Види міжнародно-правових норм - раздел Образование, Представництво Європейської організації публічного права в Україні Види Міжнародно-Правових Норм Визначаються За Різноманіт...
Види міжнародно-правових норм визначаються за різноманітними класифікуючими ознаками.
J. За змістом і місцем у системі міжнародного права:
— цілі розглядаються як телеологічні (цільові) настанови, що реалізуються в рамках нормативної системи міжнародного права. Головною соціально-політичною метою міжнародної нормативної системи є підтримка існуючої системи міжнародних відносин;
— принципи — під ними розуміють загальні імперативні принципи міжнародного права, що є основою міжнародного правопорядку, міжнародного миру і співробітництва. Це соціально зумовлені, узагальнені норми, ідеї, що відбивають характерні риси нормативної системи і її головного змісту. З урахуванням значення виконуваних функцій вони мають вищий авторитет;
— норми — це загальнообов'язкові правила поведінки, що виникли в результаті угоди держав та інших суб'єктів міжнародного права; їх реалізація забезпечується примусовими заходами міжнародно-правового характеру.
У свою чергу, залежно від обсягу змісту і значення норми поділяються на два види:
а) основні — що регулюють найважливіші суспільні відносини між суб'єктами міжнародного права;
б) підпорядковані — які конкретизують і доповнюють основні норми.
Підпорядковані норми, у свою чергу, поділяються на два види:
1) піднорми основних норм — наприклад, застосування норми про територіальну юрисдикцію до індивідів, до власності і кораблів у просторах, що перебувають під винятковою юрисдикцією територіального суверена;
2) вторинні норми — вони не містяться в жодній конкретній нормі, а є продуктом взаємодії двох або більше норм (дипломатичний імунітет).
II. За способом створення і формою існування (за джерелами):
— договірні — норми, що є продуктом угоди суб'єктів міжнародного права й містяться в міжнародних договорах;
— звичаєві — норми, що виникли в результаті кількаразового і тривалого застосування суб'єктами міжнародного права певних правил поведінки, але такі, що не були закріплені в міжнародних договорах.
III. За сферою дії:
а) універсальні — що регулюють відносини між усіма держа вами-членами міжнародного співтовариства (наприклад, норми, що містяться в Статуті Організації Об'єднаних Націй від 26 червня 1945 року);
б) партикулярні, що у свою чергу поділяються на:
— регіональні — такі, що закріплені в угодах між державами певних географічних регіонів (наприклад, норми, що містяться в Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ, нині — О (Організація) БСЄ) від 1 серпня 1975 року);
— субрегіональні (локальні) — такі, що містяться в угодах, які укладаються групою держав усередині географічного регіону (наприклад, у рамках зони Чорноморського економічного співробітництва (ЧЕС)).
IV. За юридичною силою:
— імперативні — до них належать основні принципи міжнародного права (Jus cogens);
— диспозитивні — під ними розуміють такі норми, що передбачають відступ від них у взаємовідносинах певних суб'єктів у результаті угоди між ними. При цьому не повинні зачіпатися права і законні інтереси третіх держав. До диспозитивних норм належить основна маса універсальних і партикулярних норм.
V. За змістом правил поведінки:
— матеріальні — визначають права та обов'язки сторін (суб'єктів міжнародного права) досягнутих угод;
— процесуальні — норми, що регламентують діяльність таких міжнародних правозастосовних органів, як Міжнародний Суд, Рада Безпеки ООН. Сюди ж можна віднести норми, що визначають співвідношення нормативних приписів, їх дію в часі і просторі, порядок здійснення, правила тлумачення, реалізацію відповідальності, застосування примусових заходів і т.ін.
VI. За своєю роллю в механізмі міжнародно-правового регу лювання:
— регулятивні — ці норми надають суб'єктам право на вчинення передбачених у них позитивних дій;
— охоронні — виконують функцію захисту міжнародного правопорядку від порушень, установлюють заходи відповідальності і санкції стосовно порушників.
Останніми роками в міжнародному праві набув досить значного поширення термін «міжнародне м'яке право». Щодо його застосу-
вання не тільки немає одностайності, найчастіше саме застосування цього поняття зазнає критики.
Проте, на думку І.І. Лукашука, це не заважає його широкому використанню в міжнародній доктрині для позначення двох різноманітних напрямків. У першому випадку йдеться про особливий вид міжнародно-правових норм, що, на відміну від «твердого права», не породжують чітких прав і обов'язків, а дають лише загальну установку, якої, однак, суб'єкти зобов'язані дотримуватися. Для таких норм характерні слова і вирази типу «домагатися», «прагнути», «вживати необхідних заходів» і т.д. Слід зазначити, що такого роду постанови усе частіше зустрічаються в політичних договорах і за своєю юридичною чинністю визнаються багатьма юристами як міжнародно-правові норми.
В іншому аспекті термін «м'яке право» застосовується для позначення і закріплення неправових міжнародних норм, що містяться в неправових актах, резолюціях міжнародних органів і організацій, у спільних заявах, комюніке. Норми, закріплені в таких документах (наприклад, документах ОБСЄ), є не правовими, а морально-політичними. Водночас такі норми «м'якого права», взаємодіючи з нормами міжнародного права, забезпечують те, чого з тих чи інших причин не можуть зробити решта. Вони відіграють роль передвісника «твердого права», забезпечуючи попереднє, до-правове регулювання, відпрацьовуючи на практиці нові правила поведінки суб'єктів міжнародного права, які ще мають зайняти своє місце в масиві міжнародно-правових норм. Тому слід відзначити важливу роль міжнародних норм «м'якого права», особливо в діяльності міжнародних органів і організацій, які з їх допомогою здійснюють правове регулювання, що виходить за рамки їхньої компетенції, тим самим розширюючи межі правового регулювання міжнародних відносин і впливаючи на прогресивний розвиток міжнародного права.
У багатьох наукових і публіцистичних працях досить часто вживається для різних галузей міжнародного права термін «міжнародне законодавство». Очевидно, його використання є некоректним не тільки з позицій загальної теорії права, що розуміє під законодавством систему нормативно-правових актів певної держави, але і з позицій сутності самого міжнародного права — у такому випадку не можна буде вести мову про держави як суверенні суб'єкти міжнародного права, що здійснюють територіальне верховенство. Водночас, здається, буде виправданим застосування такого терміна до міжнародно-правових норм, що містяться в міжнародних договорах, які регулюють права і свободи людини, тому що такі договори підписані практично всіма державами світового
співтовариства. До всіх інших груп міжнародно-правових норм, що регулюють найважливіші аспекти взаємовідносин держав у рамках багатосторонніх міжнародних договорів, можна застосувати термін «міжнародно-правові стандарти».
3.4. Джерела міжнародного права
Термін «джерела права» вживається у двох значеннях — матеріальному і формальному.
Під матеріальними джерелами розуміють матеріальні умови життя суспільства. Під формальними джерелами розуміють ті форми, у яких знаходять своє вираження і закріплення норми права. Тільки формальні джерела права є юридичною категорією і предметом вивчення юридичних наук, зокрема міжнародного права.
Норми міжнародного права, як і інші юридичні норми, завжди існують у якійсь формі і зафіксовані в якому-небудь правому джерелі, «резервуарі правових норм» (С.С. Алексеев).
і/Джерелом міжнародного права прийнято вважати форму вираження міжнародно-правової норми.
Слід мати на увазі, що жодний із документів міжнародного права не містить вичерпного переліку його джерел. Деякі вчені вважають, що перелік джерел сучасного міжнародного права міститься в ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН, прийнятого 26 червня 1945 року. Цей Статут, що є невід'ємною частиною Статуту ООН, є міжнародним договором, у якому беруть участь майже всі держави світу.
Відповідно до цього документа до джерел міжнародного права належать:
а) міжнародні конвенції — як загальні, так і спеціальні, що встановлюють правила, точно визнані державами, що спере чаються;
б) міжнародний звичай як доказ загальної практики, визнаної як правова норма;
в) загальні принципи права, визнані цивілізованими нація ми;
г) судові рішення і доктрини найбільш кваліфікованих фахів ців із публічного права різних націй як допоміжний засіб для визначення правових норм.
Усі ці джерела міжнародного права залежно від їхньої обов'язковості поділяють на основні і допоміжні.
3.5. Договір і звичай — основні джерела міжнародного права
До основних джерел міжнародного права відносять міжнародний договір і міжнародний звичай, які через їх значущість, поширеність й інтенсивне застосування виконують роль універсальних джерел міжнародного права.
і* Відповідно до ст. 1 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року договір розуміється як міжнародна угода, укладена між державами в писемній формі і регульована міжнародним правом, незалежно від того, міститься така угода в одному документі, у двох чи декількох пов'язаних між собою документах, а також незалежно від його конкретного найменування.
У наш час міжнародні договори посідають основне місце в системі джерел міжнародного права, і для цього є ряд причин:
— процес створення договірної норми в хронологічному плані коротший за процес створення звичаєвих норм. Крім того, волі суб'єктів міжнародного права при створенні договірної норми мають більш виражений характер;
— процедура укладання, виконання і денонсації договорів детально розроблена і закріплена в кодифікованих міжнародно-правових актах (Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 року і Віденська конвенція про право договорів між державами і міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986 року);
— договірна форма надає більше можливостей для узгодження воль суб'єктів, ніж будь-яка інша.
і Міжнародний звичай — це правило поведінки, що у результаті кількаразового повторення протягом тривалого часу набуло мовчазного визнання суб'єктами міжнародного права і застосовується ними в їх міжнародній практиці як звичаєве.
Протягом тривалого часу звичай відігравав дуже важливу роль у розвитку міжнародного права і був його головним джерелом. Ця його роль у міжнародних відносинах у минулому дала підставу багатьом авторам стверджувати, що міжнародне право суть, головним чином, звичаєве право. Так, Гефтер вважав, що міжнародне право «є переважно право неписане, у юридичному сенсі цього слова». В умовах відсутності договірних норм з найважливіших питань взаємовідносин держав на міжнародній арені, ці питання регулювалися міжнародними звичаєвими нормами. Після початку активних кодифікаційних процесів у сучасному міжнародному праві роль міжнародного звичаю значно знизилася, проте й на сучасному етапі багато міжнародних звичаїв збереглося в дипло-
матичному і консульському праві, міжнародному морському праві. Віденська конвенція 1969 року підтверджує, що норми міжнародного звичаєвого права, як і раніше, регулюють найважливіші питання міжнародних відносин.
\0 Становить суто практичний інтерес проблема співвідношення міжнародного договору і звичаю.
Договір і звичай мають ряд спільних рис, що характеризують їх як джерела однієї правової системи:
— договір і звичай утворюються в результаті взаємних дій держав або інших суб'єктів міжнародного права і мають спільну юридичну основу — угоду суб'єктів, що їх створюють;
— обидва джерела містять правила поведінки, що мають обов'язковий характер, тобто зв'язують волі суб'єктів, що їх створили. Це означає, що жодна держава або інший суб'єкт міжнародних правовідносин не може довільно відмовитися від виконання взятих на себе зобов'язань. У цьому сенсі обидва джерела потребують дотримання одного з основних принципів сучасного міжнародного права — «pacta sunt servanda», закріпленого в п. 2 ст. 2 Статуту ООН, ст. 26 Віденської конвенції про право договорів 1969 року й інших документах. У своїй практиці держави повинні суворо додержуватися цього принципу і виходити з того, що всі правомірно діючі норми незалежно від форми їх вираження повинні точно виконуватися;
.„- — недотримання або порушення як договору, так і звичаю веде до однакових правових наслідків: до припинення їх дії, виникнення певних вимог про задоволення претензій, що випливають із невиконання договору або звичаю. В усіх випадках юридична природа компенсаційних вимог однакова: вони випливають із факту порушення існуючої в тій або іншій формі норми міжнародного права;
— обидва джерела підпорядковані дії загальних принципів пра ва, на базі яких вирішується питання про їх правомірність і відповідно право на існування;
— спільність договору і звичаю виражається в наявності в міжнародному праві змішаних, звичаєво-договірних норм. Міжнародній практиці держав відомі численні випадки, коли ті самі правила поведінки для одних держав існують у договірній формі, а для інших — у формі міжнародних звичаїв. Таке положення має місце тоді, коли одні держави вже стали учасницями якогось міжнародного договору, а інші, не беручи участі у ньому, виконують ті самі договірні міжнародно-правові норми як звичаєві міжнародно-правові
норми. Наприклад, багато держав ратифікували Конвенцію ООН з морського права 1982 року, а Україна приєдналася до неї тільки 3 червня 1999 року. Отже, для першої групи держав ця конвенція діяла як договірна норма, а для України до зазначеного терміну — як міжнародний звичай. Необхідно зазначити, що внаслідок дії таких змішаних норм, що існують одночасно в двох формах, розширюється коло суб'єктів, які однаково застосовують міжнародне право. Наявність змішаних норм свідчить на користь тези про те, що ці джерела не конфліктують один з одним, а, навпаки, доповнюють і взаємодіють одне з одним.
Сучасному міжнародному праву відомий ряд звичаєвих норм, базою яких стали положення вироблених державами договорів (конвенцій, угод), що не набрали законної чинності, а також резолюцій або декларацій міжнародних організацій, наприклад, Генеральної Асамблеї ООН. Так, розвиток і конкретизація закріпленого вперше в Статуті ООН принципу самовизначення народів і націй ішли шляхом створення звичаєвої норми, основою якої став текст Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам, прийнятої Генеральною Асамблеєю в 1969 році.
/Водночас договір і звичай мають дуже суттєві розбіжності, які випливають зі способів створення договірної і звичаєвої норм:
— договір завжди виникає з активних дій держав Сабо інших суб'єктів), спрямованих на досягнення саме такого результату, як писана норма. Звичай може виникнути не тільки з активних, але і з «мовчазних» акцій, із відсутності дій, наприклад, відсутності заперечень проти практики держави або ряду держав;
— договір має чітко виражений у часі процес створення. Наприклад, Женевська конференція 1958 року з морського права діяла з 24 лютого по 29 квітня 1958 року і створила за цей період чотири документи. Момент набирання чинності договірною нормою також визначений у часі. Таким чином, писана норма характеризується наявністю часового показника, із якого починається існування даного джерела. Відкриті для підписання в результаті роботи згаданої конференції конвенції набрали чинності в такі терміни: Конвенція про територіальне море і прилеглу зону — 10 вересня 1964 року, Конвенція про відкрите море — ЗО вересня 1962 року, Конвенція про континентальний шельф — 10 червня 1964 року і т.ін. Писані норми набирають чинності або відразу після підписання, або після здання державі-депозитарію (хранителю) обумовленої в тексті кількості ратифікацій чи документів
про приєднання. Моментом набирання документом чинності вважається час здания останньої з необхідних ратифікаційних грамот. Іноді може бути обумовлений додатковий термін — зазвичай тридцять днів. Так, Угода про рятування космонавтів, повернення космонавтів і повернення об'єктів, запущених у космічний простір, від 22 квітня 1968 року набрала чинності після здання п'ятого документа; Пакти про права людини 1966 року набрали чинності після здання 35-го документа. Як правило, процес становлення звичаю важко простежити, час його формування може бути визначений лише приблизно. Ця обставина дуже утруднює застосування звичаю при вирішенні спорів і розбіжностей, що виникають між суб'єктами міжнародного права;
— факт існування конкретного договору, тобто писаної норми, може бути підтверджений посиланням на текст документа. Доказом же існування звичаєвої норми є винятково практи ка держав або, у крайньому випадку, наявність яких-небудь непрямих ознак, наприклад, використання переваг, що ви пливають з існування звичаю; внесення звичаю у внутрішнє законодавство якоїсь держави або ряду держав; певні акції, що свідчать про те, що держава вимагає від інших суб'єктів виконання і дотримання даного звичаю, а також така своє рідна форма доказу, як відсутність протесту проти певних дій держав, що застосовують звичай. Для прикладу можна посилатися на міжнародно-правовий звичай установлення ліміту територіального моря від 3 до 12 морських миль. Да-
> "ний звичай був визнаний 96 із 116 держав, що мають вихід у відкрите море. Про це засвідчив насамперед той факт, що цей звичай був внесений у національне законодавство цих держав про встановлення й охорону державних кордонів. Так, Радянський Союз, що мав 12-мильне територіальне море, виклав це в Положенні про охорону державного кордону СРСР від 5 серпня 1960 року (зі змінами, внесеними в ст. 3);
— явні розбіжності договору і звичаю виявляються при порівнянні засобів їх зовнішнього вираження. Обов'язковість для договору писемної форми обумовлює наявність узгодженого тексту, чітких логічних зв'язків, формулювань, певної компактності, що створює можливість його промульгації. Зазначені якості писаної норми забезпечують її швидке відшукування і застосування на відміну від звичаю, який не має цих переваг;
— писана норма підлягає тлумаченню у випадку виникнення неясностей або ускладнень при її застосуванні; у випадку не-
згоди з якимись окремими положеннями такої норми держава має можливість висловити свою особливу позицію шляхом заяви застереження з приводу змісту всієї норми або якоїсь її частини. Так, СРСР зробив застереження під час підписання Конвенцій 1958 року з морського права, Женевських конвенцій 1949 року про захист жертв війни, Конвенції про попередження злочину геноциду і покарання за нього 1948 року й ін. Робить застереження до міжнародних договорів і незалежна Україна. Звичай не підлягає тлумаченню, до нього, звичайно, не може бути заявлене застереження, яке завжди робиться в письмовій формі;
— писана норма має ще одну, напевно, найважливішу для цього періоду розвитку міжнародного права перевагу перед звичаєм: звичай завжди йде слідом за практикою, лише фіксуючи її. Навпаки, писана норма в ряді випадків сама створює практику, установлюючи правила обов'язкової поведінки держави в нових галузях співробітництва або вносячи зміни в попередні норми. Наприклад, практика освоєння Місяця і небесних тіл ще не склалася, але основні принципи, яким вона повинна бути підпорядкованою, вже узгоджені і прийняті державами. Вони зафіксовані в писаних нормах Договору про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, Місяця і небесних тіл 1967 року;
— тільки з писаною нормою пов'язаний такий прогресивний інститут сучасного міжнародного права, як кодифікація. Договір як правова форма є й основним інструментом, і кінцевою метою кодифікаційних робіт, незалежно від того, кЬ-дифікується договірне чи звичаєве право. На сьогодні роботи з кодифікації охопили практично всі основні галузі й інститути міжнародного права, включаючи загальні принципи, тобто найважливіші керівні норми сучасного міжнародного права. Успішно завершено роботи з кодификації морського, консульського, дипломатичного права, триває інтенсивна робота з кодифікації основних норм про відповідальність держав, починаються кодифікаційні роботи з визначення правового статусу іноземців та удосконалення прав учасників військових конфліктів.
Зазначені розбіжності свідчать на користь договору як джерела міжнародного права, що найбільш повно відповідає потребам держав, їхнім інтересам, цілям подальшого розвитку самого міжнародного права в сучасну епоху.
Незважаючи на перераховані безперечні переваги договірної форми, досить рано робити висновок про марність звичаю. Він має всі
права на існування, звичаєві норми входять до складу міжнародно-правової матерії, складаються і ефективно застосовуються донині. Таким чином, як і раніше, правомірним є твердження, що сучасне міжнародне право в основному формується за допомогою двох видів вищезазначених джерел.
любною дією і не може бути підставою для виникнення міжнародної відповідальності. Тому міжнародну ввічливість можна віднести скоріше до норм міжнародної моралі.
Представництво Європейської організації публічного права в Україні... М О Баймуратов... МІЖНАРОДНЕ...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Види міжнародно-правових норм
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Порядок защиты дипломной работы
Защита дипломной работы производится на заседании Государственной аттестационной комиссии (ГАК) с участием не менее двух третей ее состава.
Перед защитой студентом представ
Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
Міжнародні відносини не обмежуються тільки міждержавними, міжвладними контактами основних суб'єктів міжнародного права. Відбуваються постійні контакти між фізичними і юридичними особами різноманітн
Колонізація
Такі західні країни, як Англія, Франція, Іспанія, Португалія, Німеччина, мали свої колонії. Великий період часу вони окупували свої колонії в Африці, Азії, експлуатували корінне населення, за яким
Вестфальський мир (1648)
Роль міжнародного права в середині Середньовіччя найбільш яскраво проявляється й прямо пов'язана з укладенням Вестфаль-ського миру 1648 p., після якого його сфера дії ще більше розширюється. Саме
Роль Великої французької революції в розвитку міжнародного права
Велика французька революція стала ініціатором нових підходів до розуміння й утвердження гуманітарних і економічних цінностей, породила великі демократичні принципи, деякі з них стали принципами но
Конгресий конференції XIXст. іміжнародне право
Віденський конгрес 1814-1815 pp. Багато істориків вважають, що вплив Віденського конгресу на міжнародне право міститься лише
в посиланнях на статті Заключного акту конгресу,
Вплив Другої світової війни на розвиток міжнародного права
Із перших днів Другої світової війни стало ясно, що довоєнне міжнародне право хоч і забороняло ведення агресивної війни, але не передбачало механізму її запобігання. Це положення було змінено після
Контрольні питання
Дайте періодизацію історії міжнародного права.
Охарактеризуйте міжнародне право Стародавнього світу.
Назвіть інститути міжнародного права, що діяли в стародавні часи.
Оха
Поняття норми міжнародного права
Міжнародне право, як і внутрішньодержавне право, складається з юридичних норм. Під нормою міжнародного права розуміють правило поведінки, яке визнається державами й іншими с
Структура норм міжнародного права
Структура норм міжнародного права має свої особливості. Якщо в загальній теорії права визнано, що правові норми мають тричленну структуру (гіпотезу, диспозицію, санкцію), то сп
Допоміжні джерела міжнародного права
До допоміжних джерел, що відіграють важливу роль у становленні і розвитку загального міжнародного права, належать правотворчі рішення міжнародних організацій
Кодифікація міжнародного права
Під кодифікацією міжнародного права розуміють систематизацію міжнародно-правових норм, здійснювану суб'єктами міжнародного права.
Перші згадки в літературі з міжн
Контрольні питання
У чому складається особливість правової природи норми міжнародного публічного права?
Які основні параметри теорії узгодження воль держав?
Чим характеризується процесуальний аспек
Юридична природа основних принципів міжнародного права
' Основні принципи міжнародного публічного права — це керівні правила поведінки його суб'єктів, що виникають як результат суспільної практики; юридично закріплені засади мі
Принцип суверенної рівності держав
Принцип суверенної рівності держав складає основу сучасних міжнародних відносин. Це означає, що кожна держава зобов'язана поважати суверенітет інших учасників системи, тобто їх
Принцип територіальної цілісності держав
Принцип територіальної цілісності держав затверджено з прийняттям Статуту ООН у 1945 році. Процес його розвитку триває, навіть назва цього принципу остаточно не визначен
Принцип мирного вирішення міжнародних спорів
Принцип мирного вирішення спорів, покликаний забезпечити мирне співіснування держав, належить до норм, покладених в основу існування і стабільного функціонування міжнародного
Принцип поваги прав людини
Як самостійний принцип поваги прав людини був сформульований у Заключному акті НБСЄ 1975 року. В аналізованій галузі ухвалений ряд найважливіших актів, до яких належать: За
Принцип рівноправності та самовизначення народів і націй
Безумовна повага права кожного народу і нації вільно вибирати шляхи і форми свого розвитку є однією з принципових основ міжнародних відносин.
Принцип рівноправності та самовизначе
Принцип міжнародного співробітництва
Принцип міжнародного співробітництва зобов'язує держави співробітничати одна з одною незалежно від розбіжностей їх політичних, економічних і соціальних системах.
І
Принцип міжнародного співробітництва
Принцип міжнародного співробітництва зобов'язує держави співробітничати одна з одною незалежно від розбіжностей їх політичних, економічних і соціальних системах.
І
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під суб'єктом міжнародного публічного права? Дайте поняття й характеристику міжнародної правосуб'єктності.
Яка структурна характеристика міжнародної правосуб'єкт-но
Поняття і види міжнародного правонаступництва
Під міжнародним правонаступництво м розуміють перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта міжнародного права (правопо-передника) до іншого (прав
Соціалістичних Республік
Питання про правонаступництво стосовно договорів Союзу РСР, державної власності, державних архівів і державних боргів СРСР є одним із найважливіших наслідків припинення існування Радянського Союзу
Контрольні питання
Якими нормами міжнародного права регулюються питання правонаступництва?
Хто виступає як суб'єкт правонаступництва?
Що є об'єктом правонаступництва?
Як можна роз'яснити де
Поняття міжнародного правопорушення
Міжнародне правопорушення є складним правовим явищем. З юридичної точки зору в якості міжнародного правопорушеннярозглядається міжнародно-протиправне діяння суб'єкта міжнар
Види міжнародних правопорушень
У доктрині і практиці міжнародного права міжнародні правопорушення не мали чіткого поділу на види або групи на різних підставах, хоча деякі спроби їх виділення здійснювалися. Так,
напр
Обставини, що виключають відповідальність держав
Згідно із загальними принципами міжнародної відповідальності держав будь-яке міжнародно-правове діяння держави спричиняє міжнародну відповідальність цієї держави. Міжнародно-правове діяння
Відповідальність міжнародних організацій
Відповідальність міжнародних організацій ґрунтується на їхній правосуб'єктності й безпосередньо випливає з неї при системному тлумаченні цього міжнародно-правового феномена.
Контрольні питання
Визначте предмет регулювання права міжнародної відповідальності.
Дайте характеристику джерел права міжнародної відповідальності.
З яких правових інститутів складається право між
Кодифікація права міжнародних договорів
Право міжнародних договорів є галуззю загального міжнародного права і являє собою сукупність правових норм, що регулюють відносини держав та інших суб'єктів міжнародного права
Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
Укладання міжнародних договорів державами являє собою здійснення Державного суверенітету і належить до основних прав держав.
Укладання конкретного договору може бути й
Контрольні питання
Як ви розумієте предмет регулювання права міжнародних договорів?
З яких правових інститутів складається право міжнародних договорів?
У чому містяться особливості права міжнародни
Історичні аспекти створення міжнародних організацій
Сучасні міжнародні відносини характеризуються постійним розширенням сфер взаємодії держав, тому всі нові відносини стають предметом міжнародно-правового регулювання. Однією з таких порівняно нових
Поняття і види міжнародних організацій
Міжнародна організація — це об'єднання держав відповідно до міжнародного права і на основі міжнародного договору для здійснення співробітництва в політичній, економічній, куль
Поняття і види міжнародних організацій
Міжнародна організація — це об'єднання держав відповідно до міжнародного права і на основі міжнародного договору для здійснення співробітництва в політичній, економічній, куль
Міжнародного права.
Держави-члени і відповідні міжнародні організації визнають і зобов'язуються шанувати права і обов'язки відповідної міжурядової організації, її компетенцію, коло повноважень, наділяти організацію т
Право на вільне виконання своїх функцій.
Сутність даного критерій міститься в тому, що кожна ММУО має свій установчий акт (у формі статутів, конвенцій або резолюцій інших організацій із загальними повноваженнями), правила процедури, фіна
Право на вільне виконання своїх функцій.
Сутність даного критерій міститься в тому, що кожна ММУО має свій установчий акт (у формі статутів, конвенцій або резолюцій інших організацій із загальними повноваженнями), правила процедури, фіна
Право на вільне виконання своїх функцій.
Сутність даного критерій міститься в тому, що кожна ММУО має свій установчий акт (у формі статутів, конвенцій або резолюцій інших організацій із загальними повноваженнями), правила процедури, фіна
Контрольні питання
Виділіть ознаки міжнародної організації. Якими актами регулюється діяльність міжнародної організації?
Які особи є співробітниками міжнародної організації? На основі яких критеріїв обіймаю
Контрольні питання
Виділіть ознаки міжнародної організації. Якими актами регулюється діяльність міжнародної організації?
Які особи є співробітниками міжнародної організації? На основі яких критеріїв обіймаю
Покоління прав людини
Основні права й свободи забезпечують різні сфери життя людини: особисту, політичну, соціальну, економічну, культурну. Відповідно до цього вони й структуруються по групах і найменуваннях. Однак варт
Основні міжнародно-правові акти про права людини
Міжнародно-правові акти в галузі прав людини прийнято називати міжнародними стандартами. Цей термін охоплює різні норми, такі, як правила міжнародних договорів, резолюції міжнародних організацій,
Міжнародні акти про права людини і законодавство України
З огляду на особливу важливість прав і свобод людини, що містяться в міжнародних актах, та їх подальше закріплення в конституційному і поточному законодавстві України у формі прав і свобод людини
X УіСЬЛ/TCUt
Треті статті Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права і Міжнародного пакту про громадянські і політичні права свідчать про те, що держави, які беруть участь у даних пактах, зо
X УіСЬЛ/TCUt
Треті статті Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права і Міжнародного пакту про громадянські і політичні права свідчать про те, що держави, які беруть участь у даних пактах, зо
Право народів на самовизначення
«Всі народи мають право на самовизначення. Завдяки цьому праву вони вільно установлюють свій політичний статус і вільно забезпечують свій економічний, соціальний і культурний розвиток» (стаття 1 М
Право на життя
«1. Право на життя є невід'ємним правом кожної людини. Це право охороняється законом. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
2. У країнах, що не скасували страти, смертні вироки
Право на мирні збори
«Признається право на мирні збори. Користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, що накладаються відповідно до закону і необхідні в демократичному суспільстві в інтересах держав
Право на освіту
«1. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають право кожної людини на освіту...
2. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають, що для повного здійснення цього права:
Право на користування результатами наукового прогресу
1. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають право кожної людини на:
а) участь у культурному житті;
б) користування результатами наукового прогресу і їх практич ного
Контрольні питання
Що регулює міжнародне право в галузі захисту прав людини?
У чому полягає проблема міжнародної правосуб'єктності індивіда?
Яким чином міжнародне право регулює права індивіда?
Громадянство та його значення для міжнародного права
Основу правового статусу індивіда утворюють правовідносини громадянства. Сутність громадянства полягає у взаємовідносинах людини і держави.
У вітчизняній науці міжн
Способи набуття громадянства
Міжнародному праву відомі такі способи набуття громадянства:
— філіація;
— натуралізація (іноді именована укоріненням);
Правовий статус біженців і переміщених осіб
Під терміном «біженець» слід розуміти іноземця (у тому числі й особу без громадянства), який внаслідок обґрунтованих побоювань став жертвою переслідувань за ознаками расової, національної на
Право притулку
Надання притулку є традиційним інститутом міжнародного права. Історично інститут права притулку вперше виник у період Великої французької революції. У Конституції Франції 1793
Державна територія
У міжнародній доктрині існує безліч визначень державної території. Але найбільш вдалою вважається така: державною територією, відповідно до міжнародного права, є частина з
Способи надбання державної території
Питання, що стосуються надбання державної території, завжди належали до найважливіших, найскладніших і особливо делікатних міжнародних проблем, що протягом всієї історії л
Державні кордони
Територія однієї держави відокремлюється від території іншої держави за допомогою державних кордонів.
У міжнародній доктрині є різні визначення державних кордонів. Одні автори визна
Міжнародні і багатонаціональні ріки
Усі ріки за їх географічним і правовим положенням поділяють на:
а) національні — які протікають по території однієї держави і перебувають під її суверенітетом,
Право зовнішніх зносин
Загальновідомо, що міжнародне право регулює взаємозносини між своїми суб'єктами — державами, міжнародними організаціями й іншими міжнародними інституціями. У процесі міжнародного спілкування вони в
Органи зовнішніх зносин держави
Для здійснення зовнішніх зв'язків з іншими державами й іншими суб'єктами міжнародного права держави створюють систему органів зовнішніх зносин.
Під органом зовн
Поняття дипломатичного права та його джерела
Дипломатичне право — це галузь міжнародного публічного права, що складається з принципів і норм, які регламентують і регулюють офіційні зносини і зв'язки між державами й іншими
Дипломатичні представництва
Дипломатичне представництво — це орган зовнішніх зносин держави, що знаходиться за її межами на території іншої держави для здійснення дипломатичних зносин з нею.
Слід
Функції дипломатичного представництва
Віденська конвенція 1961 року «Про дипломатичні зносини» у статті 3 закріпила функції дипломатичного представництва відповідно до міжнародного права. До них належать:
Торгові представництва
Історія виникнення торгових представництв пов'язана зі становленням і розвитком Радянської держави. У1918 році Рада Народних Комісарів РРФСР прийняла декрет «Про націоналізацію зовнішньої торгівлі
Постійні представництва держав при міжнародних організаціях
Однією з характерних рис сучасних міжнародних зносин є зростання кількості та значення міжнародних організацій у забезпеченні миру і різнобічного співробітництва суб'єктів міжнародного права. Най
Спеціальні місії
Під спеціальною місією в міжнародному праві розуміється тимчасовий орган зовнішніх зносин держави, що направляється в іншу державу для виконання конкретних завдань, визначених за згодою між
Контрольні питання
Визначте предмет регулювання міжнародного права зовнішніх зносин.
З яких правових інститутів складається міжнародне право зовнішніх зносин?
Дайте поняття дипломатичного п
Консульські представництва
Консульська діяльність, як і дипломатична діяльність держав, має давню історію. її розвиток пов'язаний з активізацією торгово-економічних зв'язків між державами. Здійснюється консульська діяльність
Консульські привілеї та імунітети
Згідно зі статтею 28 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року держава перебування повинна надавати всі можливості для виконання консульською установою своїх функцій. Тому держава пе
Контрольні питання
Дайте поняття консульського права.
У чому складаються особливості консульського права в порівнянні з дипломатичним правом і іншими галузями міжнародного права?
З якими галузями м
Поняття і просторова дія міжнародного морського права
Сучасне міжнародне морське право — це галузь міжнародного права, що регулює дослідження і використання просторів Світового океану, його дна і ресурсів у мирних цілях, а також п
Внутрішні морські води і їхній правовий режим
Внутрішні морські води є частиною території відповідної держави, на яку поширюється її суверенітет і юрисдикція вповному обсязі.
Правовий режим внутр
Континентальний шельф
Континентальний шельф — це затоплена морем частина материкової території.
Необхідність міжнародно-правового регулювання режиму континентального шельфу є приро
Міжнародні протоки і міжнародні канали
Протоки відіграють важливу роль у міжнародному мореплаванні, створенні єдиної системи морських шляхів. Протока— це природний морський прохід, що сполучає райони того самого
Контрольні питання
Визначте предмет регулювання міжнародного морського права.
Які ви знаєте основні інститути міжнародного морського права?
Які основні напрямки співробітництва держав у галузі вик
Початок війни і її правові наслідки. Театр війни
Згідно з Гаазькою конвенцією про початок воєнних дій 1907 року (Україна бере участь) держави визнають, що воєнні дії між ними не повинні розпочинатися без завчасного і недвозначного попередження,
Учасники збройних конфліктів
Учасниками війни є не все населення воюючих держав, а тільки цілком визначена його частина — так звані законні учасники війни, діям яких надається держ
Обмеження засобів і методів ведення війни
Відповідно до норм міжнародного права право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необмеженим. Цей принцип, сфо
Обмеження засобів і методів ведення війни
Відповідно до норм міжнародного права право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необмеженим. Цей принцип, сфо
Обмеження засобів і методів ведення війни
Відповідно до норм міжнародного права право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необмеженим. Цей принцип, сфо
Нейтралітету війні
Нейтралітет у війні — це особливий правовий статус держави, що не бере участі у війні і утримується від надання допомоги обом воюючим сторонам. Нейтралітет на практиці виявляє
Закінчення війни та її міжнародно-правові наслідки
Воєнні дії між державами можуть закінчуватися укладанням перемир'я або капітуляцією однієї з них.
Перемир'я — тимчасове припинення воєнних дій на умовах, узгоджених в
Контрольні питання
Що регулює міжнародне право збройних конфліктів?
Назвіть основні інститути міжнародного права збройних конфліктів.
У чому особливості міжнародного права збройних конфліктів у пор
Поняття і джерела міжнародного повітряного права
Міжнародне повітряне право — це галузь сучасного міжнародного права, що регулює міжнародні польоти повітряних апаратів (суден) тієї чи іншої національної (державної) належност
Цивільної авіації
Міжнародна регламентація боротьби з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації має об'єктивну необхідність. У цьому процесі варто розрізняти:
по-перше, виділення ряду об'
Спеціальні терміни
Повітряні апарати (судна); повітряний простір; безпека повітряних польотів; цивільна авіація; договори чиказької системи; договори варшавської системи; договори римської системи; договори про нез
Контрольні питання
. Визначте предмет регулювання міжнародного повітряного права.
З яких правових інститутів складається міжнародне повітряне
право?
Які основні напрямки співробітництва дер
Основні принципи космічної діяльності
В основу міжнародного космічного права покладено принцип пов'язаної з дослідженням космосу діяльності і використання космічного простору, включаючи розташовані в межах Сонячної системи небес
Контрольні питання
Який предмет регулювання міжнародного космічного права?
З яких правових інститутів складається міжнародне космічне право?
Які основні напрямки співробітництва держав у галузі досл
Поняття, джерела й принципи міжнародного екологічного права
Охорона навколишнього природного середовища відноситься до глобальних проблем виживання людської цивілізації. І це не
є голослівною заявою, що підтверджує хоча б один такий факт. За
Контрольні питання
Визначте історичні етапи в розвитку міжнародного екологічного права.
У чому складається предмет регулювання міжнародного екологічного права?
Як ви розумієте термін «навколишнє пр
Поняття міжнародного спору
Усі держави, вступаючи у світове співтовариство, беруть на себе зобов 'язання здійснювати свою міжнародну діяльність відповідно до основних принципів міжнародного права. Одним із таких принципів є
Засоби вирішення міжнародних спорів
Згідно зі статтею 33 Статуту ООН сторони, що беруть участь у спорі, продовження якого могло б загрожувати підтримці міжнародного миру і безпеки, повинні насамперед намагатися вирішити його за допо
Безпосередні переговори, посередництво, добрі послуги
Безпосередні переговори— це найбільш простий, зручний і поширений спосіб мирного вирішення спорів між державами. Зміст безпосередніх переговорів полягає в пошуку вирішення розбіжн
Міжнародна процедураз примирення
У міжнародну процедуру з примирення входить діяльність слідчих і погоджувальних комісій, що мають на меті допомогти вирішенню спору шляхом досягнення безпосередньої угоди між сторонами.
У
Міжнародна судова процедура
Судова процедура є одним із видів розв'язання міжнародних спорів. Міжнародний суд — це утворюваний на основі міжнародного договору постійний орган, покликаний вирішувати мі
Міжнародна судова процедура
Судова процедура є одним із видів розв'язання міжнародних спорів. Міжнародний суд — це утворюваний на основі міжнародного договору постійний орган, покликаний вирішувати мі
Розділ 3. НОРМИ І ДЖЕРЕЛА
МІЖНАРОДНОГО ПРАВА................................................................................ 73
3.1. Поняття норми міжнародного права................................
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов