рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Сутність педагогічної технології

Сутність педагогічної технології - раздел Философия, М. MACOJI Теоретико-методичні засади інтегрованого навчання мистецтва   Одним Із Шляхів Реформування Сучасної Середньої Освіти Загало...

 

Одним із шляхів реформування сучасної середньої освіти загалом і мистецької освіти зокрема є використання нових педагогічних тех­нологій, спрямованих не тільки на засвоєння учнями знань і вмінь, характерне для традиційного навчання, а щонайперше — на всебіч­ний особистісний розвиток учнів. Тенденція розвитку сучасної школи передбачає переведення процесу навчання на технологічний рівень, реалізацію індивідуальних траєкторій розвитку школярів (А. Хуторськой).

У педагогічну практику універсальний грецький термін «тех­нологія» (означає «знання про майстерність») увійшов разом із виникненням необхідності наукового обґрунтування закономірностей пошуку оптимальної сукупності методів і засобів організації навчально-виховного процесу, цілеспрямованого впливу на особистість учня, що характеризують майстерність педагога, подібну до мистець­кої діяльності (від «технос» — мистецтво, майстерність, «логос» — учення, наука).

Освітні технології складають сьогодні цілу галузь педагогічної науки, осмислюється технологічний підхід в освіті, підлягають опису та аналізу найпоширеніші вітчизняні та зарубіжні технології, обґрун­товуються авторські технології, досліджується весь арсенал техноло­гій учителя.

Категорію технології сучасні представники педагогічної науки розглядають у дидактичному (В. Безпалько, С. Гончаренко, С. Подмазін, О. Савченко), виховному (І. Бех, В. Рибалка, Н. Шуркова), цілісному педагогічному (І. Дмитрик, М. Кларін, А. Нісімчук, О. Пехота, Г. Селевко) аспектах.

Зазначаючи, що в 70-х роках XX століття під впливом ідей системного підходу до організації навчального процесу та визначення умов його оптимізації поступово відбувся перехід до розуміння педагогіч­ної технології як засобу повного управління розв'язуванням дидактич­них проблем, О. Савченко дає таке визначення поняттю «технологіч­ний підхід»: система дій учителя й учнів, спрямованих на досягнення чітко визначеної мети шляхом послідовного та неухильного виконан­ня певних навчальних дій в умовах оперативного зворотного зв'язку [7, с. 144, 247].

Педагогічну технологію В. Безпалько розуміє як реалізацію про­екту діяльності учня, опосередкованого особистістю конкретного вчи­теля, Його технікою; дефініція цього вченого вирізняється простотою і лаконічністю: «технологія — це змістова техніка реалізації навчаль­ного процесу».

«Технологія навчання,— як зазначає С. Гончаренко (за визначен­ням ЮНЕСКО),— це в загальному розумінні системний метод створен­ня, застосування й визначення всього процесу навчання і засвоєння знань з урахуванням людських і технічних ресурсів та їх взаємодії, який ставить своїм завданням оптимізацію освіти» [2, с. 331].

Технологія навчання, як уточнює зміст дидактичної технології О! Пєхота, «відображає шлях освоєння конкретного навчального ма­теріалу в межах визначеного предмета, теми, питання й У межах цієї технології. Вона близька до окремої методики» [3, с. 23].

Оволодіння педагогічною технологією, на думку Г. Селевка, по­лягає в інтеграції всіх елементів системи в короткому (або тривало­му) акті педагогічного впливу, який складається з трьох функцій: ініціювання активності суб'єкта, озброєння його способами діяльності, стимулювання індивідуального вибору [8, с. 49]. Він подає розгорну­ту структуру дидактичної технології:

а) концептуальна основа;

б) змістова частина навчання:

— мета навчання — загальна і конкретна;

— зміст навчального матеріалу;

в) процесуальна частина — технологічний процес:

— організація навчального процесу;

— методи і форми навчальної діяльності школярів;

— методи і форми роботи вчителя:

— діяльність учителя з керування предметом засвоєння ма­теріалу;

— діагностика навчального процесу.

Більшість авторів не розділяють педагогічні технології на дидак­тичні та виховні. У «Педагогічному словнику» поняття «педагогіч­на технологія» розглядається М. Ярмаченком як «сукупність засобів і методів відтворення теоретично обґрунтованих процесів навчання і виховання, що дозволяють успішно реалізувати поставлені освітні цілі»; це поняття взаємодіє з дидактичним завданням, особливості якого визначають вибір педагогічної технології [4, с. 359].

Педагогічну технологію І. Дмитрик характеризує як систему педагогічних знань, що допомагає вчителю вирішувати стратегічні і тактичні завдання і реалізується на практиці через систему опти­мальних дій учителя й учнів в організованому педагогічному про­цесі [5, с. 19].

В. Пітюков уважає, що педагогічна технологія — це наука про май­стерність педагога, предметом якої є професійно значущі вміння педа­гога з організації ефективного впливу на особистість учня як суб'єкта освіти. На його думку, цілісний педагогічний вплив є центральним по­няттям педагогічної технології, він включає педагогічне спілкування, педагогічну оцінку та педагогічну вимогу (норму) [5, с. 60]. З позицій функціонально-операційного підходу автор виокремлює три функції педагогічного впливу: ініціювання активності, озброєння способами діяльності, стимулювання індивідуального вибору [5, с. 42].

Педагогічна технологія передбачає гнучке управління навчальною діяльністю учнів, а не жорстке авторитарне керування. Саме управ­ляти, а не керувати, адже керують людьми, а управляють цілісними і складними системами. Управління передбачає наявність у педаго­гічній системі двох узгоджених підсистем (учитель — учні), між яки­ми налагоджений не лише прямий, а й зворотний зв'язок — підстава для корекції прямого зв'язку. Зворотний зв'язок потрібний і педаго­гові, й учню, щоб знати про свої досягнення і з вірою у свої сили йти вперед.

Узагальнюючи діапазон підходів та дефініцій, можна визначити поняття «педагогічні технології» в таких основних положеннях:

• педагогічна технологія — це інтегративний спосіб організації навчально-виховного процесу, спрямований на оптимальне досяг­нення виховних і дидактичних цілей, системне планування та уп­равління вирішенням педагогічних проблем;

• технологія охоплює людські ресурси (вчителя й учнів як суб'єктів освіти), інтелектуальні ресурси (знання та ідеї), технічні ресурси (засоби і прийоми організації освітньої діяльності, зокрема аудіові­зуальні, мультимедійні);

• особливість педагогічної технології полягає в континуальності — нерозривності дій педагога та учнів, забезпеченні постійного зво­ротного зв'язку;

• педагогічна технологія — це науково і методично обґрунтований процес досягнення гарантованих, потенційно відтворюваних пе­дагогічних результатів.

Як свідчить аналіз наукових джерел, єдиного підходу до кла­сифікації педагогічних технологій немає, дослідники вибудовують і аргументують різні схеми і моделі. У літературі подаються з біль­шою чи меншою мірою повноти переліки інноваційних технологій, як, наприклад, у колективному дослідженні за редакцією О. Пєхоти: особистісно орієнтовані технології, вальдорфська педагогіка, тех­нологія саморозвитку особистості дитини М. Монтессорі, організації групової навчальної діяльності школярів, розвивального навчання, колективного творчого виховання (за І. Івановим), створення ситуа­ції успіху (за А. Бєлкіним), проектна, сугестивна, інформаційні тех­нології тощо.

У контексті реалізації інтегрованої концепції особистості та особистісно-орієнтованої освіти С. Подмазін обґрунтовує такі технології: 1) актуалізація процесу навчання; 2) гнучка диференціація навчан­ня в школі; 3) побудова освітнього середовища; 4) корекційно-виховна робота; 5) моніторинг освітніх систем [6, с. 166].

Резюмуючи, визначимо складові педагогічної технології як систем­ного інтегрованого способу організації навчально-виховного процесу:

• планування цілей і завдань, прогнозування результатів педаго­гічної взаємодії;

• реалізація цілей через систему засобів, інструментальних дій і опе­рацій у процесі організації педагогічної взаємодії;

• оцінювання й коректування результатів педагогічної взаємодії. Екстраполюючи загальнотеоретичні положення в галузь педагогі­ки мистецтва, розглянемо зазначені позиції, що стосуються техноло­гічної сторони навчання і виховання, роблячи акцент на процесуаль­ному аспекті. При цьому необхідно пам'ятати, що вибір і поєднання педагогічних технологій, методів і прийомів має відповідати меті мистецької освіти, цілям, завданням і драматургії уроку, змісту теми, рівням підготовленості учнів.

Література

1. Беспалько В. Слагаемые педагогической технологии.— М., 1989.

2. Гончаренко С. Український педагогічний словник.— К.,1997.

3. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / За ред. О. Пехо­ты,— К., 2002.

4. Педагогічний словник / Задед. М. Ярмаченка.— К., 2001.

5. Питюков В. Основы педагогической технологии: Учебно-методическое пособие.— 2-е изд.— М., 1999.

6. Подмазин С. Личностно-ориентированное образование: социально-философское исследование.— Запорожье, 2000.

7. Савченко О. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів пед. факультетів.— К., 1997.

8. Селевко Г. Современные образовательные технологии: Уч. пособие.— М., 1998.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

М. MACOJI Теоретико-методичні засади інтегрованого навчання мистецтва

М... Рекомендовано до використання в загальноосвітніх навчальних закладах за... Протокол від червня року...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Сутність педагогічної технології

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА
Вступ..................................................................... .. .4 Передумови і сутність інтеграції в шкільній мистецькій освіті ....................................

ПЕРЕДУМОВИ І СУТНІСТЬ ІНТЕГРАЦІЇ В ШКІЛЬНІЙ МИСТЕЦЬКІЙ ОСВІТІ
Глобальні процеси сучасного цивілізаційного розвитку визнача­ють необхідність становлення нової парадигми освіти. Одним із мож­ливих проголошується тип інтегративної освіти. У широкому філософсько-

Філософські (загальнонаукові) передумови
Ядром філософських засад інтеграції є діалектика — метод пізнання світу на основі найзагальніших законів розвитку, який, за виразом О. Лосева, здатний «вхопити» живу дійсність у цілому. Ці

Мистецько-культурологічні передумови
За своєю природою культура є певною цілісністю, в якій ком­поненти існують у внутрішніх взаємозалежностях, що відбивається в понятті «культурний паттерн». Інтеграція в культурі виявляє про­цесуальн

Психологічні передумови.
Об'єднуючі процеси в освіті визначаються насамперед інтеграль­ною сутністю самої людини,, її психіки, свідомості, ментальності (В. Ананьев, I. Бex, JL Виготський, О. Леонтьев, В. Мерлін, С. Рубіншт

Дидактичні передумови
Інтенсивний розвиток наук призводить до їх надмірної диферен­ціації, дроблення. Негативним наслідком цієї тенденції є задана спе­ціалізована підготовка фахівців у різних галузях. Відомий німецький

Художньо-педагогічні передумови
На інтегративному підході до художнього виховання дітей за­сновані відомі зарубіжні педагогічні системи Е. Жак-Далькроза, К. Орфа, Р. Штайнера; практичні експерименти в цій галузі здійсню­вали Б. Я

Предметно-інтегративний підхід до мистецької освіти
  З метою висвітлення авторської позиції щодо системи початкової мистецької освіти коротко розглянемо її базові категорії. Загальна мистецька освіта — це підсистема шкільної

Функції і принципи загальної мистецької освіти
  У сучасних наукових дослідженнях співіснують різні інтерпре­тації питання ієрархії функцій мистецтва, їх загальної кількості та пріоритетності щодо освітнього процесу. Узагальнюючи

Meта і завдання
  Гуманізація освіти зумовлює необхідність перегляду підходів до трактування цілей освіти — її «пускового стимулу». Традицій­но мета мистецької освіти та естетичного виховання визнача

Базові компетентності
  У сучасній педагогічній науці поняття «компетентність» трак­тується як готовність до виконання певної діяльності, спроможність використовувати набуті знання, уміння, навички в житті

Мистецький тезаурус як фактор інтеграції
  Через всю програму «Мистецтво» для 1—4-х класів проходить ідея засвоєння учнями специфіки різних художніх мов. З цією метою на уроках постійно використовується різнобарвна палітра с

ЗАГАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА В КОНТЕКСТІ ХУДОЖНЬОЇ ДИДАКТИКИ
Процес підготовки вчителя до уроку є вирішальним для вироблен­ня оптимального здійснення навчально-виховного процесу. У підго­товці вчителя до уроку виокремлюють два етапи — попередній і без­посере

Технологія проективного моделювання уроків
  Проект (від латин, projectus — кинутий уперед) — план, попе­редній задум, який має бути доведений до практичної реалізації. Він може бути у вигляді пакету матеріалів або моделі.

Типи, жанри і структура уроків
  У дидактиці існують різноманітні класифікації уроків (Ю. Бабанський, Г. Кирилова, І. Лернер, М. Махмутов, В. Онищук, О. Сав­ченко та ін.), проте єдиної та універсальної класифікацій

Художньо-педагогічна драматургія
  Як конкретно інтегрувати змістовні компоненти курсу «Мистец­тво» , планувати етапи навчально-виховного процесу, поєднувати різ­ні види художньої діяльності учнів, вибудовувати загал

Єдність видів діяльності учнів на уроках мистецтва
  Урок — основна форма організації навчання мистецтва в школі. Його якісна своєрідність залежить від цілей, характеру спілкування і взаємодії педагога з учнями, методів навчання і вих

Інтегрування синтетичних мистецтв у домінантні
  Елементи хореографії (пластичне інтонування) та театру (найчасті­ше — інсценізації пісень) є поширеними методами й прийомами вчи­телів на уроках музики в початковій школі. Безумовно

Інтегративні художньо-педагогічні технології
  Інтегрування в сучасній освіті трактується не лише як дієвий засіб структурування змісту і систематизації навчального матеріалу в ор­ганічних зв'язках, а і як інноваційна педагогічн

Інтегративні художньо-педагогічні технології
  Інтегрування в сучасній освіті трактується не лише як дієвий засіб структурування змісту і систематизації навчального матеріалу в ор­ганічних зв'язках, а і як інноваційна педагогічн

А. Художньо-мовна інтеграція.
Приклад 1. Тема «Герої стародавніх міфів» розкриває музичні по­няття «мажор» і «мінор», які зіставляються з поняттям «колорит» в об­разотворчому мистецтві (два контрастні пейзажі С

Б. Жанрова інтеграція.
Приклад 1. Тема «Портретна галерея» має на меті навчити учнів елементарних зіставлень персонажів жанру «портрет»: • у живопису (П. Пікассо «Арлекін», А. Ватто «Жиль»),

Проблемно-евристичні художньо-педагогічні технології
  Евристика як наука про відкриття нового, знаходження істин зародилась у Стародавній Греції, а прообраз евристичного навчання можна побачити в започаткованому Сократом методі запитан

Педагогічний малюнок
Для набуття учнями вмінь і навичок образотворення і формотво­рення методисти рекомендують використовувати педагогічний ма­люнок. Він виконується з конкретною методичною метою — проде­монструвати ет

Дві принцеси з Королівства Барв
(Музичний супровід: три музичні фрагменти у виконанні фор­тепіано, віолончелі, оркестру.) Акварель — найпоетичніша принцеса з Королівства Барв. Із аквареллю можна порівняти музику, яка зач

Казка принцеси музичного ладу
(Варіант з елементами театралізації: вирізані з кольорового папе­ру герої — принцеси Лад і Тоніка, принци Мажор і Мінор, Слуги — Дієз, Бемоль і Бекар; вони розміщуються на малюнку драбинки з ко­льо

День народження Жовтої фарби
У лісі, вічнозеленому і запашному, жила Жовта фарба. За харак­тером вона була радісна, бадьора, весела, ніжна. З усіма іншими вона дружила. Одного ранку, коли наступив її день народження, Жовта фар

Інтерактивні художньо-педагогічні технології
  Для загальної мистецької освіти застосовування інтерактивних технологій є мало дослідженим аспектом інноваційної діяльності вчителя. Інтерактивний (від англ. interaction —

Реакція вчителя на коментарі учнів
Важливо правильно реагувати на відповіді дітей: підтримувати їх усі виключно позитивно. Головне правило ведення дискусії — вза­галі не оцінювати відповіді дітей як «правильні» чи «неправильні» (уче

Добір творів для сприйняття
Ураховуючи властиві початківцю природні здатності сприйнят­тя, твори мистецтва спеціально добираються і вибудовуються в по­слідовні ряди за принципом поступового ускладнення, розширення сфери інтер

Метод проектів
Інтерактивні художньо-педагогічні технології передбачають різні форми організації взаємодії учнів у навчальній діяльності: роботу в па­рах, трійках, малих і великих групах. Групова діяльність здійс

Ігрові художньо-педагогічні технології
  Мистецтво і гра... Що в них є спільного? Адже не випадково акторське або музичне виконавство називають грою. Проблемою спорід­неності, зближення мистецтва і гри філософи почали ціка

Іграшки, що звучать
У багатьох народів світу існують іграшки, що звучать. Такі му­зичні іграшки є прикладом поєднання засобів виразності різних видів мистецтва — скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, інс­трум

Сугестивні та терапевтичні художньо-педагогічні технології
Художник Поль Гоген вважав, що в живопису, як і в музиці, слід шукати не опис, а навіювання, що заворожує. Митець цими словами передав ідею, яка стала ключовою для розвитку сугестив­них технологій

Естетотерапевтичні засоби
Нові гуманістичні критерії моніторингу якості шкільної освіти та реалізація її оздоровчої функції зумовлюють необхідність зосере­джувати увагу вчителя на можливостях естетотерапії. Це малодосліджен

Технології оцінювання результатів мистецької освіти
  Для оцінювання досягнень учнів у мистецькій галузі характерна багатофункціональність, єдність діагностичної, коригуючої, стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної,

Види й технології оцінювання
Попереднє оцінювання має на меті діагностику рівнів художньо­го розвитку, з'ясування індивідуальних особливостей учнів. Поточний контроль та оцінювання доцільно застосовувати

Початковий рівень навчальних досягнень
• 1 бал. Критерії оцінювання: учень розуміє лише деяку незнач­ну частину тематичного матеріалу; користується дуже обмеже­ним понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво (окр

Середній рівень навчальних досягнень
4 бали. Критерії оцінювання: учень розуміє та усвідомлює значну частину тематичного матеріалу (близько половини); демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі аналізу-інтерпретац

Високий рівень навчальних досягнень
10 балів. Критерії оцінювання: учень глибоко розуміє та усвідом­лює тематичний матеріал; під час аналізу-інтерпретації художніх творів робить висновки, висловлює власне естетичне ставлення, користу

Уроки 1-2. Подорож до країни мистецтв
Музичне мистецтво Зміст: Уявлення про світ, який ми бачимо та чуємо (виявлення і порів­няння звуків та візуальних образів у навколишньому світі). Усвідомлення, що мелодія — душа муз

Тема II. Мистецтво — чарівне вікно у світ
Уроки 17-18. Яскраве коло Музичне мистецтво Зміст: Уявлення про красу світу в музичних і танцювальних образах. Ознайомлення із жанром танцю, порівняння з п

Тема III. Загадки художніх мов
Уроки 31-32. Зустріч із театром Музичне мистецтво Зміст: Уявлення про види театрального мистецтва (драматичний, му­зичний, ляльковий театр). П: Те

Тема IV. Як митці створюють красу
Уроки 53-54. Народні майстри та митці-професіонали Музичне мистецтво Зміст: Бесіда: композитор — виконавець — слухач. Формування уяв­лень про народну музик

Тема І. Пори року і народні свята
Уроки 1-2. Осінні ритми Музичне мистецтво Зміст: Бесіда про прикмети осені. Уявлення про відображення осені в мистецтві. Сприйняття та інтерпретація творів

Тема II. Мистецтво і рукотворний світ
Уроки 17-18. Музичний натюрморт Музичне мистецтво Зміст: Знайомство з інструментами симфонічного оркестру; Аналіз (усна характеристика) тембрів звучання рі

Тема III. Бринить природи мова кольорова
Уроки 33-34. Карнавал тварин Музичне мистецтво Зміст: Ознайомлення з поняттям «інтонація». Визначення спільного в розмовній і музичній мові. Формування уяв

Тема IV. Образи рідної землі
Уроки 55-56. Українська рапсодія Музичне мистецтво Зміст: Виховна бесіда про рідну землю, Батьківщину. Виховання патріотизму, любові до рідної землі.

Тема І. Мистецькі мандри казкових персонажів
Уроки 1-2. Лясолька і Барвик у Країні Мистецтв Музичне мистецтво П: Камертон. СММ: П. Чайковський, балет «Спляча красуня» (фрагмент). ХТД

Тема II. Легендарні герої в мистецтві
Уроки 17-18. Герої стародавніх міфів Музичне мистецтво П: Лад (мажор, мінор), гама, ліра. (Дієз, бемоль, бекар) СММ: X. В. Глюк «Мелодія», арія Ор

Тема ІІІ. Комічні та фантастичні образи
Уроки 33-34. Мрії збуваються Музичне мистецтво П: Колядки , щедрівки, вертеп (повторення). ТГ: Українська народна пісня-гра «Го-го-го, коза» (інсценізація)

Тема IV. Краса людської духовності
Уроки 55-56. Дружба і братство — найкраще багатство Музичне мистецтво СММ: В. Сокальський «Дівчина-сиротинка», С. Прокоф'єв «Джульєтта-дівчинка» (порівнянн

Тема І. Мій мальовничий світанковий край
Формування уявлень про різновиди декоративно-прикладного мистецтва та жанри українського музичного фольклору; про регіональні особливості українського народного мистецтва. Ознайомлення з соціокульт

Уроки 7-8
Музичне мистецтво Зміст: Виявлення особливостей у мелодиці, ритмах, колоритах різ­них регіонів України. П: Коломийка, гопак, козачок. ХТД: Зеленее жито, зелене.

Уроки 15-16
Музичне мистецтво Зміст: Узагальнення знань про різновиди українського музичного фольклору. На основі вивченого матеріалу створення власних музичних композицій. ХТД: Пісні

Особливості дитячого голосу
Щоб розвивати і виховувати дитячі голоси, учителю необхідно зна­ти співацькі можливості школярів. Так, у шестирічної дитини вони не дуже великі. Це обумовлено тим, що її співацький апарат ще не сфо

Методи розучування пісні на уроці
Головна вимога щодо співацького репертуару — висока худож­ність, доступність для виконання учнями. Засвоєння співацького ре­пертуару в класі має бути ретельно продуманим учителем. Для розу

Вокально-хорові навички
Співоча постава. Розправлені, ледь відведені назад плечі, вільно опущені вниз або на коліна руки, без напруження голова. Дихання. Загальновідомо, що співа

Вокально-хорові вправи
Значне місце в системі хорового навчання посідають вокально-хо­рові вправи. їх мета — формування співацьких навичок, розвиток ди­тячого голосу. Вокально-хорові вправи можна розділити на дві основ­н

Деякі прийоми диференційованого навчання співу
На уроках музичного мистецтва вчитель постійно вирішує два взаємопов'язані завдання: виховувати колектив класу як хор, висува­ючи йому єдині художні та технічні вимоги, а також допомагає кож­ному у

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги