскравим проявом якого є економія кримінальної репресії. На цій підставі, у разі встановлення особливих обстав
Призначення покарання за сукупністю злочинів
Сукупність злочинів – це вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями чи частинами статті КК України, за жодний з яких особа не було засуджена вироком суду, що набрав зак
Призначення покарання за сукупністю вироків
Сукупність вироків – це винесення нового вироку за злочин, вчинений особою, щодо якої є вирок суду, що набрав законної сили, за яким невідбуто цілком основне і (чи) додаткове покарання, або
Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення
При частковому чи повному складанні покарань як за сукупністю злочинів (ст. 70 КК України), так і за сукупністю вироків (ст. 71 КК) виникає питання про складання різнорідних покарань. У ст. 71 КК в
Обчислення строків покарання
При складанні покарань, при заміні покарань, а також при зарахуванні покарань важливим є питання про обчислення строків покарання. Обчислення строків покарання має велике значення і для судової пра
Поняття та види звільнення від покарання та його відбування
Призначене покарання особі, яка визнана винною у вчиненні злочину, повинно бути обов’язково виконано. Однак, у деяких випадках, для досягнення мети покарання, зазначеної у ст. 50 КК, реалізовувати
Загальні види звільнення від покарання та його відбування
Звільнення від покарання у зв’язку із втратою особою суспільної небезпечності.Згідно з ч. 4 ст. 74 КК особа, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути за вирок
Спеціальні види звільнення від покарання та його відбування
Спеціальними видами звільнення від покарання та його відбування є: а) звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК) та
Поняття судимості
Судимість як правова інституція зумовлена потребою рішучішої протидії рецидиву злочинів. Вона має завдання, так би мовити, продовжити на деякий час соціально-виховний вплив на засудженого після від
Погашення судимості. Строки погашення судимості
Судимість має строковий характер. Закон визначає момент виникнення (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком) та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є погашення судимост
Зняття судимості
Судимість є останнім структурним елементом кримінальної відповідальності і покликана закріпити результати соціально-виховного впливу на засудженого в ході виконання покарання, переконатися, що відб
Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише психічно повноцінна особа, яка може усвідомлювати фактичний характер вчинюваного і здатна керувати своєю поведінкою. В іншому випадку, коли з
Види примусових заходів медичного характеру
Залежно від психічного стану хворого стаття 94 КК України передбачає чотири види примусових заходів медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) гос
Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру
Частина 1 ст. 95 КК України визначає, що продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (ліка
Примусове лікування
Згідно зі ст. 96 КК, примусове лікування може бути застосовано судом, незалежно від призначеного покарання до осіб, які вчинили злочин та мають хворобу, яка становить небезпеку для здоров’я інших о
Загальні положення щодо кримінальної відповідальності неповнолітніх
Рівень розвитку психіки неповнолітніх у достатньо повному ступені дозволяє їм усвідомлювати суспільну небезпеку і фактичний характер протиправної поведінки. Незважаючи на це, для неповнолітнього ві
Особливості звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх, які вчинили злочини
Згідно зі ст. 97 КК, неповнолітній, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнений вія кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У
Особливості покарання неповнолітніх за вчинені злочини
Найдієвішим кримінально-правовим засобом впливу на осіб, які вчинили злочини, є покарання. Його застосування ефективно впливає на засудженого, дозволяючи не лише виправити його, а й також запобігти
Звільнення від покарання та від його відбування
Законодавство України про кримінальну відповідальність встановлює вичерпний перелік підстав, за наявності яких неповнолітня особа, яка вчинила злочин, може бути (а в деяких випадках повинна бути) з
Погашення та зняття судимості
Для неповнолітніх, які відбули покарання, установлені пільгові порівняно з повнолітніми строки погашення судимості. У цьому також, як і у питаннях правового регулювання застосування всіх інших крим
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Навчальний посібник
Українською мовою
Коректор Т.О. Мінько
Підписано до друку 11.11
Новости и инфо для студентов