Транспортні умови угоди та порядок оформлення міжнародної транспортної документації

Багатобічний і складний процес транспортного забезпечення ЗЕД можна умовно розбити на три етапи, на яких поступово вирішуються певні питання:

1. До укладання контракту купівлі–продажу – вирішуються питання, пов’язані з опрацюванням транспортних умов майбутнього контракту купівлі-продажу, аналізом кон’юнктури ринків транспортних послуг, тарифів та умов перевезень.
2. У процесі обговорення угоди та її реалізації – здійснюється визначення транспортних умов контракту та їх реалізація: планування перевезень, техніка організації упаковки та маркірування, укладення договорів з перевезень товарів на території держави або за кордоном, оформлення необхідної транспортної документації, страхування, декларування товарів, розрахунки з перевізниками та інші операції.
3. Після завершення угоди – вирішуються питання, пов’язані з розгляданням позовів та суперечок, які виникають між продавцем та покупцем, ватажевідправником і перевізником щодо транспортних аспектів контракту.

Транспортні умови контракту включають детальний перелік обов’язків сторін при завантаженні, розвантаженні товару та транспортуванню його від продавця до покупця. Витрати з транспортування можуть складати до 50% ціни товару, тому доцільно до укладання контракту розробити можливі транспортні умови, оцінити можливі витрати на транспортні операції і визначити транспортну складову в ціні товару. Такі витрати можуть включати:

• витрати з підготовки товару до відвантаження (перевірка якості, кількості, спеціальне упакування);
• оплату завантаження на перевізні засоби до основного перевізника (іноді ця операція повторюється кілька разів при перевантаженні на різні транспортні засоби і включає проміжне зберігання у випадку необхідності);
• витрати на проміжне зберігання і завантаження товару на основного перевізника;
• оплата вартості основного перевезення, включаючи страхування;
• витрати з розвантаження товару у пункті призначення;
• сплата податків і зборів;
• кінцева доставка на склад покупця.

Ці питання відображаються в базисних умовах поставки ІНКОТЕРМС. В транспортних умовах визначається, за чий рахунок буде здійснюватися завантаження товару на транспорт, а також термін, впродовж якого покупець сповіщає продавця про прибуття транспорту для перевезення товару.

Виконання транспортних умов контракту купівлі-продажу супроводжується оформленням наступних документів:

1. Документи з підготовки товару до відвантаження;
2. Документи, що підтверджують виконання угоди.

Документи з підготовки товару до відвантаження включають:

• заяву на фрахтування, що оформлюється постачальником з проханням до перевізника зарезервувати місце для відправлення;
• інструкцію з відправлення (відомості про вантаж і вимоги до транспортування);
• повідомлення про готовність до відправлення, що видається постачальником зі сповіщенням покупця про готовність товару до відвантаження;
• ордер на відправлення - документ, який видається постачальником, що відправляє товар покупцеві;
• повідомлення про відправлення;
• повідомлення про розподіл документів – документ, у якому сторона, що відповідає за виписування зовнішньоторговельних документів, зазначає наявність отриманих документів, їх дублікатів, копій, кількість примірників;
• дозвіл на поставку – документ, котрий видає покупець після отримання від продавця повідомлення про готовність товару до відвантаження.

Документи з підготовки товару до відвантаження містять вимоги покупця до продавця стосовно упакування та маркірування товару.

Документи, що підтверджують виконання угоди, поділяються на 2 групи.

1. Відвантажувальні документи, які містять такі обов’язкові реквізити:

· назва документу, дата і місце його виписування;

· № контракту та дата його укладання;

· найменування та опис товару, його кількість, вид упаковки і маркування;

· найменування фірми експортера або вантажевідправника та фірми імпортера або вантажеодержувача;

· їхні юридична адреса, № телефону;

· № наряду відвантаженої специфікації, упаковочного листа.

2. Товаросупроводжувальні документи прямують разом із вантажем від станції відправлення до станції призначення та включають:

· комерційні;

· транспортні;

· страхові;

· митні.

Комерційні документи – комерційний рахунок – основний розрахунковий документ, який містить вимоги продавця до покупця про оплату зазначеної суми за поставлений товар.

У комерційному рахунку зазначається наступне: ціна за одиницю товару та загальна сума рахунку; базисні умови поставки товару; спосіб платежу та форми розрахунків; найменування банку, де має бути проведена оплата; повідомлення про сплату вартості перевезення (коли і ким сплачено); повідомлення про страхування (ким оплачується) та розмір страхової премії за умови CIF. Відрізняють наступні види комерційних рахунків: рахунок-фактура; рахунок-специфікація; попередній рахунок; рахунок-проформа.

Транспортні документи є доказом укладання угоди на перевезення та визначають її умови. При морських перевезеннях виписується такі:

1. Коносамент — документ, що підтверджує прийняття товару для морського або річкового перевезення і зобов'язує перевізника видати товар закон­ному власнику. Коносамент є: розпискою, що підтверджує прийняття до перевезення по­значеного на лицьовій стороні цього документа товару; контрактом на перевезення товару на обговорених у ньому умовах; товаророзпоряджувальним документом.

Розрізняють чистий і нечистий коносамент. Коносамент нази­вають "чистим", якщо перевізник не зробив у ньому зауважень щодо стану товару, який перевозиться, і "нечистим " (чи ''коноса­ментом з червоною рисою"), якщо в ньому зроблені відповідні зау­важення.

2. Штурманська розписка – посвідчує прийняття вантажу судновласником до перевезення, оформлюється розпискою капітана на підтвердження кожної отриманої партії товару на борт судна, описує стан вантажу та є підставою для видачі коносаменту.

3. Морська накладна – документ, що підтверджує наявність договору перевезення морським шляхом та прийняття вантажу до завантаження.

4. Докова розписка - видається управляючим порту на свідчення про прийняття товару для відправлення та розміщення його в портовому складі.

При перевезенні вантажу залізничним транспортом, оформлюють наступні види документів:

1. Залізнична накладна – є основним перевізним документом, що оформлює договір перевезення між вантажевідправником та адміністрацією залізниці, складається на визначеного вантажоодержувача, підписується відправником вантажу, супроводжує вантаж на всьому шляху проходження і на станції призначення видається вантажоодержувачеві разом з вантажем. Оформлюється власне накладну та її дублікат (на стандартних бланках і на двох мовах), дублікат залишається у вантажевідправника, а накладна прямує з товаром;

Час приймання вантажу до перевезення засвідчується календарним штемпелем станції на накладній. У посвідченні приймання вантажу до перевезення станція видає відправнику вантажу вантажну квитанцію. Під час перевезення масових вантажів у постійних напрямках може допускатися складання однієї накладної на перевезення цілого маршруту або групи вагонів, а також комплекту контейнерів.

Відправник вантажу несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти даних, зазначених ним у накладній. Провізна плата під час перевезення вантажів стягується за відстань з розрахунку найкоротшого шляху.

2. Дорожня відомість – складається для кожної накладної, яка є одночасно обліковим документом, супроводжує вантаж протягом усього шляху прямування.

Використовуючи повітряний транспорт, оформлюють авіавантажну накладну. Авіанакладна – документ, який виписується вантажевідправником і підтверджує наявність договору між вантажевідправником і перевізником. Авіанакладна виписується в трьох примірниках і вручається перевізникові разом з товаром. Перший примірник має помітку для “перевізника” та підписується вантажевідправником. Другий примірник ­ для “одержувача”, він підписується вантажевідправником та перевізником. Третій примірник підписується перевізником і повертається вантажевідправникові після того, як вантаж прийнято до перевезення. У накладній зазначаються: аеропорти відправлення та призначення, додані до накладної документи, які визначають оголошену цінність (яка може не збігатися з митною), сума плати за перевезення, дата складання накладної. Авіанакладна не є ані товаророзпорядним, ані передаточним документом, вона виконує лише функцію доказу укладання договору перевезення, прийняття товарів до перевезення та умов перевезення. Дуже часто авіанакладна використовується як митна декларація, у якій міститься докладний опис вантажу.

Міжнародні автомобільні перевезення здійснюються на основі договору перевезення, що укладається між відправником вантажу та представником автотранспортного підприємства або організації, і яким є товарно-транспортна накладна. Вона скла­дається у чотирьох екземплярах, є основним перевізним документом, і по ній здійснюється списання вантажу відправником вантажу і прийняття його вантажоотримувачем.

До обов'язкових реквізитів товарно-транспортної накладної відносяться: місце і дата складання накладної, реквізити відправ­ника, одержувача і транспортного агента, місце і дата прийняття вантажу до перевезення і місце його доставки, а також, якщо це необхідно, вказівка про заборону перевантаження, характеристика вантажу, кількість вантажних місць, їхній розмір і номери, вартість перевезення і всі додаткові витрати (у тому числі, мито і збори). Відправник вантажу і вантажоодержувач несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності і неповноти даних, зазначених ними в товарно-транспортній накладній. Автотранспортні організації мають право перевіряти правильність цих даних.

Перевезення однорідних вантажів від одного відправника вантажу на адресу одного вантажоодержувача на ту саму відстань може оформлятися однією товарно-транспортною накладною. При прийнятті вантажу до перевезення шофер-експедитор пред'являє відправнику вантажу службове посвідчення і шляховий лист, завірений печаткою автотранспортного підприємства або організації. Прийом вантажів до перевезення від відправника вантажу засвідчується підписом шофера-експедитора у всіх екземплярах товарно-транспортної накладної, один із яких вручається відправнику вантажу.

Відправник вантажу зобов'язаний до прибуття автомобіля під завантаження підготувати вантаж до перевезення (упакувати у відповідну тару, підготувати транспортний документ, пропуск на право проїзду) для того, щоб забезпечити раціональне використання рухливого складу і схоронність вантажу у шляху слідування.

Страхові документи включають: страховий поліс, страховий сертифікат, рахунок страхувальника.

Страховий поліс – документ, котрий видається страхувальником, підтверджує наявність договору про страхування і містить зобов’язання страхувальника щодо конкретної суми відшкодування страхівнику збитків, пов’язаних із ризиком та нещасним випадком, зазначеними в договорі.

Страховий сертифікат – документ, що видається страховим товариством страхівнику, який свідчить, що страхування було зроблено і виданий страховий поліс.

Рахунок страхувальник – комерційний рахунок, який видається страхувальником із зазначенням суми та умов сплати цієї суми страхової премії.

Митні документи включають: посвідчення про походження товару; ветеринарні, санітарні посвідчення; вантажну митну декларацію; експортно-імпорті ліцензії.