рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК

ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК - раздел Философия, Лекція 1. Сенс визначення філософія Сходу у контексті протиставлення європейській історії філософії. Лекція 2. Витоки філософії Індії. Лекція 3. Санкх’я та йога Патанджалі. Лекція 4. Вайшешика і ньяя   Абгава Абгидгарма Абхеда-Бхеда-Вада...

 


абгава

абгидгарма

абхеда-бхеда-вада

абхеда-вада

авідья

адвайта веданта

аджива

актуальне буття матерії

актуальне буття форми

анатмавада

анатман

анвікшика

анітья

ану

апара (вид)

архат

асана

астіка,

атом

атрибути Аллаха

ашарізм

 

ба гуа

бахушрутія

бгава

бгутататгата

безсамістність дгарм

безсамістність особистості

благо-мислення

Бог

Бодгісаттва

божественна мудрість

божественне Провидіння

божественний замисел

брагмани

бюрократичний феодалізм

 

вайбхашика

вайш’ї,

Ван

варни

ватсіпутрія

ведана

велична порожнеча

веління Аллаха

веління Неба

вень

винайдення писемності

вібхадж’явада

віджняна

відносна реальність

відповідальність

відсутність (у)

відсутність відсутності

вікальпа

вікшипта

віпашьяна

вішеша

вішиштадвайта веданти

вроджене знання

всезагальне забуття

Всесвіт

вчення про "незалежну трансформацію"

вчення про ідеальну людину

вчення про лі

 

гексаграма

готра

гріх

гуна

 

да сює

Дао сює

даоцзя

даршана

двайта веданта

дгарма

Дгарма

дгарма найратмья

де

деспотія

десять тисяч речей

джабаріти

джайнізм.

джала-марана

джаті

джива

діраритізм

додосвідне моральне знання

докази Бога

доктрина "сін мін"

доля

достеменна реальність

драв’я

ду хуа

дукга

душа

дх’яна

дхарана

 

екавьявахаріка

екаґара

 

Єдине

єдність Неба і землі

 

жень

женьчжен

жу дао цзянь цзун

жуцзя

 

загіризм

закон

закон взаємозалежного виникнення

заповіді

зло

 

імам

інтуїція розуму

інь

Інь-Ян цзя

ісфаханська школа

ішрак

ішракізм

 

йога

 

Каббала

каббалізм

кад

кадар

кадарити

кальпана

караїми

карма

карма

каррамітизм

касб

кевала-джняна

конфуціанство

концепція «гуманного управління»

концепція «нового творіння»

корелятивне мислення

культ предків

кшатрії,

кшіпта

 

легізм

лі

лі сює

логіка

локаята

людська природа

лян чжи

 

мадг’яміка

мадг’яміка-прасангікамадг’яміка-сватантріка

майя

манас

манізм

мантік

матерія

матурідити

махасангіки

махаяна

ментально сконструйована реальність

мін

можливо суще

моїзм

моцзя

мудга

муласарвастівада

мутазилізм

мутакалліми

 

набутий розум

нав’я-ньяя («новя ньяя»)

нама-рупа

напередвизначення

настіка

наука про імена

небесне лі

небесний мандат

Небо

необхідно суще

неоплатонізм

нірвана

ніродга

ніяма

нумерологія

ньяйвідья

ньяя

ньяя-вайшешика

 

образ шляхетної людини

Одкровення

 

Палац наук

пара (рід)

парапара (рід і вид)

паратантра

парікалпіта

парінішпанна

парьяя пудгала

первинна (всезагальна) матерія

перипатетизм

перший собор

першопоштовх

першопричина

Піднебесся

плекання життя

покарання і їх назви

правитель

праджня

пракриті,

прамана

пранаяма

прасанга

пратьяхара

принцип "взаємної користі / зиску"

принцип "гуй у"

принцип «біла кайфа»

принцип «випробування речей» («ге у»)

принцип історицизму

принцип монолінійності

принцип недіяння

принцип полілінійності

принципу історизму

природа

природне знання

присутність (ю)

провіденціалізм

пророки

простір

протологіка

пудгала

пудгала найратмья

пуруша

пустота

 

раджас

розмови про таємне

розум

рух

 

самавая

самадгі

саманья

самскари

сансара

санскрит

сань пінь

саньлунь

сарвастівада

саруп’я

сат

сатпраджняпті

саттва

саутрантика

саутрантика-мадг’яміка–сватантріка

саутрантика-мадг’яміка-сватантрікамадг’яміка-сватантріка-йогачара

свабгава

світло світла

світовий розум

серце

си цзюй цзін чжи

силогізм

сін

сін-лі сює

сінь

сінь сює

скандха

смріті

сокровенне звільнення

спарша

стан "фенлю"

стхавіравада

стхавіри

сутра

Сфіроти

сюань цзе

сюань янь

сюй

сюй вань у чжи сін

сян лі

сяншучжі-сюе

сяо

сьядвада

 

тай пін

тай сюй

тай-цзи

тамас

тарка-шастра

таттва

таувіль

тахавізм

Творець

теорія «подвійної» істини

тіртханкари

ті-юмін цзяо

триграми

трішна антарабхава

тхеравада

тянь ді чжи тун

тянь лі

тянь мін

 

 

у вей

умовивід

упадана

у-сін

уттара-міманса

у-у

 

фа

файд таджаллин

фальсафа

фацзя

форма

 

хінаяна

хунь-дунь

 

Цзися

цзі се

цзюньцзи

цзянь ван

ци

цин тань

цінувати відсутність

 

чарвака

час

чен

чженмін

чжи

чжи сін хе і

чисті досконалі бесіди

чітта

чотири постулати Ван Янміна

Чотири Шляхетні Істини

чуттєве сприйняття

 

шаматха

Шень

школа "Бай-лу дун" ("Печера білого оленя")

школа "Лу – Ван"

школа "Лу-Ван"

школа "Чен – Чжу"

Шляхетний Восьмискладовий Шлях

шруті

шудри

шунья

шуньявада

 

щирість

 

яма

Ян


 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Лекція 1. Сенс визначення філософія Сходу у контексті протиставлення європейській історії філософії. Лекція 2. Витоки філософії Індії. Лекція 3. Санкх’я та йога Патанджалі. Лекція 4. Вайшешика і ньяя

Стародавність та Середньовіччя... ЗМІСТ... ВСТУП Лекція Сенс визначення філософія Сходу у контексті протиставлення європейській історії філософії...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Лекція 1. Сенс визначення „філософія Сходу” у контексті протиставлення європейській історії філософії.
  Філософська спадщина Сходу завжди викликала суперечливі оцінки дослідників: одні - намагалися позбавити її права належати до історії розвитку філософського знання, інші – визнавали

Лекція 2. Витоки філософії Індії
  Індійська філософія репрезентує повсякчасну єдність теорії та практики, причому остання завжди визнавалася першочергово-значимою. Мета філософування у культурі Стародавньої Індії

Лекція 3. Санкх’я та йога Патанджалі
  Найдавнішою даршаною астіки є санкх’я, перший етап становлення якої, називають епічним або стародавнім. Назва цієї даршана походить від санскритського термін

Лекція 4. Вайшешика і ньяя
Вайшешика – даршана астіки заснована мудрецем Улукою, що мав прізвисько Канада («той, хто поїдає зерна»). Її першоджерело – «Вайшешика-сут

Лекція 5. Міманса і веданта
  Міманса (purua-mimansa) – даршана астіки, засновником якої визнано мудреця Джайміні автори «Міманси-сутри» або «Джайміні-с

Лекція 6. Чарвака, локаята та джайнізм
Чарвака – даршана, що є пізнім етапом розвитку даршани локаята. Як свідчать сучасні дослідники, теоретичні джерела даршан чарвака і локаята сягають найдавніших ета

Лекція 7. Витоки філософії буддизму
  Буддизм як даршана є складовою буддистської Дгарми, що не може бути вичерпно визначеною як релігія, або як філософська течія чи культура. Час заснування – VI–V ст. до н. е., а засно

Лекція 11. Витоки філософії Китаю
  Так само, як і в філософській культурі Індії у філософській культурі Китаю метою філософських пошуків є прагнення осягнути шлях, але не звільнення, а досягнення моральнісної та т

Лекція 12. Вчення Конфуція
  Найвпливовішим філософсько-релігійним напрямом в історії Китаю більшість дослідників визначають конфуціанство, Буквальний переклад автентичної назви жуцзя –

Лекція 13. Класичне конфуціанство
  Мен-цзи (Мен Ке) (бл. 372–289 рр. до н. е.) – один з найвидатніших мислителів раннього конфуціанства, що створив оригінальне вчення, яке стало новим етапом розвитку

Лекція 14. Класичний даосизм
  Другим за впливовістю філософсько-релігійним напрямом в історії Китаю більшість дослідників визначають даосизм, або даоцзя – школа тих, хто наслідує Дао.

Лекція 15. Моїзм
  Моїзм (моцзя)– одна з найбільш відомих філософських шкіл Стародавнього Китаю, яка була надзвичайно поширеною в V–III ст. до н. е. і цінувалася нарівні з головни

Лекція 16. Легізм
Легізм (фацзя) – один з найпотужніших філософських напрямів Стародавнього Китаю, представників якого досить часто називають «законниками». Автентична назва школи, фацзя, походи

Лекція 17. Неодаосизм
ЕпохуВей-Цзинь(220-419 н.е.) зазвичай вважають часом виникнення неодаосизму і посилення буддизму в Китаї, однак ми маємо зважати не те, що конфуціанство зберігало статус офіційної державної

Лекція 18. Неоконфуціанство
  Епоха Сун (960-1279) – час постання неоконфуціанства, яке іноді називають лі сює (вчення про лі), або сін-лі сює (вчення про природу та лі), або Дао с

Лекція 19. Витоки ісламської філософії та калам.
Серед головних основ формування ісламської філософії слід передовсім відзначити визначальну роль мусульманської релігії та її першоджерел, а також філософський доробок мислителів античного Середзем

Лекція 20. Аль-Кінді, Аль-Фарабі, Ібн Сіна
Абу-Юсуф Якуб бен Ісхак аль-Кінді (800-860/70)– видатний арабський мислитель, що здобув у сучасників почесне наймення «Філософ арабів», та зазвичай визначається перипатетиком. Авто

Лекція 21. Філософія суфізму
  Суфізм (від араб. «той, що носить одяг з вовни», або, за версією А.-Р.Біруні, від старогрец. «мудрець») – релігійно-філософська течія ісламу, що виникла у VIII ст.

Лекція 22. Арабський перипатетизм та проблема універсалій
Арабський перипатетизм справив найпотужніший вплив на історію європейської філософії в цілому. Серед його видатних представників слід відзначити Ібн Баджу Абу Бекра Мухаммада(кін.

Лекція 23. Витоки іудейської філософії та каббала
Серед визначальних культурних аксіом іудеїв, зазвичай виокремлюють: по-перше, монотеїзм та уявлення про абсолютну особистість Творця, що має Замисел і Намір стосовно нар

Лекція 24. Філософська спадщина Іцхаке Ісраелі та Саадія-гаона
Рабин Іцхаке Ісраелі[Ісаак бен Соломон Ізраїлі] (850 – 932 або 955)–видатний іудейський мислитель, філософ, лікар. Автор арабомовних філософських творів: «Книга ос

Лекція 25. Філософські розмисли Ібн Гебіроля та Ієгуди Галеві
Соломон бен-Ієгуда Ібн Гебіроль[Ібн-Гвіроль або Ібн Габіроль] (прибл. 1021/2 – прибл. 1050 або 1070)–видатний іудейський поет і філософ знаний в Європі під латиніз

Лекція 26. Іудейський перипатетизм і філософія Маймоніда.
Авраам бен Давід[Дауд]з Толедо (бл. 1110 – бл. 1180) іспанський філософ іудей та перипатетик, астроном, історик. Найбільш відомі роботи Ібн Давіда написані арабськ

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
  Абдаррахман Абу Зейд Абу Абдаллах Хусейн Абу Алі Хусейн ібн Абдаллах Ібн Сіна Абу Бекр Абу ль-Валід Мухаммад ібн Рушд Абу Хамід Мух

ПОКАЖЧИК НАЗВ ТВОРІВ
  «Абгідгаммапітака» «Абгідгармакоша» «Абгідгармакоша» «Агрона» «аНівхар беЕмунот веДеот» «Ануйогадвара-сутра» Араньяки

ЛІТЕРАТУРА
  Основна література:   1. Абу Хамид аль-Газали Воскрешение наук о вере.- М., 1980. 2. Аль-Газали Весы деяний и другие сочинения. – М., 2

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги