Міжнародні і багатонаціональні ріки - раздел Образование, Представництво Європейської організації публічного права в Україні Усі Ріки За Їх Географічним І Правовим Положенням Поділяють На:
А) ...
Усі ріки за їх географічним і правовим положенням поділяють на:
а) національні — які протікають по території однієї держави і перебувають під її суверенітетом, режими яких установ люються винятково цією державою на основі внутрішнього
законодавства;
б) міжнародні — які протікають територією двох і більше держав
чи розділяють такі території, при цьому кожна прибережна держава здійснює суверенітет над тією ділянкою міжнародної ріки, що протікає по її території. У зв'язку з цим виникає необхідність міжнародно-правового регулювання цілого комплексу питань, пов'язаних із її використанням, тому що права і законні інтереси прибережних держав міжнародної ріки перебувають у взаємозв'язку і взаємозалежності. Тому правовий режим таких міжнародних рік установлюється заінтересованими державами на основі міжнародного акта. У свою чергу, міжнародні ріки діляться на:
а) багатонаціональні ріки — це ріки, у використанні яких зацікавлені винятково прибережні держави. Такі ріки не використовуються або використовуються дуже обмежено для міжнародного судноплавства, не завжди мають сполучення з морем, проте відіграють певну роль в економіці прибережних держав. їхній режим регулюється винятково прибережними державами, наприклад, угода між Аргентиною й Уругваєм 1946 року з приводу ріки Уругвай. До багатонаціональних рік належать Одер, Вісла, Тиса, Дністер; б) міжнародні ріки — це ріки, що мають безпосередньо вихід до моря і які використовуються міжнародним співтовариством для інтенсивного річкового судноплавства (наприклад, Дунай і Рейн у Європі, Нігер, Конго в Африці, Амазонка і Ла-Плата
в Америці й ін.). Такі ріки звичайно повинні відповідати трьом критеріям, необхідним для їхнього визнання як міжнародних:
1) політичному — вони повинні перетинати території двох і більше держав;
2) географічному — повинні мати вихід у море;
3) функціональному — мати можливість здійснення регулярного судноплавства.
Слід зазначити особливу значущість третього критерію, що є вирішальним, тому що міжнародно-правові проблеми таких рік в основному зводяться до забезпечення свободи судноплавства щодо них. Вони, як правило, відкриті для торговельного судноплавства як прибережних, так і неприбережних держав, і закриті, як правило, для проходу військових суден неприбережних держав (наприклад, Дунай, Нігер). На прибережні держави покладаються адміністративні обов'язки з управління такими ріками як відносно судноплавства, так і відносно їхнього господарського використання. З цією метою прибережні держави створюють спеціальні річкові комісії (наприклад, Рейнська комісія, що складається з представників Франції, ФРН, Швейцарії, а також Дунайська комісія, що складається з представників прибережних держав).
Водночас слід зазначити, що підхід до питання про міжнародні ріки тільки з погляду використання їх у судноплавних цілях у наш час втратив свою актуальність. Сьогодні функціональний критерій міжнародних рік набув варіабельного тлумачення: вони можуть використовуватися не тільки для судноплавства, але й для промислового та сільськогосподарського виробництва, одержання електроенергії, скидання відходів і т.д. Зокрема, при будівництві гідротехнічних споруд (гребель) для електростанцій, іригаційних систем прибережні держави не повинні заподіювати шкоди навігації на ріках, створювати незручності іншим державам, у тому числі й тим, що хоча і не є прибережними, але мають право вільного плавання по цій річці. Про це, зокрема, йшлося в Барселонській конвенції 1921 року, відповідно до положень якої «кожна прибережна держава зобов'язана утримуватися від будь-яких заходів, здатних зашкодити судноплавноплавству або зменшити зручність плавання, а також вжити найшвидших заходів до усунення всяких перешкод і випадкових небезпек для плавання». Загальні правила щодо будівництва гідротехнічних споруд на судноплавних ріках містяться й у Женевській конвенції 1923 року. Відповідно до неї всі роботи, що можуть призвести до фізичної зміни місцевості на території іншої держави або можуть завдати їй суттєвої шкоди, повинні проводитися на підставі угод заінтересованих країн. При будівництві іригаційних споруд пріоритетного значення набуває питання про кількісний розподіл вод між суміжними державами. Це ж стосується і забруднень: будь-які роботи на річці повинні провадитися таким чином, щоб запобігти забрудненню ріки в будь-якому місці за течією.
Тому, виходячи з поділу природного комплексу міжнародної ріки на відповідні ділянки, що перебувають під суверенітетом певних держав, зростає об'єктивна необхідність різнобічного співробітництва заінтересованих держав з використання таких рік із метою гармонізації індивідуальних і загальних інтересів.
Як зазначалося раніше, із цією метою міжнародна практика виробила єдиний підхід, що полягає в розробці і підписанні угод, які регулюють порядок використання конкретної міжнародної ріки, озера або їхніх басейнів. До таких угод належать Конвенція про режим судноплавства на Дунаї 1948 року; Акт, що стосується судноплавства й економічного співробітництва між державами басейну ріки Нігер 1963 року; Угода про Міжнародну комісію з охорони ріки Рейн від забруднення 1963 року; Договір про басейн ріки Ла-Плата 1969 року; Договір про співробітництво в Амазонії 1978 року й ін.
Слід зауважити, що процес практичного і міжнародно-правового становлення міжнародних рік ще не завершений. Наприклад, після розпаду Союзу РСР ріка Дніпро стала міжнародною, і тому, звичайно, виникла необхідність розроблення відповідної угоди з використання цієї ріки прибережними державами — Україною, Білорусією і Росією.
Угоди, що регламентують порядок використання міжнародних рік, стосуються тільки конкретних рік і не мають універсального значення. Якогось кодифікуючого акта «міжнародного річкового права» поки що не існує. Правда, певні кодифікаційні роботи в цьому напрямку ведуться. Так, у 1992 році під егідою Європейської економічної комісії була укладена Конвенція з охорони і використання транскордонних водопотоків і міжнародних озер. У1966 році були прийняті Гельсінські правила використання вод міжнародних рік. І хоча ці правила носять рекомендаційний характер, у деяких їхніх положеннях знайшли закріплення міжнародні порядки, що склалися в результаті тривалої практики з використання між народних рік. Велика робота з узагальнення великої договірне й арбітражної практики була проведена Комісією міжнародного права ООН, що в наш час приступила до завершення підготовки проекту статей, які стосуються несудохідних видів використання міжнародних водопотоків.
13.7. Правовий режим Дунаю
Виходячи з того, що Україна є придунайською державою, особливий інтерес становить розгляд міжнародно-правового режиму однієї з найбільших міжнародних рік Європи — Дунаю.
Слід зазначити, що міжнародне регулювання судноплавства на Дунаї має свою історію. Уперше свобода судноплавства по Дунаю була проголошена Паризьким мирним договором 1856 року, який визначив, що вона не повинна піддаватися іншим обмеженням, крім установлюваних поліцейськими і карантинними правилами, та іншим зборам, крім точно передбачених у додатках до договору. З метою регулювання судноплавства по Дунаю нижче Ізачі був заснований спеціальний орган — Європейська дунайська комісія, до якої ввійшли представники Австрії, Великобританії, Пруссії, Росії, Сардинії, Туреччини і Франції. Як свідчить сам склад комісії, у той час основну роль у визначенні правового режиму ріки і порядку судноплавства щодо неї відігравали непридунайські держави.
Надалі неприбережними державами починалися спроби посилити свій вплив на регулювання судноплавства по Дунаю. Відповідно до положень мирних договорів 1919 і 1920 років із Німеччиною, Австрією, Болгарією й Угорщиною і на підставі розробленої для їх розвитку Конвенції про режим Дунаю 1921 року керування Дунаєм у його нижній течії (між Чорним морем і Браїловом) здійснювалося Європейською дунайською комісією в складі представників Великобританії, Італії, Румунії і Франції, а керування судноплавством по Дунаю від Браїлова до Ульма доручалося Міжнародній дунайській комісії, до складу якої входили представники Австрії, Баварії, Болгарії, Великобританії, Угорщини, Вюртемберга, Італії, Румунії, Франції та Югославії.
Суттєвий вплив на сучасну міжнародну регламентацію судноплавства по Дунаю мали правові наслідки Другої світової війни. Мирні договори з придунайськими державами — колишніми сателітами Німеччини — Болгарією, Угорщиною і Румунією, містили в собі положення про те, що «навігація по річці Дунай повинна бути вільною і відкритою для громадян, торгових суден і товарів усіх держав на основі рівності відносно торгових і навігаційних зборів і умов торгового судноплавства». На підставі цього в 1948 році в Белграді була підписана Болгарією, Угорщиною, Румунією, СРСР, УРСР, Чехословаччиною і Югославією Конвенція про режим судноплавства по Дунаю. У 1960 році до неї приєдналася Австрія. На цей час учасниками Конвенції є всі придунайські держави, крім ФРН.
Конвенція 1948 року регулює судноплавство по Дунаю від міста Ульма (ФРН, у місці впадання в Дунай ріки Іллер) до Чорного моря через Сулінське гирло з виходом до моря через Сулінський канал (Румунія). Стаття 1 даної Конвенції встановила, що Дунай відкритий для вільного торгового судноплавства всіх країн світу на підставі рівності відносно торгових і навігаційних зборів і умов судноплавства. Свобода судноплавства не поширюється на військові кораблі.
Плавання по Дунаю військових кораблів придунайських країн за межами країни, прапор якої несе корабель, може здійснюватися тільки за домовленістю між заінтересованими придунайськими державами (стаття ЗО). Судноплавство по річці військових кораблів непридунайських держав заборонено.
Конвенція зобов'язує придунайські держави утримувати свої ділянки Дунаю в судноплавному стані та не створювати перешкод для його здійснення іншими державами (стаття 3).
Для дотримання умов плавання по Дунаю, відповідно до Конвенції 1948 року, була створена Дунайська комісія, до складу якої входять представники держав-учасниць. Спостерігачами на сесіях Дунайської комісії були представники ФРН (має з 1957 року статус спостерігача), Європейської економічної комісії ООН, Одерської комісії. Нині Дунайська комісія розташовується в Будапешті
(Угорщина).
До компетенції Дунайської комісії, що є юридичною особою з усіма повноваженнями, які випливають із цього, входить контроль за дотриманням постанов Конвенції і різні питання забезпечення судноплавства по Дунаю (упорядкування планів і кошторисів витрат основних робіт із судноплавства, а також надання рекомендацій і консультацій придунайським державам щодо цих робіт). Комісія встановлює єдину систему навігаційної колійної обстановки на судноплавній частині Дунаю (видання довідників, лоцій, навігаційних карт і атласів для потреб судноплавства і т.д.), проводить уніфікацію правил річкового нагляду, координацію гідрометеорологічної служби. Рішення з конкретного питання комісія приймає більшістю голосів при обов'язковій згоді держави, якої це рішення стосується безпосередньо.
На основі положень Конвенції 1948 року була заснована спеціальна річкова адміністрація, що здійснює регулювання судноплавства і проведення гідротехнічних робіт у низов' ях Дунаю. Створені і діють інші спеціальні органи. У 1985 році була прийнята Декларація про співробітництво придунайських держав із питань водного господарства ріки Дунай, особливо охорони його вод від забруднення. Декларація має на меті забезпечення раціонального використання вод Дунаю і захист ріки від забруднення.
Слід зазначити, що у зв'язку з розпадом СРСР, СФРЮ і ЧРСР все більше актуалізується питання про перегляд Конвенції 1948 року і можливі зміни членства в Дунайській комісії.
13.8. Правовий режим Арктики й Антарктики
Арктика — частина земної кулі, обмежена Північним полярним колом, що містить окраїни материків Євразія і Північна Америка, а також Північний Льодовитий океан.
Арктика національно привласнена, її територія поділена між США, Канадою, Данією, Норвегією і Росією на полярні сектори. Система північних полярних секторів установилася з ініціативи Канади і СРСР, що володіють найбільшими приполярними узбережжями, їхньою верхньою точкою є Північний полюс, а точками основи — виходи національного кордону до морського узбережжя Північного Льодовитого океану.
Водночас США не поділяють позиції Канади і СРСР щодо Арктики і продовжують виступати проти секторальної системи. Такої ж позиції дотримується Норвегія. Обидві держави вважають, що за межами територіальних вод в Арктиці має діяти свобода відкритого моря. Данія як суверен Гренландії схиляється до позиції США і Норвегії.
Постановою Президії ЦВК СРСР від 15 квітня 1926 року проголошуються територією Союзу РСР (у наш час — Росії) усі як відкриті, так і здатні бути відкритими надалі землі й острови, розташовані в Північному Льодовитому океані, до півночі від узбережжя Союзу РСР (Росії) до Північного полюса в межах між меридіанами 32°04'35" східної довготи і 168°49'30" західної довготи, крім земель і острова архіпелагу Шпіцберген, що належить Норвегії за Міжнародним договором від 9 лютого 1920 року.
Канада в 1921 році офіційно нотифікувала Данію про те, що всі землі й острів до півночі від канадської континентальної частини підпадають під суверенітет Канади. Королівський указ від 1926 року на додаток до Акта про північно-західні території Канади встановив правило, відповідно до якого іноземні громадяни, які бажають відвідати сухопутні райони, що прилягають до узбережжя Канади в Арктиці, повинні спочатку отримати на це дозвіл канадської влади.
Стосовно морських просторів Арктики діють норми міжнародного морського права (Конвенція ООН з морського права 1982 року). Відповідно до Конвенції прибережні держави мають право приймати і забезпечувати дотримання недискримінаційних законів і правил Щодо запобігання, скорочення і збереження під контролем забруднення морського середовища із суден у покритих льодами районах У межах виняткової економічної війни.
У районі Арктики встановлене вільне судноплавство, крім того, можливі стоянки військових підводних кораблів, що мають ядерну
зброю. Північний морський путь, що проходить уздовж арктичного узбережжя Росії, є головною національною комунікацією в Росії. Приполярні держави встановлюють дозвільний порядок ведення господарської діяльності в районі полярного кола, правила охорони навколишнього середовища і т.п.
Договір про Шпіцберген 1920 року встановлює статус цього розташованого в Арктиці архіпелагу. Відповідно до договору Шпіцберген (Свальбард) є демілітаризованою і нейтралізованною територією, що перебуває під суверенітетом Норвегії. Договором також передбачається вільний доступ на острови і води архіпелагу громадян усіх держав — учасниць договору для проведення господарської, наукової або іншої діяльності.
Новий імпульс співробітництву арктичних держав і усього світового співтовариства з арктичних питань був даний у вересні 1996 року, коли 8 арктичними державами (Данія, Ісландія, Канада, Норвегія, Росія, США, Фінляндія, Швеція), на підставі підписаної в Оттаві (Канада) декларації, була створена нова регіональна міжнародна організація — Арктична Рада.
Відповідно до статутних документів її цілями є:
— здійснення співробітництва, координації і взаємодії арктичних держав за активної участі корінних народів Півночі й інших жителів Арктики із загальноарктичних питань;
— контроль і координація виконання екологічних програм;
— розробка, координація і контроль за виконанням програм стійкого розвитку;
— поширення інформації, заохочення інтересу й освітніх ініціатив із питань, пов'язаних з Арктикою.
Неарктичні держави можуть брати участь у діяльності Арктичної Ради як спостерігачі. Україна, що має свої інтереси в Арктиці, як велика морська і наукова держава, повинна використовувати потенційні можливості цієї організації з метою створення нового правового режиму в цьому регіоні, який би враховував і її законні
інтереси.
Антарктика — це материк Антарктида, розташований навколо Південного полюса землі, що обмежений із півночі 60° південної широти і включає прилягаючі до нього шельфові льодовики, острови і прилягаючі моря.
Антарктика була відкрита під час експедиції російських суден під командою М.П. Лазарева і Ф.Ф. Беллінсгаузена в 1818-1821
роках.
Правовий режим цієї зони визначається Вашингтонським договором про Антарктику від 1 грудня 1959 року, що спочатку був підписаний дванадцятьма державами, включаючи СРСР. Договір
про Антарктику має безстроковий і відкритий характер. Він відкритий для приєднання до нього будь-якої держави — члена ООН або будь-якої іншої держави, що може бути запрошена приєднатися до Договору за згодою всіх договірних сторін, представники яких мають право брати участь у Консультативних нарадах.
За цим договором (ст. 1) Антарктида оголошена демілітаризованою і нейтралізованною територією. Там не можна проводити ядерні випробування і здійснювати викидання радіоактивних відходів (ст. 5). Проте договір не забороняє використання військового персоналу або устаткування для наукових досліджень або для будь-яких мирних цілей. Антарктида повинна використовуватися міжнародним співтовариством у мирних цілях. Встановлено свободу наукових досліджень і співробітництва. Спостерігачі та науковий персонал станцій в Антарктиці перебуває під юрисдикцією держави, що направляє. Води Антарктики є відкритим морем.
Відповідно до положень Договору 1959 року всі територіальні претензії держав в Антарктиці «заморожувалися». Але після підписання договору вони були заявлені. Причиною стало припущення, що надра континенту містять великі мінеральні багатства. На претензіях особливо наполягають Великобританія, Франція, Аргентина, Австралія, Чилі, Норвегія і Нова Зеландія. Положення загострилося у зв'язку зі зростанням кількості учасників Договору: на 1 липня 1996 року в договорі вже брала участь 41 держава. Вихід був знайдений досить оригінальний: держави — учасниці Договору на спеціальній Консультативній нараді 4 жовтня 1991 року підписали в Мадриді (Іспанія) документ щодо врегулювання освоєння мінеральних ресурсів Антарктики — Протокол про охорону навколишнього середовища, що став практично складовою частиною Договору про Антарктику. Ним фактично заморожується (забороняється) ведення в Антарктиці усіх видів геологорозвідувальних робіт, у тому числі експлуатаційних, терміном на 50 років, а сама Антарктида проголошена міжнародним заповідником.
Україна, відповідно до положень Договору 1959 року, із 1996 року має на цьому материку свою науково-дослідну станцію «Академік Вернадський» (колишню «Фарадей»), розташовану на острові Галіндес (архіпелаг Арджентайн), що була подарована їй Великою Британією.
Література
Бабурин С.Н. Территория государства. Правовые и геополитические проблемы. — М., 1997.
Барсегов Ю.Г. Территория в международном праве. — М., 1958.
Голицын В.В. Антарктика: международно-правовой режим. — М., 1983.
Голицын В.В. Антарктика: тенденции развития режима. — М., 1989.
Гуреев С.А., ТарасоваИ.М. Международное речное право. — М., 1993.
Клименко Б.М. Международные реки. Правовые вопросы использования международных рек в промышленности и сельском хозяйстве. — М., 1969.
Клименко Б.М. Государственная территория: Вопросы теории и практики международного права. — М., 1974.
Клименко Б.М., Ушаков Н.А. Нерушимость границ — условие международного мира. — М., 1975.
Клименко Б.М. Мирное решение территориальных споров. — М., 1982.
Клименко Б.М. Территория и границы СССР. — М., 1985.
Клименко Б.М. Общее наследие человечества (международно-правовые вопросы). — М., 1989.
Корбут Л.В., Баскин Ю.Я. Международно-правовой режим рек. — М., 1987.
Смоленский П. Дипломатия и границы. — М., 1965.
Тимченко Л.Д. Шпицберген: история и современность. Международно-правовой аспект. — X., 1992.
Трофимов В.Н. Правовой статус Антарктики. — М., 1990.
Представництво Європейської організації публічного права в Україні... М О Баймуратов... МІЖНАРОДНЕ...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Міжнародні і багатонаціональні ріки
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Порядок защиты дипломной работы
Защита дипломной работы производится на заседании Государственной аттестационной комиссии (ГАК) с участием не менее двух третей ее состава.
Перед защитой студентом представ
Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
Міжнародні відносини не обмежуються тільки міждержавними, міжвладними контактами основних суб'єктів міжнародного права. Відбуваються постійні контакти між фізичними і юридичними особами різноманітн
Колонізація
Такі західні країни, як Англія, Франція, Іспанія, Португалія, Німеччина, мали свої колонії. Великий період часу вони окупували свої колонії в Африці, Азії, експлуатували корінне населення, за яким
Вестфальський мир (1648)
Роль міжнародного права в середині Середньовіччя найбільш яскраво проявляється й прямо пов'язана з укладенням Вестфаль-ського миру 1648 p., після якого його сфера дії ще більше розширюється. Саме
Роль Великої французької революції в розвитку міжнародного права
Велика французька революція стала ініціатором нових підходів до розуміння й утвердження гуманітарних і економічних цінностей, породила великі демократичні принципи, деякі з них стали принципами но
Конгресий конференції XIXст. іміжнародне право
Віденський конгрес 1814-1815 pp. Багато істориків вважають, що вплив Віденського конгресу на міжнародне право міститься лише
в посиланнях на статті Заключного акту конгресу,
Вплив Другої світової війни на розвиток міжнародного права
Із перших днів Другої світової війни стало ясно, що довоєнне міжнародне право хоч і забороняло ведення агресивної війни, але не передбачало механізму її запобігання. Це положення було змінено після
Контрольні питання
Дайте періодизацію історії міжнародного права.
Охарактеризуйте міжнародне право Стародавнього світу.
Назвіть інститути міжнародного права, що діяли в стародавні часи.
Оха
Поняття норми міжнародного права
Міжнародне право, як і внутрішньодержавне право, складається з юридичних норм. Під нормою міжнародного права розуміють правило поведінки, яке визнається державами й іншими с
Структура норм міжнародного права
Структура норм міжнародного права має свої особливості. Якщо в загальній теорії права визнано, що правові норми мають тричленну структуру (гіпотезу, диспозицію, санкцію), то сп
Види міжнародно-правових норм
Види міжнародно-правових норм визначаються за різноманітними класифікуючими ознаками.
J. За змістом і місцем у системі міжнародного права:
Допоміжні джерела міжнародного права
До допоміжних джерел, що відіграють важливу роль у становленні і розвитку загального міжнародного права, належать правотворчі рішення міжнародних організацій
Кодифікація міжнародного права
Під кодифікацією міжнародного права розуміють систематизацію міжнародно-правових норм, здійснювану суб'єктами міжнародного права.
Перші згадки в літературі з міжн
Контрольні питання
У чому складається особливість правової природи норми міжнародного публічного права?
Які основні параметри теорії узгодження воль держав?
Чим характеризується процесуальний аспек
Юридична природа основних принципів міжнародного права
' Основні принципи міжнародного публічного права — це керівні правила поведінки його суб'єктів, що виникають як результат суспільної практики; юридично закріплені засади мі
Принцип суверенної рівності держав
Принцип суверенної рівності держав складає основу сучасних міжнародних відносин. Це означає, що кожна держава зобов'язана поважати суверенітет інших учасників системи, тобто їх
Принцип територіальної цілісності держав
Принцип територіальної цілісності держав затверджено з прийняттям Статуту ООН у 1945 році. Процес його розвитку триває, навіть назва цього принципу остаточно не визначен
Принцип мирного вирішення міжнародних спорів
Принцип мирного вирішення спорів, покликаний забезпечити мирне співіснування держав, належить до норм, покладених в основу існування і стабільного функціонування міжнародного
Принцип поваги прав людини
Як самостійний принцип поваги прав людини був сформульований у Заключному акті НБСЄ 1975 року. В аналізованій галузі ухвалений ряд найважливіших актів, до яких належать: За
Принцип рівноправності та самовизначення народів і націй
Безумовна повага права кожного народу і нації вільно вибирати шляхи і форми свого розвитку є однією з принципових основ міжнародних відносин.
Принцип рівноправності та самовизначе
Принцип міжнародного співробітництва
Принцип міжнародного співробітництва зобов'язує держави співробітничати одна з одною незалежно від розбіжностей їх політичних, економічних і соціальних системах.
І
Принцип міжнародного співробітництва
Принцип міжнародного співробітництва зобов'язує держави співробітничати одна з одною незалежно від розбіжностей їх політичних, економічних і соціальних системах.
І
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під суб'єктом міжнародного публічного права? Дайте поняття й характеристику міжнародної правосуб'єктності.
Яка структурна характеристика міжнародної правосуб'єкт-но
Поняття і види міжнародного правонаступництва
Під міжнародним правонаступництво м розуміють перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта міжнародного права (правопо-передника) до іншого (прав
Соціалістичних Республік
Питання про правонаступництво стосовно договорів Союзу РСР, державної власності, державних архівів і державних боргів СРСР є одним із найважливіших наслідків припинення існування Радянського Союзу
Контрольні питання
Якими нормами міжнародного права регулюються питання правонаступництва?
Хто виступає як суб'єкт правонаступництва?
Що є об'єктом правонаступництва?
Як можна роз'яснити де
Поняття міжнародного правопорушення
Міжнародне правопорушення є складним правовим явищем. З юридичної точки зору в якості міжнародного правопорушеннярозглядається міжнародно-протиправне діяння суб'єкта міжнар
Види міжнародних правопорушень
У доктрині і практиці міжнародного права міжнародні правопорушення не мали чіткого поділу на види або групи на різних підставах, хоча деякі спроби їх виділення здійснювалися. Так,
напр
Обставини, що виключають відповідальність держав
Згідно із загальними принципами міжнародної відповідальності держав будь-яке міжнародно-правове діяння держави спричиняє міжнародну відповідальність цієї держави. Міжнародно-правове діяння
Відповідальність міжнародних організацій
Відповідальність міжнародних організацій ґрунтується на їхній правосуб'єктності й безпосередньо випливає з неї при системному тлумаченні цього міжнародно-правового феномена.
Контрольні питання
Визначте предмет регулювання права міжнародної відповідальності.
Дайте характеристику джерел права міжнародної відповідальності.
З яких правових інститутів складається право між
Кодифікація права міжнародних договорів
Право міжнародних договорів є галуззю загального міжнародного права і являє собою сукупність правових норм, що регулюють відносини держав та інших суб'єктів міжнародного права
Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
Укладання міжнародних договорів державами являє собою здійснення Державного суверенітету і належить до основних прав держав.
Укладання конкретного договору може бути й
Контрольні питання
Як ви розумієте предмет регулювання права міжнародних договорів?
З яких правових інститутів складається право міжнародних договорів?
У чому містяться особливості права міжнародни
Історичні аспекти створення міжнародних організацій
Сучасні міжнародні відносини характеризуються постійним розширенням сфер взаємодії держав, тому всі нові відносини стають предметом міжнародно-правового регулювання. Однією з таких порівняно нових
Поняття і види міжнародних організацій
Міжнародна організація — це об'єднання держав відповідно до міжнародного права і на основі міжнародного договору для здійснення співробітництва в політичній, економічній, куль
Поняття і види міжнародних організацій
Міжнародна організація — це об'єднання держав відповідно до міжнародного права і на основі міжнародного договору для здійснення співробітництва в політичній, економічній, куль
Міжнародного права.
Держави-члени і відповідні міжнародні організації визнають і зобов'язуються шанувати права і обов'язки відповідної міжурядової організації, її компетенцію, коло повноважень, наділяти організацію т
Право на вільне виконання своїх функцій.
Сутність даного критерій міститься в тому, що кожна ММУО має свій установчий акт (у формі статутів, конвенцій або резолюцій інших організацій із загальними повноваженнями), правила процедури, фіна
Право на вільне виконання своїх функцій.
Сутність даного критерій міститься в тому, що кожна ММУО має свій установчий акт (у формі статутів, конвенцій або резолюцій інших організацій із загальними повноваженнями), правила процедури, фіна
Право на вільне виконання своїх функцій.
Сутність даного критерій міститься в тому, що кожна ММУО має свій установчий акт (у формі статутів, конвенцій або резолюцій інших організацій із загальними повноваженнями), правила процедури, фіна
Контрольні питання
Виділіть ознаки міжнародної організації. Якими актами регулюється діяльність міжнародної організації?
Які особи є співробітниками міжнародної організації? На основі яких критеріїв обіймаю
Контрольні питання
Виділіть ознаки міжнародної організації. Якими актами регулюється діяльність міжнародної організації?
Які особи є співробітниками міжнародної організації? На основі яких критеріїв обіймаю
Покоління прав людини
Основні права й свободи забезпечують різні сфери життя людини: особисту, політичну, соціальну, економічну, культурну. Відповідно до цього вони й структуруються по групах і найменуваннях. Однак варт
Основні міжнародно-правові акти про права людини
Міжнародно-правові акти в галузі прав людини прийнято називати міжнародними стандартами. Цей термін охоплює різні норми, такі, як правила міжнародних договорів, резолюції міжнародних організацій,
Міжнародні акти про права людини і законодавство України
З огляду на особливу важливість прав і свобод людини, що містяться в міжнародних актах, та їх подальше закріплення в конституційному і поточному законодавстві України у формі прав і свобод людини
X УіСЬЛ/TCUt
Треті статті Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права і Міжнародного пакту про громадянські і політичні права свідчать про те, що держави, які беруть участь у даних пактах, зо
X УіСЬЛ/TCUt
Треті статті Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права і Міжнародного пакту про громадянські і політичні права свідчать про те, що держави, які беруть участь у даних пактах, зо
Право народів на самовизначення
«Всі народи мають право на самовизначення. Завдяки цьому праву вони вільно установлюють свій політичний статус і вільно забезпечують свій економічний, соціальний і культурний розвиток» (стаття 1 М
Право на життя
«1. Право на життя є невід'ємним правом кожної людини. Це право охороняється законом. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
2. У країнах, що не скасували страти, смертні вироки
Право на мирні збори
«Признається право на мирні збори. Користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, що накладаються відповідно до закону і необхідні в демократичному суспільстві в інтересах держав
Право на освіту
«1. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають право кожної людини на освіту...
2. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають, що для повного здійснення цього права:
Право на користування результатами наукового прогресу
1. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають право кожної людини на:
а) участь у культурному житті;
б) користування результатами наукового прогресу і їх практич ного
Контрольні питання
Що регулює міжнародне право в галузі захисту прав людини?
У чому полягає проблема міжнародної правосуб'єктності індивіда?
Яким чином міжнародне право регулює права індивіда?
Громадянство та його значення для міжнародного права
Основу правового статусу індивіда утворюють правовідносини громадянства. Сутність громадянства полягає у взаємовідносинах людини і держави.
У вітчизняній науці міжн
Способи набуття громадянства
Міжнародному праву відомі такі способи набуття громадянства:
— філіація;
— натуралізація (іноді именована укоріненням);
Правовий статус біженців і переміщених осіб
Під терміном «біженець» слід розуміти іноземця (у тому числі й особу без громадянства), який внаслідок обґрунтованих побоювань став жертвою переслідувань за ознаками расової, національної на
Право притулку
Надання притулку є традиційним інститутом міжнародного права. Історично інститут права притулку вперше виник у період Великої французької революції. У Конституції Франції 1793
Державна територія
У міжнародній доктрині існує безліч визначень державної території. Але найбільш вдалою вважається така: державною територією, відповідно до міжнародного права, є частина з
Способи надбання державної території
Питання, що стосуються надбання державної території, завжди належали до найважливіших, найскладніших і особливо делікатних міжнародних проблем, що протягом всієї історії л
Державні кордони
Територія однієї держави відокремлюється від території іншої держави за допомогою державних кордонів.
У міжнародній доктрині є різні визначення державних кордонів. Одні автори визна
Право зовнішніх зносин
Загальновідомо, що міжнародне право регулює взаємозносини між своїми суб'єктами — державами, міжнародними організаціями й іншими міжнародними інституціями. У процесі міжнародного спілкування вони в
Органи зовнішніх зносин держави
Для здійснення зовнішніх зв'язків з іншими державами й іншими суб'єктами міжнародного права держави створюють систему органів зовнішніх зносин.
Під органом зовн
Поняття дипломатичного права та його джерела
Дипломатичне право — це галузь міжнародного публічного права, що складається з принципів і норм, які регламентують і регулюють офіційні зносини і зв'язки між державами й іншими
Дипломатичні представництва
Дипломатичне представництво — це орган зовнішніх зносин держави, що знаходиться за її межами на території іншої держави для здійснення дипломатичних зносин з нею.
Слід
Функції дипломатичного представництва
Віденська конвенція 1961 року «Про дипломатичні зносини» у статті 3 закріпила функції дипломатичного представництва відповідно до міжнародного права. До них належать:
Торгові представництва
Історія виникнення торгових представництв пов'язана зі становленням і розвитком Радянської держави. У1918 році Рада Народних Комісарів РРФСР прийняла декрет «Про націоналізацію зовнішньої торгівлі
Постійні представництва держав при міжнародних організаціях
Однією з характерних рис сучасних міжнародних зносин є зростання кількості та значення міжнародних організацій у забезпеченні миру і різнобічного співробітництва суб'єктів міжнародного права. Най
Спеціальні місії
Під спеціальною місією в міжнародному праві розуміється тимчасовий орган зовнішніх зносин держави, що направляється в іншу державу для виконання конкретних завдань, визначених за згодою між
Контрольні питання
Визначте предмет регулювання міжнародного права зовнішніх зносин.
З яких правових інститутів складається міжнародне право зовнішніх зносин?
Дайте поняття дипломатичного п
Консульські представництва
Консульська діяльність, як і дипломатична діяльність держав, має давню історію. її розвиток пов'язаний з активізацією торгово-економічних зв'язків між державами. Здійснюється консульська діяльність
Консульські привілеї та імунітети
Згідно зі статтею 28 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року держава перебування повинна надавати всі можливості для виконання консульською установою своїх функцій. Тому держава пе
Контрольні питання
Дайте поняття консульського права.
У чому складаються особливості консульського права в порівнянні з дипломатичним правом і іншими галузями міжнародного права?
З якими галузями м
Поняття і просторова дія міжнародного морського права
Сучасне міжнародне морське право — це галузь міжнародного права, що регулює дослідження і використання просторів Світового океану, його дна і ресурсів у мирних цілях, а також п
Внутрішні морські води і їхній правовий режим
Внутрішні морські води є частиною території відповідної держави, на яку поширюється її суверенітет і юрисдикція вповному обсязі.
Правовий режим внутр
Континентальний шельф
Континентальний шельф — це затоплена морем частина материкової території.
Необхідність міжнародно-правового регулювання режиму континентального шельфу є приро
Міжнародні протоки і міжнародні канали
Протоки відіграють важливу роль у міжнародному мореплаванні, створенні єдиної системи морських шляхів. Протока— це природний морський прохід, що сполучає райони того самого
Контрольні питання
Визначте предмет регулювання міжнародного морського права.
Які ви знаєте основні інститути міжнародного морського права?
Які основні напрямки співробітництва держав у галузі вик
Початок війни і її правові наслідки. Театр війни
Згідно з Гаазькою конвенцією про початок воєнних дій 1907 року (Україна бере участь) держави визнають, що воєнні дії між ними не повинні розпочинатися без завчасного і недвозначного попередження,
Учасники збройних конфліктів
Учасниками війни є не все населення воюючих держав, а тільки цілком визначена його частина — так звані законні учасники війни, діям яких надається держ
Обмеження засобів і методів ведення війни
Відповідно до норм міжнародного права право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необмеженим. Цей принцип, сфо
Обмеження засобів і методів ведення війни
Відповідно до норм міжнародного права право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необмеженим. Цей принцип, сфо
Обмеження засобів і методів ведення війни
Відповідно до норм міжнародного права право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необмеженим. Цей принцип, сфо
Нейтралітету війні
Нейтралітет у війні — це особливий правовий статус держави, що не бере участі у війні і утримується від надання допомоги обом воюючим сторонам. Нейтралітет на практиці виявляє
Закінчення війни та її міжнародно-правові наслідки
Воєнні дії між державами можуть закінчуватися укладанням перемир'я або капітуляцією однієї з них.
Перемир'я — тимчасове припинення воєнних дій на умовах, узгоджених в
Контрольні питання
Що регулює міжнародне право збройних конфліктів?
Назвіть основні інститути міжнародного права збройних конфліктів.
У чому особливості міжнародного права збройних конфліктів у пор
Поняття і джерела міжнародного повітряного права
Міжнародне повітряне право — це галузь сучасного міжнародного права, що регулює міжнародні польоти повітряних апаратів (суден) тієї чи іншої національної (державної) належност
Цивільної авіації
Міжнародна регламентація боротьби з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації має об'єктивну необхідність. У цьому процесі варто розрізняти:
по-перше, виділення ряду об'
Спеціальні терміни
Повітряні апарати (судна); повітряний простір; безпека повітряних польотів; цивільна авіація; договори чиказької системи; договори варшавської системи; договори римської системи; договори про нез
Контрольні питання
. Визначте предмет регулювання міжнародного повітряного права.
З яких правових інститутів складається міжнародне повітряне
право?
Які основні напрямки співробітництва дер
Основні принципи космічної діяльності
В основу міжнародного космічного права покладено принцип пов'язаної з дослідженням космосу діяльності і використання космічного простору, включаючи розташовані в межах Сонячної системи небес
Контрольні питання
Який предмет регулювання міжнародного космічного права?
З яких правових інститутів складається міжнародне космічне право?
Які основні напрямки співробітництва держав у галузі досл
Поняття, джерела й принципи міжнародного екологічного права
Охорона навколишнього природного середовища відноситься до глобальних проблем виживання людської цивілізації. І це не
є голослівною заявою, що підтверджує хоча б один такий факт. За
Контрольні питання
Визначте історичні етапи в розвитку міжнародного екологічного права.
У чому складається предмет регулювання міжнародного екологічного права?
Як ви розумієте термін «навколишнє пр
Поняття міжнародного спору
Усі держави, вступаючи у світове співтовариство, беруть на себе зобов 'язання здійснювати свою міжнародну діяльність відповідно до основних принципів міжнародного права. Одним із таких принципів є
Засоби вирішення міжнародних спорів
Згідно зі статтею 33 Статуту ООН сторони, що беруть участь у спорі, продовження якого могло б загрожувати підтримці міжнародного миру і безпеки, повинні насамперед намагатися вирішити його за допо
Безпосередні переговори, посередництво, добрі послуги
Безпосередні переговори— це найбільш простий, зручний і поширений спосіб мирного вирішення спорів між державами. Зміст безпосередніх переговорів полягає в пошуку вирішення розбіжн
Міжнародна процедураз примирення
У міжнародну процедуру з примирення входить діяльність слідчих і погоджувальних комісій, що мають на меті допомогти вирішенню спору шляхом досягнення безпосередньої угоди між сторонами.
У
Міжнародна судова процедура
Судова процедура є одним із видів розв'язання міжнародних спорів. Міжнародний суд — це утворюваний на основі міжнародного договору постійний орган, покликаний вирішувати мі
Міжнародна судова процедура
Судова процедура є одним із видів розв'язання міжнародних спорів. Міжнародний суд — це утворюваний на основі міжнародного договору постійний орган, покликаний вирішувати мі
Розділ 3. НОРМИ І ДЖЕРЕЛА
МІЖНАРОДНОГО ПРАВА................................................................................ 73
3.1. Поняття норми міжнародного права................................
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов