рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Лекція 18. Серцево-судинна система

Лекція 18. Серцево-судинна система - раздел Образование, Лекція 1. Вступ. Дисципліна “Цитологія, гістологія і ембріологія” Мікроструктура Стінки Серця, Артерій, Вен І Мікроцирк...

Мікроструктура стінки серця, артерій, вен і мікроциркуляторного відділу кровоносного русла. Артеріоло-венулярні анастомози. Особливості мікроструктури лімфатичних капілярів, судин, стовбурів та проток. Розвиток серця, кровоносних і лімфатичних судин.

Серцево-судинна система – це інтегруюча система організму, яка забезпечує транспорт крові до органів, регуляцію їх кровопостачання, обмін речовин між кров’ю і оточуючими тканинам та відтік лімфи від тканин. Вона поділяється на кровоносну і лімфатичну.

До складу кровоносної системи входять серце і кровоносні судини.

Серце є центральним органом кровоносної системи. Скорочуючись, воно забезпечує ток крові в кровоносних судинах. Стінка серця утворена трьома оболонками: внутрішньою – ендокардом, середньою – міокардом і зовнішньою – епікардом. Ендокард побудований з чотирьох шарів: ендотеліального, підендотеліального, м’язево-еластичного і сполучнотканинного. Енлотеліальний шар представлений клітинами ендотеліоцитами, які безпосередньо контактують з кров’ю і розташовані на базальній мембрані. Підендотеліальний шар утворений мало диференційованими клітинними елементами, а м’язево-еластитчний – гладкою м’язовою і еластичною тканиною. До складу сполучнотканинного шару входить волокниста сполучна тканина. Дублікатори ендокарду утворюють клапани серця. Міокард сформований серцево-м’язовою тканиною і прошарками пухкої сполучної тканини, яка містить судини і нерви. Епікард це серозна оболонка. Він є вісцеральним листком перикарда. Епікард побудований із волокнистої сполучної тканини, яка вкрита мезотелієм.

Кровоносні судини являють собою трубочки діаметром від 3-4 мкм до декількох сантиметрів. Вони поділяються на артерії, вени і мікроциркуляторні судини. До складу останніх входять артеріоли, прекапіляри, капіляри, посткапіляри, венули і артеріоло-венозні анастомози.

Артерії несуть кров (артеріальну або венозну) від серця, а вени — до серця. Завдяки скороченню серцевого м’яза кров по артеріях тече під значним тиском (до 200 мм рт. ст.) та з високою швидкістю (0,5 – 1 м/с). У венах тиск крові значно менший і становить 15 – 20 мм рт. ст., а швидкість руху — близько 10 мм/с. Артерії порівняно з рівнознач­ними венами ма­ють товщу стінку, але мен­ший внут­рішній діаметр.

Стінка артерій і вен утворена трьома оболонками (рис. 46). Внутріш­ня оболонка — інтима — побудована зі сполучнотканинної основи, яка з боку просвіту судини вкрита ендотелієм — шаром плоских клітин. Внутрішня оболонка багатьох вен утворює клапани, часто у вигляді складок чи кишеньок, які запобігають зворотному руху крові.

Середня оболонка — медіа — побудована з еластичних воло­кон та м’язових клітин. Останні мають спіральний напрямок відносно поздовжньої осі судини. Залежно від кількісного співвідношення цих елементів розрізняють артерії еластичного, м’язового та змішаного (м’язово-еластичного) типу.

У артерій еластичного типу, до яких належать такі найбіль­ші артеріальні судини організму, як аорта, легеневі артерії, плечоголовний стовбур, двосонний стовбур та ін., в середній оболонці переважають еластичні волокна. Вони утворюють багато шарів. Стінка артерій еластичного типу спочатку розтягується порцією крові, що виштовхується серцем під час його скорочення, а потім завдяки еластичності повертається у попереднє положення, сприяючи проштовхуванню крові далі по артеріальному руслу.

З віддаленням від серця кількість еластичних елементів у середній оболонці артерій поступово зменшується, а м’язових — збільшується. У артерій м’язового типу, до яких належить більшість артерій внутрішніх органів та грудної й тазової кінцівок, середня оболонка містить кілька шарів пучків м’язових клітин і незначну кількість еластичних волокон. Скорочуючись, м’язові клітини сприяють як течії крові, так і підвищенню тонусу кровоносних судин та тиску крові.

У середній оболонці стінки артерій змішаного типу вміст м’язових і еластичних елементів однаковий.

Середня оболонка стінки вен розвинута значно слабше, ніж артерій. Залежно від наявності в ній м’язових елементів вени поділяють на м’язові та безм’язові. Безм’язові вени є в сітківці очного яблука, селезінці, кістковому мозку, мозкових оболонках.

Зовнішня оболонка артерій і вен — адвентиція — утворена з волокнистої сполучної тканини, в якій є еластичні та колагенові волокна, м’язові клітини, судини судин та нерви.

Артерії в стінці органа розгалужуються на артеріоли, стінка яких утворена інтимою і шаром м’язових клітин. Артеріоли, в свою чергу, розділяються на прекапіляри, які переходять у капіляри, а останні — в посткапіляри. Сумарний об’єм останніх трьох ланок мікроциркуляторного русла дуже великий, внаслідок чого кров у них тече повільно, що забезпечує обмін речовин між нею та прилеглими тканинами. Основну функцію обміну речовин між кров’ю й тканинами організму виконують капіляри. Їхній діаметр коливається від 4 до 50 мкм. Стінка капілярів, а також пре- та посткапілярів має єдиний план будови. Вона утворена шаром ендотеліоцитів, що знаходяться на базальній мембрані, в розщепленнях якої розміщені клітини перицити. Між ендотеліоцитами окремих капілярів великого діаметра, а також у їхній базальній мембрані є значні щілини. Такі капіляри називають синусоїдними. Вони трапляються в печінці, кістковому мозку та деяких інших органах. Із посткапілярів беруть початок венули. Їхня стінка за будовою подібна до артеріол.

Артеріоло-венулярні анастомози розташовані між артеріолами і вену лами. Через них кров може поступати із артеріол у венули. Стінка анастомозів за своєю стінкою подібна стінці артеріол.

Лімфатична системаморфологічно і функціонально доповнює кровоносну систему. Вона представлена лімфатичними судинами і вузлами. Судини поділяють на внутрішньорганні і позаорганні. Внутрішньорганні судини представлені капілярами і власне судинами. Позаорганні судини – це власне судини. Вони поділяються на відвідні судини (відводять лімфу від органа), лімфатичні стовбури і протоки.

Лімфатичні капіляри мають значно більший діаметр ніж кровоносні. Вони починаються сліпо, з’єднуються один з одним і утворюють сітки. Їх стінка утворена одним шаром клітин – ендотеліоцитів. Стінка лімфатичних судин дуже тонка. Вона побудована із інтими, медії та адвентиції, які найкраще виражені в протоках. Інтима лімфатичних судин утворює клапани.

Серце розвивається із вісцерального листка – спланхнотома, кровоносні та лімфатичні судини – з мезенхіми.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Лекція 1. Вступ. Дисципліна “Цитологія, гістологія і ембріологія”

Білок підшкаралупова оболонка і шкаралупа це складові частини третинної оболонки Білок розміщений навколо жовтка До його складу входить вода... Зовні білок вкритий підшкаралуповою оболонкою яка складається з двох шарів... Шкаралупа побудована з неорганічних та органічних речовин Органічні речовини утворюють щільно розміщені пучки...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Лекція 18. Серцево-судинна система

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Лекція 1. Вступ
Предмет вивчення гістології, цитології, ембріології і їх місце в системі біологічних та ветеринарних наук. Значення цих дисциплін в підготовці лікаря ветеринарної медицини. Історія і методи гіст

Лекція 2. Хімічний склад і загальна характеристика еукаріотичних клітин
Визначення клітини живого. Поняття про живу речовину (протоплазму). Хімічний склад і фізико-хімічні властивості живої речовини. Прокаріотичні і еукаріотичні клітини. Форма, розміри, строки життя

Лекція 3. Будова еукаріотичної клітини
Будова і функції плазмолеми.. Цитоплазма. Склад цитоплазми. Гіалоплазма, органели і включення. Класифікація органел. Органели загального та спеціального призначення, мембрані та немембранні орга

Лекція 4. Будова еукаріотичної клітини
Мікро- і ультрамікроструктура та функції рибосом, лізосом, пероксисом, клітинного центру, мікротрубочок і мікрофіламентів. Війки і джгутики. Цитоплазматичні включення і їх класифікація.

Лекція 5. Будова еукаріотичної клітини. Репродукція клітини.
Ядро та його функції. Складові частини ядра. Нуклеонема. Ядерний сік, ядерце і хроматин. Будова хромосом. Репродукція клітин. Клітинний цикл. Мітоз. Ендомітоз. Амітоз та його форми. Неклітинні с

Неклітинні структури організму
Багатоклітинний організм, як зазначалося вище, крім клітин побудований також із неклітинних структур, які є похідними клітин. Неклітинні структури разом з клітинами зумовлюють цілісність і життєдія

Лекція 6. Будова статевих клітин
Загальна характеристика статевих клітин. Мікро- і ультрамікро-структура сперматозоїдів і яйцеклітин ссавців. Класифікація яйцеклітин. Особливості будови яйцеклітини птахів.

Ранні етапи ембріогенезу. Дроблення. Гаструляція
Дроблення — це черговий етап ембріогенезу, який закінчується утворенням багатоклітинного зародка — бластули. Після утворення зигота ділиться шляхом мітозу на дві кл

Ембріогенез амфібій
Яйцеклітину амфібій, як і риб, називають ікринкою (рис. 20). Це мезо- і телолецитальна яйцеклітина, в ділянці анімального полюса якої знаходиться пігмент чорно-бурого кольору. Він поглинає т

Лекція 9. Ембріогенез птахів і ссавців
  Особливості ембріогенезу птахів і ссавців. Позазародкові органи ссавців і птахів. Джерела їх розвитку і значення. Плацента ссавців. Стадії пренатального періоду онтогенезу птахів, в

Стадії ембріогенезу птахів
Ембріональний розвиток окремих видів птахів вивчено недостатньо. Нині найповніше досліджено розвиток зародка (плода) курей. Н.П.Третьяков і М.Д.Попов на основі характеру живлення зародка р

Тканина. Розвиток, регенерація і класифікація тканин
Загальна гістологія вивчає розвиток, будову та функції тканин організму. Тканина — це сформована в процесі історичного розвитку система клітин та їх похідних, які об’єднані спільністю

Класифікація епітеліальної тканини
Існує кілька класифікацій епітеліальної тканини. Найпоширенішими є генетична, морфологічна та функціональна. Генетич­на класифікація ґрунтується на тому, що епітелій походить з різ

Залозистий епітелій. Залози. Секреція
Залозистий епітелій, на відміну від поверхневого, не завжди контактує із зовнішнім середовищем. Однак йому притаманні всі властивості, характері для епітеліальної тканини. Клітини залозистого епіте

Сполучна тканина
Сполучна тканина — одна з найпоширеніших тканин тваринного організму. Вона виконує опорну, трофічну, захисну функції, у зв’язку з чим її часто називають опорно-трофічною тканиною. Сполучну тканину

Власне сполучна тканина
Власне сполучну тканину поділяють на волокнисту і сполучну тканину зі спеціальними властивостями. Волокниста сполучна тканина, як й інші різновиди сполучної тканини, склад

Сполучна тканина зі спеціальними властивостями
Сполучна тканина зі спеціальними властивостями відрізняється від волокнистої сполучної тканини тим, що для неї характерний переважний розвиток окремих клітинних елементів, а також деякі особливості

Хрящова тканина
Хрящова тканина виконує переважно опорну функцію і поєднує такі властивості, як міцність і пружність, завдяки чому вона здатна протистояти стисканню. Властивості хрящової тканини з

Лекція 14. М’язова тканина
  Загальна характеристика, генетична і морфофункціональна класифікація м’язової тканини. Поперечно-посмугована м’язова тканина і її поділ. Скелетна посмугована м’язова тканина. Мік

Лекція 15. Нервова тканина
  Загальна характеристика, склад і розвиток нервової тканини. Мікро- і ультрамікроструктура нервових клітин. Морфологічна і функціональна класифікація нервових клітин. Нейроглія і

Лекція 16. Нервова система
Загальна характеристика нервової системи. Розвиток нервової системи. Соматична і автономна нервова система. Центральна і периферійна нервова система. Мікроструктура нерва і спинномозкового вузла

Головний мозок
Головний мозок побудований з сірої та білої речовини. Сіра речовина утворена нейронами, нервовими волокнами і нейроглією. У формуванні білої речовини приймають участь нервові волокна і нейроглія.

Лекція 17. Аналізатори. Органи чуття
  Аналізатори, їх склад і функції. Органи чуття. Класифікація органів чуття. Мікро- і ультрамікроструктура та гістофізіологія органів зору, завиткового і присінкового.  

Лекція 19. Органи кровотворення та імуногенезу
  Загальна характеристика органів кровотворення та імунного захисту. Центральні органи. Мікроструктура і функції червоного кісткового мозку, тимуса і клоакальної сумки. Периферійні

Лекція 20. Ендокринна система
Загальна характеристика ендокринних органів та їх класифікація. Центральні ендокринні органи. Нейросекреторні ядра гіпоталамуса. Розвиток, будова і функції гіпофіза та епіфіза. Периферійні ендок

Нейросекреторні ядра гіпоталамуса
В передній, середній і задній зонах гіпоталамуса знаходиться 32 пари ядер, утворених нейросекреторними клітинами. Дві пари ядер — паравентрикулярні й супраоптичні — містяться в передній зоні гіпота

Лекція 21. Шкіра та її похідні
Розвиток і функції шкіри. Будова шкіри. Похідні шкіри. Залозисті похідні. Розвиток, функції і будова сальних, потових і молочних залоз. Рогові похідні. Розвиток, функції і будова волосся та рого

Лекція 22. Апарат травлення
Загальна характеристика органів травлення. Основні закономірності будови трубчастих органів. Поділ травногого каналу (кишки) на відділи. Головна кишка. Розвиток, функції і будова губ, щік, тверд

Головна кишка
До складу головної кишки входять: губи, щоки, ясна, тверде і м’яке піднебіння, язик, зуби, застінні слинні залози і глотка. Губи, щоки мають єдиний план будови. Їх стінка

Лекція 23. Апарат травлення
Передній відділ травного каналу. Розвиток, функції та будова стравоходу, однокамерного і багатокамерного шлунка. Шлункові залози. Середній відділ травного каналу. Розвиток, будова і функції тонк

Лекція 24. Апарат травлення
Середній відділ травного каналу. Розвиток, будова і функції печінки та підшлункової залози. Задній відділ травного каналу. Будова товстої кишки. Особливості будови органів травлення птахів.

Лекція 25. Апарат дихання
Розвиток та функції органів дихання, їх поділ. Будова та функції слизової оболонки різних відділів носової порожнини, гортані, трахеї і позалегеневих бронхів. Легені. Повітряносні шляхи легень. Буд

Лекція 26. Органи сечовиділення
Загальна характеристика органів сечовиділення, їх розвиток і функції. Будова нирок. Нефрон. Гістофізіологія утворення сечі. Ендокринний комплекс нирки. Сечовивідні шляхи. Будова ниркової чашки,

Загальна характеристика і розвиток статевих органів
Статеві органи забезпечують відтворення тварин, а відповідно, і збереження певного виду. Статевій системі властива також гормональна функція, яка впливає на ріст і розвиток організ

Статеві органи самки.
До складу статевих органів самки входять: яєчники, яйцепроводи, матка, піхва, сечостатевий присінок, статеві губи і клітор. Яєчники – це залози самок з подвійною секрецією

Лекція 28. Статеві органи самця
Склад, розвиток і функції статевих органів самця. Будова і функції яєчка (сім’яника). Сім’явиносні шляхи. Будова придатка яєчка, сім’явиносної протоки і сечо-статевого каналу. Статевий член. Додатк

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги