Природжені ідеї, або “Значення духу досвід не покриє”. Рене Декарт
Природжені ідеї, або “Значення духу досвід не покриє”. Рене Декарт - раздел Философия, ФІЛОСОФІЯ. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ Якщо Френсіс Бекон Розробляв Метод Емпіричного Дослідження Природи, То Францу...
Якщо Френсіс Бекон розробляв метод емпіричного дослідження природи, то французький філософ і вчений Рене Декарт(1596–1650) запропонував поставити на перше місце розум. Для того щоб створити нову систему поглядів, стверджував філософ, потрібно поставити під сумнів попереднє знання, яке виробило людство. Більше того, треба поставити під сумнів і наявне існування всього, що нас оточує: раптом зовнішній світ – тільки ілюзія і насправді його немає? Можна сумніватися навіть в існуванні власного тіла: немає жодної гарантії, що воно дійсно існує, не виключено, що тілесне життя – фантом і людині лише здається, що вона є. Чи є що-небудь стійке в цьому тотальному сумніві, те, у чому ніяк не можна сумніватися? Виявляється, є. Це сам факт нашого сумніву:
якщо ми в усьому сумніваємося, то не можемо сумніватися у своєму власному сумніві. Однак якщо ми сумніваємося, значить, ми мислимо, бо сумнів – це акт мислення. А чи може мислити те, чого в принципі немає, що не існує? Не може. Отже, якщо я мислю, то існую. Вислів Р. Декарта: “Мислю, отже, існую” (латин. Cogito, ergo, sum) є основою його філософії.
Цю тезу, згідно з Р. Декартом, не потрібно розуміти в тому сенсі, що наше мислення породжує наше існування. Ідеться тільки про те, що факт власного мислення для нас безперечніший і достовірніший, аніж факт власного існування. Ми, радше, знаємо про те, що мислимо, а не про те, що існуємо. Та й про власне
існування ми знаємо тільки завдяки тому, що володіємо мисленням. Кішка, наприклад, теж існує, але чи знає вона про це? Напевно, що ні. Людина – єдина істота у світі, яка завдяки наявності розуму може сказати собі: “Я є”. Чи знають про життя і про смерть, чи розуміють, що існують, тварини, які нездатні мислити?
Отже, мислення – перша, безперечна й достовірна реальність, з якою ми маємо справу. Воно автономне, самодостатнє і тому має власне життя. Чи може воно тоді бути порожнім? Не може. Воно наповнене природженими ідеями, тобто знанням, яке спочатку (від моменту народження) присутнє в думці й не залежить ні від зовнішнього світу, ні від життєвого досвіду. Пригадаймо, що першим у історії філософії чітко говорив про природжене знання Платон. Теорія вченого частково подібна до платонівського вчення, однак уявлення в людській думці обумовлені вищим, але забутим знанням ідеальної душі, яка до народження тіла перебувала в досконалому світі дійсного буття. Наявність природжених ідей, за Р. Декартом, – основна характеристика нашого мислення. Ці ідеї, закладені в нашу свідомість Богом, є найзагальнішими (широкими) і гра-ничнопростими положеннями, які
настільки чітко й виразно уявляються нам, що ми не можемо в них сумніватися.
Так, знамениті аксіоми Евклідової геометрії – це, на думку філософа, природжені ідеї розуму. їх не треба доводити, бо вони очевидні, тобто настільки прості, чіткі та безперечні.
Наприклад, є така аксіома: “Якщо три точки лежать на одній прямій, то одна з них лежить між двома іншими”. Це положення граничнозагальне (оскільки стосується будь-яких трьох точок, що лежать на одній прямій) і такою ж мірою просте і чітке, безперечне й очевидне, через що і є аксіомою. Проте чому воно настільки чітко сприймається нашим розумом, чому воно найдостовірніше й безсумнівне? Тому що є природженою ідеєю, закладеною в наш розум самим Богом, якому, стверджував французький філософ, потрібно вірити (адже Бог не може нас обманювати).
Природжені ідеї є невід’ємним умістом свідомості, його необхідними атрибутами. З них і треба вивести можливе знання про навколишній світ. Отже, інформацію не потрібно збирати по крупинках у процесі життєвої практики, треба лише розкрити, проявити або реалізувати вже наявні в нас уявлення, що передують досвіду. Вони є тими загальними положеннями, з яких можна робити висновки для кожного конкретного випадку. Тому не дивно, що основним методом пізнання, за Р. Декартом, має бути дедукція, коли, як ми вже знаємо, з деяких широких тверджень роблять різні окремі висновки. За її основу потрібно взяти природжені ідеї. Важливо тільки правильно використати дедуктивний метод, дотриматися всіх його правил, уміти видобути з початкового знання всі можливі й різноманітні кон-. кретні положення, максимально розкрити або розгорнути його. На думку філософа, правильний шлях пізнання полягає в тому, щоб вивести істини не із зовнішнього світу, а з мислення, а тому – його філософський метод отримав назву раціоналізм (від латин, ratio – • розум) і виявився протилежним беконівському емпіризму.
Доволі цікавими є погляди Декарта на Всесвіт як на велетенський механізм. Всесвіт мінливий і має свою історію розвитку. Бог дав тільки початковий імпульс для розвитку Всесвіту, який надалі продовжував розвиватися завдяки самостійній творчій силі. Декарт був одним із перших мислителів, хто обґрунтував еволюційну теорію розвитку: від утворення світил і планет – до появи людини. Утворення небесних. світил і планет відбулося, як уважав філософ, унаслідок вихрового руху матерії. Вона перебуває в постійному кількісному та якісному русі, що визначається універсальними законами механіки. Цим же законам підпорядкований і весь живий світ, у якому тварини – це складні машини. Осібно стоїть лише людина, яка на відміну від
тварин має душу, мову і розум, а тому підпорядковується законам механіки. Як бачимо, на погляди Декарта великий вплив мали зміни у виробництві, зокрема будівництво перших фабрик, де використовувалися механізми, що приводили виробництво в рух.
Декарт вірив у безсмертя душі. Відомо про його листування з королевою Швеції Христиною, якій він переслав свій трактат про любов, а пізніше – трактат про пристрасть. Христина захоплювалася його розумом та й самим філософом. Якось вона призначила йому побачення на 5-ту годину ранку. Цей морозний ранок у Стокгольмі став згубним для Декарта. Він захворів і невдовзі помер. Відчуваючи наближення смерті, філософ з гіркотою вигукнув: “Так ось, душе моя, доведеться нам з тобою попрощатися”. Він уважав, що факт смерті тіла не означає загибель душі: адже вона безсмертна.
) апитання і авдання
1. Як Р. Декарт ставився до старої філософії? У чому він убачав основні завдання нової філософії?
2. Що є універсальним декартівським сумнівом? Які цілі він переслідував? Чим відрізняється сумнів Р. Декарта від сумніву античних скептиків?
3. Поясніть відомий декартівський принцип: “Я мислю, отже, я існую”,
4. Чи згодні ви з твердженням про те, що мислення є достовірнішою реальністю, ніж існування? Які приклади можна навести на підтвердження цієї тези?
5. У чому суть учення Р. Декарта про існування природжених ідей? Які мислителі до Р. Декарта розробляли подібні теорії?
6. Якими були уявлення Р. Декарта про процес пізнання? Який метод був узятий ним за основу? Розкрийте зміст поняття раціоналізм.
7. Прочитавши міркування Р. Декарта, визначте, чому найкращою з наук він уважав математику і як пропонував поширити її метод на інші сфери знання: “Ті довгі ланцюги висновків, усуціль простих і легких, якими геометри зазвичай користуються, щоб дійти до своїх найбільш складних доказів, дали мені змогу уявити, що й усі речі, які можуть стати для людей предметом знання, перебувають між собою в такій самій послідовності. Отже, якщо утримуватися від того, щоб приймати за істинне що-небудь, що таким не є, і завжди дотримуватися порядку, у якому потрібно виводити одне з іншого, то не може існувати істин ні настільки віддалених, щоб вони були недосяжні, ані настільки таємних, щоб не можна було їх розкрити”.
8. Філософська класика.Прочитайте уривок з праці Р. Декарта “Метафізичні розмисли”. Чому робота філософа названа саме так?
ФІЛОСОФІЯ. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ
Підручник для 10 класу
загальноосвітніх навчальних закладів
(профільний рівень)
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
Київ
Огнев’юк В., Утюж І.
Філософія. Історія філософії: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. (профільний рівень). – К.: Грамота, 2010. – 256 с : іл.
ISBN 978–966–349–269–8
Дорогі десятикласники!
Ви перші, кому пощастило вчитися в школі, гімназії, ліцеї або колегіумі за тим профілем, який свідомо обрали, ідучи дорогою пізнання та визначаючись із пріоритетами на майбутнє. Здобуваючи загальну
Що таке філософія?
Якщо хочете зрозуміти сутність будь-якого слова, необхідно дослідити його походження. Багато слів, якими ми користуємося, народилися в Стародавній Греції. Не є винятком і слово “філософія”. Воно ут
Міфологія – колиска філософії
Упродовж останніх трьох тисяч років люди філософствували. Все, що ввійшло до скарбниці філософської думки за цей час, називається історією філософії.Щоб зрозуміти філософію, необхі
Мудрість ведичної ночі. Давня індійська філософія
Уважається, що відлік історії сучасної цивілізації розпочався приблизно 10 тис. років тому на території Стародавнього Сходу, яка охоплювала величезний регіон від Єгипту до Японії. Основою світогляд
Чотири істини буддизму
Однією з найвідоміших неведичних індійських філософій є буддизм (від санскр. Будда – пробуджений, або просвітлений). Створення цього вчення пов’язане з легендою про п
Нь-Ян-ці. Філософія китайського народу
У центрі китайського села Інь-Янь, історія якого сягає глибини тисячоліть, є мальовниче озеро з однойменною назвою, що нагадує давній символ, у якому поєднуються дві взаємодіючі протилежності. Зобр
Лаоцзи. Осягнення шляху. Даосизм
Китайський філософ Лаоцзи, за переказами, народився в 604 р. до н. е., а прожив 160 або навіть 200 років.
За однією легендою, він здійснив самозародження, створивши тіло власної матері – н
Конфуціанство
Однією з основних систем китайської філософії було і залишається донині конфуціанство. Його творець – філософ КунЦю (551–479 pp. до н. е.) (Кун Фуцзи – вель
АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
Якби всім одне і те ж здавалося прекрасним
і мудрим, то не було б серед людей ворожої
суперечки.
Піррон
якого філософствування. Закономірно, що кожна люди
Пошук першооснови.Мілетці та Піфагор
Першою філософською школою, у якій об’єдналися грецькі мислителі, була мілетська, що отримала назву від назви міста Мілет – грецької колонії на узбережжі Малої Азії. її засновником став один
Суперечки про природу буття
Філософ Геракліт Ефеський (бл. 544–480 pp. до н. е.) походив із царського роду. Він відмовився успадкувати престол на користь свого брата, афінського архона Кодра, але постійно носив пурпуровий одя
Скільки існує істин? Софісти і Сократ
У V ст. до н. е. в багатьох містах Стародавньої Греції була встановлена демократична форма політичного життя. Це означає, що на різні державні посади людей не призначали, а вибирали шляхом народног
Речовина без ідеї – ніщо”. Платон і Арістотель
Знаменитим учнем Сократа був філософ Платон Афінський(427–347 pp. до н. е.). Справжнє його ім’я – Арістокл, а додане – Платон, з яким він увійшов в історію, – прізвисько, яке перек
Як можна досягти щастя? Епікурейці, стоїки, скептики, кініки
У 334 р. до н. е. грецьке військо на чолі з Александром Македонським вирушило в похід, який тривав дев’ять років. Тоді греки завоювали, чи еллінізували, Схід. Епоха, що розпочалася з того часу, наз
Філософія Святого Августина
Предтечами Святого Августина була значна когорта філософів післянікейської патристики та латинської богословської школи, яка сприяла відтворенню неоплатонічних філософських ідей у філософії христия
Між патристикою і схоластикою
Ми вже зверталися до проблеми історичного початку Середньовіччя, зокрема про те, що історія середніх віків розпочинається з падіння Західної Римської імперії. Незважаючи на те, що енергетика античн
ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ
Як неможливо двічі ввійти в одну річку і, більше того, як кажуть, навіть і один раз, так неможливо двічі поіме-нувати одну і ту ж складну річ; більше того – поки ЇЇ іменують, вона вже інша.
ДОБИ ПРОСВІТНИЦТВА
Тільки в генія для висловлення нової думки є нове слово.
Г. Гейне
§ 20. Пафос розуму і науки
Епоха Відродження стала провісником Нового часу – епохи, яка охоплює в
НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ
Обов’язок стосовно себе полягає в тому, щоб людина дотримувалася людської гідності в самій собі.
/. Кант
§ 25. З’ясування можливостей розуму
Філософія Нового часу
Не пояснювати світ, а змінювати його”. Марксизм
Значною подією в історії філософської і громадської думки XIX ст. було виникнення марксизму. Духовна спадщина, залишена німецькими мислителями Карлом Марксом(1818–1883) і Ф
Матеріалізмі називається суспільно-економічною формацією.
Таких формацій відповідно до філософії марксизму п’ять: первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична і соціалістична (комуністична).
Підкреслюючи наявність в історії об’єктив
Наприкінці ХІХ-ХХ ст.
/загальнення
Німецька філософія Нового часу підбиває підсумок розвитку філософи другої половини XVIII – першої половини XIX ст. До цієї філософської течії віднесемо вчення І. Канта, Г.
Гайдеггер(1889–1976) і Ганс Гадамер
(1900–2002).
Ганс Гадамер, учень Гайдеггера, уважав, що основне завдання філософії – це практика тлумачення й осмислення тексту. Текст у його розумінні – це не сторінки книжки, це власне к
Любомудріе”. Філософія Київської Русі
З давніх-давен український народ був високорозвиненим етносом, про що свідчать протошумерська писемність давнього святилища Кам’яна Могила XII–III тис. до н.е., висока трипільська культура VI-Ш тис
Українська філософія XX століття
Уся велич, трагізм і суперечливість української філософії XX ст. виявилася в постатях Михайла Грушевського та Володимира Вин-ниченка.
Значну роль у філософському осягненні історії відіграл
В. ШИНКАРУК СВІТОГЛЯД І ФІЛОСОФІЯ
(Фрагмент)
...Світогляд є однією із суспільно вироблених форм відображення дійсності у свідомості людини. Його відмінна риса полягає в тому, що він відображає дійсність у її цілісно
Е. КАССИРЕР МІФ ТА РЕЛІГІЯ
(Фрагмент)
...Світ міфу – це драматичний світ, світ діянь, енергій, конфліктуючих сил. У кожному явищі природи він убачає колізію цих сил. Міфічне світосприйняття завжди переповнене
СЛАВЕТНИХ ФІЛОСОФІВ
(Фрагмент)
...Справді суще у Всесвіті є атоми і порожнеча, решта існує лише в загальній уяві. Існує безкінечна множина світів, що виникають і гинуть. Ніщо не виникає з неіснуючого,
КАТЕГОРІЇ ФІЛОСОФІЇ, ЇХ ЗМІСТІ ФУНКЦІЇ
Глава п’ята [Сутність]
(Фрагмент)
Сутність, названа так у найбільш основному, первинному й безумовному значенні, – це те, де не говориться ні про який пред
Р. ДЕКАРТ МЕТАФІЗИЧНІ РОЗМИСЛИ
(Фрагмент)
Ось уже якийсь час як я спостеріг, що з раннього дитинства сприйняв як істинні чимало суджень, а те, що надалі вибудував на таких хибних принципах, могло бути лише сумнів
Г. В. Ф. ГЕГЕЛЬ НАУКА ЛОГІКИ
(Фрагмент)
Саме буття, а також і наступні визначення (не тільки буття, а й логічні визначення взагалі), можна розглядати як визначення абсолютного, як метафізичні визначення Бога; а
ДУМКИ ПРО СМЕРТЬ ТА БЕЗСМЕРТЯ
(Фрагмент)
Тепер головне питання про те, як примирити попередню суперечність між потойбічним та поцейбічним, щоб людство одностайно, усім серцем зосередилося на собі, на своєму світ
К. МАРКС ДО КРИТИКИ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
(Фрагмент)
Я розглядаю систему буржуазної економіки в такому порядку: капітал, земельна власність, наймана праця, держава, зовнішня торгівля, світовий ринок. Під першими трьома рубр
Добро і зло. Хороше і дурне
(Фрагмент)
...Судження “добро” веде свій початок не від тих, для кого робиться “добро”! Навпаки, самі “добрі”, тобто знатні, могутні, високопоставлені, й ті, хто благородно мислить,
МИТРОПОЛИТ ІЛАРІОН СЛОВО ПРО ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ
(Фрагмент)
Благословен Господь Бог Ізраїлев, Бог християнський, що відвідав і порятував людей своїх (Лк. 1 : 68), що не відмовився від створінь своїх остаточно під вла
ДО ХРИСТИЯНСЬКОЇ ДОБРОНРАВНОСТІ
(Фрагмент)
Хвала ж блаженному Богові, що потрібне зробив неважким, а важке непотрібним.
Немає солодшого для людини і немає потрібнішого, як щастя; немає і легшого за це. Хв
ЧИ МАЄ ІСТОРІЯ ЯКИЙ-НЕБУДЬ СЕНС?
(Фрагмент)
...На поставлене запитання я відповідаю: “Історія сенсу не має”...
Як більшість людей використовують термін “історія”? (Я маю на увазі те розуміння терміна “істо
ЦАРСТВО ДУХУ І ЦАРСТВО КЕСАРЯ
(Фрагмент)
Людина вкладає в історію творчу силу і робить це з ентузіазмом. Історія не хоче знати людину, користується нею як матеріалом для нелюдського будівництва, має свою нелюдсь
Розділ VI. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ І ДОБИ
ПРОСВІТНИЦТВА 115
§ 20. Пафос розуму і науки 116
§ 21. Теорія суспільного договору і натуралізм 120
§ 22. Природжені ідеї, або “Значення духу досвід не п
Сторія філософії
(профільний рівень)
Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
Редактори Н. Забаштанс
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов