рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

  • Раздел Философия
  •  / 
  • Лекція 20. Аль-Кінді, Аль-Фарабі, Ібн Сіна

Реферат Курсовая Конспект

Лекція 20. Аль-Кінді, Аль-Фарабі, Ібн Сіна

Лекція 20. Аль-Кінді, Аль-Фарабі, Ібн Сіна - раздел Философия, Лекція 1. Сенс визначення філософія Сходу у контексті протиставлення європейській історії філософії. Лекція 2. Витоки філософії Індії. Лекція 3. Санкх’я та йога Патанджалі. Лекція 4. Вайшешика і ньяя Абу-Юсуф Якуб Бен Ісхак Аль-Кінді (800-860/70)– Видатний Ара...

Абу-Юсуф Якуб бен Ісхак аль-Кінді (800-860/70)– видатний арабський мислитель, що здобув у сучасників почесне наймення «Філософ арабів», та зазвичай визначається перипатетиком. Автор більше ніж двохсот творів присвячених філософії, логіці, етиці, математиці, метеорології, хімії та іншим прикладним наукам. Редактор перекладів арабською творів старогрецьких мислителів у сирійському перекладі. На жаль, більша частина писемної спадщини аль-Кінді не збереглася. Найбільш відомими роботами аль-Кінді є скорочені виклади низки творів старогрецьких філософів та коментарі до «Категорій» і «Другої аналітики» Арістотеля, «Елементів» Евкліда і «Альмагеста» Птоломея.

Широта кола наукових інтересів аль-Кінді та його увага до філософської спадщини еллінських мислителів є відображенням чітко визначеної ним пізнавальної настанови: жодна людина не спроможна осягнути істину лише власними силами, кожній відкривається лише її частка, і здебільшого, отримане справляє враження мізерної крихти. Але кожен здобуток, незалежно від його ваги, є безцінним, і максимум наближення до істини – це поєднання та впорядкування усіх отриманих людьми знань. Для "Філософа арабів" світ пізнаваний раціональний шляхом (інтелігібельний) а його пізнання – це пізнання причин, отже аль-Кінді був близький до визнання, що усе в світі відбувається згідно законів необхідних причинно-наслідкових зв’язків, дійсність яких є втіленням волі Аллаха – Творця – Першопричини – Першопоштовху, що не втручається у перебіг подій. На жаль, ми не знаходимо у збережених роботах видатного арабського мислителя пояснення його ставлення до питання про свободу людської волі.

Аль-Кінді погодився з Арістотелем у його визначенні філософії наукою про перші причини, що перевершує інші за значенням, але наголосив на необхідності пропедевтичного першочергового вивчення чотирьох наук: про кількість (перша – про числа, друга – про гармонію) та про якість (третя – геометрія, четверта – про зорі). Фактично автор доповнив вчення Стагірита про категорії, акцентувавши увагу на другій та третій категоріях (якості та кількості). Слід зауважити, що на противагу Порфирію (234 – 301/5 рр.) з його трактатом «Ведення до «Категорій» Арістотеля» та Боецію (480-524 рр.) з його роботою «Коментар до Порфирія», аль-Кінді не ігнорує принципового значення арістотелівського розрізнення первинних та вторинних сутностей, що свідчить про ґрунтовність його обізнаності з філософською спадщиною Стагірита (попри незнання старогрецької). Є підстави стверджувати, що автор розпочав розробку проблеми універсалій в арабській філософській традиції. Стверджуючи, в платонівському дусі, критерієм істинності незмінність та сталість, аль-Кінді визнав вторинні сутності (форми або універсалії) ближчими до істини, ніж плинне і тимчасове існування первинних сутностей (конкретних і унікальних речей).

"Філософ арабів" розрізняв наступні, після Аллаха, першопричини: матерія, форма, рух, простір і час, та вперше розробив концепцію чотирьох різновидів розуму: актуального, потенційного, набутого та такого, що виявляє себе. Аль-Кінді справив значний вплив не лише на історію розвитку середньовічної філософії арабського Сходу, але й на історію філософії Середніх віків в цілому.

Развернуть
Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Лекція 1. Сенс визначення філософія Сходу у контексті протиставлення європейській історії філософії. Лекція 2. Витоки філософії Індії. Лекція 3. Санкх’я та йога Патанджалі. Лекція 4. Вайшешика і ньяя

Стародавність та Середньовіччя... ЗМІСТ... ВСТУП Лекція Сенс визначення філософія Сходу у контексті протиставлення європейській історії філософії...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Лекція 20. Аль-Кінді, Аль-Фарабі, Ібн Сіна

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Лекція 1. Сенс визначення „філософія Сходу” у контексті протиставлення європейській історії філософії.
  Філософська спадщина Сходу завжди викликала суперечливі оцінки дослідників: одні - намагалися позбавити її права належати до історії розвитку філософського знання, інші – визнавали

Лекція 2. Витоки філософії Індії
  Індійська філософія репрезентує повсякчасну єдність теорії та практики, причому остання завжди визнавалася першочергово-значимою. Мета філософування у культурі Стародавньої Індії

Лекція 3. Санкх’я та йога Патанджалі
  Найдавнішою даршаною астіки є санкх’я, перший етап становлення якої, називають епічним або стародавнім. Назва цієї даршана походить від санскритського термін

Лекція 4. Вайшешика і ньяя
Вайшешика – даршана астіки заснована мудрецем Улукою, що мав прізвисько Канада («той, хто поїдає зерна»). Її першоджерело – «Вайшешика-сут

Лекція 5. Міманса і веданта
  Міманса (purua-mimansa) – даршана астіки, засновником якої визнано мудреця Джайміні автори «Міманси-сутри» або «Джайміні-с

Лекція 6. Чарвака, локаята та джайнізм
Чарвака – даршана, що є пізнім етапом розвитку даршани локаята. Як свідчать сучасні дослідники, теоретичні джерела даршан чарвака і локаята сягають найдавніших ета

Лекція 7. Витоки філософії буддизму
  Буддизм як даршана є складовою буддистської Дгарми, що не може бути вичерпно визначеною як релігія, або як філософська течія чи культура. Час заснування – VI–V ст. до н. е., а засно

Лекція 11. Витоки філософії Китаю
  Так само, як і в філософській культурі Індії у філософській культурі Китаю метою філософських пошуків є прагнення осягнути шлях, але не звільнення, а досягнення моральнісної та т

Лекція 12. Вчення Конфуція
  Найвпливовішим філософсько-релігійним напрямом в історії Китаю більшість дослідників визначають конфуціанство, Буквальний переклад автентичної назви жуцзя –

Лекція 13. Класичне конфуціанство
  Мен-цзи (Мен Ке) (бл. 372–289 рр. до н. е.) – один з найвидатніших мислителів раннього конфуціанства, що створив оригінальне вчення, яке стало новим етапом розвитку

Лекція 14. Класичний даосизм
  Другим за впливовістю філософсько-релігійним напрямом в історії Китаю більшість дослідників визначають даосизм, або даоцзя – школа тих, хто наслідує Дао.

Лекція 15. Моїзм
  Моїзм (моцзя)– одна з найбільш відомих філософських шкіл Стародавнього Китаю, яка була надзвичайно поширеною в V–III ст. до н. е. і цінувалася нарівні з головни

Лекція 16. Легізм
Легізм (фацзя) – один з найпотужніших філософських напрямів Стародавнього Китаю, представників якого досить часто називають «законниками». Автентична назва школи, фацзя, походи

Лекція 17. Неодаосизм
ЕпохуВей-Цзинь(220-419 н.е.) зазвичай вважають часом виникнення неодаосизму і посилення буддизму в Китаї, однак ми маємо зважати не те, що конфуціанство зберігало статус офіційної державної

Лекція 18. Неоконфуціанство
  Епоха Сун (960-1279) – час постання неоконфуціанства, яке іноді називають лі сює (вчення про лі), або сін-лі сює (вчення про природу та лі), або Дао с

Лекція 19. Витоки ісламської філософії та калам.
Серед головних основ формування ісламської філософії слід передовсім відзначити визначальну роль мусульманської релігії та її першоджерел, а також філософський доробок мислителів античного Середзем

Лекція 21. Філософія суфізму
  Суфізм (від араб. «той, що носить одяг з вовни», або, за версією А.-Р.Біруні, від старогрец. «мудрець») – релігійно-філософська течія ісламу, що виникла у VIII ст.

Лекція 22. Арабський перипатетизм та проблема універсалій
Арабський перипатетизм справив найпотужніший вплив на історію європейської філософії в цілому. Серед його видатних представників слід відзначити Ібн Баджу Абу Бекра Мухаммада(кін.

Лекція 23. Витоки іудейської філософії та каббала
Серед визначальних культурних аксіом іудеїв, зазвичай виокремлюють: по-перше, монотеїзм та уявлення про абсолютну особистість Творця, що має Замисел і Намір стосовно нар

Лекція 24. Філософська спадщина Іцхаке Ісраелі та Саадія-гаона
Рабин Іцхаке Ісраелі[Ісаак бен Соломон Ізраїлі] (850 – 932 або 955)–видатний іудейський мислитель, філософ, лікар. Автор арабомовних філософських творів: «Книга ос

Лекція 25. Філософські розмисли Ібн Гебіроля та Ієгуди Галеві
Соломон бен-Ієгуда Ібн Гебіроль[Ібн-Гвіроль або Ібн Габіроль] (прибл. 1021/2 – прибл. 1050 або 1070)–видатний іудейський поет і філософ знаний в Європі під латиніз

Лекція 26. Іудейський перипатетизм і філософія Маймоніда.
Авраам бен Давід[Дауд]з Толедо (бл. 1110 – бл. 1180) іспанський філософ іудей та перипатетик, астроном, історик. Найбільш відомі роботи Ібн Давіда написані арабськ

ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
  абгава абгидгарма абхеда-бхеда-вада абхеда-вада авідья адвайта веданта аджива актуальне буття матерії ак

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
  Абдаррахман Абу Зейд Абу Абдаллах Хусейн Абу Алі Хусейн ібн Абдаллах Ібн Сіна Абу Бекр Абу ль-Валід Мухаммад ібн Рушд Абу Хамід Мух

ПОКАЖЧИК НАЗВ ТВОРІВ
  «Абгідгаммапітака» «Абгідгармакоша» «Абгідгармакоша» «Агрона» «аНівхар беЕмунот веДеот» «Ануйогадвара-сутра» Араньяки

ЛІТЕРАТУРА
  Основна література:   1. Абу Хамид аль-Газали Воскрешение наук о вере.- М., 1980. 2. Аль-Газали Весы деяний и другие сочинения. – М., 2

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги