Майновий стан (укр язык)

Зміст 1. Основні цілі діагностики 2. Об’єкти та предмети діагностики 3. Методи діагностики майнового стану 1. Витратний (балансовий, накопичення активів) підхід 2. Аналоговий (ринковий, порівняльний) підхід 3. Доходний підхід 4. Переваги та недоліки методологічних підходів оцінки майнового стану. Література: 1) Беляев, Кошкин «Теория и практика антикризисного управления» 2) Шульга А.В. «Оценка стоимости бизнеса» Український інвестиційний журнал “Welcome”, №11-12, 2000р. 3) Валдайцев С.В. «Оценка бизнеса.

Управление стоимостью предприятия», 1. Основні цілі дігностики Процес оцінки залежить від причин, які його спричинили, та цілей, які він переслідує. При цьому один й той ж самий об’єкт на одну й ту ж дату має різну вартість в залежності від цілей його оцінки. Суб’єкт оцінки Цілі оцінки Підприємство як юридична особа  Забезпечення економічної безпеки шляхом моніторингу за значенням показника “ціна підприємства”  Розробка планів розвитку підприємства  Випуск акцій  Оцінка ефективності менеджменту Власник  Вибір варіанту розпорядження власністю  Обґрунтування ціни купівлі-продажу підприємства або його частки  Встановлення розміру виручки при ліквідації підприємства Кредитні заклади  Перевірка фінансової спроможності підприємств  Визначення розміру кредиту, що видається під заставу Страхові компанії  Встановлення розміру страхового внеску  Визначення суми страхових виплат Інвестори  Перевірка доцільності інвестиційних вкладень Державні органи  Підготовка підприємства до приватизації  Визначення виручки від примусової ліквідації через процедуру банкрутства  Оцінка для судових цілей 2. Об’єкти та предмети діагностики В процесі оцінки виникає необхідність визначати вартість наступних об’єктів:  Цілісних майнових комплексів підприємств, організацій (їх структурних підрозділів);  Прав інтелектуальної власності;  Частки в статутних фондах господарських товариств.

Оцінка є обов’язковою у таких основних випадках:  Визначення початкової ціни продажу об’єкту, який підлягає приватизації шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом;  Передача в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх відокремлених підрозділів;  Передача під заставу державного майна;  Складання страхового акту згідно Закону України “Про страхування” Предмет оцінки майнового стану підприємства розуміється подвійно:  як оцінка підприємства в якості юридичної особи;  як визначення того, скільки коштує не підприємство, що отримує доходи, а права власності, технології, конкурентні переваги та активи (матеріальні та нематеріальні), які дають можливість отримувати ці доходи.

Таким чином, існує два предмета оцінки підприємства: 1) оцінка, що ґрунтується на оцінці майна підприємства; 2) оцінка “бізнес-ліній” – як сукупності прав власності, технологій та активів, що забезпечують очікувані з деякою ймовірністю майбутні доходи. 3. Методи діагностики майнового стану Існуючи методико-методологічні розробки щодо діагностики майнового стану підприємства базуються на стандартах Американської Спілки Оцінників (BSV-I), прийнятих в 1991 році. 1. Витратний (балансовий, накопичення активів)підхід Витратний метод передбачає оцінку вартості об’єкту, виходячи із вартості його відновлення в існуючому вигляді в цінах на момент оцінки. Ґрунтується на тому, що потенційний покупець не буде сплачувати більшу суму, ніж його сукупні витрати на відновлення об’єкту в його нинішньому стані та в поточних цінах. Таким чином, вартість за цим методом оцінюється за наступною формулою: Свитр. = (Св. – З) пот. ціни Свитр. – вартість об’єкту, що визначена витратним методом; Св. – вартість відновлення об’єкту; З – знос об’єкту. Для отримання повної вартості об’єкту до отриманого розрахункового значення додається вартість земельної ділянки. 2.Аналоговий (ринковий, порівняльний) підхід Передбачається, що суб’єкти ринку здійснюють операції купівлі-продажу за аналогією, тобто ґрунтуються на інформації про аналогічні угоди, пристосовуючи її до об’єкту оцінки. У загальному вигляді формула оцінки за цим методом: Спорів. = Саналог.  П Спорів. – вартість об’єкту, визначена порівняльним методом Саналог. – вартість об’єктів-аналогів П – величина поправок Порядок визначення ціни підприємства за аналоговим підходом: 1) Пошук підприємства-аналога Критерії аналогічності:  розмір підприємства;  структура капіталу фірми;  ринки збуту;  стадія життєвого циклу;  теріторіальне розташування. 2) Фінансовий аналіз та підвищення рівня співставленості інформації; 3) Вибір та розрахунок мультиплікаторів; Передбачається, що схожі підприємства мають достатньо близьке співвідношення між ціною та найважнішими фінансовими показниками, такими як прибуток, грошовий потік, рівень дивідендів, виручка від реалізації, тощо. Це співвідношення називається мультиплікатором. Мультиплікатор являє собою взяте за максимально можливий період співвідношення ціни акцій схожих з досліджуваним підприємством організацій до, відповідно, їх балансового доходу, прибутку або грошового потоку 4) використання мультиплікатора Майбутня вартість підприємства = мультиплікатор підприємства-аналога “цінабалансовий доход” х прогнозна величина балансового доходу дослід. п-ва 5) визначення остаточної вартості компанії В процесі оцінки підприємства за аналоговим методом необхідне врахування поправок:  Премія за придбання контрольного пакету;  Знижка за меншу частку (знижка за неконтрольний характер);  Знижка за недостатню ліквідність цінних паперів. Аналоговий підхід передбачає використання трьох основних методів: 1) метод ринку капіталу базується на реальних цінах акцій відкритих АТ, які склались на фондовому ринку.

Застосовується при покупці контрольного пакету акцій; 2) метод угод базується на використанні цін на акції компаній, які підлягали злиттю та поглинанням.

Цей метод застосовується для оцінки контрольного пакета акцій або невеликих фірм; 3) метод галузевих коефіцієнтів передбачає використання формул або показників, що ґрунтуються на статистичних даних про продаж компаній по галузям з відображенням їх конкретної специфіки. 3.3. Доходний підхід Ґрунтується на тому, що вартість об’єкту прирівнюється до сумарної вартості майбутніх доходів, що очікуються від експлуатації (при чому доходи приводяться до поточного часу). Формула у загальному вигляді: Сдоход. = (майбутні доходи) поточна вартість Сдоход. – вартість об’єкту, що визначена за доходним методом Доход виступає у вигляді збільшення економічних зисків в формі надходження активів або зменшення зобов’язань. В рамках доходного підходу в західній практиці найбільше розповсюдження отримав метод дисконтування майбутніх доходів (в якості доходу використовується або чистий доход, або грошовий потік). Основними етапами методу дисконтування майбутніх доходів є:  аналіз та прогнозування валових доходів;  аналіз та прогнозування витрат;  аналіз та прогнозування інвестицій;  розрахунок грошового потоку для кожного прогнозного року; Грошовий потік відображає рух грошових коштів підприємства та у загальному вигляді представляє собою суму чистого прибутку та суми амортизації. Методика розрахунку грошового потоку (ГП) 1. ГП від операційної діяльності: 1.1. Виручка від реалізації продукції без ПДВ 1.2. Повна собівартість реалізованої продукції 1.3. Прибуток від реалізації продукції 1.4. Результат від іншої реалізації та позареалізаційні результати 1.5. Знос основних засобів та нематеріальних активів 1.6. Виплата податків та поточних витрат за рахунок прибутку 1.7. Цільові надходження засобів, аванси тощо. 1.8. Збільшення (-)/зменшення (+) дебіторської заборгованості. 1.9. Збільшення (-)/зменшення (+) виробничих запасів 1.10. Збільшення (+)/зменшення (-) кредитоської заборгованості. 1.11. ГП від операційної діяльності (стр.1.1-стр.1.2.+стр.1.4.+стр.1.5 стр.1.6.+стр.1.7.+- стр.1.8.+- стр.1.9. +- стр.1.10) 2. ГП від інвестиційної діяльності: 2.1. Приріст основних основних засобів (покупка) 2.2. Приріст капітального будівництва 2.3. Прибуток від продажу основних засобів та капітальних вкладень 2.4. ГП від інвестиційної діяльності (-стр.2.1-стр.2.2.+стр.2.3) 3. ГП від фінансових опеарцій: 3.1. Збільшення (-) / зменшення (+) довгострокових фінансових вкладень в грошовій формі 3.2. Збільшення (-)/зменшення (+) короткострокових фінансових вкладень в грошовій формі 3.3. Приріст грошових коштів від участі в інших підприємствах, від акцій та цінних паперів 3.4. ГП від фінансових операцій (+-стр.3.1+-стр.3.2.+-стр.3.3.) 4. Загальні зміни в ГП за період, що аналізується (стр.1+стр.2+стр.3) 5. Залишок грошових коштів на початок періоду 6. Залишок коштів на кінець періоду (стр.4.+стр.5)  вибір ставки дисконту; R = r + s + r * s R – ставка дисконту r – реальна ставка безрискового доходу (реальна ставка безрискової ставки ссудного проценту) s – інфляціні очікування  розрахунок поточної вартості майбутніх грошових доходів в прогнозний період. 4. Переваги та недоліки методологічних підходів оцінки майнового стану Підхід Витратний Аналоговий Доходний Переваги  Ґрунтується на реально існуючих активах  Особливо придатний для компаній, які не здійснюють виробничо-господарську діяльність, не розпочали господарську діяльність, незавершене будівництво Повністю ринковий метод  Враховує майбутні очікування та ринкові тенденції;  Враховує економічне старіння; Недоліки  Не враховується вартість гудвіла;  Не враховує майбутні очікування;  Не розглядає рівень прибутків  Ґрунтується на минулій інформації, не враховує майбутні очікування;  Необхідний цілий ряд поправок;  Важкодоступність інформації.  Трудомісткий прогноз;  Частково носить імовірнісний характер.