рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Мистецький тезаурус як фактор інтеграції

Мистецький тезаурус як фактор інтеграції - раздел Философия, М. MACOJI Теоретико-методичні засади інтегрованого навчання мистецтва   Через Всю Програму «Мистецтво» Для 1—4-Х Класів Проходить Іде...

 

Через всю програму «Мистецтво» для 1—4-х класів проходить ідея засвоєння учнями специфіки різних художніх мов. З цією метою на уроках постійно використовується різнобарвна палітра специфічних мистецьких термінів: з музики, образотворчого мистецтва (живопи­су, графіки, скульптури), декоративно-прикладного мистецтва, хорео­графії, театру, кіно. Наголошуємо, що діти мають поступово, в про­цесі емоційно-образного сприйняття творів мистецтва та практичної діяльності опановувати нове поняття, а не запам'ятовувати абстракт­ні терміни, відірвані від звучання музики, аналізу картин, фільмів тощо. Недоречно вимагати від учнів заучувати формулювання не тільки тому, що це суперечить принципам педагогіки мистецтва, а й з огляду на вікові психологічні особливості молодших школярів, яким прита­манне домінування конкретно-образного, а не раціонального мислен­ня. Емоційне сприйняття-споглядання та творення художніх образів завжди було первинним на уроках мистецтва, а вторинним — опану­вання художньо-мовних засобів і відповідних понять. Отже, засвоєн­ня мистецтвознавчої термінології відбувається виключно на основі сенсорно-перцептивної та художньо-творчої діяльності учнів і завдя­ки художньо-педагогічним технологіям стимулювання емоційно-по­чуттєвої сфери, асоціативного мислення, уяви, фантазії учнів.

Водночас, як свідчить практика, за умов ознайомлення учнів із поняттями на елементарному рівні, тобто на рівні мистецтвознав­чої пропедевтики, та в єдності з практичним застосуванням отрима­них знань ефективність формування мистецького тезаурусу учнів по­мітно зростає, що у свою чергу збагачує їхній художньо-естетичний досвід, робить його осмисленим.

Тезаурус (від грец. — скарб) — це сукупність понять з певної галузі знань; це сховище досвіду людини (понять, образів; операцій, смисло­вих зв'язків); у вузькому розумінні — словник цих основних понять. У педагогіці тезаурус виконує роль інформаційної основи навчання: процес навчання можна трактувати як розширення «особистісного те­заурусу» учнів за рахунок «навчального тезаурусу».

Художній образ — основоположна категорія естетики й педагогіки мистецтва. Художній образ деякою мірою ієрархічно навіть вищий за по­няття, адже він органічно поєднує раціональне осмислення та інтуїтивне осяяння, не обмежуючи «креатосферу» особистості. Зрозуміло, що ос­новний «закон» художньої педагогіки — пріоритетність ціннісного есте­тичного ставлення над розумовим (логічним) осмисленням мистецтва — визначає необхідність урівноважувати «емоціо» та «раціо», знаходити між ними гнучкий баланс. Учні йдуть до школи з певним багажем емпі­ричного художньо-естетичного досвіду, навичками все сприймати через органи чуття (слухати різні звуки, розрізняти предмети за кольорами і формами, пробувати все на дотик, сприймати на нюх тощо). У про­цесі практичної діяльності емпіричні знання стають надбанням розу-' му. За умов пропорційного співвідношення емпіричного і теоретичного пізнання, емоційної та інтелектуальної активності учнів, знань і вмінь, репродукції і творчості початкова ланка мистецької освіти зможе ефек­тивно виконувати поставлені перед нею завдання.

Проте не можна спрощувати інтелектуально-розвиваючі можли­вості загальної художньої освіти. Дослідження психологів В. Давидо­ва, Д. Ельконіна, JI. Занкова та інших довели, що вже в молодшому шкільному віці діти здатні узагальнювати, оволодівати поняттями, якщо навчання проводити на високому рівні складності.

Саме тому в програмі« Мистецтво » для 1—4-х класів уперше в прак­тиці загальної мистецької освіти виокремлюється обов'язковий блок «Поняття». (У підручниках вони репрезентовані в рубриці «Словникова скриня ».) Уже в початковій школі поступово набувають розвитку інтелек­туальні вміння учнів: аналіз, порівняння, конкретизація, класифікація, систематизація, узагальнення тощо. Відповідно зростає, збільшується за обсягом та ускладнюється за змістом навчальний тезаурус— своєрід­ний компас-орієнтир школярів у безмежному морі художніх понять і тер­мінів, які тією чи іншою мірою звучать на шкільних уроках з мистецтва та поза ними. Художній образ і поняття взаємодоповнюють один одно­го: поняття мовби «просвітлюють логікою» образні уявлення, емоційні відчуття, інтуїтивні прозріння. Навіть без повного усвідомлення утво­рюються своєрідні коди-якості (М. Амосов) — алгоритми, за допомогою яких здійснюється сприйняття та аналіз мистецьких явищ, конструю­вання в мозку людини їх образів, ідеальних моделей.

Як відомо, поняття — одна з логічних форм мислення, найви­щий рівень людської думки, в якому відображається сутність предме­та чи явища, узагальнення визначальних властивостей і зв'язків між ними. Поняття можуть бути конкретними та абстрактними (найабстрактніші — категорії). Носії понять — терміни (слова або словосполу­чення), що фіксують найсуттєвіше в однорідних феноменах. Психоло­ги (JI. Виготський, П. Гальперін та ін.) підкреслювали, що специфічні для людини вищі психічні функції походять із форм мовленнєвого спіл­кування й опосередковані знаками мови. «Вербалізація» понять, уті­лених у словесні форми, допомагає їх кращому усвідомленню.

Мистецькі поняття можуть збігатися повністю чи частково, не збі­гатися взагалі, мати різний масштаб спільної області перетину. Рів­нозначні поняття часто фігурують під неоднаковими назвами в різних мистецьких предметах. Наприклад, поняття «музичнаформа» ближ­че за змістом до поняття «композиція», ніж до однойменного понят-, тя «форма» у пластичних мистецтвах. Спостерігаються і протилеж­ні феномени: одним словом позначаються різні смислові явища. Так, широковживане в мистецькій педагогіці універсальне поняття «дина­міка» має різний смисл: у музиці воно найчастіше передає гучність, силу звучання, а в образотворчому мистецтві – рух, протилежність статики. Разом із тим наведені поняття належать до надзвичайно ба­гатозначних (їх чимало в мистецтві), тому вони можуть змінюватися в залежності від масштабу і контексту їх використання.

Універсальні поняття естетики та мистецтвознавства — ритм, гар­монія, композиція, форма, динаміка, контраст, симетрія тощо є фун­даментом єдності й взаємодії мистецтв, фактором художньо-дидак­тичної інтеграції.

Так, до універсальних категорій належить гармонія (від грец.— стрункість, співмірність, співзвуччя) — щось протилежне хаосу. У му­зиці це один із головних елементів музичної мови, поєднання звуків у співзвуччя — акорди та взаємозв'язок цих співзвуч у русі. В образо­творчому мистецтві під гармонією розуміють поєднання різноманітних засобів виразності, які органічно доповнюють один одного, створюючи єдине ціле (наприклад кольорова і ритмічна гармонія в картині).

Можна також навести чимало прикладів понять, однакових за на­звами, але різних за значенням. Так, мотив у музиці — це найкоротший наспів, частина музичної теми, а в образотворчому мистецтві — це пер­винний елемент візерунка орнаменту. Під словом штрих у музичному мистецтві розуміють спосіб видобування звуків голосом чи на інстру­менті (стакато — уривчасте виконання, легато — зв'язне виконання тощо); в образотворчому мистецтві — це лінія, риска, що виконуєть­ся одним рухом руки, основний елемент техніки малюнка, важливий засіб виразності графіки'.

Для унаочнення подібних зіставлень доцільно застосовувати таб­лиці:

Контраст (від фр. contraste — протилежність) — один із важливих ви­разних засобів, притаманний усім видам мистецтва
Музичне мистецтво Візуальне мистецтво*
Засіб виразності, що виражається динамікою (голосно — тихо), тем­пом (швидко — повільно), характе­ром музики (весела — сумна) тощо Співставлення протилежних за ха­рактером зображень (велике — мале, світле — темне, горизонтальне — вертикальне), що посилює вплив кожного з них
Варіації (від латин, variatio — зміна)
Музичне мистецтво Хореографічне мистецтво
Частина варіаційної форми, видо­змінена тема Невеликий, але зазвичай технічно складний сольний танець головно­го героя балету, його хореографіч­ний портрет
Ансамбль (від фр. ensemble — разом)
Музичне мистецтво Візуальне мистецтво Синтетичні мистецтва
.Спільне виконання (дует, тріо, квартет), злагодженість вико­нання кількох осіб, що грають або співають разом Група творів мистец­тва, об'єднаних спіль­ним задумом, компо­зицією, наприклад архітектурно-скульптурний ансамбль пло­щі, парку Злагоджена гра акторів у театрі, кіно
       

Отже, коректне зіставлення понять, порівняння їх значень у різ­них видах мистецтва з обов'язковою опорою на конкретні художні приклади, особистісний естетичний досвід дають змогу учням зба­гатити емоційно-образне відчуття художніх творів й поглибити їхнє розумінням мистецьких явищ та зв'язків між ними. Молодші шко­лярі за своєю природою — дослідники («чомучки»). Якщо не ство­рювати сприятливих умов для реалізації цієї допитливості, не за­охочувати до дослідження проблемних ситуацій, що виникають під час застосування методу «паралельного навчання» мистецтв, пізна­вальні інтереси поступово згасають. Зрозуміло, що не всі діти (і не зразу) зможуть глибоко засвоїти весь навчальний тезаурус, передба­чений програмами початкової школи, але це не є самоціллю. Ці слова-орієнтири багатократно звучать у різних навчальних ситуаціях, поступово входять до пасивного або активного словникового запасу учнів, «занурюються» у свідомість і підсвідомість, стають надбанням особистісного тезаурусу учнів у межах психологічних можливостей молодшого шкільного віку та індивідуальних здатностей кожного (тип «мислителя» скоріше засвоїть шляхом осмислення, а «худож­ній» тип — інтуїтивно). Головне — зберегти єдність художнього об­разу, який сприймається емоційно, та поняття, що опановується розумом, і таким чином формувати в учнів художньо-асоціативне мислення, розвивати уміння переносу набутих знань, уявлень, умінь у споріднені та віддалені духовно-естетичні сфери. А це вже реаль­ний крок до творчості.

Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні.— К.: Дошкільне вихо­вання, 1999.— 69 с.

2. Безрукова В. Педагогическая интеграция: сущность, состав, механизмы реализации // Интеграционные процессы в педагогической теории и прак­тике / Отв. ред. В. Безрукова.— Свердловск: СИПИ, 1990.— С. 5—26.

3. Взаимодействие искусств: методология, теория, гуманитарное образова­ние, материалы. – Астрахань, 1997. – 240 с.

4. Данилюк А. Теория интеграции образования.— Ростов-на-Дону: РПУ, 2000.—440 с.

5. Гончаренко С., Козловська І. Теоретичні основи дидактичної інтеграції у професійній середній школі // Педагогіка і психологія. — 1997. — №J2. — С.9-18.

6. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти // Страте­гія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої політики.— К.: К. І.С, 2003.—С. 13—42.

7. Педагогика искусства и интеграция: Материалы международной конфе­ренции «Интеграция как методологический феномен художественного об­разования в изменяющейся России» /Ред.-сост. JI. Савенкова.— М.: НИИ ХВРАО, 2001.—440„с.

8. Фоменко В. Т. Построение процесса обучения на интегративной основе: содержание, технологии, организационные формы,— Ростов-на-Дону, 1996.-С. 12—24.

9. Хуторской А. Ключевые компетенции. Технология конструирования // Народное образование.—2003,—№ 5.—С. 55—61.

10. Юсов Б. Взаимосвязь культурогенных факторов в формировании совре­менного художественного мышления учителя образовательной области «Искусство» // Избранные труды по истории, теории и психологии худо­жественного образования и полихудожественного воспитания детей. — М.: Компания «Спутник+», 2004.—253 с.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

М. MACOJI Теоретико-методичні засади інтегрованого навчання мистецтва

М... Рекомендовано до використання в загальноосвітніх навчальних закладах за... Протокол від червня року...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Мистецький тезаурус як фактор інтеграції

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА
Вступ..................................................................... .. .4 Передумови і сутність інтеграції в шкільній мистецькій освіті ....................................

ПЕРЕДУМОВИ І СУТНІСТЬ ІНТЕГРАЦІЇ В ШКІЛЬНІЙ МИСТЕЦЬКІЙ ОСВІТІ
Глобальні процеси сучасного цивілізаційного розвитку визнача­ють необхідність становлення нової парадигми освіти. Одним із мож­ливих проголошується тип інтегративної освіти. У широкому філософсько-

Філософські (загальнонаукові) передумови
Ядром філософських засад інтеграції є діалектика — метод пізнання світу на основі найзагальніших законів розвитку, який, за виразом О. Лосева, здатний «вхопити» живу дійсність у цілому. Ці

Мистецько-культурологічні передумови
За своєю природою культура є певною цілісністю, в якій ком­поненти існують у внутрішніх взаємозалежностях, що відбивається в понятті «культурний паттерн». Інтеграція в культурі виявляє про­цесуальн

Психологічні передумови.
Об'єднуючі процеси в освіті визначаються насамперед інтеграль­ною сутністю самої людини,, її психіки, свідомості, ментальності (В. Ананьев, I. Бex, JL Виготський, О. Леонтьев, В. Мерлін, С. Рубіншт

Дидактичні передумови
Інтенсивний розвиток наук призводить до їх надмірної диферен­ціації, дроблення. Негативним наслідком цієї тенденції є задана спе­ціалізована підготовка фахівців у різних галузях. Відомий німецький

Художньо-педагогічні передумови
На інтегративному підході до художнього виховання дітей за­сновані відомі зарубіжні педагогічні системи Е. Жак-Далькроза, К. Орфа, Р. Штайнера; практичні експерименти в цій галузі здійсню­вали Б. Я

Предметно-інтегративний підхід до мистецької освіти
  З метою висвітлення авторської позиції щодо системи початкової мистецької освіти коротко розглянемо її базові категорії. Загальна мистецька освіта — це підсистема шкільної

Функції і принципи загальної мистецької освіти
  У сучасних наукових дослідженнях співіснують різні інтерпре­тації питання ієрархії функцій мистецтва, їх загальної кількості та пріоритетності щодо освітнього процесу. Узагальнюючи

Meта і завдання
  Гуманізація освіти зумовлює необхідність перегляду підходів до трактування цілей освіти — її «пускового стимулу». Традицій­но мета мистецької освіти та естетичного виховання визнача

Базові компетентності
  У сучасній педагогічній науці поняття «компетентність» трак­тується як готовність до виконання певної діяльності, спроможність використовувати набуті знання, уміння, навички в житті

ЗАГАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА В КОНТЕКСТІ ХУДОЖНЬОЇ ДИДАКТИКИ
Процес підготовки вчителя до уроку є вирішальним для вироблен­ня оптимального здійснення навчально-виховного процесу. У підго­товці вчителя до уроку виокремлюють два етапи — попередній і без­посере

Технологія проективного моделювання уроків
  Проект (від латин, projectus — кинутий уперед) — план, попе­редній задум, який має бути доведений до практичної реалізації. Він може бути у вигляді пакету матеріалів або моделі.

Типи, жанри і структура уроків
  У дидактиці існують різноманітні класифікації уроків (Ю. Бабанський, Г. Кирилова, І. Лернер, М. Махмутов, В. Онищук, О. Сав­ченко та ін.), проте єдиної та універсальної класифікацій

Художньо-педагогічна драматургія
  Як конкретно інтегрувати змістовні компоненти курсу «Мистец­тво» , планувати етапи навчально-виховного процесу, поєднувати різ­ні види художньої діяльності учнів, вибудовувати загал

Єдність видів діяльності учнів на уроках мистецтва
  Урок — основна форма організації навчання мистецтва в школі. Його якісна своєрідність залежить від цілей, характеру спілкування і взаємодії педагога з учнями, методів навчання і вих

Інтегрування синтетичних мистецтв у домінантні
  Елементи хореографії (пластичне інтонування) та театру (найчасті­ше — інсценізації пісень) є поширеними методами й прийомами вчи­телів на уроках музики в початковій школі. Безумовно

Сутність педагогічної технології
  Одним із шляхів реформування сучасної середньої освіти загалом і мистецької освіти зокрема є використання нових педагогічних тех­нологій, спрямованих не тільки на засвоєння учнями з

Інтегративні художньо-педагогічні технології
  Інтегрування в сучасній освіті трактується не лише як дієвий засіб структурування змісту і систематизації навчального матеріалу в ор­ганічних зв'язках, а і як інноваційна педагогічн

Інтегративні художньо-педагогічні технології
  Інтегрування в сучасній освіті трактується не лише як дієвий засіб структурування змісту і систематизації навчального матеріалу в ор­ганічних зв'язках, а і як інноваційна педагогічн

А. Художньо-мовна інтеграція.
Приклад 1. Тема «Герої стародавніх міфів» розкриває музичні по­няття «мажор» і «мінор», які зіставляються з поняттям «колорит» в об­разотворчому мистецтві (два контрастні пейзажі С

Б. Жанрова інтеграція.
Приклад 1. Тема «Портретна галерея» має на меті навчити учнів елементарних зіставлень персонажів жанру «портрет»: • у живопису (П. Пікассо «Арлекін», А. Ватто «Жиль»),

Проблемно-евристичні художньо-педагогічні технології
  Евристика як наука про відкриття нового, знаходження істин зародилась у Стародавній Греції, а прообраз евристичного навчання можна побачити в започаткованому Сократом методі запитан

Педагогічний малюнок
Для набуття учнями вмінь і навичок образотворення і формотво­рення методисти рекомендують використовувати педагогічний ма­люнок. Він виконується з конкретною методичною метою — проде­монструвати ет

Дві принцеси з Королівства Барв
(Музичний супровід: три музичні фрагменти у виконанні фор­тепіано, віолончелі, оркестру.) Акварель — найпоетичніша принцеса з Королівства Барв. Із аквареллю можна порівняти музику, яка зач

Казка принцеси музичного ладу
(Варіант з елементами театралізації: вирізані з кольорового папе­ру герої — принцеси Лад і Тоніка, принци Мажор і Мінор, Слуги — Дієз, Бемоль і Бекар; вони розміщуються на малюнку драбинки з ко­льо

День народження Жовтої фарби
У лісі, вічнозеленому і запашному, жила Жовта фарба. За харак­тером вона була радісна, бадьора, весела, ніжна. З усіма іншими вона дружила. Одного ранку, коли наступив її день народження, Жовта фар

Інтерактивні художньо-педагогічні технології
  Для загальної мистецької освіти застосовування інтерактивних технологій є мало дослідженим аспектом інноваційної діяльності вчителя. Інтерактивний (від англ. interaction —

Реакція вчителя на коментарі учнів
Важливо правильно реагувати на відповіді дітей: підтримувати їх усі виключно позитивно. Головне правило ведення дискусії — вза­галі не оцінювати відповіді дітей як «правильні» чи «неправильні» (уче

Добір творів для сприйняття
Ураховуючи властиві початківцю природні здатності сприйнят­тя, твори мистецтва спеціально добираються і вибудовуються в по­слідовні ряди за принципом поступового ускладнення, розширення сфери інтер

Метод проектів
Інтерактивні художньо-педагогічні технології передбачають різні форми організації взаємодії учнів у навчальній діяльності: роботу в па­рах, трійках, малих і великих групах. Групова діяльність здійс

Ігрові художньо-педагогічні технології
  Мистецтво і гра... Що в них є спільного? Адже не випадково акторське або музичне виконавство називають грою. Проблемою спорід­неності, зближення мистецтва і гри філософи почали ціка

Іграшки, що звучать
У багатьох народів світу існують іграшки, що звучать. Такі му­зичні іграшки є прикладом поєднання засобів виразності різних видів мистецтва — скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, інс­трум

Сугестивні та терапевтичні художньо-педагогічні технології
Художник Поль Гоген вважав, що в живопису, як і в музиці, слід шукати не опис, а навіювання, що заворожує. Митець цими словами передав ідею, яка стала ключовою для розвитку сугестив­них технологій

Естетотерапевтичні засоби
Нові гуманістичні критерії моніторингу якості шкільної освіти та реалізація її оздоровчої функції зумовлюють необхідність зосере­джувати увагу вчителя на можливостях естетотерапії. Це малодосліджен

Технології оцінювання результатів мистецької освіти
  Для оцінювання досягнень учнів у мистецькій галузі характерна багатофункціональність, єдність діагностичної, коригуючої, стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної,

Види й технології оцінювання
Попереднє оцінювання має на меті діагностику рівнів художньо­го розвитку, з'ясування індивідуальних особливостей учнів. Поточний контроль та оцінювання доцільно застосовувати

Початковий рівень навчальних досягнень
• 1 бал. Критерії оцінювання: учень розуміє лише деяку незнач­ну частину тематичного матеріалу; користується дуже обмеже­ним понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво (окр

Середній рівень навчальних досягнень
4 бали. Критерії оцінювання: учень розуміє та усвідомлює значну частину тематичного матеріалу (близько половини); демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі аналізу-інтерпретац

Високий рівень навчальних досягнень
10 балів. Критерії оцінювання: учень глибоко розуміє та усвідом­лює тематичний матеріал; під час аналізу-інтерпретації художніх творів робить висновки, висловлює власне естетичне ставлення, користу

Уроки 1-2. Подорож до країни мистецтв
Музичне мистецтво Зміст: Уявлення про світ, який ми бачимо та чуємо (виявлення і порів­няння звуків та візуальних образів у навколишньому світі). Усвідомлення, що мелодія — душа муз

Тема II. Мистецтво — чарівне вікно у світ
Уроки 17-18. Яскраве коло Музичне мистецтво Зміст: Уявлення про красу світу в музичних і танцювальних образах. Ознайомлення із жанром танцю, порівняння з п

Тема III. Загадки художніх мов
Уроки 31-32. Зустріч із театром Музичне мистецтво Зміст: Уявлення про види театрального мистецтва (драматичний, му­зичний, ляльковий театр). П: Те

Тема IV. Як митці створюють красу
Уроки 53-54. Народні майстри та митці-професіонали Музичне мистецтво Зміст: Бесіда: композитор — виконавець — слухач. Формування уяв­лень про народну музик

Тема І. Пори року і народні свята
Уроки 1-2. Осінні ритми Музичне мистецтво Зміст: Бесіда про прикмети осені. Уявлення про відображення осені в мистецтві. Сприйняття та інтерпретація творів

Тема II. Мистецтво і рукотворний світ
Уроки 17-18. Музичний натюрморт Музичне мистецтво Зміст: Знайомство з інструментами симфонічного оркестру; Аналіз (усна характеристика) тембрів звучання рі

Тема III. Бринить природи мова кольорова
Уроки 33-34. Карнавал тварин Музичне мистецтво Зміст: Ознайомлення з поняттям «інтонація». Визначення спільного в розмовній і музичній мові. Формування уяв

Тема IV. Образи рідної землі
Уроки 55-56. Українська рапсодія Музичне мистецтво Зміст: Виховна бесіда про рідну землю, Батьківщину. Виховання патріотизму, любові до рідної землі.

Тема І. Мистецькі мандри казкових персонажів
Уроки 1-2. Лясолька і Барвик у Країні Мистецтв Музичне мистецтво П: Камертон. СММ: П. Чайковський, балет «Спляча красуня» (фрагмент). ХТД

Тема II. Легендарні герої в мистецтві
Уроки 17-18. Герої стародавніх міфів Музичне мистецтво П: Лад (мажор, мінор), гама, ліра. (Дієз, бемоль, бекар) СММ: X. В. Глюк «Мелодія», арія Ор

Тема ІІІ. Комічні та фантастичні образи
Уроки 33-34. Мрії збуваються Музичне мистецтво П: Колядки , щедрівки, вертеп (повторення). ТГ: Українська народна пісня-гра «Го-го-го, коза» (інсценізація)

Тема IV. Краса людської духовності
Уроки 55-56. Дружба і братство — найкраще багатство Музичне мистецтво СММ: В. Сокальський «Дівчина-сиротинка», С. Прокоф'єв «Джульєтта-дівчинка» (порівнянн

Тема І. Мій мальовничий світанковий край
Формування уявлень про різновиди декоративно-прикладного мистецтва та жанри українського музичного фольклору; про регіональні особливості українського народного мистецтва. Ознайомлення з соціокульт

Уроки 7-8
Музичне мистецтво Зміст: Виявлення особливостей у мелодиці, ритмах, колоритах різ­них регіонів України. П: Коломийка, гопак, козачок. ХТД: Зеленее жито, зелене.

Уроки 15-16
Музичне мистецтво Зміст: Узагальнення знань про різновиди українського музичного фольклору. На основі вивченого матеріалу створення власних музичних композицій. ХТД: Пісні

Особливості дитячого голосу
Щоб розвивати і виховувати дитячі голоси, учителю необхідно зна­ти співацькі можливості школярів. Так, у шестирічної дитини вони не дуже великі. Це обумовлено тим, що її співацький апарат ще не сфо

Методи розучування пісні на уроці
Головна вимога щодо співацького репертуару — висока худож­ність, доступність для виконання учнями. Засвоєння співацького ре­пертуару в класі має бути ретельно продуманим учителем. Для розу

Вокально-хорові навички
Співоча постава. Розправлені, ледь відведені назад плечі, вільно опущені вниз або на коліна руки, без напруження голова. Дихання. Загальновідомо, що співа

Вокально-хорові вправи
Значне місце в системі хорового навчання посідають вокально-хо­рові вправи. їх мета — формування співацьких навичок, розвиток ди­тячого голосу. Вокально-хорові вправи можна розділити на дві основ­н

Деякі прийоми диференційованого навчання співу
На уроках музичного мистецтва вчитель постійно вирішує два взаємопов'язані завдання: виховувати колектив класу як хор, висува­ючи йому єдині художні та технічні вимоги, а також допомагає кож­ному у

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги