рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Не пояснювати світ, а змінювати його”. Марксизм

Не пояснювати світ, а змінювати його”. Марксизм - раздел Философия, ФІЛОСОФІЯ. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ Значною Подією В Історії Філософської І Громадської Думки Xix Ст. Було Виникн...

Значною подією в історії філософської і громадської думки XIX ст. було виникнення марксизму. Духовна спадщина, залишена німецькими мислителями Карлом Марксом(1818–1883) і Фрідрі-хом Енгельсом(1820–1895), є не тільки системою філософських поглядів, а також (і навіть більшою мірою) економічною теорією і соціально-політичним ученням, що має своїх послідовників та опонентів.

Марксизм виник на основі філософських, економічних і соціально-політичних ідей другої половини XVIII – першої половини XIX ст. Кожна з його складових має своє джерело. Наприклад, джерелом філософських засад марксизму є німецька філософія, зокрема діалектика Г. Гегеля та матеріалізм Л. Фейербаха. Марксистська філософія називається діалектичним матеріалізмом, або матеріалістичною діалектикою.Проте марксистська філософія не вичерпується діалектичним матеріалізмом, предметом розгляду якого є мислення і природа. Значна увага марксизму була звернена до питань суспільства та історії, що знайшло відображення в історичному матеріалізмі.

Фундатори марксизму розробили й власну економічну теорію, джерелом якої стала англійська класична політекономія Адама Сміта і Давида Рікардо, а також політичну економію, розроблену на основі соціально-політичного вчення – французького соціалізму Анрі

Сен-Сімона і Шарля Фур’є – мислителів, які розвивали ідею Платона щодо досконалого суспільного ладу.

Проте соціалізм Анрі Сен-Сімона і Шарля Фур’є фундатори марксизму вважали утопічним (як і всю соціально-філософську традицію, що передувала їхнім поглядам, починаючи з учення Платона про ідеальне суспільство), тобто нездійсненним, хоча, як засвідчили реалії життя, марксизм став не менш утопічним і нездійсненним. Проте К. Маркс і Ф. Енгельс претендували на лаври високої науки. Один із творів Ф. Енгельса так і називається – –“Розвиток соціалізму від утопії до науки”.

Утворі “Діалектика природи” Ф.Енгельс визначав філософію як науку про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення.

Поняття –“матерія”- – одне з головних у діалектичному матеріалізмі. К. Маркс і Ф. Енгельс були учнями й послідовниками Г. Гегеля, у вченні якого, за словами К. Маркса, майже все правильно, за винятком того, що його філософська система стоїть догори ногами, тож її треба перевернути і поставити з голови на ноги. Гегель стверджував, що фізичний, або матеріальний, світ – це форма існування абсолютної ідеї (Бога). Це твердження К. Маркс і називав таким, що стоїть догори ногами, та пропонував його перевернути: первинною є не духовна реальність (світовий розум, або абсолютна ідея), а матеріальна, а все духовне є продуктом тривалої еволюції матерії від нижчих форм до вищих і пов’язане лише з мислячою людиною, окрім якої, немає жодного духу або свідомості. Отже, стверджуючи, що матеріальний світ породжує дух (свідомість), К. Маркс, за його власними словами, поставив учення Г. Гегеля з голови на ноги. (Хоча, задля справедливості, треба зазначити, що неможливо з’ясувати, яке вчення “стоїть на голові”, а яке – “на ногах”, тобто є правильнішим; цілком можливо, що взагалі жодне, оскільки наші знання завжди відносні).

Діалектичний матеріалізм стверджує, що матерія – це єдиний початок і причина світобудови. Жодних інших початків, окрім неї, немає, а все безмежне різноманіття світу – це різні форми матерії, яка невитвірна, незнищенна, самототожна (є причиною самої себе), нескінченна в часі та просторі, а також у своїх властивостях і якостях, здатна до саморозвитку, тобто володіє творчим потенціалом, завдяки якому може самостійно переходити від нижчих форм існування до вищих. Перечитаємо останнє положення, звернувши увагу на вказані властивості матерії. Бути вічною, володіти творчим потенціалом, породжувати нескінченне різноманіття Всесвіту – чи не можна назвати ці якості божественними? У діалектичному матеріа-

 

лізмі дух, свідомість, творчість – усе нематеріальне – переносяться в матерію і розчиняються в ній, тому можна стверджувати, що в цьому вченні вона є пантеїстичним початком, а марксистську філософію природи певною мірою можна назвати матеріалістичніш пантеїзмом, або пантеїстичним матеріалізмом. І дійсно, якщо творці марксизму поставили гегелівське учення з голови на ноги, а останнє є ідеалістичним пантеїзмом, то К. Маркс і Ф. Енгельс неминуче повинні були дотримуватися матеріалістичного пантеїзму. Вони, звичайно ж, ніколи не говорили про пантеїзм, наголошуючи, що є твердими матеріалістами й атеїстами, хоча від того, що їхній матеріалізм пантеїстичний, він зовсім не перестає бути матеріалізмом. v Пригадаймо, що філософи епохи Відродження Микола Кузанський і Джордано Бруно були пантеїстами, проте їхні вчення мають більше відмінних, аніж подібних рис, адже перший був кардиналом католицької церкви, а другого було страчено цією церквою за його переконання. Пантеїзм Миколи Кузанського був ідеалістичним (містичним, теологічним – природа розчинена в Богові), а пантеїзм Джордано Бруно був матеріалістичним (натуралістичним – світовий духовний початок, розчинений у природі).

Невід’ємною властивістю матерії, з погляду діалектичного матеріалізму, є рух, а точніше – не стільки властивістю, скільки способом існування: матерія існує тільки у вічному русі, зміні та розвитку. Як бачимо, рух у марксистській інтерпретації – не лише переміщення тіл з однієї точки в іншу, а набагато ширша категорія. Енгельс визначив п’ять основних форм руху матерії:

1) механічну (просте переміщення матеріальних тіл у просторі);

2) фізичну (різні взаємодії матеріальних тіл);

3) хімічну (взаємодії, зміни і перетворення різних речовин);

4) біологічну (складні процеси зміни й розвитку, що відбуваються

в живій природі);

5) соціальну (зміни, процеси, події, що відбуваються в людському

суспільстві).

“Кожна наступна форма руху, – уважав Енгельс, – базується на попередніх і включає їх, проте не зводиться автоматично до них, а є новим, вищим рівнем, що якісно відрізняється від попередніх”.

Пригадаймо, що філософське вчення про вічний рух, зміну і розвиток, а також про загальний взаємозв’язок усього сущого називається діалектикою,яка, з’явившись ще в стародавній філософії, досягла вершини свого розвитку в ученні Г. Гегеля. Його діалектичні ідеї були сприйняті засновниками марксизму. Тільки в Гегеля діалектика стосується передусім перебування абсолютної ідеї в її власному лоні – сфері логіки, а в К. Маркса і Ф. Енгельса

є невід’ємною характеристикою матеріального світу і методом його пізнання. (Останній представлений у діалектичному матеріалізмі грандіозною ієрархією різних рівнів організації матерії, починаючи від атомів і молекул і закінчуючи людським суспільством).

Гегель сформулював основні закони (загальні правила, принципи) і категорії (основні поняття) діалектики стосовно першої стадії саморозвитку абсолютної ідеї – логіки, а засновники марксизму перенесли їх на матеріальний світ, стверджуючи, що вони є його загальними, або універсальними, підставами і принципами.

Закони і категорії марксистської діалектики однаковою мірою представлені як у діалектичному матеріалізмі, так і в історичному матеріалізмі – соціально-філософському вченні про суспільство й історію. Зазначимо, що марксизм починався саме з історичного матеріалізму, основні ідеї якого були створені К. Марксом, а діалектичний матеріалізм – це витвір Ф. Енгельса, яким був доповнений історичний матеріалізм для перетворення марксизму на всебічне філософське вчення.

Із давніх часів людину цікавило питання про те, яка головна причина подій, що відбуваються в людському суспільстві, де та невидима “пружина”, яка рухає історію. Адже якщо її знайти, то можна виявити об’єктивні історичні закони, зрозуміти минуле, розібратися в сьогоденні й навіть передбачити майбутнє, тобто вибудувати історичну науку в повному розумінні цього слова. Проте якщо такої головної причини історії не існує, якщо всі історичні події – грандіозний хаос, незрозуміло як пов’язаних один з одним фактів, які можна тільки констатувати, але не пояснювати, тоді неупе-реджена історична наука – неможлива.

Історичний матеріалізмє одним із варіантів розуміння історії разом з іншими. Одне з його основних тверджень полягає в тому, що людям, перш ніж про що-небудь думати або переживати, треба їсти, пити, одягатися і мати дах над головою, тому що без цих прозаїчних речей неможливе фізичне життя людини. Хоче вона того чи ні, але матеріальні потреби й інтереси людини є такими, що визначають її життя. Об’єднуючись із потребами й інтересами інших людей, вони становлять той сумарний істо- і

 

ричний вектор, який і є внутрішньою логікою та прихованою волею історії. Ідеться про те, що не свідомість людей (їхні думки, відчуття, бажання, переваги, цілі, ідеали і все інше) визначає їхнє реальне життя, а, навпаки, реальне, або матеріальне, або економічне життя людей (виробництво, споживання, розподіл і обмін матеріальних благ) впливає на їхню свідомість. “У палацах думають інакше, аніж у хатинах”, – стверджували марксисти. Очевидно, що з огляду на реалії життя таке твердження має певний сенс.

Таке розуміння суспільства й історії одержало назву матеріалістичне. Дослідження економічної сфери життя суспільства, матеріальних інтересів окремих людей, соціальних груп і цілих народів, на думку К. Маркса, дає ключ до розуміння суспільних подій, дає змогу встановити об’єктивні закони історії, створити неупереджену історичну науку. А це дасть можливість людям не бути пасивними споглядачами історичного процесу, а стати його свідомими учасниками, творцями й перетворювачами. “Філософи лише по-різному пояснювали світ, але справа якраз полягає в тому, щоб змінити його” – у цих словах К. Маркса – пафос його соціально-філософського вчення.

“Однією з головних рис, що вирізняє людину, – уважав він, – є праця, за допомогою якої здійснюється виробництво матеріальних благ. Ця діяльність спрямована на предмет праці (природні матеріали), з яких за допомогою засобів праці (знарядь’ і пристосувань) людина створює матеріальні цінності. Предмет праці та засоби праці становлять засоби виробництва, які разом із людьми, що володіють виробничими знаннями, уміннями й навичками, є продуктивними силами суспільства. В процесі виробництва між людьми виникають виробничі відносини. Як правило, це відносини між тими, хто безпосередньо працює, і тими, хто привласнює собі результати цієї праці на тій підставі, що вони володіють засобами виробництва. Наприклад, між рабовласником і рабом існують рабовласницькі виробничі відносини, а між поміщиком і кріпаком – феодальні. Продуктивні сили та виробничі відносини утворюють спосіб виробництва матеріальних благ”.

Раніше ми вже говорили про те, що, згідно з історичним матеріалізмом, економічне життя суспільства (яке базується на певному способі виробництва) визначає, зрештою, усі інші сфери його життєдіяльності. Отже, спосіб виробництва зумовлює певну соціальну організацію суспільства, його політичний устрій і навіть культурне життя. Певний етап у розвитку суспільства, за основу якого взято певний спосіб виробництва з відповідними йому соціально-політичними й культурними характеристиками, в історичному

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ФІЛОСОФІЯ. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

ВСТУП ДО ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ... Філософія не є наукою не є навіть наукою про сутність а є творчим усвідомленням духом сенсу людського існування...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Не пояснювати світ, а змінювати його”. Марксизм

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ФІЛОСОФІЯ. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ
  Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (профільний рівень) Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Київ

Огнев’юк В., Утюж І.
Філософія. Історія філософії: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. (профільний рівень). – К.: Грамота, 2010. – 256 с : іл.   ISBN 978–966–349–269–8  

Дорогі десятикласники!
Ви перші, кому пощастило вчитися в школі, гімназії, ліцеї або колегіумі за тим профілем, який свідомо обрали, ідучи дорогою пізнання та визначаючись із пріоритетами на майбутнє. Здобуваючи загальну

Що таке філософія?
Якщо хочете зрозуміти сутність будь-якого слова, необхідно дослідити його походження. Багато слів, якими ми користуємося, народилися в Стародавній Греції. Не є винятком і слово “філософія”. Воно ут

Наука є знанням, що народжується шляхом вільного особистого пошуку істини заради неї самої, має логічне обґрунтування та приведене в систему.
Проте фізика, хімія, біологія, як і багато інших наук, як ви вже знаєте, вивчають специфічні явища і процеси, що не є всезагальними. Кожна наука – лише маленький уривок великої книги знання, а всі

Міфологія – колиска філософії
Упродовж останніх трьох тисяч років люди філософствували. Все, що ввійшло до скарбниці філософської думки за цей час, називається історією філософії.Щоб зрозуміти філософію, необхі

Мудрість ведичної ночі. Давня індійська філософія
Уважається, що відлік історії сучасної цивілізації розпочався приблизно 10 тис. років тому на території Стародавнього Сходу, яка охоплювала величезний регіон від Єгипту до Японії. Основою світогляд

Чотири істини буддизму
Однією з найвідоміших неведичних індійських філософій є буддизм (від санскр. Будда – пробуджений, або просвітлений). Створення цього вчення пов’язане з легендою про п

Усунення власних бажань називається аскетизмом і є шляхом правильного життя в буддистському вченні.
Четверта істина – про шлях до припинення страждань – стверджує, що правильна життєва дорога та, що веде до нірвани. Це серединний шлях, який керується трьома основними принципами –

Нь-Ян-ці. Філософія китайського народу
У центрі китайського села Інь-Янь, історія якого сягає глибини тисячоліть, є мальовниче озеро з однойменною назвою, що нагадує давній символ, у якому поєднуються дві взаємодіючі протилежності. Зобр

Лаоцзи. Осягнення шляху. Даосизм
Китайський філософ Лаоцзи, за переказами, народився в 604 р. до н. е., а прожив 160 або навіть 200 років. За однією легендою, він здійснив самозародження, створивши тіло власної матері – н

Конфуціанство
Однією з основних систем китайської філософії було і залишається донині конфуціанство. Його творець – філософ КунЦю (551–479 pp. до н. е.) (Кун Фуцзи – вель

АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
Якби всім одне і те ж здавалося прекрасним і мудрим, то не було б серед людей ворожої суперечки. Піррон якого філософствування. Закономірно, що кожна люди

Пошук першооснови.Мілетці та Піфагор
Першою філософською школою, у якій об’єдналися грецькі мислителі, була мілетська, що отримала назву від назви міста Мілет – грецької колонії на узбережжі Малої Азії. її засновником став один

Суперечки про природу буття
Філософ Геракліт Ефеський (бл. 544–480 pp. до н. е.) походив із царського роду. Він відмовився успадкувати престол на користь свого брата, афінського архона Кодра, але постійно носив пурпуровий одя

Скільки існує істин? Софісти і Сократ
У V ст. до н. е. в багатьох містах Стародавньої Греції була встановлена демократична форма політичного життя. Це означає, що на різні державні посади людей не призначали, а вибирали шляхом народног

Речовина без ідеї – ніщо”. Платон і Арістотель
Знаменитим учнем Сократа був філософ Платон Афінський(427–347 pp. до н. е.). Справжнє його ім’я – Арістокл, а додане – Платон, з яким він увійшов в історію, – прізвисько, яке перек

Як можна досягти щастя? Епікурейці, стоїки, скептики, кініки
У 334 р. до н. е. грецьке військо на чолі з Александром Македонським вирушило в похід, який тривав дев’ять років. Тоді греки завоювали, чи еллінізували, Схід. Епоха, що розпочалася з того часу, наз

Філософія Святого Августина
Предтечами Святого Августина була значна когорта філософів післянікейської патристики та латинської богословської школи, яка сприяла відтворенню неоплатонічних філософських ідей у філософії христия

Між патристикою і схоластикою
Ми вже зверталися до проблеми історичного початку Середньовіччя, зокрема про те, що історія середніх віків розпочинається з падіння Західної Римської імперії. Незважаючи на те, що енергетика античн

ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ
Як неможливо двічі ввійти в одну річку і, більше того, як кажуть, навіть і один раз, так неможливо двічі поіме-нувати одну і ту ж складну річ; більше того – поки ЇЇ іменують, вона вже інша.

ДОБИ ПРОСВІТНИЦТВА
Тільки в генія для висловлення нової думки є нове слово. Г. Гейне § 20. Пафос розуму і науки Епоха Відродження стала провісником Нового часу – епохи, яка охоплює в

Природжені ідеї, або “Значення духу досвід не покриє”. Рене Декарт
Якщо Френсіс Бекон розробляв метод емпіричного дослідження природи, то французький філософ і вчений Рене Декарт(1596–1650) запропонував поставити на перше місце розум. Для того щоб

Дійсність – потік відчуттів. Готфрід Лейбніц, Джордж Берклі, Девід Юм
Раціоналістична лінія Р. Декарта була продовжена в ученні німецького філософа Готфріда Вільгельма Лейбніца(1646–1716), який також стверджував наявність у людській свідомості природ

НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ
Обов’язок стосовно себе полягає в тому, щоб людина дотримувалася людської гідності в самій собі. /. Кант § 25. З’ясування можливостей розуму Філософія Нового часу

Матеріалізмі називається суспільно-економічною формацією.
Таких формацій відповідно до філософії марксизму п’ять: первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична і соціалістична (комуністична). Підкреслюючи наявність в історії об’єктив

Наприкінці ХІХ-ХХ ст.
/загальнення Німецька філософія Нового часу підбиває підсумок розвитку філософи другої половини XVIII – першої половини XIX ст. До цієї філософської течії віднесемо вчення І. Канта, Г.

Філософія на роздоріжжі. Посткласична європейська філософія ХІХ-ХХ ст. Артур Шопенгауер, Фрідріх Ніцше, Огюст Конт
Посткласична європейська філософія XIX – початку XX ст. постає внаслідок критики класичної філософії, насамперед німецької. Класичні рішення основних філософських проблем відкидаються або змінюютьс

ЗО. Філософія XX століття. Феноменологія, буття людини, прагматизм і психоаналіз
Наприкінці XIX – на початку XX ст. зароджується новий напрям філософії – феноменологія. Сучасна феноменологія пов’язана з концепцією Едмунда Гуссерля(1859–1

Гайдеггер(1889–1976) і Ганс Гадамер
(1900–2002). Ганс Гадамер, учень Гайдеггера, уважав, що основне завдання філософії – це практика тлумачення й осмислення тексту. Текст у його розумінні – це не сторінки книжки, це власне к

Любомудріе”. Філософія Київської Русі
З давніх-давен український народ був високорозвиненим етносом, про що свідчать протошумерська писемність давнього святилища Кам’яна Могила XII–III тис. до н.е., висока трипільська культура VI-Ш тис

Божественна мудрість. Українська філософія XIV-XVI ст.
Українська філософія XIV-XVI ст. представлена єресями, гуманістичними напрямами, діяльністю релігійно-національних братств. Єресі (від грец. hairesis – особливе

Intermezzo”), а то й смерть як спокута за втрачену гармонію (“Тіні забутих предків”).
Внутрішньою глибокою індивідуальністю визначалася також творчість таких мислителів, як М. Бердяев(1874–1948), Л. Шестов(1866–1938), В. Зеньковський

Українська філософія XX століття
Уся велич, трагізм і суперечливість української філософії XX ст. виявилася в постатях Михайла Грушевського та Володимира Вин-ниченка. Значну роль у філософському осягненні історії відіграл

Любомудріє, філософія серця, божественна мудрість, єресі,братства, теософія, пантеїзм, слов’янська проблема, державність, культурне відродження.
/ загальнення О о - < З давніх-давен український народ був високорозвиненим етносом, про що свідчать пам’ятки українського народу, такі як “Веле

В. ШИНКАРУК СВІТОГЛЯД І ФІЛОСОФІЯ
(Фрагмент) ...Світогляд є однією із суспільно вироблених форм відображення дійсності у свідомості людини. Його відмінна риса полягає в тому, що він відображає дійсність у її цілісно

Е. КАССИРЕР МІФ ТА РЕЛІГІЯ
(Фрагмент) ...Світ міфу – це драматичний світ, світ діянь, енергій, конфліктуючих сил. У кожному явищі природи він убачає колізію цих сил. Міфічне світосприйняття завжди переповнене

СЛАВЕТНИХ ФІЛОСОФІВ
(Фрагмент) ...Справді суще у Всесвіті є атоми і порожнеча, решта існує лише в загальній уяві. Існує безкінечна множина світів, що виникають і гинуть. Ніщо не виникає з неіснуючого,

КАТЕГОРІЇ ФІЛОСОФІЇ, ЇХ ЗМІСТІ ФУНКЦІЇ
Глава п’ята [Сутність] (Фрагмент) Сутність, названа так у найбільш основному, первинному й безумовному значенні, – це те, де не говориться ні про який пред

Р. ДЕКАРТ МЕТАФІЗИЧНІ РОЗМИСЛИ
(Фрагмент) Ось уже якийсь час як я спостеріг, що з раннього дитинства сприйняв як істинні чимало суджень, а те, що надалі вибудував на таких хибних принципах, могло бути лише сумнів

Г. В. Ф. ГЕГЕЛЬ НАУКА ЛОГІКИ
(Фрагмент) Саме буття, а також і наступні визначення (не тільки буття, а й логічні визначення взагалі), можна розглядати як визначення абсолютного, як метафізичні визначення Бога; а

ДУМКИ ПРО СМЕРТЬ ТА БЕЗСМЕРТЯ
(Фрагмент) Тепер головне питання про те, як примирити попередню суперечність між потойбічним та поцейбічним, щоб людство одностайно, усім серцем зосередилося на собі, на своєму світ

К. МАРКС ДО КРИТИКИ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
(Фрагмент) Я розглядаю систему буржуазної економіки в такому порядку: капітал, земельна власність, наймана праця, держава, зовнішня торгівля, світовий ринок. Під першими трьома рубр

Добро і зло. Хороше і дурне
(Фрагмент) ...Судження “добро” веде свій початок не від тих, для кого робиться “добро”! Навпаки, самі “добрі”, тобто знатні, могутні, високопоставлені, й ті, хто благородно мислить,

МИТРОПОЛИТ ІЛАРІОН СЛОВО ПРО ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ
(Фрагмент) Благословен Господь Бог Ізраїлев, Бог християнський, що відвідав і порятував людей своїх (Лк. 1 : 68), що не відмовився від створінь своїх остаточно під вла

ДО ХРИСТИЯНСЬКОЇ ДОБРОНРАВНОСТІ
(Фрагмент) Хвала ж блаженному Богові, що потрібне зробив неважким, а важке непотрібним. Немає солодшого для людини і немає потрібнішого, як щастя; немає і легшого за це. Хв

ЧИ МАЄ ІСТОРІЯ ЯКИЙ-НЕБУДЬ СЕНС?
(Фрагмент) ...На поставлене запитання я відповідаю: “Історія сенсу не має”... Як більшість людей використовують термін “історія”? (Я маю на увазі те розуміння терміна “істо

ЦАРСТВО ДУХУ І ЦАРСТВО КЕСАРЯ
(Фрагмент) Людина вкладає в історію творчу силу і робить це з ентузіазмом. Історія не хоче знати людину, користується нею як матеріалом для нелюдського будівництва, має свою нелюдсь

Розділ II. СХІДНА ФІЛОСОФІЯ ‘. 17
§ 3. Мудрість ведичної ночі. Давня індійська філософія 18 § 4. Настика – заперечення сакральності Вед 25 § 5. Чотири істини буддизму 28 § 6. Інь-Ян-ці. Філософія китайськ

Розділ VI. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ І ДОБИ
ПРОСВІТНИЦТВА 115 § 20. Пафос розуму і науки 116 § 21. Теорія суспільного договору і натуралізм 120 § 22. Природжені ідеї, або “Значення духу досвід не п

Сторія філософії
(профільний рівень) Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Редактори Н. Забаштанс

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги