Сутність та розвиток податкової системи

ЗМІСТ

ВСТУП .....................................................................................................................3

1. Сутність та розвиток податкової системи .................................................5

1.1 Суть та принципи побудови податкової системи; .............................5

1.2 Класифікація податків і зборів; .........................................................11

1.3 Податкова політика держави. ............................................................17

2. Характеристика основних виді загальнодержавних податків та зборів …………………………………………………………………………………….21

3. Характеристика основних видів місцевих податків та зборів ...............28

4. Податкова служба як складова податкової системи ...............................33

5. Аналіз розвитку податкової системи ......................................................43

6. Податковий кодекс, як регулюючий документ .......................................50

7. Податкові зміни у 2007 році .....................................................................54

8. Вдосконалення роботи податкової системи України .............................63

7.1 Реформування податкової системи; .............................................................63

7.2 Модернізація податкової служби. ...............................................................68

ВИСНОВОК ..........................................................................................................71

Додатки ..................................................................................................................74

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................76

ВСТУП

 

Податкова система відіграє провідну роль у формуванні доходів держави. У державному бюджеті України саме на податки припадає більша частина доходів (приблизно 85%). В умовах ринкової економіки бюджетні надходження залежать від результатів діяльності суб'єктів господарювання. Тому раціонально організована система оподаткування повинна стимулювати господарську і підприємницьку ініціативу, бути простою і зрозумілою для всіх громадян держави, забезпечувати ефективність процесу стягнення податків. Крім цього, вона повинна бути стабільною.

Історія розвитку оподаткування свідчить, що податки можуть бути не лише джерелом наповнення бюджетів, але й інструментом регулювання тих чи інших соціально-економічних процесів. Як свідчить зарубіжна практика, держава може використовувати податкову систему для перерозподілу доходів між членами суспільства, стимулювати деякі види діяльності. Свідоме використання податків для досягнення визначених цілей відбувається в рамках податкової політики. Податкова політика являє собою систему урядових заходів для досягнення поставлених перед суспільством завдань за допомогою податкової системи країни.

В Україні відбуваються глибокі економічні зміни, зумовлені заміною колишнього механізму управління економікою ринковими методами господарювання. Перехід до ринкових відносин спричинився до запровадження умовної податкової системи: використовуючи податки, пільги і фінансові санкції, держава висуває єдині вимоги до підприємств щодо господарювання.

У будь-якій державі юридичні й фізичні особи зобов'язані віддавати частину своїх доходів на загальнодержавні потреби. Досконалість форм і методів передачі цих коштів свідчить про рівень розвитку держави, її економічних і правових інститутів.

В Україні податкове регулювання доходів юридичних осіб і громадян перебуває у стадії становлення. Велика кількість податків, складний механізм їх нарахування в бюджет, часті зміни податкового законодавства ускладнюють як теоретичне сприйняття окремих податків, так і практичне їх нарахування.

Метою даної курсової роботи є вивчення податкової системи України від початку її становлення, процес її розвитку та стан на сьогоднішній день.

Завдання курсової роботи – розглянути складові податкової системи, дослідити та проаналізувати розвиток податкової системи України, порівняти її з податковими системами розвинутих країн, визначити її недоліки і переваги та висловити пропозиції щодо вдосконалення податкової системи в Україні.

СУТНІСТЬ ТА РОЗВИТОК ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ

 

Суть та принципи побудови податкової системи

Податкова система – це сукупність загальнодержавних і місцевих податків та зборів до бюджетів усіх рівнів, а також форм, методів установлення,… Податкова система кожної країни відображає її специфічні умови. У світі немає… Науковий підхід до створення податкової системи перед­бачає, по-перше, системність, по-друге, встановлення…

Класифікація податків і зборів

Згідно закону України "Про систему оподаткування", податки – це обов’язкові безповоротні платежі фізичних та юридичних осіб до… Збори та інші обов'язкові платежі являють собою обов'язкові безповоротні… Усі податки, збори й інші обов'язкові платежі формують бюджетну систему України.

Найбільшого значення набула класифікація податків на прямі та непрямі. Прямі податки – це податки, які держава стягує безпосередньо з доходів або майна платника податку.

1. Податок на прибуток підприємств і організацій;

2. Податок на доходи фізичних осіб;

3. Податок на промисел;

4. Збір за спеціальне використання природних ресурсів;

5. Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

6. Єдиний податок;

7. Фіксований сільськогосподарський податок;

8. Державне мито;

9. Податок на нерухоме майно (нерухомість);

10. Плата (податок) за землю;

11. Податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

12. Гербовий збір тощо.

Непрямі податки – це податки, які стягуються у вигляді надбавки до ціни товару і сплачуються споживачами при його купівлі. З підвищенням їх зростають ціни. До них належать:

1. Податок на добавлену вартість;

2. Акцизний збір;

3. Мито.

До основних видів загальнодержавних податків, зборів і інших обов'язкових платежів в Україні відносяться:

1. Податок на додаткову вартість;

2. Акцизний збір;

3. Податок на прибуток підприємства;

4. Податок на доходи фізичних осіб;

5. Державний збір;

6. Податок на землю;

7. Збір у Державний інноваційний фонд;

8. Податок із власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів;

9. Податок на промисел;

10. Збір на спеціальне використання природних ресурсів;

11. Збір на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

12. Збір за забруднення навколишнього середовища;

13. Збір на обов'язкове соціальне страхування;

14. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

15. Збір у Фонд по здійсненню заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціальному захисту населення;

16. Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

17. Фіксований сільськогосподарський податок;

18. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмільництва;

19. Гербовий збір;

20. Єдиний збір, що сплачується в пунктах пропуску через державний кордон України;

21. Мито;

Загальнодержавні податки та інші обов’язкові платежі встанов-люються Верховною Радою і справляються на всій території України.

Сільськими, селищними, міськими радами встановлюються місцеві податки і збори. Обласними радами встановлюються збори за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що направляється за кордон. Суми місцевих податків (зборів) зараховуються до бюджетів місцевих рад народних депутатів.

До місцевих податків віднесені:

1. Податок із реклами;

2. Комунальний податок.

До місцевих зборів (обов’язкових платежів):

1. Збір за парковку автомобілів

2. Ринковий збір

3. Збір за видачу ордера на квартиру

4. Курортний збір

5. Збір за участь у бігах на іподромі

6. Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі

7. Податок з реклами

8. Збір за право використання місцевої символіки

9. Збір за право проведення кіно- і телезйомок

10. Збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей

11. Комунальний податок

12. Збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон

Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі

 

Податкова політика держави

Податкова політика ведеться, виходячи з певних принци­пів, що відображають її завдання. Основними принципами є: § соціальна справедливість; § рівнонапруженість;

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ВИДІВ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИХ ПОДАТКІВ ТА ЗБОРІВ

 

Податок на додану вартість

Податок на додану вартість – це непрямий податок, який сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг, при імпорті товарів до або під час митного оформлення.

Платниками є суб’єкти підприємницької діяльності, що знаходяться на території України, міжнародні об’єднання та іноземні юридичні особи, громадяни, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які ввозять (пересилають) предмети (товари) на митну територію України, і обсяг податкових операцій яких за останні 12 місяців перевищив 300 000 грн.

В Україні встановлена єдина ставка ПДВ. Вона має два вираження – 20% — включення в ціни товарів, робіт, послуг; 16,667% – визначення суми ПДВ в реалізації товарів, робіт, послуг за цінами, що включають ПДВ. Крім того, для окремих випадків передбачена так звана нульова ставка.

Контроль за сплатою податку на добавлену вартість з імпортних товарів під час переміщення через митний кордон України покладено на митні органи, всі інші питання, включаючи операції з імпортними товарами, знаходяться під контролем податкової служби України.

Акцизний збір

Платниками акцизного збору є національні виробники підакцизних товарів та суб'єкти, що імпортують чи реалізують ці товари. Об'єктом оподаткування виступає оборот з реалізації підакцизних товарів, а для… Ставки акцизного збору встановлюються у процентах та твердих розмірах. Процентні ставки застосовуються відносно до…

Плата за землю

Платниками земельного податку виступають юридичні та фізичні особи, яким земля надана у власність або користування. Об'єктом оподаткування є площа земельної ділянки. Ставки податку диференціюються залежно від призначення земель:

Податок на промисел

Платниками податку на промисел є фізичні особи, якщо вони не зареєстровані як суб’єкти підприємництва і здійснюють несистематичний (не більше 4 разів протягом календарного року) продаж виробленої, переробленої та купленої продукції, речей, товарів.

Об’єктом оподаткування є сумарна вартість товарів.

Ставка начисляється не однаково:

§ 10%, якщо товари підлягають продажу протягом трьох днів;

§ 20%, якщо товари підлягають продажу протягом семи днів.

Сума податку не повинна бути менша за одну мінімальну зарплату.

Державне мито

Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Розрізняють такі ставки державного мита:

§ просте держ. мито – встановлюється у твердих сумах;

§ пропорційне держ. мито – у відсотках до відповідної суми. [1, 2, 3, 7, 29, 30]

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ВИДІВ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ ТА ЗБОРІВ

 

Комунальний податок

Комунальний податок – це обов'язковий місцевий податок, який нараховується на основі неоподаткованого мінімуму доходів громадян та середньоспискової чисельності працюючих.

Платники податку – юридичні особи, за виключенням бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.

Граничний розмір ставки не повинен перевищувати 10% річного фонду оплати праці, розрахованого виходячи з неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Податок вираховується з фонду оплати праці, розраховується, виходячи з офіційно встановленого неоподаткованого мінімуму доходів громадян (незалежно від фактичної заробітної плати), помноженого на середньо-спискову чисельність працюючих за звітний місяць.

Ринковий збір

Ринковий збір — це плата за право зайняття місця для торгівлі на ринках усіх форм власності, зокрема, у павільйонах, на критих і відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків.

Платниками є фізичні та юридичні особи, які реалізують сільсько-господарську, промислову продукцію та інші товари на ринках.

Ставка – для фізичних осіб – від 0,05 до 0,15 нмдг, для юридичних осіб – від 0,2 до 2 нмдг.

Ринковий збір сплачується до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку. На підставі касового чека про сплату ринкового збору особі надається місце для торгівлі.

Збір за паркування автотранспорту

Зіймається з юридичних осіб і громадян, які паркують автомобілі у спеціально відведених місцях.

Ставка – до 3% мінімальної зарплати у спеціально обладнаних місцях, до 1% – у відведених місцях.

Збір за видачу ордера на квартиру

Ставка – 30% неоподатковуваного мінімума доходів громадян. 5) Курортний збір Це збір із громадян, які тимчасово перебувають у курортній місцевості.

Збір за участь у бігах на іподромі

Збір за участь у бігах на іподромі – це збір, який стягується з юридичних осіб та громадян, які виставляють своїх коней на змаганнях комерційного характеру.

Ставка – до 3 мінімальних зарплат за кожного коня.

Збір за виграш у бігах на іподромі

Збір за виграш у бігах на іподромі – це збір, який стягується адміністрацією іподромів з осіб, які виграли на іподромі у грі на тоталізаторі.

Ставка не повинна перевищувати 6% від суми виграшу.

Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі

Збір, який стягується у виді процентної надбавки до плати, визначеної за участь у грі.

Об’єкт оподаткування - вартість білетів на участь у грі на тоталізаторі

Ставка не повинна перевищувати 5% від суми плати, визначеної за участь у грі на тоталізаторі.

9) Збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей

Платниками є юридичні і фізичні особи, які мають дозвіл на проведення місцевого аукціону, конкурсного продажу і лотерей, що видається уповноваженою організацією.

Об'єкт оподаткування - вартість заявлених на місцеві аукціони, конкурсний розпродаж товарів, виходячи з їх початкової ціни або сума, на яку випускається лотерея

Ставка – 0,1% вартості заявлених товарів або суми, на яку випускається лотерея, але не більше трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із кожного учасника.

Збір за право використання місцевої символіки

Це збір за право використання цієї символіки у комерційних цілях.

Дозвіл на використання місцевої символіки (гербу міста чи іншого населеного пункту, назви або зображення архітектурних, історичних пам'ятників і т.д.) видається уповноваженими організаціями строком на 1 рік, які і ведуть облік платників.

Об'єкт – вартість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг.

Ставка – для юридичних осіб - 0,1% вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг із використанням місцевої символіки; для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю – 5 неоподаткову-ваних мінімумів доходів громадян.

Збір за право проведення кіно - і телезйомок

Платники – комерційні кіно - і телеорганізації, включаючи організації з іноземними інвестиціями, та зарубіжні організації, які проводять зйомки.

Об'єкт – фактичні витрати на проведення необхідних для здійснення зйомок додаткових заходів місцевими органами виконавчої влади

Ставка не повинна перевищувати фактичні витрати на проведення зазначених заходів.

Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі

Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі – це плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях.

Платники – юридичні і фізичні особи, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари у спеціально відведених місцях

Ставка не повинна перевищувати: 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб'єктів, які постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях; одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у день за одноразову торгівлю.

Збір з власників собак

Платниками збору являються громадяни – власники собак (крім службових), які проживають у домах державного та громадського житлового фонду і… Ставка не повинна перевищувати 10% неоподатковуваного мінімуму доходу громадян… 14) Збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон

АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ

Економічний розвиток в умовах структурних змін і стабілізації не може не вплинути на державну політику в бюджетній сфері. Протягом 2000-2003 рр.… В Україні найвищий рівень державних видатків мав місце у 1994 р. і становив… Держава фінансує свої видатки, насамперед, за рахунок податкових надходжень. Для будь-якої держави податки – це 80-90%…

ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС ЯК РЕГУЛЮЮЧИЙ ДОКУМЕНТ

У статті 2. "Податкове законодавство" зазначається: "2.1. Податкове законодавство України базується на Конституції України та… Стаття 3. "Основні засади податкового законодавства" свідчить:… Із зміною влади в нашій державі (2000 р.) Податковий кодекс України також зазнає змін. Проект його вдосконалення й…

Зміни у розмірах плати за ліцензії та ставках акцизного збору щодо алкогольних напоїв та тютюнових виробів

 

1 січня 2007 року набирає чинності Закон України від 17.11.2006 р. № 374-V, яким буде змінено розміри плати за ліцензії та ставки акцизного збору щодо алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У цілому ці зміни будуть корисні виробникам, імпортерам та експортерам алкоголю та тютюну. Для них зменшено плату за ліцензії за всіма основними напрямками діяльності. А от плату за ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим буде суттєво підвищено з 85000 гривень до 500000 гривень, так само як і плату за ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами – з теперішніх 250 000 грн. 125 000 грн. до 500 000 грн.

Зміни в оподаткуванні доходів фізичних осіб

Перше, про що варто пам'ятати напередодні нового 2007 року всім платникам податку з доходів і податковим агентам, — це те, що перехідна… Однак лише цим зміни не вичерпуються. 1 січня 2007 року набуває чинності Закон… У результаті з доходів від операцій з продажу об'єктів нерухомого майна доведеться сплачувати податок з доходів…

Державному реєстратору потрібно буде подавати річну фінансову звітність

З 1 січня 2007 року у підприємств з'явиться ще один обов'язковий напрямок подання фінансової звітності. Законом України від 9 лютого 2006 року №… Набуває чинності П(С)БО ЗО «Біологічні активи» 1 січня 2007 року набуде чинності П(С)БО ЗО «Біологічні активи», норми якого мають застосовуватися підприємствами,…

Нові заходи боротьби з палінням

1 січня 2007 року набуває чинності частина норм Закону України «Про заходи щодо запобігання та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого… Новий 2007 рік принесе в цьому плані багато змін: ▬ на упаковці тютюнових виробів мають бути наявні «подвійні» медичні попередження про шкоду паління;

Зменшаться ставки держмита

 

1 січня 2007 року набуває чинності Закон України «Про внесення змін до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 17.01.2006р. №3352-IV, яким змінено розміри держмита за нотаріальне посвідчення деяких видів договорів.

Так, за нотаріальне посвідчення договорів застави справлятиметься держмито в розмірі 0,01 % від вартості предмета застави, але не менше 5 нмдг (тобто 85 грн.) і не більше 50 нмдг (тобто 850 грн.). У такому ж розмірі справлятиметься держмито за нотаріальне посвідчення договорів оренди (суборенди) об'єктів нерухомості.

Закінчується строк мораторію на відчуження земель сільгосппризначення

 

1 січня 2007 закінчується строк мораторію на відчуження земель сільгосппризначення, установлений пунктом 15 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ. Отже, якщо цей строк не буде продовжено, то з 1 січня 2007 року громадяни та юридичні особи, які мають у власності земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва, а також громадяни України — власники земельних часток (паїв) отримають право продавати чи будь-яким іншим способом відчужувати належні їм земельні ділянки та земельні частки (паї).

 

Допомогу при народженні та по догляду за дитиною виплачуватимуть органи соцзахисту населення, а не Фонд

За умови набрання чинності відповідною нормою Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з нового року почав діяти наказ Міністерства… Перераховувати суми допомог на рахунки роботодавців, щоб останні виплачували… А з квітня 2007 року застраховані особи одержуватимуть допомогу при народженні дитини і допомогу по догляду за дитиною…

Зміни в патентуванні

 

31 січня 2007 року набуває чинності Закон України «Про внесення зміни до статті 1 3акону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.02.2006р. № 3476-IV, згідно з яким підприємства та організації військової торгівлі, аптеки, що перебувають у державній власності, а також розташовані в селах, селищах і містах районного значення підприємства та організації споживчої кооперації та торговельно-виробничі державні підприємства робочого постачання звільняються від придбання торгового патенту. [8]

ВДОСКОНАЛЕННЯ РОБОТИ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

 

Реформування податкової системи

Податкова система України виявилася неадекватною щодо умов перехідної економіки, створила значні податкові навантаження на суб'єкти господарювання,… Аналіз економічного стану держави свідчить, що без реформування податкової… Серед головних чинників, які зумовлюють необхідність податкової реформи у будь-якій країні, є передусім такі:

Модерізація податкової служби

З цією метою були впроваджені та відпрацьовані чіткі механізми взаємодії підрозділів податкової міліції з підрозділами аудиту, валютного контролю,… Для активізації протидії злочинності у сфері оподаткування, забезпече-ння… В основу організації виявлення і руйнування злочинних схем ухилення від сплати податків та забезпечення відшкодування…

ВИСНОВКИ

 

Збір податків – виключне право держави, жоден інший суспільний інститут не має такого права. Адже держава є політичною організацією, яка представляє все населення на певній території на відміну від будь-якої іншої організації, що діє в суспільстві і представляє окремі локальні групи інтересів за ознакою. Тому держава повноважна встановлювати і збирати податки з усіх суб'єктів (фізичних і юридичних осіб), що перебувають на її території, як певну плату за послуги, які вона надає суспільству, забезпечуючи ті чи інші спільні потреби всіх громадян. Податки – основа формування бюджету країни, а отже і фінансування цілої низки суспільно необхідних галузей життя – освіти, науки, культури, медицини, соціальних та економічних програм тощо, утримання державного апарату. Світова практика збирання податків накопичила величезний обсяг знань у податковій сфері. Практика податкової системи України функціонує і розвивається в одному напрямі з податковою практикою інших держав світу, що розвиваються. Аналізуючи історичне минуле, зазначимо, що за певних обставин податки можуть бути вирішальним чинником розвитку суспільства в цілому – допомогати йому виходити з кризового стану, або, навпаки, – призводити до кризу, зміцнювати існуючу владу чи спричиняти її падіння. Податки можуть бути інструментом впливу на зростання економічної ефективності й економічного прогресу суспільства, сприяти розвитку передових технологій, нових галузей економіки, конкурентоспроможних галузей на світовому ринку. Таким чином, подат­кова система повинна включати досить широке коло податків різної цілеспрямованості. Система доходів бюджету має вклю­чати насамперед такі, які б забезпечували сталу фінансову базу держави. Найкращими для виконання цього завдання є непрямі податки, а також податки на майно, землю, прибутко­вий податок з населення. Таких податків у системі доходів бю­джету рекомендується мати в середньому до п'яти видів на випадок зриву у виконанні плану мобілізації одного з них.

Отже, надійність та ефективність податкової системи залежать від двох факторів: раціональності побудови податкової системи і рівня організації податкової служби держави (це сукупність державних органів, які організують і контролюють надходження податків, податкових і окремих видів неподаткових платежів). До системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України; державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах., а також у складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи з боротьби з податковими правопорушеннями (податкова міліція).

Врешті, необхідно формувати суспільну свідомість доброзичливого ставлення до податків, до обов'язку їх добросовісної сплати. При цьому платники податків обов'язково повинні бачити суспільну ефективність їх сплати і відчувати цю ефективність особисто. Тільки дотримуючись принципу: «Я дбаю про країну, а потім країна дбає про мене» можна побудувати могутню економічно розвинуту державу.

В Україні сучасний зміст основних податків неадекватний тим, що діють у країнах з розвинутою ринковою економікою. Вони не стали специфічною підсистемою виробничих відносин.

Податки не сприяють нарощуванню виробництва і фінансовому оздоровленню підприємництва. У чинній системі оподаткування преважають фіскальні інтереси бюджету і не працюють функції регулювання і стимулювання. Оподаткування досягло такого рівня, що робить виробництво невигідною сферою вкладення капіталу, гальмує структурну перебудову підприємства.

Діюча податкова система України не повною мірою відповідає вимогам нинішнього стану економіки та суспільних взаємовідносин і вимагає кардинальної заміни окремих елементів податкових механізмів. Для цього не обов'язково повністю замінювати чинні елементи податкової системи, оскільки це може призвести до хаосу, знищення звичних для платників податків механізмів. Тому при підготовці розділу проекту Податкового кодексу України, яким регулюється справляння податків, не ставилася мета вносити кардинальні зміни до порядку його справляння, а лише передбачалося їх вдосконалити. При цьому ставилися такі головні цілі:

û по-перше, послабити податкове навантаження на платників податків за рахунок зниження ставок окремих податків;

û по-друге, зробити податки нейтральними по відношенню до всіх категорій платників податків шляхом скасування цілої низки пільг та винятків в оподаткуванні;

û по-третє, спростити адміністрування всіх податків.

Але, як свідчить світова практика, введення нових економічних реформ приносить очікуваний ефект не одразу, а через певний час. То наслідки від цих нововведень проявляться лише через 10-15 років.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року № 1251-ХП із змінами та доповненнями.

2. Закон України від 21.12.00 р. № 2181 - III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"

3. Декрет Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки й збори" від 20.05.1993 року № 56-93 із змінами та доповненнями.

4. Панасик В.М., Ковальчук Є.К, Бобрівець С.В. Податковий облік: організація, нормативне забезпечення, податкові розрахунки,звітність: Навч. посібник. – Тернопіль: Астан, 2003. – 304с. – с. 6-26, с. 3-5

5. Білик М.Д., Золотко І.А. Податкова система України: Навч.-методич. посіб. для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2000. – 192с. – с.20-21, с. 29-36

6. Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине. – К.: А.С.К., 2000. – 639с. – с. 29-37

7. Оподаткування підприємств: Навч. пос.: у 2-х ч. ч.1/ Кер. авт. кол. і наук. ред. доцент С.В.Климчик. – К.: Центр навч. літ., 2004. – 192с.

8. С. Крилов. Зміни 2007 // Інформаційно-аналітична газета “Податки та бухгалтерський облік”. – 25 грудня 2006. – №103 (974). – с. 49-57

9. М.С. Онуфрик. Порівняльний аналіз податкових систем і податкового навантаження країн-членів ЄС та України // Економіка і держава. – вересень 2005. – №9

10. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 1999. – 164с. – с.105-115

11. Податкова система. Підручник/ За заг. ред. С.М. Онисько. – Львів: “Магнолія”. – 2004. – 312с. (с.200-205)

12. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: Кондор – 2003. – 346с.

13. Державний Комітет статистики України/ За ред. О.Г. Осауленка, Статистичний щорічник за 2001 рік, – К.: ”Техніка”

14. Василик О.Р., Павлюк К.В. Державні фінанси України: підруч. – К.: Центр навч. літ., 2004 – 608с. – с. 162-168)

15. Гега П.Т., Доля Л.М., Основи податкового права: Навч. посіб. – К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998. – 273с.

16. Головна державна податкова інспекція України. Основи оподаткування в Україні. – Київ.”Укртиппроект”,1998.

17. Климко Г.Н. Основи економічної теорії. – Київ.”Вища школа” – “Знання”, 1997.

18. Федосова В.М. Податкова система України. – К., 1994. – с. 42 – 43.

19. Гега П.Т. Правовий режим оподаткування в Україні. – К., 1997. – с.144.

20. Козак Ю.Г. Міжнародне оподаткування. – К., 2003. – с. 550.

21. Концепція податкової реформи // http://www.taxes.kiev.ua/.

22. Концепція реформування податкової системи України // http://www.dkrp.gov.ua/.

23. Проект Податкового кодексу України, прийнятий у другому читанні 14 травня 2002 p. // http://www.rada.kiev.ua/.

24. Савченко Т. Податковий кодекс: кроки назустріч // Вісник Податкової служби України. – 2001. – №21. – с. 8-10.

25. О. Майстренко. Реформування податкової системи України як спосіб вирішення податкових колізій // http://pravo-ukraine.pravo.biz/.

26. http://www. minfin.gov.ua.

27. О. Базілінська. Деякі аспекти бюджетно-податкової політики в сучасних умовах // Фінанси України. – 2005. – №10.

28. В.І. Корячків. Функціональні пріоритети в діяльності державної податкової міліції // http://pravo-ukraine.pravo.biz/.

29. http://www.5ka.ru/.

30. http://www.vuzlib.net/.

31. http://www.sta.gov.ua/.

32. http://www.dt.ua/.

33. http://www.dps.km.ua/.