рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Внутрішні морські води і їхній правовий режим

Внутрішні морські води і їхній правовий режим - раздел Образование, Представництво Європейської організації публічного права в Україні Внутрішні Морські Води Є Частиною Території Відповідної ...

Внутрішні морські води є частиною території відповідної дер­жави, на яку поширюється її суверенітет і юрисдикція вповному обсязі.

Правовий режим внутрішніх морських вод регулюється Консти­туцією України, Кодексом торгового мореплавання України, Зако­ном України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 року й інших законодавчих актів, а також нормативно-правовими актами підзаконного характеру.

У внутрішні води входять: вода морських портів, заток, бухт, губ, лиманів, історичні води, а також води, розташовані в бік берега від вихідних ліній, прийнятих для відліку територіальних вод.

Правовий режим морських портів в основному регулюється нормами національного права. В Україні правовий режим портів установлений розділом IV «Морський порт» Кодексу торгового мореплавання України (КТМ). Згідно зі статтею 73 КТМ морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території й акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на належних порту суднах. В Україні порти бувають торгові, рибні і спеціалізовані.

Крім того, розрізняють порти відкриті і закриті. Прибережні держави відкривають для заходу іноземних суден деякі торгові порти. Причому питання про те, які з портів повинні бути відкри­ті, належить до виняткової компетенції держави. Для відвідання відкритих портів, як правило, не потрібно запитувати дозвіл при­бережної держави або повідомляти про це. У відкриті порти повинен бути забезпечений вільний доступ усіх суден незалежно від прапора і без будь-якої дискримінації.

У закриті порти заходження іноземних суден підлягає особ­ливому регулюванню, і тут установлюється дозвільна система

заходу. Судно, що зазнає аварії, може заходити у будь-який порт прибережної держави.

Зовнішньою межею внутрішніх морських вод портів є окреслені лінією, що проходить через найбільш віддалені убік моря, точки портових споруд. Конвенція ООН з морського права 1982 року наголошує на тому, що це повинні бути постійні портові споруди (стаття 11 Конвенції). До території порту належать відведені порту землі, а також намиті, насипані або створені іншими технологічни­ми засобами за рахунок території порту площі. Акваторією порту є відведені порту водні простори. Територія й акваторія морського порту є державною власністю і надаються порту в користування (стаття 74 КТМ).

Іноземні невійськові судна можуть заходити у внутрішні води тільки з дозволу прибережної держави і повинні додержуватися її законів.

Прибережна держава може встановлювати стосовно іноземних суден такі види правового режиму:

а) національний режим (такий самий, що дається своїм суд­
нам);

б) режим найбільшого сприяння (надання умов, не гірших, ніж
ті, якими користуються судна будь-якої третьої держави);

в) спеціальний режим (наприклад, для суден із ядерними сило­
вими установками, іцо перевозять отруйні, хімічні й інші матері­
али).

Іноземні судна повинні у внутрішніх морських водах дотримува­тися законів та інпіих правил, установлених прибережною держа­вою, відносно імміграційного, митного, санітарного контролю, без­пеки плавання, охорони навколишнього середовища. Наприклад, в іноземному порту судна підлягають санітарному контролю на основі Міжнародних санітарних правил 1951 року (уточнені в 1969 році). Судно, що не виконало санітарних правил, не підлягає затримці в порту. Воно може вийти в море, але протягом усього рейсу не може заходити в інші порти цієї ж держави.

На іноземні торгові судна, до яких звичайно відносять усі судна, крім військових і використовуваних для публічних цілей (охорона узбережжя, рибоохорона і т.д.), що знаходяться у внутрішніх мор­ських водах прибережної держави, поширюється кримінальна, ци­вільна й адміністративна юрисдикція прибережної держави.

В основу кримінальної юрисдикції покладено загальне правило про те, що оскільки внутрішні морські води є частиною державної території, то злочини, скоєні на борту іноземних торгових суден, що знаходяться вмежах цих вод, підлягають юрисдикції прибережної держави. Але на практиці частіше за все через двосторонні угоди


влада прибережної держави переважно утримується від здійснення кримінальної юрисдикції стосовно моряків іноземного судна, якщо вчинені ними злочини не порушують мир і добрий порядок у ньому, якщо втручання не є міжнародним зобов'язанням прибережної дер­жави або якщо про інше не просять дипломатичні або консульські посадові особи держави прапора судна. Іноземні торгові судна не повинні даватися як захист для осіб, переслідуваних владою при­бережної держави за вчинений злочин.

Цивільна юрисдикція над іноземними торговими суднами по­лягає в тому, що судовою владою прибережної держави можуть розглядатися цивільні позови щодо іноземного торгового судна і майна, що знаходиться на його борту, під час стоянки судна в порту. Такі позови можуть бути заявлені до судна у зв'язку з невиконан­ням контракту, заподіянням шкоди, рятуванням і т.п. Реалізація цивільної юрисдикції стосовно іноземного торгового судна може передбачати затримання або арешт такого судна для забезпечення позовних вимог або виконання судових або арбітражних рішень. Рішення про затримання або арешт повинно виноситися компе­тентним судовим органом прибережної держави. Водночас належні державі судна зберігають імунітет від затримання й арештів, що випливають із виконання судових рішень у цивільних справах, або для забезпечення заявленого позову. Проте, незважаючи на це, останніми роками ряд українських торгових суден, в основному належних Чорноморському морському пароплавству, були зааре­штовані в іноземних портах із метою забезпечення позовних вимог іноземних кредиторів до пароплавства.

Слід зазначити, що згідно зі сформованою міжнародною прак­тикою прибережна держава не здійснює юрисдикції у справах, що належать до внутрішнього розпорядку на іноземному судні, включаючи цивільні спори між членами команди, що виникають у зв'язку з їхньою службою на суднах. Що стосується трудових пра­вовідносин між членами екіпажа іноземного торгового судна, то, у принципі, вони підпадають під юрисдикцію прибережної держави. Проте на практиці прибережні держави звичайно не втручаються в трудові спори між членами такого екіпажу, крім випадків, коли спір стосується заробітної плати або виконання обов'язків на борту судна, якщо інше не установлено відповідним договором. Слід також пам'ятати, що цілий ряд соціальних аспектів праці моряків регулю­ється конвенціями Міжнародної організації праці і їхнє порушення в будь-якій країні, у будь-якому іноземному порту може спричинити втручання іноземних громадських організацій, насамперед націо­нальних профспілкових організацій. Подібні випадки мали місце стосовно моряків українських і російських суден, заарештованих

в іноземних портах. До найбільш важливих з цих конвенцій нале­жать: № 163 — Про соціально-побутове обслуговування моряків, 1987 року; № 164 — Про здоров'я і медичне обслуговування моряків, 1987 року; №165 — Про соціальне забезпечення моряків, 1987 року; № 145 — Про безперервну зайнятість моряків, 1976 року; № 133 — Про помешкання для екіпажу на борту судна, 1970 року та ін.

Адміністративна юрисдикція в основному ґрунтується на нормах адміністративного права, що встановлюють режим перебу­вання іноземних суден у внутрішніх морських водах прибережної держави. Відповідно до цих норм іноземні судна — як державні, так і приватні — підлягають адміністративній юрисдикції прибережної держави в повному обсязі. Насамперед це стосується виконання мит­них і санітарних правил, а також заходів контролю, що належать до безпеки суден, охорони людського життя, допуску іноземців.

Інші правила встановлені для іноземних військових суден. Слід зазначити, що прибережні держави завжди приділяли особливу увагу регламентації заходження іноземних військових кораблів у внутрішні морські води і порти. У законодавстві більшості держав установлений дозвільний порядок заходження іноземних військо­вих кораблів у внутрішні води і порти. Відповідно до цього порядку заінтересована держава дипломатичними каналами не пізніше визначеного терміну повинна направити запит державі, у чиї тор­гові порти передбачається заходження її кораблів, і одержати на це відповідний дозвіл. Причому в запиті повинні бути зазначені цілі заходження, кількість екіпажу і час перебування в порту. Що стосується військових портів, то вони, як правило, закриті для від­відин іноземних військових суден. Особливий порядок перебування іноземних військових суден у територіальному морі і внутрішніх водах, у тому числі в портах України, випливає зі змісту статей 13, 14, 15 і 34 Закону України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 року. Особовий склад військового корабля в іно­земному порту звільняється командиром корабля за узгодженням із місцевою владою, а у випадку порушення встановленого порядку судну може бути запропоновано залишити порт і прибережні води держави, що приймає.

Слід зазначити, що у зв'язку з інтенсивним розвитком міжнарод­ного судноплавства у наш час визначилася тенденція з обмеження юрисдикції прибережної держави щодо іноземних суден, що знахо­дяться в її внутрішніх водах. Рядом держав і міжнародних морських організацій була висунута пропозиція про необхідність укладання міжнародної конвенції про внутрішні морські води, що кодифіку­вала б базисні положення, вироблені міжнародною практикою, а національне право конкретизувало б і деталізувало їх.


До внутрішніх вод держави належать морські бухти, затоки, лимани, береги яких належать одній державі і ширина входу в які не перевищує 24 морських миль. У випадку якщо ширина входу в затоку перевищує 24 милі, то усередині затоки від берега до берега проводиться пряма лінія в 24 милі довжиною таким чином:, щоб нею обмежувався, можливо, більший простір. Водна територія, розташована усередині цієї лінії, є внутрішніми водами.

Крім того, внутрішніми вважаються так звані «історичні води», перелік яких встановлюється урядом відповідної держави. До іс­торичних вод звичайно належать води деяких заток (незалежно від ширини входу), що внаслідок історичної традиції або міжнародного порядку вважаються внутрішніми водами прибережної держави. Історичними, наприклад, є затока Петра Великого на Далекому Сході Російської Федерації (ширина входу — більше 100 миль по лінії від гирла ріки Тюмень-Ула до мису Поворотний); Гудзонова затока в Канаді (50 миль), Габесська затока в Тунісі (50 миль), за­тока Делавер у США й ін.

До складу внутрішніх вод входять озера і внутрішні моря. Якщо озера повністю оточені берегами однієї держави, то вони належать до державної території. Якщо ж вони оточені територією декількох держав, між цими державами практикується укладання угод про режим вод, що належать кожній із них. До таких озер належать: Боденське озеро, оточене територією ФРН і Швейцарії, Женевське озеро між Францією і Швейцарією, Великі озера, які межують із Канадою і США. У разі відсутності таких угод передбачається, що кордон визначається серединною лінією.

Практично такі ж правила належать до так званих внутріш­ніх (замкнутих) морів, оточених з усіх боків територією однієї держави. Якщо ж таке море має в оточенні береги двох або більше країн, то суверенні права кожної з них поширюються тільки на його територіальні води, а в центральній частині встановлюється режим відкритого моря. Таке має місце в Чорному морі. У Каспійському морі в період існування СРСР в основному зберігався правовий режим, установлений ще Гюлістанським і Туркманчайським мир­ними договорами, укладеними ще в 1813 і 1828 роках між Росією і Персією (нині Іраном). У цих договорах Персія поступилася Росії винятковим правом на утримання в Каспійському морі військових кораблів. Після розпаду СРСР і утворення навколо Каспійського моря ряду незалежних держав постало питання про його поділ між Азербайджаном, Казахстаном, Росією і Туркменістаном, ускладнене наявністю значних родовищ нафти в надрах каспійського шельфу. Принципи такого поділу повинні стати предметом переговорів між заінтересованими державами. Законодавство Російської Федерації

(Закон РФ «Про державний кордон» 1993 року), у якому знайшла своє втілення радянська доктрина міжнародного права, відносить до внутрішніх вод РФ за аналогією з «історичними» затоками сибірські моря: Карське, Лаптєвих, Східно-Сибірське, Чукотське.

Становить інтерес точка зору канадського вченого Д. Фарана, який вважає, що головними критеріями для віднесення морських вод до історичних є такі:

а) виняткова влада і контроль над таким морським районом,
включаючи вигнання іноземних суден із нього в разі потре­
би;

б) довге користування ним або минання тривалого часу, хоча
тривалість конкретного періоду залежить від обставин;

в) мовчазна згода інших держав, особливо тих, чиї інтереси
можуть бути зачеплені даним статусом.

Прибережна держава здійснює у внутрішніх водах права, що ви­пливають із суверенітету. Вона регулює судноплавство і рибальство, на цій території заборонено займатися будь-яким промислом або науковими дослідженнями без дозволу компетентних органів при­бережної держави. Слід звернути увагу на те, що Конвенція ООН з морського права 1982 року містить спеціальну статтю — 225, яка регламентує надання допомоги дослідницьким суднам. Усі держави повинні приймати розумні норми, правила та процедури для спри­яння і полегшення морських наукових досліджень і в необхідних випадках для полегшення доступу у свої гавані морським дослід­ницьким суднам.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Представництво Європейської організації публічного права в Україні

Представництво Європейської організації публічного права в Україні... М О Баймуратов... МІЖНАРОДНЕ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Внутрішні морські води і їхній правовий режим

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Порядок защиты дипломной работы
  Защита дипломной работы производится на заседании Государственной аттестационной комиссии (ГАК) с участием не менее двух третей ее состава. Перед защитой студентом представ

Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
Міжнародні відносини не обмежуються тільки міждержавними, міжвладними контактами основних суб'єктів міжнародного права. Відбуваються постійні контакти між фізичними і юридичними особами різноманітн

Колонізація
Такі західні країни, як Англія, Франція, Іспанія, Португалія, Німеччина, мали свої колонії. Великий період часу вони окупували свої колонії в Африці, Азії, експлуатували корінне населення, за яким

Вестфальський мир (1648)
Роль міжнародного права в середині Середньовіччя найбільш яскраво проявляється й прямо пов'язана з укладенням Вестфаль-ського миру 1648 p., після якого його сфера дії ще більше розши­рюється. Саме

Роль Великої французької революції в розвитку міжнародного права
Велика французька революція стала ініціатором нових підходів до розуміння й утвердження гуманітарних і економічних цінностей, породила великі демократичні принципи, деякі з них стали прин­ципами но

Конгресий конференції XIXст. іміжнародне право
Віденський конгрес 1814-1815 pp. Багато істориків вважають, що вплив Віденського конгресу на міжнародне право міститься лише в посиланнях на статті Заключного акту конгресу,

Роль Великої Жовтневої соціалістичної революції в становленні нового міжнародного права
У період Великої Жовтневої соціалістичної революції суспіль­ство, що характеризувалося наявністю приватної власності, класів і експлуатації людьми один одного, почало перехід до суспіль

Тенденції розвитку міжнародного права до початку Другої світової війни
Серед усіх протиріч між державами-імперіями основним було протиріччя між переможцями й переможеними в Першій світовій війні (1914-1917 pp.). Напруженими були відносини й між перемож­цями. Наявність

Вплив Другої світової війни на розвиток міжнародного права
Із перших днів Другої світової війни стало ясно, що довоєнне міжнародне право хоч і забороняло ведення агресивної війни, але не передбачало механізму її запобігання. Це положення було змінено після

Контрольні питання
Дайте періодизацію історії міжнародного права. Охарактеризуйте міжнародне право Стародавнього світу. Назвіть інститути міжнародного права, що діяли в стародавні часи. Оха

Поняття норми міжнародного права
Міжнародне право, як і внутрішньодержавне право, складається з юридичних норм. Під нормою міжнародного права розуміють правило поведінки, яке визнається державами й іншими с

Структура норм міжнародного права
Структура норм міжнародного права має свої особливості. Якщо в загальній теорії права визнано, що правові норми мають тричленну структуру (гіпотезу, диспозицію, санкцію), то сп

Види міжнародно-правових норм
Види міжнародно-правових норм визначаються за різноманіт­ними класифікуючими ознаками. J. За змістом і місцем у системі міжнародного права:

Допоміжні джерела міжнародного права
До допоміжних джерел, що відіграють важливу роль у ста­новленні і розвитку загального міжнародного права, належать правотворчі рішення міжнародних організацій

Кодифікація міжнародного права
Під кодифікацією міжнародного права розуміють системати­зацію міжнародно-правових норм, здійснювану суб'єктами між­народного права. Перші згадки в літературі з міжн

Контрольні питання
У чому складається особливість правової природи норми між­народного публічного права? Які основні параметри теорії узгодження воль держав? Чим характеризується процесуальний аспек

Юридична природа основних принципів міжнародного права
' Основні принципи міжнародного публічного права — це керів­ні правила поведінки його суб'єктів, що виникають як результат суспільної практики; юридично закріплені засади мі

Принцип суверенної рівності держав
Принцип суверенної рівності держав складає основу сучасних міжнародних відносин. Це означає, що кожна держава зобов'язана поважати суверенітет інших учасників системи, тобто їх

Принцип незастосування сили або погрози силою
Демократизація міжнародних відносин із неминучістю при­зводить до обмеження застосуваннясили або погрозисилою. Вперше ця об

Принцип територіальної цілісності держав
Принцип територіальної цілісності держав затверджено з прийняттям Статуту ООН у 1945 році. Процес його розвитку триває, навіть назва цього принципу остаточно не визначен

Принцип мирного вирішення міжнародних спорів
Принцип мирного вирішення спорів, покликаний забезпечити мирне співіснування держав, належить до норм, покладених в осно­ву існування і стабільного функціонування міжнародного

Принцип поваги прав людини
Як самостійний принцип поваги прав людини був сформульо­ваний у Заключному акті НБСЄ 1975 року. В аналізованій галузі ухвалений ряд найважливіших актів, до яких належать: За

Принцип рівноправності та самовизначення народів і націй
Безумовна повага права кожного народу і нації вільно вибирати шляхи і форми свого розвитку є однією з принципових основ між­народних відносин. Принцип рівноправності та самовизначе

Принцип міжнародного співробітництва
Принцип міжнародного співробітництва зобов'язує держави співробітничати одна з одною незалежно від розбіжностей їх полі­тичних, економічних і соціальних системах. І

Принцип міжнародного співробітництва
Принцип міжнародного співробітництва зобов'язує держави співробітничати одна з одною незалежно від розбіжностей їх полі­тичних, економічних і соціальних системах. І

Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного пуб­лічного права? Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у док­трині й практиці міжнародного публічного права? Я

Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного пуб­лічного права? Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у док­трині й практиці міжнародного публічного права? Я

Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного пуб­лічного права? Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у док­трині й практиці міжнародного публічного права? Я

Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного пуб­лічного права? Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у док­трині й практиці міжнародного публічного права? Я

Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного пуб­лічного права? Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у док­трині й практиці міжнародного публічного права? Я

Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного пуб­лічного права? Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у док­трині й практиці міжнародного публічного права? Я

Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного пуб­лічного права? Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у док­трині й практиці міжнародного публічного права? Я

Контрольні питання
Що розуміється під суб'єктом міжнародного публічного права? Дайте поняття й характеристику міжнародної правосуб'єкт­ності. Яка структурна характеристика міжнародної правосуб'єкт-но

Поняття і види міжнародного правонаступництва
Під міжнародним правонаступництво м розуміють перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта міжнародного права (правопо-передника) до іншого (прав

Соціалістичних Республік
Питання про правонаступництво стосовно договорів Союзу РСР, державної власності, державних архівів і державних боргів СРСР є одним із найважливіших наслідків припинення існування Радян­ського Союзу

Контрольні питання
Якими нормами міжнародного права регулюються питання правонаступництва? Хто виступає як суб'єкт правонаступництва? Що є об'єктом правонаступництва? Як можна роз'яснити де

Поняття міжнародного правопорушення
Міжнародне правопорушення є складним правовим явищем. З юридичної точки зору в якості міжнародного правопору­шеннярозглядається міжнародно-протиправне діяння суб'єкта міжнар

Недружній акт — це така поведінка держави, яка завдає шкоди іншій державі й суперечить її інтересам, але не порушує норм між­народного права.
Варто мати на увазі, що сучасне міжнародне публічне право не забороняє недружніх актів. Така заборона існує на морально-політичному рівні. Недружній акт дає можливість іншим державам застосову

Види міжнародних правопорушень
У доктрині і практиці міжнародного права міжнародні право­порушення не мали чіткого поділу на види або групи на різних підставах, хоча деякі спроби їх виділення здійснювалися. Так, напр

Обставини, що виключають відповідальність держав
Згідно із загальними принципами міжнародної відповідальності держав будь-яке міжнародно-правове діяння держави спричиняє міжнародну відповідальність цієї держави. Міжнародно-правове ді­яння

Відповідальність міжнародних організацій
Відповідальність міжнародних організацій ґрунтується на їхній правосуб'єктності й безпосередньо випливає з неї при систем­ному тлумаченні цього міжнародно-правового феномена.

Контрольні питання
Визначте предмет регулювання права міжнародної відповідаль­ності. Дайте характеристику джерел права міжнародної відповідаль­ності. З яких правових інститутів складається право між

Кодифікація права міжнародних договорів
Право міжнародних договорів є галуззю загального міжнарод­ного права і являє собою сукупність правових норм, що регулюють відносини держав та інших суб'єктів міжнародного права

Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
Укладання міжнародних договорів державами являє собою здійснення Державного суверенітету і належить до основних прав держав. Укладання конкретного договору може бути й

Контрольні питання
Як ви розумієте предмет регулювання права міжнародних до­говорів? З яких правових інститутів складається право міжнародних договорів? У чому містяться особливості права міжнародни

Історичні аспекти створення міжнародних організацій
Сучасні міжнародні відносини характеризуються постійним роз­ширенням сфер взаємодії держав, тому всі нові відносини стають предметом міжнародно-правового регулювання. Однією з таких порівняно нових

Поняття і види міжнародних організацій
Міжнародна організація — це об'єднання держав відповід­но до міжнародного права і на основі міжнародного договору для здійснення співробітництва в політичній, економічній, куль

Поняття і види міжнародних організацій
Міжнародна організація — це об'єднання держав відповід­но до міжнародного права і на основі міжнародного договору для здійснення співробітництва в політичній, економічній, куль

Міжнародного права.
Держави-члени і відповідні міжнародні організації визнають і зобов'язуються шанувати права і обов'язки відповідної міжурядової організації, її компетенцію, коло повноважень, наділяти організа­цію т

Право на вільне виконання своїх функцій.
Сутність даного критерій міститься в тому, що кожна ММУО має свій установчий акт (у формі статутів, конвенцій або резолюцій інших організацій із загальними повноваженнями), правила про­цедури, фіна

Право на вільне виконання своїх функцій.
Сутність даного критерій міститься в тому, що кожна ММУО має свій установчий акт (у формі статутів, конвенцій або резолюцій інших організацій із загальними повноваженнями), правила про­цедури, фіна

Право на вільне виконання своїх функцій.
Сутність даного критерій міститься в тому, що кожна ММУО має свій установчий акт (у формі статутів, конвенцій або резолюцій інших організацій із загальними повноваженнями), правила про­цедури, фіна

Контрольні питання
Виділіть ознаки міжнародної організації. Якими актами регу­люється діяльність міжнародної організації? Які особи є співробітниками міжнародної організації? На основі яких критеріїв обіймаю

Контрольні питання
Виділіть ознаки міжнародної організації. Якими актами регу­люється діяльність міжнародної організації? Які особи є співробітниками міжнародної організації? На основі яких критеріїв обіймаю

Покоління прав людини
Основні права й свободи забезпечують різні сфери життя людини: особисту, політичну, соціальну, економічну, культурну. Відповідно до цього вони й структуруються по групах і найменуваннях. Однак варт

Основні міжнародно-правові акти про права людини
Міжнародно-правові акти в галузі прав людини прийнято нази­вати міжнародними стандартами. Цей термін охоплює різні норми, такі, як правила міжнародних договорів, резолюції міжнародних організацій,

Міжнародні акти про права людини і законодавство України
З огляду на особливу важливість прав і свобод людини, що міс­тяться в міжнародних актах, та їх подальше закріплення в консти­туційному і поточному законодавстві України у формі прав і свобод людини

X УіСЬЛ/TCUt
Треті статті Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права і Міжнародного пакту про громадянські і політичні права свідчать про те, що держави, які беруть участь у даних пактах, зо

X УіСЬЛ/TCUt
Треті статті Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права і Міжнародного пакту про громадянські і політичні права свідчать про те, що держави, які беруть участь у даних пактах, зо

Право народів на самовизначення
«Всі народи мають право на самовизначення. Завдяки цьому праву вони вільно установлюють свій політичний статус і вільно забезпечують свій економічний, соціальний і культурний розви­ток» (стаття 1 М

Право на життя
«1. Право на життя є невід'ємним правом кожної людини. Це право охороняється законом. Ніхто не може бути свавільно по­збавлений життя. 2. У країнах, що не скасували страти, смертні вироки

Право на мирні збори
«Признається право на мирні збори. Користування цим пра­вом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, що накладаються відповідно до закону і необхідні в демократичному суспільстві в інтересах держав

Право на освіту
«1. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають право кожної людини на освіту... 2. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають, що для повного здійснення цього права:

Право на користування результатами наукового прогресу
1. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають право кожної людини на: а) участь у культурному житті; б) користування результатами наукового прогресу і їх практич­ ного

Контрольні питання
Що регулює міжнародне право в галузі захисту прав людини? У чому полягає проблема міжнародної правосуб'єктності інди­віда? Яким чином міжнародне право регулює права індивіда?

Громадянство та його значення для міжнародного права
Основу правового статусу індивіда утворюють правовідносини громадянства. Сутність громадянства полягає у взаємовідносинах людини і держави. У вітчизняній науці міжн

Способи набуття громадянства
Міжнародному праву відомі такі способи набуття громадян­ства: — філіація; — натуралізація (іноді именована укоріненням);

Правовий статус біженців і переміщених осіб
Під терміном «біженець» слід розуміти іноземця (у тому числі й особу без громадянства), який внаслідок обґрунтованих побоювань став жертвою переслідувань за ознаками расової, національної на

Право притулку
Надання притулку є традиційним інститутом міжнародного права. Історично інститут права притулку вперше виник у період Великої французької революції. У Конституції Франції 1793

Державна територія
У міжнародній доктрині існує безліч визначень державної те­риторії. Але найбільш вдалою вважається така: державною тери­торією, відповідно до міжнародного права, є частина з

Способи надбання державної території
Питання, що стосуються надбання державної території, за­вжди належали до найважливіших, найскладніших і особливо де­лікатних міжнародних проблем, що протягом всієї історії л

Державні кордони
Територія однієї держави відокремлюється від території іншої держави за допомогою державних кордонів. У міжнародній доктрині є різні визначення державних кордонів. Одні автори визна

Міжнародні і багатонаціональні ріки
Усі ріки за їх географічним і правовим положенням поділяють на: а) національні — які протікають по території однієї держави і перебувають під її суверенітетом,

Право зовнішніх зносин
Загальновідомо, що міжнародне право регулює взаємозносини між своїми суб'єктами — державами, міжнародними організаціями й іншими міжнародними інституціями. У процесі міжнародного спілкування вони в

Органи зовнішніх зносин держави
Для здійснення зовнішніх зв'язків з іншими державами й ін­шими суб'єктами міжнародного права держави створюють систему органів зовнішніх зносин. Під органом зовн

Поняття дипломатичного права та його джерела
Дипломатичне право — це галузь міжнародного публічного права, що складається з принципів і норм, які регламентують і регулюють офіційні зносини і зв'язки між державами й іншими

Дипломатичні представництва
Дипломатичне представництво — це орган зовнішніх зносин держави, що знаходиться за її межами на території іншої держави для здійснення дипломатичних зносин з нею. Слід

Функції дипломатичного представництва
Віденська конвенція 1961 року «Про дипломатичні зносини» у статті 3 закріпила функції дипломатичного представництва відповідно до міжнародного права. До них належать:

Торгові представництва
Історія виникнення торгових представництв пов'язана зі станов­ленням і розвитком Радянської держави. У1918 році Рада Народних Комісарів РРФСР прийняла декрет «Про націоналізацію зовнішньої торгівлі

Постійні представництва держав при міжнародних організаціях
Однією з характерних рис сучасних міжнародних зносин є зро­стання кількості та значення міжнародних організацій у забезпе­ченні миру і різнобічного співробітництва суб'єктів міжнародного права. Най

Спеціальні місії
Під спеціальною місією в міжнародному праві розуміється тим­часовий орган зовнішніх зносин держави, що направляється в іншу державу для виконання конкретних завдань, визначених за згодою між

Контрольні питання
Визначте предмет регулювання міжнародного права зовнішніх зносин. З яких правових інститутів складається міжнародне право зов­нішніх зносин? Дайте поняття дипломатичного п

Консульські представництва
Консульська діяльність, як і дипломатична діяльність держав, має давню історію. її розвиток пов'язаний з активізацією торгово-економічних зв'язків між державами. Здійснюється консульська діяльність

Консульські привілеї та імунітети
Згідно зі статтею 28 Віденської конвенції про консульські зноси­ни 1963 року держава перебування повинна надавати всі можливо­сті для виконання консульською установою своїх функцій. Тому держава пе

Контрольні питання
Дайте поняття консульського права. У чому складаються особливості консульського права в порів­нянні з дипломатичним правом і іншими галузями міжнародного права? З якими галузями м

Поняття і просторова дія міжнародного морського права
Сучасне міжнародне морське право — це галузь міжнародного права, що регулює дослідження і використання просторів Світового океану, його дна і ресурсів у мирних цілях, а також п

Територіальнеморе (територіальні води) і його правовий режим
Територіальне море (територіальні води) — це морський пояс, що розташований уздовж берега або безпосередньо за внутрішніми морськими водами прибережної держави і перебуває під

Континентальний шельф
Континентальний шельф — це затоплена морем частина ма­терикової території. Необхідність міжнародно-правового регулювання режиму кон­тинентального шельфу є приро

Міжнародні протоки і міжнародні канали
Протоки відіграють важливу роль у міжнародному морепла­ванні, створенні єдиної системи морських шляхів. Протока— це природний морський прохід, що сполучає райони того самого

Контрольні питання
Визначте предмет регулювання міжнародного морського пра­ва. Які ви знаєте основні інститути міжнародного морського пра­ва? Які основні напрямки співробітництва держав у галузі вик

Міжнародне право в період збройних конфліктів — галузь міжнародного права
Незважаючи на те, що галузь сучасного міжнародного права, яка регулює відносини держав у період збройних конфліктів, у своєму нинішньому стані виникла нещодавно, її історичні корені лежать дуже гли

Початок війни і її правові наслідки. Театр війни
Згідно з Гаазькою конвенцією про початок воєнних дій 1907 року (Україна бере участь) держави визнають, що воєнні дії між ними не повинні розпочинатися без завчасного і недвозначного попере­дження,

Учасники збройних конфліктів
Учасниками війни є не все населення воюючих держав, а тільки цілком визначена його частина — так звані законні учасники вій­ни, діям яких надається держ

Обмеження засобів і методів ведення війни
Відповідно до норм міжнародного права право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необме­женим. Цей принцип, сфо

Обмеження засобів і методів ведення війни
Відповідно до норм міжнародного права право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необме­женим. Цей принцип, сфо

Обмеження засобів і методів ведення війни
Відповідно до норм міжнародного права право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необме­женим. Цей принцип, сфо

Нейтралітету війні
Нейтралітет у війні — це особливий правовий статус держа­ви, що не бере участі у війні і утримується від надання допомоги обом воюючим сторонам. Нейтралітет на практиці виявляє

Закінчення війни та її міжнародно-правові наслідки
Воєнні дії між державами можуть закінчуватися укладанням перемир'я або капітуляцією однієї з них. Перемир'я — тимчасове припинення воєнних дій на умовах, узго­джених в

Контрольні питання
Що регулює міжнародне право збройних конфліктів? Назвіть основні інститути міжнародного права збройних кон­фліктів. У чому особливості міжнародного права збройних конфліктів у пор

Поняття і джерела міжнародного повітряного права
Міжнародне повітряне право — це галузь сучасного міжнарод­ного права, що регулює міжнародні польоти повітряних апаратів (суден) тієї чи іншої національної (державної) належност

Адміністративні формальності при міжнародній аеронавігації
Необхідність розгляду адміністративних формальностей (АФ) при міжнародній аеронавігації зумовлена насамперед тим, що ця група норм міжнародного повітряного права й

Цивільної авіації
Міжнародна регламентація боротьби з актами незаконного втру­чання в діяльність цивільної авіації має об'єктивну необхідність. У цьому процесі варто розрізняти: по-перше, виділення ряду об'

Спеціальні терміни
Повітряні апарати (судна); повітряний простір; безпека повіт­ряних польотів; цивільна авіація; договори чиказької системи; до­говори варшавської системи; договори римської системи; договори про нез

Контрольні питання
. Визначте предмет регулювання міжнародного повітряного права. З яких правових інститутів складається міжнародне повітряне право? Які основні напрямки співробітництва дер

Основні принципи космічної діяльності
В основу міжнародного космічного права покладено принцип пов'язаної з дослідженням космосу діяльності і використання космічного простору, включаючи розташовані в межах Сонячної системи небес

Контрольні питання
Який предмет регулювання міжнародного космічного права? З яких правових інститутів складається міжнародне космічне право? Які основні напрямки співробітництва держав у галузі досл

Травня 1980 року в Афінах (Греція) середземноморськими державами був підписаний Протокол про захист Середземного моря
від забруднення з наземних джерел, а в 1982 році — Протокол про райони Середземного моря, що підлягають спеціальному захисту. В 1989 році в Кувейті був підписаний Протокол, що стосується за­бр

Поняття, джерела й принципи міжнародного екологічного права
Охорона навколишнього природного середовища відноситься до глобальних проблем виживання людської цивілізації. І це не є голослівною заявою, що підтверджує хоча б один такий факт. За

Не прибігати до військового або будь-якого іншого ворожо­го використання засобів впливу на навколишнє природне
середовище шляхом навмисної зміни динаміки стану, структури, Землі, включаючи її біоту, літосферу, гідро­сферу, атмосферу або космос;

Міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища
Міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища може бути: — глобальним; — регіональним; — субрегіональним; — міждержавним

Контрольні питання
Визначте історичні етапи в розвитку міжнародного екологічного права. У чому складається предмет регулювання міжнародного еколо­гічного права? Як ви розумієте термін «навколишнє пр

Поняття міжнародного спору
Усі держави, вступаючи у світове співтовариство, беруть на себе зобов 'язання здійснювати свою міжнародну діяльність відповідно до основних принципів міжнародного права. Одним із таких принципів є

Засоби вирішення міжнародних спорів
Згідно зі статтею 33 Статуту ООН сторони, що беруть участь у спо­рі, продовження якого могло б загрожувати підтримці міжнародного миру і безпеки, повинні насамперед намагатися вирішити його за допо

Безпосередні переговори, посередництво, добрі послуги
Безпосередні переговори— це найбільш простий, зручний і по­ширений спосіб мирного вирішення спорів між державами. Зміст безпосередніх переговорів полягає в пошуку вирішення розбіжн

Міжнародна процедураз примирення
У міжнародну процедуру з примирення входить діяльність слідчих і погоджувальних комісій, що мають на меті допомогти вирішенню спору шляхом досягнення безпосередньої угоди між сторонами. У

Міжнародна судова процедура
Судова процедура є одним із видів розв'язання міжнародних спо­рів. Міжнародний суд — це утворюваний на основі міжнародного договору постійний орган, покликаний вирішувати мі

Міжнародна судова процедура
Судова процедура є одним із видів розв'язання міжнародних спо­рів. Міжнародний суд — це утворюваний на основі міжнародного договору постійний орган, покликаний вирішувати мі

Розділ 3. НОРМИ І ДЖЕРЕЛА
МІЖНАРОДНОГО ПРАВА................................................................................ 73 3.1. Поняття норми міжнародного права................................

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги