ПРАВОЗНАВСТВО

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ, ПОЛІТОЛОГІЇ І ПРАВА

 

 

 

ПРАВОЗНАВСТВО

Методичні вказівки для підготовки до семінарських занять ( Для студентів денного відділення всіх спеціальностей )  

Мета і завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі.

Підвищення рівня правових знань у населення України, а особливо молоді, її правосвідомості та правової культури можливе лише за повсякденного,… Особливої актуальності юридична освіта набуває з огляду на прийняття Верховною… Розуміння основ конституційного, трудового, цивільного, адміністративного, кримінального, інших галузей права стає…

Вимоги до знань та умінь студентів

Знати: - загальні закономірності виникнення і розвитку держави і права, їх… - процес виникнення, формування і функціонування держави і права в Україні;

План

 

1. Держава: визначення та ознаки. Історичні типи держави.

2. Функції держави і форми. Форми державного устрою та

форми державного режиму.

3. Теорії держави.

4. Право : поняття і основні ознаки.

5. Джерела, система та галузі права.

6. Правова поведінка та юридична відповідальність.

 

Держава є організацією, яка певним чином відокремлена, інституалізована у вигляді механізму держави (державної системи), має власні закономірності становлення, функціонування та розвитку, особливі потреби та інтереси. Держава є особливою організацією, яка характеризується тим, що вона є:

1) всеохоплююча;

2) територіальна;

3) єдина;

4) офіційна;

5) універсальна;

6) верховна;

7) централізована.

Згідно з класифікацією суспільно-економічних формацій все розмаіття держав в історичному контексті поділяється на держави рабовласницького, феодального, буржуазного та сучасного типів.

Розрізнюють функції держави за формами і методами їх здійснення.

За соціальним значенням державної діяльності функції поділяються на:

а) основні таб)додаткові.

За сферами діяльностідержави її основні функції поділяються на:

а) внутрішні функції та зовнішні

З точки зору тривалості їх здійснення у часі державні функції поділяються на:

а) постійні функції та тимчасові.

Форми держави:

Сучасна юридична наука вважає, що поняття “форма держави” складається з трьох складових:

1. форма державного правління;

2. форма державного устрою;

Форма державного режиму.

Окремі автори дають іншу класифікацію.

Теорії держави.

Теологічна теорія. Патріархальна теорія. Договірна теорія. Іригаційна теорія. Насильницька теорія. Фашистські ідеї державності. Марксистська теорія. “Національна” та норманська теорії виникнення державності у східних слов’ян. Теорія правової держави. Теорії “національної держави” і “держави нації”.

Теорія правової держави, теорія “держави загального благоденства”, теорія еліт, доктрина технократії, теорія соціалістичної держави.

 

Право.

У нормативному розумінні право — це система особливих соціальних норм, що характеризується формальністю, визначеністю, формулює права і обов'язки, які встановлюються (санкціонуються), гарантуються і охороняються державою.

Ознаки права :

· загальнообов’язковість та нормативність;

· вираженість права в законах або інших нормативних актах, що визнаються державою;

· право діє через дозволенність, через суб’єктивне право;

· державна забезпечуванність.

Характерні риси права:

А) Консерватизм;

Б) Формалізм;

В) Символізм.

Система права

Система публічного права Система приватного права Конституційие Цивільне

Норми права інститути права галузі права

                      гіпотеза власність конституційне,

Диспозиція авторське, трудове,цивільне

санкція патентне право, адміністративне,

успадкування кримінальне,

фінансове, гос-

подарське,подат-

Кове, митне та ін.

Норма права –загальнообов’язкове, формально визначене правило поведінки, яке встановлене і охороняється державою. Це правило надає учасникам суспільних відносин суб’єктивні юридичні права і накладає на них суб’ктивні юридичні обов’язки.

Види правової норми: регулятивні, охоронні,спеціалізовані.

Норма права складається з гіпотези, диспозиції та санкції.

Правова поведінка

а) соціальна значущість : б) вираженість зовні у формі діяння (дії або бездіяльності): в) свідомо-вольовий характер:

Юридична відповідальність.

1.зовнішнім характером, 2.застосуванням лише за здійснення правопорушення: 3.зв’язком з державним примусом у формах каральних і правовідновлюючих заходів:

Література

2. Васильев А.М. Правовые категории.-М.,1976. 3. Гегель Г. Философия права.-М., 1990. 4. Загальна теорія держави і права. Навч. посіб./ за ред. В.В. Копєйчикова.-К.: Юрінком Інтер,1998.

План

1. Права, свободи і обов’язки громадян та гарантії їх дотримання.

2. Референдуми. Виборче право и виборча система.

3. Територіальний устрій України.

4. Громадянство.

5. Система органів державної влади і місцевого самоврядування.

Конституційне (державне) право України – це система правових норм, що регулюють відносини народовладдя, через які забезпечується організаційна і функціональна єдність українського суспільства як цілісної соціальної системи. Ці відносини виступають як базові в політичній, соціально-економічній, духовній та інших сферах життєдіяльності суспільства.

 

Конституційне право – це багатопланова категорія, яка розглядається в трьох аспектах:

1) як галузь права в національній правовій системі,

2) як наука, що вивчає конституційно-правові норми та правовідносини й інститути, які формуються на їх основі,

3) як навчальна дисципліна, яка базується на досягненнях і даних науки.

Права людини в порівнянні з правами громадянина приорітетні, оскільки права людини поширюються на всіх людей, які проживають у тій чи іншій країні. Основне право громадянина – це його можливість здійснювати певні дії для задоволення своїх життєво важливих матеріальних і духовних інтересів, встановлених державою і закріплених у Конституції та інших нормативних актах.

В Конституції України визначено такі групи основних прав:

1. громадянські;

2. політичні;

3. соціальні;

4. екологічні;

5. культурні;

6. сімейні.

Основні права нероздільно пов’язані з обов’язками. Основний обов’язок громадянина України – це встановлені Конституцією вид і міра його необхідної обов’язкової поведінки.

Гарантії забезпечення прав, свобод людини – це умови і засоби, які сприяють реалізації кожною людиною і громадянином прав, свобод і обов’язків, закріплених Конституцією України.

Референдум – це голосування населення всієї держави, або певної його частини з

метою вирішення найважливіших питань державного і суспільного життя.

Конкретні питання, пов’язані з референдумом регламентуються Законом України “Про всеукраїнський та місцевий референдуми” (1991 р.).

Виборча система – це встановлений законодавствм порядок формування представницьких органів держави. Всі норми права, які регламентують цей порядок складають виборче право.

Джерелами його є: Конституція України, Закони України: “Про вибори народних депутатів України” (2006), “Про вибори Президента України” (2004), ”Про вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних та міських голів” (2010),

Закон України “Про вибори народних депутатів України” (2006) передбачає такі види виборів:

· чергові;

· позачергові;

· повторні;

· проміжні.

Територіальний устрій – це територіальна організація, система відносин між державою (її централізованою владою) і територіальними складовими (населенням і його громадами).

Систему адміністративно-територіального устрою України складають Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Всі суб’єкти рівні як між собою, так і у відносинах з центральною владою.

 

Громадянство України – постійний правовий зв’язок особи з державою Україна, який знаходить своє вираження в їхніх взаємних правах та обов’язках.

Громадянство в Україні регулюється Конституцією, Законом України “Про громадянство України” (1997 р.).

В Україні існує єдине громадянство.

Укази про прийняття громадянства України та припинення громадянства видає Президент України.

Державна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Місцеве самоврядування в Україні є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

 

s Питання для самопідготовки.

1. Чому Конституція є Основним Законом України?

2. Чому конституційне право є провідною галуззю права України?

3. Визначіть різницю між поняттями “референдум”, ”голосування”, ”плебісцит”.

4. В чому полягає специфіка територіального устрою України?

5. Доведіть на прикладі системи органів державної влади і місцевого самоврядування її відповідність засаді поділу влади.

6. В чому полягає різниця між поняттями “державний устрій” і “територіальний устрій” ?

 

1Тематика рефератів

1. Джерела конституційого права України.

2. Основні засади конституційного ладу України.

3. Сучасна виборча система в Україні.

4. Автономна Республіка Крим як невід’ємна складова частина України.

5. Свободи людини і громадянина.

6. Місцеве самоврядування в Україні: проблеми і перспективи досконалення.

7. Зміни в Конституції України

8. Військова служба в Україні.

9. Практика реалізації прав людини в Україні.

10. Територіальний устрій України.

 

1 Література

 

1. Конституція України (Основний закон).- К.,1996.

2. Закон України “Про статус депутатів місцевих рад народних депутатів” від

11.07.2002, № 93-1У.- (Станом на 27.05.2002).- Х.: Ксилон, 2002.

3. Закон України “Про вибори народних депутатів України” від18.10.2001.- № 2766-

111.

 

4. Указ Президента України “ Про організацію з підготовки законопроектів про

внесення змін до Конституції України та виборчих законів” від 03.10.2002.- №895-

2002..

5.Конституція України. Матеріали до вивчення..- К.: Либідь, 1997.

6.Годованець В.Ф. Конституційне право України: Конспект лекцій.- К.: МАУП, 2000.-

216 с.

7. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: Підручник.- К.:

Юрінком Інтер, 2001.- 464 с.

8. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Права людини і громадянина в Україні: Навч. Посіб.-

К.: Юрінком Інтер, 2003.-336 с.

9. Конституція незалежної України: У 3-х кн.-Кн.1.- Документи, коментарі, статті.-

К.:Укр. правнича фундація, 1995.-380 с.

10. Конституційне право України: підручник для студентів вищих навчальних

закладів/ За ред. Ю.М.Тодики, В.С.Журавського.- К.: Ін Юре,2002.

11. Коментар до Конституції України: Наук.- популярне вид.- К.: Ін-т законодавства

Верховної Ради України,1996.-376 с.

12. Кравченко В.В. Конституційне право України : навчальний посібник.-К.: Атіка,

2000.

13.Правознавство.Підручник/Авт.кол.С.Е.Демський, В.С. Ковальський, А.М.Колодій.

За ред. В.В. Копєйчикова.-7-е вид.- К.: Юрінком Інтер,2003.-736 с.

14 Місцеве самоврядування в Україні.Зб. норм. актів.- К.: Юрінком Інтер, 2002.- 448 с.

15.Молдован В.В., Мелащенко В.Д. Конституційне право. Опорні конспекти. Словник

- довідник.-К.: Юмана,1996.

16.Муніціпальне право України: Підручник.- К.: Юрінком Інтер, 2001.-352 с.

17.Основи Конституційного права України: Підручник За ред. В.В.Копейчикова.-

Стер.вид.- К.:Юрінком Інтер, 2001.-288 с.

18. Савенко М. Конституційний контроль за виборами і референдумами // Віче.-1999.-

№1.

19.Стеченко Д.М. Іноваційні форми регіонального розвитку: Навч. посібник.- К.:

Вища школа, 2002.-254 с.

20.Тодыка Ю.Н. Конституционное право Украины: отрасль права, наука, учебная

дисциплина.-Х.,1998.

21.Тодыка Ю.Н. Конституция Украины: проблемы теории и практики.-Х., 2000.

22.Тодыка Ю.Н. Толкование Конституции и законов Украины: теория и практика.-

Х.,2001.

23. Хрестоматія з правознавства.Навч.посіб./Уклад. Л.О.Лоха, О.Д. Наровлянський.-

К.: Юрінком Інтер, 2003.-736 с.

 

Семінарське заняття 3

2 Тема :Трудове право України.

 

Мета заняття: Визначити поняття та систему трудового права України, охарактеризувати джерела трудового права України, місце Кодексу законів про працю в системі трудового права України.

 

 

Засвоїти основні положення колективного та трудового договорів. Знати порядок прийняття на роботу та ознаки трудової дисципліни.

 

План

1. Трудове право: визначення, джерела.

2. Колективний і трудовий договори. Контракт.

3. Порядок прийняття на роботу. Робочий час.Відпустки.

4. Трудова дисципліна та матеріальна відповідальність.

 

Трудове право — окрема галузь права України, яка регулює відносини, що виникають у процесі реалізації особою права на працю.

Основними видами джерел права є нормативно-правові акти, правові звичаї, судові (адміністративні) прецеденти, а також міжнародні договори (договори нормативного змісту).

Трудове право є стабільною, давно сформованою галуззю права зі своєю величезною нормативною базою, яка й визначає основне джерело трудового права — нормативно-правові акти. До них відносять Конституцію України, Закони України, укази й розпорядження Президента України, постанови й розпорядження

Кабінету Міністрів України, інструкції, правила, положення, накази міністерств, державних комітетів, відомств, міжгалузеві, міжнародні й тарифні угоди.

Особливим джерелом трудового права є міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України..

Колективний і трудовий договори

Порядок укладання колективних договорів (угод) визначається Законом України "Про колективні договори і угоди" від 1 липня 1993 р. та КЗпП.

Колективний договір (угода) -це локальний нормативний акт, що регулює виробничі, трудові й соціально-економічні відносини на підприємстві, в установі, організації.

Колективна угода має декілька різновидів: генеральна угода, галузева, регіональна.

Колективний договір укладається між власником чи уповноваженим ним органом, з однієї сторони, та однією чи кількома профспілковими або іншими уповноваженими

на представництво трудовим колективом органами, а за відсутності таких органів — представниками трудящих, обраними та уповноваженими трудовим колективом.

Зміст та структура колективного договору визначаються сторонами. До нього зазвичай включаються взаємні обов’язки працедавця і працівників по таких питаннях:

· форма, система і розмір оплати праці;

· механізм регулювання оплати праці виходячи з росту цін;

· зайнятість, перевивчення працівників;

· кількість робочого часу і часу відпочинку;

· медичне страхування;

· пільги на робітників, що суміщують роботу з навчанням;

· покращення умов і охорона праці працівників;

· екологічна безпека і охорона здоров’я;

· контроль за виконанням умов колективного договору;

 

· відмова від страйків за умов, внесених до даного колективного договору.

Умови договору, які погіршують умови праці працівників вважаються недійсними. Укладається від одного до трьох років.

Трудовий договір відрізняється від колективного, по-перше, сторонами, що його укладають, порядком укладання, здійсненням контролю за його виконанням, а по-друге — метою і змістом.

Трудовий договір може бути:

· безстроковим,(укладається на невизначений строк);

· строковим (укладається на визначений строк);

· на час виконання певної роботи.

Контракт -це особлива форма трудового договору.

Треба зауважити, що стаття 21 КЗпП визначає трудовий контракт як особливу форму трудового договору.

Але таке законодавче визначення трудового контракту заходить у суперечність зі ст. 24 КЗпП, яка встановлює існування лише двох форм трудового договору — письмової та усної.

Порядок прийняття на роботу

Для укладення трудового договору працівник має надати такі документи: заяву про прийняття на роботу (для укладення трудового договору в письмовій… Окрім цього, власник або уповноважений ним орган може запросити працівника…

Робочий час.

Тривалість робочого часу за нормального робочого тижня не може перевищувати 40 годин. Це є загальна норма, яка не залежить від кількості робочих… Підприємства та організації, укладаючи колективний договір, можуть… Деякі категорії працівників мають скорочені (неповні) обсяги робочого часу. До них, зокрема, належать неповнолітні:…

Трудова дисципліна

Трудову дисципліну характеризують такі чинники: чесна й сумлінна праця; своєчасне й точне ви конання розпоряджень власника (уповноваженого ним органу); підвищення продуктивності праці; поліпшення якості продукції; виконання технологічної дисципліни; додержання вимог охорони праці;

 

дотримання техніки безпеки та виробничої санітарії; збереження та зміцнення власності підприємств, установ, організацій.

Матеріальна відповідальність

Підставою для застосування матеріальної відповідальності до працівника є наявність матеріальної шкоди, спричиненої втратою, пошкодженням, знищенням… Отже, ознаками шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, є;пряма…  

План

1.Сщціальне забезпечення і соціальний захист.

2,Пенсійне забезпечення в Україні.

3. Соціальний захист населення України.

4.Страхування.

Соціальне забезпечення визначається як система державних і суспільних заходів із матеріального забезпечення громадян на випадок старості, інвалідності, хвороби, в разі втрати годувальника та в інших встановлених законодавством випадках.

В систему соціального забезпечення в широкому розумінні цього поняття входить і державне соціальне страхування робітників та службовців, яке здійснюється зі спеціальних фондів, що створюються з внесків підприємств і установ.

Поряд із державними формами соціального захисту існує соціальний захист коштом громадських організацій.

Пенсійне забезпечення.Усі питання, пов’язані з пенсійним забезпеченням, регулюються конституційними нормами, Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 5.11.1991 р. з відповідними доповненнями і змінами та іншими законами.

Систему пенсійного забезпечення складають: 1.державне пенсійне забезпечення 2. комерційне пенсійне забезпечення.

Державні пенсії поділяються на : трудові, за віком, з інвалідності, на випадок втрати годувальника, за вислугу років, соціальні.

Закон передбачає і такий вид пенсій якдодаткова,що виплачується особам, які уклалидоговоридобровільного страхування. Згідно з чинним законодавством кожна працююча людина повинна бути в системі державного пенсійного страхування.

Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. (Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 19.12.1996 р.)

Для систематичного обстеження осіб, які постраждали, Міністерством охорони здоров’я України організується єдиний облік таких осіб і ведетьсяДержавний реєстр.

Соціальний захист ветеранів війни (Закон України “Про статус ветераніввійни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 р.).

Соціальний захист ветеранів праці та інших громадян похилого віку (Закон України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” від 16.12.1993 р.),

Соціальний захист сім’ї та дитинства (Закон України ”Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21.11.1992 р.), Соціальний захист військовослужбовців і співробітників ОВС України та ін.

Страхування та страхова діяльність.

Страхування, згідно з цим Законом, — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання…   Воно здійснюється з грошових фондів, що формуються завдяки сплаті громадянами та юридичними особами страхових платежів…

Нормативні акти та література

1. Конституція України (Основний закон).- К.,1996. 2. Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці… 3. Закон України "Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної…

План

 

1. Предмет і система адміністративного права. Джерела адміністративного права України.

2. Державна служба і державні службовці. Види та принципи державної служби.

3. Функції і форми державного управління.

4 Адміністративні правопорушення.

 

Адміністративне право являє собою окрему галузь права України, що покликана регулювати особливу групу суспільних відносин.

Предмет регулювання адміністративного права охоплює коло однорідних суспільних відносин, до яких відносимо:

• управлінські відносини, в межах яких безпосередньо реалізуються завдання, функції та повноваження виконавчої влади;

• управлінські відносини внутрішнього організаційного характеру, що склались у процесі діяльності інших органів державної влади;

• управлінські відносини, що виникають за участі суб'єктів місцевого самоврядування;

• управлінські відносини організаційного характеру, що виникають усередині системи громадських організацій.

Отже, адміністративне право є окремою галуззю права, що складає систему правових норм, покликаних регулювати суспільні відносини управлінського характеру в сфері державно-управлінської діяльності органів виконавчої влади.

Джерела адміністративного права.

З огляду на численність джерел адміністративного права доцільно розділити їх на такі види: 1.Конституція України. 2.Адміністративно-правові норми.

План

 

1. Поняття та види норм цивільного права. Види і функції цивільного права.

2.Цивільні правовідносини.

3. Право власності. Право інтелектуальної власності.

4. Договір. Успадкування : поняття і види.

5 Успадкування в Україні.

 

Норма цивільного права — це правило поведінки приватних осіб у сфері цивільного обороту, встановлене їх угодою, актом законодавства або таке, що витікає з положень натурального права.

Джерелами приватного (цивільного) права визнаються: договори, акти цивільного законодавства, звичаї (правила ділового обороту, правила соціального співжиття і т.ін.).

Цивільне право - одна з провідних галузей національного права України, яка регулює певну групу правових відносин за участю фізичних і юридичних осіб та держави в цілому.

Предмет правового регулювання цивільного права складають правові відносини, що регулюються цивільно - правовими нормами. Це, зокрема, такі групи відносин: майнові відносини; особисті немайнові відносини.

На регулювання й розвиток цивільно-правових відносин спрямовані: Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 р., Закон України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р.. Закон України "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 р., Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18 червня 1991 р. та ін.

Серед інших нормативних актів, які містять цивільно-правові норми, є укази Президента України (наприклад, Указ Президента України "Про тимчасове Положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні" від 18.09.1992 р.), постанови й розпорядження Уряду України (постанова Кабінету Міністрів України "Про мінімальні ставки авторської винагороди за використання творів літератури і мистецтва" від 18.11. 1994 р.), а також положення, інструкції, накази та інші відомчі нормативні акти, які стосуються майнових та особистих немайнових відносин, що приймаються міністерствами й відомствами України.

Центральне місце в системі цивільного законодавства належить Цивільному кодексу України, прийнятому Верховною Радою України 16 січня 2003 року і введеному в дію з 1 січня 2004 р.

Цивільний кодекс України є однією з форм кодифікації цивільного законодавства і являє собою єдиний законодавчий акт, у якому систематизовано цивільно-правові норми. Він складається з шести книг. Всього в Кодексі 90 глав, які об’єднують 1308 статей.

Функції цивільного права.

До основних функцій цивільного права відносять:

· регулятивну ;

· охоронну;

· компенсаційну;

· превентивно-виховну.

Цивільно-правові відносини, їх виникнення, зміна та припинення

Зазначені відносини виникають у:

• державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою;

• громадян із державними, кооперативними та іншими громадськими організаціями;

• громадян між собою.

Цивільно-правові відносини складаються з трьох основних елементів: суб'єктів, об'єктів і змісту.

 

 

Захист цивільних прав

Право на захист являє собою суб'єктивне цивільне право певної особи. Воно виходить із конституційного положення;"Права і свободи людини і громадяниназахищаються судом"(ст. 55 Конституції України).

У разі порушення цивільних прав конкретної особи їх захист здійснюється в порядку цивільного судочинства.

Поняття і форми власності в Україні

Крім того, право власності — сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини з володіння,користування і розпорядження майном. Правовою основою закріплення права власності в Україні є Конституція України,… Державна власність — майно, необхідне для виконання державою своїх функцій (наприклад, єдина енергетична система,…

Цивільно-правові договори: поняття і види

Договір є основною підставою виникнення зобов'язально-правових відносин (зобов'язань);він установлює певні суб'єктивні права і суб'єктивні обов'язки для сторін, що його уклали.

Договір можна визначити як угоду двох або декількох осіб, спрямовану на встановлення, зміну чи припинення цивільних правовідносин.

В залежності від критеріїв визначаються кілька видів цивільно- правових договорів.

Право інтелектуальної власності.

Цивільно – правовий інститут авторського права та суміжних прав регулює немайнові відносини та пов’язані з ними майнові відносини в сфері створення… Не є об’єктами авторського права 1. офіційні документи, 2. державна символіка;… Суб’єктами авторського права можуть бути як громадяни України, так і іноземці. Також суб’єктами авторського права…

П л а н

2. Умови і порядок одруження. 3. Особисті немайнові права і обов’язки подружжя. 4. Особиста приватна власність и загальна спільна власність подружжя.

Нормативні акти і література

2. Семейный кодекс Украины.- Х.: ООО «Одиссей», 2002.- 112 с. (или «Голос Украины», 2002, №38). 3.Постановление Кабинета Министров Украины «О порядке заключения брачного… 4.Правознавство. Навч. посібник./за ред. академіка АПрН України В.В.Копєйчикова.-3-вид.- К.: Юрінком Інтер, 2001.-640…

План

 

1. Кримінальне право : поняття, предмет.

2.Кримінальна відповідальність: поняття, ознаки, форми. Звільнення від кримінальної відповідальності.

3. Злочин. Обставини, що виключають суспільну небезпеку або протиправність діяння.

4.Покарання. Звільнення від покарання.

5. Правоохоронна діяльність в Україні: поняття, характеристика.

6.Правосуддя в Україні: ознаки, принципи, завдання. Конституційний суд України.

7.Нотаріат.Прокуратура.Адвокатура в Україні.

9. Міліція. Служба безпеки в Україні.

 

Поняття "кримінальне право" прийнято розглядати у двох його значеннях:

1) позитивне (об'єктивне) кримінальне право як галузь законодавства, що знаходить свій вияв у цілісному і єдиному законодавчому акті — Кримінальному кодексі України (Кодекс прийнято 5.04.2001.)

2) кримінальне право як галузь юридичної науки про вітчизняний чинний кримінальний закон і судову практику його застосування, про його історію і теорію.

Поняття кримінальної відповідальності.

Кримінальна відповідальність — це різновид юридичної відповідальності.

Кримінальній відповідальності та покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння.

Це законодавче положення дає підстави розглядати кримінальну відповідальність як кримінально-правовий вид юридичної відповідальності.

Звільнення від кримінальної відповідальності.(ст.ст.44-49 КК).

Звільнення відбувається:

- у зв’язку з дійовим каяттям (ст..45)

- з примиренням винного з потерпілим (ст..46)

 

- з передачею особи на поруки (ст..47)

- із зміною обстановки (ст..48)

- із закінченням строків давності (ст..49)

Злочин.

а) суспільну небезпеку; б) забороненість кримінальним законом; в) винність.

Обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння

Кримінальним кодексом України до обставин, що виключають злочинність діяння, віднесенонеобхідну оборону, уявну оборону, крайню необхідність,…

Покарання

а) покарання — це захід кримінально-правового впливу, що застосовується в межах кримінальної відповідальності особи; б) покарання є основною формою кримінальної відповідальності особи; в)покарання за своїм змістом є (має бути) найбільш суворою формою кримінальної відповідальності.

Звільнення від покарання

Звільнення від призначеного покарання за давністю грунтується на втраті особою винного колишнього ступеня суспільної небезпечності, яка виявилася у… Стаття 80 визначає п’ять строків давності — два роки, три роки, п'ять років,… Умовно-дострокове звільнення від покарання (ст.81 КК )

Нормативні акти

1. Конституція України (Основний закон).-К.,1996.-50 с. 2.Арбітражний процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. 3.Закон України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" від 23 грудня 1993 р.

Література

1. Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния.-Харьков,1991. 2. Бобир В.І., Демський С.Є., Колодій А.М. Правознавство: Навч. посібник/ за… 3. Кримінальне право України..Загальна частина.-К.,1997.

План

 

1. Правоохоронна діяльність в Україні: поняття, характеристика.

2.Правосуддя в Україні: ознаки, принципи, завдання. Конституційний суд України.

3.Нотаріат.Прокуратура.Адвокатура в Україні.

4. Міліція. Служба безпеки в Україні.

 

 

Правосуддя - особлива функція державної влади, що здійснюється через розгляд і вирішення в судових засіданнях цивільних справ зі спорів, стосовних до прав та інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань та кримінальних справ і застосування встановлених законом карних заходів щодо осіб, винних у вчиненні злочину, або виправдання невинних.

Завданнями правосуддя є:

• всебічне зміцнення законності й правопорядку;

• запобігання злочинам та іншим правопорушенням;

• охорона від будь-яких посягань закріплених у Конституції України суспільного ладу, його політичної та економічної систем, соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, проголошених і гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань;

• виховання громадян у дусі точного неухильного виконання законів України, додержання дисципліни праці, чесного ставлення до державного і громадського обов'язку, поваги до прав, честі й гідності громадян;

• виправлення й перевиховання осіб, які порушили закон.

Принципи здійснення правосуддя:

Правосуддя здійснюється тільки судом. Законність. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Забезпечення доведеності вини. Змагальність сторін та свобода в наданні ними судові своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої

переконливості. Підтримання державного обвинувачення в суді прокурором. Забезпечення обвинуваченому права на захист та інші.

Охорона особистого життя громадян, таємниці листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень.

Статус Конституційного Суду України визначається статтями 147—153 Конституції України та Законом України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р.

Нотаріат в Україні — система органів і по­садових осіб, на яких покладено обов'язок посвідчува­ти права, а також факти, що мають юридичне значення, вчиняти інші передбачені законодавством нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності.

Учинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або мають приватну нотаріальну практику (приватні нотаріуси).

Правове регулювання нотаріату в Україні, видів і порядку вчинення нотаріальних дій здійснюється Законом України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 р.

Прокуратура — єдина централізована си­стема державних органів, які від імені України здійснюють нагляд за точним виконанням та єдиним застосуванням законів через своєчасне виявлення правопорушень. вжиття заходів щодо їх усунення і притягнення винних до відповідальності. покладено такі функції:

• підтримання державного обвинувачення в суді;

• представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

 

 

• нагляд за додержанням законів під час виконан­ня судових рішень у кримінальних справах, а також у разі вжиття інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Адвокатура є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захистові прав, свобод і репрезентувати законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

Питання організації та діяльності адвокатури регулюються Законом України "Про адвокатуру" від 19 грудня 1992 р. Закон визначає:

• статус адвокатури та її завдання;

• вимоги, яким має відповідати адвокат;

• правову основу адвокатської діяльності;

• принципи та організаційні форми діяльності ад­вокатури;

• види адвокатської діяльності;

• професійні права адвоката;

• обов'язки адвоката;

• статус помічника адвоката;

• адвокатську таємницю;

• гарантії адвокатської діяльності;

• соціальні права адвоката та його помічника;

• підстави й порядок оплати праці адвоката та його помічника;

•повноваження кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

• повноваження вищої кваліфікаційної комісії адвокатури;

• текст Присяги адвоката України;

• дисциплінарні стягнення, що можуть бути застосовані до адвоката;

• випадки припинення адвокатської діяльності;

Органи внутрішніх справ є одним із елементів системи правоохоронних органів України, їхня діяльність спрямована на забезпечення громадського порядку на всій території держави. Вона знаходить свій вираз у функціях цих органів.

Під функціями органів внутрішніх справ нобхідно розуміти напрямки їхньої діяльності в процесі вирішення поставлених перед ними завдань.

Вони поділяються на три групи: основні, забезпечувальні та загального керівництва.

Сучасна система органів МВС України складається з двох підсистем:центральних і місцевих органів внутрішніх справ.

Міліція в Україні — державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здо­ров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Міліція - єдина система органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.

Центральне місце в системі правових актів, що регулюють діяльність міліції, посідає Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 р.

Відповідно до завдань і функційміліція складається з таких підрозділів:

1.кримінальна міліція;

2.міліція громадської безпеки;

3.транспортна міліція;

 

4.державна автомобільна інспекція;

5.міліція охорони;

6.спеціальна міліція.

Служба безпеки України — державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.

Служба безпеки України підпорядкована Президентові України та підконтрольна Верховній Раді України.

Діяльність Служби безпеки України, її органів і співробітників грунтується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності й відповідальності перед народом України.

Діяльність партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичні цілі, у Службі безпеки України забороняється.

Згідно з Законом України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" від 23 грудня 1993 р. до таких органів віднесено митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, рибоохорони, державної лісової охорони, працівників Антимонопольного комітету України, а також інші органи, які беруть безпосередню участь у здійсненні правоохоронних функцій.

До правоохоронних органів можуть також бути віднесені:

· Управління державної охорони України;

· державна виконавча служба;

· органи виконання кримінальних покарань;

· державна контрольно-ревізійна служба;

· державні інспекції (санітарно-епідеміологічна служба, державна екологічна інспекція, головна державна інспекція з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою, органи захисту прав споживачів, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю тощо) та деякі інші.

 

? Питання для самопідготовки:

 

· 1.Чи здійснюється правосуддя в Україні іншими інстанціями (органами) крім судів?

· 2.Що складає систему загальних судів в Україні?

· 3.Чи мають право звертатися до арбітражного суду особи, які не є суб'єктів підприємницької діяльності?

· 4.Які органи і посадові особи мають право вчиняти нотаріальні дії?

· 5.Які функції відповідно до Конституції України прокуратура здійснює тимчасово?

· 6.Якою є структура міліції України?

· 7.У чому полягає різниця між компетенцією міліції і Служби безпеки України?

· 8.Які органи державної виконавчої влади віднесено законом до правоохоронних?

 

ã Ватуля Ю.О., 2013

@Тематика рефератів

7. Система правоохоронних органів в Україні.

8. Міліція в Україні.

9. Служба безпеки України.

10. Державна податкова служба в Україні.

11. Правовий статус та діяльність Антимонопольного комітету України.

 

Нормативні акти

1. Конституція України (Основний закон).-К.,1996.-50 с. 2.Арбітражний процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. 3.Закон УРСР "Про судоустрій України" від 5 червня 1981 р.

Література

1. Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния.-Харьков,1991. 2. Бобир В.І., Демський С.Є., Колодій А.М. Правознавство: Навч. посібник/ за… 3.Кампо В.М. Місцеве самоврядування в Україні.-К.:Ін Юре,1977.

З ПРАВОЗНАВСТВА .

Реферат може бути написаний з використанням кількох джерел, також підпорядкованих одній темі. Написання такого реферату включає ряд етапів : 1.Вивчення літератури з конкретної теми.

ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ТИТУЛЬНОГО АРКУША

РЕФЕРАТУ

Міністерство освіти і науки України

Херсонський національний

Технічний університет

Кафедра філософії, політології і права  

Задача 1.

 

До директора підприємства В.С.Петренка звернулася робітниця цього ж підприємства Кохановська Л.П. відносно її переведення на іншу роботу на умовах неповного робочого часу в зв”язку з вагітністю. Кохановській було відмовлено в переведенні.

Яка різниця між неповним та скороченим робочим часом?

Як здійснюється оплата праці за неповного робочого часу?

Чи правомірні дії директора підприємства В.С.Петренка відносно звернення робітниці Кохановскої Л.П.?

Задача 2.

 

Підчас туристичного рейсу корабля турист Діденко О.Д., який працював співробітником міліції, відмовився надати капітанові судна допомогу в усмиренні хуліганів. Діденко свою відмову мотивував тим, що він знаходиться у відпустці і при ньому немає ні форми, ні посвідчення працівника міліції.

Дайте правову оцінку цій ситуації.

Задача 3.

 

Громадяни України Столяр П.І. та Ващенко О.Н. подали до установи РАГС заяву про реєстрацію їхнього шлюбу. У призначений день Столяр і Ващенко не з”явилися до РАГС, тому що громадянин Столяр П.І. був направлений на стажування до іншої країни. Через три з половиною місяця вони з”явилися разом з батьками та свідками для реєстрації шлюбу, оскільки заяву про реєстрацію вони не забирали. Однак орган РАГС відмовився реєструвати шлюб.

Дайте правову оцінку цій ситуації.

Задача 4.

 

Дев”ятнадцятирічна незаміжня громадянка Волкова С.І., звернулася до суду з проханням дозволити їй усиновити п”ятирічного Ромко Л.Д., який знаходився в Домі дитини. Суд відмовив Волковій С.І. у усиновленні.

На якій підставі суд відмовив Волковій С.І.?

Задача 5.

Громадянин Скляренко І.І. склав та нотаріально завірив заповіт, в якому заповів свою трикімнатну квартиру, автомобіль, гараж та все інше майно…    

Прокоментуйте рішення суду.

Задача 6.

Супермаркет “Альбатрос” продав громадянинові Журенко Д.О. телевізор “Філіпс” з гарантією 2 роки. Після встановлення телевізора в квартирі Журенко… Журенко Д.О.подав позов до суду про розторгнення з супермаркетом договору…

Яке рішення має прийняти суд?

 

Задача 7.

 

Громадянин Курінний В.П. отримав за договором дарування на весілля від свого батька Курінного П.П. автомобіль Ваз 2110. Через три роки після цього батько помер, і Курінний за заповітом успадкував дом батька. Ще через рік подружжя Курінних прийняли рішення про розлучення. Жінка заявила, що оскільки автомобіль та дом були придбані підчас їхнього перебування у шлюбі вона має право на половину цього майна.

Яке рішення має прийняти суд?

Задача 8.

 

Громадянин Васько В.С. склав заповіт, в якому все своє майно заповів своєму синові Васько Д.В. Але через три роки син помер, а ще через два – помер сам батько, який не змінив заповіт.

Хто має бути власником майна?

 

Задача 9.

 

Боцман Сковронський Л.П. підчас рейсу корабля тяжко захворів і вирішив скласти заповіт в якому заповів своєму синові Сковронському О.Л. свою квартиру, моторний човен, автомобіль та інше майно, забувши вписати в перелік майна гараж. Оскільки нотаріуса на кораблі не було, то завірив заповіт капітан судна.

Хто буде власником гаражу в разі смерті Сковронського Л.П.?

Чи буде дійсним заповіт, який не завірений нотаріально?

Задача 10.

 

Громадяни України Липатов С.Д. та Гуревич К.В. уклали шлюб. Через два місяці жінка дізналася, що її чоловік хворий на СНІД і прийняла рішення розлучитися з ним. Чоловік на те сказав, що згоду на розлучення він не дасть. Жінка звернулася до суду. В суді її повідомили, що...

Про що повідомили жінку в суді?

 

Задача 11.

 

Подружжя Саранових протягом восьми років не мала дітей. Жінка пройшла медичне обстеження, висновком якогго була позитивна відповідь на здатність жінки до зачаття. Жінка наполягала на проходження такого ж медичного обстеження її

чоловіком. Він відмовлявся, а потім сказав, що він здоровий, але дітей мати взагалі не бажає.

Чи може небажання чсловіка Саранової мати дітей бути причиною для розірвання шлюбу?

 

Задача 12.

 

Подружжя Зарицьких після двох років одруження вирішили розірвати шлюб. В ході поділу майна чоловік заявив про свої претензії на шубу з натурального хутра вартістю 2,5 тисячі гривень, яку він рік тому подарував дружині, мотивуючи свої дії тим, що шуба була придбана за його гроші. Жінка відмовилася віддати шубу, на що чоловік заявив, що їхній спір буде вирішуватися в суді.

Яке рішення має прийняти суд?

Задача 13.

Студент ХНТУ Самлюк В.Б. звернувся до викладача з проханням роз’яснити:

1. Чи виписуються трудові книжки на студентів?

2. Чи входить в трудовий стаж час навчання в Університеті?

Як відповів на ці питання викладач?

 

Задача 14.

Дочка професора Ясинського Л.П., померлого 6 місяців тому, звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства “Інтеграл”, в якому вимагала грошову винагороду за раціоналізаторську пропозицію батька, впроваджену у виробництво на підприємстві товариства. Представник адміністрації “Інтегралу” сказав Ясинській О.Л., що оскільки автор пропозиції помер, то вона не має права на винагороду за батька..

Яке рішення має прийняти суд?

 

ã Ватуля Ю.О., 2013

Задача 15.

Безробітний Дахно Г.О. питає, чи буде внесено до його трудової книжки запис про період його безробіття, якщо він увесь час знаходився на обліку служби зайнятості?

В чому полягає правильна відповідь?

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНО - МЕТОДИЧНЕ ВИДАННЯ

 

 

Ватуля Юрій Олександрович

Доктор философії, кандидат історичних наук, доцент,

Академік УАЕК

 

ПРАВОЗНАВСТВО

    Відповідальний за випуск Ф.Г.Семенченко, кандидат