Опіки. Види, допомога

офлорою. Загасити палаючий одяг краще шляхом накривання потерплого ковдрою чи плащем пальто або ж водою. При цьому його треба покласти, щоб полумя, пднмаючись угору, не перекинулось на голову та обличчя. Не можна бгти в палаючому одяз це тльки роздмуху полумя. Псля загашення полумя одяг негайно треба зняти, перед цим обливши холодною але не крижаною водою.Це ж саме робиться тод, коли опк стався пд дю окропу чи гарячо рдини. Але в жодному раз не можна допускати переохолодження хворого, бо це сприя розвитков шоку. Обливання холодною водою також лкувальним засобом знеболю та запобга поширенню опково деструкц тканин углиб, зокрема переходу А ступеня в Б, а також набряку нагнонню.

З цю метою особливо доцльно обливати водою пд час надання першо допомоги але не пзнше нж через 30 хв. псля опку у раз непоширених опкв особливо опкв кнцвок. Охолодження водою опково поверхн трива впродовж 2 год. Для забезпечення свжого повтря потерплого перемщують з мсця пожеж чи заповнено димом та отруйними газами кмнати на вдкритий простр чи в примщення з чистим повтрям.

Псля цього його згрвають. При асфкс хворому роблять штучну вентиляцю легень рот до рота чи рот до носа. Останнй акт першо допомоги запобгання зараженню опково поверхн здйснюють шляхом загортання потерплого в чисте простирадло, марлю чи полетиленову плвку велик опки або накладання бинтово асептично повязки при обмежених опках. Внутршньовенно вводять аналгетики негайно перевозять потерплого до лкарн.Особам з поширеними глибокими опками, яким загрожу розвиток шоку чи як перебувають у стан шоку, в машин швидко допомоги розпочинають введення протишокових розчинв сольов розчини або реополглюкн, розчин лактату чи Рнгера Локка тощо. Пд час надання першо допомоги з рук потерплого треба зняти вс дорогоцнн реч обручки, персн, браслети тощо з метою запобгання турнкетному ефекту.

У лкувальному заклад це переважно спецалзован опков вддлення хворого бажано покласти на спецальне лжко з повтряною подушкою.У нього передусм перевряють стан дихальних шляхв.

У раз порушення х прохдност задишка, синюшнсть, кашель, хриплсть голосу роблять нтубацю трахе. Потерплим з обмеженими поверхневими та глибокими опками без загрози розвитку шоку проводять пд знеболюванням переважно внутршньовенним введенням морфну гдрохлориду чи неоподних аналгетикв або ж наркотикв обробку опково поверхн.Госпталзац пдлягають хвор з поширеними опками, опками дихальних шляхв з обмеженими опками II IV ступеня площею понад 3 5 поверхн тла та з поширеними опками ступеня площею понад ЗО у дтей, а також хвор з опками II IV ступеня длянки голови, обличчя, промежини, кистей та стп незалежно вд площ ураження.

Хворих з обмеженими поверхневими опками, крм зазначених локалзацй, псля подання м допомоги обробки опково поверхн направляють на лкування у полклнку.У раз поширеного опку, який спричинив шок або може зумовити його, розпочинають або продовжують протишокову терапю з одночасним проведенням дослджень гемодинамки артеральний тиск, пульс, ЦДВ, складу кров гемограма, гемотокрит, рвн електролтв, сечовини тощо та сеч погодинний дурез через уведений у сечовий мхур катетер склад сеч, визначають температуру тла та проводять заходи з запобгання нфкуванню.

Обробку опково поверхн у таких хворих не проводять до повно лквдац шоку його загрози.Терапя у раз розвитку шоку поляга в лквдац гповолем дефциту ОЦК й гдроонних порушень введення збалансованих розчинв електролтв, особливо лактату Рнгера, спецальних розчинв реополглюкн тощо та блкових субстанцй плазма, альбумн, протен, через 24 год кров. нфузйн розчини обовязково повинн мстити натрй, бо у хворих з опками часто спостергаються гпонатрмя внаслдок пдвищення секрец антидуретичного гормону вазопресину та затримки натрю в нтерстицальному простор.

Гперкалм у хворих, незважаючи на значну загибель клтин, не спостергаться через збльшене виведення його нирками пд дю гперкортицизму.Обсяг розчинв розраховують на пдстав багатьох критерв гемодинамки, величини дурезу, результатв бохмчного дослдження тощо. На практиц користуються переважно спрощеними формулами.

Так, за одню з них Парклендською хворому в першу добу вводять 4 мл лактату Рнгера на 1 кг маси тла, помноживши цей показник на площу опку у вдсотках.При цьому половину клькост вводять у перш 3 год, половину в наступн 16 год. Для визначення обму плазми та нших колодних розчинв користуються, зокрема в Англ, формулою Мюйра Барклея, за якою обм впорскувано плазми дорвню площ опку, помноженй на масу тла в кг подленй на 2, тобто 0, 5 млкг на кожен вдсоток. Для поповнення дефциту рдини вводять 5 розчин глюкози внутршньовенне, а за вдсутност у хворого порушень функц травного каналу рекомендують пити воду, чай, соки. Для знеболювання внутршньовенне вводять аналгетики опати морфн, омнопон, фентанл та н призначають значн дози 100 500 мл за добу кортизолу гдрокортизону, енергетичн засоби гпертончн розчини глюкози 10 20 з нсулном, кислотою аскорбновою, втамном В1 серцево-судинн препарати глкозиди строфантин, корглкон, адреноблокатори тощо. Величезне значення для лкування хворих з опками ма адекватне енергетичне забезпечення х органзму.

Обмн речовин у цих хворих характеризуться гперметаболзмом, переважно прискоренням катаболчних процесв.

Гперметаболзм повязаний насамперед з подразненням активзацю симпато-адреналово системи, а також з втратою тепла через втрату значно площ шкри. Проявляться вн пдвищенням поглинання кисню, частоти серцевих скорочень та хвилинно вентиляц легень, внутршньо температури гперекскрецю азоту нирки. Тому харчування хворого повинно бути калорйним.

Одню з формул для розрахунку енергетично мсткост рацону для хворого формула Curreri, згдно з нею вона повинна складати 25 ккал на 1 кг маси тла плюс 40 ккал, помножен на вдсоток площ опку. Глералментац досягають нтестинальним чи внутршньовенним шляхом, частше комбнацю х, якщо у хворого нема ускладнень з боку травного каналу.У раз внутршньовенного живлення основу харчування складають гпертончн розчини глюкози не бльше 3 г глюкози на 1 кг маси тла, а також лпдн емульс.

Хворому вводять 2 г блка на 1 кг маси тла. При виразках Керлнга хворим призначають блокатори Н2 рецепторв циметидин, рантидин, фаматидин тощо. VI. МСЦЕВЕ ЛКУВАННЯ Мсцеве лкування звичайно розпочинаться зразу псля надходження погерплих у лкувальний заклад, а тим, хто перебува в стан шоку чи у раз загрози цього ускладнення, псля виведення х з цих станв. При опку ступеня уражену поверхню змазують етиловим спиртом 1 76 повязкою не закривають.

Через 3 5 дб некротизований поверхневий ептелй злущуться, замнюючись на новий, що ма рожевий колр у ранн строки. Опки II ступеня обробляють псля знеболювання внутршньовенно вводять аналгетики. Шкру бля обпечено поверхн дезнфкують 0, 5 розчином хлоргексидину, 1 йодонатом чи 76 етиловим спиртом.Опкову поверхню обмивають ватно-марлевими кульками, добре змоченими якимось антисептичним розчином чи теплим розчином натрю хлориду, псля чого осушують сухими стерильними тампонами.

Пухир спорожнюють вд ексудату повнстю вирзують. На опкову поверхню здебльшого накладають волого-висихаючу повязку з розчином фурацилну 1 5000, чи 0, 5 хлоргексидину краще його спиртовий розчин гбтан, чи мазьову на гдрофльнй основ левосиль, левомколь тощо, або з фламазином 1 сульфазадин србла. За вдсутност промокання контролюють щодня не змнюють протягом 7 10 дб. Якщо рана не ускладнються нфекцю, то за цей час вона загоються.Звичайно псля зняття повязки поверхня опку повнстю вкрита новоутвореним рожевим ептелм.

У раз промокання повязку змнюють на нову. Опки II ступеня обличчя лкують вдкритим способом.Псля промивання опково поверхн та висушування обробляють вяжучими чи дублячими речовинами 3 розчином перманганату калю, 5 розчином танну та н рдше композицями пластубол тощо, що утворюють плвку. Опки II ступеня кистей псля обробки х поверхн антисептиком, краще в форм маз, або закривають повязкою, або помщають у целофанов стерильн мшечки, як завязують на запястках.

Ц мшечки треба змнювати щоденно. Такий спосб не утрудню рухв пальцв не порушу кровообгу в кист, як це бува у раз використання бинтових повязок. Опки II ступеня кнцвок чи тулуба можна лкувати також вдкритим способом без повязки у спецальних аеротерапевтичних камерах мшках для кнцвок та в установках АТУ, у як надходить сухе, стерильне повтря. Опки IIIА ступеня лкують таким самим способом, як опки II ступеня.У неускладнених нфекцю випадках вони загоюються протягом 2 З тиж. Мсцеве лкування опкв II Б та IV ступенв проводять залежно вд х площ. Дуже обмежен опки у вдповдних мсцях можуть бути вирзан з закриттям дефекту моблзованими мсцевими тканинами.

Дещо менше обмежен опки одн глибини можуть бути уже пд час первинно обробки таненцйно зрзан первинна некректомя та закрит розщепленим клаптем шкри, одержаним за допомогою дерматома.Але ця первинна некректомя супроводжуться значною крововтратою , крм того, новоутворена поверхня не завжди бува рвною та досить сухою, щоб зрз шкри мг добре прилпитися до не без загрози скупчення пд ним кров та ексудату. хоч перфораця такого зрзу зменшу можливсть цього ускладнення, все ж таки спосб тако первинно некректом з аутопластичним закриттям рани застосовуться рдко , головним чином, у спецалзованих вддленнях.

Здебльшого ж пд час первинно обробки глибокого опку, особливо рзно глибини, його поверхню струп або лише закривають асептичною повязкою до появи чтко демаркацйно зони некрозу його вдшарування останн може бути прискорене аплкацю на поверхню струпа протеолтичних ферментв або 40 салцилово кислоти, або ж з появою демаркац через клька дб псля опку проводять некректомю з подальшою аутопластикою.

При циркулярних глибоких опках грудно клтки чи кнцвок, зокрема нижнх на рвн гомлок або стегон, струп пд час першо мсцево обробки длянки опку повинен бути розрзаним уздовж тулуба чи кнцвки в клькох мсцях з метою лквдац стиснення грудно клтки або кнцвки порушення дихання та кровообгу.При глибокому поширеному опку одн глибини всю длянку некрозу струп у межах здорово шкри в перший тиждень на 3-тю 7-му добу тангенцйно вирзують тимчасово закривають бологчною повязкою консервованою свинячою шкрою, синтетичною шкрою чи, рдше, консервованою алошкрою останню через загрозу СНДу та нших нфекцй використовують рдше. Таке тимчасове закриття показано тим ранше, що бльша площа длянки некрозу бльший ризик смерт.

Тимчасове закриття опково рани запобга нфкуванню рани, плазморе та прискорю пдготовку поверхн для аутопластики зрзами шкри. Воно може проводитись як одноразово, так у клька етапв.

Поряд з цим використовують нш заходи запобгання нфекц та стимулювання регенерац тканин ультразвук, лазерне опромнення тощо. Перед пластикою глибоких опкв треба лквдувати анемю, гпопротенемю та нш порушення обмну, а також нейтралзувати мкрофлору на поверхн рани, зокрема стрептококи, перевривши наявнсть х мкробологчним шляхом.Ранн закриття ранових поверхонь глибоких опкв поряд з використанням антиботикв найважливш заходи запобгання опковому сепсису.

Пластичне закриття глибоких поширених опкв здйснються, головним чином, розщепленим зрзом шкри, який одержують дерматомом. Його перевагами перед зрзом повно товщини шкри краще приживлення завдяки кращому надходженню в нього поживних речовин, а також тсному приляганню до раново поверхн.Розщеплен зрзи шкри зручн й тим, що х можна уже через 2 3 тиж знову повторно отримати з того ж самого донорського мсця тла потерплого, оскльки це мсце швидко ептелзуться за рахунок ептелю придаткв шкри волосяних цибулин, сальних та потових залоз.

Таке багаторазове одержання шкри особливо важливе у хворих з масивними опками, за яких створються дефцит здорово шкри. Для вльно пластики в гострий перод застосовують практично завжди розщеплен зрзи. Недолками цих зрзв мала х толерантнсть до фзичного навантаження, навть фзологчно травми тиску, поштовхв, а також схильнсть до зморщення та спотворення.Через ц особливост замсть зрзв при пластиц тих длянок шкри, як зазнають значних навантажень долон, пдошви, чи длянок, важливих з косметичного погляду, користуються зрзами повно товщини або комбнованими клаптями шкри на судиннй нжц. Останн використовують для пластики опкових поверхонь з оголенням ксток, суглобв та сухожилкв Закриття навть великих за площею опкв у спецалзованих лкарняних закладах досягаться протягом 2 3 мс. Разом з тим лкування хворого, реаблтацйний перод повинн тривати протягом принаймн рк, оскльки еволюця рубцв вдбуваться упродовж року навть бльше цей перод може ускладнитися тяжкими як фзичними косметичними вадами контрактури виворт повк тощо, так психчними травмами.

Як поверхню пересаджених шкрних зрзв, так донорськ поверхн в цей перод треба змащувати змякшувальними кремами, а також проводити легенький масаж х. На длянки контрактур доцльно призначати фзотерапевтичн процедури УВЧ, парафно лазеро- та механотерапя тощо Для запобгання появ гпертрофчних рубцв широко використовують еластичний одяг, фзотерапевтичн процедури, а у раз схильност хворого до розвитку х призначають кортикостеродн препарати преднзолон, гдрокортизон як у вигляд мазей, так внутршньомязово.

Людям з значними косметичними вадами контрактурами потрбн психореаблтаця та соцальна реаблтаця.

VII. ВИДИ ОПКВ, ДОПОМОГА. а ОПКИ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХВ Опки дихальних шляхв стали спостергатися останнм часом нердко Незалежно вд ступеня та площ ураження слизово оболонки ц опки зараховують до категор тяжких, бо вони становлять значну загрозу для життя потерплих Особливо небезпечн опки, що поширюються на пдзвязкову длянку гортан Опки дихальних шляхв спостергаються при пожежах у житлових будвлях, на пароплавах, при вибухах парових котлв, загоранн бензоцистерн, газопроводв тощо зумовлен вдиханням потерплими гарячих повтря, пари та диму. Опки дихальних шляхв нердко комбнуються з отрунням потерплих токсичними хмчними речовинами, що видляються пд час горння побутових приладв, як виготовляються переважно з пластмасових компонентв.

Оскльки опки дихальних шляхв майже завжди поднуються з опками шкри, як передусм привертають до себе увагу, свочасна дагностика нгаляцйних опкв дуже важлива.

Клнчна симптоматика цих опкв у раннй перод у перш 8 год обмежуться спазмом мязв гортан, а пзнше набряком та запаленням слизово оболонки дихальних шляхв, як зумовлюють порушення прохдност дихальних шляхв та дихання Дагностика грунтуться на таких клнчних ознаках та симптомах 1 наявнсть опкв голови та ши, 2 спалене волосся в нос, 3 охриплсть голосу, 4 задишка та цаноз, 5 трубний кашель, 6 стискуючий бль вздовж груднини, 7 запалення ротоглотки, 8 видлення харкотиння з домшками саж, кптяви.

Рзко пдвищена кльксть видлень з бронхв бронхорея Вс так хвор потребують обовязково госпталзац Дагноз за потреби може бути верифкований з допомогою фброендобронхоскоп. Лкування таких хворих поляга у диханн зволоженим киснем, туалет бронхв, нод з ендоскопю, нгаляця та введення бронхолтичних та муколтичних засобв.Призначають також кортизол чи преднзолон 50 мг на добу як протинабряковий та протизапальний засб, антиботики, у раз наростання асфкс роблять нтубацю трахе та штучну вентиляцю легень У деяких випадках проводять трахеостомю, але вдаються до не за суворими показаннями, оскльки вона збльшу ризик розвитку сепсису.

Зогляду на це ускладнення багато авторв, зокрема американських, не рекомендують застосовувати кортикостероди.Проте втчизнян комбустологи не роздляють цей погляд застосовують так препарати у великих дозах Р. Д. Рябая, Р. И. Кравченко, 1980, Н. Е. Повстяной, Г. П. Козинец, 1984. б ХМЧН ОПКИ Хмчн опки спричинюються хмчно активними речовинами кислотами срчана, хлористоводнева, азотна, оцтова тощо, основами, оксидами фосфору, а також бензином, керосином та деякими маслами у раз х тривалого контакту з шкрою.

Ц речовини можуть уражувати як шкру, так слизову оболонку травного каналу за умови попадання х у середину В бльшост випадкв хмчн опки спостергаються на промислових хмчних пдпримствах та в лабораторях повязан з порушенням робтниками технки безпеки пд час розливання, перенесення та транспортування хмчно активних речовин.

Хмчн опки в побут виникають рдко Вони бувають переважно внаслдок помилкового чи навмисного вживання хмчних речовин усередину. Хмчн опки шкри в побут спостергаються ще рдше, нж опки слизових оболонок трапляються у людей з пдвищеною чутливстю алергю до таких речовин.За глибиною ураження та площею хмчн опки дляться також, як термчн, на 4 ступен та на обмежен й поширен.

Опки стравоходу длять на З ступен, поверхневий, на всю товщу слизово оболонки та на всю товщу стнки.Найбльшою мрою уражуються длянки фзологчних звужень у стравоход Поверхнев опки II ступеня бувають переважно у раз контакту шкри та слизово оболонки з низькоконцентрованими кислотами та основами або довготривало д на шкру керосину чи бензину Поверхнев опки шкри спостергаються найчастше Серед опкв стравоходу переважають глибок Вони виникають унаслдок д концентрованих кислот , особливо, основ, а також фосфору.

При цьому кльксно переважають опки III ступеня. Серед промислових опкв домнують опки кислотами, дещо рдше основами чи фосфором. Хмчно активн речовини за характером д подляють на так, що зумовлюють зсдання, коагуляцю блкв через швидке виведення води з тканин кислоти, сол важких металв тощо, та на так, що розрджують основи.У малих концентрацях речовини, що сприяють коагуляц блкв унаслдок швидкого переходу клтинно води пд епдермс, зумовлюють набряк та появу пухирв на шкр II ступнь опку. У великих концентрацях вони зумовлюють сухий некроз шкри з утворенням струпа. Речовини, як розрджують, пошкоджують епдермс, розщеплюють блки утворюють з жирами тканин нерозчинн мила, спричинюючи колквацйний некроз.

Вони дють повльнше, нж кислоти, але проникають глибше, утворюючи вологий блий струп, вдшарування якого супроводжуться появою виразок Останн тим глибш, чим концентрованш основи.Продукти розщеплення блкв токсичн, легко всмоктуються призводять до нтоксикац органзму.

Дя кислот та основ рзно концентрац на слизову оболонку травного каналу зумовлю так сам за глибиною та характером опки й, як на шкр. У раз попадання малоконцентрованих кислот чи основ усередину опки слизово оболонки бувають поверхнев, але бльш за площею. навпаки, концентрованш речовини спричинюють значно глибш, але дещо менш за площею опки внаслдок рзкого спазму стравоходу, який обмежу надходження розчину в дистальному напрямку.Взагал хмчн опки бувають переважно обмеженими не бльше 10 площ. Клнчна картина.

Загальн клнчн прояви цих опкв значно менше виражен, нж опкв термчних. Завдяки переважно локальному х характеру шок токсемя при них бувають рдко. Температура тла у раз глибоких опкв кислотою також майже не пдвищуться через сухий характер некрозу вдсутнсть утворення та всмоктування токсичних продуктв некрозу.Лише при поверхневих опках з утворенням пухирв вона може короткочасно пдвищуватися. Глибок опки основами супроводжуються значною нтоксикацю через утворення токсичних продуктв розпаду блкв всмоктування х. Опки слизових оболонок травного каналу мають значно тяжчий перебг, нж опки шкри. Поверхнев опки шкри I II ступеня характеризуються запаленням шкри з гперемю, набряком та виникненням пухирв при II ступен.

Опкова поверхня ма чтк контури неправильну форму, часто з слдами розчину на поверхн.Глибок опки шкри кислотами, солями важких металв та фосфору супроводжуються утворенням сухого некрозу струпа рзного кольору залежно вд виду хмчного агента.

Азотна кислота утворю струп свтло-жовтого кольору, срчана блий на початку, а пзнше чорно-бурий внаслдок розкладу гемоглобну. Хлористоводнева кислота залиша на поверхн шкри бло-срий струп, основи бло-срий пухкий. Поверхня глибоких хмчних опкв безболсна.Вдшарування струпв не супроводжуться кровотечею, а як ептелй, так сполучна тканина, регенерують уповльнено. Дагностика хмчних опкв нескладна грунтуться на ретельно збраному анамнез та особливостях опку. При цьому, крм забарвлення струпв, ма значення у раз поверхневих опкв рвномрнсть ураження його колр, щльнсть пухирв тощо. За термчних опкв цього не бува, при них спостергаться комбнаця опкв рзного ступеня багато пухирв, як цлих, так розрваних.

Опки ротоглотки, стравоходу, рдко шлунка, передусм проявляються рзким загруднинним вздовж стравоходу болем, блюванням слизом з кровю при опках шлунка блюванням шлунковим вмстом, ознаками збудження, розладами функц серцево-судинно системи тахкардя, рдше зниження артерального тиску та шок, а пзнше лихоманкою.

Всмоктування хмчно речовини, а також продуктв блкового розпаду зумовлю нтоксикацю органзму, внаслдок яко долучаються порушення функц нервово системи, печнки, нирок то що. У хворих пригнчений стан. Характерн токсичний гепатит гперблрубнемя та жовтяниця, нефрозонефрит, анемя тощо. Глибок опки стравоходу, особливо зумовлен основами, можуть ускладнюватись некрозом та перфорацю стнки стравоходу розвитком тяжкого гнйного заднього медастинту.Ознаками останнього рзке пдвищення температури тла та озноб, наростання болю в середостнн, поглиблення серцево-судинних поява дихальних розладв.

Такий перебг вимага негайного дренування середостння та нтенсивно терап антиботиками як загальна, так локальна антиботикотерапя й ншими засобами.У бльшост випадкв опки стравоходу не супроводжуються його перфорацю лкуються консервативно. На 2-гу З-тю добу почина вдшаровуватися некротична слизова оболонка стравоходу звичайно закнчуться до 5 6- доби при цьому можуть видлятися нод трубчаст злпки некротично слизово оболонки.

За цим наста перод гранулювання опково поверхн. Репаративний процес опкових поверхонь шкри слизових оболонок травного каналу глотки, стравоходу, шлунка характеризуться гперпродукцю фброзно тканини, що зумовлю утворення гпертрофчних деформвних рубцв з спотворенням уражених органв вивертання повк, звуження, стриктури отворв носа, рота, глотки, стравоходу та виходу з шлунка.Так деформац та стриктури вимагають складних пласта стриктури вимагають складних пластичних операцй.

Перша допомога при хмчних опках поляга в ретельному промиванн опково поверхн водою пд деяким тиском протягом 10 хв до повного змивання хмчно речовини зникнення запаху. Вода не тльки змива хмчну речовину, але й, охолоджуючи тканини та усуваючи екзотермчний ефект, запобга поширенню некрозу вглиб. Якщо встановлено вид речовини, що зумовила опк, промивання здйснюють вдповдним нейтралзуючим розчином.При опках ротоглотки, стравоходу та шлунка хворому псля знеболення промивають шлунок водою чи зотончним розчином натрю хлориду, а якщо вдома речовина, що спричинила травму, розчином, який нейтралзу дю у раз опку кислотою розчином натрю гдрокарбонату, основами 2 3 розчином лимонно чи оцтово кислоти.

Опки фосфором гасять зануренням органа у воду та видаленням шматочкв його в темнй кмнат. Псля промивання поверхню опку закривають повязкою, змоченою нейтралзуючою речовиною, а у раз опку фосфором 3 5 розчином мд сульфату.Призначають ндивдуалзован загальн лкувальн заходи аналгетики, протишоков, заспокйлив, дезнтоксикацйн препарати тощо. Якщо опки глибок, особливо з сухим некрозом, роблять ранню некротомю розрзування струпа, часткову некректомю та застосовують некролтичн препарати протеолтичн ферменти, 40 салцилову кислоту для прискорення вдпадання некротичних мас. Очищен вд змертвлих тканин поверхн пластичне закривають.

Обмежен длянки опку можуть бути вирзан в перш дн та закрит пластично клаптями шкри. В звязку з схильнстю рубцв, що утворюються псля хмчних опкв, до гпертроф, запалення, деформац ними органв важливе значення ма фзотерапя.

Хворим з опками стравоходу поряд з зазначеними вище мсцевими та загальними заходами проводять антиботичну терапю, налагоджують харчування через зонд назогастральний. У тяжких випадках, зокрема у раз перфорац стравоходу, а також у маленьких дтей через гастростому.Потерплим з явищем нирково недостатност роблять гемодалз тощо. Через 5 7 дб псля травми розпочинають бужування стравоходу для запобгання рубцевим стриктурам його. У хворих з гастростомою проводять так зване перманентне бужування, або бужування без кнця, яке може виконувати сам хворий.

Для цього буж привязують до кнця проведено через ротоглотку стравохд мцно нитки останню проводять у шлунок шляхом проковтуванням намистинки, привязано до нитки, а до шлункового кнця привязують буж. Наслдки лкування можна оцнити лише через 2 3 мс пзнше.У раз розвитку рубцового звуження стравоходу чи вихдного отвору шлунка проводять оперативн втручання пластика стравоходу кишкою чи шлунком, плоропластика чи навть антрумектомя шлунка.

Псля опку стравоходу чи шлунка у вддалений перод нердко розвиваться злояксна пухлина. Летальнсть псля опкв шкри невелика, псля опкв стравоходу, особливо у дтей, висока. Профлактика хмчних опкв у промисловост та лабораторях будуться на суворому дотриманн працвника технки безпеки.У побут вона забезпечуться передусм зберганням хмчно активних речовин у недоступних для дтей мсцях, чтким маркруванням та закриттям пляшок з такими речовинами, обережним поводженням з останнми тощо. в РАДАЦЙН ОПКИ Широке застосування в народному господарств, оборон енергетичн установки, в медичнй практиц та науково-дослднй робот радацйних джерел уможливило появу як променево хвороби, так радацйних опкв часто в комбнац з ншими травмами.

Альфа бета гамма- та рентгенвськ промен в терапевтичних дозах зумовлюють мсцев ушкодження опки. х ступнь залежить вд дози опромнення Б.С. Вхрв, В.М. Бурмстров, 1986 еритематозний дерматит, який розвиваться псля мсцевого опромнення дозою в 800 1200 рад. Гостре запалення виника через 2 3 тиж псля опромнення, супроводжуться болем, випаднням волосся пгментацю.

Загоються з повним вдновленням ептелю за 2 3 тиж II бульозний дерматит, який розпочинаться через тиждень псля опромнення дозою до 2000 рад. Некроз поширються на всю товщу шкри ептелй та дерму.Перебг ма повльний, загоння вдбуваться протягом 1, 5 2 мс з утворенням шрамв та епляцю пгментацю шкри. Часто супроводжуться загальною реакцю слабксть, лихоманка, головний бль, диспептичн явища III гангренозний дерматит, виника при доз, що перевищу 2000 рад. Мсцев порушення проявляються через клька годин.

Зявляються еритема та набряк шкри, як тривають 2 3 доби, а через тиждень наста некроз ус шкри пдлеглих тканин. Часто супроводжуться променевою хворобою. Ма дуже повльний перебг, на мсц опку утворюються хрончн виразки та нестабльн шрами.Спостергаться тенденця до малгнзац. Крм гострих променевих опкв, нод спостергаться хрончний опковий дерматит рук. Частше це бува у рентгенологв.

Пд час вибуху атомно бомби поряд з загальними та мсцевими радацйними ураженнями спостергаються так зван профльн опки вдкритих частин шкри обличчя, шия, руки свтловими, тепловими та ультрафолетовими променями.Ц опки можуть займати величезну питому вагу в склад комбнованих уражень до 80 . х клнка та лкування принципово нчим не вдрзняються вд таких при звичайних термчних опках. Лкування радацйних опкв II ступеня поляга в призначенн мсцевих консервативних заходв накладанн повязок з антисептичними речовинами псля обробки опково поверхн обмивання стерильними розчинами зотончним натрю хлориду чи 0, 25 0, 5 амаку, зрзування пухирв та висушування поверхн.

При глибоких опках застосовують оперативне лкування некротомя, некректомя, пластика дефектв псля очищення рани. Поряд з мсцевими заходами призначають загальнозмцнювальну терапю, дезнтоксикацйн, муностимулююч засоби, симптоматичне лкування, спрямован на лквдацю променево хвороби, а також можливих ускладнень.

VIII. СПИСОК ЛТЕРАТУРИ. 1. Черенько М. П Ваврик Ж. М. Загальна хрургя з анестезологю, основами реанматолог та догляду за хворими. К. Здоров я, 1999. 616 с. 2. Трубнков В. П. Вйськово польова хрургя. Практичн заняття. Навчальний посбник для мед. вузв, - Х. Основа 1995. 376 с. 3. Гостищев В. К. Общая хирургия Учебник. М. Медицина 1993 576 с. ил.