рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры
- Раздел Образование
- /
- Лекція 18. Серцево-судинна система
Реферат Курсовая Конспект
Лекція 18. Серцево-судинна система
Лекція 18. Серцево-судинна система - раздел Образование, Лекція 1. Вступ. Дисципліна “Цитологія, гістологія і ембріологія” Мікроструктура Стінки Серця, Артерій, Вен І Мікроцирк...
Мікроструктура стінки серця, артерій, вен і мікроциркуляторного відділу кровоносного русла. Артеріоло-венулярні анастомози. Особливості мікроструктури лімфатичних капілярів, судин, стовбурів та проток. Розвиток серця, кровоносних і лімфатичних судин.
Серцево-судинна система – це інтегруюча система організму, яка забезпечує транспорт крові до органів, регуляцію їх кровопостачання, обмін речовин між кров’ю і оточуючими тканинам та відтік лімфи від тканин. Вона поділяється на кровоносну і лімфатичну.
До складу кровоносної системи входять серце і кровоносні судини.
Серце є центральним органом кровоносної системи. Скорочуючись, воно забезпечує ток крові в кровоносних судинах. Стінка серця утворена трьома оболонками: внутрішньою – ендокардом, середньою – міокардом і зовнішньою – епікардом. Ендокард побудований з чотирьох шарів: ендотеліального, підендотеліального, м’язево-еластичного і сполучнотканинного. Енлотеліальний шар представлений клітинами ендотеліоцитами, які безпосередньо контактують з кров’ю і розташовані на базальній мембрані. Підендотеліальний шар утворений мало диференційованими клітинними елементами, а м’язево-еластитчний – гладкою м’язовою і еластичною тканиною. До складу сполучнотканинного шару входить волокниста сполучна тканина. Дублікатори ендокарду утворюють клапани серця. Міокард сформований серцево-м’язовою тканиною і прошарками пухкої сполучної тканини, яка містить судини і нерви. Епікард це серозна оболонка. Він є вісцеральним листком перикарда. Епікард побудований із волокнистої сполучної тканини, яка вкрита мезотелієм.
Кровоносні судини являють собою трубочки діаметром від 3-4 мкм до декількох сантиметрів. Вони поділяються на артерії, вени і мікроциркуляторні судини. До складу останніх входять артеріоли, прекапіляри, капіляри, посткапіляри, венули і артеріоло-венозні анастомози.
Артерії несуть кров (артеріальну або венозну) від серця, а вени — до серця. Завдяки скороченню серцевого м’яза кров по артеріях тече під значним тиском (до 200 мм рт. ст.) та з високою швидкістю (0,5 – 1 м/с). У венах тиск крові значно менший і становить 15 – 20 мм рт. ст., а швидкість руху — близько 10 мм/с. Артерії порівняно з рівнозначними венами мають товщу стінку, але менший внутрішній діаметр.
Стінка артерій і вен утворена трьома оболонками (рис. 46). Внутрішня оболонка — інтима — побудована зі сполучнотканинної основи, яка з боку просвіту судини вкрита ендотелієм — шаром плоских клітин. Внутрішня оболонка багатьох вен утворює клапани, часто у вигляді складок чи кишеньок, які запобігають зворотному руху крові.
Середня оболонка — медіа — побудована з еластичних волокон та м’язових клітин. Останні мають спіральний напрямок відносно поздовжньої осі судини. Залежно від кількісного співвідношення цих елементів розрізняють артерії еластичного, м’язового та змішаного (м’язово-еластичного) типу.
У артерій еластичного типу, до яких належать такі найбільші артеріальні судини організму, як аорта, легеневі артерії, плечоголовний стовбур, двосонний стовбур та ін., в середній оболонці переважають еластичні волокна. Вони утворюють багато шарів. Стінка артерій еластичного типу спочатку розтягується порцією крові, що виштовхується серцем під час його скорочення, а потім завдяки еластичності повертається у попереднє положення, сприяючи проштовхуванню крові далі по артеріальному руслу.
З віддаленням від серця кількість еластичних елементів у середній оболонці артерій поступово зменшується, а м’язових — збільшується. У артерій м’язового типу, до яких належить більшість артерій внутрішніх органів та грудної й тазової кінцівок, середня оболонка містить кілька шарів пучків м’язових клітин і незначну кількість еластичних волокон. Скорочуючись, м’язові клітини сприяють як течії крові, так і підвищенню тонусу кровоносних судин та тиску крові.
У середній оболонці стінки артерій змішаного типу вміст м’язових і еластичних елементів однаковий.
Середня оболонка стінки вен розвинута значно слабше, ніж артерій. Залежно від наявності в ній м’язових елементів вени поділяють на м’язові та безм’язові. Безм’язові вени є в сітківці очного яблука, селезінці, кістковому мозку, мозкових оболонках.
Зовнішня оболонка артерій і вен — адвентиція — утворена з волокнистої сполучної тканини, в якій є еластичні та колагенові волокна, м’язові клітини, судини судин та нерви.
Артерії в стінці органа розгалужуються на артеріоли, стінка яких утворена інтимою і шаром м’язових клітин. Артеріоли, в свою чергу, розділяються на прекапіляри, які переходять у капіляри, а останні — в посткапіляри. Сумарний об’єм останніх трьох ланок мікроциркуляторного русла дуже великий, внаслідок чого кров у них тече повільно, що забезпечує обмін речовин між нею та прилеглими тканинами. Основну функцію обміну речовин між кров’ю й тканинами організму виконують капіляри. Їхній діаметр коливається від 4 до 50 мкм. Стінка капілярів, а також пре- та посткапілярів має єдиний план будови. Вона утворена шаром ендотеліоцитів, що знаходяться на базальній мембрані, в розщепленнях якої розміщені клітини перицити. Між ендотеліоцитами окремих капілярів великого діаметра, а також у їхній базальній мембрані є значні щілини. Такі капіляри називають синусоїдними. Вони трапляються в печінці, кістковому мозку та деяких інших органах. Із посткапілярів беруть початок венули. Їхня стінка за будовою подібна до артеріол.
Артеріоло-венулярні анастомози розташовані між артеріолами і вену лами. Через них кров може поступати із артеріол у венули. Стінка анастомозів за своєю стінкою подібна стінці артеріол.
Лімфатична системаморфологічно і функціонально доповнює кровоносну систему. Вона представлена лімфатичними судинами і вузлами. Судини поділяють на внутрішньорганні і позаорганні. Внутрішньорганні судини представлені капілярами і власне судинами. Позаорганні судини – це власне судини. Вони поділяються на відвідні судини (відводять лімфу від органа), лімфатичні стовбури і протоки.
Лімфатичні капіляри мають значно більший діаметр ніж кровоносні. Вони починаються сліпо, з’єднуються один з одним і утворюють сітки. Їх стінка утворена одним шаром клітин – ендотеліоцитів. Стінка лімфатичних судин дуже тонка. Вона побудована із інтими, медії та адвентиції, які найкраще виражені в протоках. Інтима лімфатичних судин утворює клапани.
Серце розвивається із вісцерального листка – спланхнотома, кровоносні та лімфатичні судини – з мезенхіми.
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Лекція 1. Вступ. Дисципліна “Цитологія, гістологія і ембріологія”
Білок підшкаралупова оболонка і шкаралупа це складові частини третинної оболонки Білок розміщений навколо жовтка До його складу входить вода... Зовні білок вкритий підшкаралуповою оболонкою яка складається з двох шарів... Шкаралупа побудована з неорганічних та органічних речовин Органічні речовини утворюють щільно розміщені пучки...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Лекція 18. Серцево-судинна система
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
| Твитнуть |
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Реклама
Информация в виде рефератов, конспектов, лекций, курсовых и дипломных работ имеют своего автора, которому принадлежат права. Поэтому, прежде чем использовать какую либо информацию с этого сайта, убедитесь, что этим Вы не нарушаете чье либо право.
© copyright 1999 - 2024 allRefs.net. Все права защищены. Страница сгенерирована за: 0.022 сек.
Новости и инфо для студентов