рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Органи зовнішніх зносин держави

Органи зовнішніх зносин держави - раздел Образование, Представництво Європейської організації публічного права в Україні Для Здійснення Зовнішніх Зв'язків З Іншими Державами Й Ін­шими Суб'єктами Між...

Для здійснення зовнішніх зв'язків з іншими державами й ін­шими суб'єктами міжнародного права держави створюють систему органів зовнішніх зносин.

Під органом зовнішніх зносин держави розуміють посадову особу, організацію, установу, на яку покладене відправлення зов­нішніх справ суб'єкта міжнародного права в межах установленої компетенції і яке визнано в цій якості міжнародним правом. Ком­петенція органу зовнішніх зносин визначається внутрішнім правом суб'єкта міжнародного права (держави). Отже, органи зовнішніх зносин держави — це органи, за допомогою яких здійснюються зв'язки з іншими державами, міжнародними організаціями й ін­шими суб'єктами міжнародного права.

Слід зазначити, що будь-яка держава, створюючи свій орган зовнішніх зносин, повинна повідомити іншим державам та іншим суб'єктам міжнародного права про це, із зазначенням, що саме їй доручена реалізація визначеної сфери зовнішніх зносин держави.

Органи зовнішніх зносин поділяються на:

внутрішньодержавні органи, що постійно знаходяться на території даної держави;

закордонні органи зовнішніх зносин, що перебувають за межами даної держави.

У свою чергу, внутрішньодержавні органи зовнішніх зносин по­діляються на дві групи органів:

1) загальної компетенції і

2) спеціальної компетенції.


До першої групи належать органи, що представляють державу у всіх питаннях зовнішніх зносин, так звані органи політичного керівництва (глава держави, парламент, уряд, глава уряду і відом­ство зовнішніх зносин (найчастіше воно іменується Міністерством закордонних справ), глава відомства зовнішніх зносин);

До другої групи належать органи, що представляють державу тільки в одній більш-менш, великій галузі її зовнішніх зносин. Звичайно прийнято вважати, що до них належать всі міністерства (крім Міністерства закордонних справ) і центральні відомства, тому що згідно зі своєю профільною компетенцією вони здійснюють визначені зовнішні функції, для чого в них створюються відділи (управління) зовнішніх зв'язків.

Внутрішньодержавні органи зовнішніх зносин загальної ком­петенції визначають основи зовнішньої політики держави, розроб­ляють її тактичні і стратегічні цілі і завдання, формують мережу органів зовнішніх зносин держави за кордоном, здійснюють під­готовку кадрового складу для цих органів.

Правовий стан органів зовнішніх зносин всередині держави за­кріплюється в конституції, профільних законах, положеннях про міністерства і відомства, розроблюваних урядом і підтверджуваних ним же або главою держави. Формування внутрішньої і зовнішньої політики об'єктивно пов'язане із формою держави. Воно повинно проходити не тільки з урахуванням внутрішніх чинників, але й з урахуванням об'єктивних процесів міжнародного розвитку.

В Україні був розроблений і прийнятий парламентом — Верхов­ною Радою України — документ, що визначає зовнішньополітичну стратегію держави на тривалу перспективу. Це Основні напрям­ки зовнішньої політики України, прийняті в 1993 році. У цьому документі закріплена система пріоритетів зовнішньої політики України. Ці пріоритети подаються у вигляді завдань із зазначенням тимчасової перспективи. Слід зазначити, що основні цілі, постав­лені в цьому документі і пов'язані з першочерговими завданнями входження незалежної України у світове співтовариство і його ін­ституції, налагодженням двостороннього і багатостороннього спів­робітництва із суміжними і географічно близькими державами, із державами — членами СНД, РЄ, ЄС, НАТО і т.п., реалізовані. Тому в наш час Президентом України поставлене завдання Міністерству закордонних справ доробити комплекс пропозицій із внесення в нього відповідних коректив.

У структуру внутрішньодержавних органів зовнішніх зносин

України входить:

— парламент — Верховна Рада України;

— глава держави — Президент України;

 

— уряд — Кабінет Міністрів України;

— відомство іноземних справ — Міністерство закордонних справ України;

— міністерства та відомства України.

Відповідно до положень Конституції України Верховна Рада України: визначає основи внутрішньої і зовнішньої політики; за­слуховує позачергові і щорічні послання Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України; оголошує за поданням Президента України стан війни і укладання миру; схвалює рішен­ня Президента України про використання Збройних Сил України й інших військових формувань у випадку збройної агресії проти України; назначає щодо подання Президента України Міністра закордонних справ; здійснює контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України; підтверджує рішення про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам і міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснює контроль за їх використанням; дає в установлений законом строк згоду на обов'язковість міжнародних договорів України і денонсацію між­народних договорів України; здійснює парламентський контроль у межах Конституції України и закону. Верховна Рада України здійснює інші повноваження, що відповідно до Конституції України віднесені до її ведення (стаття 85 Конституції України).

Президент України: є гарантом державного суверенітету, те­риторіальної цілісності України, дотримання Конституції Укра­їни (стаття 102 Конституції України); він забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави; звертається з посланнями до народу, щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України; представляє державу в міжнародних зносинах; здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави; веде переговори й укладає міжнародні договори України; приймає рішення про визнання іноземних держав; призначає і звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при між­народних організаціях; приймає вірчі й відзивні грамоти диплома­тичних представників іноземних держав; вносить до Верховної Ради України подання щодо призначення Міністра закордонних справ; очолює Раду національної безпеки і оборони; вносить у Верховну Раду України подання про оголошення стану війни і у випадку збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших створених відповідно до законів України військови формувань; надає вищі дипломатичні ранги;


приймає рішення про прийняття в громадянство і припинення громадянства України; про надання притулку в Україні. Президент України здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України (стаття 106 Конституції України).

Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції України: забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність Укра­їни; здійснює внутрішню і зовнішню політику держави, виконує Конституцію і закони України, акти Президента України; вживає заходів із забезпечення прав і свобод людини і громадянина; здій­снює заходи із забезпечення обороноздатності і національної безпеки України; організує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України; спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів виконує інші функції, визначені Конституцією і законами України, актами Пре­зидента України (стаття 116 Конституції України).

Практичне здійснення зовнішньої політичної діяльності держави й організація її дипломатичної діяльності покладені на Міністер­ство закордонних справ України (МЗС України).

Діяльність Міністерства закордонних справ України регулюється Положенням «Про Міністерство закордонних справ України», яке було затверджено Указом Президента України від 3 квітня 1999 року із змінами, доповненнями, що були внесеними Указом Президента України від 14 вересня 2000 року.

Згідно з п. 1 Положення «Про Міністерство закордонних справ України» в редакції Указу Президента України від 14 вересня 2000 року Міністерство закордонних справ України (МЗС України) як центральний орган виконавчої влади є головним (провідним) орга­ном у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зовнішніх зносин України та координації заходів у цій сфері.

У своїй діяльності Міністерство закордонних справ України керується Конституцією України, законами України, актами Пре­зидента України, Кабінету Міністрів України, міжнародними до­говорами України, а також цим Положенням.

Дане Положення визначає головні завдання Міністерства закор­донних справ України, якими є:

— участь у забезпеченні національних інтересів і безпеки Укра­їни шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співро­бітництва з членами міжнародного співтовариства;

— сприяння забезпеченню стабільності міжнародного становища України, піднесенню її міжнародного авторитету, поширенню у світі образу України як надійного і передбачуваного парт­нера;

 

— забезпечення реалізації державної політики з питань інте­грації України до Європейського Союзу у сфері зовнішньої політики та безпеки;

— створення сприятливих умов для зміцнення незалежності, державного суверенітету, економічної самостійності та збе­реження територіальної цілісності України;

— забезпечення відповідно до наданих повноважень цілісності та узгодженості зовнішньополітичного курсу України;

— захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном;

— сприяння розвиткові зв'язків із зарубіжними українськими громадянами та надання цим громадам підтримки і захисту відповідно до норм міжнародного права та чинного законо­давства України.

Водночас з виконанням головних завдань на Міністерство закор­донних справ покладені й інші задачі у сфері зовнішньополітичних зв'язків, а також керівництво власними органами.

Відповідно до покладених на нього завдань Міністерство закор­донних справ України:

— бере участь у здійсненні зовнішньополітичної діяльності дер­жави;

— розробляє пропозиції щодо засад зовнішніх відносин і у вста­новленому порядку подає їх Президентові України;

— розробляє і подає Президентові України та Кабінету Міністрів України пропозиції щодо ініціатив міжнародного характеру та заходів, спрямованих на підвищення ефективності спів­праці України з іноземними державами і міжнародними організаціями;

— вносить у встановленому порядку на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України пропозиції щодо розроб­лення проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань зовнішньої політики і дипломатичної служби;

— розробляє та подає Президентові України та Кабінету Міні­стрів України пропозиції щодо реалізації державної політики з питань інтеграції України до Європейського союзу у сфері зовнішньої політики та безпеки, проводить та координує від­повідні заходи, які здійснюють органи виконавчої влади у цій сфері;

— розробляє та вносить Президентові України пропозиції щодо визнання іноземних держав, встановлення дипломатичних відносин з іноземними державами;

— проводить роботу щодо підвищення ролі міжнародного права у міжнародних відносинах;


— сприяє розширенню політичних, економічних, науково-технічних, культурних, гуманітарних та інших зв'язків України з іноземними державами і міжнародними організа­ціями;

— сприяє взаємодії органів виконавчої влади з органами зако­нодавчої і судової влади в частині здійснення ними зовнішніх відносин та дотримання міжнародних зобов'язань України;

— вносить у встановленому порядку пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України, припинення, зупинення їх­ньої дії, в тому числі разом з іншими центральними органами виконавчої влади, а також погоджує подання таких пропози­цій міністерствами та іншими органами виконавчої влади;

 

— бере участь у приведенні національного законодавства України у відповідність до її міжнародних зобов'язань та міжнародно-правових норм, готує висновки і пропозиції щодо проектів законів, інших нормативно-правових актів з питань зовнішньополітичної діяльності, міжнародних відносин;

— оформлює або за дорученням Кабінету Міністрів України у встановленому порядку надає повноваження на укладення міжнародних договорів, а також на участь у роботі міжнарод­них організацій та ін.

До системи Міністерства закордонних справ України входять:

— дипломатичні представництва;

— консульські установи;

— постійні представництва Міністерства закордонних справ в

Україні;

— установи й організації, пов'язані з підготовкою, перепідго­
товкою, підвищенням кваліфікації кадрів.

До структури Міністерства закордонних справ, крім керівництва Міністерства, входить:

— посли з особливих доручень та головні радники;

— регіональні управління;

— функціональні управління;

— адміністративно-технічні управління.

Міністерство закордонних справ України очолює міністр, якого призначає на посаду і звільняє з посади Президент України в уста­новленому законодавством порядку.

Міністр підпорядковується безпосередньо Президенту України з питань, що належать до конституційних повноважень Президента

України.

Він має заступників, які призначаються на посади та звільня­ються з посад відповідно до законодавства України. Обов'язки між заступниками розподіляє міністр.

Заступники міністра виконують за його дорученням окремі його функції та заміщують Міністра в разі його відсутності або немож­ливості виконувати ним свої повноваження.

Міністр закордонних справ України:

— здійснює управління у сфері зовнішніх зносин України, на­правляє й координує діяльність інших органів виконавчої влади з питань, віднесеним до його ведення;

— здійснює керівництво Міністерством закордонних справ України, його представництвами на території України, Дип­ломатичною академією при Міністерстві закордонних справ України, іншими установами й організаціями, що відносяться до сфери його управління, а також забезпечує керівництво дипломатичними представництвами України за кордоном, консульськими установами України за кордоном, представ­ництвами України при міжнародних організаціях;

— присвоює дипломатичні ранги радника першого класу, радни­ка другого класу, першого секретаря першого класу, першого секретаря другого класу, другого секретаря першого класу, другого секретаря другого класу, третього секретаря, аташе й здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.

Для погодженого рішення найважливіших питань, що відносять­ся до компетенції Міністерства закордонних справ України, а також для визначення основних напрямків його діяльності, у Міністерстві закордонних справ України утворюється колегія в складі Міністра (голова колегії), заступників Міністра (що входять у неї за поса­дою), інших керівників Міністерства закордонних справ України й ректора Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України.

Членів колегії затверджує й звільняє від обов'язків Кабінет Мі­ністрів України по поданню Міністра. Рішення колегії проводяться в життя наказами Міністра закордонних справ України.

При Міністерстві закордонних справ України діє Дипломатична академія, статут якої затверджується Кабінетом Міністрів Укра­їни.

Для розгляду наукових рекомендацій і інших пропозицій щодо головних напрямків розвитку зовнішньої політики України, обго­ворення й вивчення найважливіших міжнародних проблем і інших питань у Міністерстві закордонних справ України може утворюва­тися Наукова рада з висококваліфікованих фахівців і вчених. Склад Наукової ради й положення про неї затверджує Міністр.

Міністерство закордонних справ України здійснює свої повнова-безпосередньо й через дипломатичні представництва України за кордоном, консульські установи України за кордоном, представ­ництва України при міжнародних організаціях, представництва


Міністерства закордонних справ України на території України, організації й установи, що відносяться до сфери його керування.

Міністерство закордонних справ України при виконанні покладе­них на нього завдань взаємодіє з іншими центральними й місцевими органами виконавчої влади й Радою міністрів Автономної Респуб­ліки Крим, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, а також з відповідними органами інших держав.

Міністерство закордонних справ, у межах своїх повноважень і відповідно до чинного законодавства, видає накази, організовує й контролює їхнє виконання, а якщо буде потреба, видає разом з іншими центральними органами загальні акти.

Міністерства і відомстваУкраїни є органами зовнішніх зносин держави спеціальної компетенції, вони діють на підставі положень про відповідне міністерство або відомство, що розробляються і за­тверджуються Кабінетом Міністрів України або їх підтверджує Президент України. В основу організації системи зовнішніх зносин міністерств і відомств України покладено функціональний підхід — об'єктивну необхідність здійснення міжнародних контактів з анало­гічними міністерствами і відомствами закордонних держав з метою більш ефективного вирішення питань, що входять до профільної компетенції цих органів, за допомогою обміну або сприйняття за­кордонного досвіду або з метою об'єднання зусиль для колективного вирішення проблем, що виникають. Це насамперед належить до мі­ністерств і відомств зовнішньої торгівлі, внутрішніх справ, зв'язку, охорони здоров'я, охорони навколишнього середовища і т.д. До закордонних органів зовнішніх зносин належать:

— постійні органи (дипломатичні представництва: посольства і місії, консульські представництва, торгові представництва, постійні представництва держав при міжнародних організа­ціях);

— тимчасові органи (спеціальні комісії або місії, що направля­ються в інші держави для участі в церемоніальних заходах, ведення переговорів і вирішення інших питань, делегації, що направляються для участі в міжнародних конференціях).

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Представництво Європейської організації публічного права в Україні

Представництво Європейської організації публічного права в Україні... М О Баймуратов... МІЖНАРОДНЕ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Органи зовнішніх зносин держави

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Порядок защиты дипломной работы
  Защита дипломной работы производится на заседании Государственной аттестационной комиссии (ГАК) с участием не менее двух третей ее состава. Перед защитой студентом представ

Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
Міжнародні відносини не обмежуються тільки міждержавними, міжвладними контактами основних суб'єктів міжнародного права. Відбуваються постійні контакти між фізичними і юридичними особами різноманітн

Колонізація
Такі західні країни, як Англія, Франція, Іспанія, Португалія, Німеччина, мали свої колонії. Великий період часу вони окупували свої колонії в Африці, Азії, експлуатували корінне населення, за яким

Вестфальський мир (1648)
Роль міжнародного права в середині Середньовіччя найбільш яскраво проявляється й прямо пов'язана з укладенням Вестфаль-ського миру 1648 p., після якого його сфера дії ще більше розши­рюється. Саме

Роль Великої французької революції в розвитку міжнародного права
Велика французька революція стала ініціатором нових підходів до розуміння й утвердження гуманітарних і економічних цінностей, породила великі демократичні принципи, деякі з них стали прин­ципами но

Конгресий конференції XIXст. іміжнародне право
Віденський конгрес 1814-1815 pp. Багато істориків вважають, що вплив Віденського конгресу на міжнародне право міститься лише в посиланнях на статті Заключного акту конгресу,

Роль Великої Жовтневої соціалістичної революції в становленні нового міжнародного права
У період Великої Жовтневої соціалістичної революції суспіль­ство, що характеризувалося наявністю приватної власності, класів і експлуатації людьми один одного, почало перехід до суспіль

Тенденції розвитку міжнародного права до початку Другої світової війни
Серед усіх протиріч між державами-імперіями основним було протиріччя між переможцями й переможеними в Першій світовій війні (1914-1917 pp.). Напруженими були відносини й між перемож­цями. Наявність

Вплив Другої світової війни на розвиток міжнародного права
Із перших днів Другої світової війни стало ясно, що довоєнне міжнародне право хоч і забороняло ведення агресивної війни, але не передбачало механізму її запобігання. Це положення було змінено після

Контрольні питання
Дайте періодизацію історії міжнародного права. Охарактеризуйте міжнародне право Стародавнього світу. Назвіть інститути міжнародного права, що діяли в стародавні часи. Оха

Поняття норми міжнародного права
Міжнародне право, як і внутрішньодержавне право, складається з юридичних норм. Під нормою міжнародного права розуміють правило поведінки, яке визнається державами й іншими с

Структура норм міжнародного права
Структура норм міжнародного права має свої особливості. Якщо в загальній теорії права визнано, що правові норми мають тричленну структуру (гіпотезу, диспозицію, санкцію), то сп

Види міжнародно-правових норм
Види міжнародно-правових норм визначаються за різноманіт­ними класифікуючими ознаками. J. За змістом і місцем у системі міжнародного права:

Допоміжні джерела міжнародного права
До допоміжних джерел, що відіграють важливу роль у ста­новленні і розвитку загального міжнародного права, належать правотворчі рішення міжнародних організацій

Кодифікація міжнародного права
Під кодифікацією міжнародного права розуміють системати­зацію міжнародно-правових норм, здійснювану суб'єктами між­народного права. Перші згадки в літературі з міжн

Контрольні питання
У чому складається особливість правової природи норми між­народного публічного права? Які основні параметри теорії узгодження воль держав? Чим характеризується процесуальний аспек

Юридична природа основних принципів міжнародного права
' Основні принципи міжнародного публічного права — це керів­ні правила поведінки його суб'єктів, що виникають як результат суспільної практики; юридично закріплені засади мі

Принцип суверенної рівності держав
Принцип суверенної рівності держав складає основу сучасних міжнародних відносин. Це означає, що кожна держава зобов'язана поважати суверенітет інших учасників системи, тобто їх

Принцип незастосування сили або погрози силою
Демократизація міжнародних відносин із неминучістю при­зводить до обмеження застосуваннясили або погрозисилою. Вперше ця об

Принцип територіальної цілісності держав
Принцип територіальної цілісності держав затверджено з прийняттям Статуту ООН у 1945 році. Процес його розвитку триває, навіть назва цього принципу остаточно не визначен

Принцип мирного вирішення міжнародних спорів
Принцип мирного вирішення спорів, покликаний забезпечити мирне співіснування держав, належить до норм, покладених в осно­ву існування і стабільного функціонування міжнародного

Принцип поваги прав людини
Як самостійний принцип поваги прав людини був сформульо­ваний у Заключному акті НБСЄ 1975 року. В аналізованій галузі ухвалений ряд найважливіших актів, до яких належать: За

Принцип рівноправності та самовизначення народів і націй
Безумовна повага права кожного народу і нації вільно вибирати шляхи і форми свого розвитку є однією з принципових основ між­народних відносин. Принцип рівноправності та самовизначе

Принцип міжнародного співробітництва
Принцип міжнародного співробітництва зобов'язує держави співробітничати одна з одною незалежно від розбіжностей їх полі­тичних, економічних і соціальних системах. І

Принцип міжнародного співробітництва
Принцип міжнародного співробітництва зобов'язує держави співробітничати одна з одною незалежно від розбіжностей їх полі­тичних, економічних і соціальних системах. І

Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного пуб­лічного права? Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у док­трині й практиці міжнародного публічного права? Я

Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного пуб­лічного права? Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у док­трині й практиці міжнародного публічного права? Я

Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного пуб­лічного права? Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у док­трині й практиці міжнародного публічного права? Я

Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного пуб­лічного права? Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у док­трині й практиці міжнародного публічного права? Я

Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного пуб­лічного права? Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у док­трині й практиці міжнародного публічного права? Я

Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного пуб­лічного права? Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у док­трині й практиці міжнародного публічного права? Я

Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного пуб­лічного права? Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у док­трині й практиці міжнародного публічного права? Я

Контрольні питання
Що розуміється під суб'єктом міжнародного публічного права? Дайте поняття й характеристику міжнародної правосуб'єкт­ності. Яка структурна характеристика міжнародної правосуб'єкт-но

Поняття і види міжнародного правонаступництва
Під міжнародним правонаступництво м розуміють перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта міжнародного права (правопо-передника) до іншого (прав

Соціалістичних Республік
Питання про правонаступництво стосовно договорів Союзу РСР, державної власності, державних архівів і державних боргів СРСР є одним із найважливіших наслідків припинення існування Радян­ського Союзу

Контрольні питання
Якими нормами міжнародного права регулюються питання правонаступництва? Хто виступає як суб'єкт правонаступництва? Що є об'єктом правонаступництва? Як можна роз'яснити де

Поняття міжнародного правопорушення
Міжнародне правопорушення є складним правовим явищем. З юридичної точки зору в якості міжнародного правопору­шеннярозглядається міжнародно-протиправне діяння суб'єкта міжнар

Недружній акт — це така поведінка держави, яка завдає шкоди іншій державі й суперечить її інтересам, але не порушує норм між­народного права.
Варто мати на увазі, що сучасне міжнародне публічне право не забороняє недружніх актів. Така заборона існує на морально-політичному рівні. Недружній акт дає можливість іншим державам застосову

Види міжнародних правопорушень
У доктрині і практиці міжнародного права міжнародні право­порушення не мали чіткого поділу на види або групи на різних підставах, хоча деякі спроби їх виділення здійснювалися. Так, напр

Обставини, що виключають відповідальність держав
Згідно із загальними принципами міжнародної відповідальності держав будь-яке міжнародно-правове діяння держави спричиняє міжнародну відповідальність цієї держави. Міжнародно-правове ді­яння

Відповідальність міжнародних організацій
Відповідальність міжнародних організацій ґрунтується на їхній правосуб'єктності й безпосередньо випливає з неї при систем­ному тлумаченні цього міжнародно-правового феномена.

Контрольні питання
Визначте предмет регулювання права міжнародної відповідаль­ності. Дайте характеристику джерел права міжнародної відповідаль­ності. З яких правових інститутів складається право між

Кодифікація права міжнародних договорів
Право міжнародних договорів є галуззю загального міжнарод­ного права і являє собою сукупність правових норм, що регулюють відносини держав та інших суб'єктів міжнародного права

Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
Укладання міжнародних договорів державами являє собою здійснення Державного суверенітету і належить до основних прав держав. Укладання конкретного договору може бути й

Контрольні питання
Як ви розумієте предмет регулювання права міжнародних до­говорів? З яких правових інститутів складається право міжнародних договорів? У чому містяться особливості права міжнародни

Історичні аспекти створення міжнародних організацій
Сучасні міжнародні відносини характеризуються постійним роз­ширенням сфер взаємодії держав, тому всі нові відносини стають предметом міжнародно-правового регулювання. Однією з таких порівняно нових

Поняття і види міжнародних організацій
Міжнародна організація — це об'єднання держав відповід­но до міжнародного права і на основі міжнародного договору для здійснення співробітництва в політичній, економічній, куль

Поняття і види міжнародних організацій
Міжнародна організація — це об'єднання держав відповід­но до міжнародного права і на основі міжнародного договору для здійснення співробітництва в політичній, економічній, куль

Міжнародного права.
Держави-члени і відповідні міжнародні організації визнають і зобов'язуються шанувати права і обов'язки відповідної міжурядової організації, її компетенцію, коло повноважень, наділяти організа­цію т

Право на вільне виконання своїх функцій.
Сутність даного критерій міститься в тому, що кожна ММУО має свій установчий акт (у формі статутів, конвенцій або резолюцій інших організацій із загальними повноваженнями), правила про­цедури, фіна

Право на вільне виконання своїх функцій.
Сутність даного критерій міститься в тому, що кожна ММУО має свій установчий акт (у формі статутів, конвенцій або резолюцій інших організацій із загальними повноваженнями), правила про­цедури, фіна

Право на вільне виконання своїх функцій.
Сутність даного критерій міститься в тому, що кожна ММУО має свій установчий акт (у формі статутів, конвенцій або резолюцій інших організацій із загальними повноваженнями), правила про­цедури, фіна

Контрольні питання
Виділіть ознаки міжнародної організації. Якими актами регу­люється діяльність міжнародної організації? Які особи є співробітниками міжнародної організації? На основі яких критеріїв обіймаю

Контрольні питання
Виділіть ознаки міжнародної організації. Якими актами регу­люється діяльність міжнародної організації? Які особи є співробітниками міжнародної організації? На основі яких критеріїв обіймаю

Покоління прав людини
Основні права й свободи забезпечують різні сфери життя людини: особисту, політичну, соціальну, економічну, культурну. Відповідно до цього вони й структуруються по групах і найменуваннях. Однак варт

Основні міжнародно-правові акти про права людини
Міжнародно-правові акти в галузі прав людини прийнято нази­вати міжнародними стандартами. Цей термін охоплює різні норми, такі, як правила міжнародних договорів, резолюції міжнародних організацій,

Міжнародні акти про права людини і законодавство України
З огляду на особливу важливість прав і свобод людини, що міс­тяться в міжнародних актах, та їх подальше закріплення в консти­туційному і поточному законодавстві України у формі прав і свобод людини

X УіСЬЛ/TCUt
Треті статті Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права і Міжнародного пакту про громадянські і політичні права свідчать про те, що держави, які беруть участь у даних пактах, зо

X УіСЬЛ/TCUt
Треті статті Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права і Міжнародного пакту про громадянські і політичні права свідчать про те, що держави, які беруть участь у даних пактах, зо

Право народів на самовизначення
«Всі народи мають право на самовизначення. Завдяки цьому праву вони вільно установлюють свій політичний статус і вільно забезпечують свій економічний, соціальний і культурний розви­ток» (стаття 1 М

Право на життя
«1. Право на життя є невід'ємним правом кожної людини. Це право охороняється законом. Ніхто не може бути свавільно по­збавлений життя. 2. У країнах, що не скасували страти, смертні вироки

Право на мирні збори
«Признається право на мирні збори. Користування цим пра­вом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, що накладаються відповідно до закону і необхідні в демократичному суспільстві в інтересах держав

Право на освіту
«1. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають право кожної людини на освіту... 2. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають, що для повного здійснення цього права:

Право на користування результатами наукового прогресу
1. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають право кожної людини на: а) участь у культурному житті; б) користування результатами наукового прогресу і їх практич­ ного

Контрольні питання
Що регулює міжнародне право в галузі захисту прав людини? У чому полягає проблема міжнародної правосуб'єктності інди­віда? Яким чином міжнародне право регулює права індивіда?

Громадянство та його значення для міжнародного права
Основу правового статусу індивіда утворюють правовідносини громадянства. Сутність громадянства полягає у взаємовідносинах людини і держави. У вітчизняній науці міжн

Способи набуття громадянства
Міжнародному праву відомі такі способи набуття громадян­ства: — філіація; — натуралізація (іноді именована укоріненням);

Правовий статус біженців і переміщених осіб
Під терміном «біженець» слід розуміти іноземця (у тому числі й особу без громадянства), який внаслідок обґрунтованих побоювань став жертвою переслідувань за ознаками расової, національної на

Право притулку
Надання притулку є традиційним інститутом міжнародного права. Історично інститут права притулку вперше виник у період Великої французької революції. У Конституції Франції 1793

Державна територія
У міжнародній доктрині існує безліч визначень державної те­риторії. Але найбільш вдалою вважається така: державною тери­торією, відповідно до міжнародного права, є частина з

Способи надбання державної території
Питання, що стосуються надбання державної території, за­вжди належали до найважливіших, найскладніших і особливо де­лікатних міжнародних проблем, що протягом всієї історії л

Державні кордони
Територія однієї держави відокремлюється від території іншої держави за допомогою державних кордонів. У міжнародній доктрині є різні визначення державних кордонів. Одні автори визна

Міжнародні і багатонаціональні ріки
Усі ріки за їх географічним і правовим положенням поділяють на: а) національні — які протікають по території однієї держави і перебувають під її суверенітетом,

Право зовнішніх зносин
Загальновідомо, що міжнародне право регулює взаємозносини між своїми суб'єктами — державами, міжнародними організаціями й іншими міжнародними інституціями. У процесі міжнародного спілкування вони в

Поняття дипломатичного права та його джерела
Дипломатичне право — це галузь міжнародного публічного права, що складається з принципів і норм, які регламентують і регулюють офіційні зносини і зв'язки між державами й іншими

Дипломатичні представництва
Дипломатичне представництво — це орган зовнішніх зносин держави, що знаходиться за її межами на території іншої держави для здійснення дипломатичних зносин з нею. Слід

Функції дипломатичного представництва
Віденська конвенція 1961 року «Про дипломатичні зносини» у статті 3 закріпила функції дипломатичного представництва відповідно до міжнародного права. До них належать:

Торгові представництва
Історія виникнення торгових представництв пов'язана зі станов­ленням і розвитком Радянської держави. У1918 році Рада Народних Комісарів РРФСР прийняла декрет «Про націоналізацію зовнішньої торгівлі

Постійні представництва держав при міжнародних організаціях
Однією з характерних рис сучасних міжнародних зносин є зро­стання кількості та значення міжнародних організацій у забезпе­ченні миру і різнобічного співробітництва суб'єктів міжнародного права. Най

Спеціальні місії
Під спеціальною місією в міжнародному праві розуміється тим­часовий орган зовнішніх зносин держави, що направляється в іншу державу для виконання конкретних завдань, визначених за згодою між

Контрольні питання
Визначте предмет регулювання міжнародного права зовнішніх зносин. З яких правових інститутів складається міжнародне право зов­нішніх зносин? Дайте поняття дипломатичного п

Консульські представництва
Консульська діяльність, як і дипломатична діяльність держав, має давню історію. її розвиток пов'язаний з активізацією торгово-економічних зв'язків між державами. Здійснюється консульська діяльність

Консульські привілеї та імунітети
Згідно зі статтею 28 Віденської конвенції про консульські зноси­ни 1963 року держава перебування повинна надавати всі можливо­сті для виконання консульською установою своїх функцій. Тому держава пе

Контрольні питання
Дайте поняття консульського права. У чому складаються особливості консульського права в порів­нянні з дипломатичним правом і іншими галузями міжнародного права? З якими галузями м

Поняття і просторова дія міжнародного морського права
Сучасне міжнародне морське право — це галузь міжнародного права, що регулює дослідження і використання просторів Світового океану, його дна і ресурсів у мирних цілях, а також п

Внутрішні морські води і їхній правовий режим
Внутрішні морські води є частиною території відповідної дер­жави, на яку поширюється її суверенітет і юрисдикція вповному обсязі. Правовий режим внутр

Територіальнеморе (територіальні води) і його правовий режим
Територіальне море (територіальні води) — це морський пояс, що розташований уздовж берега або безпосередньо за внутрішніми морськими водами прибережної держави і перебуває під

Континентальний шельф
Континентальний шельф — це затоплена морем частина ма­терикової території. Необхідність міжнародно-правового регулювання режиму кон­тинентального шельфу є приро

Міжнародні протоки і міжнародні канали
Протоки відіграють важливу роль у міжнародному морепла­ванні, створенні єдиної системи морських шляхів. Протока— це природний морський прохід, що сполучає райони того самого

Контрольні питання
Визначте предмет регулювання міжнародного морського пра­ва. Які ви знаєте основні інститути міжнародного морського пра­ва? Які основні напрямки співробітництва держав у галузі вик

Міжнародне право в період збройних конфліктів — галузь міжнародного права
Незважаючи на те, що галузь сучасного міжнародного права, яка регулює відносини держав у період збройних конфліктів, у своєму нинішньому стані виникла нещодавно, її історичні корені лежать дуже гли

Початок війни і її правові наслідки. Театр війни
Згідно з Гаазькою конвенцією про початок воєнних дій 1907 року (Україна бере участь) держави визнають, що воєнні дії між ними не повинні розпочинатися без завчасного і недвозначного попере­дження,

Учасники збройних конфліктів
Учасниками війни є не все населення воюючих держав, а тільки цілком визначена його частина — так звані законні учасники вій­ни, діям яких надається держ

Обмеження засобів і методів ведення війни
Відповідно до норм міжнародного права право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необме­женим. Цей принцип, сфо

Обмеження засобів і методів ведення війни
Відповідно до норм міжнародного права право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необме­женим. Цей принцип, сфо

Обмеження засобів і методів ведення війни
Відповідно до норм міжнародного права право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необме­женим. Цей принцип, сфо

Нейтралітету війні
Нейтралітет у війні — це особливий правовий статус держа­ви, що не бере участі у війні і утримується від надання допомоги обом воюючим сторонам. Нейтралітет на практиці виявляє

Закінчення війни та її міжнародно-правові наслідки
Воєнні дії між державами можуть закінчуватися укладанням перемир'я або капітуляцією однієї з них. Перемир'я — тимчасове припинення воєнних дій на умовах, узго­джених в

Контрольні питання
Що регулює міжнародне право збройних конфліктів? Назвіть основні інститути міжнародного права збройних кон­фліктів. У чому особливості міжнародного права збройних конфліктів у пор

Поняття і джерела міжнародного повітряного права
Міжнародне повітряне право — це галузь сучасного міжнарод­ного права, що регулює міжнародні польоти повітряних апаратів (суден) тієї чи іншої національної (державної) належност

Адміністративні формальності при міжнародній аеронавігації
Необхідність розгляду адміністративних формальностей (АФ) при міжнародній аеронавігації зумовлена насамперед тим, що ця група норм міжнародного повітряного права й

Цивільної авіації
Міжнародна регламентація боротьби з актами незаконного втру­чання в діяльність цивільної авіації має об'єктивну необхідність. У цьому процесі варто розрізняти: по-перше, виділення ряду об'

Спеціальні терміни
Повітряні апарати (судна); повітряний простір; безпека повіт­ряних польотів; цивільна авіація; договори чиказької системи; до­говори варшавської системи; договори римської системи; договори про нез

Контрольні питання
. Визначте предмет регулювання міжнародного повітряного права. З яких правових інститутів складається міжнародне повітряне право? Які основні напрямки співробітництва дер

Основні принципи космічної діяльності
В основу міжнародного космічного права покладено принцип пов'язаної з дослідженням космосу діяльності і використання космічного простору, включаючи розташовані в межах Сонячної системи небес

Контрольні питання
Який предмет регулювання міжнародного космічного права? З яких правових інститутів складається міжнародне космічне право? Які основні напрямки співробітництва держав у галузі досл

Травня 1980 року в Афінах (Греція) середземноморськими державами був підписаний Протокол про захист Середземного моря
від забруднення з наземних джерел, а в 1982 році — Протокол про райони Середземного моря, що підлягають спеціальному захисту. В 1989 році в Кувейті був підписаний Протокол, що стосується за­бр

Поняття, джерела й принципи міжнародного екологічного права
Охорона навколишнього природного середовища відноситься до глобальних проблем виживання людської цивілізації. І це не є голослівною заявою, що підтверджує хоча б один такий факт. За

Не прибігати до військового або будь-якого іншого ворожо­го використання засобів впливу на навколишнє природне
середовище шляхом навмисної зміни динаміки стану, структури, Землі, включаючи її біоту, літосферу, гідро­сферу, атмосферу або космос;

Міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища
Міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища може бути: — глобальним; — регіональним; — субрегіональним; — міждержавним

Контрольні питання
Визначте історичні етапи в розвитку міжнародного екологічного права. У чому складається предмет регулювання міжнародного еколо­гічного права? Як ви розумієте термін «навколишнє пр

Поняття міжнародного спору
Усі держави, вступаючи у світове співтовариство, беруть на себе зобов 'язання здійснювати свою міжнародну діяльність відповідно до основних принципів міжнародного права. Одним із таких принципів є

Засоби вирішення міжнародних спорів
Згідно зі статтею 33 Статуту ООН сторони, що беруть участь у спо­рі, продовження якого могло б загрожувати підтримці міжнародного миру і безпеки, повинні насамперед намагатися вирішити його за допо

Безпосередні переговори, посередництво, добрі послуги
Безпосередні переговори— це найбільш простий, зручний і по­ширений спосіб мирного вирішення спорів між державами. Зміст безпосередніх переговорів полягає в пошуку вирішення розбіжн

Міжнародна процедураз примирення
У міжнародну процедуру з примирення входить діяльність слідчих і погоджувальних комісій, що мають на меті допомогти вирішенню спору шляхом досягнення безпосередньої угоди між сторонами. У

Міжнародна судова процедура
Судова процедура є одним із видів розв'язання міжнародних спо­рів. Міжнародний суд — це утворюваний на основі міжнародного договору постійний орган, покликаний вирішувати мі

Міжнародна судова процедура
Судова процедура є одним із видів розв'язання міжнародних спо­рів. Міжнародний суд — це утворюваний на основі міжнародного договору постійний орган, покликаний вирішувати мі

Розділ 3. НОРМИ І ДЖЕРЕЛА
МІЖНАРОДНОГО ПРАВА................................................................................ 73 3.1. Поняття норми міжнародного права................................

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги