рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Загальні відомості про колірний простір

Загальні відомості про колірний простір - Конспект, раздел Образование, Конспект лекцій з дисципліни теорія кольору і кольоровідтворення Кольорометрія (Колориметрія) – Наука Про Методи Вимірювання ...

Кольорометрія (колориметрія) – наука про методи вимірювання та кількісного вираження кольору. Кількісне вираження кольору – характеристика спектрального складу світла з урахуванням зорового сприйняття. Відповідно до трикомпонентної теорії зору будь-який колір можна уявити як суму трьох складових, так званих основних кольорів. Вибір цих кольорів визначає колірну координатну систему, в якій будь-який колір може бути зображений точкою (або колірним вектором, спрямованим з початку координат в цю точку) з трьома координатами кольору – трьома числами. Останні відповідають кількостям основних кольорів в цьому кольорі за стандартних умов його спостереження.

Фундаментальною характеристикою кольору, його якістю, є колірність, яка не залежить від абсолютної величини колірного вектору, а визначається його напрямом в колірній координатній системі. Тому колірність зручно характеризувати положенням точки перетину цього вектору з колірною площиною, яка проходить через три точки на осях основних кольорів з координатами кольору, рівними 1.

Властивості колірного зору враховуються за результатами експериментів з великим числом спостерігачів з нормальним зором (так званим стандартним спостерігачем). У цих експериментах зорово зрівнюють чисті спектральні кольори (тобто кольори, що відповідають монохроматичному світлу з певною довжиною хвилі) з сумішами трьох основних кольорів. Обидва кольори спостерігають поруч на двох половинках так званого фотометричного поля порівняння. В результаті будують графіки функцій складання кольорів, або криві складання кольорів, в координатах "співвідношення основних кольорів – довжина хвилі спектрально чистого кольору".

Згідно із законом Г. Грассмана (1853), за даних умов основні кольори справляють в суміші однакове візуальне враження незалежно від їх спектрального складу, за кривими складання кольорів можна визначити координати кольору складного випромінювання. Для цього спочатку колір останнього представляють у вигляді суми чистих спектральних кольорів, а потім визначають кількості основних кольорів, потрібних для отримання суміші, зорово невідмітної від досліджуваного кольору.

Фактично основою усіх колірних координатних систем є Міжнародна колориметрична система RGB (від англ. Red, Green, Blue – червоний, зелений, синій), в якій основними кольорами є що червоний (що відповідає випромінюванню з довжиною хвилі (l = 700 нм), зелений (l = 546,1 нм) і синій (l = 435,8 нм). Вимірюваний колір С в цій системі може бути представлений рівнянням: К = R + G + B, де R, G, і В – координати кольору К. Проте більшість спектрально чистих кольорів неможливо уявити у вигляді суміші трьох згаданих основних кольорів. У цих випадках деяка кількість одного (або двох) з основних кольорів додають до спектрального кольору і отриману суміш порівнюють із сумішшю двох кольорів (що залишилися, або з одним кольором).

Найбільш поширена міжнародна система XYZ, в якій основні кольори X, Y і Z – нереальні кольори, вибрані так, що координати кольору не набувають негативних значень, причому координата Y дорівнює яскравості спостережуваного забарвленого об'єкту.

Щоб визначити координати X, У, Z для цього кольору (об'єкту) необхідно знати:

– функцію Е(l) – розподіл енергії випромінювання джерела освітлення за довжинами хвиль;

– r (l) функцію – розподіл за довжинами хвиль інтенсивності випромінювання, відбитого або пропущеного об'єктом;

– функції складання кольорів (функції сприйняття стандартного спостерігача, .

У кольорометрії використовують джерела світла А, С і D65, що імітують сонячне освітлення в різний час доби. Їх характеристики вивчені і опубліковані у вигляді таблиць. Функції сприйняття при різних розмірах вимірюваного поля, тобто при різних сферичних кутах спостереження (зазвичай 2 і 10), також наводяться в довідковій літературі. Функцію вимірюють за допомогою спектрофотометрів. Тоді координати кольору цього об'єкту можна розрахувати за рівняннями:

 

 

Інтеграція проводиться в діапазоні довжин хвиль видимого випромінювання: від 380 до 760 нм.

Є також прилади – спеціальні фотоелектричні колориметри, характеристики фільтрів яких відтворюють функції сприйняття людського ока. За допомогою таких приладів відразу визначають величини .

Колірність визначається координатами колірності х, у, z, які розраховують за рівняннями:

 

 

Тобто колірність дорівнює проекції на колірну площину (що перетинає осі координат при X=Y=Z=l) точки, що характеризує цей колір.

Недолік колірної координатної системи XYZ – нерівноконтрасність: залежно від області колірного простору на однакові за величиною ділянки доводиться різне число (від 1 до 20) колірних порогів, тобто меж розрізнення кольорів. Це істотно затрудняє узгодження вимірів із візуальною оцінкою.

Тому була запропонована (1976) колірна координатна система Lab, де L – яскравість, або світлота, яка змінюється від 0 (абсолютно чорне тіло) до 100 (біле тіло), координати – а, +а, – b, +b визначають зелений, червоний, синій і жовтий кольори відповідно.

Колірність є проекцією цього кольору на площину ab. Система Lab однорідніша і дає кращу кореляцію з візуальними визначеннями, оскільки її параметри – L, колірність і координати а і b – близькі звичним суб'єктивним характеристикам кольору: світлоті, насиченості і колірному тону відповідно.

Сприйняття кольору істотно залежить від умов спостережень. Тому у будь-якій колірній координатній системі при зміні умов змінюються координати кольору. Це явище називається метамеризмом. Розрізняють 4 основні види метамеризму:

1) джерела освітлення;

2) спостерігачі;

3) розміри вимірюваного поля;

4) геометрія спостереження.

Виміри кольору лежать в основі інструментальних методів оцінки якості забарвлення різних матеріалів барвниками, розрахунку сумішевих рецептур фарбування, оптимізації і автоматизації хіміко-технологічних процесів фарбування і виробництва барвників.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Конспект лекцій з дисципліни теорія кольору і кольоровідтворення

Державний вищий навчальний заклад.. український державний хіміко технологічний.. університет конспект лекцій з дисципліни..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Загальні відомості про колірний простір

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Поняття про колориметричну систему
  Будь-яка точна наука базується на вимірювання, тому що виявлення зв’язків між явищами, здійснюється за рахунок кількісного їх співвідношення. Експериментальна перевірка будь-якого в

Нормалізація колориметричних вимірювань
Результати будь-яких вимірювань повинні бути однозначними і зіставними – одна з основних вимог метрології. Для її здійснення необхідно, щоб умови вимірювання, від яких залежать результати, були пос

Векторне вираження кольору
  Тривимірність кольору дає основу виразити його у вигляді вектору в просторі. У системі прямокутних координат (рис. 2.1) координатні осі символами основних кольорів (RGB). К

Особливі площини та лінії колірного простору: площина одиничних кольорів, площина рівних яскравостей, лінії рівних яскравостей, аліхна
Площина одиничних кольорів. Як відомо, BR = 1, якщо яскравість кольору R = 680 кд∙м–2; ВG = 1 при В = 3121 кд∙м–2 і BВ

Вираження колірності на площині, загальні властивості трикутника колірності
Для опису колірності немає необхідності прибігати до просторових представлень. Досить використовувати площину трикутника колірності (рис. 2.3). Щоб виразити одиничний колір чисельно, треба перенест

Трикутник RGB та його перетворення
  Трикутник Ма́ксвела – одна з уявлень колірних моделей. Вершини трикутника Максвелла відповідають положенню трьох основних кольорів: червоного (R), зеленого (G)

Діаграма колірності RGB. Колориметричні властивості прямокутного трикутника
На рис. 2.15 надано трикутник кольоровості rgb з локусом і прямою пурпурних кольорів (поле реальних кольорів), що знаходяться в просторі RGB. Локус показаний на рисунку штриховими лініями, тому що

Умовна чистота кольору
Вираження колірного тону через домінуючу довжину хвилі і насиченості через колориметричну чистоту. Колірний графік можна використовувати для визначення домінуючої довжини хвилі і к

Поняття про афінні властивості колірного простору
Відповідно до першого закону Грасмана основні кольори повинні бути лінійно незалежними. Тобто, вони можуть бути представлені будь-якими трьома векторами, за умови, щоб ці вектори не лежали у одній

Вираження колірності в системі XYZ
Вимоги до основних кольорів XYZ. Практично використовуваною колориметричною системою є ХУ. Основні кольори ХУ обрані для максимального спрощення колірних розрахунків і

Колірний трикутник XYZ
Колірний трикутник хуz створювався на базі колірної діаграми rg. На рис. 2.20 вона показана разом з аліхною. Вибір основних кольорів на цій лінії забезпечує їх безяркістністъ. Тому що серед кольорі

Діаграма кольору XYZ
  На рис. 2.23 наведено проекційно перетворений у рівносторонній трикутник хуz, що знаходиться в колірному просторі цієї системи. Сторона хz трикутника збігається з аліхною. При цьому

Діаграма кольору XYZ
  На рис. 2.23 наведено проекційно перетворений у рівносторонній трикутник хуz, що знаходиться в колірному просторі цієї системи. Сторона хz трикутника збігається з аліхною. При цьому

Можливості та недоліки нерівноконтрастних колориметричних систем. Порогові еліпси, їх розподіл за Мак-Адамом
  Графіки rg і ху надають повні відомості про властивості кольорів. Знаючи положення точки на графіку, неважко вказати координати кольоровості кольору, що виражається нею, визначити я

Поняття про рівноконтрастні колориметричні системи
  Система XYZ зручна для колориметричних розрахунків, але її масштаб не погоджений з мірою приросту зорового відчуття – величиною так званого порогу кольоророзділення. Ця обставина зу

Поняття про рівноконтрастні колориметричні системи
  Система XYZ зручна для колориметричних розрахунків, але її масштаб не погоджений з мірою приросту зорового відчуття – величиною так званого порогу кольоророзділення. Ця обставина зу

Характеристика методів систематизації, специфікації та вимірювання кольорів
  У практиці та наукових дослідженнях застосовуються два способи систематизації і кількісного опису кольорів: 1. Вимірювальний (колориметричний) спосіб.Колориметричний спосіб

Схеми приладів та принципи їх роботи
  Вимір спектрів.Вчення про вимір розподілу потужності випромінювання за спектром називається спектрофотометрією. Її методи полягають у фотоме

Типові тестові завдання
  1. Колориметричні системи – це: а) системи вимірювання кольору; б) сукупність зразків; в) синтезу кольору, тотожного вимірюваному за рахунок трьох основни

Список рекомендованої літератури
  1. Гуревич М.М. Цвет и его измерение. – М.: Изд-во АН СССР, 1950. – 234 с. 2. Ивенс Р.М. Введение в теорию цвета. Пер. с англ. Д.Л. Шкловера. – М.: «Мир», 1964. – 442 с.

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги