Футбол

Мінстерство освіти України Донецький державний інститут здоровя, фізичного виховання та спорту Реферат з предмету Введення до спеціальності на тему Мій вид спорту - футбол Виконав студент гр. 15-М Добродомов І. Б. Викладач Котов В. Г. Донецьк 1998р. Зміст Розділ 1 Історія розвитку гри у футбол 1.1 Чемпіонат світу з футболу 6 1.2 З історії олімпійського футболу 1.3 Чемпіонат Європи з футболу 10 1.4 Розіграші Кубка чемпіонів країн Європи 11 1.5 Розіграші Кубка володарів Кубків країн Європи 12 1.6 Розігріш Міжконтинентальних кубків 1.7 Розвиток футболу в Україні 14 Розділ 2 Правила гри у футбол 2.1 Еволюція правил гри у футбол 18 2.2 Поле для гри у футбол правило І 19 2.3 Мяч правило ІІ 2.4 Учасники змагань правило ІІІ 2.5 Одяг футболістів правило ІV 2.6 Суддя правило V 2.7 Асистенти судді правило VІ 2.8 Тривалість гри правило VІІ 2.9 Початок гри правило VІІІ 25 2.10 Мяч у грі та поза грою правило ІХ 26 2.11 Мяч забитий у ворота правило Х 2.12 Положення поза грою правило ХІ 2.13 Неспортивна поведінка і недозволена гра правило ХІІ 27 2.14 Вільний та штрафний удари правило ХІІІ 29 Вільний удар 29 Штрафний удар 30 2.15 11-метровий штрафний удар правило ХІ2.16 Укидання мяча в гру з-за бічної лінії поля правило ХV .2.17 Удар від ворот правило ХVІ 2.18 Кутовий удар правило ХVІІ 33 Список літератури 35 Розділ 1 Історія розвитку гри у футбол Футбол - одна з найдавших ігор людства.

Невщомо, де і коли він з явився.

Архівні джерела, знайдені в Китаї та Єгипті, зокрема зображення гравців з м ячем, окремо м ячі, дають вченим підстави стверджувати, що футбол був відомий людству задовго до нашої ери. Так, англійський професор Барканс Англія переконаний, що навіть первісні люди грали в футбол кам яним м ячем. Китайцям гра з м ячем була відома ще понад 5000 років тому. Імператори вважали, що така гра є важливим засобом військової під-готовки.

На футбольних майданчиках воїни намагалися застосовувати тактику, якої вони дотримувалися на полі битви, тож і вдосконалювали основні принципи атаки та захисту.

М яч тоді був набитим кінським волосом і обшитий шкурою. А надувними м ячами почали грати вже у XVIII столітті. В правилах навчання воїнів, виданих в Китаї понад 2000 років тому, досить докладно описано гру в футбол.

Архівні дані свідчать, що змагалися між собою дві команди, завданням яких було потрапити м ячем у отвір в сітці, натягнутій між двома бамбуковими жердинами. Переможців нагороджували щедрими подарунками. Деякі популярні гравці навіть призначались на високі державні або військові посади. Згодом під назвою Кемарі футбол із Китаю перекочував до Японії. Тут ця гра стала частиною чисельних религійних обрядів, але широкого розповсюдження серед населения не здобула.

Археологічні розкопки, проведені в Єгипті та стародавній Греції, а також архівні джерела, засвідчують, що там футбол був досить поширений. Так, він згадується у всесвітньо відомій Одіссеї Гомера. Ця гра була складовою частиною спартанського виховання юнаків, оскільки вимагала від її учасників прояву сили та елементів боротьби. У стародавній Греції гра з м ячем мала три назви Файнінда , Гарпаціон , Єпіскурос. Однак тільки у перших двох видах завданням гравців що складали дві команди по 15 чоловік у кожній було оволодіти м ячем, зберегти його під контролем своєї команди і провести у визначене місце або ворота ногами, Із літературних джерел відомо, що Софокл, Александр Македонський, Діонісій також були знайомі з грою у футбол, існує чимало згадок, що в стародавній Греції в гімназіонах існували спеціальні майданчики для гри, яку організовував і проводив ок-ремий вчитель.

Це був дійовий засіб фізичного загартування не лише воїнів, але й оздоровления усієї нації. К.Гален - римський лікар і природодослідник, писав, що гра з м ячем забезпечувала фізичну, психічну підготовку найширших мас. Вона, на його думку, є могутнім засобом лікування хворих.

Хоч сам Гален мав міцне здоров я, багато часу віддавав цій грі, оскільки, власне, таким способом вів боротьбу зі стараниям. Після занепаду стародавньої Греції, футбол під назвою Гарпастум, стрімко завойовує римлян і особливо захисників імперії. 3міст гри полягав у перекидані м яча один одному так, щоб занести його за основні лінії половини майданчика суперників. Ті лінії вважалися голевими. Існувала ще и центральна лінія. Правила гри забороняли одному і тому самому гравцеві володіти м ячем двічі до взяття воріт. За їх порушення м яч передавався суперникам.

Гравці тоді мали взуття, яке римляни називали кальцеус. Корінь цього слова зберігся в Італії до наших днів, де кальчіо означає футбол. Завойовуючи дедалі нові території, римські воїни просувалися вглиб Європи - до Франції, Німеччини, Англії і впроваджували свої звичаї та ігри. Легіонери весь вільний час віддавали футболу.

У Франції ця гра називалася Soule або Choule. Завдання гравців тут зводилося до того, щоб переміщувати м яч від однієї лінії до другої. Боротьба за м яч була безкомпромісною і навіть небезпечною. Тож і з явилися королівські та парламенські укази про заборону гри, що призвело до тимчасового занепаду футболу. В Англії найпопулярнішим видом розваги був футбол натовпу . Ігри неорганізованих гуртів проводилися на майданах і вулицях міст, що паралізувало життя населения, завдавало великих збитків ремісникам, торговцям.

Усе це викликало невдоволення королів, і в 1314 р. Едуард ІІ видав указ, де зазначалося У зв язку з тим, що гра у м яч призводить до великого безладдя, а це само собою є велике зло, ми іменем короля під страхом ув язнення забороняємо грати в футбол у великих містах. Його послідовники Едуард III, Річард II та Генріх IV ще неодноразово повторюватимуть цей указ. 3амість гри у футбол мешканцям міст пропонувалося зайнятися метанням списа чи стрільбою з лука. Не зважаючи на суворі заборони популярність футболу серед населения зростала. На зображення гри з м ячем різьба по дереву натрапляємо в кафедральному соборі м. Ланкастер, який побудовано в XIV ст. і є найстарійшим у світі. Про нехтування забороною королівськими указами цієї гри згадує В.Шекспир у Комеди помилок та Королі Лірі . В Італії в часи Середньовіччя у саlcio грали переважно у местах Флоренції та Падуї, але там уже існували деякі правила гри. Так, визначалася кількість учасників в команді, юнували ворота, ставилися певні вимоги до розташування гравців, що вважається витоками тактичних систем гри. Існує думка, що ігри з м ячем в середні віки були відомі також і в країнах Африки та Південної Америки, але там вони мали релігійно-культовий характер.

Отож фахівці та більшість істориків вважають, що футбол постав на традиціях ігор з м ячами, якими користувалися за давніх часів та в Середньовіччі, а батьківщиною його є, безперечно, Англія. У першій половині XIX ст. футбол натовпу вже мав два різновиди Ё з м ячем тільки ногами футбол Ё гра з м ячем руками та ногами регбі . Останній вид спорту здобув назву від міста Регбі, в коледжі якого ця гра культивувалася. Якщо в цьому місті грали руками і ногами, то в містечку Херроу - тільки ногами.

Шанувальники одного способу гри домоглися, щоб м яч був овальної форми, а іншого - щоб м яч був лише круглий.

Велику популярність футбол мав серед учнівської молоді. Досить сказати, що вже на початку XIX ст. він був включений до навчальних програм шкіл і проводились змагання.

Трохи пізніше почали створюватися футбольні клуби. Перший - Форест клаб - з явився у 1859 р. у містечку Єпінг, поблизу Лондона. Найстарішими вважаються також клуби Барнс , Блек-хед , Кристал Палас , Кільбурн , Крузейдер тощо. У 1823 р. було дозволено гравцям бігти з м ячем. Саме тоді було покладено початок розвитку сучасних правил футболу та регбі, історія яких, в ті далекі часи тісно перепліталась. Оскільки у кожній місцевості існували свої правила, то, певна річ, під час матчів постійно виникали непорозуміння. Це змусило представників усіх створених до того часу клубів зібратися в 1863 р. у Лондоні, щоб розробити єдині правила гри, але досягти згоди не вдалося, зате було створено Англійську футбольну асоціацію. А перші єдині правила гри були ухвалено в 1863 р. У них передбачено чисельний склад команд, розміри футбольного поля та воріт, гравцям заборонялося грати руками в межах штрафного майданчика за винятком воротаря. Вони складалися з 13 пунктів. У перші правила постійно вносилися доповнення, поправки, нові параграфи.

Однак в основному вони збереглися до наших днів. Створення Футбольной асоціацій сприяло переходу від стихійного до організованого футболу.

На другому засіданні Футбольної асоціації, 6 грудня 1863 р було вирішено вважати футбол і регбі різними видами спорту.

Це і є дата народження сучасного футболу. Переворот у тактику футболу внесли дві команди міста Глазго, їх гравцями у 1870 р. під час гри вперше в історії було застосовано передачу м яча. 3 тих пір футбол став командною грою. На жаль, прізвище футболиста, який вперше здійснив передачу м яча, історії не відоме. Цей гравець, власне, і дав поштовх для розвитку і подальшого вдосконалення сучасної тактики гри. Ігри на Кубок Англії проводяться з 1871 р. Вони надзвичайно популярні у глядачів і сьогодні. У 1873 р. було проведено перший Міжнародний матч між командами Англії і Шотландії. У 1888 р. було створено Англійську, а у 1890 р. Шотландську футбольні ліги. Завдяки англійцям футбол став улюбленою грою і в інших країнах Європи.

Під час стоянок кораблів у портах вони організовували матчі між членами команд, до складів яких залучалась місцева молодь. Французькі студента, що навчалися в Англії в 1872 р. у портовому Micтi Гавр створили першу футбольну команду, а Перший футбольний клуб у Парижі з явився в 1879 р. Англійці, що навчалися в Швейцарії організовували там футбольні команди.

Так, у 1879 р. у Женеві заявив про себе футбольний клуб Сент Гал, а в 1886 р. у Цюріху - Грасхоперс. У 1875 р. виник Швейцарський футбольний союз. Згодом футбольні клуби було утворено також i в інших країнах Європи, зокрема в Данії, Голландії, Бельгії, Німеччині, Aвстрiї та Угорщині. Швидкий i динамічний розвиток футболу, що спостерігався в Європі на початку XX ст. спонукав до створення міжнародної організації. І вже у 1904 р. у Парижі відбулася конференція за участю Бельгії, Данії, Франції, Голландії, Іспанії, Швейцарії та Швеції, де i було засновано Міжнародну федерацію футбольних асоціацій ФІФА - Federation Intemacional Football Association. Першим головою ФІФА було обрано француза Р.Гірена. До речі, англійці спочатку ігнорували ФІФА, а через piк, переконавшись у її швидкому організаційному зростанні, стали її членами. 1.1. Чемпіонати світу з футболу Створення Міжнародної федерації сприяло поширенню i зміцненню контактів як між футбольними клубами різних кpaїн, так i між національними збірними командами, що порушило питания про організацію i проведения чемпіонатів світу i включения футболу до програми Олімпійських iгop. Перший чемпіонат світу Кубок світу вздбувся в Уругваю у 1930 р в якому взяло участь із національних збірних команд.

У фінальному матчі збірна Уругваю перемогла збірну Аргентини з рахунком 4 2 i стала першим чемпіоном світу. Другий чемпіонат проводився в Італії у 1934 р. до нього залучено було вже 32 національні з6ipнi команди.

У фіналі господарі поля в додатковий час узяли гору над збірною Чехословаччини 2 1 . У матчі за третє місце німецькі футболісти здобули премогу над австрійцями 3 2 i стали бронзовими призерами.

У чемпіонаті світу, що розігрувався у 1938 р у фіналі італійська збірна з рахунком 4 2 виграла в угорщв. А в матчі за третє місце з таким самим рахунком бразильці перемогли шведів. У зв язку з початком Другої світової війни в розіграшах чемпіонатів cвiту наступила вимушена перерва.

У післявоєнні роки черговий чемпіонат світу відбувся в Бразилії 1950р У фіналі на стадіоні Маракана в присутності 200 000 глядачів господарі поля зазнали поразки з рахунком 2 1 від збірної команди Уругваю. А в матчі за бронзові медалі шведи перемогли італійців 3 1 . П ятий чемпіонат світу проводився в Швейцарії у 1954 р. Угорці, які вважалися фаворитами чемпіонату, в фіналі програли збірній команді Федеративної Республіки Німеччини 3 2 . Бронзові медалі завоювали австрійці, які з рахунком 3 1 перемогли уругвайців. Черговий, шостий, чемпіонат світу було розіграно в Швеції в 1958 р. У фінальному матчі бразильці виграли у шведів 5 2 . У зустрічі за бронзові медалі збірна французів перемогла німців з рахунком 6 3. Сьомий чемпіонат світу було проведено в Чилі у 1962 р. Тут у фінальному матчі збірна команда Бразилії перемогла чехословацьких гравців 3 1 , а в зустрічі за бронзові медалі чілійські футболісти взяли гору над югославами 1 0 . В 1966 р. восьмий чемпіонат світу розігрувався в Англії. У фіналі господарі поля здобули перемогу над збірною командою Федеративної Республіки Німеччини 4 2 . Бронзовими призерами тоді стали португальці, які випередили збірну Радянського Союзу 2 1 . В Мексиці у 1970 р. переможцями дев ятого чемпіонату світу виявилися бразильці, перемогли у фіналі збірну Італії 4 1 . В матчі з уругвайцями за третє місце збірна команда Федеративної Республіки Німеччини обійшла суперників з рахунком 1 0. Важливо підкреслити, що до 1970 р. в фіналі чемпіонатів світу брало участь 16 команд, але, враховуючи велику популярність футболу та в зв язку з підвищенням рівня якості гри в ycix країнах cвiту, ФІФА ухвалила довести кількість фіналістів до 24 команд.

У черговому, десятому, чемпіонаті світу, який проводився в 1974 р. у Федеративній Республіці Німеччині, у фіналі господарі поля перемогли голландців 2 1 , а бронзовим призером стала збірна команда Польщі. Одинадцятий чемпіонат розігрувався в Аргентині в 1978 р. Тут у фіналі господарі поля перемогли збірну команду Голландії 3 1 , а бронзові медалі здобули бразильці, які виграли у збірної Італії 2 1 . У дванадцятому чемпіонаті в Іспанії 1982 , у фіналі збірна Італії виборола перемогу в команди Федеративної Республіки Німеччини 3 1 . Тоді бронзовими призерами нарекли поляків, які випередили французів з рахунком 3 1. У 1986 р. в Мексиці збірна команда Аргентини у фіналі виграла у збірнoї Федеративної Республіки Німеччини 3 2 i стала переможцем тринадцятого чемпіонату світу. У 1990 р. в Італії на чотирнадцятому чемпіонаті світу у фінальному матчі грали німецька та аргентинська збірні команди, де останні зазнали поразки 2 0 . Пятнадцятий чемпіонат світу відбувся у США в 1994 р. У фіналі зустрілися команди Бразилії та Італії. Гра з додатковим часом закінчилася з рахунком 0 0. В одинадцятиметрових ударах перемогли бразильці 3 1 . В матчі за третє місце шведи виграли у болгар з рахунком 4 0. 1.2. З Іcтоpiї оліміпійського футболу Як повноправний вид спорту футбол заявив про себе в 1900 р коли увійшов до програми Олімпійський iгop. Тоді в Парижі англійці, перемогли господарів поля і стали першими в icтоpiї чемпіонами Олімпійських iгop. На III Олімпійських iгpax в Сент-Луїсі 1904 р. футболісти Канади виграли у збірної команди США и здобули золоті медалі. В Лондоні у 1908 р. англійці у фіналі обійшли збірні команди Данії та Голландії i теж одержали золоті медалі. Свій ycnix вони повторили i на наступних V Олімпійських iгpax в Стокгольмі 1912 р де побороли датчан з рахунком 4 2, а бронзовими призерами стала команда Голландяї, яка взяла гору над збірною Фінляндії. Чepгoвi Ол1мпійські ігри відбулися тільки у 1920 р. Тривалу перерву спричинила Перша світова війна. В Антверпені у фіналі господарі поля зустрілися з футболістами Чехословаччини, але матч не закінчився, оскільки гocтi, не погодившись з рішенням судді, покинули поле i, певна річ, втратили олімпійські нагороди.

Тоді cpiбнi медалі повезли додому футболісти Іспанії, а бронзові - Голландії. У 1924 р. олімшйським чемпіоном стала команда Уругваю, яка у фіналі перемогла команду Швейцарії з рахунком 3 0, а третє місце посіли футболісти Швеції. В Амстердамі у 1928 р. уругвайці, які перемогли команду Аргентини 2 1 , захистили титул чемпіонів, здобутий ними на попередній Олімпіаді. Бронзові нагороди одержали футболісти Італії, які виграли у команди египту з рахунком 11 3. 1932 р. з програми Олімпійських iгop футбол був вилучений, i тому переможець не визначався. У 1936 р. Олімпійські ігри проводились у Берліні. У фінальній гpi італійців та австралійців перші здобули перемогу 2 1 , а бронзові медалі виборола команда Норвегії, яка обійшла збірну Польщі 3 2 . Чергова довготривала перерва в проведенні Олімпійських iгop була через участь багатьох країн світу у Другій світовій війні. Наступна, XIV Олімпіада проводилася у Лондоні через 12 років 1948р У фіналі команда Швеції перемогла югославів 3 1 , а бронзовими медалями була нагороджена команда Данії, яка виграла у господарів Олімпійського турніру з рахунком 5 3. В Хельсінкі 1952 р. переможцями XV Олімпіади стали угорці, які виграли у фіналі в команди Югославії 2 0 . Бронзові медалі завоювала команда Швеції, випередивши збірну Федеративної Республіки Німеччини 2 0 . В Мельбурні у 1956 р. переможцем турніру була збірна команда Радянського Союзу, яка у фіналі поборола югославів, а бронзовими призерами - футболісти Болгарії. 1960 р. в Римі золоті олімпійські медалі завоювала команда Югославії, що у фінальній гpi перемогла датчан 3 1 . Бронзовими призерами стала збірна Угорщини, яка перемогла господарів Олімпіади 2 1 . В Токіо у 1964 р. золоті медалі дістались збірній команді Угорщини в матчі з Чехословаччиною 2 1 , а бронзові - команді Німецької Демократичної Республіки. На ігpax XIX Олімпіади в Мексиці 1968 р. угорці повторили свій токійський успіх i здобули золоті медалі. Вони в фінальному матчі виграли у збірної Болгарії з рахунком 4 1. В Мюнхені у 1972 р. перемогу на Олімпійських iгpax одержала збірна Польщі. У фінальному матчі вона поборола збірну Угорщини 2 1 . Бронзовими медалями тоді було нагороджено збірні команди Радянського Союзу та Німецької Демократичної Республіки, оскільки матч між ними за третє місце після додаткового часу закінчився з рахунком 2 2. У 1976 р. в Монреалі на XXI Олімпійських iгpax володарями золотих медалей стали футболісти Німецької Демократичної Республіки. Вони у фінальній гpi випередили збірну Польщі 3 1 , а в матчі за бронзові медалі команда Радянського Союзу перемогла збірну Бразилії 2 0 . На ігpax XXII Олімпіади у Москві 1980 р. лідером Олімпійського турнipy виявилась збірна команда Чехословаччини, яка у завершальному матчі здобула перемогу, вигравши у збірної команди Німецькоє Демократичної Республіки 1 0 . Бронзові медалі завоювали господарі поля. Вони перемогли збірну Югославії 2 0 . У 1984 р. у Лос-Анджелесі золоті медалі отримала збірна Франції, яка в останньому поєдинку виборола перемогу над командою Бразилії 2 0 , а в iгpi за бронзові медалі югослави взяли гору над італійцями 2 1 . На XXIV Олімпіаді в Сеулі 1988 р. найбільший ycпiх мала команда Радянського Союзу, яка в останньому матчі виграла у збірної Бразилії 2 1 . В Барселоні 1992 р. золоті медалі дісталися господарям Олімпійських iгop, які у фіналі випередили команду Польщі з рахунком 3 2. У 1996 р. в Атланті на XXVI Олімпійських iгpax у фінальному матчі нігерійці перемогли Аргентину з рахунком 3 2. Бронзовими медалями нагороджено команду Бразилії, яка перемогла португальців з рахунком 5 0. Вперше в icтopiї Олімпійських iгop було проведено турнір серед жіночих команд, Олімпійським чемпіоном стала команда США, яка перемогла китаянок з рахунком 2 1. Бронзовими медалями нагороджено команду Норвегії, яка з рахунком 2 0 перемогла команду Бразилії. 1.3. Чемпіонати Європи з футболу Звернімо увагу, що Європейський союз футбольних асоціацій УЄФА почав проводити чемпіонати континенту серед національних збірних команд тільки з 1960 р. Перший чемпіонат Європи було розіграно у Франції. В Парижі в завершальному матчі зустрілись збірні команди Радянського Союзу та Югославії. Перемогу, а отже i звания першого чемпіона Європи, здобули футболісти Радянського Союзу 1 0 . Другий чемпіонат континенту відбувся у 1964 р. в Іспанії. Тоді в останній гpi господарі поля перемогли збірну Радянського Союзу з рахунком 2 1. У фіналі чергового третьєго спортивного поєдинку в Римі 1968 , де грали команди Італії та Югославії, перемогли італійці 2 0 . Фінал наступного чемпіонату відбувся в Бельгії 1972 . В Брюсселі зустріч між збірними командами ФРН та СРСР закінчилася з рахунком 3 0 на користь першої команди.

Титул чемпіона континенту у 1976 р. в Югославії завоювала команда Чехословаччини, яка перемогла в заключному матчі команду Федеративної Республіки Німеччини з рахунком 5 3 по одинадцятиметрових ударах. 1980 р. в Італії у турнірі краін Європи лідирували футболісти Федеративної Республіки Німеччини.

Вони в останній гpi здобули перемогу над збірною Данії 2 1 . В 1984 р. у Франції в фіналі зустрілися збірні команди Франції та Іспанії. 3 рахунком 2 0 перемогли французи.

Переможцями змагань 1988 р. у Німеччині стали футболісти Голландії. У завершальній гpi вони побороли команду СРСР 2 0 . У фінальній зустрічі чемпіонату Європи 1992 р. у Швеції зустрілися національні збірні команди Данії та Німеччини.

Перемогли з рахунком 2 0 датські футболісти. У 1996 р. в Англії в фіналі чемпіонату зустрілися команди Німеччини та Чexiї. Перемогу з рахунком 2 1 здобули німецькі футболісти. Бронзовими медалями нагороджено футболістів Франції та Англії. ФІФА та УЄФА проводять чемпіонати світу та європи ще i серед молодіжних та юнацьких національних збірних команд, а за останні роки - i чемпіонати Європи серед жіночих команд, континенту з мінi-футболу та багато інших цікавих турнірів. Отже організованим проведенням змагань на світовому i європейському рівнях охоплені практично вci вiковi категорії гравців, що свідчить про масовий розвиток футболу на вcix континентах, адже сьогодні членами ФІФА є 192 країни та 7 асоційованих членів. 1.4. Розігріш Кубка чемпіонів країн Європи Piк Команди Рахонок 1957 Реал Мадрид - Стад Реймс Париж 4 3 1958 Реал Мадрид - Мілан Мілан 3 2 1959 Реал Мадрид - Стад Реймс Париж 2 0 1960 Реал Мадрид - Єйнтрахт Франкфурт 7 3 1961 Бенфіка Лісабон - ФК Барселона Барселона 3 2 1962 Бенфіка Лісабон - Реал Мадрид 5 3 1963 Мілан Мілан - Бенфіка Лісабон 2 1 1964 Інтернаціональ Мілан - Реал Мадрид 3 1 1965 Інтернаціональ Мілан - Бенфіка Лісабон 1 0 1966 Реал Мадрід - Партизан Белград 2 1 1967 Селтік Глазго - Інтернаціональ Мілан 2 1 1968 Манчестер Юнайтед Манчестер - Бенфіка Лісабон 4 1 1969 Мілан Мілан - Аякс Амстердам 4 1 1970 Феєнорд Роттердам - Селтік Глазго 2 1 1971 Аякс Амстердам - Панатанаїкос Афіни 2 0 1972 Аякс Амстердам - Інтер Мілан 2 0 1973 Аякс Амстердам - Ювентус Торіно 1 0 1974 Баварія Мюнхен - Атлетико Мадрид по 11 м 4 0 1975 Баварія Мюнхен - Лідс Юнайтед Лідс 2 0 1976 Баварія Мюнхен - Сент-Стьен Сент-Стьен 1 0 1977 Ліверпуль Ліверпуль - Борусія Дортмунд 3 1 1978 Ліверпуль Ліверпуль - Брюгге Брюссель 1 0 1979 Нотінгем Форест Нотінгем - Мальме Мальме 1 0 1980 Нотінгем Форест Нотшгем - Гамбург Гамбург 1 0 1981 Ліверпуль Ліверпуль - Реал Мадрид 1 0 1982 Астон Вілла Лондон - Баварія Мюнхен 1 0 1983 Ювентус Topiно - Гамбург Гамбург 1 0 1984 Ліверпуль Ліверпуль - Рома Рим по 11 м 4 0 1985 Ювентус Topiно - Ліверпуль Ліверпуль 1 0 1986 Стяуа Бухарест - Барселона Барселона по 11 м 2 0 1987 Порто Порту - Баварія Мюнхен 2 1 1988 Єйндховен Єйндховен - Бенфіка Лісабон по 11 м 6 5 1989 Мілан Мілан - Стяуа Бухарест 4 0 1990 Мілан Мілан - Бенфіка Лісабон 1 0 1991 Црвена Звезда Белград - Марсель Марсель по 11 м 5 3 1992 Барселона Барселона - Сампдорія Генуя 1 0 1993 Олімпік Марсель - Мілан Мілан 1 0 1994 Мілан Мілан - Барселона Барселона 4 0 1995 Аякс Амстердам - Мілан Мілан 1 0 1996 Ювентус Турін - Аякс Амстердам по 1 1 м 4 0 1.5. Розігріши Кубка володарів Кубків країн Європи Рік Команди Рахунок 1961 Рейнджерс Глазго - Фіорентіна Флоренція 0 2 1962 Атлетіко Мадрид - Фіорентіна Флоренція 3 0 1963 Тотенхем Хоте пур Тотенхем - Атлетико Мадрид 5 1 1964 Спортенг Лісабон - МТК Будапешт 1 0 1965 Вест Хем Юнайтед Лондон - ТСВ 1860 Мюнхен 2 0 1966 Борусія Дортмунд - Ліверпуль Ліверпуль 2 1 1967 Баварія Мюнхен - Глазго Рейнджерес Глазго 1 0 1968 Мілан Мілан - Гамбург Гамбург 2 0 1969 Слован Братислава - Барселона Барселона 3 2 1970 Манчестер Сіті Манчестер - Гурнік 3абже 2 1 1971 Челсі Лондон - Реал Мадрид 2 1 1972 Глазго Рейнджерс Глазго - Динамо Москва 3 2 1973 Мілан Мілан - Лідс Лідс 1 0 1974 Мілан Мілан - Магдебург Магдебург 0 2 1975 Динамо Київ - Ференцварош Будапешт 3 0 1976 Андерлехт Брюссель - Вес Хем Юнайтед Лондон 4 2 1977 Гамбург Гамбург - Андерлехт Брюссель 2 0 1978 Андерлехт Брюссель - Аустрія Ввдень 4 0 1979 Барселона Барселона - Фортуна Дортмунд 4 3 1980 Валенсія Валенсія - Арсенал Лондон 5 4 1981 Динамо Тбілісі - Карл Цейс Єна 2 1 1982 Барселона Барселона - Стандарт Льєж 2 1 1983 Абердин Абердин - Реал Мадрид 2 1 1984 Ювентус Торіно - Порто Порту 2 1 1985 Євертон Англія - Рапід Відень 3 1 1986 Динамо Київ - Атлетико Мадрид 2 0 1987 Аякс Амстердам - Локомотив Лейпциг 1 2 1988 Аякс Амстердам - Мехелен Мехелен 2 0 1989 Барселона Барселона - Сампдорія Генуя 3 1 1990 Сампдорія Генуя - Андерлехт Брюссель 2 0 1991 Барселона Барселона - Манчестер Юнайтед Манчестер 1 2 1992 Вердер Бремен - Монако Монако 2 0 1993 Парма Парма - Антверпен Антверпен 3 1 1994 Арсенал Лондон - Парма Парма 1 0 1995 Сарагоса Сарагоса - Арсенал Лондон 2 1 1996 Парі Сен-Жермен Париж - Рапід Відень 1 0 1.6. Розіграші Міжконтинентальних кубків Рік Команди Рахунок 1960 Реал Іспанія - Пеньяроль Уругвай 5 1, 0 0 1961 Пеньяроль Уругвай - Бенфіка Португалія 5 0, 0 1, 2 1 1962 Сантос Бразилія - Бенфіка Португалія 3 2, 5 2 1963 Сантос Бразилія - Мілан Італія 4 2, 2 4, 1 0 1964 Інтер Італія - Індепендьєнте Аргентина 2 0, 0 0, 1 0 1965 Інтер Італія - Індепендьєнте Аргентина 3 0, 0 0 1966 Пеньяроль Уругвай - Реал Іспанія 2 0, 2 0 1967 Ресінг Аргентина - Селтік Шотландія 2 1, 0 1, 1 0 1968 Естудіантес Аргентина - Манчестер Юнайтед Англія 1 0, 1 1 1969 Мілан Італія - Естудіантес Аргентина 3 0, 1 2 1970 Феєнорд Голланди - Естудіантес Аргентина 1 0, 2 2 1971 Насьональ Уругвай - Панатанаікос Грещя 2 1, 1 1 1972 Аякс Голланд1я - Індепендьєнте Аргентина 3 0,1 1 1973 Індепендьєнте Аргентина - Ювентус Італія 1 0 1974 Атлетико Мадрид - Індепендьєнте Аргентина 2 0, 0 1 1975 Через відмову Баварії Німеччина розіграш не проводився 1976 Баварія Німеччина - Крузейро Бразилія 2 0, 0 0 1977 Бока Хуніоре Аргентина - Борусія Німеччина 2 2, 3 0 1978 Через відмову Ліверпуля Англія розіграш не проводився 1979 Олімпія Парагвай - Мальме Швеція 2 1, 1 0 1980 Насіональ Уругвай - Нотингем Форест Англія 1 0 1981 Фламенго Бразилія - Л1верпуль Англія 3 0 1982 Паньяроль Уругвай - Астон Вілла Англія 2 0 1983 Греміо Бразилія - Гамбург Німеччина 2 1 1984 Індепендьєнте Аргентина - Ліверпуль Англі1я 1 0 1985 Ювентус Італія - Архентінос Аргентина 2 2 по 11 м 4 2 1986 Рівер Плейнт Аргентина - Стяуа Румунія 1 0 1987 Порто Португалія - Пеньяроль Уругвай 2 1 1988 Насіональ Уругвай - Ейндховен Голландія 2 2 по 11 м 7 6 1989 Мілан Італія - Атлетико Насіональ Колумбія 1 0 1990 Мілан Італія - Олімпія Парагвай 3 0 1991 Црвена Звезда Югославія - Коло-Коло Чилі 3 0 1992 Сан Паулу Бразилія - Барселона Барселона 2 1 1993 Сан Паулу Бразилія - Мілан Італія 2 1 1994 Белее Сарсфивд Аргентина - М1лан Італія 2 0 1995 Аякс Голландія - Греміо Бразилія 0 0 по 11м 4 3 1996 Ювентус Італія - Рівер Плейт Аргентина 1 0 1.7. Розвиток футболу в Україні Спорт, і зокрема футбол, в Україні почав розвиватися ніхніше, ніж в країнах 3ахідної Європи.

Причиною вздставання було те, що територія України розподілялася між двома імперіями. Більша частина до 1917 р. входила до складу Російської імперії, а західні землі та Закарпаття - до австро-угорськоУ. 3 1918 р. Галичина відійшла до Польщі, а Закарпаття - до складу створеної після Першої світової війни Чехословацької республіки. Усі украінські землі були об еднані в єдину державу в складі колишнього Радянського Союзу тільки у 1946 р а незалежною Україна стала в 1991 р. У книжці М.Балакіна та М.Михайлова Футбол України 1968 р. можна прочитати Щодо часу і місця зародження футболу на Україні досі немае одностайної думки.

Але впевнено можно сказати, що ця спортивна гра розвивалась одночасно у Києвї, Харкові, Одесі, Миколаєві, Катеринославі, Юзівці . Автори пишуть, що основоположниками одеського футболу були англійські службовці іноземних підприємств, які у 1878 р. и організували Одеський британський атлетичний клуб, який є першим футбольним гуртком в Україні, створеним іноземцями.

Однак, справжнє визнання ця гра здобула в Одесі, починаючи з 1907 р. Футбол, вважають М.Балакін та М.Михайлов, прийшов у Миколаїв і Київ одночасно, у 1901 р. Трохи пізніше в Харків, а на початку 1910 р. і в Донбас.

Доречно відзначити, що в футбол тоді грали тільки іноземні службовці у Києві - чехи, в Одесі, Миколаєві - англійці та іноземні моряки з кораблів, які перебували у портах України. Вони, маючи вільний час, організовували і проводили між собою футбольні матчі. Серед місцевого населения зацікавленості у грі в той час не було. Згадані автори, з відомих причин, не відносять до складу України Галичину та Закарпаття, оскльки вважають ці території такими, що приєднані до Украіни у 1939 та 1946 роках, хоча підкреслюють, що вона є споконвічним українським краєм. А якщо це так, то слід відзначити, що тут футбол почав розвиватися трохи раніше, ніж на східній частині України. Документи свідчать, що перші тренування футболістів у Львові відбулися ще у 1894 р. Наприкінці XIX ст. львівське Товариство рухових ігор почало створювати групи молоді, серед яких особливу зацікавленість викликав футбол.

Так, у Спортивній газеті 15 від 15 жовтня 1900 р. читаємо, що львівяни тоді вперше побачили гру м ячем ногами.

Це була зустріч двох учнівських команд четвертої гімназії. Вона тривала два тайми по 20 хвилин і закінчилась з рахунком 1 1. Відомо, що у Києві в 1901 р. розпочалися перші тренування футболістів. А 11 серпня 1901 р. газета Унг повідомила читачів, що через чотири дні, 15 серпня, відбудеться матч між командами Ужгорода та Атлетичного клубу Будапешта.

Місцевих футболістів представляли учні шкіл та гімназій. 3устріч закінчилася з рахунком 3 0 на користь команди Будапешта.

Отже можна стверджувати, що джерела українського футболу беруть початок у Львові та Ужгороді. Важливо, що у Львові 1906 р. видавництво Сокіл українською мовою випустило книжку І.Боберського Копаний м яч тираж 3 тис. примірників. Вона містила поради щодо техники, тактики, методики тренування, правил гри. А на сході країни тільки у 1909 р. з явився Футбол Л.Можарського.

У 1908 р. в Україні вперше було видано правила гри з футболу.

Чемпіонат з футболу у Львові офційно проводився з 1906 р. На заході України за короткий час було створено команди Чарні 1904 , Легія 1905 , Погонь 1907 , Гасмонея 1908 , Україна 1911 . Всі вони, крім України, після Першої світової війни брали участь у чемпіонаті Польщі серед команд Вищої ліги. У цей період футбол бурхливо розвивається на Закарпатті. Тут команди різних міст активно проводять товариські зустрічі з футболістами Ніредьгази, Кошиць, Дебрецена, Шаторольоуйгеля тощо. Досить згадати, що команда літаючих вчителів, так називали гравців Русі Ужгород, оскільки вони вилітали на свої матчі літаком, а згодом команда УАЦ Ужгород, брали участь в чемпіонатах Чехословаччини та Угорщини серед команд Вищої ліги, МШЄ Мукачево грала в першій лізі. Закарпатський футбол взагалі дав багато всесвітньо відомих гравців, серед них Д.Товт, М.Михаліна, Ю.Лавер, М.Коман, І.Мозер, В.Турянчик, Й.Сабо, Ф.Медвідь, С.Решко, Й.Беца, І.Яремчук, В.Рац та інші. В різних збірних командах колишнього Радянського Союзу вони брали участь у чемпіонатах світу, Олімпійських іграх, Кубкових турнірах країн Європи тощо. Як свідчать довідники, на сході України особливо бурхливого розвитку футбол набув з 1912 р. Спершу створилися футбольні команди в Одесі 1910 , Києві 1911 , Харкові 1912 , Миколаєві 1915 , 3 явилися вони і в Юзівці, Краматорську, Херсоні, Єлисаветграді, Вознесенському, Катеринославі. Футбольні матчі відбувалися в Полтаві, Сімферополі, Чернігові, Лозовій та інших містах України. Водночас самостійні розіграші проводили так звані дикі , тобто не зареєстровані команди Києва, Харкова, Одеси. 1913 р. у Києві відбулася Перша всеросійська олімпіада. Хоча в її програмі футболу не було, учасники змагань все таки побачили показові матчі. Команди Одеси, Києва, Харкова і міст Донбасу з 1912 р об еднавшись в ліги, почали проводити регулярні змагання в два етапи - восени та навесні. Пріоритет серед команд півдня України надійно утримували футболісти Одеси, які брали участь і в фіналі першості Росії 1912 і у1913 р. вони стали чемпіонами Росії, завдавши поразки у фіналі команді Петербурга 4 2 , а у 1914 р. провели три міжнародні матчі з кращим футбольним клубом Туреччини Фенер - Бахче, де у двох перемогли, а один закінчився з нічійним рахунокм.

Змагання на Кубок і першість Україна проводила з 1922 р. Її збірна - переможець другого Всеросійського свята фізкультури 1924 , де вона обійшла команди Закавказзя та РСФСР. А незабаром у товариських матчах завдала поразок і збірним командам - Москви та СРСР. У Харкові створено висококласну команду Штурм, у Києві 3алізничник, в Одесі Местран та інші. Бурхливо розвивався футбол у 1935 р. у Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську.

Тоді збірна України зустрілася в Парижі з футболістами професіонального клубу Ред Стар Олімпіл і обійшла суперника з рахунком 6 1. 3 1936 р. у вищій лізі чемпіонатів Радянського Союзу брала участь команда Динамо Київ і за всю історію школи не покидала її, а в довоєнні роки вона стала тринадцятикратним чемпіоном і девятиразовим володарем Кубка Радянського Союзу, Суперкубка Європи 1975 , дворазовим - Кубка володарів Кубків країн Європи 1975, 1986 . Про високий рівень українського футболу свідчить і те, що у вищій лізі Радянського Союзу в різний час виступали команди Динамо Київ , Шахтер Донецьк , Карпати Львів , Зоря Луганськ , Дніпро Дніпропетровськ , Металіст Харків , Таврія Сімферополь , СКА Одеса , Чорноморець Одеса , Металург 3апоріжжя, а в першій лізі - команди Ужгорода, Івано-Франківська, Львова, Чернівців та ін. Більшість із них досягли високих спортивних успіхів. Зокрема чемпіонами і призерами Радянського Союзу були фугболісти Динамо Київ , 3орі Луганськ , Дніпра Дніпропетровськ , Чорноморця Одеси. Володарями Кубка - динамівці Києва, футболісти Шахтаря Донецьк , Карпат Львів , Металіст Харків. Усі вони успішно виступали в Європейських кубкових турнірах. Протягом багатьох років у міжнародних змаганнях чемпіонатах Європи, світу, Олімпійських іграх основу національних збірних команд складали футболісти українських клубів. Досить згадати всесвітньо відомі прізвища таких гравців як Ю.Воинов, В.Мунтян, В.Пузач, В.Веремєєв, І.Біланов, В.Серебряников, В.Банников, В.Колотов, О.Блохін, Л.Буряк, А.Коньков та інші. Сьогодні ними пишаеться український футбол.

Згадаймо, О.Блохін 1975 та І.Біланов 1986 були визнані кращими футболістами Європи і нагороджені золотими м ячами, а О. Протасов у 1984 р. став володарем срібної бутси Європи 1984 , яку вручали кращим бомбардирам.

Після проголошення Верховною Радою незалежності України 1991 , Федерація футболу України як повноправний член увійшла до УЄФА і ФІФА, що дало змогу національним збірним командам брати участь у чемпіонатах світу, Європи, Олімпійських іграх і Європейських кубкових турнірах. Весною 1992 р. проводився Перший незалежний чемпіонат України серед команд вищої, першої, другое перехідних ліг, а також колективів фізкультури.

Титул першого переможця вибороли футболісти Таври Сімферополь. Тепер такі змагання в Україні відбуваються восени та навесні. Чемпіонат України проводиться і серед юнацьких команд молодшого та старшого віку. Створено і юнацьку національну збірну команду України. Такі найважливіші етапи розвитку національного футболу, одного з найбільш популярних серед населения України видів спорту.

Розділ 2

Правила гри у футбол

Подальші зміни і поправки до правил гри вносилися вже після створення ... У наступні роки істотні зміни до правил гри не вносилися, крім обмежен... 2.2. На всіх змаганнях обов язкова присутність лікаря або особи, яка могла ... Кожна команда має капітана, який узгоджує із суддею питания, що стосую...

Суддя правило V

Попереджати або усувати з поля гравців, які неспортивно поводять себе ... Немає можливості відремонтувати пошкоджені ворота. Якщо гравець, виконуючи штрафний удар, торкнється м яча повторно раніш... М яч, укинутий із-за бічної лінії безпосередньо у ворота, не зараховує... За допомогою монети суддя проводить жеребкування і команда, капітан як...