Реферат Курсовая Конспект
Головний мозок - раздел Образование, Лекція 1. Вступ. Дисципліна “Цитологія, гістологія і ембріологія” Головний Мозок Побудований З Сірої Та Білої Речовини. Сіра Речовина Утворена ...
|
Головний мозок побудований з сірої та білої речовини. Сіра речовина утворена нейронами, нервовими волокнами і нейроглією. У формуванні білої речовини приймають участь нервові волокна і нейроглія.
У стовбуровій частині головного мозку сіра речовина, у вигляді ядер, знаходиться в товщі білої речовини, а в ділянці півкуль головного мозку і мозочка – на їх периферії. При цьому вона утворює відповідно кору півкуль головного (великого) мозку і мозочка.
Нейрони сірої речовини стовбурової частини головного мозку представлені руховими, чутливими і асоціативними. Рухові нейрони формують ядра рухових черепно-мозкових нервів і частково змішаних (чутливо-рухових). Тобто їх аксони утворюють ці нерви. Чутливі нейрони утворюють ядра чутливих черепно-мозкових нервів. На них закінчуються аксони нейронів нервових вузлів ділянки голови. Асоціативні нейрони формують ядра, які є центрами переключення нервових імпульсів з спинного мозку і стовбурової частини головного мозку до кори півкуль головного мозку і навпаки.
Спинномозковий вузол вкритий капсулою. Від неї відходять перегородки, які ділять вузол на відсіки. У останніх знаходяться біполярні чутливі нейрони, які оточені клітинами нейроглії (олідендроцитами) і нервові волокна. Клітини нейроглії утворюють своєрідні оболонки (мантію). Поверх мантії знаходяться ніжні прошарки волокнистої сполучної тканини.
Нерви утворюють нервові волокна, об’єднані пухкою сполучною тканиною, в якій розміщені кровоносні судини. Ніжні й тонкі прошарки сполучної тканини, що оточують окремі нервові волокна, називають ендоневрієм. Він об’єднує нервові волокна в пучки, які оточені товщими прошарками сполучної тканини — периневрієм. Пучки нервових волокон формують нерви, які вкриті сполучною тканиною — епіневрієм.
До складу нервів входять безмієлінові та мієлінові нервові волокна.
Залежно від функції нерви поділяють на чутливі — утворені дендритами чутливих нейронів; ефекторні — утворені аксонами відповідних нейронів і мішані — утворені відростками різних за функцією нейронів. Розміри і склад нервів залежать від будови та функціональної активності органів, які вони іннервують.
Кора мозочка (рис. 39). Нейрони кори мозочка розміщені в три шари: зовнішній — молекулярний, середній — гангліозний і внутрішній — зернистий.
Молекулярний шар кори мозочка містить невеликі нейрони (кошикові та зірчасті), які передають гальмівні імпульси на клітини гангліозного шару. Численні тонкі дендрити кошикових нейронів спрямовані до поверхні мозочка, а аксони розміщуються горизонтально поперек звивин і утворюють синапси у вигляді кошиків з тілами грушоподібних нейронів гангліозного шару. Аксони зірчастих нейронів формують синапси з дендритами грушоподібних нейронів. Завдяки діяльності нейронів молекулярного шару збудження в корі мозочка обмежене окремими ділянками.
Гангліозний шар представлений великими клітинами грушоподібної форми (клітини Пуркіньє), які розміщені в один шар. Від перикаріонів цих клітин у молекулярний шар відходить 2 – 3 дендрити, які, розгалужуючись у площині звивин, проходять через усю товщу молекулярного шару. Від протилежного полюса клітин виходять нейрити, які прямують до ядер мозочка. Клітини Пуркіньє — це ефекторні нейрони мозочка. Вони через ядра мозочка передають нервові імпульси у низхідні провідні шляхи, що з’єднують головний мозок зі спинним.
Зернистий шар складається з великої кількості нейронів — клітин-зерен і двох видів зірчастих клітин Гольджі (з короткими й довгими нейритами). Клітини-зерна малі за об’ємом, містять бідний на цитоплазму перикаріон з великим круглим ядром. Їхні дендрити утворюють синапси із закінченнями збуджувальних мохоподібних волокон.
Нейрити клітин-зерен проводять збудження, яке надходить від мохоподібних волокон до клітин Пуркіньє.
Зірчасті клітини Гольджі є з короткими і з довгими нейритами. Дендрити клітин з короткими відростками утворюють синапси з аксонами клітин-зерен. Нейрити цих клітин утворюють у зернистому шарі гальмівні синапси на кінцевих відділах дендритів клітин-зерен вище від їх синапсів з мохоподібними волокнами, блокуючи надходження збуджувальних імпульсів з мохоподібних волокон на клітини-зерна. Клітини Гольджі з довгими відростками, ймовірно, забезпечують зв’язок між різними ділянками кори мозочка.
У кору мозочка з його білої речовини надходить два види аферентних збуджувальних волокон — мохоподібні та ліаноподібні. Мохоподібні волокна утворюють синапси з дендритами клітин-зерен, а ліаноподібні — з дендритами клітин Пуркіньє.
Отже, збуджувальні імпульси в корі мозочка досягають клітин Пуркіньє безпосередньо по ліаноподібних волокнах або по мохоподіних волокнах через клітини-зерна. Гальмування ефекторних нейронів кори забезпечується збудженням зірчастих і кошикових клітин та клітин Гольджі.
Кора півкуль великого мозку утворена нейронами, що різняться формою, розмірами та функціональним призначенням (рис. 40). Найбільш специфічними нейронами є нейрони пірамідної форми. Вони характеризуються витягнутою трикутною формою перикаріонів з верхівкою, спрямованою до поверхні мозку. Від верхівки цих нейронів та від їх бічної поверхні відходять дендрити, а від розширеної основи—нейрит, який закінчується синапсом у суміжній ділянці кори або виходить у білу речовину, формуючи провідні шляхи.
Близькі за формою, розмірами та функціональним призначенням, нейрони утворюють нечітко відмежовані шари кори, характерні для різних зон півкуль. У руховій зоні півкуль розрізняють шість шарів: молекулярний, зовнішній зернистий, пірамідний, внутрішній зернистий, гангліозний.
Нейрони зовнішнього і внутрішніх зернистих шарів — чутливі, молекулярного і поліморфного—асоціативні, а пірамідного і гангліозного—ефекторні (рухові).
Оболонки та судини спинного і головного мозку
Спинний і головний мозок оточені твердою, павутинною та м’якою оболонками (meninges). Тверда оболонка—поверхнева, утворена щільною сполучною тканиною, бідна на судини і з внутрішньої поверхні вкрита ендотелієм. Тверда оболонка головного мозку щільно з’єднана з окістям кісток мозкового відділу черепа. Між окістям і нею розміщені тільки вени. Від неї відходять дві складки: серп мозку в поздовжню щілину між півкулями великого мозку і мозочковий перетинчастий намет — у поперечну щілину. Між твердою оболонкою спинного мозку і стінкою хребтового каналу є надтвердооболонкова порожнина, заповнена пухкою сполучною та жировою тканинами. Тверда оболонка спинного мозку переходить на спинномозкові нерви, формуючи на них у середині хребтового каналу піхви, які закріплюються по краях міжхребцевих отворів. Під твердою оболонкою головного і спинного мозку є підтвердооболонкова порожнина.
Павутинна оболонка утворена пухкою сполучною тканиною, ніжна, безсудинна, в борозни не заходить. З обох поверхонь вистелена ендотелієм і відокремлена від інших оболонок надтвердооболонковою та підпавутинною порожнинами. Приєднується до твердої оболонки за допомогою зв’язок, а також судин і нервів, що проходять крізь неї. Павутинна оболонка головного мозку на звивинах мозку зростається з м’якою оболонкою. В зв’язку з цим підпавутинна порожнина є тільки в щілинах і борознах та на базальній поверхні мозку.
М’яка оболонка тонка, щільна, містить велику кількість судин, через що її називають також судинною. Вона заходить у всі борозни та щілини головного і спинного мозку, а також у мозкові шлуночки, де формує судинні покришки. Міжоболонкові порожнини, мозкові шлуночки та спинномозковий канал заповнені спинномозковою рідиною, яка є внутрішнім середовищем мозку і запобігає впливу шкідливих факторів, регулює внутрішньочерепний тиск, виконує захисну функцію. Вона утворюється переважно в судинних покришках шлуночків, відтікає у вени. В нормі її кількість є сталою.
Судини спинного і головного мозку. Кровопостачання спинного мозку здійснюється через артеріальні гілки, що відгалужуються від хребцевих, міжребрових, поперекових та крижових артерій. У хребтовому каналі вони формують спинномозкові артерії, розміщені в борознах і вентральній серединній щілині спинного мозку. До головного мозку кров надходить по хребцевих та внутрішніх сонних (у великої рогатої худоби — по внутрішніх щелепових) артеріях. Відтік крові здійснюється через однойменні вени.
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Білок підшкаралупова оболонка і шкаралупа це складові частини третинної оболонки Білок розміщений навколо жовтка До його складу входить вода... Зовні білок вкритий підшкаралуповою оболонкою яка складається з двох шарів... Шкаралупа побудована з неорганічних та органічних речовин Органічні речовини утворюють щільно розміщені пучки...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Головний мозок
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов