Тканина. Розвиток, регенерація і класифікація тканин
Тканина. Розвиток, регенерація і класифікація тканин - раздел Образование, Лекція 1. Вступ. Дисципліна “Цитологія, гістологія і ембріологія” Загальна Гістологія Вивчає Розвиток, Будову Та Функції Тканин Організм...
Загальна гістологія вивчає розвиток, будову та функції тканин організму. Тканина — це сформована в процесі історичного розвитку система клітин та їх похідних, які об’єднані спільністю походження, будови і функції.
Процес розвитку тканин називають гістогенезом (від лат. histos — тканина, genesis — походження). Він починається після утворення зародкових листків і має низку закономірностей, основними з яких є диференціація, адаптація та інтеграція. Клітини зародкових листків потрапляють у різні умови життєдіяльності. Так, клітини ектодерми розміщуються на поверхні тіла зародка, а клітини ентодерми — в його глибині. Між екто- і ентодермою лежать клітини мезодерми. У зв’язку зі зміною умов життєдіяльності спадкові (генетичні) можливості клітин реалізуються по-різному. Одні гени повністю реалізують свою інформацію, а діяльність інших блокується. Внаслідок цього шлях розвитку клітин змінюється, тобто настає їх диференціація, яка призводить до утворення нових популяцій клітин, що спеціалізовані для виконання певних функцій. Набуті в результаті диференціації нові морфофункціональні особливості клітин популяцій закріплюються в їхній спадковій інформації. В результаті цього здійснюється адаптація клітин до нових умов їх життєдіяльності. Створені нові популяції клітин інтегруються (об’єднуються) в тканини, з яких побудовані органи, їх системи та апарати.
Сформовані тканини в процесі життєдіяльності зазнають дії різноманітних чинників зовнішнього та внутрішнього середовища організму, що часто призводить до руйнування клітин. Частина клітин завершує свій життєвий цикл і також відмирає. Поповнення клітин тканин відбувається шляхом регенерації за рахунок стовбурових клітин. Оскільки у нервовій тканині таких клітин немає, вона не здатна до регенерації.
Існує багато класифікацій тканин. Найпоширенішою з них є класифікація, що ґрунтується на їх морфофункціональних особливостях. Згідно з цією класифікацією, розрізняють чотири типи тканин: епітеліальну, сполучну, м’язову та нервову.
Епітеліальна тканина, або епітелій, є найбільш давньою тканиною, що виникла на початку еволюції багатоклітинних організмів. Вона вкриває поверхні тіла, слизових i серозних оболонок нутрощів (шлунка, кишок та ін.), а також утворює більшість залоз. У зв’язку з цим епітеліальну тканину поділяють на поверхневу і залозисту.
Епітеліальна тканина виконує численні функції, які об’єднують у три групи: захисну, обміну речовин, секреторну. Захисну функцію і функцію обміну речовин виконує поверхневий епітелій. Розміщуючись на поверхні шкіри та слизових оболонок, він перебуває в безпосередньому контакті із зовнішнім середовищем організму і захищає розміщені під ним тканини від шкідливої дії фізичних, хімічних та біологічних чинників цього середовища. Захисна функція епітелію переважає в епітелії шкіри, слизової оболонки ротової порожнини та деяких інших органів. Поряд з цим поверхневий епітелій бере участь в обміні речовин організму із середовищем, що його оточує. Так, через епітелій кишки всмоктуються в кров і лімфу продукти травлення, які є джерелом енергії та будівельним матеріалом організму. Через епітелій ниркових канальців виділяються продукти обміну, шкідливі для організму.
Епітелій, який вкриває серозні оболонки нутрощів, розміщені в грудній і черевній порожнинах тіла, створює потрібні умови для їх взаємного переміщення.
Залозистий епітелій виконує секреторну та інкреторну функції. Він продукує і виділяє специфічні продукти — секрети та інкрети, необхідні для життєдіяльності організму.
Епітеліальна тканина побудована з клітин — епітеліоцитів і майже не містить міжклітинної речовини. Епітеліоцити сполучені між собою різними типами контактів і утворюють суцільний пласт. Між епітеліоцитами є дуже вузькі міжклітинні щілини, в яких знаходиться надмембранний комплекс їх плазмолеми. В міжклітинні щілини надходять речовини, що проникають в епітеліоцити і виводяться ними. Для епітеліоцитів характерна полярна диференціація. В них чітко виражені два полюси — апікальний і базальний. Апікальний полюс спрямований до зовнішнього середовища, а базальний знаходиться на базальній мембрані. Базальна мембрана є похідною епітеліоцитів і клітин пухкої волокнистої сполучної тканини, що розміщена під нею. Вона перешкоджає епітелію вростати в сполучну тканину і таким чином виконує бар’єрну функцію. Епітеліальна тканина не має кровоносних судин і її живлення відбувається через базальну мембрану за допомогою судин сполучної тканини. Апікальний і базальний полюси епітеліоцитів мають і різні морфологічні ознаки. В базальному полюсі розміщені переважно ядро та окремі органели (мітохондрії, ендоплазматична сітка). Плазмолема епітеліоцитів цього полюса може утворювати глибокі впинання в цитоплазму. На апікальному полюсі багатьох різновидів епітеліоцитів є такі структури, як мікроворсинки, війки, щіточкова облямівка та ін.
Полярна диференціація властива і пластам епітеліоцитів. Якщо пласт багатошаровий, то полярна диференціація притаманна лише епітеліоцитам найглибшого шару.
В епітеліальній тканині є багато нервових закінчень, а також стовбурові клітини, завдяки чому вона має високу здатність до регенерації.
Білок підшкаралупова оболонка і шкаралупа це складові частини третинної оболонки Білок розміщений навколо жовтка До його складу входить вода... Зовні білок вкритий підшкаралуповою оболонкою яка складається з двох шарів... Шкаралупа побудована з неорганічних та органічних речовин Органічні речовини утворюють щільно розміщені пучки...
Лекція 1. Вступ
Предмет вивчення гістології, цитології, ембріології і їх місце в системі біологічних та ветеринарних наук. Значення цих дисциплін в підготовці лікаря ветеринарної медицини. Історія і методи гіст
Лекція 3. Будова еукаріотичної клітини
Будова і функції плазмолеми.. Цитоплазма. Склад цитоплазми. Гіалоплазма, органели і включення. Класифікація органел. Органели загального та спеціального призначення, мембрані та немембранні орга
Лекція 4. Будова еукаріотичної клітини
Мікро- і ультрамікроструктура та функції рибосом, лізосом, пероксисом, клітинного центру, мікротрубочок і мікрофіламентів. Війки і джгутики. Цитоплазматичні включення і їх класифікація.
Лекція 5. Будова еукаріотичної клітини. Репродукція клітини.
Ядро та його функції. Складові частини ядра. Нуклеонема. Ядерний сік, ядерце і хроматин. Будова хромосом. Репродукція клітин. Клітинний цикл. Мітоз. Ендомітоз. Амітоз та його форми. Неклітинні с
Неклітинні структури організму
Багатоклітинний організм, як зазначалося вище, крім клітин побудований також із неклітинних структур, які є похідними клітин. Неклітинні структури разом з клітинами зумовлюють цілісність і життєдія
Лекція 6. Будова статевих клітин
Загальна характеристика статевих клітин. Мікро- і ультрамікро-структура сперматозоїдів і яйцеклітин ссавців. Класифікація яйцеклітин. Особливості будови яйцеклітини птахів.
Ранні етапи ембріогенезу. Дроблення. Гаструляція
Дроблення — це черговий етап ембріогенезу, який закінчується утворенням багатоклітинного зародка — бластули.
Після утворення зигота ділиться шляхом мітозу на дві кл
Ембріогенез амфібій
Яйцеклітину амфібій, як і риб, називають ікринкою (рис. 20). Це мезо- і телолецитальна яйцеклітина, в ділянці анімального полюса якої знаходиться пігмент чорно-бурого кольору. Він поглинає т
Лекція 9. Ембріогенез птахів і ссавців
Особливості ембріогенезу птахів і ссавців. Позазародкові органи ссавців і птахів. Джерела їх розвитку і значення. Плацента ссавців. Стадії пренатального періоду онтогенезу птахів, в
Стадії ембріогенезу птахів
Ембріональний розвиток окремих видів птахів вивчено недостатньо. Нині найповніше досліджено розвиток зародка (плода) курей.
Н.П.Третьяков і М.Д.Попов на основі характеру живлення зародка р
Класифікація епітеліальної тканини
Існує кілька класифікацій епітеліальної тканини. Найпоширенішими є генетична, морфологічна та функціональна. Генетична класифікація ґрунтується на тому, що епітелій походить з різ
Залозистий епітелій. Залози. Секреція
Залозистий епітелій, на відміну від поверхневого, не завжди контактує із зовнішнім середовищем. Однак йому притаманні всі властивості, характері для епітеліальної тканини. Клітини залозистого епіте
Сполучна тканина
Сполучна тканина — одна з найпоширеніших тканин тваринного організму. Вона виконує опорну, трофічну, захисну функції, у зв’язку з чим її часто називають опорно-трофічною тканиною. Сполучну тканину
Власне сполучна тканина
Власне сполучну тканину поділяють на волокнисту і сполучну тканину зі спеціальними властивостями.
Волокниста сполучна тканина, як й інші різновиди сполучної тканини, склад
Сполучна тканина зі спеціальними властивостями
Сполучна тканина зі спеціальними властивостями відрізняється від волокнистої сполучної тканини тим, що для неї характерний переважний розвиток окремих клітинних елементів, а також деякі особливості
Хрящова тканина
Хрящова тканина виконує переважно опорну функцію і поєднує такі властивості, як міцність і пружність, завдяки чому вона здатна протистояти стисканню. Властивості хрящової тканини з
Лекція 14. М’язова тканина
Загальна характеристика, генетична і морфофункціональна класифікація м’язової тканини. Поперечно-посмугована м’язова тканина і її поділ. Скелетна посмугована м’язова тканина. Мік
Лекція 15. Нервова тканина
Загальна характеристика, склад і розвиток нервової тканини. Мікро- і ультрамікроструктура нервових клітин. Морфологічна і функціональна класифікація нервових клітин. Нейроглія і
Лекція 16. Нервова система
Загальна характеристика нервової системи. Розвиток нервової системи. Соматична і автономна нервова система. Центральна і периферійна нервова система. Мікроструктура нерва і спинномозкового вузла
Головний мозок
Головний мозок побудований з сірої та білої речовини. Сіра речовина утворена нейронами, нервовими волокнами і нейроглією. У формуванні білої речовини приймають участь нервові волокна і нейроглія.
Лекція 17. Аналізатори. Органи чуття
Аналізатори, їх склад і функції. Органи чуття. Класифікація органів чуття. Мікро- і ультрамікроструктура та гістофізіологія органів зору, завиткового і присінкового.
Лекція 18. Серцево-судинна система
Мікроструктура стінки серця, артерій, вен і мікроциркуляторного відділу кровоносного русла. Артеріоло-венулярні анастомози. Особливості мікроструктури лімфатичних капілярів,
Лекція 19. Органи кровотворення та імуногенезу
Загальна характеристика органів кровотворення та імунного захисту. Центральні органи. Мікроструктура і функції червоного кісткового мозку, тимуса і клоакальної сумки. Периферійні
Лекція 20. Ендокринна система
Загальна характеристика ендокринних органів та їх класифікація. Центральні ендокринні органи. Нейросекреторні ядра гіпоталамуса. Розвиток, будова і функції гіпофіза та епіфіза. Периферійні ендок
Нейросекреторні ядра гіпоталамуса
В передній, середній і задній зонах гіпоталамуса знаходиться 32 пари ядер, утворених нейросекреторними клітинами. Дві пари ядер — паравентрикулярні й супраоптичні — містяться в передній зоні гіпота
Лекція 21. Шкіра та її похідні
Розвиток і функції шкіри. Будова шкіри. Похідні шкіри. Залозисті похідні. Розвиток, функції і будова сальних, потових і молочних залоз. Рогові похідні. Розвиток, функції і будова волосся та рого
Лекція 22. Апарат травлення
Загальна характеристика органів травлення. Основні закономірності будови трубчастих органів. Поділ травногого каналу (кишки) на відділи. Головна кишка. Розвиток, функції і будова губ, щік, тверд
Головна кишка
До складу головної кишки входять: губи, щоки, ясна, тверде і м’яке піднебіння, язик, зуби, застінні слинні залози і глотка.
Губи, щоки мають єдиний план будови. Їх стінка
Лекція 23. Апарат травлення
Передній відділ травного каналу. Розвиток, функції та будова стравоходу, однокамерного і багатокамерного шлунка. Шлункові залози. Середній відділ травного каналу. Розвиток, будова і функції тонк
Лекція 24. Апарат травлення
Середній відділ травного каналу. Розвиток, будова і функції печінки та підшлункової залози. Задній відділ травного каналу. Будова товстої кишки. Особливості будови органів травлення птахів.
Лекція 25. Апарат дихання
Розвиток та функції органів дихання, їх поділ. Будова та функції слизової оболонки різних відділів носової порожнини, гортані, трахеї і позалегеневих бронхів. Легені. Повітряносні шляхи легень. Буд
Лекція 26. Органи сечовиділення
Загальна характеристика органів сечовиділення, їх розвиток і функції. Будова нирок. Нефрон. Гістофізіологія утворення сечі. Ендокринний комплекс нирки. Сечовивідні шляхи. Будова ниркової чашки,
Загальна характеристика і розвиток статевих органів
Статеві органи забезпечують відтворення тварин, а відповідно, і збереження певного виду. Статевій системі властива також гормональна функція, яка впливає на ріст і розвиток організ
Статеві органи самки.
До складу статевих органів самки входять: яєчники, яйцепроводи, матка, піхва, сечостатевий присінок, статеві губи і клітор.
Яєчники – це залози самок з подвійною секрецією
Лекція 28. Статеві органи самця
Склад, розвиток і функції статевих органів самця. Будова і функції яєчка (сім’яника). Сім’явиносні шляхи. Будова придатка яєчка, сім’явиносної протоки і сечо-статевого каналу. Статевий член. Додатк
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов