Базові компетентності

 

У сучасній педагогічній науці поняття «компетентність» трак­тується як готовність до виконання певної діяльності, спроможність використовувати набуті знання, уміння, навички в житті. У сукуп­ності всі результати мистецької освіти мають забезпечувати готовність особистості до самостійної художньої діяльності, тобто естетичну ком­петентність. Компетентність як прагнення і здатність до постійного зростання — це саме той аспект новизни, який сьогодні осмислюєть­ся на рівні теорії особистісно зорієнтованого виховання, але, на жаль, надто повільно опановується загальноосвітньою практикою з огляду на недостатню розробку відповідних педагогічних технологій. Іноді поняття «компетентність» розуміють дещо спрощено, як певну сукуп­ність знань і вмінь, що забезпечують готовність до відповідної діяль­ності. Проте, як відомо, «можу» щось здійснювати не завжди узго­джується з «хочу» і не гарантує, що «буду» де здійснювати.

У всіх програмах для початкової школи, зокрема й у програмі «Мистецтво», визначено знання, вміння, уявлення, якими має во­лодіти учень. Водночас та чи інша компетентність побудована на ком­плексі взаємопов'язаних процедур — комбінації цінностей, емоційних ставлень, знань, умінь, мотивів, відносин тощо, які відображають ін­тегровані результати навчання з предметів та особистісні якості й цін­ності. Тобто компетентність має особистісно-діяльнісний і міжпред- метний характер.

Компетентності розподіляються на базові (провідні, ключові, уні­версальні) і спеціальні (специфічні, предметно-професійні), хоча межі між ними досить умовні. Підкреслимо, що окрім суто предметних конкретних знань і способів дій у вузькоспеціальній діяльності будь-який тип компетентності обов'язково включає універсальні людські якості й здібності, які не залежать від сфери їх вияву. Такими є, нап­риклад, ініціативність, здатність організувати діяльність (власну або інших людей), уміння адаптуватись у нових нестандартних ситуаціях, готовність критично аналізувати та адекватно оцінювати результа­ти діяльності не лише як значущі для себе, а як такі, що матимуть наслідки для інших. Перелічені вище ознаки загальної компетент­ності ґрунтуються не просто на знаннях і вміннях у тій чи іншій га­лузі, а на ціннісних пріоритетах особистості та особливостях її мен­тального досвіду.

Ураховуючи загальні дидактичні підходи (О. Савченко, 0. Овчарук, А. Хуторськой та ін.) та специфіку навчального предмета «Мистец­тво», пропонуємо таку класифікацію компетентностей (класифікація умовна, адже, як уже зазначалося, вони формуються в комплексі):

1) особистісні:

а) загальнокультурні (світоглядні уявлення, ціннісні орієнтації),

б) спеціальні (мистецький тезаурус, ментальний естетичний досвід, художньо-творчі здібності, художньо-образне мислення);

2) соціальні:

а) комунікативні (здатність до спілкування, взаєморозуміння),

б) соціально-практичні (здатність до співпраці, роботи в команді);

3) функціональні:

а) предметні знання та вміння (музичні, образотворчі тощо).

б) міжпредметні — галузеві (художньо-естетичні) та міжгалузеві (художньо-гуманітарні);

в) метапредметні (загальнонавчальні):

— інформаційно-пізнавальні (здатність до пошуку та оперування інформацією);

— саморегуляції (вміння організувати та контролювати влас­ну діяльність, здатність до самореалізації і самовдоскона­лення).

Зрозуміло, що перелічені компетентності дитина набуває протя­гом усіх етапів навчання в школі, але в початковій ланці мистецької освіти закладаються основи всіх груп — особистісних, соціальних, загальнонавчальних і предметних компетентностей. Базові компетент­ності змінні в різних освітніх системах, їх структура рухлива і зале­жить від багатьох факторів — суспільних і особистісних.

2.5. Зміст і структура програми «Мистецтво»

 

Зміст і структура навчальної програми з мистецтва — ізоморфне відображення реальної художньої картини світу, дидактично адап­товане для навчальних і виховних завдань початкової школи. Струк­тура у філософському аспекті означає спосіб закономірного зв'язку між елементами системи, композицію з упорядкованих елементів, їх відношень. Якою є композиція курсу «Мистецтво» і на яких заса­дах вона ґрунтується?

Спільним для всіх видів мистецтва є естетичне відображення в ху­дожніх образах закономірностей людського буття, тобто духовно-сві­тоглядна спорідненість, що зумовлює єдину тематичну структуру про­грами «Мистецтво», логіку об'єднання навчального матеріалу в цілісні блоки. Ставлення особистості до себе, до інших людей, до світу, до куль­тури — провідні цінності, які стають базовими в моделюванні змісту програми з мистецтва. Суголосні ідеї знаходимо в Базовому компо­ненті дошкільної освіти, побудованому за сферами життєдіяльності. Тут продовжується започатковане в дошкільному віці опанування учнями специфіки художньо-образної мови кожного з видів мистец­тва, водночас поглиблюється розуміння того, що твір будь-якого виду професійного чи народного мистецтва в специфічній і неповторній ху­дожній формі передає дійсність, а різняться вони лише мовними за­собами вираження.

Отже, цілісність програми в межах початкової школи створюєть­ся на основі світоглядних координат. Під світоглядом маємо на увазі максимально узагальнений духовний феномен, архітектоніка якого складається з таких компонентів, як погляди, знання, уявлення, по­няття, оцінки, ідеали, позиції, принципи, переконання. Вони регулю­ють духовно-творчу активність особистості, детермінують її ставлення дожиття: світу природи, культури, суспільного буття, до людей і самого себе. У сучасних дослідженнях проблеми світогляду виокремлюються такі його різновиди: науковий, філософський, релігійний, міфологіч­ний, художній (О. Рудницька). Дійсно, на теоретичному рівні мож­на умовно визначити та дослідити згадані види світогляду. Проте на­справді вони існують як компоненти цілісності. Художня свідомість школяра формується не в «чистому вигляді». Вона постійно «опро­мінюється» іншими складовими світосприйняття і світорозуміння, збагачується різноманітними чинниками в процесі вивчення різних мистецьких дисциплін, гуманітарних предметів, знань з природничих і точних наук, під упливом родинного оточення та соціокультурного середовища, особливо засобів масової інформації, а також багатьох ін­ших так званих «неформальних>х факторів. Таким чином, світогляд школярів, який починає формуватися цілеспрямовано і систематич­но вже в молодших класах, разом із його художньо-естетичною під­системою є надзвичайно складним утворенням, поєднанням резуль­татів шкільної та неформальної освіти (родина, ЗМІ тощо).

У нашій авторській концепції поліцентричної художньої інте­грації виділено три групи інтеграторів — духовно-світоглядні, естетико-мистецтвознавчі, психолого-педагогічні. Вони об'єднані спільною наскрізною тематикою (теми навчальних років та окремих розділів). У програмі «Мистецтво» для початкової школи як суперпозиція висту­пає ідея відображення в мистецтві універсалій реального світу:

• 1 клас. Абетка мистецтв.

• 2 клас. Краса довкілля в мистецтві.

• 3 клас. Образ людини в мистецтві.

• 4 клас. Світ у мистецьких шедеврах.

Навколо визначених головних тем концентруються всі інші скла­дові навчально-виховного процесу: дидактичний матеріал для сприйнят­тя та інтерпретації (низка художніх образів, утілених у творах різних видів мистецтв), практична художньо-творча діяльність (з використан­ням системи завдань інтегрованого типу), словник термінів тощо.

Поліцентричний вид інтеграції передбачає виділення двох (мож­ливо, більше) домінантних змістових ліній, наприклад «Музика» та «Образотворче мистецтво», які органічно поєднуються в тематич­ний цикл на основі загальної духовно-світоглядної орієнтації і збага­чуються елементами інших змістових ліній — синтетичних мистецтв (хореографія, театр, кіно).

Ідея домінантності двох змістових ліній загальної початкової мистецької освіти — музичного та візуального (образотворчого) мистец­тва — має своє науково-методичне обґрунтування. Безперечно, ми на­магаємося зберегти в інтегрованому курсі основний зміст традицій­них предметів, що викладалися впродовж багатьох десятиліть і мають ґрунтовні методичні напрацювання, якими не варто зневажати, хоча б з огляду на реальні професійні можливості вчителів. Проте важливішою підставою є особливий статус саме цих видів мистецтва в загальному видовому та міжвидовому колі художніх явищ сьогодення. Тобто му­зичне та образотворче мистецтва існують у художній культурі як ві­докремлено, так і в складі більшості синтетичних мистецтв (у різних співвідношеннях з іншими складовими). Тому змістові лінії «хорео­графічне, театральне та екранні мистецтва» трактуються як додат­кові до домінантних у змісті курсу «Мистецтво».

Загальна дидактична структура курсу «Мистецтво»

• Домінантні-змістові лінії — музичне мистецтво та візуальне

мистецтво. '

• Додаткові змістові лінії — синтетичні мистецтва (хореографія,

театр, кіно).

Орієнтовна тематична структура курсу «Мистецтво» (1—4 кл.)

• 1 клас. Абетка мистецтв

I тема. Краса навколо нас

II тема. Мистецтво — чарівне вікно у світ

III тема. Загадки художніх мов

IV тема. Як митці створюють красу

• 2 клас. Краса довкілля в мистецтві

I тема. Пори року і народні свята,

II тема. Мистецтво і рукотворний світ

III тема. Бринить природи мова кольорова

IV тема. Образи рідної землі

• 3 клас. Образ людини в мистецтві

I тема. Мистецькі мандри казкових персонажів

II тема. Комічні та фантастичні образи

III тема. Легендарні герої в мистецтві

IV тема. Краса людської духовності

• 4 клас. Світ у мистецьких шедеврах

I тема. Мій мальовничий, світанковий край

II тема. Ми діти твої, Україно!

III тема. Подорожі країнами і континентами

IV тема. Дзвони минулого, шляхи майбутнього

Конкретизація завдань і змісту кожної з тем програми «Мистецтво»

1 КЛАС. «АБЕТКА МИСТЕЦТВ»

Навчально-виховні цілі року: усвідомлення учнями різноманіт­них зв'язків мистецтва з життям, опанування основних елементів ху­дожньо-образних мов різних видів мистецтва.

1 тема. «Краса навколо нас»

Орієнтовний зміст та провідні завдання: уявлення про оточую­чий світ, наповнений красою та розмаїттям звуків, кольорів, ліній, рухів, жестів, з яких народжуються види мистецтва — музика, жи­вопис та ін. Початкове засвоєння основних елементів мови музично­го та образотворчого мистецтва.

II тема. «Мистецтво — чарівне вікно у світ»

Орієнтовний зміст та провідні завдання: формування уявлень про здатність мистецтва відбивати явища життя, про відбиття в мистецтві настроїв, характерів, почуттів, емоційних станів людей.

III тема. «Загадки художніх мов»

Орієнтовний зміст та провідні завдання: формування уявлень про елементи образної мови різних видів мистецтва, співдружність (син­тез) мистецтв. Створення художніх образів: інтонаційно-звукових, ві­зуальних, сценічних (синтетичних) різними мистецькими засобами. Знайомство із жанрами театрального мистецтва (опера, балет) та роль у них музики та образотворчого мистецтва.

IV тема. «Як митці створюють красу»

Орієнтовний зміст та провідні завдання: формування уявлень про створення і сприйняття мистецтв. Узагальнення знань про специфіку художньо-образної мови мистецтв.

2 КЛАС. «КРАСА ДОВКІЛЛЯ В МИСТЕЦТВІ»

Навчально-виховні цілі року: формування уявлень про пори року

(осінь, зиму, весну, літо) та відповідні українські народні свята, об­ряди, мистецькі традицї. Поглиблення знань про особливості мов мистецтв.

I тема. «Пори року і народні свята»

Орієнтовний зміст та провідні завдання: уявлення про народні тра­диції, проведення народних осінніх свят — «Свято врожаю» та ін.

II тема. «Мистецтво і рукотворний світ»

Орієнтовний зміст та провідні завдання: формування уявлень про зимові свята (свято Миколая, Новий рік, Різдво та ін.), про обрядові дійства, канонічні джерела, народні легенди, фольклорні образи. Різ­двяно-новорічна тематика в різних видах мистецтва.

III тема. «Бринить природи мова кольорова»

Орієнтовний зміст та провідні завдання: формування уявлень про народні традиції, пов'язані зі святами весняного циклу, відбиття теми весни у творах мистецтва.

IV тема. «Образи рідної землі»

Орієнтовний зміст та провідні завдання: узагальнення уявлень про українські народні обряди як синтез мистецтв.

З КЛАС. «ОБРАЗ ЛЮДИНИ В МИСТЕЦТВІ»

Навчально-виховні цілі року:

• усвідомлення учнями особливостей відображення внутрішнього світу людини, її почуттів, емоцій, переживань, прагнень, ідеалів засобами різних видів мистецтва;

• розкриття можливостей художньо-образного втілення тематизму, пов'язаної зі світом дитинства у взаємодії з навколишнім світом, зокрема тем, близьких дітям цього віку (фольклорні мотиви, сю­жети казок і мультфільмів, фантастика, пригоди, гумор);

• ознайомлення на елементарному рівні з такими естетичними поняття­ми: ліричне, комічне, фантастичне, героїчне, драматичне, епічне;

• узагальнення уявлень про людську духовність, моральні якості — патріотизм, доброту, дружбу, вірність, співчуття на емоційно-об­разному рівні;

• осмислення різноманітних взаємозв'язків мистецтв у процесі пе­редачі багатства соціальних відносин, зв'язків у системі «люди­на — мистецтво»;

• стимулювання художньо-творчих проявів учнів з метою втілен­ня індивідуального естетичного досвіду, розкриття власного внут­рішнього духовного світу в практичній діяльності.

I тема. «Мистецькі мандри казкових персонажів» Орієнтовний зміст та провідні завдання: формування уявлень про

художньо-образне зображення персонажів українських казок, казок різних народів світу, творів класиків дитячої літератури, героїв попу­лярних мультфільмів і кінофільмів. Порівняння образів-характерів у різних видах мистецтва, засобів їхнього художнього втілення.

II тема. «Легендарні герої в мистецтві»

Орієнтовний зміст та провідні завдання: формування уявлень про героїчні (трагічні, драматичні) образи в мистецтві на художньо­му матеріалі таких підтем, як «Міфічні герої», «Легендарні постаті в мистецтві», «Захисники Батьківщини».

III тема. «Комічні та фантастичні образи»

Орієнтовний зміст та провідні завдання: формування уявлень про відображення в мистецтві гумору та його різновидів (комічні, са­тиричні образи), світу фантастики й пригод, осмислення їх значення в житті людини.

IV тема. «Краса людської духовності»

Орієнтовний зміст та провідні завдання: формування уявлень про категорії «прекрасне», «піднесене», «духовне», «досконале» шляхом ознайомлення з особливостями художньо-образного відображення ду­ховного світу людини, її високих ідеалів і почуттів, культури взаємин на матеріалі таких підтем: «Дружба, вірність, братство — найкраще багатство», «День Матері», «Дорога до храму».

4 КЛАС. «СВІТ У МИСТЕЦЬКИХ ШЕДЕВРАХ» Навчально-виховні цілі року:

• збагачення знань учнів про мистецтво українського народу, на­родів, що проживають в Україні, а також інших народів світу;

• усвідомлення єдності змісту і форми в художніх творах, багатс­тва способів художнього вираження людських почуттів і ставлень до багатогранного світу культури;

• формування елементарних уявлень про існування історичних і гео­графічних координат у розвитку мистецтва;

• цілісне первинне узагальнення знань учнів щодо видової та жанро­вої специфіки мистецтв, особливостей їх художньо-образних мов;

• стимулювання емоційно-ціннісного і художньо-практичного ставлен­ня учнів до тем і образів, пов'язаних з вітчизняною культурою;

• забезпечення умов для художньо-творчої самореалізації, зокре­ма у сфері соціокультурної діяльності, пов'язаної з мистецьки­ми традиціями рідного краю;

• осмислення різноманітних взаємозв'язків мистецтв у системі «лю­дина—культура— світ». '

I тема. «Мій мальовничий світанковий край»

Орієнтовний зміст та провідні завдання: опанування жанрового розмаїття мистецтв, що побутують у родинному та соціокультурному середовищі — у ріднім краї (селі, місті, області, географічному чи ет­нічному регіоні), на основі народних традицій, обрядів, звичаїв.

II тема. «Ми діти твої, Україно!»

Орієнтовний зміст та провідні завдання: ознайомлення з націо­нальними традиціями та професійним мистецтвом народів, що про­живають в Україні (поляки, росіяни, угорці, греки, євреї, вірмени, кримські татари та ін.).

III тема. «Подорожі країнами і континентами» Орієнтовний зміст та провідні завдання: формування уявлень

про національні особливості мистецтва різних народів світу з опорою на фольклорні джерела (пісні й танці, національні костюми, іграш­ки, зокрема ляльки тощо).

IV тема. «Дзвони минулого, шляхи Майбутнього» Орієнтовний зміст та провідні завдання: формування уявлень про

розвиток мистецтва в різні історичні часи, епохи, осмислення понять «старовинне мистецтво», «сучасне мистецтво».

Перелічені теми є основою, на якій учитель може самостійно розробляти поурочне календарне планування. Визначення рівнів де­талізації поурочних планів є прерогативою вчителів: досвідченому достатньо обмежитися стислим планом уроку, молодому — підготу­вати розгорнутий план-проспект. Деякі вчителі надають перевагу докладним конспектам, які щороку корегуються і відшліфовуються із зростанням професійної майстерності. Основна вимога календар­ного плану — наступність між уроками, їхня послідовність і логіч­ність. Змінювати підтеми щотижня не завжди доцільно, адже такий тематичний калейдоскоп діти гірше сприймають, тому інколи варто об'єднувати 2—3 уроки в єдиний тематичний цикл.