Взаємини співробітництва між колегами можливі, якщо вони будуть проявляти:лояльність,повагу, терпимість, повну довіру. - раздел Философия, ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ Коротко Розглянемо Ці Прояви:
1) Лояльність...
Коротко розглянемо ці прояви:
1) лояльність: члени військового колективу можуть сваритися й сперечатися один з одним, але для зовнішнього оточення вони становлять єдиний фронт. Можна критикувати один одного, але сумісно реагувати на зовнішню критику;
2) повага: члени військового колективу визнають перевагу колег, їх спеціальну обізнаність в деяких сферах і враховують це, незважаючи на особисті пристрасті;
3) терпимість: члени військового колективу миряться з недоліками один одного. Хтось із них може мати дратівливу звичку, але інші скоріше стерплять це, ніж стануть працювати з кимсь стороннім;
4) повна довіра: члени колективу знають, що отримають допомогу від будь-якого іншого, тому що самі завжди надають її іншим, коли це необхідно.
Взаємини співробітництва рівних за становищем військовослужбовців не можливі, якщо вони діють і поводяться так:
1) дозволяють неповажні відгуки про колегу або про його роботу;
2) переоцінюють своє навантаження й свої труднощі із вказівкою на меншу завантаженість колег;
3) відмовляються від доручень із прямою або непрямою рекомендацією доручити цю справу своєму колезі;
4) не виконують роботу зі сфери своїх функцій, що обертається додатковими дорученнями колезі;
5) підкреслюють недоліки в роботі колеги в умовах, коли він не може аргументовано відповісти на критику;
6) висловлюють сумніви у здатності колеги виконати роботу;
7) необґрунтовано (навіть приблизно) посилаються на інші роботи, що нібито демонструють ті ж результати, які одержав колега;
8) замовчують результати роботи колеги;
9) категорично судять про ресурси, наявні в колеги й необхідні йому для рішення завдання (наприклад, “Я вважаю, що йому цього досить”);
10) голослівно викладають рекомендацій про те, як варто було б будувати колезі свою роботу;
11) прагнуть позбутися завдання, що слід вирішити, передавши його вирішення колезі, якщо виявилася його безперспективність;
12) прагнуть позбутися безперспективних або “важких” підлеглих, передати їх (а з ними й усі труднощі) у підрозділ колеги;
13) підкреслюють досягнуті успіхи при вирішенні завдання, яким раніше безуспішно займався колега;
14) ставлять обговорення своїх пропозицій і пропозицій колег у нерівні умови;
15) роблять позначки на документах, що підкреслюють невдачі або недоліки колеги або які містять неповажну характеристику матеріалу, підготовленого колегою;
16) прагнуть позбутися технічної роботи, нав’язавши її колегам;
17) уїдливо сперечаються із колегами, особливо в присутності спільного начальника.
При реалізації цього виду взаємин співробітництва потрібно враховувати, що категоричні оцінки й висловлення про сферу діяльності колеги зазвичай викликають у нього антипатію.
Тверезо оцінюйте свої ресурси й ступінь своєї компетентності, про чужі ресурси говоріть імовірно й шанобливо.
Люди, що співробітничають, обмінюються не стільки словами й обіцянками, скільки справами. У нормальних службових взаєминах важливо не стільки те, що людина говорить, скільки те, що вона робить і чого не робить.
Відвертість, щирість, коректність, доброзичливість не на словах, а на ділі – найнеобхідніші умови взаємин співробітництва рівних за становищем військовослужбовців.
2.2.3.4. Взаємини співробітництва командира і його заступника
Взаємини співробітництва командира й заступника базуються на взаємному інформуванні й особливій довірі. Від рівня розвитку такого співробітництва суттєво залежить атмосфера в колективі й авторитет його керівників. Особливий характер цього виду взаємин і співробітництва вимагає обов’язкової особистої участі командира в доборі свого заступника.
Як правило, заступником повинен призначатися молодший і менш досвідчений, перспективний фахівець, що стоїть у резерві на заміщення посади командира. Такий добір дозволяє співробітничати цим двом військовим менеджерам найкраще.
Порушення цього правила може приводити до ненормального співробітництва командира й заступника. Слабкий командир може обґрунтовано побоюватися свого більш сильного й досвідченого заступника, оскільки буде втрачати свої позиції лідера. Щоб запобігти цьому, він може ускладнити роботу заступника, відсторонюючи його від вирішення принципових питань, перевантажуючи текучкою, привселюдно підкреслюючи його помилки й недоліки. Слабкий командир може прагнути оточити себе ще більш слабкими фахівцями, створюючи нестерпні умови для творчих співробітників.
Співробітництво командира й заступника при недостатній компетентності командира, як правило, приводить до розколу колективу, появи в ньому нездорових тенденцій групування, оцінки підлеглих не за діловими якостями, а з позиції того, “наша” чи “не наша” ця людина тощо.
Взаємини співробітництва із заступником установлюються й зберігаються, якщо командир:
1) тверезо підходить до вибору заступника;
2) коректний, не афішує офіційну підпорядкованість, а підкреслює зацікавленість у співробітництві з ним;
3) повністю знайомить заступника з усіма сферами своєї діяльності й використовуваними методами прийняття рішень;
4) повністю знайомить заступника зі своїми найближчими й майбутніми завданнями й планами;
5) інформує заступника про документи, що надійшли;
6) обговорює із заступником поточні й перспективні плани, розподіл ресурсів, питання оцінки й перестановки кадрів;
7) визначає функціональні обов’язки заступника;
8) по можливості рідше втручається у вирішення питань, що є сферою компетенції заступника;
9) уважно ставитися до пропозицій заступника;
10) публічно підкреслює свою повагу й довіру до заступника;
11) вивчає й знає його інтереси й здібності;
12) особливо й дійсно турбується про умови праці й побуту заступника;
13) після своєї відсутності, насамперед, необхідно вислухати доповідь заступника про стан справ у підрозділі;
Взаємини співробітництва із заступником не можливі, якщо командир:
1) відсторонює заступника від участі в процесі прийняття рішення з принципових питань, перевантажує його текучкою;
2) відсторонює заступника від вирішення кадрових питань;
3) тримається із заступником підкреслене офіційно;
4) скасовує розпорядження заступника.
Взаємини співробітництва з командиром установлюються й зберігаються, якщо заступник командира:
1) зміцнює й підтримує авторитет командира, підкреслює свою повагу до його досвіду й знань;
2) ініціативно допомагає командирові;
3) уміє взяти на себе відповідальність за нераціональні дії підлеглих;
4) організовує виконання розпоряджень командира;
5) активно розробляє пропозиції з удосконалювання стилю роботи;
6) виявляє цікавість до планів начальника, до його думки з основних напрямів діяльності;
7) знає стан справ у командира й готовий у будь-який момент взяти виконання справ на себе;
8) утримується від прийняття рішень з питань, які командир уважає сферою своєї особистої компетенції.
Необхідно забезпечити взаємне інформування командира й заступника про плани, зроблені розпорядження й виконані роботи.
Командир і заступник повинні систематично спілкуватися, відверто оцінювати переваги й недоліки зроблених розпоряджень, говорити про свої недоліки й шляхи їх подолання.
Розподіл функцій між командиром і заступником має бути чітким, однак не слід передавати заступникові найважливіші свої обов’язки, а також знімати із себе відповідальність перед вищим начальником за стан справ, покладених на заступника.
Все темы данного раздела:
ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ
Навчальний посібник
За загальною редакцією кандидата юридичних наук
доцента С. Ю. Полякова
УДК 355/359.07 (075.8) Рекомендова
З М І С Т
ВСТУП..................................................................................................................….
Розділ 1. Т
В С Т У П
Військове управління включає три аспекти (складових):
1) управління військовослужбовцями;
2) управління бойовими засобами (зброєю);
3) управління військами (силами).
Введення у військове управління
1.1.1.1. Основні визначення й поняття менеджменту й військового управління
Організація й військова організація.Найголовнішим поняттям військового управління є війсь
Соціально - технічна система
1.1.2.1. Військові організації і їх класифікація
Визначення військової організації дано в п. 1.1.1.1.
Сучасний світ нерідко розглядається як світ найрізнома
Структури військової організації
У військовій організації є організаційні структури й структури управління.
1.1.3.1. Визначення, елементи й класифікація організаційних структур і
структур управління вій
Ієрархічні структури управління військовою організацією
До ієрархічних (бюрократичним) структурам належать: лінійна, лінійно-штабна й багатофункціональна.
1.1.4.1. Лінійна структура управління
Це
Принципи й підходи до управління військовою організацією
У п. 1.1.1.2 було наведено таке визначення: «Принципи військового управління – являють собою загальні рекомендації щодо дій і прийняття рішень, при дотриманні яких забезпечується еф
Одномірних» теорій (шкіл) менеджменту
У п. 1.1.1.4. усі теорії менеджменту розбиті на дві групи: «одномірні» і «багатомірні». До «одномірних» теорій були віднесені школи наукового, адміністративного менеджменту й школа
Назвемо ці принципи.
1. Наявність чітко поставлених цілей або ідеалів як головна передумова ефективної роботи.
2. Присутність здорового глузду у всякій роботі.
3. Можливість одержання кваліфікованої п
Багатомірних теорій (шкіл) менеджменту
1.2.2.1. Принципи військового управління на основі
поведінкових теорій «Х» і «У»
Приблизно з кінця 50-х років школа людських стосунків трансформувала
Принципи військового управління видатних полководців
В історії війн було багато полководців, але видатних обмежена кількість. Військові дослідники й теоретики зазвичай до числа таких полководців зараховують Олександра Македонського, Ганнібала, Гай Юл
Зосередження сил на вирішальному напрямку.
4. Різноманітність тактичних прийомів ведення бою. Він розвив тактику наступу колонами й розсипним строєм, що дозволяло концентрувати значні сили на головних напрямках.
Полководець (командир) повинен бути завжди великим психологом
Наведемо навчальну історію, що доводить унікальність психологічних знахідок полководця.
Молодий, необстріляний солдат Кузьма Шапкін під час бою у ріки Римнік злякався, і весь день просидів
Ціна часу.
Коли до Суворова приїжджали з візитами імениті чиновники, полководець іноді виходив з будинку, сідав у карету візитера, кілька хвилин розмовляв з ним і відпускав з Богом. Так він заощаджував час на
Неповторна особистість полководця
Про «дивацтва» полководця.Слава «дивака» супроводжувала Суворова з юнацтва й до останніх днів його насиченого подіями життя.
Спочатку він вражав близьких своїми примхами щ
Самовладання і звичка у разі небезпеки вести гру на загострення
За весь несприятливий час Сталін ніде не сказав про Жукова жодного поганого слова. І Жуков, звичайно, був вдячний йому за таку об’єктивність».
Не виявлене висловлювань Жукова, які можна бу
Зарозумілість.
7. Мужність Жукова. Жуков був, безумовно, дуже сміливою людиною. В атмосфері страху перед репресіями армійське командування було паралізовано. Щоб не потрапити під молот НКВД, «не
Оскільки військова організація не може діяти без одержання ресурсів із зовнішнього середовища, вона є відкритою системою.
Соціальні системи.Теорія соціальних систем розглядає організацію як відкриту систему, багатофакторне і багатоцільове об’єднання.
Системні моделі
Завдяки системному підходу вчені й практики менеджменту розробили моделі організацій і їх частин (підрозділів). Нижченаведені моделі є демонстрацією застосування теорії соціальних систем.
Упралінська діяльність командира
У пункті 1.1.1.2 розглядаючи систему управління військовою організацією, було зазначено, що суб’єктом управління є командир. Без нього не може функціонувати жодна система військового управління.
Вимоги, які висуваються до нього
Командир ‑це член військової організації, що здійснює управлінську діяльність і вирішує управлінські завдання. Специфіка таких завдань визначає переважно розумовий, творчий х
Стилі управління командира
1.3.3.1. Визначення й класифікація основних стилів управління
Стиль управління – характерні риси поведінки, прийомів, дій, які використовує командир у процесі управ
Основні характеристики трьох стилів управління
№пп
Параметри взаємодії командира з підлеглими
Стилі керівництва
Авторитарний (автократичний)
Влада командира
Як було зазначено в п. 1.2.4.1, керівництво (лідерство) розглядається як самостійна діяльність, яка припускає можливість впливу на окремих військовослужбовців і військові колективи таким чином, щоб
Лідерство командира
Військові організації, що домагаються успіху, відрізняються від протилежних їм головним чином тим, що застосовують більш динамічне й ефективне керівництво й лідерство. Синонімами сл
Відмінності командира від лідера
Командир
Лідер
Призначається офіційно
Висувається стихійно
Має права й обов’язки
Мож
Комунікація як єднальна функція управління військовою організацією
Майже неможливо переоцінити важливість комунікації в управлінні. Все, що роблять командири, щоб забезпечити досягнення військовою організацією цілей, вимагає ефективного обміну інформацією. Якщо лю
Військовою організацією
Управлінське рішення становить основу процесів управління. Процес виробки й прийняття рішення носить творчий характер і становить саму суть управлінської діяльності командирів усіх рівнів управлінн
Рішення – це вибір альтернативи.
Жодна людина, коли дорослішає, не може не пізнати на практиці процесу прийняття рішень. Як здатність до комунікацій, так і здатність приймати рішення – це вміння розвивається з досвідом. Кожен з на
Класифікація управлінських рішень
№
Ознаки класифікації
Управлінські рішення
Керівна інстанція
Вищий, середній й
Перший етап - аналіз проблеми
Проблемною вважається ситуація, коли поставлених цілей не досягнуто. Інакше, ви довідаєтеся про проблему у силу того, що не відбувається те, що повинно було відбутися. Однак занадто часто командири
Процес реалізації.
Процес прийняття рішення не закінчується вибором єдиного варіанта вирішення проблеми. Простий вибір напрямку дій мало цінний для військової організації. Для вирішення проблеми або отримання вигоди
Методи прийняття колективних управлінських рішень
У п. 2.2.1 – 2.2.4 ми дали визначення, розглянули класифікацію й навели методику прийняття й реалізації управлінських рішень. У цьому пункті ми розглянемо найпоширеніші методи прийняття колективних
Стадія пошуку
Стадія пошуку включає п’ять етапів:
– представлення й аналіз проблеми ведучим;
– висловлення спонтанних пропозицій за рішенням з боку учасників;
– розвиток ідей;
Стадія оцінки
Більшість учасників – “генераторів” залишає нараду.
Стадія оцінки проводитися групою “аналітиків” або комітетом з оцінки. Їх завдання: розвинути висунуті на стадії пошуку ідеї для їх експе
Планування як функція управління військовою організацією
Військова організація раніше була визначена як група військовослужбовців, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальних цілей. Функція планування передбачає прийняття рішення про т
Делегування, відповідальність і повноваження
Функція організація – це дія по досягненню раціональної комбінації людських і матеріальних ресурсів виконання завдання в просторі й часі.
Організація як функція управління військовою орган
Мотивація як функція управління військовою організацією
Командир знайшов удале рішення складної управлінської проблеми, розробив план його реалізації, має необхідні ресурси, перед усіма підлеглими поставив конкретні завдання. Здавалося б, успіх справи з
Контроль як функція управління військовою організацією
Контроль – діяльність командирів по виміру й оцінці результату діяльності військової організації. Контроль необхідний для підбиття підсумків дій військової організації, виявлення й попередження кри
Військовою організацією
Під управлінською інформацієюрозуміється сукупність відомостей про процеси, що протікають усередині організації й у її оточенні. Їх використання дозволяє знизити невизначеність при
Технічні засоби управління, обробки й передачі інформації.
З появою нових засобів управління змінюються погляди, смаки й мода на технічне оснащення роботи командирів вищого рівня управління.
Зовсім недавно високий начальник повинен був мати велики
Управлінської культури
2.2.1.1. Поняття, структура й зміст військової організаційної культури
Військова організація живе завдяки двом основним потенціалам: організаційна структура й організаційна культура
Методи кейс - технологій для прийняття рішень командиром
по складних управлінських ситуаціях (проблемам)
Ситуація – сукупність взаємозв’язаних чинників і явищ, що характеризують певний етап, період і подію управл
Взаємини співробітництва у військовій організації
Взаємини співробітництва– це вид спільних дій, при якому військовослужбовці об’єднують свої зусилля добровільно.
Взаємини співробітництва між військовослужбовцями у війсь
Об’єктивна військова організаційна культура
Військова організаційна культура має два аспекти: суб’єктивний і об’єктивний (див. п. 2.2.1). Суб’єктивний аспект відбиває духовний бік життя військової організації, а об’єктивний ‑ матеріаль
Обладнання робочого місця
Робочі місця командирів можуть бути оснащені засобами адміністративного зв’язку й сигналізації, складання, копіювання, зберігання й пошуку текстових документів, виконання креслень і відображення ау
При плануванні робочого часу доцільно дотримуватися такої послідовності.
1. Визначення переліку запланованих справ (завдань).
2. Визначення витрат часу для виконання планованих справ.
3.Зіставлення витрат часу на плановані справи з особистим бюджетом ч
План дня
Завдання (роботи) плану дня
№ завдання (роботи)
Час на виконання завдання (годин)
РК – робота в комісії
В – приймання з
Остаточний варіант плану на день
Категорії
Завдання
Час, (годин)
Делегування (передоручення) (час у годинах, кому)
А
РК – робота
Новости и инфо для студентов