рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Вид работы: Конспекты
/
Поняття про афінні властивості колірного простору

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Поняття про афінні властивості колірного простору

Поняття про афінні властивості колірного простору - Конспект, раздел Образование, КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ Теорія кольору і кольоровідтворення Відповідно До Першого Закону Грасмана Основні Кольори Повинні Бути Лінійно Не...

Відповідно до першого закону Грасмана основні кольори повинні бути лінійно незалежними. Тобто, вони можуть бути представлені будь-якими трьома векторами, за умови, щоб ці вектори не лежали у одній площині. Для вираження сукупності кольорів іноді застосовують систему косокутних координат як більш загальну, ніж прямокутну.

Зміна кутів між координатними осями приводить до деформації колірного простору. Наприклад, при зменшенні зазначених кутів точки кольорів (або кінці векторів) зміщаються до ахроматичної осі. Сукупність кольорів при цьому залишається, відбувається лише їх переміщення – стискання колірного простору. При збільшенні кутів, навпаки, колірний простір розширюється. Однак усі його метрологічні властивості при зазначених деформаціях зберігаються. Зберігаються вони і при зміні довжин векторів основних кольорів, однак це приводить до переміщення кольорів у просторі. При деформації простору змінюються також форма та положення колірного трикутника.

Таким чином, існують геометричні перетворення колірного простору, при яких його метрологічні властивості залишаються колишніми – афінні перетворення.

Нехай х і y – декартові координати деякої точки на площині. Афінне перетворення полягає в тому, що х і у перетворюються в нові координати х₁ і у₁ пов'язані з вихідними співвідношеннями:

(2.23)

На рис. 2.18,а показані проектована площина Р, у якій знаходиться ряд фігур, і площина проекції Р'. Зображення фігур у результаті проектування звужуються в напрямі, перпендикулярному лінії перетинання площин, тобто відбувається їх афінне перетворення (рис. 2.18,б).

Рис. 2.18 – Приклади афінного перетворення:

а – схема перетворення; б – результат перетворення

Властивості фігур, що зберігаються при цьому перетворенні:

1. Паралельність прямих: пари відрізків 1 і 2 залишаються рівнобіжними і у проекційній копії.

2. Співвідношення кутів: менший кут у прикладі 4 і в проекції залишається вдвічі меншим, ніж більший.

3. Площинність фігур.

4. Співвідношення рівнобіжних відрізків: короткий відрізок і в копії складає 2/3 довжини, незалежного від їх розташування в оригіналі (приклади 1 і 2).

Площина Р (рис. 2.18,а) є однією з координатних площин прямокутної системи координат, що обмежують колірний простір, а Р' – косокутної. Від заміни площини Р на Р' афінні властивості колірного простору, що визначають його метрологічні особливості, не порушуються.

Властивості фігур і ліній, що не зберігаються при афінних перетвореннях, називаються неафінними (рис. 2.18):

1. Відстані між рівнобіжними прямими (приклади 1 і 2) у загальному випадку не зберігаються.

2. При афінності співвідношень кутів кути неафінні; вони можуть при афінних перетвореннях змінитися (приклади 3, 4 і 5).

3. Форма фігури може змінитися: рівносторонній трикутник rgb перетворюється в прямокутний, співвідношення осей еліпсів (приклад 7) змінюються, окружність може перейти у еліпс (приклад 6), а еліпс – у окружність (приклад 8).

4. Співвідношення довжин непаралельних відрізків також неафінні: відрізки з приклада 1 зберігають довжину, а відрізки 2 стають більш короткими, і співвідношення довжин зазначених пар у оригіналі і копії різні.

Приклади метрологічного змісту афінних і неафінних властивостей колірного простору – порівняння довжин у колірному просторі, що має афінні властивості (випадок неафінності 4 і приклади 1 і 2 на рис. 2.18,а). Порівнювати довжини векторів кольорів, спрямованих у різні сторони, не можна: їх співвідношення неафінні. Тому неможливо порівняти яркості якісно різних кольорів (тобто довжин векторів, спрямованих у різні сторони). Для рішення такої задачі існують штучні прийоми.

Неафінність кутів і афінність їх співвідношення має наступне значення. Насиченість кольорів різного колірного тону визначається кутами їх векторів з ахроматичною віссю, зростаючи зі збільшенням цього кута. Однак, якщо кути неафінні, то не можна порівняти насиченість кольорів різного колірного тону. У той же час насиченість кольорів того самого колірного тону порівнювати можна. Тобто, вектори кольорів і ахроматична вісь у цьому випадку лежать в одній площині. Кут, що складається вектором меншої насиченості зі зазначеною віссю, є частка кута, утвореного з нею вектором кольору великої насиченості. Співвідношення ж кутів афінні.

Ця властивість колірного простору пояснює визначення кольору за ГОСТ 13088–67: «Колір є афінна векторна величина трьох вимірів, що виражає властивість, загальна всім спектральним складам випромінювання, візуально нерозрізненим у колориметричних умовах спостереження».

Визначення кольору як афінної векторної величини означає, що його афінні властивості зберігаються при перетвореннях, що задовольняють рівнянням (2.23).

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ Теорія кольору і кольоровідтворення

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД... УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО ТЕХНОЛОГІЧНИЙ... УНІВЕРСИТЕТ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Поняття про афінні властивості колірного простору

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Поняття про колориметричну систему
Будь-яка точна наука базується на вимірювання, тому що виявлення зв’язків між явищами, здійснюється за рахунок кількісного їх співвідношення. Експериментальна перевірка будь-якого в

Нормалізація колориметричних вимірювань
Результати будь-яких вимірювань повинні бути однозначними і зіставними – одна з основних вимог метрології. Для її здійснення необхідно, щоб умови вимірювання, від яких залежать результати, були пос

Загальні відомості про колірний простір
Кольорометрія (колориметрія) – наука про методи вимірювання та кількісного вираження кольору. Кількісне вираження кольору – характеристика спектрального складу світла з урахуванням

Векторне вираження кольору
Тривимірність кольору дає основу виразити його у вигляді вектору в просторі. У системі прямокутних координат (рис. 2.1) координатні осі символами основних кольорів (RGB). К

Особливі площини та лінії колірного простору: площина одиничних кольорів, площина рівних яскравостей, лінії рівних яскравостей, аліхна
Площина одиничних кольорів. Як відомо, BR = 1, якщо яскравість кольору R = 680 кд∙м–2; ВG = 1 при В = 3121 кд∙м–2 і BВ

Вираження колірності на площині, загальні властивості трикутника колірності
Для опису колірності немає необхідності прибігати до просторових представлень. Досить використовувати площину трикутника колірності (рис. 2.3). Щоб виразити одиничний колір чисельно, треба перенест

Трикутник RGB та його перетворення
Трикутник Ма́ксвела – одна з уявлень колірних моделей. Вершини трикутника Максвелла відповідають положенню трьох основних кольорів: червоного (R), зеленого (G)

Діаграма колірності RGB. Колориметричні властивості прямокутного трикутника
На рис. 2.15 надано трикутник кольоровості rgb з локусом і прямою пурпурних кольорів (поле реальних кольорів), що знаходяться в просторі RGB. Локус показаний на рисунку штриховими лініями, тому що

Умовна чистота кольору
Вираження колірного тону через домінуючу довжину хвилі і насиченості через колориметричну чистоту. Колірний графік можна використовувати для визначення домінуючої довжини хвилі і к

Вираження колірності в системі XYZ
Вимоги до основних кольорів XYZ. Практично використовуваною колориметричною системою є ХУ. Основні кольори ХУ обрані для максимального спрощення колірних розрахунків і

Колірний трикутник XYZ
Колірний трикутник хуz створювався на базі колірної діаграми rg. На рис. 2.20 вона показана разом з аліхною. Вибір основних кольорів на цій лінії забезпечує їх безяркістністъ. Тому що серед кольорі

Діаграма кольору XYZ
На рис. 2.23 наведено проекційно перетворений у рівносторонній трикутник хуz, що знаходиться в колірному просторі цієї системи. Сторона хz трикутника збігається з аліхною. При цьому

Можливості та недоліки нерівноконтрастних колориметричних систем. Порогові еліпси, їх розподіл за Мак-Адамом
Графіки rg і ху надають повні відомості про властивості кольорів. Знаючи положення точки на графіку, неважко вказати координати кольоровості кольору, що виражається нею, визначити я

Поняття про рівноконтрастні колориметричні системи
Система XYZ зручна для колориметричних розрахунків, але її масштаб не погоджений з мірою приросту зорового відчуття – величиною так званого порогу кольоророзділення. Ця обставина зу

Характеристика методів систематизації, специфікації та вимірювання кольорів
У практиці та наукових дослідженнях застосовуються два способи систематизації і кількісного опису кольорів: 1. Вимірювальний (колориметричний) спосіб.Колориметричний спосіб

Схеми приладів та принципи їх роботи
Вимір спектрів.Вчення про вимір розподілу потужності випромінювання за спектром називається спектрофотометрією. Її методи полягають у фотоме

ТИПОВІ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. Колориметричні системи – це: а) системи вимірювання кольору; б) сукупність зразків; в) синтезу кольору, тотожного вимірюваному за рахунок трьох основни

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Гуревич М.М. Цвет и его измерение. – М.: Изд-во АН СССР, 1950. – 234 с. 2. Ивенс Р.М. Введение в теорию цвета. Пер. с англ. Д.Л. Шкловера. – М.: «Мир», 1964. – 442 с.