Поняття про колориметричну систему - Конспект, раздел Образование, КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ Теорія кольору і кольоровідтворення
Будь-Яка Точна Наука Базується На Вимірювання, Тому Що Виявле...
Будь-яка точна наука базується на вимірювання, тому що виявлення зв’язків між явищами, здійснюється за рахунок кількісного їх співвідношення. Експериментальна перевірка будь-якого висновку вимагає проведення вимірювань. «Наука, – за словами Д.І. Менделєєва, – начинается с момента, когда начинают измерять». Англійський фізик У. Томсон (Кельвін) сказав: «Каждая вещь известна лишь в той мере, в которой ее можна измерять».
Наука про вимірювання називається метрологією. Техніка – поліграфія, кінематографія, репрографія – виробляє репродукції кольорових об'єктів. Фахівці галузі мають справу не тільки з технологією відтворення, але й з методами визначення якості продукції, а також матеріалів і проміжних зображень – фарб, кольорових негативів та ін. Таким чином, практикам необхідно володіти методами кольорових вимірювання. Вчення про вимірювання кольору називається метрологією кольору або колориметрією.
Колориметрія використовує два способи кількісного опису кольорів:
1. Визначення кольорових координат, кольору за якими не тільки описують колір, але й відтворюють. Системи вимірювання кольору називаються колориметричними.
2. Знаходження в деякому наборі еталонних кольорів зразка, тотожного даному кольору. Сукупність зразків складає систему, що називається системою специфікації.
Для вимірювання кольору використовують прилади, що називаються колориметрами. Колориметричне визначення кольору здійснюється за допомогою синтезу кольору, тотожного вимірюваному за рахунок трьох основних (рис. 1.1, а). Дві грані білої призми, що спостерігаються через окуляр, утворюють фотометричне поле, яке дозволяє порівнювати колірності та інтенсивності падаючих на призму світлових пучків. На одну половину поля направляють вимірюване випромінювання (нижня грань призми), на іншу – основні. Їх кількість можна регулювати, наприклад, за допомогою діафрагм, сіток або нейтральних оптичних клинів. Спостерігач бачить обидві половини поля і змінює співвідношення кількостей основних на тій грані, де відбувається синтез, так, щоб зрівняти кольори обох половин поля. Знаючи характеристики світлорегулюючих пристроїв, при яких досягається візуальна тотожність полів, за значеннями коефіцієнтів пропускання знаходять кількість основних, необхідних для синтезу кольору, тотожного виміряному. Тим самим визначаються координати вимірюваного кольору.
Рис. 1.1 – Схеми вимірювання кольору
На рис. 1.1, б наведена схема вимірювання кольору у випадку, якщо він невідтворний за насиченістю. У цьому випадку, одна або дві координати мають негативні значення. Координати кольору дозволяють відтворити необхідний колір.
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД... УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО ТЕХНОЛОГІЧНИЙ... УНІВЕРСИТЕТ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Поняття про колориметричну систему
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Нормалізація колориметричних вимірювань
Результати будь-яких вимірювань повинні бути однозначними і зіставними – одна з основних вимог метрології. Для її здійснення необхідно, щоб умови вимірювання, від яких залежать результати, були пос
Загальні відомості про колірний простір
Кольорометрія (колориметрія) – наука про методи вимірювання та кількісного вираження кольору. Кількісне вираження кольору – характеристика спектрального складу світла з урахуванням
Векторне вираження кольору
Тривимірність кольору дає основу виразити його у вигляді вектору в просторі.
У системі прямокутних координат (рис. 2.1) координатні осі символами основних кольорів (RGB). К
Трикутник RGB та його перетворення
Трикутник Ма́ксвела – одна з уявлень колірних моделей. Вершини трикутника Максвелла відповідають положенню трьох основних кольорів: червоного (R), зеленого (G)
Умовна чистота кольору
Вираження колірного тону через домінуючу довжину хвилі і насиченості через колориметричну чистоту. Колірний графік можна використовувати для визначення домінуючої довжини хвилі і к
Поняття про афінні властивості колірного простору
Відповідно до першого закону Грасмана основні кольори повинні бути лінійно незалежними. Тобто, вони можуть бути представлені будь-якими трьома векторами, за умови, щоб ці вектори не лежали у одній
Вираження колірності в системі XYZ
Вимоги до основних кольорів XYZ. Практично використовуваною колориметричною системою є ХУ.
Основні кольори ХУ обрані для максимального спрощення колірних розрахунків і
Колірний трикутник XYZ
Колірний трикутник хуz створювався на базі колірної діаграми rg. На рис. 2.20 вона показана разом з аліхною. Вибір основних кольорів на цій лінії забезпечує їх безяркістністъ. Тому що серед кольорі
Діаграма кольору XYZ
На рис. 2.23 наведено проекційно перетворений у рівносторонній трикутник хуz, що знаходиться в колірному просторі цієї системи. Сторона хz трикутника збігається з аліхною. При цьому
Діаграма кольору XYZ
На рис. 2.23 наведено проекційно перетворений у рівносторонній трикутник хуz, що знаходиться в колірному просторі цієї системи. Сторона хz трикутника збігається з аліхною. При цьому
Поняття про рівноконтрастні колориметричні системи
Система XYZ зручна для колориметричних розрахунків, але її масштаб не погоджений з мірою приросту зорового відчуття – величиною так званого порогу кольоророзділення. Ця обставина зу
Поняття про рівноконтрастні колориметричні системи
Система XYZ зручна для колориметричних розрахунків, але її масштаб не погоджений з мірою приросту зорового відчуття – величиною так званого порогу кольоророзділення. Ця обставина зу
Схеми приладів та принципи їх роботи
Вимір спектрів.Вчення про вимір розподілу потужності випромінювання за спектром називається спектрофотометрією. Її методи полягають у фотоме
ТИПОВІ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. Колориметричні системи – це:
а) системи вимірювання кольору;
б) сукупність зразків;
в) синтезу кольору, тотожного вимірюваному за рахунок трьох основни
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Гуревич М.М. Цвет и его измерение. – М.: Изд-во АН СССР, 1950. – 234 с.
2. Ивенс Р.М. Введение в теорию цвета. Пер. с англ. Д.Л. Шкловера. – М.: «Мир», 1964. – 442 с.
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов