рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Види політичних партій і партійних систем

Види політичних партій і партійних систем - раздел Политика, Політологія як наука Різноманіття Партійних І Соціокультурних Умов Політичного Розвитку Країни І Н...

Різноманіття партійних і соціокультурних умов політичного розвитку країни і народів породило партійні інститути різного типу. Так, з погляду основ і умов придбання партійного членства фракцій, політик М. Дюверже виділив партії кадрові, масові і строго централізовані.

Кадрові партії характеризуються тим, що партійний склад формується навколо групи політичних діячів, а в основі організаційного − політичний комітет. Така партія зорієнтована, насамперед, на участь професійних політиків і елітарних груп, що визначає вільне членство в партійній організації і певну аморфність останньої. Як правило, такі партії активізують свою діяльність під час виборів, орієнтуючись на організацію підтримки електорату.

Масові партії являють собою централізовані організації зі статутним членством. Ці партії більш організовані і дисципліновані. Хоча тут також важливу роль відіграють лідери й апарат партії, велике значення в них надається ідеології та спільності поглядів. У той же час для строго централізованих партій характерне перетворення ідеологічного компонента у ведучий.

Крім цього типу партій, виділяються й інші. Так, німецький політолог З. Ньюмен виділяє партії патронажні, що орієнтуються на практичну доцільність дій (у них домінує особистість), ідеологічні, що відстоюють свою ідейну основу (у них тон задають ідеологічні (політичні) програми). З погляду домінуючих у діяльності партійних організацій цінностей і засобів, можна виділити консервативні і революційні партії; з позицією соціальних цілей і орієнтацій виділяються комуністичні, соціал-демократичні, ліберальні і т.п. партії. Якщо в основі класифікації лежить спосіб взаємозв’язку партії зі своєю соціальною базою, то виділяються авангардні, парламентські і лейбористські партії. Стосовно правлячого режиму відрізняють легальні і нелегальні, правлячі й опозиційні, партії-лідери і партії-аутсайдери, партії, правлячі монопольно і правлячі в складі коаліції і т.д.

Ряд партій розглядають як напівмасові − проміжний тип, що не має свого місця в класифікації. Це партії, що складаються тільки з колективних членів, наприклад, британські лейбористи в перші роки свого існування. З фінансової точки зору, це була масова партія, тому що виборні витрати покривалися за рахунок внесків членів тред-юніонів (які і входили в партію на правах колективного членства).

За характером первинних організацій виділяють чотири різновиди: партії-комітети; партії-секції; партії-осередки; партії-міліції.

1. Партії-комітети є кадровими. Це − організаційно пухкі асоціації “нотабелів” і первинні організації тут просто відсутні. Прикладами можуть служити консервативна і ліберальна партії Великобританії у ХІХ ст.

2. Партії-секції мають розгалужену мережу місцевих організацій. Це централізовані партії з досить твердою внутрішньою дисципліною, але в той же час вони допускають “горизонтальні зв’язки” між низовими підрозділами.

3. Партії-осередки відрізняються ще більш твердою структурою. “Осередки” створюються, як правило, на робочих місцях (за виробничою чи територіально-виробничою ознакою). Внутріпартійні зв’язки мають переважно “вертикальний” характер: “зверху” йдуть директиви, “знизу” − звіти про їхнє виконання. Фракційна діяльність заборонена, керівництво має строго централізований і часто авторитарний характер. Члени партій зобов’язані активно брати участь у їхній роботі.

4. Партії-міліції мають воєнізовану структуру з її головною рисою − принципом єдиноначальності. Такі партії зустрічаються досить рідко. Як приклади можна навести штурмові загони в Німеччині (хоча сама НСДАП була партією секційного типу), терористичні організації й ін.

Партійні системи виражають стійкі зв’язки і відносини партій між собою, а також і з державою й іншими політичними інститутами.

З погляду характеру політичних систем, виділяють демократичні, авторитарні і тоталітарні партійні системи. З позицій панівних соціальних цінностей виділяють соціалістичні і буржуазні партійні системи і т.д.; з огляду на характер відносин між партіями і державою, виділяють конкурентні і неконкурентні партійні системи.

Італійський політолог Дж. Сарторі дає складну класифікацію, яку будує з погляду ідеологічної дистанції між партіями. На його думку, існує сім партійних систем, що розміщаються між полюсами “однопартійної” (вкрай поляризованої в ідеологічному плані, ідейнорізнорідної) системи. Проміжні типи − системи з “партією-гегемоном” і “домінуючою партією”, “двопартійні”, “обмеженого плюралізму” і “радикального плюралізму”, що супроводжують діяльність однієї чи декількох партій.

У формуванні партійних систем найбільшу роль відіграють характер соціальної структури суспільства, чинне законодавство, соціокультурні традиції.

У сучасній політичній науці розрізняють типи партійних систем за наступними критеріями:

1. буржуазно-демократична партійна система.

Сформувалася в Європі і Північній Америці в ХІХ ст. У своїй діяльності керується наступними правилами:

- у суспільстві йде легальна боротьба за владу;

- владу здійснює партія чи група партій, що забезпечили собі підтримку парламентської більшості;

- постійно існує легальна опозиція;

- між партіями всередині партійної системи існує згода щодо дотримання цих правил.

У буржуазній системі сформувалася безліч видів партійних коаліцій:

- багатопартійна коаліція − жодна з партій не здатна домогтися компетентної більшості;

- двопартійна коаліція − є дві сильні партії, кожна з яких здатна самостійно здійснювати владні повноваження;

- модифікована двопартійна коаліція − не одна з двох основних партій не збирає абсолютної більшості і вони змушені кооперуватися з третіми партіями;

- двоблокова коаліція − за владу борються два основних блоки, а партії, що стоять поза блоками, не відіграють істотної ролі;

- коаліція домінування − одна партія самостійно здійснює владу протягом тривалого періоду;

- коаліція кооперування − найбільш сильні партії довго і стійко співпрацюють у здійсненні влади;

- соціалістична (фашистська) партійна система;

- існує тільки одна легальна партія;

- партія керує державою на всіх рівнях державного апарату.

Виникнення такої політичної системи пов’язано з кризою демократичних чи авторитарних систем правління.

2. авторитарна партійна система.

Вона є проміжною, при цьому домінуючим фактором виступає держава, а не партія, що відіграє другорядну роль у процесі здійснення влади. Також допускається існування інших партій.

Як показує досвід політичного розвитку, оптимальною формою й одночасно умовою демократичного розвитку суспільства виступають

3. багатопартійна система.

Перша проблема в становленні багатопартійності − відсутність передумов багатопартійності (немає чіткої соціальної структури).

Друга − відсутність чіткої політико-правової бази діяльності політичних партій.

Третя − немає традицій, досвіду, політичної культури, відсутні чіткі ідеологічні орієнтири.

Четверта − нечисленність, слабкість соціальної, фінансової бази.

П’ята проблема − слабка організаційна основа, відсутність наукової програми дій.

Є такі проблеми, пов’язані з формуванням партійної системи, і в Україні.

Великого значення при цьому набуває тип виборчої системи, застосовуваний при формуванні органів влади різного рівня, насамперед, парламенту.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Політологія як наука

На сайте allrefs.net читайте: " Політологія як наука"

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Види політичних партій і партійних систем

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ТЕМА 1. Політологія як наука
В інтересах кожної людини знати сутність і зміст, напрямок і методи здійснення, різноманіття суб’єктів політики і їхня реальна роль у політичному процесі. Знання цих та інших подібних явищ дає ПОЛІ

Політичні вчення античності
В історії виникнення і розвитку давньогрецької політичної думки більш-менш чітко виділяються три періоди. Ранній період (IX-VI ст. до н.е.) пов’язаний із виникненням давньогрецької державнос

Західноєвропейська політична думка в Середні віки
Три великих історичних етапи містить у собі цей період. Перший –ранньофеодальний (кінець V – середина XI ст.); феодалізм тільки консолідується й усталюється як нова суспільно-економічна форм

Політичні погляди епохи Відродження
Засновником нової політичної науки став Ніколо Макіавеллі(1469-1527), що у трактатах “Государ” (1513 р.) і “Міркування про першу декаду Тита Лівія” (1513-1519) найбільш повно конце

Політичні ідеї Реформації
У першій половині ХVI ст. у Західній і Центральній Європі розгорнувся широкий суспільний рух, антифеодальний за своєю соціально-економічною і політичною суттю, релігійний (антикатолицький) за своєю

Новий час
Проблема співвідношення особистості, суспільства і держави стає основним пунктом міркувань представників політичної думки Нового часу. Загальною концептуальною основою для вироблення того

Німецька класична філософія
Засновник німецької класичної філософії Іммануїл Кант(1724-1804) заклав основи сучасної концепції “правової держави”. Цю проблематику він розглядає в трактаті “Ідея загальної істор

ХІХ століття
Принципові доповнення до нормативних основ теорії лібералізму вніс Джон Стюарт Мілль(1806-1873). На його думку, демократія вимагає системи внутрішніх обмежень і противаг, які б ней

ТЕМА 3. Політика як соціальне явище
  Політика є особливого роду діяльність, що регулює відносини членів суспільства, об’єднаних у різні соціальні групи і класи з метою збереження визначеної суспільної структури й орган

Соціальний зміст і призначення влади
Ще в XVIII ст. французький мислитель Г. де Маблі (1709-1785) так визначив соціальне призначення влади: “Мета, яку ставлять перед собою люди, об’єднані законами, зводиться до утворення суспільної вл

Ресурси влади
Влада як здатність і можливість проводити свою волю навіть всупереч опору інших основа на використанні різних методів і засобів, до яких відносяться вплив, авторитет, закон, пряме насильство і т.д.

Принципи організації і функціонування влади. Суверенітет і легітимність політичної влади
Функціонування політичної влади здійснюється набазі загальновизнаних принципів суверенітету і легітимності. Ці принципи характеризують політичну владу з різних сторін: з погляду, по-перше, в

Політична поведінка: її види
Сфера політичних відносин досить різноманітна, вона включає й інститути, і дії, і процеси, і різні системи обґрунтування цих дій. Поняття “політична поведінка”дає можливість зосере

Види політичної діяльності
Політична діяльність − характеристика не тільки внутрішнього механізму − мотивів, форм вираження, реакцій, спрямованості дій і рівня їхньої організації, але в

ТЕМА 6. Політична система суспільства
  Здатність суспільства реагувати на зростаючі потреби індивідів, адаптуватися до умов свого функціонування, що змінюються, забезпечується політичною системою. Завдяки діяльнос

Теорія політичної системи
Термін “політична система” був введений у політологію в 50 - 60-х роках XX ст. Його використання відбивало наростаюче розуміння системного характеру політики. Процеси розвитку громадянського суспіл

Теорія політичної системи Г. Алмонда
М.Алмонд виходив з того, що здатність політичної системи здійснювати перетворення в суспільстві й одночасно підтримувати стабільність залежить від спеціалізації ролей і функцій політичних інституті

Теорія політичної системи К. Дойча
Перехід розвитих країн до інформаційних технологій, дозволив американському політологу К. Дойчу (р. 1912) розглядати політичну систему в контексті "комунікаційного підходу", при якому пол

Політична система як механізм влади
Обмін ресурсами і взаємодія політичної системи із середовищем здійснюються за принципом “входу - виходу”. Д. Істон розрізняв два типи “входу”:вимога і підтримка.

Структура політичної системи
Політична система складається з підсистем, що взаємозалежні один від одного і забезпечують функціонування публічної влади. Інституціональна підсистема містить у собі державу, політи

Функції політичної системи
У теорії систем під функцією розуміється будь-яка дія, спрямована на підтримку системи в стійкому стані і забезпечення її життєздатності. Дії ж, що сприяють руйнуванню організованості, стабі

Типи політичних систем
Типологія політичних систем здійснюється на основі врахування різних ознак (основ). Одна з перших класифікацій (типологій) виходить з характеру взаємин політичної системи із зовнішнім середовище

Демократичний політичний режим
Поняття “демократія” означає народовладдя, владу народу. Однак ситуація, за якої весь народ здійснював би політичне володарювання, тобто безпосередня демократія, − це лише ідеал. Реаль

Тоталітарний політичний режим
Тоталітарний режим характеризується прагненням держави до абсолютного контролю над усіма областями громадського життя, повним підпорядкуванням людини політичній владі і пануючій ідеології.

Авторитарний політичний режим
Авторитарний (від лат. autoritas − влада) режим − державно-політичний устрій суспільства, основу якого складає диктатура однієї чи групи осіб. П

ТЕМА 8. Держава як базовий інститут політичної системи
  При розгляді цього питання важливо врахувати, що для вираження і представництва загальнозначущих інтересів суспільство, соціальні групи, індивіди створюють політичні інститути.

Місце держави в політичній системі
Величезну теоретичну і практичну значимість, особливо в сучасних умовах, має розгляд проблеми, пов’язаної з визначенням співвідношення політичної системи суспільства і держави, виявлення економічни

Поняття політичної партії
Спочатку термін “партія” позначав локальні угруповання, що відстоюють свої позиції поряд зі змовницькими групами-фракціями і клієнтелами. Згодом, по мірі розвитку даного інституту і розширення його

Типи виборчих систем
Основне призначення будь-якої виборчої системи − формування представницьких органів влади на основі волевиявлення виборців. У цьому зв’язку відразу варто підкреслити, що виборчі системи можут

ТЕМА 10. Політична культура і політична свідомість
  Політична культура належить, поряд з політичною психологією й етикою, до найважливіших сторін гуманітарного виміру політики. Політична культура являє собою сукуп

Політична соціалізація
У політиці індивід виступає як громадянин. Стати таким він може тільки у процесі взаємодії з іншими індивідами, політичними і неполітичними інститутами, із суспільством у цілому. Кожне нове поколін

ТЕМА 11. Політичне лідерство
З об’єктивних і суб’єктивних причин політична активність людей неоднакова. М. Вебер писав, що є “політики з нагоди”, тобто рядові члени суспільства з мінімальним політичним впливом, що виявляють се

Особисті якості і роль середовища в політичному лідерстві.
Що є визначальним у лідерстві − особистісні якості чи ситуація, що затребувала дану особистість, зробила її необхідною? Суперечка про це йде давно. У роботі “До питання про роль особистості в

Варіанти класифікації мотивації політичних лідерів
У будь-якій діяльності мотив не тільки підштовхує особистість до вчинку, але і визначає мету і програму дій. Будь-яка діяльність, тим більше така складна, як політична, є полімотивованою. Ми маємо

ТЕМА 12. Політична свідомість та ідеологія
  Політична свідомість виникла в античності як відповідь на реальну потребу в осмисленні таких нових явищ, як держава і державна влада, що уперше виникли з розколом суспільства на ант

ТЕМА 13. Сучасні політичні течії
  Соціал-демократія− впливова сила в робочому і демократичному русі багатьох країн. У даний час у світі нараховується більше 80 партій соціал-демократичної оріє

Поняття міжнародних відносин
З глибокої давнини дотепер міжнародні відносини займають найважливіше місце в політичному житті людини. Політичні мислителі різних часів і народів, а також політики вели і дотепер ведуть постійні п

Сутність зовнішньої політики
Міжнародні відносини як систему не можна зрозуміти без взаємозв’язку з такою категорією, як “зовнішня політика”. В остаточному підсумку міжнародні відносини складаються, насамперед, із сукупності з

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
  1. Алексеев С.С. Философия права. – М., 1997. 2. Алмонд Г., Полуэлл Дж., Стром К., Далтон Р. Сравнительная политология сегодня. – М.: Аспект-Пресс, 2002. – 536 с.

Навчальне видання
Короткий курс лекцій з політології Для студентів 2-4 курсів усіх форм навчання, усіх спеціальностей     Укладачі: Зінчина Олександра Борисівна

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги