рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Основні міжнародно-правові акти про права людини

Основні міжнародно-правові акти про права людини - раздел Образование, Представництво Європейської організації публічного права в Україні Міжнародно-Правові Акти В Галузі Прав Людини Прийнято Нази­вати Міжнародними ...

Міжнародно-правові акти в галузі прав людини прийнято нази­вати міжнародними стандартами. Цей термін охоплює різні норми, такі, як правила міжнародних договорів, резолюції міжнародних організацій, політичні домовленості типу Гельсінського Заключно­го акта, документів Віденської і Копенгагенської зустрічей ОБСЄ (НБСЄ), міжнародні звичаї.

До основних міжнародно-правових актів у галузі прав людини

належать:

 

— Загальна декларація прав людини 1948 року;

— Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 року (підписаний Україною 20.03.1968р.; ратифі­кований Україною 19.10.1973р.;набув чинності для України 03.01.1976 р.);

— Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 року (відповідно 20.03.1968 p., 19.10.1973 p., 23.03.1976 р.);

— Факультативний протокол до Міжнародного пакту про гро­мадянські та політичні права 1966 року (набув чинності 23.03.1976 p.; Україна приєдналася 25.12.1990 p.);

— Конвенція про попередження злочину геноциду і покарання за нього 1948 року (підписана Україною 16.12.1949 p.; ратифі­кована Україною 22.07.1954 р.; набула чинності для України 15.02.1955 р.);

— Міжнародна конвенція про ліквідацію усіх форм расової дис­кримінації 1966 року (підписана Україною 07.03.1966 p.; ратифікована Україною 21.01.1969 p.; набула чинності для України 07.04.1969 p.);

— Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року (підписана Україною 09.12.1995 p.; рати­фікована Україною 17.07.1996 р.);

— Конвенція про припинення злочину апартеїду і покарання за нього 1973 року (підписана Україною 20.02.1974 p.; ратифі­кована Україною 15.10.1975р.; набула чинності для України 18.07.1976 р.);

 

— Конвенція про ліквідацію усіх форм дискримінації у відно­шенні до жінок 1979 року (підписана Україною 17.07.1980 p.; ратифікована Україною 24.12.1980 p.; набула чинності для України 03.09.1981 p.);

— Конвенція про права дитини 1989 року (підписана Україною 14.02.1990 p.; ратифікована Україною 28.02.1991 p.; набула чинності для України 27.09.1991 р.) і ін.

Важливе місце в міжнародно-правовому масиві стандартів прав людини належить Заключному акту Наради з безпеки і співробіт­ництва в Європі 1975 року і документам, прийнятим у рамках за­гальноєвропейського процесу, розрядки міжнародної напруженості, — Підсумковому документу Віденської зустрічі 1986 року пред­ставників держав — учасниць НБСЄ, Документа Копенгагенської наради Конференції з людського виміру НБСЄ 1990 року, Паризькій Хартії для нової Європи 1990 року й іншим.

Всеосяжні зусилля у сфері захисту прав і свобод людини беруть початок зі Статуту ООН, де як одну з основних своїх цілей Об'єднані Нації проголосили « знову затвердити віру в основні права людини, у


гідність і цінність людської особистості, у рівноправність чоловіків і жінок і в рівність прав великих і малих націй».

Розробка і прийняття в рамках ООН Білля про права людини, що містить Загальну декларацію прав людини 1948 року, Пакт про громадянські та політичні права з Факультативними протоколами до нього і Пакт про економічні, соціальні та культурні права, від­криті для підписання в 1966 році, ознаменували якісно новий етап у розвитку міжнародних норм з прав людини. Предметом цих між­народних актів є не окремі права або захист особливої категорії осіб, а права всіх індивідів у всіх сферах суспільного життя.

11.4. Класифікація міжнародних актів про права людини

Міжнародні акти про права людини можна класифікувати за різними ознаками. Вважається, що наведена нижче класифікація, заснована на просторовій, суб'єктно-об'єктній і предметній основах, є найбільш зручною як з теоретичної, так і з практичної позицій.

/. Міжнародні документи універсального характеру:

— Міжнародний білль про права людини;

— документи, що закріплюють права людини в рішеннях між­народних конференцій;

— міжнародні акти, що закріплюють право на самовизначення і права народів;

— акти, спрямовані на попередження дискримінації;

— акти, що закріплюють принципи правосуддя;

— акти, що регулюють права осіб, які зазнали затримання або тюремного ув'язнення;

— акти, що регулюють права жінок;

— акти, що регулюють права дітей;

— акти, що закріплюють економічні та соціальні права;

— акти, що закріплюють права на користування досягненнями культури, інформацією, свободу асоціацій;

— акти, що регламентують захист прав людини в збройних кон­фліктах;

— акти, що встановлюють міжнародні військові злочини і зло­чини проти людства;

— акти, що регулюють заборони рабства, підневільного стану, примусової праці.

II. Документи регіонального характеру:

— документи Ради Європи;

— документи Організації з безпеки і співробітництва в Європі;

 

— Документи Співдружності Незалежних Держав;

— Американська конвенція про права людини;

— Африканська Хартія прав людини і народів.

11.5. Міжнародні органи із захисту прав людини

Угоди держав, що передбачають право конкретного громадянина вимагати від своєї держави виконання міжнародно визнаних прав і свобод, підкріплюються міжнародними механізмами, створеними в рамках різноманітних міжнародних організацій.

Конституція України (ч. 4 статті 55) говорить: «Кожний має пра­во після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод у відповідні міжнародні судові установи або у відповідні міжнародні організації, членом або учасником яких є Україна».

Міжнародні органи із забезпечення і захисту прав людини (далі — комітети з прав людини) створюються згідно з положеннями відповідних конвенцій. Комітети з прав людини складаються з екс­пертів, які діють в особистій якості. До їх складу входять громадяни держав, що беруть участь у договорі, які мають високі моральні якості і визнану компетентність у галузі прав людини. При цьому до складу комітету не можуть входити двоє громадян тієї самої держави. Члени комітетів обираються державами — учасницями договору (зазвичай на чотири роки) на засіданні, що спеціально скликається (як правило, Генеральним секретарем ООН).

До компетенції міжнародних органів із захисту прав людини входить розгляд:

1) доповідей держав-учасниць договору про законодавчі, адмі­ністративні та інші заходи, що вживаються ними для впро­вадження в життя зобов'язань, передбачених у договорі;

2) повідомлень держав-учасниць договору про те, що інша держава-учасниця не виконує своїх зобов'язань за даним до­говором;

3) індивідуальних петицій (скарг) від осіб, які стверджують, що якесь із їх прав, зафіксоване у відповідному договорі, було порушено, і які вичерпали усі внутрішньодержавні засоби правового захисту.

Правом на розгляд скарг індивідів наділений: Комітет з прав людини, Комітет з ліквідації расової дискримінації, Комітет проти катувань і деякі інші міжнародні органи.

Процедура розгляду індивідуальних петицій взагалі однакова для більшості комітетів. Отримавши повідомлення про порушення


якою-небудь державою прав індивіда, передбачених у міжнародному договорі, комітет повинен переконатися, що це ж питання не роз­глядається відповідно до іншої процедури міжнародного розгляду або врегулювання: особа вичерпала всі доступні внутрішні засоби правового захисту (дане правило не діє, коли застосування таких засобів невиправдано затягується).

Комітет вправі визнати неприйнятним будь-яке повідомлення, що є анонімним або несумісне з положеннями договору. Визнавши петицію прийнятною, комітет повідомляє відповідній державі, яка протягом певного терміну має подати письмові пояснення, що роз'яснюють це питання і будь-які вжиті ним заходи. При цьому держава й особа, що направила скаргу, мають перед Комітетом

рівні умови.

Комітет у закритому засіданні досліджує повідомлення особи, пояснення держави і повідомляє свої міркування обом сторонам.

Рішення комітетів за індивідуальними скаргами юридично необов'язкові, проте держави виконують їх добровільно, віднов­люють, порушені права особистості і приводять своє законодавство і правозастосовчу практику у відповідність із міжнародно-правовими

нормами.

Слід зазначити, що в рамках певних міжнародно-правових угод засновуються універсальні і регіональні механізми контролю за дотриманням прав людини, що приводяться в дію відповідними міжнародними органами й організаціями.

Відносно частини універсальних механізмів контролю за до­триманням прав людини див. розділ 10.6. «Спеціалізовані органи ООН з прав людини».

Комітет з прав людини ООН

Комітет з прав людини ООН створений на основі резолюції Ге­неральної Асамблеї ООН 2200А (XXI) від 16 грудня 1966 року і відповідно до статті 28 Пакту про громадянські та політичні права 1966 року і Факультативного протоколу до цього Пакту. Фактично Комітет є самостійним міжнародним органом і складається з вісім­надцяти експертів, що виступають в особистій якості. Члени Комі­тету обираються з громадян держав — учасниць Пакту терміном на 4 роки і можуть бути переобрані. Кворум утворює присутність дванадцяти членів Комітету, а постанови Комітету приймаються більшістю голосів присутніх членів.

Відповідно до Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року держава — учасниця Пакту, що стає й учасницею Протоколу, визнає компетенцію Комі­тету приймати і розглядати повідомлення осіб, які стверджують,

що якесь з їхніх прав, перерахованих у Пакті, було порушено. Отримавши повідомлення, Комітет повідомляє відповідній державі, що протягом шести місяців подає Комітету письмові пояснення, які роз'ясняють це питання, і повідомляє про заходи, яких можна буде вжити.

Ця процедура може мати місце лише в тому випадку, якщо гро­мадянин доведе, що він вичерпав усі внутрішньодержавні (націо­нальні) засоби захисту своїх прав, і якщо заява не є анонімною.

Комітет з економічних, соціальних і культурних прав

Комітет з економічних, соціальних і культурних прав заснований відповідно до рішення Економічної і Соціальної Ради ООН у 1985 році. Комітет здійснює спостереження за виконанням Міжнарод­ного пакту про економічні, соціальні і культурні права 1966 року і складається з 18 експертів.

Комітет з ліквідації расової дискримінації

Комітет утворений відповідно до положень статті 8 Міжнарод­ної конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації 1966 року. Комітет складається з 18 експертів, які обираються строком на чотири роки й мають високі моральні якості та неупередженість і діють в особистій якості. Комітет розглядає регулярно доповіді, що надаються державами про прийняті ними законодавчі, адміні­стративні й інші заходи для виконання положень Конвенції; заяви держав — учасниць Конвенції про те, що інша держава не виконує положень Конвенції. Крім того, будь-яка держава — учасниця Конвенції може заявити, що вона визнає компетенцію Комітету приймати і розглядати повідомлення від окремих осіб або групи осіб, які стверджують, що вони є жертвами порушення даною державою-учасницею яких-небудь прав, викладених у Конвенції.

Комітет з ліквідації дискримінації у відношенні до

Комітет з ліквідації дискримінації у відношенні до жінок ство­рений на основі статті 17 Конвенції про ліквідацію усіх форм дис­кримінації у відношенні до жінок 1979 року. Комітет складається з 23 експертів, які мають високі моральні якості і діють в особис­тій якості. Комітет розглядає регулярно доповіді, що надаються державами-учасницями, про законодавчі, адміністративні і судові заходи для виконання положень Конвенції. Комітет також наді­лений повноваженнями розглядати індивідуальні петиції. Комітет щорічно через ЕКОСОР подає доповідь Генеральній Асамблеї ООН про свою діяльність і може вносити пропозиції і рекомендації за­гального характеру, засновані на вивченні доповідей та інформації, отриманої від держав — учасниць.


Комітет проти катувань

Комітет проти катувань заснований відповідно до статті 17 Кон­венції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 1984 року. Комітет складається з десяти експертів, які мають високі моральні якості і визнану компетенцію в галузі прав людини та виступають в особистій якості. Комітет вправі одержувати і розглядати пові­домлення осіб, які перебувають під його юрисдикцією і які ствер­джують, що вони є жертвами порушення положень Конвенції, або повідомлення такого роду, що надходять від їхнього імені. Комітет також наділений певними функціями стосовно вирішення спорів між державами — учасницями Конвенції, для чого вправі створю­вати Узгоджувальну комісію.

Комітет з прав дитини

Комітет з прав дитини заснований відповідно до статті 43 Конвен­ції про права дитини 1989 року. Він складається з десяти експертів, які діють в особистій якості і мають високі моральні якості і визнану компетенцію в галузі прав людини. Комітет регулярно розглядає надані доповіді держав — учасниць Конвенції про заходи для за­безпечення прав дітей та інформує про це Економічну і Соціальну Раду ООН. Комітет не розглядає індивідуальні петиції.

Верховний комісар ООН з прав людини

Посада Верховного комісара з прав людини була затверджена відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН 48/141 від 20 грудня 1993 року. В основу цієї резолюції покладено рішення Всесвітньої конференції з прав людини (Відень, 1993).

Відповідно до згаданої резолюції Верховний комісар з прав лю­дини призначається Генеральним секретарем ООН і є його заступни­ком. Він має статус «посадової особи ООН» і несе «під керівництвом і егідою Генерального секретаря основну відповідальність за діяль­ність Організації Об'єднаних Націй в галузі прав людини».

Фактично ж Верховний комісар з прав людини здійснює загальне керівництво діяльністю Центру з прав людини ООН — структурного підрозділу Секретаріату ООН.

Європейський Суд з прав людини

Європейський Суд з прав людини був створений у 1959 році як основний елемент регіонального контрольного механізму із дотри­мання положень Європейської конвенції по захисту прав людини й основних свобод 1950 року. Штаб-квартира Суду знаходиться в Страсбурзі (Франція).

У наш час у контрольному механізмі із дотримання положень Конвенції відбулися зміни. Відповідно до Протоколу № 11 до Кон­венції, що вступив у дію в листопаді 1998 року, у ньому беруть участь два органи: Комітет міністрів Ради Європи (РЄ) і Європейський Суд з прав людини.

Європейський Суд з прав людини є єдиним органом контролю за

дотриманням державами--------- часницями положень Конвенції. Суд

працює на постійній основі і складається з суддів, кількість яких дорівнює кількості держав — учасниць Конвенції. Парламентська Асамблея РЄ від кожної держави — члена РЄ обирає одного суддю. Судді засідають у Суді в особистій якості.

Кожна держава-учасниця вправі передати на розгляд Суду будь-яке порушення положень Конвенції 1950 року або протоколів до неї з боку іншого учасника.

Суд також наділений компетенцією приймати від якоїсь особи, групи осіб або неурядової організації заяви про порушення будь-якою із держав-учасниць прав, закріплених у Конвенції і прото­колах до неї. При цьому заявники повинні додержуватися певних процедурних вимог. Держави-учасниці зобов'язані жодним чином не перешкоджати реалізації цього права.

Суд розглядає подані йому справи в комітетах, що складаються з трьох суддів, у палатах — із сімох суддів і у Великій палаті — із 17 суддів.

Суд на прохання Комітету міністрів РЄ може давати консуль­тативні висновки із правових питань, що стосуються тлумачення Конвенції 1950 року і протоколів до неї.

Витрати Суду оплачуються Радою Європи.

Комісія з прав людини Співдружності Незалежних Держав

Комісія з прав людини створена відповідно до Статуту Співдруж­ності Незалежних Держав 1993 року і Положення про цю комісію 1993 року (Україна не входить у цю комісію).

Комісія розглядає письмові повідомлення держав — членів Спів­дружності про порушення прав людини. Вона також управі розгля­дати індивідуальні петиції (див. також Конвенцію Співдружності Не­залежних Держав про права й основні свободи людини 1995 року).

Контрольні механізми в рамках ОБСЄ

У рамках ОБСЄ також є певні механізми контролю із дотриман­ня прав людини, але з огляду на те, що членами цієї організації є як європейські держави, так і держави Середньої Азії (республіки колишнього СРСР), ці механізми набувають міжрегіонального характеру.


Так, будь-яка держава — член ОБСЄ вправі запросити в іншого члена організації інформацію з конкретного порушення прав лю­дини. Причому відповідь на такий запит має бути відправлена не пізніш як через 10 днів із дня одержання запиту.

На прохання держави — члена ОБСЄ можуть також створюватися комісії експертів для розгляду певних питань і можливого сприяння у вирішенні проблем із прав людини на її території.

Керівна рада ОБСЄ, що складається з міністрів закордонних справ держав — членів організації, бере участь у вирішенні спірних питань з проблеми прав людини.

У 1992 році в рамках організації була заснована посада Верхов­ного комісара у справах національних меншин ОБСЄ. Ця міжнародна посадова особа виступає омбудсменом, що відстоює права національ­них меншин, а також займається розслідуванням окремих випадків порушення прав людини. Крім цього, до його функцій входить ви­явлення ситуацій міжетнічної напруженості, що можуть становити загрозу для миру, безпеки або відносин між державами — членами ОБСЄ, і сприяння їх якнайшвидшому врегулюванню.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Представництво Європейської організації публічного права в Україні

Представництво Європейської організації публічного права в Україні... М О Баймуратов... МІЖНАРОДНЕ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Основні міжнародно-правові акти про права людини

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Порядок защиты дипломной работы
  Защита дипломной работы производится на заседании Государственной аттестационной комиссии (ГАК) с участием не менее двух третей ее состава. Перед защитой студентом представ

Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
Міжнародні відносини не обмежуються тільки міждержавними, міжвладними контактами основних суб'єктів міжнародного права. Відбуваються постійні контакти між фізичними і юридичними особами різноманітн

Колонізація
Такі західні країни, як Англія, Франція, Іспанія, Португалія, Німеччина, мали свої колонії. Великий період часу вони окупували свої колонії в Африці, Азії, експлуатували корінне населення, за яким

Вестфальський мир (1648)
Роль міжнародного права в середині Середньовіччя найбільш яскраво проявляється й прямо пов'язана з укладенням Вестфаль-ського миру 1648 p., після якого його сфера дії ще більше розши­рюється. Саме

Роль Великої французької революції в розвитку міжнародного права
Велика французька революція стала ініціатором нових підходів до розуміння й утвердження гуманітарних і економічних цінностей, породила великі демократичні принципи, деякі з них стали прин­ципами но

Конгресий конференції XIXст. іміжнародне право
Віденський конгрес 1814-1815 pp. Багато істориків вважають, що вплив Віденського конгресу на міжнародне право міститься лише в посиланнях на статті Заключного акту конгресу,

Роль Великої Жовтневої соціалістичної революції в становленні нового міжнародного права
У період Великої Жовтневої соціалістичної революції суспіль­ство, що характеризувалося наявністю приватної власності, класів і експлуатації людьми один одного, почало перехід до суспіль

Тенденції розвитку міжнародного права до початку Другої світової війни
Серед усіх протиріч між державами-імперіями основним було протиріччя між переможцями й переможеними в Першій світовій війні (1914-1917 pp.). Напруженими були відносини й між перемож­цями. Наявність

Вплив Другої світової війни на розвиток міжнародного права
Із перших днів Другої світової війни стало ясно, що довоєнне міжнародне право хоч і забороняло ведення агресивної війни, але не передбачало механізму її запобігання. Це положення було змінено після

Контрольні питання
Дайте періодизацію історії міжнародного права. Охарактеризуйте міжнародне право Стародавнього світу. Назвіть інститути міжнародного права, що діяли в стародавні часи. Оха

Поняття норми міжнародного права
Міжнародне право, як і внутрішньодержавне право, складається з юридичних норм. Під нормою міжнародного права розуміють правило поведінки, яке визнається державами й іншими с

Структура норм міжнародного права
Структура норм міжнародного права має свої особливості. Якщо в загальній теорії права визнано, що правові норми мають тричленну структуру (гіпотезу, диспозицію, санкцію), то сп

Види міжнародно-правових норм
Види міжнародно-правових норм визначаються за різноманіт­ними класифікуючими ознаками. J. За змістом і місцем у системі міжнародного права:

Допоміжні джерела міжнародного права
До допоміжних джерел, що відіграють важливу роль у ста­новленні і розвитку загального міжнародного права, належать правотворчі рішення міжнародних організацій

Кодифікація міжнародного права
Під кодифікацією міжнародного права розуміють системати­зацію міжнародно-правових норм, здійснювану суб'єктами між­народного права. Перші згадки в літературі з міжн

Контрольні питання
У чому складається особливість правової природи норми між­народного публічного права? Які основні параметри теорії узгодження воль держав? Чим характеризується процесуальний аспек

Юридична природа основних принципів міжнародного права
' Основні принципи міжнародного публічного права — це керів­ні правила поведінки його суб'єктів, що виникають як результат суспільної практики; юридично закріплені засади мі

Принцип суверенної рівності держав
Принцип суверенної рівності держав складає основу сучасних міжнародних відносин. Це означає, що кожна держава зобов'язана поважати суверенітет інших учасників системи, тобто їх

Принцип незастосування сили або погрози силою
Демократизація міжнародних відносин із неминучістю при­зводить до обмеження застосуваннясили або погрозисилою. Вперше ця об

Принцип територіальної цілісності держав
Принцип територіальної цілісності держав затверджено з прийняттям Статуту ООН у 1945 році. Процес його розвитку триває, навіть назва цього принципу остаточно не визначен

Принцип мирного вирішення міжнародних спорів
Принцип мирного вирішення спорів, покликаний забезпечити мирне співіснування держав, належить до норм, покладених в осно­ву існування і стабільного функціонування міжнародного

Принцип поваги прав людини
Як самостійний принцип поваги прав людини був сформульо­ваний у Заключному акті НБСЄ 1975 року. В аналізованій галузі ухвалений ряд найважливіших актів, до яких належать: За

Принцип рівноправності та самовизначення народів і націй
Безумовна повага права кожного народу і нації вільно вибирати шляхи і форми свого розвитку є однією з принципових основ між­народних відносин. Принцип рівноправності та самовизначе

Принцип міжнародного співробітництва
Принцип міжнародного співробітництва зобов'язує держави співробітничати одна з одною незалежно від розбіжностей їх полі­тичних, економічних і соціальних системах. І

Принцип міжнародного співробітництва
Принцип міжнародного співробітництва зобов'язує держави співробітничати одна з одною незалежно від розбіжностей їх полі­тичних, економічних і соціальних системах. І

Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного пуб­лічного права? Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у док­трині й практиці міжнародного публічного права? Я

Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного пуб­лічного права? Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у док­трині й практиці міжнародного публічного права? Я

Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного пуб­лічного права? Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у док­трині й практиці міжнародного публічного права? Я

Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного пуб­лічного права? Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у док­трині й практиці міжнародного публічного права? Я

Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного пуб­лічного права? Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у док­трині й практиці міжнародного публічного права? Я

Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного пуб­лічного права? Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у док­трині й практиці міжнародного публічного права? Я

Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного пуб­лічного права? Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у док­трині й практиці міжнародного публічного права? Я

Контрольні питання
Що розуміється під суб'єктом міжнародного публічного права? Дайте поняття й характеристику міжнародної правосуб'єкт­ності. Яка структурна характеристика міжнародної правосуб'єкт-но

Поняття і види міжнародного правонаступництва
Під міжнародним правонаступництво м розуміють перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта міжнародного права (правопо-передника) до іншого (прав

Соціалістичних Республік
Питання про правонаступництво стосовно договорів Союзу РСР, державної власності, державних архівів і державних боргів СРСР є одним із найважливіших наслідків припинення існування Радян­ського Союзу

Контрольні питання
Якими нормами міжнародного права регулюються питання правонаступництва? Хто виступає як суб'єкт правонаступництва? Що є об'єктом правонаступництва? Як можна роз'яснити де

Поняття міжнародного правопорушення
Міжнародне правопорушення є складним правовим явищем. З юридичної точки зору в якості міжнародного правопору­шеннярозглядається міжнародно-протиправне діяння суб'єкта міжнар

Недружній акт — це така поведінка держави, яка завдає шкоди іншій державі й суперечить її інтересам, але не порушує норм між­народного права.
Варто мати на увазі, що сучасне міжнародне публічне право не забороняє недружніх актів. Така заборона існує на морально-політичному рівні. Недружній акт дає можливість іншим державам застосову

Види міжнародних правопорушень
У доктрині і практиці міжнародного права міжнародні право­порушення не мали чіткого поділу на види або групи на різних підставах, хоча деякі спроби їх виділення здійснювалися. Так, напр

Обставини, що виключають відповідальність держав
Згідно із загальними принципами міжнародної відповідальності держав будь-яке міжнародно-правове діяння держави спричиняє міжнародну відповідальність цієї держави. Міжнародно-правове ді­яння

Відповідальність міжнародних організацій
Відповідальність міжнародних організацій ґрунтується на їхній правосуб'єктності й безпосередньо випливає з неї при систем­ному тлумаченні цього міжнародно-правового феномена.

Контрольні питання
Визначте предмет регулювання права міжнародної відповідаль­ності. Дайте характеристику джерел права міжнародної відповідаль­ності. З яких правових інститутів складається право між

Кодифікація права міжнародних договорів
Право міжнародних договорів є галуззю загального міжнарод­ного права і являє собою сукупність правових норм, що регулюють відносини держав та інших суб'єктів міжнародного права

Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
Укладання міжнародних договорів державами являє собою здійснення Державного суверенітету і належить до основних прав держав. Укладання конкретного договору може бути й

Контрольні питання
Як ви розумієте предмет регулювання права міжнародних до­говорів? З яких правових інститутів складається право міжнародних договорів? У чому містяться особливості права міжнародни

Історичні аспекти створення міжнародних організацій
Сучасні міжнародні відносини характеризуються постійним роз­ширенням сфер взаємодії держав, тому всі нові відносини стають предметом міжнародно-правового регулювання. Однією з таких порівняно нових

Поняття і види міжнародних організацій
Міжнародна організація — це об'єднання держав відповід­но до міжнародного права і на основі міжнародного договору для здійснення співробітництва в політичній, економічній, куль

Поняття і види міжнародних організацій
Міжнародна організація — це об'єднання держав відповід­но до міжнародного права і на основі міжнародного договору для здійснення співробітництва в політичній, економічній, куль

Міжнародного права.
Держави-члени і відповідні міжнародні організації визнають і зобов'язуються шанувати права і обов'язки відповідної міжурядової організації, її компетенцію, коло повноважень, наділяти організа­цію т

Право на вільне виконання своїх функцій.
Сутність даного критерій міститься в тому, що кожна ММУО має свій установчий акт (у формі статутів, конвенцій або резолюцій інших організацій із загальними повноваженнями), правила про­цедури, фіна

Право на вільне виконання своїх функцій.
Сутність даного критерій міститься в тому, що кожна ММУО має свій установчий акт (у формі статутів, конвенцій або резолюцій інших організацій із загальними повноваженнями), правила про­цедури, фіна

Право на вільне виконання своїх функцій.
Сутність даного критерій міститься в тому, що кожна ММУО має свій установчий акт (у формі статутів, конвенцій або резолюцій інших організацій із загальними повноваженнями), правила про­цедури, фіна

Контрольні питання
Виділіть ознаки міжнародної організації. Якими актами регу­люється діяльність міжнародної організації? Які особи є співробітниками міжнародної організації? На основі яких критеріїв обіймаю

Контрольні питання
Виділіть ознаки міжнародної організації. Якими актами регу­люється діяльність міжнародної організації? Які особи є співробітниками міжнародної організації? На основі яких критеріїв обіймаю

Покоління прав людини
Основні права й свободи забезпечують різні сфери життя людини: особисту, політичну, соціальну, економічну, культурну. Відповідно до цього вони й структуруються по групах і найменуваннях. Однак варт

Міжнародні акти про права людини і законодавство України
З огляду на особливу важливість прав і свобод людини, що міс­тяться в міжнародних актах, та їх подальше закріплення в консти­туційному і поточному законодавстві України у формі прав і свобод людини

X УіСЬЛ/TCUt
Треті статті Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права і Міжнародного пакту про громадянські і політичні права свідчать про те, що держави, які беруть участь у даних пактах, зо

X УіСЬЛ/TCUt
Треті статті Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права і Міжнародного пакту про громадянські і політичні права свідчать про те, що держави, які беруть участь у даних пактах, зо

Право народів на самовизначення
«Всі народи мають право на самовизначення. Завдяки цьому праву вони вільно установлюють свій політичний статус і вільно забезпечують свій економічний, соціальний і культурний розви­ток» (стаття 1 М

Право на життя
«1. Право на життя є невід'ємним правом кожної людини. Це право охороняється законом. Ніхто не може бути свавільно по­збавлений життя. 2. У країнах, що не скасували страти, смертні вироки

Право на мирні збори
«Признається право на мирні збори. Користування цим пра­вом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, що накладаються відповідно до закону і необхідні в демократичному суспільстві в інтересах держав

Право на освіту
«1. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають право кожної людини на освіту... 2. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають, що для повного здійснення цього права:

Право на користування результатами наукового прогресу
1. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають право кожної людини на: а) участь у культурному житті; б) користування результатами наукового прогресу і їх практич­ ного

Контрольні питання
Що регулює міжнародне право в галузі захисту прав людини? У чому полягає проблема міжнародної правосуб'єктності інди­віда? Яким чином міжнародне право регулює права індивіда?

Громадянство та його значення для міжнародного права
Основу правового статусу індивіда утворюють правовідносини громадянства. Сутність громадянства полягає у взаємовідносинах людини і держави. У вітчизняній науці міжн

Способи набуття громадянства
Міжнародному праву відомі такі способи набуття громадян­ства: — філіація; — натуралізація (іноді именована укоріненням);

Правовий статус біженців і переміщених осіб
Під терміном «біженець» слід розуміти іноземця (у тому числі й особу без громадянства), який внаслідок обґрунтованих побоювань став жертвою переслідувань за ознаками расової, національної на

Право притулку
Надання притулку є традиційним інститутом міжнародного права. Історично інститут права притулку вперше виник у період Великої французької революції. У Конституції Франції 1793

Державна територія
У міжнародній доктрині існує безліч визначень державної те­риторії. Але найбільш вдалою вважається така: державною тери­торією, відповідно до міжнародного права, є частина з

Способи надбання державної території
Питання, що стосуються надбання державної території, за­вжди належали до найважливіших, найскладніших і особливо де­лікатних міжнародних проблем, що протягом всієї історії л

Державні кордони
Територія однієї держави відокремлюється від території іншої держави за допомогою державних кордонів. У міжнародній доктрині є різні визначення державних кордонів. Одні автори визна

Міжнародні і багатонаціональні ріки
Усі ріки за їх географічним і правовим положенням поділяють на: а) національні — які протікають по території однієї держави і перебувають під її суверенітетом,

Право зовнішніх зносин
Загальновідомо, що міжнародне право регулює взаємозносини між своїми суб'єктами — державами, міжнародними організаціями й іншими міжнародними інституціями. У процесі міжнародного спілкування вони в

Органи зовнішніх зносин держави
Для здійснення зовнішніх зв'язків з іншими державами й ін­шими суб'єктами міжнародного права держави створюють систему органів зовнішніх зносин. Під органом зовн

Поняття дипломатичного права та його джерела
Дипломатичне право — це галузь міжнародного публічного права, що складається з принципів і норм, які регламентують і регулюють офіційні зносини і зв'язки між державами й іншими

Дипломатичні представництва
Дипломатичне представництво — це орган зовнішніх зносин держави, що знаходиться за її межами на території іншої держави для здійснення дипломатичних зносин з нею. Слід

Функції дипломатичного представництва
Віденська конвенція 1961 року «Про дипломатичні зносини» у статті 3 закріпила функції дипломатичного представництва відповідно до міжнародного права. До них належать:

Торгові представництва
Історія виникнення торгових представництв пов'язана зі станов­ленням і розвитком Радянської держави. У1918 році Рада Народних Комісарів РРФСР прийняла декрет «Про націоналізацію зовнішньої торгівлі

Постійні представництва держав при міжнародних організаціях
Однією з характерних рис сучасних міжнародних зносин є зро­стання кількості та значення міжнародних організацій у забезпе­ченні миру і різнобічного співробітництва суб'єктів міжнародного права. Най

Спеціальні місії
Під спеціальною місією в міжнародному праві розуміється тим­часовий орган зовнішніх зносин держави, що направляється в іншу державу для виконання конкретних завдань, визначених за згодою між

Контрольні питання
Визначте предмет регулювання міжнародного права зовнішніх зносин. З яких правових інститутів складається міжнародне право зов­нішніх зносин? Дайте поняття дипломатичного п

Консульські представництва
Консульська діяльність, як і дипломатична діяльність держав, має давню історію. її розвиток пов'язаний з активізацією торгово-економічних зв'язків між державами. Здійснюється консульська діяльність

Консульські привілеї та імунітети
Згідно зі статтею 28 Віденської конвенції про консульські зноси­ни 1963 року держава перебування повинна надавати всі можливо­сті для виконання консульською установою своїх функцій. Тому держава пе

Контрольні питання
Дайте поняття консульського права. У чому складаються особливості консульського права в порів­нянні з дипломатичним правом і іншими галузями міжнародного права? З якими галузями м

Поняття і просторова дія міжнародного морського права
Сучасне міжнародне морське право — це галузь міжнародного права, що регулює дослідження і використання просторів Світового океану, його дна і ресурсів у мирних цілях, а також п

Внутрішні морські води і їхній правовий режим
Внутрішні морські води є частиною території відповідної дер­жави, на яку поширюється її суверенітет і юрисдикція вповному обсязі. Правовий режим внутр

Територіальнеморе (територіальні води) і його правовий режим
Територіальне море (територіальні води) — це морський пояс, що розташований уздовж берега або безпосередньо за внутрішніми морськими водами прибережної держави і перебуває під

Континентальний шельф
Континентальний шельф — це затоплена морем частина ма­терикової території. Необхідність міжнародно-правового регулювання режиму кон­тинентального шельфу є приро

Міжнародні протоки і міжнародні канали
Протоки відіграють важливу роль у міжнародному морепла­ванні, створенні єдиної системи морських шляхів. Протока— це природний морський прохід, що сполучає райони того самого

Контрольні питання
Визначте предмет регулювання міжнародного морського пра­ва. Які ви знаєте основні інститути міжнародного морського пра­ва? Які основні напрямки співробітництва держав у галузі вик

Міжнародне право в період збройних конфліктів — галузь міжнародного права
Незважаючи на те, що галузь сучасного міжнародного права, яка регулює відносини держав у період збройних конфліктів, у своєму нинішньому стані виникла нещодавно, її історичні корені лежать дуже гли

Початок війни і її правові наслідки. Театр війни
Згідно з Гаазькою конвенцією про початок воєнних дій 1907 року (Україна бере участь) держави визнають, що воєнні дії між ними не повинні розпочинатися без завчасного і недвозначного попере­дження,

Учасники збройних конфліктів
Учасниками війни є не все населення воюючих держав, а тільки цілком визначена його частина — так звані законні учасники вій­ни, діям яких надається держ

Обмеження засобів і методів ведення війни
Відповідно до норм міжнародного права право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необме­женим. Цей принцип, сфо

Обмеження засобів і методів ведення війни
Відповідно до норм міжнародного права право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необме­женим. Цей принцип, сфо

Обмеження засобів і методів ведення війни
Відповідно до норм міжнародного права право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необме­женим. Цей принцип, сфо

Нейтралітету війні
Нейтралітет у війні — це особливий правовий статус держа­ви, що не бере участі у війні і утримується від надання допомоги обом воюючим сторонам. Нейтралітет на практиці виявляє

Закінчення війни та її міжнародно-правові наслідки
Воєнні дії між державами можуть закінчуватися укладанням перемир'я або капітуляцією однієї з них. Перемир'я — тимчасове припинення воєнних дій на умовах, узго­джених в

Контрольні питання
Що регулює міжнародне право збройних конфліктів? Назвіть основні інститути міжнародного права збройних кон­фліктів. У чому особливості міжнародного права збройних конфліктів у пор

Поняття і джерела міжнародного повітряного права
Міжнародне повітряне право — це галузь сучасного міжнарод­ного права, що регулює міжнародні польоти повітряних апаратів (суден) тієї чи іншої національної (державної) належност

Адміністративні формальності при міжнародній аеронавігації
Необхідність розгляду адміністративних формальностей (АФ) при міжнародній аеронавігації зумовлена насамперед тим, що ця група норм міжнародного повітряного права й

Цивільної авіації
Міжнародна регламентація боротьби з актами незаконного втру­чання в діяльність цивільної авіації має об'єктивну необхідність. У цьому процесі варто розрізняти: по-перше, виділення ряду об'

Спеціальні терміни
Повітряні апарати (судна); повітряний простір; безпека повіт­ряних польотів; цивільна авіація; договори чиказької системи; до­говори варшавської системи; договори римської системи; договори про нез

Контрольні питання
. Визначте предмет регулювання міжнародного повітряного права. З яких правових інститутів складається міжнародне повітряне право? Які основні напрямки співробітництва дер

Основні принципи космічної діяльності
В основу міжнародного космічного права покладено принцип пов'язаної з дослідженням космосу діяльності і використання космічного простору, включаючи розташовані в межах Сонячної системи небес

Контрольні питання
Який предмет регулювання міжнародного космічного права? З яких правових інститутів складається міжнародне космічне право? Які основні напрямки співробітництва держав у галузі досл

Травня 1980 року в Афінах (Греція) середземноморськими державами був підписаний Протокол про захист Середземного моря
від забруднення з наземних джерел, а в 1982 році — Протокол про райони Середземного моря, що підлягають спеціальному захисту. В 1989 році в Кувейті був підписаний Протокол, що стосується за­бр

Поняття, джерела й принципи міжнародного екологічного права
Охорона навколишнього природного середовища відноситься до глобальних проблем виживання людської цивілізації. І це не є голослівною заявою, що підтверджує хоча б один такий факт. За

Не прибігати до військового або будь-якого іншого ворожо­го використання засобів впливу на навколишнє природне
середовище шляхом навмисної зміни динаміки стану, структури, Землі, включаючи її біоту, літосферу, гідро­сферу, атмосферу або космос;

Міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища
Міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища може бути: — глобальним; — регіональним; — субрегіональним; — міждержавним

Контрольні питання
Визначте історичні етапи в розвитку міжнародного екологічного права. У чому складається предмет регулювання міжнародного еколо­гічного права? Як ви розумієте термін «навколишнє пр

Поняття міжнародного спору
Усі держави, вступаючи у світове співтовариство, беруть на себе зобов 'язання здійснювати свою міжнародну діяльність відповідно до основних принципів міжнародного права. Одним із таких принципів є

Засоби вирішення міжнародних спорів
Згідно зі статтею 33 Статуту ООН сторони, що беруть участь у спо­рі, продовження якого могло б загрожувати підтримці міжнародного миру і безпеки, повинні насамперед намагатися вирішити його за допо

Безпосередні переговори, посередництво, добрі послуги
Безпосередні переговори— це найбільш простий, зручний і по­ширений спосіб мирного вирішення спорів між державами. Зміст безпосередніх переговорів полягає в пошуку вирішення розбіжн

Міжнародна процедураз примирення
У міжнародну процедуру з примирення входить діяльність слідчих і погоджувальних комісій, що мають на меті допомогти вирішенню спору шляхом досягнення безпосередньої угоди між сторонами. У

Міжнародна судова процедура
Судова процедура є одним із видів розв'язання міжнародних спо­рів. Міжнародний суд — це утворюваний на основі міжнародного договору постійний орган, покликаний вирішувати мі

Міжнародна судова процедура
Судова процедура є одним із видів розв'язання міжнародних спо­рів. Міжнародний суд — це утворюваний на основі міжнародного договору постійний орган, покликаний вирішувати мі

Розділ 3. НОРМИ І ДЖЕРЕЛА
МІЖНАРОДНОГО ПРАВА................................................................................ 73 3.1. Поняття норми міжнародного права................................

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги