Реферат Курсовая Конспект
ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНІХ ГРЕЦІЇ ТА РИМУ - раздел Философия, ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ Антична Філософія — Комплекс Ідей Та Вчень, Роз...
|
Антична філософія — комплекс ідей та вчень, розроблених давньогрецькими та давньоримськими мислителями в період з VII ст. до н. е. до VI ст. н. е. |
ГОЛОВНІ ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ АНТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ |
Досократівський період (VII—Уст. до н. е.) | Класичний сократівський період (середина V—кінець IV ст. до и. е.) | Елліністичний період (кінець IV—початок II ст. до н. е.) | Римський період (І ст. до н. е. — У/УІст. н. е.) | ||||
| |||||||
Мілетська школа | Софісти | Кініки | Сенека (4 р. до н. е. —65 р. н. е.) | ||||
Геракліт Ефеський (544-^(83 рр. до н.е.) | Сократ | Скептицизм | Марк Аврелій (121— 180 рр. н. е.) | ||||
Атомісти (Демокріт, Левкіп) | 11 пітон (428—347рр. до н. е.) | Епікур(342—2 70 рр. до н. е.) | Тіт Лукрецій Кар (99—55 рр. до н. е.) | ||||
Елейська школа | Арістотель (384— 322 рр. до н. е.) | Стоїцизм | Неоплатонізм | ||||
Раннє християнство | |||||||
| |||||||
Критичне переосмислення міфологічних уявлень про першопричини світу | Зосередження уваги на проблемах людини (антропологічна філософія) | Криза моральних і філософських цінностей | Вплив духовної культури Сходу та Північної Африки | ||||
Космоцентризм | Об'єктивний ідеалізм Платона | Критика держави й суспільства | Спорідненість філософських та державних інтересів | ||||
Учення про Логос і Хаос | Розмежування ідеалізму й матеріалізму | Захист приватних інтересів | Домінування етики та естетики | ||||
Рання діалектика | Метод філософії — логіка доведення | Пошук індивідуального щастя | Еклектизм | ||||
Метод філософії — декларування | Метафізика | Мета життя — щонайбільше задоволення | Розквіт стоїцизму | ||||
Атомістична теорія світу | Категоріальність | Апатія, атараксія, евдемонія | Домінування ідеалізму | ||||
Наївний матеріалізм | Інтерес до держави та суспільства | Домінування матеріалізму | Вплив ідей християнства | ||||
Пропаганда філософських учень | Об'єднання античної філософії та християнської теології | ||||||
ГОЛОВНІ КАТЕГОРІЇ ТА ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ | |||||||
Апорії | (від грец. «ніч», «шлях») — безвихідна ситуація під час вирішення проблеми, пов'язаної із суперечністю між спостереженням та спробами її аналізу | ||||||
Архе | (грец. «початок, принцип») — термін давньогрецької філософії, що позначає першопричину предмета, явища або процесу в про- | ||||||
Атом | (від грец. «неподільний») — поняття давньогрецької філософії (у Левкіпа та Демокріта) для позначення найдрібніших неподільних частинок буття, з яких, зрештою, складаються всі предмети матеріального світу | ||||||
Гілозоїзм | (від грец. «дерево, речовина» та «життя») — учення натурфілософів (гілозоїстів), які дотримувалися матеріалістично-пантеїстичіїих поглядів і визначали субстанцію світу як одухотворену матерію, що має здатність до відчуття й мислення | ||||||
Даймом | (від грец. «божественне») — філософське поняття, що означало здатність окремих людей (які були порадниками) знаходити раціональні та взаємовигідні рішення. Зустрічається насамперед у Сократа й Платана | ||||||
Діалектика | (грец. — «мистецтво бесіди») — в античній філософії трактувалася як мистецтво пошуку істини через розкриття суперечностей висловлювання під час бесіди або дискусії. Згодом діалектика стала вченням про загальний рух і закони розвитку природи, суспільства та мислення | ||||||
Категорія | (від грец. «вислів, ознака») у філософії щонайбільш узагальнене поняття | ||||||
Логос | в античній філософії термін для позначення загального закону основи світу. У стоїків Логос трактувався як світовий розум, якому підкоряються природа та людина, іноді трактувався як «вічний» і «живий» бог | ||||||
Матерія | (від лат. таїегіа — «речовина») у широкому сенсі — філософська категорія для позначення об'єктивної реальності, що тим чи тим чином впливає на людину, викликаючи відчуття; у вузькому сенсі — потенційна можливість існування предметів | ||||||
Метафізика | (від грец. «те, що йде після фізики») — філософська категорія, що використовується в двох значеннях: 1) метафізика як філософія, предметом якої є надчуттєві принципи й першооснови буття (в античній філософії); 2) як метод, протилежний діалектичному (у філософії Геґеля) | ||||||
Номос | (від грец. «звичай, правовий порядок, закон») — визначається у двох аспектах: 1) як релігійна, правова й етична норма, що має незмінний характер та організує життя полісу; 2) в античній філософії — світовий закон (закон природи), який визначає моральність вчинків і природне право (антитеза природі) | ||||||
Пантеїзм | (від грец. «усе», «бог») — філософсько-релігійне вчення, згідно 3яким Бог є безособовим началом, розлитим по всій природі, тотожним з нею або з її субстанцією | ||||||
Софізм | (від грец. «майстерність», «уміння») — неправильне міркування, яке видається за правильне, аби ввести співрозмовника в оману | ||||||
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
С І ПРИСУХІН... ФІЛОСОФІЯ Навчальний посібник У частинах...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНІХ ГРЕЦІЇ ТА РИМУ
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов