рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры
- Раздел Философия
- /
- З МІОЛОГІЇ СВІЙСЬКИХ ТВАРИН
Реферат Курсовая Конспект
З МІОЛОГІЇ СВІЙСЬКИХ ТВАРИН
З МІОЛОГІЇ СВІЙСЬКИХ ТВАРИН - раздел Философия, Міністерство Аграрної Політики України ...
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент аграрної освіти та науки
Науково-методичний центр аграрної освіти
ГАВРИЛІН П.М., ШУЛЕШКО О.О.
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
ДО ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
З МІОЛОГІЇ СВІЙСЬКИХ ТВАРИН
(для викладачів анатомії та студентів факультетів ветеринарної медицини аграрних вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації)
Київ
“Аграрна освіта”
УДК 599.75(07)
Методичний посібник до лабораторних занять та самостійної роботи з міології свійських тварин (для викладачів анатомії та студентів факультетів ветеринарної медицини аграрних вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації). – Київ: Аграрна освіта, 2005.- 33с.
Укладачі: д. в. н., професор Гаврилін П.М., к. в. н., доцент Шулешко О.О..
У виданні представлені методичні підходи до викладання анатомії м’язової… Посібник призначений для викладачів анатомії та студентів аграрних вищих навчальних закладів III – IV рівнів…Заняття 1.
Тема: М'язи голови (лицеві м’язи, жувальні м’язи). М’язи, що прикріплюють грудну кінцівку до тулуба та голови.
Матеріальне забезпечення:голови коня, великої рогатої худоби, свині, собаки, що розрізані у сагітальній площини з відпрепарованими міміч-ними та… Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час… Підкреслити, що менша частина мімічних м'язів розташована в товщі шкірних складок по периметру природних отворів…Схема 1.
М ¢язи голови
Коловий м¢яз рота
Сфінктери
Коловий м¢яз ока
Верхні та нижні різцеві м¢язи
Щічний м¢яз
Мімічні Короткі Латеральний м¢яз носа
Верхівковий розширювач ніздрі
Підборідний м¢яз
Лобовий м¢яз
Дилататори
Підіймач верхньої губи
Виличний м¢яз
Довгі Опускач нижньої губи
Носо-губний підіймач
Ікловий м¢яз
Опускач верхньої губи
Двочеревцевий м¢яз
Розмикачі
Яремно-щелепний м¢яз
Жувальні
Жувальний м¢яз
Змикачі Висковий м¢яз
Крилоподібний м¢яз
М¢язи глотки
М¢язи гортані
М¢язи очного яблука
М¢язи вушної раковини
М¢язи язика та під¢язикового апарату
М'язи, що прикріплюють грудні кінцівки, обов’язково одним кінцем фіксуються до кісток голови або тулуба, а іншим - до лопатки або плечової кістки (деякі - до фасції передпліччя).
Відповідно до місця закріплення цих м'язів на осьовій частині тіла їх умовно поділяють на дорсальні, проміжні та вентральні (схема 2).
Схема 2.
М’язи, що прикріплюють грудну кінцівку до тулуба та голови
Плечоголовний м'яз
М'язи дорсального Найширший м'яз спини
закріплення на тулубі Трапецієподібний м'яз
Ромбоподібний м'яз
М'язи проміжного Зубчастий вентральний м'яз закріплення на тулубі шиї та грудної клітки
М'язи вентрального Поверхневі грудні м'язи
закріплення на тулубі Глибокий грудний м'яз
Слід підкреслити, що дорсальні м'язи закріплюються вздовж каркової та надостистої зв’язок (від кісток черепа та атланта до хребцевих кінців ос-танніх ребер і поперекових хребців і йдуть до лопатки та плечової кістки), проміжні – починаються на поперечнореберних відростках шийних хребців та бічних поверхнях тіл ребер, а закінчуються на медіальній поверхні ло-патки; вентральні – починаються вздовж груднини та на реберних хрящах, а закінчуються на лопатці, плечовій кістці або фасції передпліччя). Рекоменду-вати для кращого запам’ятовування вивчати м’язи за парами (схема 3).
Схема 3.
Топографо-функціональні особливості м’язів, що прикріплюють грудну кінцівку до тулуба та голови
Перша пара:
плечоголовний м’яз – виносить підняту кінцівку вперед,
найширший м’яз спини – відтягує підняту кінцівку назад.
Вентральні кінці обох м'язів закріплюються на плечовій кістці.
Друга пара:
трапецієподібний м’яз – розташований на латеральній поверхні лопатки,
ромбоподібний м’яз – розташований медіально від лопатки.
Вентрально закріплюються на лопатці.
Третя пара:
зубчастий вентральний м’яз шиї – верхівки зубців спрямовані краніовентрально,
зубчастий вентральний м’язгрудної клітки – верхівки зубців спрямовані каудовентрально.
Вентрально закінчуються на зубчастій поверхні лопатки.
Четверта пара:
поверхневий грудний м’яз – починається на ручці і перших сегментах груднини,
глибокий грудний м’яз – починається вздовж всієї груднини.
Вентрально закінчуються на плечовій кістці та фасції передпліччя.
На закінчення підкреслити провідне значення обох частин зубчастого вентрального м’яза в утриманні тулуба між кінцівками та звернути увагу на участь плечоголовного м’яза разом з груднинно-нижньощелепним у форму-ванні яремного жолоба.
Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою.
При вивченні м’язів голови на анатомічних препаратах з використан-ням підручника, практикуму, атласу зверніть увагу на переважаючий розвиток жувальних м’язів порівняно з мімічними.
Визначте проекцію на поверхню шкіри м’язів щік, крил носа, повік, підборіддя, сфінктерів та коротких дилататорів, наведених у схемі 1, запам’я-тайте основні закономірності їх закріплення. Зверніть увагу, що переважна більшість довгих дилататорів, розташованих навколо ротового отвору, зак-ріплюються назальними кінцями у сполучнотканинній основі губ. Знайдіть підіймач верхньої губи, виличний м’яз, опускачі верхньої та нижньої губ, щічний м’яз. Визначте каудальні точки закріплення цих м’язів на черепі. Зверніть увагу на довгі дилататори спільної дії на носовий та ротовий отвори – носо-губний підіймач та ікловий м’яз, визначте та запам’ятайте особливості їх фіксації на скелеті голови.
До початку вивчення жувальних м’язів повторіть будову висково-ниж-ньощелепного суглоба, кісток мозкового відділу черепа та нижньої щелепи. Дорсально від суглоба в ділянці вискової ямки знайдіть висковий м’яз, а жувальний та крилоподібний м’язи - у відповідних ямках нижньої щелепи. Визначте і запам’ятайте точки закріплення цих м’язів, зверніть увагу на розподіл останніх двох м’язів на частини з різним напрямком м’язових волокон. На медіальний поверхні розрізу голови знайдіть двочеревцевий м’яз, що тягнеться від яремного відростка до тіла нижньої щелепи.
При вивченні м’язів, що прикріплюють грудну кінцівку до тулуба й голови, зверніть увагу на їх розподіл на частини: плечоголовного м’яза - на каудальну та краніальну, трапецієподібного, ромбоподібного та зубчастого вентрального - на шийну та грудну, поверхневого грудного - на низхідну та поперечну. Використовуючи схему 2тасхему 3 визначте та запам’ятайте точки закріплення та топографію цих м’язів на голові, тулубі і кінцівках.
Особливу увагу приділіть топографії зубчастого вентрального м’яза як основного утримувача тулуба між грудними кінцівками.
Визначте особливості анатомії та топографії м’язів за темою у різних видів свійських тварин.
Питання до самоконтролю.
1. На які групи поділяються м’язи голови за функцією?
2. Які м’язи голови відносяться до сфінктерів? В чому полягають особливості їх закріплення на скелеті?
3. Назвіть короткі та довгі дилататори ротового та носового отвору та точки їх фіксації на черепі?
4. Перерахуйте змикачі та розмикачі нижньощелепного суглоба, назвіть дорсальні та вентральні точки їх закріплення на черепі?
5. На які групи умовно поділяються м’язи, що прикріплюють грудні кінцівки до тулуба й голови, залежно від місця їх закріплення на кістках осьового скелета та кінцівок?
6. Які м’язи дорсального закріплення на тулубі вентрально закріплю-ються на лопатці, а які - на плечовій кістці?
7. Назвіть точки фіксації на скелеті грудних кінцівок м’язів проміжного та вентрального закріплення на тулубі?
8. Який м’яз є основним серед м’язів, що утримують тулуб між грудними кінцівками?
9. Який м’яз формує дорсальний край яремного жолоба?
Заняття 2.
Тема: М′язи хребетного стовпа. Вентральні м′язи шиї. Видові особливості будови та розташування м′язів хребта та вентральних м′язів шиї.
Мета заняття:Забезпечити засвоєння загальної схеми розподілу за функціональними групами м′язів хребетного стовпа та вентральних м′язів шиї. Вивчити особливості будови, фіксації до скелета та топографії м′язів хребетного стовпа (дорсальних і вентральних) і вентральних м′язів шиї.
Матеріальне забезпечення:цілідрібні трупи телят, собак, свиней з від-препарованими м′язами хребетного стовпа (дорсальні та вентральні) та вент-ральними м′язами шиї (з одного боку грудна кінцівка частково відокремлена шляхом перерізання поверхневого, глибокого грудних та зубчастого вент-рального м′язів на відстані 3-5 см від місця їх фіксації на скелеті кінцівок, грудна клітка розітнута за реберно-хрящовою лінією); скелети, муляжі, схеми закріплення м′язів.
Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторно-практичних занять під керівництвом викладача. Акцентувати увагу, що м′язи хребетного стовпа, насамперед, поділяються на два великих тяжа: дорсальний та вентральний. Підкреслити, що дорсальний м′язовий тяж у ділянках шиї та попереку розташований між поперечноребер-ними та остистими відростками відповідних хребців, а в ділянці грудної клітки - між поперечними та остистими відростками грудних хребців і проксимальними кінцями реберних кісток. Вентральний тяж знаходиться на вентральній поверхні тіл хребців та їх поперекових відростків у ділянках шиї, попереку та хвоста. Звернути увагу на функціональне значення м′язів дор-сального та вентрального тяжів: дорсальні м′язи підіймають шию та голову, розгинають, вигинають у бік та обертають хребет, фіксують хребетний стовп; вентральні – згинають та фіксують хребет.
Відмітити, що враховуючи напрямок ходу м′язових волокон, м′язи дор-сального тяжа можна умовно поділити на дві групи – латеральну та меді-альну (схема 4). Окрім того, для зручності вивчення м′язів хребта, в окремі групи виділяють дрібні м′язи, які розташовані в найбільш рухливих відділах хребетного стовпа (короткі м′язи голови та хвоста, короткі міжостисті та між-поперечні м′язи). Підкреслити, що короткі м′язи хребетного стовпа розташо-вані в найбільш рухливих його ділянках: короткі м′язи голови забезпечують роботу атланто-потиличного та атланто-осьового суглобів; м′язи хвоста – різ-номанітність рухів останнього; міжостисті та міжпоперечні м′язи – рухли-вість окремих хребців. Нагадати, що в найменш рухливих відділах хребта – грудному, поперековому - міжостисті та міжпоперечні м′язи в деяких видів тварин (кінь, велика рогата худоба) перетворюються на зв′язки.
Схема 4.
М′язи хребетного стовпа.
| Дорсальний тяж | Вентральний тяж | ||
| Латеральна група (напрям волокон краніовентрально від остистих до поперечних відростків) | Медіальна група (напрям волокон краніодорсально від поперечних до остистих відростків) | 1. Довгий м′яз шиї 2. Довгий м′яз Голови 3. Квадратний м′яз попереку 4. Поперековий більший м′яз 5. Поперековий менший м′яз | |
| 1. Найдовший м′яз: а) попереку; б) грудної клітки; в) шиї; г) голови й атланта | 1. Остистий м′яз | ||
| 2. Клубово-реберний м′яз: а) попереку; б) грудної клітки; в) шиї. | 2. Напівостистий м′яз | ||
| 3. Пластироподібний м′яз | 3. Багатороздільні м′язи | ||
| Короткі м′язи голови та шиї | |||
| Прямі | Косі | ||
| Прямий дорсальний більший м′яз голови | Косий краніальний м′яз голови | ||
| Прямий дорсальний менший м′яз голови | Косий каудальний м′яз голови | ||
| Латеральний прямий м′яз голови | |||
| Вентральний прямий м′яз голови | |||
Відмітити, що м′язи латеральної групи розташовані більш поверхнево: безпосередньо під шкірою або під шкірними м′язами, або м′язами, що при-кріплюють грудні кінцівки до тулуба та шиї. Вони, як правило, починаються від остистих відростків, їх волокна прямують краніовентрально та закінчу-ються на поперечних відростках хребців попередніх сегментів. Деякі м′язи цієї групи (наприклад, клубово-реберний м′яз) розташовані між поперечними відростками та проксимальними ділянками реберних кісток або лише на по-перечних відростках. При цьому, краніовентральний напрямок ходу їх воло-кон зберігається, як і в інших м′язах цієї групи.
Підкреслити, що медіальна група м′язів дорсального тяжу розташована під латеральною групою. Напрямок волокон у м′язах цієї групи краніодор-сальний – від поперечних відростків до остистих або по остистих відросткам.
Звернути увагу, що вентральний м′язовий тяж на протязі хребетного стовпа виражений нерівномірно. Підкреслити, що найбільшою мірою розви-нуті вентральні м′язи в ділянці попереку, серед яких виділяють власне м′язи попереку (квадратний м′яз попереку та менший поперековий м′яз) та м′язи, що додатково діють на суглоби тазової кінцівки (більший поперековий м′яз). Нагадати, що в ділянці шиї вентральний м′язовий тяж представлений двома м′язами (довгий м′яз шиї та довгий м′яз голови) (схема 4).
Відмітити, користуючись схемою 4, що короткі м′язи голови представ-лені парними м′язами (двома косими та чотирма прямими), які розташовані на відповідних поверхнях хребців, що формують атланто-потиличний та атланто-осьовий суглоби. Відповідно до напряму м′язових волокон їх можна віднести до дорсального або вентрального тяжів м′язів хребетного стовпа. Функціональне значення коротких м′язів голови полягає у забезпеченні рухів голови відносно шиї (праворуч, ліворуч, доверху, донизу), а також рухів голови з атлантом відносно осьового хребця (праворуч-ліворуч, донизу-доверху). Вказати, що м′язи хвоста майже рівномірно розвинуті по всьому його периметру, поділяючись на підіймачі та опускачі. Вони забезпечують активні різноманітні рухи хвоста у всіх чотирьох напрямках.
Звернути увагу, що вздовж вентролатеральної поверхні шиї, під дов-гими м′язами голови, шиї та плечоголовним м′язом, лежать м′язи, які фор-мують вентральний контур шиї. Ці м′язи мають стрічкоподібну форму, почи-наються переважно від ручки груднини, а закінчуються на голові, впливаючи на рухи нижньої щелепи, гортані та язика (схема 5).
Схема 5.
Точки закріплення та видові особливості вентральних м′язів шиї
Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою. Перед вивченням м′язів хребетного стовпа повторіть будову кісток, що його формують, особливості з′єднання…Схема 6.
Перший шар:
1. Шийна частина трапецієподібного м’яза – тягнеться від атланта та серединного сухожилкового шва шиї до ості лопатки.
2. Плечоголовний м’яз - розташований вентрально від попереднього, тягнеться від потиличного гребеня до гребеня плечової кістки.
Другий шар:
3. Шийна частина ромбоподібного м’яза – від дорсального гребеня епістро-фея та серединного сухожилкового шва шиї до медіальної поверхні хряща лопатки.
4. Шийна частина зубчастого вентрального м’яза – лежить вентрально від попереднього, тягнеться від поперечнореберних відростків шийних хребців до медіальної поверхні лопатки.
Третій шар:
5. Пластироподібнийм’яз – тягнеться від голови та перших шийних хребців до поперечних відростків перших грудних хребців.
6. Найдовший м’яз шиї – лежить вентрально від попереднього, тягнеться від поперечних відростків перших грудних до поперечних відростків
6-3-го шийних хребців.
Четвертий шар:
7. Напівостистийм’яз голови – від поперечних відростків перших 4-8-ми грудних хребців до луски потиличної кістки.
8. Найдовший м’яз голови – лежить вентрально від попереднього, тягнеться від поперечних відростків перших 2-х грудних хребців до крила атланта та вискової кістки.
П’ятий шар:
9. Остистийм’яз шиї – від останніх грудних хребців до остистих відростків останніх 4-х шийних.
10. Багатороздільнім’язи – від 1-го грудного хребця до гребеня епістрофея.
Аналогічно розділіть пошарово м’язи в ділянці холки (схема 7):
Схема 7.
М’язи холки
Перший шар:
1. Грудна частина трапецієподібного м’яза – тягнеться від надостистої зв′язки до ості лопатки.
2. Найширшийм’яз спини – від грудопоперекової фасції, останніх ребер або надостистої фасції до плечової кістки.
Другий шар:
3. Лопатковий хрящ.
Третій шар:
4. Грудна частина ромбоподібного м’яза – від надостистої зв′язки до медіальної поверхні хряща лопатки.
5. Грудна частина зубчастого вентрального м’яза – від бокової поверхні перших 8-9-ти ребер до медіальної поверхні лопатки.
Четвертий шар:
6. Дорсальний зубчастий краніальний м’яз – від верхньої треті ребер (5 – 8 (12)) до остистих відростків грудних хребців (відноситься до м’язів груд-них стінок, вивчається в наступній темі).
П’ятий шар:
7. Найдовшийм’яз грудної клітки та шиї – від остистих відростків грудних хребців до поперечних відростків перших грудних та останніх шийних хребців.
8. Клубово-реберний м’яз грудної клітки – від поперечнореберних відростків поперекових хребців до проксимальних кінців ребер.
9. Остистий м’яз – від остистих відростків перших грудних до остистих відростків останніх шийних хребців.
Шостий шар:
10. Багатороздільнім’язи – у вигляді окремих зубців розташовані між соскоподібними або поперечними та остистими відростками грудних хребців.
Знайдіть на препаратах м’язи вентрального м’язового тяжу, які розташо-вані на вентральній поверхні тіл хребців і поперечних відростків у ділянці шиї, попереку та хвоста (схема 4). Зверніть увагу, що в ділянці шиї довгий м’яз голови розташований латерально від довгого м’яза шиї, а в ділянці попереку, відповідно, поперековий більший м’яз від поперекового меншого м’яза.
Запам’ятайте, що короткі м’язи голови розташовані навколо двох перших суглобів шиї – атланто-потиличного та атланто-осьового. Користуючись схе-мою 4, атласами та підручниками знайдіть широкі каудальні та вузькі крані-альні косі м’язи голови, які формують ромб на дорсальній поверхні атланта; медіокраніально від них відшукайте більший, середній та менший дорсальні прямі м’язи голови, що починаються, відповідно, або від дорсального гре-беня епістрофея, або від дорсального горбика атланта, а закінчуються на по-тиличній кістці. Відшукайте латеральний та вентральний прямі м’язи голови, які починаються від вентрального горбика атланта, а закінчуються, відпо-відно, на яремних відростках або на тілі потиличної кістки.
При вивченні вентральних м’язів шиї зверніть увагу на послідовність їх розташування у дорсовентральному напрямку (від груднино-нижньощелеп-ного до груднино-щитоподібного). Використовуючи схему 6 визначте та запам’ятайте точки закріплення та топографію м’язів шиї.
Найбільшу увагу приділіть особливостям формування яремного жолоба у тварин різних видів, пам’ятаючи, що найкраще він виражений у коней. Він утворений нижнім краєм плечоголовного м’яза (верхня стінка жолоба) і верх-нім краєм груднино-нижньощелепного м’яза (нижня стінка жолоба). У вели-кої рогатої худоби дно жолоба на всьому його протязі формує груднино-сос-коподібний м’яз; у коня в передній половині шиї - плечо-під’язиковий м’яз, у задній половині шиї жолоб не має м’язового дна. В яремному жолобі розмі-щена зовнішня яремна вена.
Визначте особливості анатомії та топографії м’язів за темою у різних видів свійських тварин.
Питання до самоконтролю.
1. На які м’язові тяжі поділяються м’язи хребетного стовпа?
2. На які дві групи поділяється дорсальний м′язовий тяж?
3. Перерахуйте м′язи латеральної групи дорсального м′язового тяжа. Який напрям їх м′язових волокон?
4. Перерахуйте м′язи медіальної групи дорсального м′язового тяжа. Який напрям їх м′язових волокон?
5. Які м′язи відносяться до вентрального м′язового тяжа хребетного стовпа?
6. Яке пошарове розташування дорсальних м′язів в ділянці шиї?
7. Назвіть м′язи атланто-потиличного та атланто-осьового суглобів, укажіть, де розташовані ці м′язи?
8. Яке пошарове розташування м′язів в ділянці холки?
9. Які м’язи формують краї та дно яремного жолоба у різних тварин?
10. Перерахуйте м′язи, які формують вентральний контур шиї?
11. Вкажіть точки закріплення вентральних м′язів шиї?
12. В яких відділах хребетного стовпа найбільш розвинуті м′язи ? З чим це пов′язано?
13. На які групи за функцією поділяються м′язи у ділянці шиї?
Заняття №3
Тема: М'язи грудних стінок та живота.
Матеріальне забезпечення: цілі дрібні трупи телят, собак, свиней з відпрепарованими м'язами грудної стінки та живота (грудні кінцівки пов-ністю… Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час… Звернути увагу, що м'язи грудної клітки поділяються на дві групи: вди-хачі (інспіратори) та видихачі (експіратори).…Схема 8.
М'язи грудної клітки
| № п/п | Вдихачі (інспіратори) (напрям волокон – дорсокраніальний) | Видихачі(експіратори) (напрям волокон – дорсокаудальний) |
| 1 пара | Краніальний дорсальний зубчас-тий м'яз – тягнеться від ребер до остистих відростків грудних хребців та м'язи-підіймачі ребер - у вигляді маленьких пучків між хребцевими кінцями ребер та поперечними і соскоподібними відростками грудних хребців під дорсальними м'язами хребетного стовпа. | Каудальний дорсальний зубчастий м'яз – тягнеться від ребер до остистих відростків поперекових хребців. |
| 2 пара | Міжреберні зовнішні м'язи – закріплюються латерально в міжреберних проміжках. | Міжреберні внутрішні м'язи – закріплюються медіально між ребрами під міжребер-ними зовнішніми м'язами. |
| 3 пара | Прямий м'яз грудної клітки – розташований на латеральній поверхні перших 4 (5-6 ) ребер. | Поперечний м'яз грудної клітки – лежить між внут-рішньою поверхнею груднини та реберними хрящами справжніх ребер. |
| 4 пара | Драбинчасті м'язи (дорсальний, середній, вентральний) – прямують від ребер до поперечних відростків останніх шийних хребців. | М'яз, що відтягує ребро (попереково-реберний м'яз) – прямує від каудальної поверхні останнього ребра до поперечних відростків перших поперекових хребців. |
| 5 пара | Діафрагма – перетинка між грудною та черевною порожнинами - найпотужніший інспіратор. | М'язи черевного преса (живота). |
Підкреслити, що периферична частина діафрагми за місцем закріп-лення на скелеті поділяється на груднинну, реберну та поперекову частини (остання представлена двома м'язовими ніжками: лівою та правою). Заува-жити, що в діафрагмі, яка характерна лише для ссавців, існує декілька отво-рів, через які проходять судини та внутрішні органи:
1. Отвір для аорти - в ділянці ніжок (поперекова частина).
2. Отвір для стравоходу - в ділянці ніжок (поперекова частина).
3. Отвір для каудальної порожнистої вени (сухожилковий центр).
М'язи живота (черевної стінки).
Нагадати, що чотири м'яза черевної стінки разом із діафрагмою фор-мують черевний прес. Троє з цих м'язів (зовнішній косий, внутрішній косий та поперечний м'язи живота), зростаючись вентрально своїми широкими пластинчастими сухожилками (апоневрозами), формують серединну лінію живота (білу лінію), яка тягнеться від мечоподібного відростка груднини до лобкового горба лобкової кістки.
Звернути увагу, що в ділянці білої лінії в плодів та новонароджених тварин є пупкове кільце, через яке проходять пупкові судини. Після народ-ження воно поступово заростає.
Привернути увагу до того, що м'язи живота пластинчасті, розміщені пошарово, а пучки м'язових волокон кожних двох сусідніх м'язів пере-хрещуються між собою майже під прямим кутом (схема 9).
Схема 9.
М′язи живота
| Зовнішні косім'язи –напрям воло-кон - назад і донизу до бі-лої лінії і тазу (каудо-вентрально) | Внутрішні косі м'язи - вперед і донизу до білої лінії і реберної дуги (краніо-вентрально) | Поперечні м'язи - донизу до білої лінії (дорсо-вентрально) | Прямі м'язи - вздовж білої лінії (краніо-каудально) | Діафрагма – грудо-черевна перетинка |
Відмітити, що в зв¢язку з пластинчастою будовою м¢язів живота їх су-хожилки мають вигляд сполучно-тканинних широких пластин, які схожі за структурою з фасціями та мають назву апоневрози. При цьому найбільш роз-винений апоневроз характерний для зовнішнього косого м¢яза, який додат-ково поділяється на три пластини (черевну, тазову та стегнову) залежно від місця їх закріплення: черевна – на білій лінії живота, тазова – на кістках таза, стегнова – на фасціях стегна. Потовщення тазової пластинки в місці її закріп-лення визначається як пахвинна зв¢язка, що тягнеться від маклака до лобко-вого горба. Апоневрози внутрішнього косого та поперечного м¢язів живота розвинені меншою мірою, не мають спеціальних назв та обидва закінчуються на білій лінії живота.
Підкреслити, що прямий м'яз живота починається від латеральної по-верхні реберних хрящів як продовження апоневрозу прямого м'яза грудної клітки, а закінчується на лобковому гребені та лобковому горбі лобкової кістки та має на всьому протязі сухожилкові перетинки. Цей м'яз лежить латерально від білої лінії живота всередині сполучно-тканинної піхви, яка утворена апоневрозами трьох м'язів черевної стінки (зовнішній косий, внутрішній косий та поперечний м'язи живота). Звернути увагу, що в каудальній частині черевної стінки м'язи живота формують біологічну щілину - парний пахвинний канал (коса щілина між зовнішнім та внутрішнім косими м'язами живота), через який у плодів або в новонароджених тварин сім'яники мігрують із черевної порожнини в сім'яниковий мішок, а після закінчення процесу міграції проходить сім'яний канатик. У самок пахвинний канал слабо виражений.
Підкреслити, що пахвинний канал утворений зовнішнім та глибоким пахвинними кільцями: зовнішнє кільце розмішене між черевною та тазовою пластинками апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота; глибоке кільце – між заднім вільним краєм внутрішнього косого м'яза живота та пахвинною зв'язкою, яка є сухожилковим краєм зовнішнього косого м'яза живота, що закріплюється по краях кісток таза.
Звернути увагу, що під час скорочення м'язи живота сприяють зги-нанню хребта, актам видиху, сечовипусканню, дефекації, пологам. Узгодженій роботі м'язів черевного преса сприяє їх розташування між двома міцними фасціями - жовтою черевною з латеральної поверхні та поперечною черевною – з медіальної.
Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою.
При вивченні м'язів грудних стінок на анатомічних препаратах з вико-ристанням підручника, практикуму, атласу зверніть увагу на функцію та топографію м'язів, які забезпечують вдих та видих, розгляньте напрям їх волокон, зрозумійте причини такого напряму та запам'ятайте м'язи за парами-антагоністами (експіратор - інспіратор) (схема 8).
Обов'язково згадайте будову грудної клітки та з'єднання кісток, що її формують. З'ясуйте точки закріплення м'язів грудних стінок та видові особ-ливості їх будови та розміщення.
Зверніть увагу, що в коней є лише один драбинчастий м'яз - середній, або першого ребра. У великої рогатої худоби, свиней та собак, окрім того, ще є дорсальний (надреберний) драбинчастий м'яз, що починається на дорсаль-ній поверхні реберних кісток і прямує до поперечнореберних відростків ос-танніх шийних хребців.
Запам¢ятайте, що вентральний драбинчастий м'яз є тільки в жуйних. Він лежить вентрально від середнього драбинчастого м'яза, що відокремлю-ється від нього пахвинними артерією та веною.
Майте на увазі, що в собак, на відміну від інших свійських тварин, попереково-реберний м'яз знаходиться медіально від поперечного м'яза живота, прикритий поперечною фасцією живота та парієтальним листком очеревини.
Розгляньте будову діафрагми і знайдіть на ній м¢язову периферію (поперекові, реберні та груднинні частини) та сухожилковий центр. З'ясуйте розташування та точки закріплення правої та лівої ніжок поперекової частини, а між ними знайдіть отвір для аорти та грудного протоку (в жуйних та собак – у лівій ніжці), в правій ніжці (в жуйних – між ніжками) - отвір для стравоходу та блукаючого нерва, нижче від них, у сухожилковому центрі – отвір для каудальної порожнистої вени.
Розберіться з видовими відмінностями в будові діафрагми, в тому числі, закріпленні реберної частини діафрагми та розташуванні отворів.
Повторіть будову кісток таза, поперекових хребців та їх з¢єднань. Вивчаючи м'язи живота (черевного преса) визначте напрям м'язових волокон (згадайте, що м'язові волокна м'язів живота, по відношенню один до одного, йдуть майже під прямим кутом, що допомагає утриманню великої ваги внут-рішніх органів, особливо в травоїдних тварин). Подивіться, які елементи і яких саме м'язів приймають участь у формуванні білої лінії живота (схема 9); з'ясуйте точки закріплення м'язів черевної стінки; розберіться, які з них фор-мують пахвинний канал та з місцем його розташування. Визначте на препа-ратах особливості топографії та закріплення апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота, який складається з трьох пластин: черевної, що з одноименною пластиною протилежного боку приймає участь в утворенні білої лінії живота; тазової - до складу якої входить пахвинна зв'язка як потовщення цієї плас-тинки вздовж лінії закріплення на кістках тазу (сухожилок тазової пластинки) та стегнова пластинка – продовження черевної пластини на медіальну поверхню стегна.
На препараті самця знайдіть пахвинні канали, що мають вигляд косо поставлених щілин у каудальній частині черевної стінки латерально від білої лінії живота. Ці щілини з одного боку відкриваються під шкіру, а з іншого – в черевну порожнину. Визначте зовнішній (підшкірний) отвір каналу, який утворений апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота - щілина між його черевною і тазовою пластинами. Знайдіть вихід пахвинного каналу в черевну порожнину – глибоке (черевне) пахвинне кільце, утворене вільним каудальним краєм внутрішнього косого м’яза живота та сухожилковим краєм зовнішнього косого м'яза живота (пахвинна зв'язка), що закріплюється по передньому краю кісток таза.
У самок пахвинні канали слабо розвинуті, лише в сук у них проходять судини та нерви.
Визначте особливості анатомії та топографії м’язів грудних стінок та живота за темою у різних видів свійських тварин.
Питання до самоконтролю.
1. На які функціональні групи поділяються м′язи грудної стінки?
2. Перерахуйте попарно інспіратори та експіратори, назвіть точки їх закріплення та видові особливості будови.
3. Який м′яз відокремлює грудну порожнину від черевної? Його будова та особливості закріплення.
4. Перерахуйте м′язи черевної стінки, вказуючи напрям їх м′язових волокон та точки їх закріплення.
5. Які з м′язів черевної стінки беруть участь у формуванні пахвинного каналу? Яке його призначення?
6. Які м′язи черевної стінки утворюють білу лінію живота?
7. Який м′яз проходить вздовж білої лінії живота і де він закріплюється?
Заняття № 4.
Мета заняття: Забезпечити засвоєння загальної схеми розподілу за функціональними групами м¢язів кінцівок, вивчити особливості будови, фіксації… Матеріальне забезпечення: на кожному столі – відчленовані грудні кінцівки… Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторно-практичних занять під…Схема 10.
Основні функціональні групи м'язів грудної кінцівки у фазі динамічної роботи.
| Ділянка кінцівки | Групи м'язів | |
| Лопатка | 1. Екстензори плечового суглоба: - надостний (передостний) м'яз 2. Флексори плечового суглоба: - більший круглий м'яз; - менший круглий м'яз; - дельтоподібний м'яз | 3. Аддуктори плечового суглоба: - підлопатковий м'яз; - дзьобо-плечовий м'яз 4. Абдуктори плечового суглоба: - підостний (заостний) м'яз |
| Плече | 1. Екстензори ліктьового суглоба: - триголовий м'яз плеча; - ліктьовий м'яз; - напружувач фасції передпліччя 2. Флексори ліктьового суглоба: - плечовий м'яз; - двоголовий м'яз плеча | М'язи-ротатори променеліктьового суглоба: 3. Супінатори: - плечопроменевий м'яз (довгий супінатор) (собака); - супінатор (короткий супінатор) (собака, свиня); 4. Пронатори: - круглий пронатор (собака, свиня); - квадратний пронатор (собака) |
| Перед-пліччя | 1. Екстензори: - променевий розгинач зап¢ястка; - ліктьовий розгинач зап¢ястка; - довгий абдуктор великого пальця 2. Флексори: - променевий згинач зап¢ястка; - ліктьовий згинач зап¢ястка | М'язи суглобів пальців (довгі м'язи кисті): 3. Екстензори: - загальний розгинач пальців; - бічний розгинач пальців; - розгинач I i II пальців (собака) 4. Флексори: - поверхневий згинач пальців; - глибокий згинач пальців |
| Кисть | Короткі м'язи кисті: - міжзгинальні м'язи (крім коня); - міжкісткові м'язи; - червоподібні м'язи; - спеціальні короткі м'язи пальців (згиначі, абдуктори, аддуктори) (собака) |
Схема 11.
Основні функціональні групи м'язів тазової кінцівки у фазі динамічної роботи.
| Ділянка кінцівки | Групи м'язів | ||
| Круп | 1. Сіднична група розгиначів (екстензорів) кульшового суглоба: - поверхневий сідничний м'яз; - середній сідничний м'яз; - глибокий сідничний м'яз; - грушоподібний м'яз (собака) | ||
| Стегно | 1. Задньостегнова група розгиначів (екстензорів) кульшового суглоба: - двоголовий м'яз стегна; - напівсухожилковий м'яз; - напівперетинчастий м'яз; - квадратний м'яз стегна; - каудальний абдуктор гомілки 2. Флексори кульшового суглоба: - напружувач широкої фасції стегна; - клубово-поперековий м'яз; - кравецький м'яз; - гребінчастий м'яз | 3. Аддуктори кульшового суглоба: - стрункий м'яз; - привідний м'яз 4. Супінатори кульшового суглоба: - зовнішній затульний м'яз; - внутрішній затульний м'яз; - подвійний м'яз 5. Екстензори коліного суглоба: - чотириголовий м'яз стегна 6. Флексори коліного суглоба: - підколінний м'яз | |
| Гомілка | М'язи заплеснового суглоба: 1. Екстензори: - триголовий м'яз гомілки; - великогомілковий каудальний м'яз (собака) | 2. Флексори: - великогомілковий краніальний м'яз; - малогомілковий третій м'яз; - малогомілковий довгий м'яз; - малогомілковий короткий м'яз (собака) | |
| М'язи суглобів пальців (довгі м'язи стопи): | |||
| 1. Екстензори: - довгий розгинач пальців; - бічний розгинач пальців; - довгий розгинач великого пальця (собака, свиня) | 2. Флексори: - поверхневий згинач пальців; - глибокий згинач пальців | ||
| Стопа | Короткі м'язи стопи: - міжзгинальні м'язи (собака); - міжкісткові м'язи; - червоподібні м'язи (собака, кінь); - короткий розгинач пальців (собака, свиня); - короткий згинач пальців (собака); - квадратний м'яз підошви (собака) | ||
Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою.
При вивченні м'язів кінцівок зверніть увагу на розподіл кінцівок на ді-лянки, а їх скелета - на ланки. Повторіть будову суглобів кінцівок. Вивчайте м'язи кінцівок за ділянками з урахуванням характеру їх дії під час динаміч-ного навантаження (схема 10, 11).
На грудній кінцівці в ділянці лопатки розташовані чотири групи м'язів, що діють на плечовий суглоб. Знайдіть екстезори (передостний м'яз), флек-сори (більший та менший круглі м'язи, дельтоподібний м'яз), абдуктори (за-остний м'яз) та аддуктори (підлопатковий та дзьобо-плечовий м'язи) плечо-вого суглоба. Визначте особливості розташування та точки закріплення цих м'язів на лопатці та плечовій кістці відповідно до загальної схеми розподілу м'язів на кінцівках.
Визначте межі ділянки плеча (від плечового до ліктьового суглобів). Знайдіть дві основні групи м'язів, що в ній розташовані – екстензори (триго-ловий м'яз плеча, ліктьовий м'яз, напружувач фасції передпліччя) та флек-сори (плечовий м'яз, двоголовий м'яз плеча) ліктьового суглоба. Визначте проксимальні та дистальні точки закріплення цих м'язів. Зверніть увагу, що всі розгиначі ліктьового суглобу дистально закінчуються на ліктьовому горбі. Особливу увагу приділіть вивченню будови та топографії окремих го-лівок тріцепса (триголового м'яза плеча), довга голівка якого, окрім ліктьо-вого суглоба, діє на плечовий - як флексор, а також специфічним рисам бу-дови двоголового м'яза плеча. У копитних ссавців м'язове черевце двоголо-вого м'яза плеча пронизане сухожилковими стрічками, які, відокремлючись від нього в дистальній третині передпліччя, утворюють сухожилковий тяж (lacertus fibrosus), що продовжується на краніомедіальну поверхню промене-вого розгинача зап¢ястка та зливається з його дистальним сухожилком. Сухожилкові компоненти вищеназваних м'язів відносяться до статичного апарату грудних кінцівок, який забезпечує фіксацію ліктьового та плечового суглобів у стані флексії в період стояння тварини.
Зверніть увагу, що у собак і, меншою мірою, свиней на ліктьовий суглоб діють групи м'язів-обертачів: супінаторів і пронаторів. До першої групи відносяться плечопроменевий м'яз (довгий супінатор) та короткий су-пінатор, до другої – круглий та квадратний пронатори. Знайдіть ці м'язи в ділянках ліктьового суглобу та передпліччя, визначте особливості точок їх закріплення та ступінь розвитку в свиней та собак.
На дорсолатеральній поверхні передпліччя визначте послідовність розташування м'язів-екстензорів зап¢ясткового суглобу та суглобів пальців. Знайдіть найбільш розвинутий екстензор у ділянці передпліччя – променевий розгинач зап¢ястка - на її краніальній (дорсальній) поверхні. Латерально від цього м'яза у каудальному напрямку послідовно розміщені загальний і бічний розгиначі пальців та ліктьовий розгинач зап¢ястка, безпосередньо під якими у вигляді трикутної м'язової пластинки лежить довгий абдуктор великого пальця, що відноситься до групи розгиначів зап¢ясткового суглоба.
На медіальній поверхні передпліччя знайдіть променевий згинач за-п¢ястка, каудально від якого розташований відповідний ліктьовий згинач за-п¢ястка та згиначі пальців (поверхневий та глибокий). Визначте точки закріп-лення м¢язів ділянки передпліччя. Зверніть увагу, що більшість розгиначів зап¢ясткового суглоба та суглобів пальців проксимально закріплюються на латеральному надвиростку плечової та латеральній поверхні голівки проме-невої кісток, а згиначів - на медіальному надвиростку плечової кістки та ме-діальній поверхні епіфізів кісток передпліччя. Запам¢ятайте, що дистальні точки закріплення м¢язів, які діють тільки на зап¢ястковий суглоб, знахо-дяться на кістках зап¢ястка та п¢ястка, а багатосуглобові розгиначі та згиначі пальців - на фалангах пальців. При цьому бічний розгинач та поверхневий згинач пальців доходять тільки до другої фаланги пальців, а загальний розги-нач та глибокий згинач - до третьої фаланги. Зверніть увагу, що загальний розгинач та глибокий згинач суглобів пальців поділяються на чітко розмежо-вані частини (голівки), кількість яких залежить від кількості пальців у того чи іншого виду тварин. Знайдіть на препараті окремі частини загального роз-гинача та глибокого згинача пальців і визначте особливості закріплення їх проксимальних та дистальних точок у різних видів тварин.
У розташованій дистально від передпліччя ділянці кисті, яка, в свою чергу, поділяється на зап¢ясток, п¢ясток та пальці, у копитних ссавців м¢язи зі всіма характерними структурними елементами відсутні. М¢язові компоненти кисті у цих видів тварин представлені сухожилками розгиначів та згиначів пальців, м¢язові черевця яких розташовані в ділянці передпліччя, та спеціаль-ними м¢язами, які виконують статичну функцію (міжкісткові м¢язи), оскільки втратили м¢язові волокна і за структурою подібні до зв¢язок. На дорсальній (краніальній) поверхні препарату м¢язів грудної кінцівки великої рогатої худоби або коня знайдіть сухожилки розгиначів пальців, а на пальмарній (каудальній) – згиначів, які розташовані пошарово. Найбільш глибокий шар представлений сухожилком середнього (третього) міжкісткового м¢яза, середній – сухожилком глибокого, а зовнішній – поверхневого згинача пальців. На препаратах грудних кінцівок собак визначте особливості розташування точок закріплення коротких м¢язів кисті: міжкісткових, червоподібних та згиначів, абдукторів та аддукторів окремих пальців. Використовуючи схему 12 визначте топографію та особливості розташування основних бурс і сухожилкових піхв на грудній кінцівці.
При вивченні м¢язів тазових кінцівок зверніть увагу, що в зв¢язку зі специфікою їх функції в реалізації локомоції (виштовхування тулуба вперед під час прямолінійного поступального руху за рахунок різкого одночасного розгинання суглобів) особливо розвиненими групами є м¢язи-розгиначі, насамперед, у ділянках крупа та стегна (сіднична та задньостегнова групи розгиначів кульшового суглоба та розгиначі колінного суглоба).
Знайдіть групу сідничних м¢язів, що розташована в ділянці крупа (по-верхневий, середній, глибокий сідничні та грушоподібний м¢язи). Зверніть увагу на точки закріплення цих м¢язів, які, будучи односуглобовими, вико-нують функцію розгинання кульшового суглобу, фіксуючись на крижовій кістці та кістках таза, а дистально – на вертлюгах стегнової кістки.
Визначте межі ділянки стегна від кульшового до колінного суглобів. Знайдіть дві основні групи м¢язів стегна, що розташовані на протилежних (краніальній та каудальній) поверхнях. При цьому каудальна група м¢язів відноситься до задньостегнової групи розгиначів кульшового суглоба. Звер-ніть увагу, що м¢язи задньостегнової групи розгиначів представлені комплек-сом окремих м¢язів, до якого відносяться розташований латерокаудально двоголовий м¢яз стегна, каудально – напівсухожилковий м¢яз та медіокау-дально – напівперетинчастий м¢язи. Окрім того, до цієї групи відносяться глибоко розташований квадратний м¢яз стегна та каудальний абдуктор гомілки, характерний лише для собак.
Визначте інші групи м¢язів, що діють на кульшовий суглоб: згиначі (напружувач широкої фасції стегна, кравецький, клубово-поперековий та гребінчастий м¢язи); аддуктори (стрункий та привідний м¢язи) та супінатори (внутрішній та зовнішній затульні й подвійний м¢язи).
Запам¢ятайте точки закріплення м¢язів кульшового суглоба. Зверніть увагу, що більшість м¢язів задньостегнової групи розгиначів є багатосугло-бовими, закріплюючись проксимально на крижовій кістці та кістках таза. Дистально вони простягаються до кісток гомілки та п¢яткової кістки та додат-ково діють на колінний (як згиначі) та заплесновий (як розгиначі) суглоби.
Окрім м¢язів кульшового суглоба в ділянці стегна знаходяться м¢язи, що переважно діють на колінний суглоб. На краніальній поверхні стегна знайдіть сильно розвинений чотириголовий м¢яз стегна, визначте особливості закріплення його голівок. Зверніть увагу, що дистально всі чотири головки зростаються і разом закінчуються на надколінку та через його зв¢язки на горбистості та передньому краї великогомілкової кістки. Визначте особли-вості розташування та закріплення відносно слабо розвиненого підколінного м¢яза, що згинає колінний суглоб.
На медіальній поверхні стегна знайдіть стегновий канал та повторіть м¢язи, що його формують.
У ділянці гомілки, що розташована між колінним та заплесновим суг-лобами, визначте дві основні групи м¢язів – флексори заплеснового суглоба та екстензори суглобів пальців на краніолатеральній поверхні та екстензори заплеснового суглоба і флексори суглобів пальців - на каудальній. Зверніть увагу, що екстензори заплеснового суглоба в ділянці гомілки розподіляються на дві групи. Перша група – великогомілковий краніальний та малогомілко-вий третій м¢язи - розташована на краніальній (дорсальній) поверхні гомілки, а друга – малогомілкові довгий та короткий м¢язи – на латеральній. У про-міжку між ними знаходяться розгиначі пальців (довгий та бічний).
На каудальній поверхні гомілки знайдіть екстензори заплеснового суг-лоба (триголовий м¢яз гомілки, великогомілковий каудальний м¢яз (у м¢ясо-їдних)), що дистально закріплюються на п¢ятковому горбі та кістках зап¢ястка, та флексори суглобів пальців (поверхневий та глибокий згиначі), сухожилки яких спрямовані до кісток пальців.
Зверніть увагу на особливості закріплення м¢язів, що діють на заплес-новий суглоб та суглоби пальців. Запам¢ятайте, що флексори заплеснового суглоба та екстензори суглобів пальців починаються в розгинальній ямці стегнової кістки або на голівці малогомілкової кістки, а закінчуються перші, відповідно, на кістках заплесни і плесни, другі – кістках пальців (довгий – на третій фаланзі, бічний – на другій).
Екстензори заплеснового суглоба та флексори суглобів пальців почина-ються на каудальній поверхні стегнової кістки (надвиросткова ямка) або латеральному виростку великої гомілкової кістки, а закінчується перший переважно на п¢ятковому горбі, а другий – на кістках пальців (поверхневий згинач пальців – на другій фаланзі, а глибокий – на третій).
На тазовій кінцівці, як і на грудній, найбільш розвинені довгий розги-нач та глибокий згинач пальців, що складаються з декількох частин (голі-вок). Знайдіть на препараті окремі голівки довгого розгинача та глибокого згинача пальців і визначте особливості їх закріплення залежно від кількості пальців у того чи іншого виду свійських тварин. На каудальній поверхні гомілки знайдіть п¢ятковий (ахіллов) сухожилок та повторіть м¢язи, що беруть участь у його формуванні.
У ділянці стопи, що поділяється на заплесну, плесну та пальці, як і в автоподії грудної кінцівки, в копитних ссавців розташовані лише сухожил-кові частини м¢язів та м¢язи, що виконують статичну функцію (міжкісткові). При цьому закономірність розміщення цих компонентів відповідає такому на грудній кінцівці – на дорсальній (краніальній) поверхні стопи проходять сухожилки розгиначів пальців, на плантарній (каудальній) – згиначів пальців та міжкісткового м¢яза.
На препаратах тазових кінцівок собак визначте особливості розмі-щення та закріплення коротких м¢язів стопи – короткого розгинача (як час-тина довгого розгинача пальців є в коней та великої рогатої худоби) та зги-нача пальців, міжкісткових, міжзгинальних, червоподібних та квадратного м¢яза підошви. Користуючись схемою 12 визначте топографію та особливості розташування основних бурс та сухожилкових піхв на тазовій кінцівці.
Схема 12.
Основні підсухожилкові та підм¢язові бурси і сухожилкові синовіальні піхви м¢язів кінцівок.
| Групи м′язів | Грудна кінцівка | Тазова кінцівка |
| М′язи плечо- вого та куль-шово-го сугло-бів | I. Б У Р С И | |
| 1. Підсухожилкова бурса за-остного м′яза - bursa mucosa subtendinea m. infraspinati – між поверхневою сухожилко-вою ніжкою заостного м′яза та більшим (латеральним) горбиком плечової кістки. * 2. Підсухожилкова бурса коракоїдно-плечового м′яза – відокремлює сухожилок коракоїдно-плечового м′яза від підлопаткового м′яза. | 1. Підм′язова бурса серед-нього сідничного м′яза – bursa synovialis trochanterica m. glu-taei medii – між середнім сідничним м′язом та великим вертлюгом стегнової кістки. 2. Підсухожилкова бурса повер-хневого сідничного м′яза – між третім вертлюгом та сухожил-ком поверхневого сідничного м′яза (кінь). 3. Підсухожилкова бурса серед-нього (додаткового) сідничного м′яза – між сухожилком додат-кового сідничного м′яза та лате-ральною поверхнею середнього вертлюга (кінь). 4.Підм′язова бурса глибокого сідничного м′яза – між середнім вертлюгом та глибоким сідничним м′язом (кінь). 5. Підм′язова бурса напівсухо-жилкового м′яза – між напівсу-хожилковим м′язом та сіднич-ним горбом (кінь). 6. Підм′язова бурса внутріш-нього затульного м′яза – між внутрішнім затульним м′язом та сідничною кісткою. | |
| М′язи ліктьо-вого та колін-ного сугло-бів | 3. Підсухожилкова бурса дво-голового м¢яза плеча - bursa mucosa intertubercиlaris m. bi-cipitis brachii – між біцепсом і проксимальним епіфізом пле-чової кістки.Починається від місця закріплення сухожилка двоголового м′яза плеча на горбі лопатки, доходить до кінця міжгорбкового жолоба. 4. Підсухожилкова бурса довгої голівки тріцепса – між ліктьо-вим горбом та довгою голівкою тріцепса. 5. Підсухожилкова бурса медіальної головки трицепса – між ліктьовим горбом та медіальною головкою трицепса. 6. Підсухожилкова бурса двого-лового м¢яза плеча – між ніж-кою двоголового м¢яза плеча та горбистістю променевої кістки. 7. Підм′язова бурса плечового м′яза – між плечовим м′язом та медіальною поверхнею прокси-мального кінця променевої кістки. | 7. Підм′язова бурса колінної гілки двоголового (сіднично-двоголового) м′яза - bursa mu-cosa submuscularis m. bicipitis femoris – між дистальним кін-цем колінної гілки двоголо-вого (сіднично-двоголового) м′яза та надколінком. 8. Підм′язова бурса прямої го-лівки чотириголового м′яза – між сухожилком прямої голівки чотириголового м′яза та клубо-вою кісткою. 9. Підм′язова бурса – між проксимальним кінцем колінної гілки двоголового м′яза та третім вертлюгом (кінь). |
| М¢язи зап¢яс-тково-го, запле-снево-го сугло-бів та сугло-бів паль-ців | 8. Підсухожилкова бурса плечової голівки глибокого згинача пальців – між сухожилком плечової голівки глибокого згинача пальців та медіальним надвиростком плечової кістки. 9. Підсухожилкова бурса за-гального розгинача пальців - bursa mucosa subtendinea m. ехtensoris digitalis communis – між сухожилком загального розгинача пальців і дорсаль-ною поверхнею п′ясткової кістки та першої фаланги третього пальця. 10. Підсухожилкова бурса глибокого згинача пальців – між сухожилком глибокого згинача пальців та дистальною сезамоподібною (човниковою) кісткою(кінь). 11. Підсухожилкова бурса біч-ного розгинача пальців – між сухожилком бічного розгинача пальців і першою фалангою третього пальця. | 10. Підсухожилкові бурси кра-ніального великогомілкового м′яза – між сухожилком крані-ального великогомілкового м′яза в місці його розгалуження на латеральну та медіальну гілки та окремо під медіальною гілкою й дистальним кінцем великої гомілкової кістки. 11. Підсухожилкова бурса лит-кового м′яза – між сухожилком литкового м′яза (ахіллов сухо-жилок) та п′ятковим горбом. 12. Підсухожилкова бурса дов-гого розгинача пальців - bursa synovialis subtendinea m. ехten-soris digitorum longus – між су-хожилками довгого розгинача пальців і малогомілкового третього м′яза та дорсолате-ральною поверхнею прокси-мального кінця великогоміл-кової кістки. 13. Підсухожилкова бурса по-верхневого згинача пальців – bursa mucosa subtendinea m. flexoris digitalis pedis sublimis – між сухожилком поверхневого згинача пальців та п′ятковим горбом п′яткової кістки. |
| II. CУХОЖИЛКОВІ ПІХВИ. | ||
| М¢язи зап¢яс-тково-го, заплесневого сугло-бів та сугло-бів паль-ців | 1.Синовіальна сухожилкова піхва променевого розгинача зап¢ястка – vagina synovialis tendinis m. ехtensoris carpi radiale – вкриває сухожилок променевого розгинача за-п¢ястка починаючи від дис-тальної четверті передпліччя до проксимального кінця п¢ясткової кістки.Розташоване на дорсальній поверхні перед-пліччя і проходить у косому жолобі променевої кістки. 2. Синовіальна сухожилкова піхва довгого абдуктора вели-кого пальця – vagina synovia-lis tendinis m. abductoris polli-cis longus – вкриває дистальну ділянку сухожилка довгого абдуктора великого пальця.Розташоване на дорсальній по-верхні зап¢ясткового суглоба в жолобі променевої кістки і про-ходить у косому напрямі зверху донизу на медіальний бік до другої п¢ясткової кістки. 3. Синовіальна сухожилкова піхва ліктьового розгинача зап¢ясткового суглоба – vagina synovialis tendinis m. ехtensoris carpi ulnaris – вкриває сухо-жилок ліктьового розгинача зап¢ясткового суглоба в ділянці додаткової кістки зап¢ястка. 4. Синовіальна сухожилкова піхва загального розгинача пальців – vagina synovialis ten-dinis m. ехtensoris digitalis communis – вкриває сухожи-лок загального розгинача пальців вздовж спинкової по-верхні зап¢ястка.Розташована на дорсальній поверхні за-п¢ястка поміж сухожилковими піхвами променевого розгинача зап¢ястка та бічного розгинача пальців у спеціальному жолобі дистального кінця променевої кістки. 5. Синовіальна сухожилкова піхва бічного розгинача паль-ців – vagina synovialis tendinis m. ехtensoris digitalis lateralis – вкриває сухожилок бічного розгинача пальців у ділянці променевої кістки, зап¢ястка та початка п¢ястка.Розташо-вана в спеціальному жолобі променевої кістки і проходить поміж сухожилковими піхвами ліктьового розгинача зап¢ястка та загального розгинача пальців. 6.Синовіальна сухожилкова піхва згиначів пальців – va-gina synovialis tendinis m. fleхo-ris digitalis sublimis et profun-dus - вкриває сухожилки по-верхневого та глибокого зги-начів пальців в ділянці за-п¢ястка та п¢ястка.Розташо-ване на пальмарній поверхні зап¢ястка в жолобі, який утво-рений додатковою кісткою та кістками зап¢ястка. | 1. Синовіальна сухожилкова піхва – vagina synovialis tendinis m. ехtensoris digitorum longus et peroneus – вкриває сухожилки довгого розгинача пальців та малогомілкового третього м′яза на дорсолатеральній поверхні заплеснового суглоба. 2. Синовіальна піхва бічного розгинача пальців – vagina synovialis tendinis m. ехtensoris digitalis lateralis - вкриває сухожилок бічного розгинача пальців на латеральній поверхні заплеснового суглоба. 3. Синовіальна піхва довгого згинача великого пальця (частини глибокого згинача пальців) – vagina synovialis tendinis m. fleхoris digitalis longus – вкриває сухожилок довгого згинача великого пальця від його початку до проксимального кінця плесни.Знаходиться на меді-альній поверхні заплеснового суглоба. 4. Синовіальна піхва поверх-невого згинача пальців та ахіллова сухожилка – vagina synovialis tendinis m. fleхoris digitalis pedis sublimus et tendinum Achilli –розташована з дорсомедіального боку стопи, вкриває сухожилок поверхне-вого згинача пальців від його початку до проксимального кінця плесни. |
| 7.Дистальна синовіальна сухожилкова піхва згиначів пальців – vagina synovialis tendinis distalis m. fleхoris digitalis sublimis et profundus– вкриває сухожилки поверхневого та глибокого згиначів пальців від дистального кінця п¢ясткової або плеснової кісток до середини вінцевої кістки. |
* Жирним шрифтом виділено допоміжні органи м′язів, що мають особливе значення в хірургічній практиці.
Питання до самоконтролю.
1. Назвіть загальні закономірності розташування м′язів на кінцівках?
2. Які м′язи лежать у ділянці лопатки і діють на простий багатовісний плечовий суглоб?
3. Які м′язи лежать у ділянці плеча і на який суглоб вони діють?
4. Які функціональні групи м′язів лежать у ділянці передпліччя і на які суглоби вони діють?
5. Де розташовані м′язи, які діють на прості одновісні суглоби пальців та складний одновісний зап′ястковий суглоб?
6. У ділянці яких суглобів найбільш розвинені синовіальні піхви? Назвіть основні з них.
7. Яка функціональна група м′язів знаходиться в ділянці крупа та на який суглоб вона діє?
8. Перерахуйте флексори кульшового суглоба, з якої поверхні кінцівки вони розташовані?
9. Перерахуйте екстензори кульшового суглоба, на які групи вони поділяються та де розташовані?
10. Назвіть аддуктори та супінатори кульшового суглоба.
11. Які м′язи діють на колінний суглоб, в якій ділянці вони розташовані?
12. Які м′язи знаходяться в ділянці стегна і на які суглоби вони діють?
13. Чим зумовлено, що м′язи крупа та стегна краще розвинуті, ніж м′язи лопатки та плеча?
14. Які функціональні групи м′язів розташовані на краніолатеральній поверхні гомілки?
15. Які функціональні групи м′язів знаходяться на медіокаудальній поверхні гомілки?
16. Назвіть флексори заплеснового суглоба. В якій ділянці кінцівок вони знаходяться?
17. Перерахуйте екстензори заплеснового суглоба.
18. Сухожилки яких м′язів утворюють загальний п′ятковий (ахілловий) сухожилок?
19. Назвіть флексори суглобів пальців. В якій ділянці вони розташовані?
20. Назвіть екстензори суглобів пальців. В якій ділянці вони розташовані?
21. Які м′язи відносяться до обертачів ліктьового суглоба, в яких видів тварин вони найбільш розвинені?
22. Перерахуйте короткі м′язи кисті та стопи у собак.
23. Які м′язи утворюють стегновий канал?
24. Назвіть основні підсухожилкові та підм′язові бурси м′язів кінцівок
Рекомендована література.
1. Анатомія свійських тварин: Підручник / С.К. Рудик, Ю.О. Павлов-ський, Б.В. Криштофорова та ін.; За ред. С.К. Рудика. – К.: Аграрна освіта, 2001. - 575 с.
2. Анатомія свійських тварин : Практикум / За ред. С.К. Рудика. – К.: Агропромвидав України, 2000. -
3. Анатомия домашних животных / И.В. Хрусталёва, Н.В. Михайлов, Я.И.Шнейберг и др.; Под ред. И.В. Хрусталёвой. – М.: Колос, 1994. - 704 с.
4. А.И. Акаевский Анатомия домашних животных. – М.: Колос, 1962, 1968, 1975.
5. Климов А.Ф., Акаевский А.И. Анатомия домашних животных. – М.: Гос. изд. с.-х.. лит., 1955. – Т.1. -
– Конец работы –
Используемые теги: міології, свійських, тварин0.068
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: З МІОЛОГІЇ СВІЙСЬКИХ ТВАРИН
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
| Твитнуть |
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Реклама
Информация в виде рефератов, конспектов, лекций, курсовых и дипломных работ имеют своего автора, которому принадлежат права. Поэтому, прежде чем использовать какую либо информацию с этого сайта, убедитесь, что этим Вы не нарушаете чье либо право.
© copyright 1999 - 2024 allRefs.net. Все права защищены. Страница сгенерирована за: 0.146 сек.
Новости и инфо для студентов