Технології оцінювання результатів мистецької освіти - раздел Философия, М. MACOJI Теоретико-методичні засади інтегрованого навчання мистецтва
Для Оцінювання Досягнень Учнів У Мистецькій Галузі Характерна...
Для оцінювання досягнень учнів у мистецькій галузі характерна багатофункціональність, єдність діагностичної, коригуючої, стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної, прогностичної функцій. Це зумовлено багатокомпонентністю змісту мистецької освіти, спрямованої на цілісне формування художньо-естетичної культури учнів, а саме:
• формування емоційно-естетичного ставлення до дійсності, світоглядних орієнтацій, особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва;
· розвиток емоційно-почуттєвої сфери, асоціативно-образного мислення, художніх здібностей, універсальних якостей творчої особистості;
• збагачення знань та уявлень про мистецтво взагалі та специфіку художньо-образної мови кожного з його видів, здібностей до сприйняття, інтерпертації та оцінювання художніх творів;
• розширення естетичного досвіду, вмінь і навичок у сфері мистецької діяльності, стимулювання потреби в художньо-творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні. Об'єктами перевірки та оцінювання результатів загальної початкової мистецької освіти мають стати:
· здатність учнів сприймати, розуміти, аналізувати твори мистецтва та інтерпретувати їх художньо-образний зміст, висловлюючи власне емоційно-естетичне ставлення;
• вміння і навички практичної художньої діяльності (відтворення за зразком), досвід самостійної та творчої діяльності (застосування набутих знань і вмінь у змінених, зокрема проблемно-пошукових, ситуаціях);
• обізнаність у сфері мистецтв, тобто елементарні знання про мистецтво, його основні види і жанри, розуміння художньо-естетичних понять та усвідомлене користування відповідною термінологією, уявлення про творчість відомих вітчизняних і зарубіжних митців (мистецтвознавча пропедевтика);
• загальна естетична компетентність, художнє мислення учнів як інтегрований результат навчання, виховання й розвитку.
Під час контрольно-оцінювальної перевірки враховуються такі загальні вимоги:
1. Предмети художньо-естетичного циклу в загальноосвітній школі мають переважно виховне спрямування, якому підпорядковуються всі навчальні завдання, тому важливу роль відіграє стимулюючо-мотиваційна функція оцінювання: учитель має насамперед сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здатності емоційно-естетично реагувати на нього і знаходити особистісний смисл, стимулювати бажання й забезпечувати можливості художньо-творчої самореалізації, виховувати потребу в самоосвіті.
2. Система оцінювання навчальних досягнень в освітній галузі ґрунтується виключно на позитивному ставленні до кожного учня; оцінюється не рівень його недоліків і прорахунків, а рівень особистісних компетенцій — узагальненого результату в порівнянні з його попередніми досягненнями. До складу компетенцій у сфері мистецтва належать: ціннісно-інформаційна та комунікативна (уявлення та знання, ставлення та оцінки з їх аргументацією тощо); діяльнісно-креативна та компетенція самоосвіти (художньо-практичні вміння та навички, здатність застосовувати отримані знання, досвід практичної, зокрема художньо-творчої, діяльності).
3. У процесі оцінювання досягнень молодших школярів із домінуючих видів мистецтв — музичного та візуального — перевагу слід надавати перевірці практичних умінь та навичок, здатності не тільки відтворювати навчальний матеріал, а й застосовувати набуті художні знання та вміння під час самостійної діяльності. Разом із тим необхідно підкреслити, що, як відомо, значну роль у будь-якій мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, голосові дані, природне відчуття ритму, рухова пластичність, своєрідне візуальне «бачення» — відчуття кольору і пропорцій, симультанне образне сприйняття тощо), які, безперечно, позитивно впливають на результати навчальних досягнень учнів. Тому індивідуалізація оцінювання, зумовлена психологічними особливостями розвитку дітей, має надзвичайно важливе значення. Комплексна перевірка, яка інтегрує результати різних видів діяльності учнів — інформаційно-пізнавальної, практичної, творчої,— дає змогу вчителеві об'єктивно, але водночас і гуманно (не пригнічуючи особистість дитини)оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх здібностей, проте характеризується старанністю, активністю, сумлінним ставленням до навчання. Для перевірки та оцінювання учнів з високим рівнем здібностей та знань, особливо тих, хто додатково навчається мистецтву у спеціальних закладах (музичних та художніх школах, студіях тощо), можна використовувати завдання підвищеного рівня складності.
4. З огляду на те, що в інваріантній частині навчального плану початкової школи на освітню галузь виділено лише дві години на тиждень, у межах яких має забезпечуватися реалізація всіх змістових ліній предметно-інтегрованого навчання, а також ураховуючи особливості синтетичних видів мистецтв і особливу складність їх організаційно-дидактичного забезпечення (спеціальний зал для хореографії, сцена для театральної діяльності, затемненість приміщення для перегляду кінофільмів тощо), в опануванні хореографічного, театрального та кіномистецтва, передбачених Державним освітнім стандартом, оцінюються переважно результати сприйняття, розуміння, аналізу-інтерпретації, тобто інформативно-пізнавальної, а не практичної діяльності.
5. Характерні явища комплексу та синтезу мистецтв, що генетично виникли в синкретичному фольклорному середовищі, розвинулися у професійній художній культурі й набули надзвичайного поширення завдяки сучасним аудіовізуальним засобам інформації, стимулюють виникнення ознак психологічного феномену синестезії — міжсенсорних асоціацій, адже під час зовнішньої та внутрішньої взаємодії різні художньо-естетичні враження інтегруються на рівні сприйняття й мислення особистості. Структура змісту мистецької освіти, що адекватно віддзеркалює реальну художню модель світу в багатогранності зв'язків і часо-просторових координат, зумовлює необхідність формування та оцінювання своєрідної поліфонічності художньої свідомості учнів. Саме тому при перевірці досягнень учнів потрібно враховувати наявність не тільки окремих, а й узагальнених показників — системність художньо-естетичних знань та уявлень, розуміння спільних і відмінних рис у відображенні навколишнього світу засобами образних мов різних видів мистецтва, усвідомлення взаємозв'язків між ними, вміння застосовувати (переносити) набуті знання й уміння під час практичної діяльності з різною мистецькО-видовою специфікою.
Все темы данного раздела:
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА
Вступ..................................................................... .. .4
Передумови і сутність інтеграції в шкільній мистецькій
освіті ....................................
ПЕРЕДУМОВИ І СУТНІСТЬ ІНТЕГРАЦІЇ В ШКІЛЬНІЙ МИСТЕЦЬКІЙ ОСВІТІ
Глобальні процеси сучасного цивілізаційного розвитку визначають необхідність становлення нової парадигми освіти. Одним із можливих проголошується тип інтегративної освіти. У широкому філософсько-
Філософські (загальнонаукові) передумови
Ядром філософських засад інтеграції є діалектика — метод пізнання світу на основі найзагальніших законів розвитку, який, за виразом О. Лосева, здатний «вхопити» живу дійсність у цілому.
Ці
Мистецько-культурологічні передумови
За своєю природою культура є певною цілісністю, в якій компоненти існують у внутрішніх взаємозалежностях, що відбивається в понятті «культурний паттерн». Інтеграція в культурі виявляє процесуальн
Психологічні передумови.
Об'єднуючі процеси в освіті визначаються насамперед інтегральною сутністю самої людини,, її психіки, свідомості, ментальності (В. Ананьев, I. Бex, JL Виготський, О. Леонтьев, В. Мерлін, С. Рубіншт
Дидактичні передумови
Інтенсивний розвиток наук призводить до їх надмірної диференціації, дроблення. Негативним наслідком цієї тенденції є задана спеціалізована підготовка фахівців у різних галузях. Відомий німецький
Художньо-педагогічні передумови
На інтегративному підході до художнього виховання дітей засновані відомі зарубіжні педагогічні системи Е. Жак-Далькроза, К. Орфа, Р. Штайнера; практичні експерименти в цій галузі здійснювали Б. Я
Предметно-інтегративний підхід до мистецької освіти
З метою висвітлення авторської позиції щодо системи початкової мистецької освіти коротко розглянемо її базові категорії.
Загальна мистецька освіта — це підсистема шкільної
Функції і принципи загальної мистецької освіти
У сучасних наукових дослідженнях співіснують різні інтерпретації питання ієрархії функцій мистецтва, їх загальної кількості та пріоритетності щодо освітнього процесу. Узагальнюючи
Meта і завдання
Гуманізація освіти зумовлює необхідність перегляду підходів до трактування цілей освіти — її «пускового стимулу». Традиційно мета мистецької освіти та естетичного виховання визнача
Базові компетентності
У сучасній педагогічній науці поняття «компетентність» трактується як готовність до виконання певної діяльності, спроможність використовувати набуті знання, уміння, навички в житті
Мистецький тезаурус як фактор інтеграції
Через всю програму «Мистецтво» для 1—4-х класів проходить ідея засвоєння учнями специфіки різних художніх мов. З цією метою на уроках постійно використовується різнобарвна палітра с
ЗАГАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА В КОНТЕКСТІ ХУДОЖНЬОЇ ДИДАКТИКИ
Процес підготовки вчителя до уроку є вирішальним для вироблення оптимального здійснення навчально-виховного процесу. У підготовці вчителя до уроку виокремлюють два етапи — попередній і безпосере
Технологія проективного моделювання уроків
Проект (від латин, projectus — кинутий уперед) — план, попередній задум, який має бути доведений до практичної реалізації. Він може бути у вигляді пакету матеріалів або моделі.
Типи, жанри і структура уроків
У дидактиці існують різноманітні класифікації уроків (Ю. Бабанський, Г. Кирилова, І. Лернер, М. Махмутов, В. Онищук, О. Савченко та ін.), проте єдиної та універсальної класифікацій
Художньо-педагогічна драматургія
Як конкретно інтегрувати змістовні компоненти курсу «Мистецтво» , планувати етапи навчально-виховного процесу, поєднувати різні види художньої діяльності учнів, вибудовувати загал
Єдність видів діяльності учнів на уроках мистецтва
Урок — основна форма організації навчання мистецтва в школі. Його якісна своєрідність залежить від цілей, характеру спілкування і взаємодії педагога з учнями, методів навчання і вих
Інтегрування синтетичних мистецтв у домінантні
Елементи хореографії (пластичне інтонування) та театру (найчастіше — інсценізації пісень) є поширеними методами й прийомами вчителів на уроках музики в початковій школі. Безумовно
Сутність педагогічної технології
Одним із шляхів реформування сучасної середньої освіти загалом і мистецької освіти зокрема є використання нових педагогічних технологій, спрямованих не тільки на засвоєння учнями з
Інтегративні художньо-педагогічні технології
Інтегрування в сучасній освіті трактується не лише як дієвий засіб структурування змісту і систематизації навчального матеріалу в органічних зв'язках, а і як інноваційна педагогічн
Інтегративні художньо-педагогічні технології
Інтегрування в сучасній освіті трактується не лише як дієвий засіб структурування змісту і систематизації навчального матеріалу в органічних зв'язках, а і як інноваційна педагогічн
А. Художньо-мовна інтеграція.
Приклад 1. Тема «Герої стародавніх міфів» розкриває музичні поняття «мажор» і «мінор», які зіставляються з поняттям «колорит» в образотворчому мистецтві (два контрастні пейзажі С
Б. Жанрова інтеграція.
Приклад 1. Тема «Портретна галерея» має на меті навчити учнів елементарних зіставлень персонажів жанру «портрет»:
• у живопису (П. Пікассо «Арлекін», А. Ватто «Жиль»),
Проблемно-евристичні художньо-педагогічні технології
Евристика як наука про відкриття нового, знаходження істин зародилась у Стародавній Греції, а прообраз евристичного навчання можна побачити в започаткованому Сократом методі запитан
Педагогічний малюнок
Для набуття учнями вмінь і навичок образотворення і формотворення методисти рекомендують використовувати педагогічний малюнок. Він виконується з конкретною методичною метою — продемонструвати ет
Дві принцеси з Королівства Барв
(Музичний супровід: три музичні фрагменти у виконанні фортепіано, віолончелі, оркестру.)
Акварель — найпоетичніша принцеса з Королівства Барв. Із аквареллю можна порівняти музику, яка зач
Казка принцеси музичного ладу
(Варіант з елементами театралізації: вирізані з кольорового паперу герої — принцеси Лад і Тоніка, принци Мажор і Мінор, Слуги — Дієз, Бемоль і Бекар; вони розміщуються на малюнку драбинки з кольо
День народження Жовтої фарби
У лісі, вічнозеленому і запашному, жила Жовта фарба. За характером вона була радісна, бадьора, весела, ніжна. З усіма іншими вона дружила. Одного ранку, коли наступив її день народження, Жовта фар
Інтерактивні художньо-педагогічні технології
Для загальної мистецької освіти застосовування інтерактивних технологій є мало дослідженим аспектом інноваційної діяльності вчителя.
Інтерактивний (від англ. interaction —
Реакція вчителя на коментарі учнів
Важливо правильно реагувати на відповіді дітей: підтримувати їх усі виключно позитивно. Головне правило ведення дискусії — взагалі не оцінювати відповіді дітей як «правильні» чи «неправильні» (уче
Добір творів для сприйняття
Ураховуючи властиві початківцю природні здатності сприйняття, твори мистецтва спеціально добираються і вибудовуються в послідовні ряди за принципом поступового ускладнення, розширення сфери інтер
Метод проектів
Інтерактивні художньо-педагогічні технології передбачають різні форми організації взаємодії учнів у навчальній діяльності: роботу в парах, трійках, малих і великих групах. Групова діяльність здійс
Ігрові художньо-педагогічні технології
Мистецтво і гра... Що в них є спільного? Адже не випадково акторське або музичне виконавство називають грою. Проблемою спорідненості, зближення мистецтва і гри філософи почали ціка
Іграшки, що звучать
У багатьох народів світу існують іграшки, що звучать. Такі музичні іграшки є прикладом поєднання засобів виразності різних видів мистецтва — скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, інструм
Сугестивні та терапевтичні художньо-педагогічні технології
Художник Поль Гоген вважав, що в живопису, як і в музиці, слід шукати не опис, а навіювання, що заворожує. Митець цими словами передав ідею, яка стала ключовою для розвитку сугестивних технологій
Естетотерапевтичні засоби
Нові гуманістичні критерії моніторингу якості шкільної освіти та реалізація її оздоровчої функції зумовлюють необхідність зосереджувати увагу вчителя на можливостях естетотерапії. Це малодосліджен
Види й технології оцінювання
Попереднє оцінювання має на меті діагностику рівнів художнього розвитку, з'ясування індивідуальних особливостей учнів.
Поточний контроль та оцінювання доцільно застосовувати
Початковий рівень навчальних досягнень
• 1 бал. Критерії оцінювання: учень розуміє лише деяку незначну частину тематичного матеріалу; користується дуже обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво (окр
Середній рівень навчальних досягнень
4 бали. Критерії оцінювання: учень розуміє та усвідомлює значну частину тематичного матеріалу (близько половини); демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі аналізу-інтерпретац
Високий рівень навчальних досягнень
10 балів. Критерії оцінювання: учень глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал; під час аналізу-інтерпретації художніх творів робить висновки, висловлює власне естетичне ставлення, користу
Уроки 1-2. Подорож до країни мистецтв
Музичне мистецтво
Зміст: Уявлення про світ, який ми бачимо та чуємо (виявлення і порівняння звуків та візуальних образів у навколишньому світі). Усвідомлення, що мелодія — душа муз
Тема II. Мистецтво — чарівне вікно у світ
Уроки 17-18. Яскраве коло
Музичне мистецтво
Зміст: Уявлення про красу світу в музичних і танцювальних образах. Ознайомлення із жанром танцю, порівняння з п
Тема III. Загадки художніх мов
Уроки 31-32. Зустріч із театром
Музичне мистецтво
Зміст: Уявлення про види театрального мистецтва (драматичний, музичний, ляльковий театр).
П: Те
Тема IV. Як митці створюють красу
Уроки 53-54. Народні майстри та митці-професіонали
Музичне мистецтво
Зміст: Бесіда: композитор — виконавець — слухач. Формування уявлень про народну музик
Тема І. Пори року і народні свята
Уроки 1-2. Осінні ритми
Музичне мистецтво
Зміст: Бесіда про прикмети осені. Уявлення про відображення осені в мистецтві. Сприйняття та інтерпретація творів
Тема II. Мистецтво і рукотворний світ
Уроки 17-18. Музичний натюрморт
Музичне мистецтво
Зміст: Знайомство з інструментами симфонічного оркестру; Аналіз (усна характеристика) тембрів звучання рі
Тема III. Бринить природи мова кольорова
Уроки 33-34. Карнавал тварин
Музичне мистецтво
Зміст: Ознайомлення з поняттям «інтонація». Визначення спільного в розмовній і музичній мові. Формування уяв
Тема IV. Образи рідної землі
Уроки 55-56. Українська рапсодія
Музичне мистецтво
Зміст: Виховна бесіда про рідну землю, Батьківщину. Виховання патріотизму, любові до рідної землі.
Тема І. Мистецькі мандри казкових персонажів
Уроки 1-2. Лясолька і Барвик у Країні Мистецтв
Музичне мистецтво
П: Камертон.
СММ: П. Чайковський, балет «Спляча красуня» (фрагмент).
ХТД
Тема II. Легендарні герої в мистецтві
Уроки 17-18. Герої стародавніх міфів
Музичне мистецтво
П: Лад (мажор, мінор), гама, ліра. (Дієз, бемоль, бекар)
СММ: X. В. Глюк «Мелодія», арія Ор
Тема ІІІ. Комічні та фантастичні образи
Уроки 33-34. Мрії збуваються
Музичне мистецтво
П: Колядки , щедрівки, вертеп (повторення). ТГ: Українська народна пісня-гра «Го-го-го, коза» (інсценізація)
Тема IV. Краса людської духовності
Уроки 55-56. Дружба і братство — найкраще багатство
Музичне мистецтво
СММ: В. Сокальський «Дівчина-сиротинка», С. Прокоф'єв «Джульєтта-дівчинка» (порівнянн
Тема І. Мій мальовничий світанковий край
Формування уявлень про різновиди декоративно-прикладного мистецтва та жанри українського музичного фольклору; про регіональні особливості українського народного мистецтва. Ознайомлення з соціокульт
Уроки 7-8
Музичне мистецтво
Зміст: Виявлення особливостей у мелодиці, ритмах, колоритах різних регіонів України.
П: Коломийка, гопак, козачок.
ХТД: Зеленее жито, зелене.
Уроки 15-16
Музичне мистецтво
Зміст: Узагальнення знань про різновиди українського музичного фольклору. На основі вивченого матеріалу створення власних музичних композицій.
ХТД: Пісні
Особливості дитячого голосу
Щоб розвивати і виховувати дитячі голоси, учителю необхідно знати співацькі можливості школярів. Так, у шестирічної дитини вони не дуже великі. Це обумовлено тим, що її співацький апарат ще не сфо
Методи розучування пісні на уроці
Головна вимога щодо співацького репертуару — висока художність, доступність для виконання учнями. Засвоєння співацького репертуару в класі має бути ретельно продуманим учителем.
Для розу
Вокально-хорові навички
Співоча постава. Розправлені, ледь відведені назад плечі, вільно опущені вниз або на коліна руки, без напруження голова.
Дихання. Загальновідомо, що співа
Вокально-хорові вправи
Значне місце в системі хорового навчання посідають вокально-хорові вправи. їх мета — формування співацьких навичок, розвиток дитячого голосу. Вокально-хорові вправи можна розділити на дві основн
Деякі прийоми диференційованого навчання співу
На уроках музичного мистецтва вчитель постійно вирішує два взаємопов'язані завдання: виховувати колектив класу як хор, висуваючи йому єдині художні та технічні вимоги, а також допомагає кожному у
Новости и инфо для студентов