Историческая и современная классификация шрифтов

Кожен народ ма народн символи. Народн символи це те, що найб льшелюбить шану даний народ. В одних народ в х б льше, в нших менше. Називаючинародний символ, можна д знатися, про яку ра ну де мова. Так, коли ми говоримо клен, то зна мо, що це символ Канади. Символ ка Рос береза, ромашка,ведм дь, горобина.Про народн символи складено багато п сень легенд, вони використовуються вобрядах, звичаях. х вишивають на сорочках, рушниках.Народн символи це наш святин .Народн символи Укра ни рослинн тваринн .До рослинних символ в в дносяться калина, верба, дуб, тополя, барв нок,чорнобривц . Вони здавна уособлюють красу нашо Укра ни, духовну м ць народу,засв дчують любов до р дно земл .Здавна у нашому народ найб льш шанованим деревом верба. Без верби калини нема Укра ни , говориться в народн й приказц . Важко уявити нашуземлю без верби.

У нас росте близько 30 вид в. Говорять Де вода, там верба . Вона сво ми коренями скр плю береги, очища воду. Коли копали криницю,то кидали шматок вербово колоди для очищення води. У в дро з водою клаливербову дощечку, а на не ставили кухлик для пиття води. Це була сво р днанародна г г на.П д вербами молодь призначала побачення, осв дчувалася в коханн .Про тиху, скромну вербу народ склав багато п сень. У багатьох творах згаду вербу Т. Шевченко.

Перебуваючи на засланн у пустел б ля Касп йського моря,Шевченко посадив вербову г лку. В н поливав, доглядав виросла бона йому наВт ху. Росте верба Шевченкова дос . У наш й верб живе добра душа Левино Мавки. Похилен вербов г лки викликають зажуру смуток.

Тиждень перед Великоднем назива ться вербним. Тод освячують вербу. Убагатьох селах Укра ни садили г лочку свячено верби. Вважалося, що така вербае особливо ц лющою. Посад ть ви н жну вербову г лочку.У сир й земл вонаШвидко пустить кор нчики виросте гарне дерево. Не можна допустити, Щоб зникливербов насадження на наш й Укра н . Незабутн слова В. Симоненка з в рша Виростеш ти сину, вирушиш в дорогу А якщо впадеш ти на чужому пол ,Прийдуть з Укра ни верби топол Стануть над тобою, листям затр почуть,Тугою прощання душу залоскочуть.Поет не випадково сказав Прийдуть з Укра ни верби топол . Тополя також нашим народним символом.

З стрункою тополею пор внювали гнучкийд вочий стан та нещасливу д вочу долю. Про тополю написано багато п сень,складено легенди. Т. Г. Шевченко написав поему Тополя .По д бров в тер в ,Гуля по полю.Край дороги гне тополюДо самого долу. сну така легенда.В одному сел жила красива д вчина Поля мужн й Хлопецьна м я Стриба.

Вони кохали одне одного. Одного разу старш люди попросилиСтриба поб гти у сус дн село дов датись, чи все там спок йно. Поб г Стриба,але, не доб гаючи до села, побачив багато ворог в. Швидше в тру приб г юнакдодому, розпов в людям про те, що бачив. Вир шили забрати худобу, пожитки перечекати у горах, поки вороги залишать хню землю. Бог блискавки громуПерун побачив людей вир шив д знатися, чому вони тут. Спустившись на землю,Перун розпитав у людей, що сталось.Люди розпов ли. тут в й побачив Полю.Вона йому дуже сподобалась, в н сказав Ця д вчина Така гарна, що яв зьму соб за дружину .Люди зрад ли, бо мати такого Високого покровителя не вс м дано. А Стриба,почувши, впав непритомний.

Побачив це Перун промовив Бачу я, що начужому нещаст свого щастя не побуду ш. Тож нехай вона буде н чия . Вдаривпалицею об землю там, де стояла доля, виросло струнке зелене деревце.Люди,котр стояли ближче, бачили, що в дбулося, а т , як стояли дал , питають Де Поля? м в дпов дають То Поля . А Стриба Перун забрав з собоюна небо зробив Богом земних в тр в.Завжди любили люди ц лющу красуню калину, яка символом д вочо краси,н жност . Вона росла б ля кожно хати. Красива вона в пору цв т ння, колибагрян восени листя, взимку, коли на тл б лого сн гу червон ють ягоди.Д вчата вишивали на сорочках калину, впл тали у в ночок.З г лочки калини батько синов робив соп лочку, а слабеньким д вчаткам-немовляткамробили колисочку з калини.

Калину осп вують у п снях, про не складенолегенди.

В одн й з них розпов да ться про те, як вродлива д вчина Калиназавела у болото ворог в-бусурман в. Багато з них загинули, але загинула молода красуня. На м сц загибел вир с кущ, який на честь д вчини назваликалиною.Калиною прикрашали вес льний коровай.Перед молодими на стол ставили букет з г лочок дуба та калини. на вес льному рушнику вишивали калину з дубом яксимволи д вочо краси н жност та чолов чо сили м цност .Осп вана калина у поез ях Т. Г. Шевченка, . Франка, Л. Укра нки. До реч ,Л. Укра нка написала в рш Калина п сля похорону свого коханого С.Мержинського.

У цьому в рш вона вилила св й б ль. Кущ калини садили на могил козака або чумака, який загинув.Символом сили, могутност , довгол ття дуб. Дуб живе довго. В домий вУкра н 1300-р чний Дуб, який росте в урочищ Юзеф н Р вненсько област . У с.Верхня Хортиця росте 800-р чний дуб, п д яким, за переказами, в дпочивали Т.Шевченко, . Р п н, М. Лисенко.Обхват його стовбура -8м.П дчас грози електричн розряди найб льше притягу дуб. З 100удар в блискавки у дерева - 54 припада на дуб.Матер сво м синам на сорочц вишивали листя дуба, щоб син був сильним,м цним. Спали на дубових меблях, як , за пов р ям, додавали п д час сну сили. Дуб, як нш наш народн символи, ма л кувальн властивост . У дубовомул с добре почувають себе люди, як страждають на серцев захворювання. у нас рослини-символи.

Одним з найулюблен ших барв нок. Цю рослинуназвали так на честь кохання юнака Бара д вчини В нки. Барв нком прикрашаютьвес льний коровай, його садять б ля хати. Барв нок впл тають д вчата у в ночок.В н зелен нав ть п д сн гом. Барв нок символом кохання.Тваринних символ в у нас також багато.

У княж часи улюбленою твариною бувтур. У козацьк часи - к нь. У багатьох думах, п снях осп вували козака тутже згадували його коня.Але найулюблен шими тваринними символами птахи. Люди вважали, що навесн душ померлих в образ птах в повертаються на землю.А поск льки це душ померлих - то де м м сце? В раю. повертаються вони восени в рай. Очевидно зцих двох сл в утворилося Вир й . А ключ в д Вир ю Бог доручивзозул говориться в легенд . В дкрива зозуля ключами вир й, випуска птах впо черз на землю.

А ще Бог доручив зозул кувати довг роки життя людям. увир й вона повинна в длет ти ран ше, щоб в дкрити його для нших птах в. Томуне встига вона висид ти пташенят п дкида яйця в чуж гн здечка. Та як битам не було, про зозулю в Укра н н хто н коли не говорив погано.У народнихп снях пор внювали з мат р ю, яка побива ться за сво ми д тьми, називалилаг дно зозуленькою-мат нкою .Улюбленим птахом лелека.

Його назвали на честь божества добра кохання -Леля. Ну, а як в домо - в д кохання народжуються д ти. От приносить х у наш дом вки лелека. Говорили колись, що Лель живе у душ добро людини, а лелекамостить гн здо на подв р добрих людей.Символом туги за р дним кра м журавель. Це щемливе в дчуття, яке чути укурликанн журавл в, в дчува людина, коли вона далеко в д Батьк вщини.Журавл кру, кру,В чужин умру,Доки море перелечу,Крилонька з тру, ск льки туги викликають ц прост слова у серц кожного.Символом матер ласт вка. Народознавець Г. Маковей пише, що на Петра Павла вшановували найстар шого члена роду. Родина дарувала йому дубовий в нокяк символ довгол ття. А на другу Пречисту в тали мат р. До християнства 22вересня святкували свято Рожаниц - покровительки матер - пород л . В цей деньд ти л пили з глини ласт вку дарували матер . Мати збер гала протягом рокудо наступного свята.

Якщо мама помирала, то д ти клали ласт вочку й удомовину, а на воротях ставили перевернут грабл зверху прикр пляли ласт вку. Так вони стояли 40 дн в вс , хто йшов мимо двору знали, що померла та, наяк й трималася вся родина.

З ласт вкоюпов язано багато прикмет, пов р в.Укра нський народ дуже сп вучий. Давня легенда розпов да про пташку, п сн яко стали перекладом на пташину мову п сень нашо Батьк вщини.Ця пташка - соловей.Розпов дали стар люди, що колись давно ця гарна пташка не жила на нашихземлях.

Гн здилася в далеких краях не знала дороги на Укра ну. Але що булисолов дуже сп вуч , то л тали по всьому св ту збирали п сн вс х народ вдля нд йського царя.Залет в один соловейко на Укра ну с в спочити у якомусь сел . Вс люди той час були в пол село було н ме. Що то за люди тут живуть подумав соловей Н тоб п сн , ан музикине чути. Але зайшло сонечко, люди гуртом повертали додому.То тут, то тамчулися п сн .Але п сн були сумними. Тяжка праця за день забрала багато сил. Тут соловейзасп вав звеселив х. Забули люди про втому так засп вали сво музаморському гостю, що в н не пов рив. З ус х земель злет лися солов доцарського саду, сп ваючи йому принесен ними п сн . Аде все те було вже знайомецарев в н сердився.

Аж ось п д в кнами засп вав соловей з Укра ни, царвтратив спок й. Таких п сень в н ще не чув - вел в тому солов ю сп вати день н ч.