Право на користування результатами наукового прогресу - раздел Образование, Представництво Європейської організації публічного права в Україні 1. Держави, Що Беруть Участь У Даному Пакті, Визнають Право Кожної Людини На:...
1. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають право кожної людини на:
а) участь у культурному житті;
б) користування результатами наукового прогресу і їх практич
ного застосування;
в) користування захистом моральних і матеріальних інтересів,
що виникають у зв'язку з будь-якими науковими, літератур
ними або художніми працями, автором яких вона є.
2. Заходи, яких необхідно вживати державам, що беруть участь
у даному Пакті, для повного здійснення цього права включають ті,
що необхідні для охорони, розвитку і поширення досягнень науки
і культури.
3. Держави, що беруть участь у даному Пакті, зобов'язуються шанувати свободу, безумовно необхідну для наукових досліджень і творчої діяльності.
4. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають користь, що добувається з заохочення і розвитку міжнародних контактів і співробітництва в науковій і культурній галузях (стаття 15 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права; це право закріплене також у Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 року — розділ «Навколишнє середовище»).
«Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.
Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством. Культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами» (ст. 54 Конституції України).
Держава Україна гарантує доступність усіх досягнень культури для громадян, де б вони не мешкали. Це забезпечується загальнодоступністю цінностей вітчизняної і світової культури, що знаходяться в державних і суспільних фондах, розвитком і рівномірним розміщенням культурно-просвітніх установ на території країни, розвитком телебачення і радіо, видавничої справи і періодичної преси, мережі безкоштовних бібліотек; розширенням культурного обміну з закордонними державами. Свобода наукової, технічної і художньої творчості виявляється в знятті ідеологічних обмежень, які існували колись і стосувалися не тільки науки, але й насамперед громадського життя, мистецтва, художніх напрямків, репертуару
театрів і т.д.
Право на використання результатів науково-технічного прогресу в інтересах людини належить до найбільш загальних прав особистості. Слід виділити два основних комплекси правових норм, покликаних регулювати застосування результатів науково-технічного прогресу в інтересах особистості і таких, що набули закріплення в
українському законодавстві: норми, спрямовані на поліпшення і гуманізацію умов праці відповідно до можливостей, що відкриваються науково-технічним прогресом, з урахуванням його негативних наслідків; норми, спрямовані на охорону навколишнього середовища від шкідливих наслідків НТР в інтересах людини і на базі новітніх досягнень науки і техніки.
Право на відпочинок
«Держави, що беруть участь у дійсному Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці, включаючи, зокрема: ...а) відпочинок, дозвілля і розумне обмеження робочого часу й оплачувану періодичну відпустку, так само як і винагороду за святкові дні» (п. «і», стаття 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права).
«Кожен, хто працює, має право на відпочинок.
Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.
Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом» (стаття 45 Конституції України).
У забезпеченні права на відпочинок задіяне широке коло суб'єктів, покликаних створювати необхідні умови для реалізації цього права. Велику роль відіграє і діяльність самої людини, яка повинна раціонально і грамотно використовувати час відпочинку. Функції держави в цій сфері полягають у встановленні за допомогою закону розумної тривалості робочого часу, вихідних і святкових днів, оплачуваної щорічної відпустки.
Право власності
«Кожна людина має право володіти майном як одноосібно, так і разом з іншими.
Ніхто не може бути свавільно позбавлений свого майна» (стаття 17 Загальної декларації прав людини).
«Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів із подальшим повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням СУДУ У випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі» (стаття 41 Конституції
України).
Затвердження права приватної власності в Конституції України означало відхід від найважливішого постулату соціалістичної ідеології про необхідність зосередження усієї власності в руках держави. Формально вона оголошувалася загальнонародною, проте людина була відчужена від власності.
Економічною основою соціалізму була конституційно закріплена суспільна, соціалістична власність у формах державної (загальнонародної) і кооперативно-колгоспної. Причому ставилося завдання піднести останню до рівня загальнонародної.
Приватна власність розглядалася як основа експлуатації людини людиною. У Конституції СРСР 1936 року (Конституції соціалізму, що переміг) уже було зафіксовано, що соціалістична система господарства і соціалістичної власності на знаряддя і засоби виробництва затвердилися в результаті ліквідації капіталістичної системи господарства, скасування приватної власності на знаряддя і засоби виробництва і знищення експлуатації людини людиною.
У період Радянської влади за громадянином визнавалося лише право особистої власності, об'єктом якої могли бути трудові прибутки і заощадження, житловий будинок, підсобне домашнє господарство, предмети домашнього ужитку й особистого споживання. Таким чином, власність громадянина була фактично цілком виключена зі сфери суспільного виробництва.
Конституція України 1978 року у початковій редакції залишила в силі ці принципові положення про право власності громадянина, лише незначно розширивши сферу легалізації індивідуальної трудової діяльності, заснованої знову ж винятково на особистій праці громадян і членів їх сімей і використовуваній в інтересах суспільства. Перебудова економічних відносин, що почалася у 90-х роках XX століття у СРСР, повина була одержати конституційне закріплення,
що стосується, зокрема, форм власності, які допускалися для громадянина. Цей процес відбувався поступово. Спочатку з Конституції УРСР була вилучена стаття про соціалістичну власність і введена норма про те, що держава створює умови, необхідні для розвитку різноманітних форм власності, і забезпечує їм рівний захист. Підкреслювалася також роль держави в створенні умов і заохоченні господарської ініціативи, у забезпеченні розвитку ринкового механізму. У результаті подальших змін і доповнень у Конституцію УРСР були включені норми, що конкретно говорять про приватну власність, про право кожного бути власником, тобто володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном і іншими об'єктами власності як індивідуально, так і разом з іншими особами. Конституція України 1996 року визнання і захист приватної власності, так само як і інших форм (наприклад, державної і муніципальної), віднесла до основ конституційного ладу, розширила гарантії її охорони, у тому числі судом.
Зворотна сила закону
«1. Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні якогось кримінального злочину внаслідок якоїсь дії або недогляду, що, відповідно до внутрішньодержавного законодавства або міжнародного права, яке діяло на той момент, не було кримінальним злочином. Так само не може призначатися більш тяжке покарання, ніж те, що підлягало застосуванню в момент учинення кримінального злочину. Якщо після вчинення злочину законом установлюється більш м'яке покарання, дія цього закону поширюється на даного злочинця» (п. 1 статті 15 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права).
«Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення» (стаття 58 Конституції України).
За загальним правилом закони й інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили в часі, тобто не поширюються на дії, що мали місце в той період, коли відповідний акт ще не був прийнятий або не набув законної сили. Не має зворотної сили закон, що уперше встановлює юридичну відповідальність за певні дії, а також акти, що посилюють відповідальність на певні неправомірні дії. Виняток складають закони або інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або виключають відповідальність і саме тому мають зворотну силу.
Обов'язок захищати права й інтереси дітей
«1. Кожна дитина без усякої дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, статі, релігії, національного або соціального походження, майнового стану або народження має право на такі засоби захисту, що вимагаються в її становищі як малолітньої з боку її
сім'ї, суспільства і держави.
3. Кожна дитина повинна бути зареєстрована негайно після її
народження і повинна мати ім'я.
4. Кожна дитина має право на придбання громадянства» (стаття
24 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права).
«Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття» (ч. 2 статті 51 Конституції України).
Законодавство України про сім'ю містить положення, відповідно до яких батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги. При відмові батьків від цього обов'язку кошти на утримання дітей стягуються з них у судовому порядку (статті 180, 181 Сімейного Кодексу України).
Обов'язок захищати Вітчизну
«Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону» (стаття 65 Конституції України).
Конституція України встановлює як один із найважливіших і почесних обов'язків громадян України захист Батьківщини, її незалежності і територіальної цілісності. Насамперед мається на увазі захист України від збройної агресії, що є найважливішою функцією держави і справою честі всього українського народу, обов'язком
кожного її громадянина.
Правові основи діяльності органів державної влади щодо забезпечення оборони України визначені Законом «Про оборону України» від б грудня 1991 року. Але захист Батьківщини не повинний обмежуватися тільки цим аспектом. Одночасно він означає, що кожний громадянин України, незалежно від національності, расової належності, віросповідання, ідеологічних переконань, трудової й іншої діяльності, зобов' язаний захищати і відстоювати її суспільний
лад від будь-яких зазіхань, підтримувати громадянський порядок,
зберігати національну культуру й ін.
Саме тому які-небудь зазіхання на незалежність України, її
територіальну цілісність, спроби змінити насильницьким шляхом
державний лад, скинути державну владу належать до державних
злочинів і суворо караються законом.
Порядок і правила проходження військової служби визначаються законами України « Про загальний військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року (із змінами і доповненнями), «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12 грудня 1991 року й ін. Загальний військовий обов'язок установлюється з метою забезпечення комплектування Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України й інших військових формувань, створених відповідно до законодавства, а також підготовки населення до захисту держави.
Обов'язок не завдавати шкоди навколишньому природному середовищу
«Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки» (стаття 66 Конституції України).
Цей обов'язок конкретизований Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року. Тут визначено обов'язки громадян щодо раціонального використання природних ресурсів, вживання заходів щодо запобігання, псування, забруднення, виснаження природних ресурсів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.
Якщо об'єктам природи завдана шкода, то її розмір визначається за спеціальними таксами щодо об'єктів тваринного світу, лісів; за спеціальними методиками визначаються збитки, завдані рибному господарству, водним ресурсам, а також внаслідок забруднення атмосферного простору. В інших випадках розмір збитків визначається за фактичними витратами, необхідними для відновлення порушеного стану природних ресурсів. Чинне законодавство України встановлює правило, за яким у випадку відмови в добровільному відшкодуванні збитків, завданих порушенням порядку використання й охорони природних ресурсів, пам'яток історії і культури, відповідні спори вирішуються в судовому порядку.
Обов'язок кожного сплачувати податки
«Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом» (стаття 67 Конституції України).
Одним з конституційних обов'язків осіб, які одержують прибутки від трудової, інтелектуальної і творчої діяльності, а також з
інших джерел, є обов'язок брати участь у формуванні державного і місцевих бюджетів шляхом сплати податків і зборів.
Відповідно до Закону України «Про бюджетну систему України» у редакції від 29 червня 1995 року загальнодержавний бюджет забезпечує необхідними коштами фінансування заходів у галузі економічного і соціального розвитку, що мають загальнодержавне значення, бюджет Автономної Республіки Крим, місцеві бюджети — заходів економічного і соціального розвитку, здійснюваного державними органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій.
Принципи побудови системи оподаткування в Україні, види податків, зборів і інших обов'язкових платежів, напрямки їх зарахування і використання, перелік платників податків і об'єктів оподаткування і відповідальність за порушення податкового законодавства визначається Законом України «Про систему оподаткування» у редакції від 18 лютого 1997 року.
Відповідно до Конституції України всі громадяни України зобов'язані подавати в податкові адміністрації за місцем проживання декларації про свій майновий стан і прибутки за минулий рік. На підставі декларацій, документальних перевірок за місцем отриманих прибутків, податкова адміністрація у випадку виявлення порушень податкового законодавства вимагає їх усунення, а за наявності підстав накладає адміністративні стягнення на громадян, винних у неподанні або невчасному поданні декларацій про прибутки або у внесенні до декларації неправильних даних, а також у випадках інших порушень податкового законодавства.
Обов'язок кожного дотримуватися Конституції і законів України
«Кожен зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності» (стаття 68 Конституції України).
Юридична відповідальність — це особливі, передбачені й урегульовані нормами права відносини між громадянами і державою, що виникають у випадку вчинення правопорушення. Головна мета юридичної відповідальності — охорона правопорядку, правове виховання людей і покарання винних осіб за вчинене.
Юридична відповідальність може бути (залежно від виду правопорушення) кримінальною, адміністративною, цивільною і дисциплінарною, що передбачається нормами відповідного законодавства. При цьому усі види юридичної відповідальності встановлюють
передбачені санкції за правопорушення, а правопорушник терпить державний примус за допомогою позбавлення певних благ (позбавлення волі, виплата штрафу й ін.).
Література
Алексеева Л.Б., Жуйков В.М., Лукашук И.И. Международные нормы о правах человека и применение их судами Российской Федерации. — М., 1996.
Баймуратов М.А., Мохаммад Абдель Карим Мусса Аль Нсур. Защита прав женщин и детей в период кризисных ситуаций и международное право. — Одесса, 2003.
Буроменський М.В. Звернення до Європейського Суду з прав людини: практика Суду і особливості українського законодавства. — Х.,2000.
Буше-Сольнье Франсуаз. Практический словарь гуманитарного права.— М., 2004.
Ван Бюрен Дж. Міжнародне право в галузі прав дитини/Пер. з англ.; Наук. ред. М.О. Баймуратов. — Одеса, 2006.
Головистикова А.Н., Грудцына Л.Ю. Права человека: Учебник. — М.: Эксмо, 2006.
Гомьен Д., Харрис Д., Зваак Л. Европейская конвенция о правах человека и Европейская социальная Хартия: право и политика. — М.,1998.
Губин В.Ф. Расовая дискриминация: реакционная сущность и международная противоправность. — М., 1979.
Даниленко Г.М. Международная защита прав человека. — М., 2000.
Дженіс М., Кей Р., Бредлі Е. Европейське право у галузі прав людини: джерела і практика застосування. — К., 1997.
Дмитриева Г.К. Международная защита прав женщин. — К., 1985.
Ильин Ю.Д. Право человека и государства на безопасность в современном мире. — М.: Норма, 2007.
Карташкин В.А. Международная защита прав человека. Основные вопросы сотрудничества государств. — М., 1976.
Карташкин В.А. Международная защита прав человека. — М., 1985.
Карташкин В.А. Права человека в международном и внутригосударственном праве. — М., 1995.
Максименко СВ. Туристская деятельностымеждународно-правовые аспекты. — Одесса, 2001.
Манов Б.Г. ООН и содействие осуществлению соглашений о правах человека. — М., 1986.
Мицик В. Права національних меншин у міжнародному праві. — К., 2004.
Мовчан А.П. Права человека и международные отношения. — М., 1982.
Мучник А.Г. Комментарий к Конституции Украины. — Кн. 1. — К., 2003.
Мюллерсон Р.А. Права человека: идеи, нормы, реальность. — М.,1991.
Права человека и процессы глобализации современного мира/ Отв. ред. Е.А. Лукашева. — М., 2005.
Робертсон Дж. Злочини проти людства: боротьба за правосуддя в усьому світі/ Пер. з англ.; Наук. ред. М.О. Баймуратов. — Одеса, 2006.
Словарь-справочник по правам человека: основные понятия и институты. — М., 2006.
Стремоухов А.В. Правовая защита человека. — СПб, 2007.
Энтин М. Л. Международные гарантии прав человека. Практика Совета Европы. — М., 1992.
Malcolm N. Shaw. Prawo miedzynarodowe. — Ksiazka I Wiedza, 2006.
Bialocerkiewicz Jan. Prawo miedzynarodowe publiczne. — Wydawnictwo Uniwersytety Warminsko-Mazurskiego w Olsztynie, 2005.
Все темы данного раздела:
Порядок защиты дипломной работы
Защита дипломной работы производится на заседании Государственной аттестационной комиссии (ГАК) с участием не менее двух третей ее состава.
Перед защитой студентом представ
Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
Міжнародні відносини не обмежуються тільки міждержавними, міжвладними контактами основних суб'єктів міжнародного права. Відбуваються постійні контакти між фізичними і юридичними особами різноманітн
Колонізація
Такі західні країни, як Англія, Франція, Іспанія, Португалія, Німеччина, мали свої колонії. Великий період часу вони окупували свої колонії в Африці, Азії, експлуатували корінне населення, за яким
Вестфальський мир (1648)
Роль міжнародного права в середині Середньовіччя найбільш яскраво проявляється й прямо пов'язана з укладенням Вестфаль-ського миру 1648 p., після якого його сфера дії ще більше розширюється. Саме
Роль Великої французької революції в розвитку міжнародного права
Велика французька революція стала ініціатором нових підходів до розуміння й утвердження гуманітарних і економічних цінностей, породила великі демократичні принципи, деякі з них стали принципами но
Конгресий конференції XIXст. іміжнародне право
Віденський конгрес 1814-1815 pp. Багато істориків вважають, що вплив Віденського конгресу на міжнародне право міститься лише
в посиланнях на статті Заключного акту конгресу,
Роль Великої Жовтневої соціалістичної революції в становленні нового міжнародного права
У період Великої Жовтневої соціалістичної революції суспільство, що характеризувалося наявністю приватної власності, класів
і експлуатації людьми один одного, почало перехід до суспіль
Тенденції розвитку міжнародного права до початку Другої світової війни
Серед усіх протиріч між державами-імперіями основним було протиріччя між переможцями й переможеними в Першій світовій війні (1914-1917 pp.). Напруженими були відносини й між переможцями. Наявність
Вплив Другої світової війни на розвиток міжнародного права
Із перших днів Другої світової війни стало ясно, що довоєнне міжнародне право хоч і забороняло ведення агресивної війни, але не передбачало механізму її запобігання. Це положення було змінено після
Контрольні питання
Дайте періодизацію історії міжнародного права.
Охарактеризуйте міжнародне право Стародавнього світу.
Назвіть інститути міжнародного права, що діяли в стародавні часи.
Оха
Поняття норми міжнародного права
Міжнародне право, як і внутрішньодержавне право, складається з юридичних норм. Під нормою міжнародного права розуміють правило поведінки, яке визнається державами й іншими с
Структура норм міжнародного права
Структура норм міжнародного права має свої особливості. Якщо в загальній теорії права визнано, що правові норми мають тричленну структуру (гіпотезу, диспозицію, санкцію), то сп
Види міжнародно-правових норм
Види міжнародно-правових норм визначаються за різноманітними класифікуючими ознаками.
J. За змістом і місцем у системі міжнародного права:
Допоміжні джерела міжнародного права
До допоміжних джерел, що відіграють важливу роль у становленні і розвитку загального міжнародного права, належать правотворчі рішення міжнародних організацій
Кодифікація міжнародного права
Під кодифікацією міжнародного права розуміють систематизацію міжнародно-правових норм, здійснювану суб'єктами міжнародного права.
Перші згадки в літературі з міжн
Контрольні питання
У чому складається особливість правової природи норми міжнародного публічного права?
Які основні параметри теорії узгодження воль держав?
Чим характеризується процесуальний аспек
Юридична природа основних принципів міжнародного права
' Основні принципи міжнародного публічного права — це керівні правила поведінки його суб'єктів, що виникають як результат суспільної практики; юридично закріплені засади мі
Принцип суверенної рівності держав
Принцип суверенної рівності держав складає основу сучасних міжнародних відносин. Це означає, що кожна держава зобов'язана поважати суверенітет інших учасників системи, тобто їх
Принцип незастосування сили або погрози силою
Демократизація міжнародних відносин із неминучістю призводить до обмеження застосуваннясили або погрозисилою.
Вперше ця об
Принцип територіальної цілісності держав
Принцип територіальної цілісності держав затверджено з прийняттям Статуту ООН у 1945 році. Процес його розвитку триває, навіть назва цього принципу остаточно не визначен
Принцип мирного вирішення міжнародних спорів
Принцип мирного вирішення спорів, покликаний забезпечити мирне співіснування держав, належить до норм, покладених в основу існування і стабільного функціонування міжнародного
Принцип поваги прав людини
Як самостійний принцип поваги прав людини був сформульований у Заключному акті НБСЄ 1975 року. В аналізованій галузі ухвалений ряд найважливіших актів, до яких належать: За
Принцип рівноправності та самовизначення народів і націй
Безумовна повага права кожного народу і нації вільно вибирати шляхи і форми свого розвитку є однією з принципових основ міжнародних відносин.
Принцип рівноправності та самовизначе
Принцип міжнародного співробітництва
Принцип міжнародного співробітництва зобов'язує держави співробітничати одна з одною незалежно від розбіжностей їх політичних, економічних і соціальних системах.
І
Принцип міжнародного співробітництва
Принцип міжнародного співробітництва зобов'язує держави співробітничати одна з одною незалежно від розбіжностей їх політичних, економічних і соціальних системах.
І
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під суб'єктом міжнародного публічного права? Дайте поняття й характеристику міжнародної правосуб'єктності.
Яка структурна характеристика міжнародної правосуб'єкт-но
Поняття і види міжнародного правонаступництва
Під міжнародним правонаступництво м розуміють перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта міжнародного права (правопо-передника) до іншого (прав
Соціалістичних Республік
Питання про правонаступництво стосовно договорів Союзу РСР, державної власності, державних архівів і державних боргів СРСР є одним із найважливіших наслідків припинення існування Радянського Союзу
Контрольні питання
Якими нормами міжнародного права регулюються питання правонаступництва?
Хто виступає як суб'єкт правонаступництва?
Що є об'єктом правонаступництва?
Як можна роз'яснити де
Поняття міжнародного правопорушення
Міжнародне правопорушення є складним правовим явищем. З юридичної точки зору в якості міжнародного правопорушеннярозглядається міжнародно-протиправне діяння суб'єкта міжнар
Недружній акт — це така поведінка держави, яка завдає шкоди іншій державі й суперечить її інтересам, але не порушує норм міжнародного права.
Варто мати на увазі, що сучасне міжнародне публічне право не забороняє недружніх актів. Така заборона існує на морально-політичному рівні. Недружній акт дає можливість іншим державам застосову
Види міжнародних правопорушень
У доктрині і практиці міжнародного права міжнародні правопорушення не мали чіткого поділу на види або групи на різних підставах, хоча деякі спроби їх виділення здійснювалися. Так,
напр
Обставини, що виключають відповідальність держав
Згідно із загальними принципами міжнародної відповідальності держав будь-яке міжнародно-правове діяння держави спричиняє міжнародну відповідальність цієї держави. Міжнародно-правове діяння
Відповідальність міжнародних організацій
Відповідальність міжнародних організацій ґрунтується на їхній правосуб'єктності й безпосередньо випливає з неї при системному тлумаченні цього міжнародно-правового феномена.
Контрольні питання
Визначте предмет регулювання права міжнародної відповідальності.
Дайте характеристику джерел права міжнародної відповідальності.
З яких правових інститутів складається право між
Кодифікація права міжнародних договорів
Право міжнародних договорів є галуззю загального міжнародного права і являє собою сукупність правових норм, що регулюють відносини держав та інших суб'єктів міжнародного права
Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
Укладання міжнародних договорів державами являє собою здійснення Державного суверенітету і належить до основних прав держав.
Укладання конкретного договору може бути й
Контрольні питання
Як ви розумієте предмет регулювання права міжнародних договорів?
З яких правових інститутів складається право міжнародних договорів?
У чому містяться особливості права міжнародни
Історичні аспекти створення міжнародних організацій
Сучасні міжнародні відносини характеризуються постійним розширенням сфер взаємодії держав, тому всі нові відносини стають предметом міжнародно-правового регулювання. Однією з таких порівняно нових
Поняття і види міжнародних організацій
Міжнародна організація — це об'єднання держав відповідно до міжнародного права і на основі міжнародного договору для здійснення співробітництва в політичній, економічній, куль
Поняття і види міжнародних організацій
Міжнародна організація — це об'єднання держав відповідно до міжнародного права і на основі міжнародного договору для здійснення співробітництва в політичній, економічній, куль
Міжнародного права.
Держави-члени і відповідні міжнародні організації визнають і зобов'язуються шанувати права і обов'язки відповідної міжурядової організації, її компетенцію, коло повноважень, наділяти організацію т
Право на вільне виконання своїх функцій.
Сутність даного критерій міститься в тому, що кожна ММУО має свій установчий акт (у формі статутів, конвенцій або резолюцій інших організацій із загальними повноваженнями), правила процедури, фіна
Право на вільне виконання своїх функцій.
Сутність даного критерій міститься в тому, що кожна ММУО має свій установчий акт (у формі статутів, конвенцій або резолюцій інших організацій із загальними повноваженнями), правила процедури, фіна
Право на вільне виконання своїх функцій.
Сутність даного критерій міститься в тому, що кожна ММУО має свій установчий акт (у формі статутів, конвенцій або резолюцій інших організацій із загальними повноваженнями), правила процедури, фіна
Контрольні питання
Виділіть ознаки міжнародної організації. Якими актами регулюється діяльність міжнародної організації?
Які особи є співробітниками міжнародної організації? На основі яких критеріїв обіймаю
Контрольні питання
Виділіть ознаки міжнародної організації. Якими актами регулюється діяльність міжнародної організації?
Які особи є співробітниками міжнародної організації? На основі яких критеріїв обіймаю
Покоління прав людини
Основні права й свободи забезпечують різні сфери життя людини: особисту, політичну, соціальну, економічну, культурну. Відповідно до цього вони й структуруються по групах і найменуваннях. Однак варт
Основні міжнародно-правові акти про права людини
Міжнародно-правові акти в галузі прав людини прийнято називати міжнародними стандартами. Цей термін охоплює різні норми, такі, як правила міжнародних договорів, резолюції міжнародних організацій,
Міжнародні акти про права людини і законодавство України
З огляду на особливу важливість прав і свобод людини, що містяться в міжнародних актах, та їх подальше закріплення в конституційному і поточному законодавстві України у формі прав і свобод людини
X УіСЬЛ/TCUt
Треті статті Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права і Міжнародного пакту про громадянські і політичні права свідчать про те, що держави, які беруть участь у даних пактах, зо
X УіСЬЛ/TCUt
Треті статті Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права і Міжнародного пакту про громадянські і політичні права свідчать про те, що держави, які беруть участь у даних пактах, зо
Право народів на самовизначення
«Всі народи мають право на самовизначення. Завдяки цьому праву вони вільно установлюють свій політичний статус і вільно забезпечують свій економічний, соціальний і культурний розвиток» (стаття 1 М
Право на життя
«1. Право на життя є невід'ємним правом кожної людини. Це право охороняється законом. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
2. У країнах, що не скасували страти, смертні вироки
Право на мирні збори
«Признається право на мирні збори. Користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, що накладаються відповідно до закону і необхідні в демократичному суспільстві в інтересах держав
Право на освіту
«1. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають право кожної людини на освіту...
2. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають, що для повного здійснення цього права:
Контрольні питання
Що регулює міжнародне право в галузі захисту прав людини?
У чому полягає проблема міжнародної правосуб'єктності індивіда?
Яким чином міжнародне право регулює права індивіда?
Громадянство та його значення для міжнародного права
Основу правового статусу індивіда утворюють правовідносини громадянства. Сутність громадянства полягає у взаємовідносинах людини і держави.
У вітчизняній науці міжн
Способи набуття громадянства
Міжнародному праву відомі такі способи набуття громадянства:
— філіація;
— натуралізація (іноді именована укоріненням);
Правовий статус біженців і переміщених осіб
Під терміном «біженець» слід розуміти іноземця (у тому числі й особу без громадянства), який внаслідок обґрунтованих побоювань став жертвою переслідувань за ознаками расової, національної на
Право притулку
Надання притулку є традиційним інститутом міжнародного права. Історично інститут права притулку вперше виник у період Великої французької революції. У Конституції Франції 1793
Державна територія
У міжнародній доктрині існує безліч визначень державної території. Але найбільш вдалою вважається така: державною територією, відповідно до міжнародного права, є частина з
Способи надбання державної території
Питання, що стосуються надбання державної території, завжди належали до найважливіших, найскладніших і особливо делікатних міжнародних проблем, що протягом всієї історії л
Державні кордони
Територія однієї держави відокремлюється від території іншої держави за допомогою державних кордонів.
У міжнародній доктрині є різні визначення державних кордонів. Одні автори визна
Міжнародні і багатонаціональні ріки
Усі ріки за їх географічним і правовим положенням поділяють на:
а) національні — які протікають по території однієї держави і перебувають під її суверенітетом,
Право зовнішніх зносин
Загальновідомо, що міжнародне право регулює взаємозносини між своїми суб'єктами — державами, міжнародними організаціями й іншими міжнародними інституціями. У процесі міжнародного спілкування вони в
Органи зовнішніх зносин держави
Для здійснення зовнішніх зв'язків з іншими державами й іншими суб'єктами міжнародного права держави створюють систему органів зовнішніх зносин.
Під органом зовн
Поняття дипломатичного права та його джерела
Дипломатичне право — це галузь міжнародного публічного права, що складається з принципів і норм, які регламентують і регулюють офіційні зносини і зв'язки між державами й іншими
Дипломатичні представництва
Дипломатичне представництво — це орган зовнішніх зносин держави, що знаходиться за її межами на території іншої держави для здійснення дипломатичних зносин з нею.
Слід
Функції дипломатичного представництва
Віденська конвенція 1961 року «Про дипломатичні зносини» у статті 3 закріпила функції дипломатичного представництва відповідно до міжнародного права. До них належать:
Торгові представництва
Історія виникнення торгових представництв пов'язана зі становленням і розвитком Радянської держави. У1918 році Рада Народних Комісарів РРФСР прийняла декрет «Про націоналізацію зовнішньої торгівлі
Постійні представництва держав при міжнародних організаціях
Однією з характерних рис сучасних міжнародних зносин є зростання кількості та значення міжнародних організацій у забезпеченні миру і різнобічного співробітництва суб'єктів міжнародного права. Най
Спеціальні місії
Під спеціальною місією в міжнародному праві розуміється тимчасовий орган зовнішніх зносин держави, що направляється в іншу державу для виконання конкретних завдань, визначених за згодою між
Контрольні питання
Визначте предмет регулювання міжнародного права зовнішніх зносин.
З яких правових інститутів складається міжнародне право зовнішніх зносин?
Дайте поняття дипломатичного п
Консульські представництва
Консульська діяльність, як і дипломатична діяльність держав, має давню історію. її розвиток пов'язаний з активізацією торгово-економічних зв'язків між державами. Здійснюється консульська діяльність
Консульські привілеї та імунітети
Згідно зі статтею 28 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року держава перебування повинна надавати всі можливості для виконання консульською установою своїх функцій. Тому держава пе
Контрольні питання
Дайте поняття консульського права.
У чому складаються особливості консульського права в порівнянні з дипломатичним правом і іншими галузями міжнародного права?
З якими галузями м
Поняття і просторова дія міжнародного морського права
Сучасне міжнародне морське право — це галузь міжнародного права, що регулює дослідження і використання просторів Світового океану, його дна і ресурсів у мирних цілях, а також п
Внутрішні морські води і їхній правовий режим
Внутрішні морські води є частиною території відповідної держави, на яку поширюється її суверенітет і юрисдикція вповному обсязі.
Правовий режим внутр
Територіальнеморе (територіальні води) і його правовий режим
Територіальне море (територіальні води) — це морський пояс, що розташований уздовж берега або безпосередньо за внутрішніми морськими водами прибережної держави і перебуває під
Континентальний шельф
Континентальний шельф — це затоплена морем частина материкової території.
Необхідність міжнародно-правового регулювання режиму континентального шельфу є приро
Міжнародні протоки і міжнародні канали
Протоки відіграють важливу роль у міжнародному мореплаванні, створенні єдиної системи морських шляхів. Протока— це природний морський прохід, що сполучає райони того самого
Контрольні питання
Визначте предмет регулювання міжнародного морського права.
Які ви знаєте основні інститути міжнародного морського права?
Які основні напрямки співробітництва держав у галузі вик
Міжнародне право в період збройних конфліктів — галузь міжнародного права
Незважаючи на те, що галузь сучасного міжнародного права, яка регулює відносини держав у період збройних конфліктів, у своєму нинішньому стані виникла нещодавно, її історичні корені лежать дуже гли
Початок війни і її правові наслідки. Театр війни
Згідно з Гаазькою конвенцією про початок воєнних дій 1907 року (Україна бере участь) держави визнають, що воєнні дії між ними не повинні розпочинатися без завчасного і недвозначного попередження,
Учасники збройних конфліктів
Учасниками війни є не все населення воюючих держав, а тільки цілком визначена його частина — так звані законні учасники війни, діям яких надається держ
Обмеження засобів і методів ведення війни
Відповідно до норм міжнародного права право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необмеженим. Цей принцип, сфо
Обмеження засобів і методів ведення війни
Відповідно до норм міжнародного права право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необмеженим. Цей принцип, сфо
Обмеження засобів і методів ведення війни
Відповідно до норм міжнародного права право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необмеженим. Цей принцип, сфо
Нейтралітету війні
Нейтралітет у війні — це особливий правовий статус держави, що не бере участі у війні і утримується від надання допомоги обом воюючим сторонам. Нейтралітет на практиці виявляє
Закінчення війни та її міжнародно-правові наслідки
Воєнні дії між державами можуть закінчуватися укладанням перемир'я або капітуляцією однієї з них.
Перемир'я — тимчасове припинення воєнних дій на умовах, узгоджених в
Контрольні питання
Що регулює міжнародне право збройних конфліктів?
Назвіть основні інститути міжнародного права збройних конфліктів.
У чому особливості міжнародного права збройних конфліктів у пор
Поняття і джерела міжнародного повітряного права
Міжнародне повітряне право — це галузь сучасного міжнародного права, що регулює міжнародні польоти повітряних апаратів (суден) тієї чи іншої національної (державної) належност
Адміністративні формальності при міжнародній аеронавігації
Необхідність розгляду адміністративних формальностей (АФ)
при міжнародній аеронавігації зумовлена насамперед тим, що ця група норм міжнародного повітряного права й
Цивільної авіації
Міжнародна регламентація боротьби з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації має об'єктивну необхідність. У цьому процесі варто розрізняти:
по-перше, виділення ряду об'
Спеціальні терміни
Повітряні апарати (судна); повітряний простір; безпека повітряних польотів; цивільна авіація; договори чиказької системи; договори варшавської системи; договори римської системи; договори про нез
Контрольні питання
. Визначте предмет регулювання міжнародного повітряного права.
З яких правових інститутів складається міжнародне повітряне
право?
Які основні напрямки співробітництва дер
Основні принципи космічної діяльності
В основу міжнародного космічного права покладено принцип пов'язаної з дослідженням космосу діяльності і використання космічного простору, включаючи розташовані в межах Сонячної системи небес
Контрольні питання
Який предмет регулювання міжнародного космічного права?
З яких правових інститутів складається міжнародне космічне право?
Які основні напрямки співробітництва держав у галузі досл
Травня 1980 року в Афінах (Греція) середземноморськими державами був підписаний Протокол про захист Середземного моря
від забруднення з наземних джерел, а в 1982 році — Протокол про райони Середземного моря, що підлягають спеціальному захисту. В 1989 році в Кувейті був підписаний Протокол, що стосується забр
Поняття, джерела й принципи міжнародного екологічного права
Охорона навколишнього природного середовища відноситься до глобальних проблем виживання людської цивілізації. І це не
є голослівною заявою, що підтверджує хоча б один такий факт. За
Не прибігати до військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на навколишнє природне
середовище шляхом навмисної зміни динаміки стану, структури, Землі, включаючи її біоту, літосферу, гідросферу, атмосферу або космос;
Міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища
Міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища може бути:
— глобальним;
— регіональним;
— субрегіональним;
— міждержавним
Контрольні питання
Визначте історичні етапи в розвитку міжнародного екологічного права.
У чому складається предмет регулювання міжнародного екологічного права?
Як ви розумієте термін «навколишнє пр
Поняття міжнародного спору
Усі держави, вступаючи у світове співтовариство, беруть на себе зобов 'язання здійснювати свою міжнародну діяльність відповідно до основних принципів міжнародного права. Одним із таких принципів є
Засоби вирішення міжнародних спорів
Згідно зі статтею 33 Статуту ООН сторони, що беруть участь у спорі, продовження якого могло б загрожувати підтримці міжнародного миру і безпеки, повинні насамперед намагатися вирішити його за допо
Безпосередні переговори, посередництво, добрі послуги
Безпосередні переговори— це найбільш простий, зручний і поширений спосіб мирного вирішення спорів між державами. Зміст безпосередніх переговорів полягає в пошуку вирішення розбіжн
Міжнародна процедураз примирення
У міжнародну процедуру з примирення входить діяльність слідчих і погоджувальних комісій, що мають на меті допомогти вирішенню спору шляхом досягнення безпосередньої угоди між сторонами.
У
Міжнародна судова процедура
Судова процедура є одним із видів розв'язання міжнародних спорів. Міжнародний суд — це утворюваний на основі міжнародного договору постійний орган, покликаний вирішувати мі
Міжнародна судова процедура
Судова процедура є одним із видів розв'язання міжнародних спорів. Міжнародний суд — це утворюваний на основі міжнародного договору постійний орган, покликаний вирішувати мі
Розділ 3. НОРМИ І ДЖЕРЕЛА
МІЖНАРОДНОГО ПРАВА................................................................................ 73
3.1. Поняття норми міжнародного права................................
Новости и инфо для студентов