рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ЛІТЕРАТУРА

ЛІТЕРАТУРА - раздел Философия, Сенс визначення філософія Сходу у контексті протиставлення європейській історії філософії. Витоки філософії Індії. Санкх’я та йога Патанджалі   Основна Література:   1. Абу Хамид ...

 

Основна література:

 

1. Абу Хамид аль-Газали Воскрешение наук о вере.- М., 1980.

2. Аль-Газали Весы деяний и другие сочинения. – М., 2004.

3. Григорян С.Н. Из истории философии Средней Азии и Ирана VII-XII вв. - М., 1960.

4. Избранные произведения мыслителей стран Ближнего и Среднего Востока IX—XIV вв. - М., 1961.

5. Аль-Фараби Социально-этические трактаты.- Алма-Ата, 1973.

6. Аль-Фараби Философские трактаты.- Алма-Ата, 1970.

7. Андросов В.П. Буддизм Нагарджуны: Религиозно-философские трактаты. - М.:, 2000.

8. Антологія літератур Сходу. – Харків, 1961.

9. Васубандху Абхидхармакоша (Энциклопедия Абхидхармы). - М., 1992.

10. Галеви Йегуда Кузари. – Иерусалим, 1980.

11. Гегель Г.В.Ф. Введение в историю философии. // Лекции по истории философии. Кн.1. – СПб., 1993.

12. Голоси стародавньої Індії. Антологія давньоіндійської літератури. – К., 1992.

13. Деяний и Дхармы Бодхисаттвы Всеобъемлющая Мудрость - М., 1998.

14. Дослідження цивілізацій Сходу та Заходу: історія, філософія, філологія: Збірка статей. – К., 2004.

15. Древнеиндийская философия. Начальный период. – М., 1972.

16. Древнекитайская философия. Собрание текстов в 2-х томах. - М., 1973. – Т.2.

17. Древнекитайская философия. Собрание текстов в 2-х томах. – М., 1972. – Т.1.

18. Елизаренкова Т.Я. „Ригведа – великое начало” // Ригведа. Мандалы І-IV – М.,1989.

19. Завгородній Ю., Луценко Д. „Вайшешика-сутри” Канади (І.1.1-48): переклад та історико-філософський коментар // Філософська думка. – К., 2006. - №6.

20. Антология мировой философии. В 4-х томах. - М., 1969. - Т. 1. - Ч. 2.

21. Аверроэс (Ибн Рушд) Опровержение опровержения. - К., 1999.

22. Ибн Сина Книга знания: Избранные философские произведения. – М., 1999.

23. Ибн Халдун Пролегомены к «Книге поучительных примеров и дивану сообщений о днях арабов, персов и берберов и их современников, обладавших властью великих размеров». // Игнатенко А.А. Ибн Халдун. - М., 1980.

24. Избранные сутры китайского буддизма - СПб., 2000.

25. Исаева Н.В. Шанкара и индийская философия. - М., 1991.

26. «Брахма-сутры». Комментарий Шанкары, глава II, раздел 3, сутры 17–18. // Степанянц М.Т. Восточная философия. - М., 1997

27. Китайська цивілізація: традиції та сучасність. - К., 2005.

28. Кобзев А.И. Философия китайского неоконфуцианства. - М., 2002.

29. Конфуцианский трактат "Чжун Юн": Переводы и исследования - М., 2003.

30. Конфуций Беседы и суждения Конфуция. - СПб., 1999.

31. Конфуций Изречения - Х. , 2005.

32. Лао-цзы Книга пути и благодати. - М., 2002.

33. Лонгчен Рабджам Драгоценная Сокровищница Дхармадхату - К., 2002.

34. Лунный свет санкхьи. Ишваракришна. Гаудапада. Вачаспати Мишра. - М., 1995.

35. Луцишина О.А. Уявлення про людину в Рігведі. - К., 2005.

36. Лысенко В.Г. Универсум вайшешики: (по "Собранию характеристик категорий" Прашастапады). - М., 2003.

37. Маймонид. Путеводитель растерянных. – М., 2003.

38. Махариши Патанджали. Йога-Сутра. Санскрит и пять вариантов перевода. — Х., 2002.

39. Методологические проблемы изучения истории философии зарубежного Востока - М., 1987.

40. Мирча Элиаде. Йога. Свобода и бессмертие. - К:, 2000.

41. Мудрецы Китая. Ян Чжу. Лецзы. Чжуанцзы. - СПб., 1994.

42. Мэн-цзы - СПб., 1999.

43. Переломов Л.С. Конфуцианство и легизм в политической истории Китая. – М., 1981.

44. Переломов Л.С. Конфуций: "Лунь юй" - М., 1998.

45. Сагадеев А. . Ибн Рушд (Аверроэс). - М., 1973.

46. Сагадеев А.В. Ибн Сина (Авиценна). - М., 1985.

47. Классический ислам: традиционные науки и философия. - М., 1988.

48. Санкхья - сутра- вритти. - М., 1997.

49. Свами Сатьянанда Сарасвати. Кундалини - Тантра: Фундаментальное пособие. - К., 1997.

50. Свами Шивананда. Диалоги из Упанишад. Познание своей души - К., 2003.

51. Смирнов А.В. Великий шейх суффизма. Опыт парадигмального анализа философии Ибн Араби.- М., 1993.

52. Сутры философии Санкхьи. Таттва-самаса; Крама-дипика; Санкхья-сутры; Санкхья-сутра-вритти. - М., 1997.

53. Тарка-санграха (Свод умозрений). Тарка-дипика (Разъяснение к своду умозрений). - М., 1989.

54. Тибетская йога и тайные учения, Или семь книг о мудрости Великого Пути – М., 2001.

55. Тоpчинов Е.А. Пути философии востока и запада: познание запредельного - СПб., 2007.

56. Упанишады. – М., 2000.

57. Чаттерджи С., Датта Д. Индийская философия. - М., 1994.

58. Чжуан-цзы. Ле-цзы. - М., 1995.

59. Шохин В.К. Классическая санкхья по трактату Мадхавы «Сарвадаршанасанграха». // История и культура Центральной Азии. - М., 1983.

60. Восточная философия. М., 1996.

61. Щербатской Ф.И. Теория познания и логика по учению позднейших буддистов. - СПб., 1995. - Ч.1: Учебник логики дхармакирти с толкованием дхармоттары.

62. Щербатской Ф.И. Теория познания и логика по учению позднейших буддистов. - СПб., 1995. — Ч. 2: Источники и пределы познания.

63. Щуцкий Ю. К. Китайская классическая "Книга перемен". - М., 1997.

 

Додаткова література:

 

1.Алексеев В.М. Китайская литература. - М., 1978.

2.Аль-Кирмани, Хамид ад-Дин. Успокоение разума. - М., 1995.

3.Анахт Давид Сочинения. – М.: 1975.

4.Асимов М., Турсунов А. Восток и Запад: проблема преемственности в развитии философии // Методологические и мировоззренческие проблемы истории философии - М., 1988.

5.Ат-Таухиди А. X. Диалоги (из «Книги услады и развлечения») — Восток—Запад (исследования, переводы, публикации). - М., 1988.

6.Ахмедов Э. Арабо-мусульманская философия средневековья. Баку, 1980.

7.Базаров А.А. Институт философского диспута в тибетском буддизме. - С.Пб., 1998.

8.Бертельс Е.Э. История литературы и культуры Ирана. Избранные труды. М., 1988.

9.Библер В.С. К философской логике парадокса. - Вопросы философии. 1988, № 1.

10. Бируни Абу Рейхан. Индия. - М., 1995.

11. Боевые искусства: Китай, Япония. – М., 2002.

12. Бойченко О.І. Філософська антропологія давнього Китаю - К., 2003.

13. Бонгард-Левин Г.М. Древнеиндийская цивилизация. Философия, наука, религия. - М., 1980.

14. Бродов В.В. Истоки философской мысли Индии. Йога. – М., 1990.

15. Бубер М. Хасидские предания. Первые наставники - М., 1997.

16. Буддизм. – М.; - Харьков, 2000.

17. Буддизм. История и культура. - М., 1989.

18. Буддийская философия в средневековой Японии. - М., 1998.

19. Будон Ринчендуб. История буддизма (Индия и Тибет). - С.Пб., 1999.

20. Буланже П.А. Будда. Конфуций: Жизнь и учение. — М., 1995.

21. Великие мыслители Востока. - М., 1999.

22. Вельгус В.А. Средневековый Китай. - М., 1987.

23. Вершинин В.Н. "Дао" здесь и сейчас (указующие главы). — О., 2001.

24. Вещь в японской культуре: Сборник статей. -М., 2003.

25. Вильгельм Р., Вильгельм Г. Понимание "И цзин": Сборник. - М., 1998.

26. Вовк С.М. Вступ до Даофізики. — Чернівці , 2004.

27. Вовк С.М. Даосизм: вчення і світогляд. — Чернівці, 2003.

28. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки (XVII—XVIII вв.). Формирование научных парадигм нового времени. М„ 1987.

29. Генкель Г. Саадия Гаон, знаменитый еврейский ученый Х века: Биографический очерк. — СПб., 1895.

30. Гессе Г. Паломничество в страну Востока. – СПб., 1999.

31. Главева Д.Г. Традиционная японская культура: Специфика мировосприятия. — М., 2003.

32. Голыгина К.И. «Великий предел». М., 1995

33. Голыгина К.И. Теория изящной словесности в Китае XIX - нач. XX в. - М., 1971.

34. Горський В.С. Філософія в українській культурі: (методологія та історія): Філос. нариси. — К., 2001.

35. Григорян С.Л. Из истории философии Средней Азии и Ирана VII-XI в.- М., 1960.

36. Григорян С.Н. Средневековая философия народов Ближнего и Среднего Востока. М., 1966.

37. Гулькова А.В. Категория "субстанция" в философии Ибн Сины.- М., 1997.

38. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. - М., 1984.

39. Гусева Н.Р. Индия в зеркале веков: Религия. Быт. Культура. - М., 1994.

40. Дандарон Б. Д. Письма о буддийской этике. - СПб., 1997.

41. Дандарон Б.Д. Мысли буддиста; "Черная тетрадь". - СПб., 1997.

42. Даукеева С.Д. Философия музыки Абу Насра Мухаммада Аль-Фараби. - Алматы, 2002.

43. Дебольский Д.Д. К познанию абсолюта: Духовный опыт индийских и христианских мистиков. - М., 1996.

44. Демишев В.К. Китайский календарь: Методы расчета и принципы китайской философии. - К., 1999.

45. Диноршоев М. Натурфилософия Ибн Сины. - Душанбе, 1985.

46. Догэн Эйхей. Путь к пробуждению: Главные сочинения наставника Дзэн Догэна. - СПб., 2001.

47. Ерасов Б.С. Культура, религия и цивилизация на Востоке. – М., 1990.

48. Ермаков М.Е. Мир китайского буддизма: По материалам коротких рассказов IV-VI вв.. - СПб., 1994.

49. Жильсон Э. Философия в средние века: От истоков патристики до конца XIV века. - М., 2004.

50. Жоль К.К. Индуизм в истории Индии (Учеб.пособие). – К., 2001.

51. Закуев А.К. Философия «Братьев чистоты». Баку, 1961.

52. Запись у алтаря о примирении Конфуция: Факсимиле рукописи - М., 2000.

53. Зильберман Д. Б. Генезис значения в философии индуизма. - М., 1998.

54. Зинин С.В. Протест и пророчество в традиционном Китае. - М., 1997.

55. Ибрагим Т.К. Философские концепции суфизма (обзор). // Классический ислам: традиционные науки и философия. - М., 1988.

56. Игнатенко А.А. В поисках счастья.- М., 1989.

57. Ильин И.П. Восточный интуитивизм и западный иррационализм: «Поэтическое мышление» как доминантная модель «постмодернистского сознания» // Восток – Запад: Литературные взаимосвязи в зарубежных исследованиях. – М., 1989.

58. Исаева Н.В. Адвайта и пурва-миманса. Комментарий Шанкары к 4-й сутре Бадараяны. /Народы Азии и Африки, 1985. - № 5.

59. Исаева Н.В. Слово, творящее мир. От ранней веданты к кашмирскому шиваизму: Гаудапада, Бхартрихари, Абхинавагупта. - М., 1996.

60. Исаева Н.В. Шанкара и неортодоксальные учения. // Санскрит и древнеиндийская культура. - Ч. 1. - М., 1979.

61. История восточной философии. Учебное пособие. – М., 1998.

62. История китайской философии. - М., 1989.

63. Касымжанов А.X. Абу-Наср аль-Фараби. - М., 1982.

64. Касымжанов А.Х. Аль-Фараби. – М., 1999.

65. Катчмер Дж. Дао биоэнергетики. Восток- Запад: Пер. с англ. - К., 1998.

66. Керчмов Г.М. Аль-Газали и суфизм. - Баку, 1969.

67. Китайская наука стратегии. - М., 1999.

68. Китайская философия. Энциклопедический словарь. - М., 1994

69. Китайские социальные утопии. - М., 1987.

70. Книга Мудрых Радостей. - М., 1997.

71. Книга Прозрений. - М., 1997.

72. Кныш А.Д. Мировоззрение Ибн Араби. //Религии мира, 1984. - М.

73. Кныш А.Д. Некоторые проблемы изучения суфизма //Ислам: религия, общество, государство. - М., 1984.

74. Кобзев А.И. Учение Ван Янмина и классическая китайская философия. - М., 1983.

75. Кобзев А.И. Учение о символах и числах в китайской классической философии. - М., 1994.

76. Комментарий Шанкары к Брахмасутрам (публикация 1 сутры).//Народы Азии и Африки, 1983, № 4

77. Конрад Н.И. Запад и Восток. - М., 1972.

78. Конфуцианство в Китае. - М., 1982.

79. Конфуций и его школа - М., 1996.

80. Коплстон Ф.Ч. История средневековой философии.- М., 1997.

81. Кришнамурти Д. Образование и смысл жизни. - Х., 1997.

82. Кришнамурти Д. Первая и последняя свобода; Навстречу жизни. - Х., 1994.

83. Кули-Заде 3.А. Закономерности развития восточной философии XII— XVI вв. (регион ислама) и проблема Запад—Восток. - Баку, 1983.

84. Кычанов Е.И. Основы средневекового китайского права ( VII-XIII вв.). – М., 1986.

85. Лангер С. Философия в новом ключе. Исследование символики разума, ритуала и искусства. - М., 2000.

86. Лао-Цзы. Книга о пути и силе. - Новосибирск , 1992.

87. Лао-цзы. Обрести себя в Дао. - М., 1999.

88. Лапина З.Г. Учение об управлении государством в средневековом Китае. - М., 1986.

89. ЛиссвичИ.С. Лит. мысль Китая на рубеже древности и средних веков. -М., 1979.

90. Личность в традиционном Китае. М., 1992.

91. Лукьянов А.Е. Лао-цзы и Конфуций: Философия Дао - М., 2000.

92. Лукьянов А.Е. Становление философии на Востоке :(Древний Китай и Индия) - М., 1992.

93. Лысенко В.Г. "Философия природы" в Индии: атомизм школы Вайшешика. - М., 1986.

94. Маймонид М. Его жизнь и деятельность. - О.,1896.

95. Медведева И. Тайное учение даосских воинов. - СПб., 2003.

96. Мистерия Дао: Мир "Дао дэ цзина". - М., 1996.

97. Морохоева З.П. Личность в культурах Востока и Запада: К постановке проблемы. - Новосибирск , 1994.

98. Мудрецы и философы Древней Индии. - М., 1975.

99. Мюллер М. Шесть систем индийской философии. - М., 1995.

100. Нечипуренко В.Н. Очерки еврейской философии: Соломон ибн Габироль и Барух Спиноза . - М., 2004.

101. Нидал О. О. природе вещей. Современное введение в буддизм. - СПб., 2000.

102. Носова А.Ю. Людина у цивілізації: Захід і Схід. — К., 1998.

103. Нысанбаев А.Н. Средневековый арабоязычный перипатетизм и исламская религиозная традиция / Вопросы философии. - 2002.- № 3.

104. Общественная мысль в Индии: прошлое и настоящее. - М., 1989.

105. Ольденбург С.Ф. Культура Индии. - М., 1991.

106. От магической силы к моральному императиву: категория дэ в китайской культуре. - М., 1998.

107. Очерки истории арабской культуры V-XV вв.- М., 1982.

108. Петров А.М. Запад- Восток. Из истории идей и вещей: Очерки. - М., 1996.

109. Померанцева Л.Е. Поздние даосы о природе общества и искусстве. - М., 1979.

110. Попов П. С. Китайский философ Мэн-цзы. - М., 1998.

111. Проблема человека в традиционных китайских учениях. М., 1983.

112. Рабинович В.Л. Алхимия как феномен средневековой культуры. М., 1979.

113. Радуль-Затуловский Я.Б. Конфуцианство и его распространение в Японии. М., 2011.

114. Радхакришнан С. Индийская философия. - М., 1993. - Т. 2.

115. Радхакришнан С. Индийская философия. - СПб., 1994. - Т. 1

116. Рассел Б. История западной философии в ее связи с политическими и социальными условиями от античности до наших дней. – Новосибирск, 1999.

117. Рационалистическая традиция и современность. Ближний и Средний Восток.- М., 1990.

118. Рерих Н.К. Восток - Запад. – М., 1994.

119. Рихард В., Гельмут В. Понимание "И цзин": Сборник. - М. , 1998.

120. Рубин В.А. Личность и власть в древнем Китае: Собрание трудов. - М., 1999.

121. Саїд Е. Орієнталізм (фрагменти) // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки. – Львів, 1996.

122. Семенцов В.С. Бхагавадгита в традициях и современной научной критике. М., 1985.

123. Семенцов В.С. Проблемы интерпретации брахманической прозы. - М., 1981.

124. Сират К. История средневековой еврейской философии. – М., 2003.

125. Смирнов А.В. Существует ли „всемирная философия”, или проблема преодоления чуждости чужого // Историко-философский ежегодник, 1994. - М., Наука, 1995.

126. Соколов В.В. Средневековая философия. М., 1979.

127. Средневековая арабская философия. Проблемы и решения. - М., 1998.

128. Степанянц М.Т. Восточная философия: Вводный курс. Избранные тексты. - М., 1997.

129. Степанянц М.Т. Исторические судьбы суфизма. //Вопросы философии. 1980, - № 6.

130. Степанянц М.Т. Метафора „золотая середина” как ключ к пониманию общего и частного в философии морали //Вопросы философии. - 2003. - № 3.

131. Степанянц М.Т. Философские аспекты суфизма.- М., 1987.

132. Стівенсон Ф. Значення як незавершуваність у китайській метафізиці. // Філософська думка. – 2002. - № 4.

133. Титаренко М.Л. Китай: цивилизация и реформы. - М., 1999.

134. Ткаченко Г.А. Космос, музыка, ритуал. Миф и эстетика в "Люйши чуньцю". М., 1990.

135. Томпсон М. Восточная философия. - М., 2000.

136. Торчинов Е. А. Даосизм: опыт историко-религиозного описания. - СПб., 1998.

137. Торчинов Е.А. Введение в буддологию. - СПб., 2000.

138. Торчинов Е.А. Даосизм. СПб., 1993.

139. Торчинов Е.А. К характеристике этической доктрины неоконфуцианства // Социально-философские аспекты критики религии. - Л., 1982

140. Торчинов Е.А. Религии мира: Опыт запредельного: Психотехника и трансперсональные состояния. - СПб., 1998.

141. Тримингэм Дж.С. Суфийские ордена в исламе. - М., 1989.

142. Трофимова М.К. Историко-философские вопросы гностицизма. - М., 1979.

143. Трубникова Н.Н. Этическая мысль Востока и Запада в современных компаративных исследованиях // Вопросы философии. - 2003. - № 3.

144. Українка Л. Зібрання творів: у 12 т. – К., 1975. - Т.2.

145. Уотс А. ДАО - Путь воды. - К., 1996.

146. Урбанаева И.С. Шаманская философия бурят-монголов: центральноазиатское тэнгрианство в свете духовных учений: В 2-х ч. - Улан-Удэ, 2000.

147. Фан Динь Тан. Проблема "Восток- Запад": Рефлексия и синкретизм. - К., 1998.

148. Ферштайн Г. Энциклопедия йоги. - М., 2002.

149. Философия китайского буддизма - СПб., 2001.

150. Философское наследие народов Востока и современность. - М., 1983.

151. Фролова Е.А. История средневековой арабо-исламской философии. - М., 1995.

152. Фролова Е.А. Проблема веры и знания в арабской философии.- М., 1995.

153. Фэн Ю-лань. Краткая история китайской философии - СПб., 1998.

154. Хайруллаев М.М. Абу Наср аль-фараби. - М., 1982.

155. Хамид ад-Дин аль-Кирмани. Успокоение разума. - М., 1995.

156. Чаттопадхьяя Д. Живое и мертвое в индийской философии. - М., 1981.

157. Человек и духовная культура Востока. - М., 2000.

158. Чжоу Цзунхуа. Дао И-Цзина. Путь к прорицанию. — К., 1996.

159. Читтик У. В поисках скрытого смысла. Суфийский путь любви. Духовное учение Руми. - М., 1995.

160. Шаймухамбетова Г.Б. Арабо-язычная философия средневековья и классическая традиция.- М., 1979.

161. Шаймухамбетова Г.Б. Гегель и Восток. Принципы подхода. - М., 1995.

162. Шах И. Учиться как учиться. Психология и духовность на суфийском пути. - М., 1999.

163. Швейцер А. Мировоззрение индийских мыслителей. Мистика и этика. - М., 2002.

164. Шейнеман - Топштейн С.Я. Платон и ведийская философия. - М., 1978.

165. Шиммель А. Вехи исламского мистицизма.- М., 1998.

166. Шолем Г.Основные течения в еврейской мистике. – М., 2004.

167. Шопенгауер А. и Ницше Ф. и восточная философия // История современной зарубежной философии. Компаративистский подход. - СПб, 1997. – Глава 7.

168. Шохин В.К. Брахманистская философия. Начальный и раннеклассический период. - М., 1994.

169. Шохин В.К. Школы индийской философии: Период формирования (IV в. до н.э. - II в. н.э.) - М., 2004.

170. Шри Ауробиндо Мать (Мира Ришар). Духовная эволюция человека. - К., 1995.

171. Шри Ауробиндо Собрание сочинений. - СПб., 2001. - Т.5

172. Этика и ритуал в традиционном Китае. - М., 1988.

173. Юнг К.Г. Йога и Запад. - Львов-Киев, 1994.

174. Юнг К.-Г. О психологии восточных религий и философий. – М., 1994.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Сенс визначення філософія Сходу у контексті протиставлення європейській історії філософії. Витоки філософії Індії. Санкх’я та йога Патанджалі

Стародавність та Середньовіччя.. ЗМІСТ.. ВСТУП Лекція Сенс визначення філософія Сходу у контексті протиставлення європейській історії філософії..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ЛІТЕРАТУРА

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Лекція 1. Сенс визначення „філософія Сходу” у контексті протиставлення європейській історії філософії.
  Філософська спадщина Сходу завжди викликала суперечливі оцінки дослідників: одні - намагалися позбавити її права належати до історії розвитку філософського знання, інші – визнавали

Лекція 2. Витоки філософії Індії
  Індійська філософія репрезентує повсякчасну єдність теорії та практики, причому остання завжди визнавалася першочергово-значимою. Мета філософування у культурі Стародавньої Індії

Лекція 3. Санкх’я та йога Патанджалі
  Найдавнішою даршаною астіки є санкх’я, перший етап становлення якої, називають епічним або стародавнім. Назва цієї даршана походить від санскритського термін

Лекція 4. Вайшешика і ньяя
Вайшешика – даршана астіки заснована мудрецем Улукою, що мав прізвисько Канада («той, хто поїдає зерна»). Її першоджерело – «Вайшешика-сут

Лекція 5. Міманса і веданта
  Міманса (purua-mimansa) – даршана астіки, засновником якої визнано мудреця Джайміні автори «Міманси-сутри» або «Джайміні-с

Лекція 6. Чарвака, локаята та джайнізм
Чарвака – даршана, що є пізнім етапом розвитку даршани локаята. Як свідчать сучасні дослідники, теоретичні джерела даршан чарвака і локаята сягають найдавніших ета

Лекція 7. Витоки філософії буддизму
  Буддизм як даршана є складовою буддистської Дгарми, що не може бути вичерпно визначеною як релігія, або як філософська течія чи культура. Час заснування – VI–V ст. до н. е., а засно

Лекція 11. Витоки філософії Китаю
  Так само, як і в філософській культурі Індії у філософській культурі Китаю метою філософських пошуків є прагнення осягнути шлях, але не звільнення, а досягнення моральнісної та т

Лекція 12. Вчення Конфуція
  Найвпливовішим філософсько-релігійним напрямом в історії Китаю більшість дослідників визначають конфуціанство, Буквальний переклад автентичної назви жуцзя –

Лекція 13. Класичне конфуціанство
  Мен-цзи (Мен Ке) (бл. 372–289 рр. до н. е.) – один з найвидатніших мислителів раннього конфуціанства, що створив оригінальне вчення, яке стало новим етапом розвитку

Лекція 14. Класичний даосизм
  Другим за впливовістю філософсько-релігійним напрямом в історії Китаю більшість дослідників визначають даосизм, або даоцзя – школа тих, хто наслідує Дао.

Лекція 15. Моїзм
  Моїзм (моцзя)– одна з найбільш відомих філософських шкіл Стародавнього Китаю, яка була надзвичайно поширеною в V–III ст. до н. е. і цінувалася нарівні з головни

Лекція 16. Легізм
Легізм (фацзя) – один з найпотужніших філософських напрямів Стародавнього Китаю, представників якого досить часто називають «законниками». Автентична назва школи, фацзя, походи

Лекція 17. Неодаосизм
ЕпохуВей-Цзинь(220-419 н.е.) зазвичай вважають часом виникнення неодаосизму і посилення буддизму в Китаї, однак ми маємо зважати не те, що конфуціанство зберігало статус офіційної державної

Лекція 18. Неоконфуціанство
  Епоха Сун (960-1279) – час постання неоконфуціанства, яке іноді називають лі сює (вчення про лі), або сін-лі сює (вчення про природу та лі), або Дао с

Лекція 19. Витоки ісламської філософії та калам.
Серед головних основ формування ісламської філософії слід передовсім відзначити визначальну роль мусульманської релігії та її першоджерел, а також філософський доробок мислителів античного Середзем

Лекція 20. Аль-Кінді, Аль-Фарабі, Ібн Сіна
Абу-Юсуф Якуб бен Ісхак аль-Кінді (800-860/70)– видатний арабський мислитель, що здобув у сучасників почесне наймення «Філософ арабів», та зазвичай визначається перипатетиком. Авто

Лекція 21. Філософія суфізму
  Суфізм (від араб. «той, що носить одяг з вовни», або, за версією А.-Р.Біруні, від старогрец. «мудрець») – релігійно-філософська течія ісламу, що виникла у VIII ст.

Лекція 22. Арабський перипатетизм та проблема універсалій
Арабський перипатетизм справив найпотужніший вплив на історію європейської філософії в цілому. Серед його видатних представників слід відзначити Ібн Баджу Абу Бекра Мухаммада(кін.

Лекція 23. Витоки іудейської філософії та каббала
Серед визначальних культурних аксіом іудеїв, зазвичай виокремлюють: по-перше, монотеїзм та уявлення про абсолютну особистість Творця, що має Замисел і Намір стосовно нар

Лекція 24. Філософська спадщина Іцхаке Ісраелі та Саадія-гаона
Рабин Іцхаке Ісраелі[Ісаак бен Соломон Ізраїлі] (850 – 932 або 955)–видатний іудейський мислитель, філософ, лікар. Автор арабомовних філософських творів: «Книга ос

Лекція 25. Філософські розмисли Ібн Гебіроля та Ієгуди Галеві
Соломон бен-Ієгуда Ібн Гебіроль[Ібн-Гвіроль або Ібн Габіроль] (прибл. 1021/2 – прибл. 1050 або 1070)–видатний іудейський поет і філософ знаний в Європі під латиніз

Лекція 26. Іудейський перипатетизм і філософія Маймоніда.
Авраам бен Давід[Дауд]з Толедо (бл. 1110 – бл. 1180) іспанський філософ іудей та перипатетик, астроном, історик. Найбільш відомі роботи Ібн Давіда написані арабськ

ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
  абгава абгидгарма абхеда-бхеда-вада абхеда-вада авідья адвайта веданта аджива актуальне буття матерії ак

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
  Абдаррахман Абу Зейд Абу Абдаллах Хусейн Абу Алі Хусейн ібн Абдаллах Ібн Сіна Абу Бекр Абу ль-Валід Мухаммад ібн Рушд Абу Хамід Мух

ПОКАЖЧИК НАЗВ ТВОРІВ
  «Абгідгаммапітака» «Абгідгармакоша» «Абгідгармакоша» «Агрона» «аНівхар беЕмунот веДеот» «Ануйогадвара-сутра» Араньяки

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги