Охрана природы

Упродовж XX столiття цивiлiзацiя в свому розвитку досягла фантастичних успiхiв. При збiльшеннi чисельностi землян в 3,7 разу виробництво внутршнього валового продукту ВВП зросло в 40 разiв. Якщо на початку минулого столiття пересiчна тривалiсть життя людини становила 50, то нинi 67 рокiв, а в окремих кранах 80 i бiльше рокiв.Кiлькiсть письменних людей збльшилася з 13 до 82 вiдсоткiв. На зламi XX i XXI столiть якось малопомiтно для загалу людство перейшло до якiсно нового етапу свого розвитку ери глобалiзацi.

Вона не лише вiдкрива перед сучасною цивiлiзацiю новi, не баченi ранiше можливостi науково-технiчного розвитку, а й породжу глобальнi конфлiкти. Якщо в економiчно розвинених кранах на 100 жителiв припада 150 жилих кiмнат та 30 50 автомобiлв, то в кранах, що розвиваються, 1 кiмната на 2 5 осiб, 1 авто на 100 осiб. Властивий багатим кранам культ надспоживання рiзко контрасту з бднстю народв третього свiту, що за чисельнiстю значно переважають крани золотого мiльярда.Розглянемо основнi глобальнi екологiчнi проблеми людства.

За даними Всесвiтньо метеорологiчно органiзацi, середньорiчна температура зараз на 0,6оС вища вiд середньо температури в XIX столiтт. Внаслiдок господарсько дiяльностi людства в атмосферу щороку викидаться кiлька мiльярдiв тонн газiв та аерозолiв, що посилюють парниковий ефект.Потеплiння клiмату на планетi призводить до почастiшання таких стихiйних явищ, як землетруси, вулкани, цунамi, урагани, смерчi, пiдтоплення територiй в одних регонах та розширення площ пустель в нших. Передбачаться, що чисельнiсть населення Землi в найближчi 30 рокiв зросте до 8,5 9 млрд. чол. Це неминуче призведе до збiльшення обсягiв генерування енергi. Як свдчить досвд минулого, споживання енергi з 1970 по 2000 рiк зросло в 1,5 разу. Вдомо, що сучасна енергетика на 90 базуться на органiчному палив вугiлля, нафта, газ, сланц, торф, деревина.

Якщо обсяги використання цих видiв палива збережуться, а технологi генерування енергi залишаться колишнми, то кiлькiсть газоаерозольних i твердих викидiв також зросте в пiвтора разу. Звiсно, якiсть повiтря рiзко погiршиться, випадатимуть кислотн дощ. За даними ВООЗ, у днi максимального забруднення атмосфери смертнiсть серед жителiв Афiн зроста у 5 разiв.

Концентрацiя смогу й озону в Мехiко майже щодня втричi перевищу нормативнi рекомендацi.Сьогоднi 70 населення Землi диха нездоровим повiтрям через те хвор. Щоб запобiгти подальшому забрудненню повiтряного басейну, було укладено низку мiжнародних угод. Зокрема пiдписано Кiотський протокол 1997 про обмеження емiсi парникових газiв до 2008 2012 р порвняно з 1990 р на 5,2 вдсотка.

Для розв язання цi проблеми у свiтi запропоновано рiзноманiтнi iнженерно-технiчнi рiшення. Проте, захопившись iдею технiчного вилучення парникових газiв, ученi i практики, здаться, забули про, можливо, ефективнiший шлях обмеження парникового ефекту.Вiн грунтуться на пiзнаннi природних процесiв зв язування газiв у бiогеохiмiчних циклах. Вiдомим прикладом дi такого механiзму природний цикл органiчного вуглецю, який починаться з фотоавтотрофно асимiляцi вуглекислоти хемоавтотрофними бактерiями, цiанобактерiями, мiкроводоростями та вищою рослиннiстю i завершуться захороненням значно частини органiчного вуглецю в осадах i надрах.

Ще важлившим шлях зв язування вуглекислоти кальцiм i депонування його слаборозчинних сполук в лiтосфер, що також реалiзуться за участ бiоти.Зменшенню вмiсту таких парникових газiв, як метан i водень, сприяють спонтанн мiкробiологiчнi процеси х окислення.

Проте ми ще не навчилися використовувати природнi механiзми утилiзацi надлишку вуглекислоти.Як вiдомо, озонова оболонка слугу сворiдним щитом, який захища людей та iншi живi органiзми на Землi вiд жорсткого ультрафолетового та м якого рентгенiвського випромiнювання Сонця. Основними хiмiчними речовинами, якi руйнують озоновий шар стратосфери, фреони сполуки класу хлор фтор бром-вуглеводнiв та гази азот, метан тощо. Згiдно з Монреальським протоколом 1987, 36 кран свiту взяли на себе зобов язання на 26 скоротити викиди найнебезпечнших фреонiв, але досягнуте зниження емiсi фреонiв, на жаль, поки що не да вiдчутних результатiв.

Радацйний фон на Земл за останн 50 рокв зрс на 60 70. До яких наслдкв для живого свту це призводить вдомо мало. На сучасному етапi розвитку НТП людина i бiота зазнають дедал iнтенсивнiшого впливу фiзичних чинникiв. Крiм згаданого iонiзуючого випромiнювання, негативнi бiологiчнi ефекти можуть спричинятися електромагнiтними хвилями довжиною менше 10-7 см, неiонiзуючим випромiнюванням електромагнiтного спектра з довжиною хвиль понад 10-7 см в дiапазонi вiд низьких до лазерних частот, а також рiзноманiтними акустичними впливами шумом, ультразвуком, iнфразвуком, вiбрацiю.

Слiд зазначити у справi вивчення впливу згаданих фiзичних чинникiв на органiзм людини, тварин, рослин та на мiкроорганiзми залишаться чимало бiлих плям. Мало що вiдомо i про можливий вплив на людей та бiоту прискореного дрейфу магнiтного полюса в напрямку вiд Канади до Сибiру.

Сказати, що сучасна бiосфера пiддаться техногенному тиску з боку хiмiчних забруднень означа не сказати нчого.Адже впродовж року хiмiчна промисловiсть свiту виробля понад 100 млн. тонн рiзноманiтних органiчних сполук близько 70 тис. найменувань, переважна бiльшiсть яких ксенобiотики i здатна акумулюватися в органiзмах, виявляючи токсичнiсть або мутагеннiсть щодо них. За медико-статистичними даними, в екологiчно неблагополучних регiонах Украни виявлено ембрiотропнi, онкогеннi, алергеннi i загальнотоксичнi ефекти.

За даними ВООЗ, пестицидами щорiчно отруються 500 тис. людей, з них 5 тисяч смертельно.Якось у США було опублiковано офцйну доповiдь, яка мстила прогноз в наступнi 70 рокiв 1 млн. американцiв захворiють на рак через вмiст у продовольчих продуктах 28 стiйких канцерогенних пестицидiв. Отже, щоб зменшити техногенний прес хмчних речовин, слд нтенсифкувати пошуки бологчних та нтегральних способв боротьби з хворобами шкдниками сльськогосподарських культур.

Можливо, цiй справi прислужаться певн сорти генетично модифiкованих рослин. Внутрiконтинентальн водойми Свтовий океан зазнали й зазнають зараз великого техногенного тиску, хн екосистеми значною мрою трансформовано. Особливу тривогу виклика евтрофiкацiя водних екосистем, що набула глобальних масштабв. Однак ця важлива проблема слабо вивчена.За оцнкою ЮНЕСКО, понад 20 риболовних районiв Свiтового океану пiдiрвано, а ще майже 50 перебувають на меж виснаження.

В багатьох районах океану дно настiльки переоране тралами, що там уже не може вiдновитись донне населення. Пiсля вибору риби з сiтей з них назад у воду, переважно в нежиттздатному станi, щорiчно викидаться близько 30 млн. тонн iншо живностi.Знищено половину мангрових заростей тропiчно зони океанiв, якi захищали берег вiд розмиву i слугували екологiчною нiшею для величезно кiлькостi видiв органiзмiв, що негативно позначилось на процесах самоочищення вод i кориснй бiопродуктивностi шельфу.

Скид баластних вод танкерами породив проблему занесення в моря стороннiх гiдробiонтiв-вселенцiв, агресивних стосовно органiзмiв мiсцевих екосистем. Серед таких вселенцiв отруйнi для риб водоростi.Забруднене токсинами м ясо риб молюскв може бути небезпечним i для людини. Майже 1,2 млрд. людей щорчно хворють на кишков розлади, понад 25 млн. помира, з них 5 млн. дтей. Проблема виснаження забруднення ресурсв питних вод на сьогодн стала одню з причин погршення якост життя розвитку людства.

Вкладенi Свiтовим банком протягом останнiх 10 рокiв 600 млрд. доларiв у спорудження водогонiв та систем каналiзацi лише частково полiпшили ситуацiю. Через 10 рокв, що минули псля Конференц ООН в Ро-де- Жанейро, мусимо констатувати мжнароднй спльнот, на жаль, поки що не вдаться загальмувати катастрофчний процес елмнац видв. Втрати бiорiзноманiтностi видiв, викликанi техногенними чинниками, перевищують природнi темпи елiмiнацi видiв у 100 1000 разiв.Псля промисловост й енергетики сльське господарство наступний за обсягом наслдками чинник перетворення босфери.

Загальна площа орних земель свту, що втратили родючсть через нерацональну дяльнсть людей, оцнються в 2 мрд. га, що в 1,5 разу перевищу площу всх орних земель вропи. На думку деяких вiтчизняних фахiвцiв, сiльське господарство Украни чинить негативний антропогенний вплив на 80 територi.За останнi 25 рокiв втрачено 353,3 млн. т гумусу, при щорiчних обсягах змиву грунту до 600 млн. тонн. У план полпшення стану грунтв дехто поклада великi надi на розроблену Держкомземом Украни спльно з Iнститутом землеустрою УААН Державну програму захисту земель вiд водно вiтрово ерозi та iнших видiв деградацi.

До 2010 року цiю програмою передбачено вилучити з обробiтку 3,7 млн. га орних земель, переввши х на луки, пасовища й лiси, що дозволить зменшити розоранiсть територi держави з 57 до 51. Розробники програми сподваються, що це приведе до економi матерiально-технiчних засобiв, сприятиме розвитку кормово бази тваринництва, зменшить замулення й забруднення рiчок i ставкiв та полiпшить екологiчну ситуацiю, бо оптимiзу спiввiдношення мiж агро- i природними екосистемами.

Проте виника сумнiв, чи зможе стотно полiпшити екологiчне становище скорочення орних площ на 6 Щоб це вiдбулося насправдi, такого скорочення замало.Мабуть, не випадково у Францi розорано лише 48, у Нiмеччинi 28, Великобританi 25, США 20 вiдсоткiв земель. З огляду на багатi чорноземи, в Укранi слiд скоротити рллю, щонайменше, на 25 30 при збiльшенн валового збору зерна в 1,5 2 рази. Мабуть, цього можна досягти шляхом впровадження високопродуктивних сортiв сiльськогосподарських культур та новiтнiх технологiй обробiтку землi.

У вищезгаданй програм чiльне мiсце вiдведено мелiоративним заходам.Проте землевпорядники, перебуваючи в полон стереотипiв, нав язаних м ще за часв СРСР, планують спорудження земляних валiв загальною протяжнiстю 180 тис. км, захисних дамб уздовж рiчок 2 тис. км, водоскидних споруд до 5,5 тис. штук, що, окрiм шкоди, нiчого доброго не дасть.

Така гдромелiоративна дяльнсть давно дискредитувала себе на терен Украни, стала однiю з причин нинiшньо екологiчно кризи. Можна лише радiти з того, що нашим гiдромелiораторам не вдалося реалiзувати чи не найодiознший проект XX столття побудову Дунай-Днiпровського водогосподарського комплексу.Iнакше вся територiя Пiвденно Украни перетворилася б на зону екологiчного лиха. У пiдтриманнi стабiльностi бiосфери виключно важливе значення мають лiси. Природнi лiси, лiсовi насадження i рiдколiсся займають 5,7 млрд. гектарiв суходолу Земл. I хоча площа х у кiлька разiв менша вiд площi Свiтового океану та континентальних водойм, валова продуктивнiсть, навпаки, стотно вища 79,109 млрд. тонн проти 55,109 млрд. тонн органiчного вуглецю.

Лсов екосистеми найбiльший резерват для рослин i тварин, вони пiдтримують видову, генетичну й iнформацiйну рiзноманiтнiсть живого свiту, сформовану в еволюцiйний час. Лiси забезпечують життве середовище i матерiальнi потреби людей, зумовлюють рефлексiю земно кулi щодо надлишкового сонячного випромiнювання, регулюють глобальний та мiсцевий клiмат.

Згiдно з Рамсарською конвенцiю вiд 26.12.1975 р охоронi, рацiональному використанню та збереженню водно-болотних угiдь, у тому числi торфовищ, свiтове спiвтовариство нада виключно важливого значення. Це пояснються тим, що водно-болотнi торфовi екосистеми виконують дуже важливi рiзнобiчнi бiосфернi функцi.Це фiксацiя депонування вуглекислого газу, асимляця й консервування сонячно енергi у виглядi органiчно маси, продукування кисню, водоутримання та самоочищення вод. Крм того, болото ункальне середовище iснування i вiдтворення екологiчно цiнних технiчних та лiкарських рослин, рiзноманiтних комах i тварин, водоплавних птахiв.

Згiдно з рiшенням Кабiнету мiнiстрiв Украни Про заходи щодо охорони водно-болотних угiдь, якi мають мiжнародне значення 935 вiд 3.10.95 р визначено 22 водно-болотних угiддя Украни загальною площею 650 тис. га. Включення до Рамсарського перелiку торфових екосистем Украни перспективним шляхом збереження ландшафтного розмаття водно-болотних угiдь.

Степових м подбних екосисем у свт збереглося дуже мало близько 1 млрд. га. Водночас степов екосистеми охоплюють ункальний специфчний живий свiт, пд впливом якого формуються родюч грунти. На думку фахiвцiв, суть природи укранських степв залишаться до кiнця не пзнаною, а хня доля трагчною, вони опинилися тепер на меж зникнення.На порядок денний XXI ст. вкрай необхдно винести питання охорони вдновлення максимально можливого обсягу степових та саванних екосистем властиво м боти. В Укран цй благороднй мет певною мрою покликаний слугувати Укранський природний степовий заповдник НАН Украни, що складаться з чотирьох вддлень Хомутовський степ, Кам ян могили, Крейдова флора та Михайлвська цлина, загальною площею 2756,1 га. Проте це краплина в мор. На часi посилення фундаментальних дослiдженнь з метою розробки рекомендацiй щодо вiдтворення степових екосистем.

З огляду на необхiднiсть скорочення площ зрошуваних земель на пiвднi Украни та зменшення обсягiв х розораностi, це завдання набува дедал бiльшо актуальност.

Згiдно з бiблйною легендою, Бог, створюючи свiт, великi надi покладав на Людину Сотворимо людину на наш образ i на нашу подобу, i нехай вона пану над рибою морською, над птаством небесним, над усiма дикими звiрами усiма плазунами, що повзають на землi.Як свдчить досвiд, Людина не тiльки не впоралася зi свом завданням, а й значно ускладнила ситуацiю в бiосферi.

Про це влучно сказав Н.Вiнер Ми настiльки радикально змiнили наше середовище, що тепер для того, щоб iснувати, нам потрiбно змiнити себе. Нерозумiння екологiчних проблем властиве керiвникам багатьох кран свiту. Байдужiсть до рiдно Землi нерiдко виявляють високi посадовi особи i вiдомства нашо держави.Ось декiлька прикладiв. 1 Зарегулювання стоку Днiпра й iнших рiчок Украни та велике зрошення земель на площi майже 2,5 млн.га, що призвели до тяжко екологiчно кризи розвитку процесу деградацi грунтiв i пiдтоплення територiй, а саме 30 грунтiв осолонцьованi i повнiстю засоленi 14 еродован грунти 8 мають високу кислотнiсть 5 перезволожено i вторинно заболочено. Ось така плата за нерацiональнi гiдротехнiчнi перебудови i водогосподарську дiяльнiсть у державi. 2 Проект спорудження мостового переходу через територiю святинi Украни iсторико-культурного заповiдника Хортиця, практично без розгляду альтернативних варiантiв. 3 Будiвництво водосховища i ГАЕС на р. Пiвденний Буг у межах регiонального заповiдника перлини природи Гранiтно-степове Побужжя. 4 Розробка проекту прориття глибоководного суднового ходу Дунай Чорне море через територiю Дунайського бiосферного заповiдника, що перебува пiд контролем ЮНЕСКО та секретарiату Рамсарсько конвенцi. 5 Вирубування лiсiв разом з нерацiональною водогосподарською дiяльнiстю на Закарпаттi спровокувало останнiми роками руйнiвнi повенi та затоплення поселень i сiльськогосподарських угiдь.

З метою боротьби з повенями в Закарпаттi нещодавно Мiнекобезпеки Украни затвердило спецiальну програму, яку, на наш погляд, не можна вважати достатньо обгрунтованою.

У цiй програмi, наприклад, не пропонуться такий ефективний метод боротьби з повенями та селями, як спорудження загат i ставкiв у верхiв ях карпатських рiчок.

Цi ставки можна було б використовувати також для розведення форелi та виробництва дешево електроенергi, яко, мабуть, вистачило б покриття потужностей згаданих двох атомних реакторiв, що будуються.

Якщо оцнювати народне господарство Украни за критерiм сталого розвитку, впада у вiчi його нерацiональнiсть та шкiдливiсть для природи i здоров я народу. Узяти хоча б чорну металургiю та допомiжнi виробництва з х архачними, надзвичайно брудними технологiями, потужностей яких вистачило б для всi вропи.Хiба не абсурдно, що в Марiуполi функцiонують два великих металургiйних комбiнати, коксохiмiчний завод та iншi пiдпримства. це в мiстi, яке лежить на березi одного з найбiльш рибопродуктивних морiв свiту, в клiматичнiй зонi, сприятливiй для розвитку санаторно-курортного комплексу та туризму. Така ж ситуацiя i в м. Днiпродзержинську Днiпропетровсько областi, де, крiм велетенського металургiйного комбiнату, дiють Приднiпровський хiмiчний завод i два коксохiмiчних пiдпримства, якi отруюють повiтряний i водний басейни у радiусi 100 км. Ратифiкацiя ВР Украни низки мiжнародних угод екологiчного напряму, як i створення в кранi Комiсi сталого розвитку, швидше, слугу фiговим листком, що прикрива непривабливий стан вiтчизняно природоохоронно полiтики.

Як же виправити становище Стабiлiзувати екологiчний стан Землi можна лише копiткою працею усiх i вся на засадах сталого розвитку.

Ми переконан, що на основ величезного досвду, набутого за 10 рокв цивлзованими кранами, залучаючи широку мережу громадських наукових органзацй, Украна повинна розробити адекватну Нацональну стратегю сталого розвитку.Крм Нацонально стратег сталого розвитку, Верховна Рада й уряд Украни повинн також подбати про розробку регональних програм сталого розвитку в ХХ столтт.

Тльки усвдомлення кожною людиною наближення катастрофи вжиття необхдних заходв для запобгання й збереже життя на Земл. Використана лтература ваненко С.М. Проблеми охорони природи. К 2001. Пдручник з еколог. К 2000. Екологчний словник-довдник. Харкв, 2000.