Відповідальність міжнародних організацій - раздел Образование, Представництво Європейської організації публічного права в Україні Відповідальність Міжнародних Організацій Ґрунтується На Їхній Правосуб'єкт...
Відповідальність міжнародних організацій ґрунтується на їхній правосуб'єктності й безпосередньо випливає з неї при системному тлумаченні цього міжнародно-правового феномена.
Варто враховувати, що відповідальність міжнародних організацій не тотожна відповідальності держав і має ряд своїх особливостей.
Питання про відповідальність міжнародних організацій одержало відображення й закріплення в низці міжнародних договорів. Так, наприклад, у договорах про дослідження й використання космічного простору встановлюється відповідальність міжнародних організацій, що здійснюють космічну діяльність, за збиток, заподіяний цією діяльністю (Договір про принципи діяльності держав по дослідженню й використанню космічного простору, включаючи Місяць і інші небесні тіла (1967 рік); Конвенція про міжнародну відповідальність за збиток, заподіяний космічними об'єктами (1972 рік)).
Питання про відповідальність міжнародних організацій також регулюється рядом статутних документів таких організацій. Наприклад, Статут Міжнародного агентства з атомної енергії передбачає відповідальність МАГАТЕ за здійснення гарантій МАРАТЕ, тобто системи спостереження й контролю за використанням державами ядерних матеріалів, ядерних установок і технічної інформації винятково в мирних цілях.
Відповідальність міжнародних організацій встановлюється також у конвенціях про відповідальність за ядерний збиток. Така відповідальність настає в тих випадках, коли міжнародні організації виступають як оператор ядерних установок або оператор ядерних суден (Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерний збиток (1963 рік); Брюссельська конвенція про відповідальність операторів ядерних суден (1962 рік)).
У теоретичному й практичному аспектах можна стверджувати, що відповідальність міжнародних організацій об'єктивно виникає при порушенні ними міжнародних зобов'язань, що випливають із договорів і інших джерел міжнародного права.
Слід зазначити, що в юридичній літературі наводиться достатньо конкретних прикладів правопорушень, що викликають відповідальність міжнародних організацій, які в узагальненому вигляді можуть трактуватися як підстави настання такої відповідальності. Наприклад: а) порушення міжнародною організацією і її посадовими особами положень установчих (статутних) актів (вихід за межі встановленої компетенції); б) збиток, заподіяний діями міжнародної організації державам, іншим міжнародним організаціям, юридичним іфізичним особам, включаючи власних службовців; в) порушення посадовими особами або службовцями міжнародної організації внутрішніх законів держави, де вона розміщається або здійснюється її діяльність і ін.
Отже, відповідальність міжнародної організації настає при будь-якому правопорушенні незалежно від того, чи порушені нею (її органами або посадовими особами):
а) норми міжнародного права;
б) норми внутрішнього права міжнародних організацій; або
в) норми внутрішньодержавного права.
Міжнародні організації можуть нести як матеріальну, так і політичну відповідальність.
При застосуванні до міжнародних організацій матеріальної відповідальності варто виходити з того, що їхні кошти складаються із внесків держав-членів. У практиці склалася алгоритмічна тенденція, відповідно до якої повинне мати місце сполучення матеріальної відповідальності міжнародної організації й держав. Тут можливі два варіанти:
1) встановлення солідарної відповідальності організації й дер
жав — членів цієї міжнародної організації;
2) встановлення відповідальності самої організації.
У першому випадку претензії про відповідальність можуть бути пред'явлені як державам-членам, так і міжнародній організації в цілому. У другому випадку претензії пред'являються тільки міжнародній організації, що сама вирішує питання про розподіл тягаря відповідальності між своїми державами-членами.
Наприклад, у Конвенції про міжнародну відповідальність за збиток, заподіяний космічними об'єктами, була встановлена солідарна відповідальність, що однак наставала при дотриманні наступних умов:
а) будь-яка претензія про компенсацію за збиток пред'являється в
першу чергу міжнародній організації, що здійснює запуск об'єкта;
б) якщо організація протягом шістьох місяців не компенсувала
суми заподіяного збитку, то держава-позивач може порушити пи
тання про відповідальність держав — членів цієї організації.
Питання про політичні форми відповідальності міжнародних організацій у доктрині міжнародного права поки що розроблені недостатньо. Разом з тим, існує точка зору, відповідно до якої при застосуванні політичної відповідальності до міжнародних організацій припустимі будь-які форми такої відповідальності, які не є суперечними специфіці міжнародних організацій, починаючи від позбавлення їх деяких прав і обов'язків і закінчуючи їхньою ліквідацією.
Міжнародна організація відповідає за протиправні дії своїх виконавчих органів і персоналу. Так, у практиці здійснення операцій по підтримці миру, ООН укладала угоди з державами, на території яких проводилися такі операції, про відшкодування збитку, заподіяного громадянам цих держав і їхньому майну діями військового персоналу й збройних сил ООН.
У проблемі відповідальності міжнародних організацій досить актуальними є питання, що ставляться до відшкодування збит-
ку особам, що перебувають на службі в міжнародній організації. Міжнародні організації відповідають за забезпечення умов праці й побуту, які застережені в контрактах і визначені в рішеннях, що стосується положення персоналу. У міжнародних організаціях створюються адміністративні трибунали (наприклад, Адміністративний трибунал ООН; Адміністративний трибунал МОП, який має юрисдикцією відносно більшості спеціалізованих установ ООН), які є судовою інстанцією, що встановлює ступінь відповідальності організацій у випадку порушення ними контрактів, умов найму, положень і правил для персоналу й визначального розмірів компенсації за заподіяний збиток.
Рішення зазначених адміністративних трибуналів мають обов'язкову силу для сторін, що сперечаються, тобто для службовця міжнародної організації й самої організації. Організація не вправі відмовитися привести рішення трибуналу у виконання. На це була звернена увага Міжнародним Судом ООН у двох його консультативних висновках від 13 липня 1954 року й від 23 жовтня 1956 року щодо законної сили рішень Адміністративного трибуналу ООН і Адміністративного трибуналу МОП.
Міжнародні організації в контексті загальної відповідальності можуть виступати як суб'єкт міжнародних претензій. Це випливає з Консультативного висновку Міжнародного Суду ООН від 11 квітня 1949 року з питання про відшкодування збитку, понесеного на службі в ООН. У ньому вказувалося, що міжнародна організація може виступати із претензією про відповідальність за заподіяний їй збиток. ООН неодноразово пред'являла позови про відшкодування заподіяного їй збитку. Наприклад, у 1949 році ООН позивалася проти Ізраїлю у зв'язку з убивством радикальними угрупованнями посередника ООН на Близькому Сході графа Бернадотта й військового спостерігача ООН полковника Серо.
Міжнародна організація виступає суб'єктом відповідальності не тільки по міжнародному публічному праву, але може нести відповідальність і по міжнародному приватному праву, а також по внутрішньому праву держав. У цьому випадку відповідальність міжнародної організації залежить від визнання її правоздатності на території держави на підставі установчого акту або угоди з державою перебування про її штаб-квартиру або представництво.
Комісія міжнародного права, починаючи з 2000 року, розглядає питання про відповідальність міжнародних організацій з метою їх кодифікації.
8.7. Санкції в міжнародному праві
Загальновизнано, що кожна держава має право охороняти свої інтереси всіма припустимими міжнародним правом засобами, у тому числі заходами примусового характеру. Однією з форм примусу в міжнародному праві є міжнародно-правові санкції.
В історичній ретроспективі санкції спочатку застосовувалися в порядку самодопомоги. Але в міру становлення і розвитку системи міжнародних міждержавних відносин вони набувають колективного характеру. Така модифікація санкцій у першу чергу була викликана створенням системи міжнародних організацій, у рамках яких починається становлення права на примус щодо держав — членів цих організацій, які не виконують узятих на себе зобов'язань щодо організації або виконують їх неналежним чином. Отже, будучи елементом правосуб'єктності міжнародної організації, право на примус означає можливість застосовувати примусові заходи тільки у сферах міждержавних відносин, що належать до компетенції міжнародної організації, і лише в межах, визначених її статутом.
Санкції — це примусові заходи як збройного, так і незбройного характеру, що застосовуються суб'єктами міжнародного права у встановленій процесуальній формі у відповідь на правопорушення.
Санкції мають своїми цілями:
— припинення правопорушення;
— відновлення порушених прав;
— забезпечення відповідальності правопорушника. Слід зазначити такі особливості застосування санкцій:
— застосовуються тільки санкції, дозволені міжнародним правом;
— вони не можуть мати превентивного (попереджувального) характеру, тому що їх метою є захист і відновлення вже порушених прав суб'єктів міжнародного права;
— міжнародно-правовими санкціями визнаються лише заходи, застосовувані у відповідь на правопорушення; відповідні заходи, що застосовує суб'єкт у відповідь на недружній акт, нехай навіть якщо він за формою збігається з такими, санкціями не є.
У доктрині міжнародного права немає єдиної думки про самостійну природу санкцій. Багато вчених вважають їх видом політичної відповідальності. Вважається, що слід дослухатися і до противників такої позиції, які висувають вагомі аргументи. Вони вважають, що санкції є індивідуальними і колективними примусовими заходами, застосовуваними у відповідь на міжнародне правопорушення. Міжнародно-правові санкції не є формою міжнародної відповідальності і відрізняються від неї такими рисами:
— санкції є завжди діями потерпілого (потерпілих), що застосовуються до правопорушника, у той час як відповідальність може застосовуватися у формі самообмежень правопорушника;
— санкції, як правило, передують реалізації заходів відповідальності і використовуються як своєрідна передумова ЇЇ виникнення: адже метою санкцій є припинений міжнародного правопорушення, відновлення порушених прав і забезпечення здійснення відповідальності;
— санкції застосовуються в процесуальному порядку, відмінному від порядку здійснення міжнародно-правової відповідальності;
— санкції є правом потерпілого і виражаються тільки у формах, властивих цим повноваженням. Тому їх застосування не залежить від волі правопорушника;
— підставою для застосування санкцій є відмова припинити неправомірні дії і виконати законні вимоги потерпілого (потерпілих).
Класифікують санкції за різними ознаками.
1. Залежно від кількості потерпілих суб'єктів вони бувають:
— індивідуальні — коли санкції застосовуються однією потер
пілою державою;
— колективні — коли примусові заходи застосовуються двома і
більше потерпілими суб'єктами міжнародного права. Вважа
ється загальновизнаним, що характер міжнародно-правових
санкцій мають саме колективні заходи, що передбачаються
главою VII Статуту ООН у разі виникнення загрози миру, по
рушення миру або акту агресії.
2. Залежно від суб'єктів здійснення санкцій розрізняють:
— санкції, застосовувані в порядку самодопомоги;
— санкції, здійснювані за допомогою міжнародних організацій. Санкціями, здійснюваними в порядку самодопомоги, є: реторсії,
репресалії, розірвання або призупинення дипломатичних чи консульських відносин, самооборона.
Реторсії. — це застосовувані у відповідь на правопорушення відповідні примусові заходи суб'єкта, спрямовані на обмеження інтересів іншої держави, що охороняються міжнародним правом. Слід, проте, враховувати, що коли реторсії застосовуються у відповідь на недружній акт, під яким розуміють несправедливу, упереджену, але правомірну з погляду міжнародного права поведінку іншої держави, вони санкціями не є.
Міжнародна практика знає багато форм реторсій, застосовуваних до держави-порушниці:
— підвищення мита на товари з цієї держави;
— уведення систем квот і ліцензій на торгівлю з даною держа
вою;
— встановлення обмежень на імпорт товарів із цієї держави;
— підвищення податкових платежів;
— націоналізація власності держави-порушника, її підприємств і громадян;
— так звані політичні реторсії: всілякі обмеження, установлювані для дипломатів і громадян цієї держави (обмеження пересування територією держави перебування, обмеження в правах громадян держави-порушниці), а також заходи, що свідчать про незадовільний стан міждержавних відносин (відкликання дипломатичного представника з держави-порушниці; оголошення співробітників дипломатичного представництва цієї держави persona non grata; скасування запланованих державних візитів керівників і т.д.).
Репресалії — це відповідні примусові заходи, спрямовані на обмеження прав іншої держави, що вчинила правопорушення.
У сучасному міжнародному праві застосовуються такі форми репресалій:
— ембарго — заборона продавати товари, майно і технології на територію держави-порушниці;
— бойкот — заборона купувати і ввозити на територію товари і майно, що походить з даної держави;
— заморожування авуарів (внесків) держави-порушниці в банках, розміщених на своїй території;
— вилучення своїх внесків із банків держави-порушниці.
Серед форм репресалій виділяються так звані політичні форми
репресалій:
денонсація або анулювання міжнародних договорів із державою-порушницею;
невизнання (відмова держави визнавати ситуації або дії, породжені неправомірними з погляду міжнародного права актами правопорушниці).
Слід взяти до уваги, що невизнання має кілька основних форм:
— відмова держави визнавати юридичну чинність договорів і угод, укладених у результаті неправомірного застосування сили або таких, що суперечать загальновизнаним принципам міжнародного права;
— відмова визнавати протиправний режим, що прийшов до влади в даній державі;
— відмова визнавати фактичні ситуації, що виникли в результаті неправомірних дій влади держави-порушниці (наприклад, невизнання територіальних змін, що відбулися в результаті агресії) та ін.
Розірвання або призупинення дипломатичних чи консульських відносин утворюють самостійний вид санкцій, що застосовуються
постійно або тимчасово потерпілою державою і виражаються в призупиненні або припиненні нею дипломатичних і/або консульських зв'язків. Зауважимо, що розірвання дипломатичних відносин не означає автоматичного розірвання відносин консульських.
Особливим видом санкцій є самооборона, що знаходить вираження в застосуванні до правопорушниці збройних заходів відповідно до Статуту ООН у відповідь на збройний напад.
У міжнародному праві розрізняють такі види самооборони:
— необхідна оборона, що являє собою відбиття актів застосування збройних сил, які не є актом агресії (наприклад, примусові заходи відносно повітряних і морських суден, що вторглися на територію держави);
— самооборона від агресії — це відбиття акту агресії за допомогою збройної сили, застосовуване відповідно до зобов'язань держав з міжнародного права і насамперед за Статутом ООН.
Між цими видами самооборони існують відмінності:
— при необхідній обороні дії правопорушниці не є систематични
ми, має місце епізодичне правопорушення, що не має на меті
розв'язання війни. Тому відповідні заходи мають «разовий»
характер і спрямовані на відбиття даного акту застосування
збройної сили;
— при самообороні від агресії між потерпілою державою й агре
сором виникає стан війни, тому відповідні заходи характери
зуються високим ступенем інтенсивності: необхідно відбити
збройний напад, відновити міжнародний мир і забезпечити
міжнародну безпеку, а також забезпечити притягнення пра
вопорушниці до відповідальності.
До санкцій, здійснюваних за допомогою міжнародних організацій, належать: призупинення прав і привілеїв, що випливають із членства в міжнародній організації; виключення порушниці з міжнародного спілкування; колективні збройні заходи для підтримки міжнародного миру і безпеки. Призупинення прав і привілеїв, що випливають із членства в міжнародній організації, здійснюється переважно в таких формах:
— позбавлення права голосу держав, що не виконують прийнятих на себе зобов'язань (наприклад, у 1999 році Україна поряд із деякими іншими державами була позбавлена права голосу в Генеральній Асамблеї ООН за невиконання фінансових зобов'язань перед цією міжнародною універсальною організацією);
— позбавлення права представництва в організації (відмова в обранні в органи організації, відмова в запрошенні на конференції, що проводяться в її рамках і т.д.);
— позбавлення права на одержання допомоги, що надається в рамках цієї організації;
— тимчасове призупинення членства в міжнародній організації;
— виключення з членів міжнародної організації.
Виключення порушника з міжнародного спілкування виражається в більш широкому спектрі заходів, що застосовуються до нього вже за рамками міжнародної організації, але з її рекомендації. Таке виключення може бути виражене в повному або частковому розірванні економічних, політичних, військових та інших відносин, розірванні дипломатичних і консульських відносин, припиненні транспортного сполучення, зв'язку і т.д.
Використання колективних збройних заходів для підтримки міжнародного миру і безпеки в міжнародному праві є вийятковим заходом, застосовуваним тільки у випадку таких ситуацій, що загрожують міжнародному миру і безпеці.
Санкції збройного характеру повинні застосовуватися, якщо вичерпані всі інші заходи впливу. Міжнародна практика застосування колективних заходів показує, що вони можуть застосовуватися не тільки для припинення акту агресії конкретної держави, але і з метою запобігання поглибленню міжнародного збройного конфлікту або збройного конфлікту неміжнародного характеру.
Можливість застосування колективних збройних заходів передбачена статутними документами цілого ряду міжнародних організацій, і насамперед ООН, Організації американських держав (ОАД), Ліги арабських держав (ЛАД) та інших регіональних організацій.
Порядок застосування збройних заходів у рамках ООН належить до компетенції Ради Безпеки ООН. Такі заходи, здійснювані за Статутом ООН, можуть застосовуватися у двох формах:
• — окремими державами від імені і за спеціальними повноваженнями ООН;
— спеціально утворюваними збройними силами ООН.
Література
Адельханян Р.А. Военные преступления в современном праве. — М., 2003.
Аречага Э. Современное международное право. — М., 1983.
Бирюков П.Н. Международное право. — М., 1998.
Василенко В. А. Ответственность государств за международные правонарушения. — К., 1976.
Василенко В. А. Международно-правовые санкции. — К., 1982.
Гусейнов Л.Г. Международная ответственность государств за нарушения прав человека. — К., 2000.
Замятин В.Ю. Современные аспекты ответственности международных организаций// Московский журнал международного права. — 2004. — № 3.
Колосов Ю.М. Ответственность государств в международном
праве. —М., 1979.
Кривчикова Э.С. Основы теории права международных организаций. — М., 1979.
Курис П.М. Международные правонарушения и ответственность
государств. — Вильнюс, 1973.
Левин Д .Б. Ответственность государств в современном международном праве. — М., 1966.
Лукашук И. Право международной ответственности. — М.,
2004.
Мазов В.А. Ответственность в международном праве. — М.,
1979.
Манийчук Ю.В. Последствия международного правового нарушения. — К., 1987.
Марусин И.С. Международные уголовные судебные учреждения: судоустройство и судопроизводство. — СПб, 2004.
Михеев Ю.Я. Применение принудительных мер по Уставу
ООН. — М., 1967.
Моджорян Л.А. Ответственность в современном международном праве// Советский ежегодник международного права. 1970 г. — М.,
1972.
Нешатаева Т.Н. Санкции системы ООН (международно-правовой
аспект). — Иркутск, 1992.
Попов В.П. Международное уголовное право. — М., 1997.
Раскален СБ. Объективная ответственность государств в международном праве. — К., 1985.
Решетов Ю.А. Борьба с международными преступлениями против мира и безопасности. — М., 1983.
Черниченко СВ. Теория международного права. В 2-х т. Т. 1. Современные теоретические проблемы. — М., 1999.
Ушаков Н.А. Основания международной ответственности государств. — М., 1983.
Все темы данного раздела:
Порядок защиты дипломной работы
Защита дипломной работы производится на заседании Государственной аттестационной комиссии (ГАК) с участием не менее двух третей ее состава.
Перед защитой студентом представ
Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
Міжнародні відносини не обмежуються тільки міждержавними, міжвладними контактами основних суб'єктів міжнародного права. Відбуваються постійні контакти між фізичними і юридичними особами різноманітн
Колонізація
Такі західні країни, як Англія, Франція, Іспанія, Португалія, Німеччина, мали свої колонії. Великий період часу вони окупували свої колонії в Африці, Азії, експлуатували корінне населення, за яким
Вестфальський мир (1648)
Роль міжнародного права в середині Середньовіччя найбільш яскраво проявляється й прямо пов'язана з укладенням Вестфаль-ського миру 1648 p., після якого його сфера дії ще більше розширюється. Саме
Роль Великої французької революції в розвитку міжнародного права
Велика французька революція стала ініціатором нових підходів до розуміння й утвердження гуманітарних і економічних цінностей, породила великі демократичні принципи, деякі з них стали принципами но
Конгресий конференції XIXст. іміжнародне право
Віденський конгрес 1814-1815 pp. Багато істориків вважають, що вплив Віденського конгресу на міжнародне право міститься лише
в посиланнях на статті Заключного акту конгресу,
Роль Великої Жовтневої соціалістичної революції в становленні нового міжнародного права
У період Великої Жовтневої соціалістичної революції суспільство, що характеризувалося наявністю приватної власності, класів
і експлуатації людьми один одного, почало перехід до суспіль
Тенденції розвитку міжнародного права до початку Другої світової війни
Серед усіх протиріч між державами-імперіями основним було протиріччя між переможцями й переможеними в Першій світовій війні (1914-1917 pp.). Напруженими були відносини й між переможцями. Наявність
Вплив Другої світової війни на розвиток міжнародного права
Із перших днів Другої світової війни стало ясно, що довоєнне міжнародне право хоч і забороняло ведення агресивної війни, але не передбачало механізму її запобігання. Це положення було змінено після
Контрольні питання
Дайте періодизацію історії міжнародного права.
Охарактеризуйте міжнародне право Стародавнього світу.
Назвіть інститути міжнародного права, що діяли в стародавні часи.
Оха
Поняття норми міжнародного права
Міжнародне право, як і внутрішньодержавне право, складається з юридичних норм. Під нормою міжнародного права розуміють правило поведінки, яке визнається державами й іншими с
Структура норм міжнародного права
Структура норм міжнародного права має свої особливості. Якщо в загальній теорії права визнано, що правові норми мають тричленну структуру (гіпотезу, диспозицію, санкцію), то сп
Види міжнародно-правових норм
Види міжнародно-правових норм визначаються за різноманітними класифікуючими ознаками.
J. За змістом і місцем у системі міжнародного права:
Допоміжні джерела міжнародного права
До допоміжних джерел, що відіграють важливу роль у становленні і розвитку загального міжнародного права, належать правотворчі рішення міжнародних організацій
Кодифікація міжнародного права
Під кодифікацією міжнародного права розуміють систематизацію міжнародно-правових норм, здійснювану суб'єктами міжнародного права.
Перші згадки в літературі з міжн
Контрольні питання
У чому складається особливість правової природи норми міжнародного публічного права?
Які основні параметри теорії узгодження воль держав?
Чим характеризується процесуальний аспек
Юридична природа основних принципів міжнародного права
' Основні принципи міжнародного публічного права — це керівні правила поведінки його суб'єктів, що виникають як результат суспільної практики; юридично закріплені засади мі
Принцип суверенної рівності держав
Принцип суверенної рівності держав складає основу сучасних міжнародних відносин. Це означає, що кожна держава зобов'язана поважати суверенітет інших учасників системи, тобто їх
Принцип незастосування сили або погрози силою
Демократизація міжнародних відносин із неминучістю призводить до обмеження застосуваннясили або погрозисилою.
Вперше ця об
Принцип територіальної цілісності держав
Принцип територіальної цілісності держав затверджено з прийняттям Статуту ООН у 1945 році. Процес його розвитку триває, навіть назва цього принципу остаточно не визначен
Принцип мирного вирішення міжнародних спорів
Принцип мирного вирішення спорів, покликаний забезпечити мирне співіснування держав, належить до норм, покладених в основу існування і стабільного функціонування міжнародного
Принцип поваги прав людини
Як самостійний принцип поваги прав людини був сформульований у Заключному акті НБСЄ 1975 року. В аналізованій галузі ухвалений ряд найважливіших актів, до яких належать: За
Принцип рівноправності та самовизначення народів і націй
Безумовна повага права кожного народу і нації вільно вибирати шляхи і форми свого розвитку є однією з принципових основ міжнародних відносин.
Принцип рівноправності та самовизначе
Принцип міжнародного співробітництва
Принцип міжнародного співробітництва зобов'язує держави співробітничати одна з одною незалежно від розбіжностей їх політичних, економічних і соціальних системах.
І
Принцип міжнародного співробітництва
Принцип міжнародного співробітництва зобов'язує держави співробітничати одна з одною незалежно від розбіжностей їх політичних, економічних і соціальних системах.
І
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під основними принципами міжнародного публічного права?
Яке тлумачення терміна «принцип міжнародного права» у доктрині й практиці міжнародного публічного права?
Я
Контрольні питання
Що розуміється під суб'єктом міжнародного публічного права? Дайте поняття й характеристику міжнародної правосуб'єктності.
Яка структурна характеристика міжнародної правосуб'єкт-но
Поняття і види міжнародного правонаступництва
Під міжнародним правонаступництво м розуміють перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта міжнародного права (правопо-передника) до іншого (прав
Соціалістичних Республік
Питання про правонаступництво стосовно договорів Союзу РСР, державної власності, державних архівів і державних боргів СРСР є одним із найважливіших наслідків припинення існування Радянського Союзу
Контрольні питання
Якими нормами міжнародного права регулюються питання правонаступництва?
Хто виступає як суб'єкт правонаступництва?
Що є об'єктом правонаступництва?
Як можна роз'яснити де
Поняття міжнародного правопорушення
Міжнародне правопорушення є складним правовим явищем. З юридичної точки зору в якості міжнародного правопорушеннярозглядається міжнародно-протиправне діяння суб'єкта міжнар
Недружній акт — це така поведінка держави, яка завдає шкоди іншій державі й суперечить її інтересам, але не порушує норм міжнародного права.
Варто мати на увазі, що сучасне міжнародне публічне право не забороняє недружніх актів. Така заборона існує на морально-політичному рівні. Недружній акт дає можливість іншим державам застосову
Види міжнародних правопорушень
У доктрині і практиці міжнародного права міжнародні правопорушення не мали чіткого поділу на види або групи на різних підставах, хоча деякі спроби їх виділення здійснювалися. Так,
напр
Обставини, що виключають відповідальність держав
Згідно із загальними принципами міжнародної відповідальності держав будь-яке міжнародно-правове діяння держави спричиняє міжнародну відповідальність цієї держави. Міжнародно-правове діяння
Контрольні питання
Визначте предмет регулювання права міжнародної відповідальності.
Дайте характеристику джерел права міжнародної відповідальності.
З яких правових інститутів складається право між
Кодифікація права міжнародних договорів
Право міжнародних договорів є галуззю загального міжнародного права і являє собою сукупність правових норм, що регулюють відносини держав та інших суб'єктів міжнародного права
Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
Укладання міжнародних договорів державами являє собою здійснення Державного суверенітету і належить до основних прав держав.
Укладання конкретного договору може бути й
Контрольні питання
Як ви розумієте предмет регулювання права міжнародних договорів?
З яких правових інститутів складається право міжнародних договорів?
У чому містяться особливості права міжнародни
Історичні аспекти створення міжнародних організацій
Сучасні міжнародні відносини характеризуються постійним розширенням сфер взаємодії держав, тому всі нові відносини стають предметом міжнародно-правового регулювання. Однією з таких порівняно нових
Поняття і види міжнародних організацій
Міжнародна організація — це об'єднання держав відповідно до міжнародного права і на основі міжнародного договору для здійснення співробітництва в політичній, економічній, куль
Поняття і види міжнародних організацій
Міжнародна організація — це об'єднання держав відповідно до міжнародного права і на основі міжнародного договору для здійснення співробітництва в політичній, економічній, куль
Міжнародного права.
Держави-члени і відповідні міжнародні організації визнають і зобов'язуються шанувати права і обов'язки відповідної міжурядової організації, її компетенцію, коло повноважень, наділяти організацію т
Право на вільне виконання своїх функцій.
Сутність даного критерій міститься в тому, що кожна ММУО має свій установчий акт (у формі статутів, конвенцій або резолюцій інших організацій із загальними повноваженнями), правила процедури, фіна
Право на вільне виконання своїх функцій.
Сутність даного критерій міститься в тому, що кожна ММУО має свій установчий акт (у формі статутів, конвенцій або резолюцій інших організацій із загальними повноваженнями), правила процедури, фіна
Право на вільне виконання своїх функцій.
Сутність даного критерій міститься в тому, що кожна ММУО має свій установчий акт (у формі статутів, конвенцій або резолюцій інших організацій із загальними повноваженнями), правила процедури, фіна
Контрольні питання
Виділіть ознаки міжнародної організації. Якими актами регулюється діяльність міжнародної організації?
Які особи є співробітниками міжнародної організації? На основі яких критеріїв обіймаю
Контрольні питання
Виділіть ознаки міжнародної організації. Якими актами регулюється діяльність міжнародної організації?
Які особи є співробітниками міжнародної організації? На основі яких критеріїв обіймаю
Покоління прав людини
Основні права й свободи забезпечують різні сфери життя людини: особисту, політичну, соціальну, економічну, культурну. Відповідно до цього вони й структуруються по групах і найменуваннях. Однак варт
Основні міжнародно-правові акти про права людини
Міжнародно-правові акти в галузі прав людини прийнято називати міжнародними стандартами. Цей термін охоплює різні норми, такі, як правила міжнародних договорів, резолюції міжнародних організацій,
Міжнародні акти про права людини і законодавство України
З огляду на особливу важливість прав і свобод людини, що містяться в міжнародних актах, та їх подальше закріплення в конституційному і поточному законодавстві України у формі прав і свобод людини
X УіСЬЛ/TCUt
Треті статті Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права і Міжнародного пакту про громадянські і політичні права свідчать про те, що держави, які беруть участь у даних пактах, зо
X УіСЬЛ/TCUt
Треті статті Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права і Міжнародного пакту про громадянські і політичні права свідчать про те, що держави, які беруть участь у даних пактах, зо
Право народів на самовизначення
«Всі народи мають право на самовизначення. Завдяки цьому праву вони вільно установлюють свій політичний статус і вільно забезпечують свій економічний, соціальний і культурний розвиток» (стаття 1 М
Право на життя
«1. Право на життя є невід'ємним правом кожної людини. Це право охороняється законом. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
2. У країнах, що не скасували страти, смертні вироки
Право на мирні збори
«Признається право на мирні збори. Користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, що накладаються відповідно до закону і необхідні в демократичному суспільстві в інтересах держав
Право на освіту
«1. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають право кожної людини на освіту...
2. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають, що для повного здійснення цього права:
Право на користування результатами наукового прогресу
1. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають право кожної людини на:
а) участь у культурному житті;
б) користування результатами наукового прогресу і їх практич ного
Контрольні питання
Що регулює міжнародне право в галузі захисту прав людини?
У чому полягає проблема міжнародної правосуб'єктності індивіда?
Яким чином міжнародне право регулює права індивіда?
Громадянство та його значення для міжнародного права
Основу правового статусу індивіда утворюють правовідносини громадянства. Сутність громадянства полягає у взаємовідносинах людини і держави.
У вітчизняній науці міжн
Способи набуття громадянства
Міжнародному праву відомі такі способи набуття громадянства:
— філіація;
— натуралізація (іноді именована укоріненням);
Правовий статус біженців і переміщених осіб
Під терміном «біженець» слід розуміти іноземця (у тому числі й особу без громадянства), який внаслідок обґрунтованих побоювань став жертвою переслідувань за ознаками расової, національної на
Право притулку
Надання притулку є традиційним інститутом міжнародного права. Історично інститут права притулку вперше виник у період Великої французької революції. У Конституції Франції 1793
Державна територія
У міжнародній доктрині існує безліч визначень державної території. Але найбільш вдалою вважається така: державною територією, відповідно до міжнародного права, є частина з
Способи надбання державної території
Питання, що стосуються надбання державної території, завжди належали до найважливіших, найскладніших і особливо делікатних міжнародних проблем, що протягом всієї історії л
Державні кордони
Територія однієї держави відокремлюється від території іншої держави за допомогою державних кордонів.
У міжнародній доктрині є різні визначення державних кордонів. Одні автори визна
Міжнародні і багатонаціональні ріки
Усі ріки за їх географічним і правовим положенням поділяють на:
а) національні — які протікають по території однієї держави і перебувають під її суверенітетом,
Право зовнішніх зносин
Загальновідомо, що міжнародне право регулює взаємозносини між своїми суб'єктами — державами, міжнародними організаціями й іншими міжнародними інституціями. У процесі міжнародного спілкування вони в
Органи зовнішніх зносин держави
Для здійснення зовнішніх зв'язків з іншими державами й іншими суб'єктами міжнародного права держави створюють систему органів зовнішніх зносин.
Під органом зовн
Поняття дипломатичного права та його джерела
Дипломатичне право — це галузь міжнародного публічного права, що складається з принципів і норм, які регламентують і регулюють офіційні зносини і зв'язки між державами й іншими
Дипломатичні представництва
Дипломатичне представництво — це орган зовнішніх зносин держави, що знаходиться за її межами на території іншої держави для здійснення дипломатичних зносин з нею.
Слід
Функції дипломатичного представництва
Віденська конвенція 1961 року «Про дипломатичні зносини» у статті 3 закріпила функції дипломатичного представництва відповідно до міжнародного права. До них належать:
Торгові представництва
Історія виникнення торгових представництв пов'язана зі становленням і розвитком Радянської держави. У1918 році Рада Народних Комісарів РРФСР прийняла декрет «Про націоналізацію зовнішньої торгівлі
Постійні представництва держав при міжнародних організаціях
Однією з характерних рис сучасних міжнародних зносин є зростання кількості та значення міжнародних організацій у забезпеченні миру і різнобічного співробітництва суб'єктів міжнародного права. Най
Спеціальні місії
Під спеціальною місією в міжнародному праві розуміється тимчасовий орган зовнішніх зносин держави, що направляється в іншу державу для виконання конкретних завдань, визначених за згодою між
Контрольні питання
Визначте предмет регулювання міжнародного права зовнішніх зносин.
З яких правових інститутів складається міжнародне право зовнішніх зносин?
Дайте поняття дипломатичного п
Консульські представництва
Консульська діяльність, як і дипломатична діяльність держав, має давню історію. її розвиток пов'язаний з активізацією торгово-економічних зв'язків між державами. Здійснюється консульська діяльність
Консульські привілеї та імунітети
Згідно зі статтею 28 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року держава перебування повинна надавати всі можливості для виконання консульською установою своїх функцій. Тому держава пе
Контрольні питання
Дайте поняття консульського права.
У чому складаються особливості консульського права в порівнянні з дипломатичним правом і іншими галузями міжнародного права?
З якими галузями м
Поняття і просторова дія міжнародного морського права
Сучасне міжнародне морське право — це галузь міжнародного права, що регулює дослідження і використання просторів Світового океану, його дна і ресурсів у мирних цілях, а також п
Внутрішні морські води і їхній правовий режим
Внутрішні морські води є частиною території відповідної держави, на яку поширюється її суверенітет і юрисдикція вповному обсязі.
Правовий режим внутр
Територіальнеморе (територіальні води) і його правовий режим
Територіальне море (територіальні води) — це морський пояс, що розташований уздовж берега або безпосередньо за внутрішніми морськими водами прибережної держави і перебуває під
Континентальний шельф
Континентальний шельф — це затоплена морем частина материкової території.
Необхідність міжнародно-правового регулювання режиму континентального шельфу є приро
Міжнародні протоки і міжнародні канали
Протоки відіграють важливу роль у міжнародному мореплаванні, створенні єдиної системи морських шляхів. Протока— це природний морський прохід, що сполучає райони того самого
Контрольні питання
Визначте предмет регулювання міжнародного морського права.
Які ви знаєте основні інститути міжнародного морського права?
Які основні напрямки співробітництва держав у галузі вик
Міжнародне право в період збройних конфліктів — галузь міжнародного права
Незважаючи на те, що галузь сучасного міжнародного права, яка регулює відносини держав у період збройних конфліктів, у своєму нинішньому стані виникла нещодавно, її історичні корені лежать дуже гли
Початок війни і її правові наслідки. Театр війни
Згідно з Гаазькою конвенцією про початок воєнних дій 1907 року (Україна бере участь) держави визнають, що воєнні дії між ними не повинні розпочинатися без завчасного і недвозначного попередження,
Учасники збройних конфліктів
Учасниками війни є не все населення воюючих держав, а тільки цілком визначена його частина — так звані законні учасники війни, діям яких надається держ
Обмеження засобів і методів ведення війни
Відповідно до норм міжнародного права право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необмеженим. Цей принцип, сфо
Обмеження засобів і методів ведення війни
Відповідно до норм міжнародного права право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необмеженим. Цей принцип, сфо
Обмеження засобів і методів ведення війни
Відповідно до норм міжнародного права право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необмеженим. Цей принцип, сфо
Нейтралітету війні
Нейтралітет у війні — це особливий правовий статус держави, що не бере участі у війні і утримується від надання допомоги обом воюючим сторонам. Нейтралітет на практиці виявляє
Закінчення війни та її міжнародно-правові наслідки
Воєнні дії між державами можуть закінчуватися укладанням перемир'я або капітуляцією однієї з них.
Перемир'я — тимчасове припинення воєнних дій на умовах, узгоджених в
Контрольні питання
Що регулює міжнародне право збройних конфліктів?
Назвіть основні інститути міжнародного права збройних конфліктів.
У чому особливості міжнародного права збройних конфліктів у пор
Поняття і джерела міжнародного повітряного права
Міжнародне повітряне право — це галузь сучасного міжнародного права, що регулює міжнародні польоти повітряних апаратів (суден) тієї чи іншої національної (державної) належност
Адміністративні формальності при міжнародній аеронавігації
Необхідність розгляду адміністративних формальностей (АФ)
при міжнародній аеронавігації зумовлена насамперед тим, що ця група норм міжнародного повітряного права й
Цивільної авіації
Міжнародна регламентація боротьби з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації має об'єктивну необхідність. У цьому процесі варто розрізняти:
по-перше, виділення ряду об'
Спеціальні терміни
Повітряні апарати (судна); повітряний простір; безпека повітряних польотів; цивільна авіація; договори чиказької системи; договори варшавської системи; договори римської системи; договори про нез
Контрольні питання
. Визначте предмет регулювання міжнародного повітряного права.
З яких правових інститутів складається міжнародне повітряне
право?
Які основні напрямки співробітництва дер
Основні принципи космічної діяльності
В основу міжнародного космічного права покладено принцип пов'язаної з дослідженням космосу діяльності і використання космічного простору, включаючи розташовані в межах Сонячної системи небес
Контрольні питання
Який предмет регулювання міжнародного космічного права?
З яких правових інститутів складається міжнародне космічне право?
Які основні напрямки співробітництва держав у галузі досл
Травня 1980 року в Афінах (Греція) середземноморськими державами був підписаний Протокол про захист Середземного моря
від забруднення з наземних джерел, а в 1982 році — Протокол про райони Середземного моря, що підлягають спеціальному захисту. В 1989 році в Кувейті був підписаний Протокол, що стосується забр
Поняття, джерела й принципи міжнародного екологічного права
Охорона навколишнього природного середовища відноситься до глобальних проблем виживання людської цивілізації. І це не
є голослівною заявою, що підтверджує хоча б один такий факт. За
Не прибігати до військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на навколишнє природне
середовище шляхом навмисної зміни динаміки стану, структури, Землі, включаючи її біоту, літосферу, гідросферу, атмосферу або космос;
Міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища
Міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища може бути:
— глобальним;
— регіональним;
— субрегіональним;
— міждержавним
Контрольні питання
Визначте історичні етапи в розвитку міжнародного екологічного права.
У чому складається предмет регулювання міжнародного екологічного права?
Як ви розумієте термін «навколишнє пр
Поняття міжнародного спору
Усі держави, вступаючи у світове співтовариство, беруть на себе зобов 'язання здійснювати свою міжнародну діяльність відповідно до основних принципів міжнародного права. Одним із таких принципів є
Засоби вирішення міжнародних спорів
Згідно зі статтею 33 Статуту ООН сторони, що беруть участь у спорі, продовження якого могло б загрожувати підтримці міжнародного миру і безпеки, повинні насамперед намагатися вирішити його за допо
Безпосередні переговори, посередництво, добрі послуги
Безпосередні переговори— це найбільш простий, зручний і поширений спосіб мирного вирішення спорів між державами. Зміст безпосередніх переговорів полягає в пошуку вирішення розбіжн
Міжнародна процедураз примирення
У міжнародну процедуру з примирення входить діяльність слідчих і погоджувальних комісій, що мають на меті допомогти вирішенню спору шляхом досягнення безпосередньої угоди між сторонами.
У
Міжнародна судова процедура
Судова процедура є одним із видів розв'язання міжнародних спорів. Міжнародний суд — це утворюваний на основі міжнародного договору постійний орган, покликаний вирішувати мі
Міжнародна судова процедура
Судова процедура є одним із видів розв'язання міжнародних спорів. Міжнародний суд — це утворюваний на основі міжнародного договору постійний орган, покликаний вирішувати мі
Розділ 3. НОРМИ І ДЖЕРЕЛА
МІЖНАРОДНОГО ПРАВА................................................................................ 73
3.1. Поняття норми міжнародного права................................
Новости и инфо для студентов