Тоталітарний політичний режим - раздел Политика, Політологія як наука Тоталітарний Режим Характеризується Прагненням Держави До Абсолютного Контрол...
Тоталітарний режим характеризується прагненням держави до абсолютного контролю над усіма областями громадського життя, повним підпорядкуванням людини політичній владі і пануючій ідеології.
Поняття “тоталітаризм” означає весь, цілий, повний. Воно було введено в оборот ідеологом італійського фашизму Дж. Джентиле на початку XX в. У 1925 р. це поняття вперше пролунало в італійському парламенті. Лідер італійського фашизму Б. Муссоліні ввів його до політичної лексики. З цього часу починається становлення тоталітарного ладу в Італії, потім у СРСР у роки сталінізму й у гітлерівській Німеччині з 1933 р.
У кожній із країн, у яких виникав і розвивався тоталітарний режим, він мав свої особливості. Разом з тим є загальні риси, що характерні для усіх форм тоталітаризму і відбивають його сутність. До них відносяться наступні.
Висока концентрація влади, гіпертрофія керівного апарату, її проникнення в усі сфери життя суспільства. У тоталітарній свідомості проблеми “влада і суспільство” не існує:
1. Влада і народ мисляться як єдине, нероздільне ціле. Актуальними стають зовсім інші проблеми, а саме: влада і народ у боротьбі проти внутрішніх ворогів, влада і народ − проти ворожого зовнішнього оточення. Як це не парадоксально, але в умовах тоталітаризму народ, реально усунутий від влади, вірить, що влада виражає його інтереси глибше і повніше, ніж він сам зміг би це зробити.
2. Для тоталітарних режимів характерна однопартійність. Існує єдина правляча партія, на чолі якої стоїть харизматичний лідер. Мережа партійних осередків цієї партії пронизує усі виробничо-організаційні структури суспільства, направляючи їхню діяльність і здійснюючи контроль.
3. Ідеологізація всього життя суспільства. В основі тоталітарної ідеології − розгляд історії як закономірного руху до визначеної мети (світове панування, побудова комунізму й ін.), що виправдовує всі засоби. Дана ідеологія включає серію міфів (про керівну роль робітничого класу, про перевагу арійської раси і т. п.), які відбивають силу магічних символів.
4. Тоталітаризм характеризується монополією влади на інформацію, повним контролем за засобами масової інформації. Вся інформація має однобічну спрямованість − прославлення існуючого ладу, його досягнень. За допомогою засобів масової інформації вирішується завдання підйому ентузіазму мас для виконання цілей, які ставить тоталітарний режим.
5. Монополія держави на використання всіх засобів ведення збройної боротьби −армія, поліція, всі інші силові структури перебувають у винятковому підпорядкуванні центру політичної влади.
6. Існування відпрацьованої системи загального контролю за поведінкою людей системами насильства. Для цих цілей створюються концентраційні табори і гетто, де застосовується важка праця, катування людей, придушення їхньої волі до опору, відбуваються масові убивства ні в чому не повинних людей. У тоталітарному суспільстві діє ретельно розроблений репресивний апарат. За його допомогою насаджуються страх за особисту долю і членів родини, підозрілість і доноси, заохочуються анонімки. Робиться усе для того, щоб у країні не виникало інакомислення й опозиції. За допомогою силових і каральних органів держава контролює життя і поведінку населення.
7. Як загальне для всіх тоталітарних режимів слід відзначити, що вони функціонують відповідно до принципу заборонено все, крім того, що “наказано владою”. Керуючись цим принципом, суспільство здійснювало виховання людини. Тоталітаризму потрібна у вищій мірі скромна особистість, скромна в усьому: у бажаннях, в одязі, поведінці. Культивується прагнення не виділятися, бути як усі. Придушується поява індивідуальності, оригінальності в судженнях; широкого поширення набувають виказування, догідництво, лицемірство.
Такі основні загальні риси тоталітарних політичних режимів, що і дає підставу для об’єднання їх в одну групу.
Вивчення загальних рис тоталітарних політичних режимів і особливостей, різних їхніх форм, безсумнівно, робить більш доступним розуміння умов і шляхів виникнення тоталітарних режимів, що принесли стільки горя людству. Тоталітарні режими істотно загальмували прогрес економічного і соціального розвитку в країнах, де ці режими були пануючими. Вивчення даного питання залучало багатьох видатних учених − політологів, економістів, істориків, психологів, соціологів і ін. У розвиток його великий внесок внесли роботи Ф. Хайєка “Дорога до рабства” (1944 р.), X. Арендт “Джерела тоталітаризму” (1951 р.), К. Фрідріха і 3. Бжезинського “Тотальна диктатура і демократія”, Р.Арона “Демократія і тоталітаризм” (1958 р.) та ін. Практично всі дослідники дійшли висновку, що передумови тоталітаризму різноманітні і виникають з різних сфер громадського життя: господарської, політичної, соціальної. В їх основі − світоглядні передумови і психологічні фактори. І що особливо важливо, у кожній із країн, у якій виник тоталітарний політичний режим, поряд із загальними передумовами (характерними для всіх тоталітарних країн), малися і свої, специфічні, характерні лише для даної країни.
На сайте allrefs.net читайте: " Політологія як наука"
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Тоталітарний політичний режим
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
ТЕМА 1. Політологія як наука
В інтересах кожної людини знати сутність і зміст, напрямок і методи здійснення, різноманіття суб’єктів політики і їхня реальна роль у політичному процесі. Знання цих та інших подібних явищ дає ПОЛІ
Політичні вчення античності
В історії виникнення і розвитку давньогрецької політичної думки більш-менш чітко виділяються три періоди. Ранній період (IX-VI ст. до н.е.) пов’язаний із виникненням давньогрецької державнос
Західноєвропейська політична думка в Середні віки
Три великих історичних етапи містить у собі цей період. Перший –ранньофеодальний (кінець V – середина XI ст.); феодалізм тільки консолідується й усталюється як нова суспільно-економічна форм
Політичні погляди епохи Відродження
Засновником нової політичної науки став Ніколо Макіавеллі(1469-1527), що у трактатах “Государ” (1513 р.) і “Міркування про першу декаду Тита Лівія” (1513-1519) найбільш повно конце
Політичні ідеї Реформації
У першій половині ХVI ст. у Західній і Центральній Європі розгорнувся широкий суспільний рух, антифеодальний за своєю соціально-економічною і політичною суттю, релігійний (антикатолицький) за своєю
Новий час
Проблема співвідношення особистості, суспільства і держави стає основним пунктом міркувань представників політичної думки Нового часу.
Загальною концептуальною основою для вироблення того
Німецька класична філософія
Засновник німецької класичної філософії Іммануїл Кант(1724-1804) заклав основи сучасної концепції “правової держави”. Цю проблематику він розглядає в трактаті “Ідея загальної істор
ХІХ століття
Принципові доповнення до нормативних основ теорії лібералізму вніс Джон Стюарт Мілль(1806-1873). На його думку, демократія вимагає системи внутрішніх обмежень і противаг, які б ней
ТЕМА 3. Політика як соціальне явище
Політика є особливого роду діяльність, що регулює відносини членів суспільства, об’єднаних у різні соціальні групи і класи з метою збереження визначеної суспільної структури й орган
Соціальний зміст і призначення влади
Ще в XVIII ст. французький мислитель Г. де Маблі (1709-1785) так визначив соціальне призначення влади: “Мета, яку ставлять перед собою люди, об’єднані законами, зводиться до утворення суспільної вл
Ресурси влади
Влада як здатність і можливість проводити свою волю навіть всупереч опору інших основа на використанні різних методів і засобів, до яких відносяться вплив, авторитет, закон, пряме насильство і т.д.
Політична поведінка: її види
Сфера політичних відносин досить різноманітна, вона включає й інститути, і дії, і процеси, і різні системи обґрунтування цих дій. Поняття “політична поведінка”дає можливість зосере
Види політичної діяльності
Політична діяльність − характеристика не тільки внутрішнього механізму − мотивів, форм вираження, реакцій, спрямованості дій і рівня їхньої організації, але в
ТЕМА 6. Політична система суспільства
Здатність суспільства реагувати на зростаючі потреби індивідів, адаптуватися до умов свого функціонування, що змінюються, забезпечується політичною системою. Завдяки діяльнос
Теорія політичної системи
Термін “політична система” був введений у політологію в 50 - 60-х роках XX ст. Його використання відбивало наростаюче розуміння системного характеру політики. Процеси розвитку громадянського суспіл
Теорія політичної системи Г. Алмонда
М.Алмонд виходив з того, що здатність політичної системи здійснювати перетворення в суспільстві й одночасно підтримувати стабільність залежить від спеціалізації ролей і функцій політичних інституті
Теорія політичної системи К. Дойча
Перехід розвитих країн до інформаційних технологій, дозволив американському політологу К. Дойчу (р. 1912) розглядати політичну систему в контексті "комунікаційного підходу", при якому пол
Політична система як механізм влади
Обмін ресурсами і взаємодія політичної системи із середовищем здійснюються за принципом “входу - виходу”.
Д. Істон розрізняв два типи “входу”:вимога і підтримка.
Структура політичної системи
Політична система складається з підсистем, що взаємозалежні один від одного і забезпечують функціонування публічної влади.
Інституціональна підсистема містить у собі державу, політи
Функції політичної системи
У теорії систем під функцією розуміється будь-яка дія, спрямована на підтримку системи в стійкому стані і забезпечення її життєздатності. Дії ж, що сприяють руйнуванню організованості, стабі
Типи політичних систем
Типологія політичних систем здійснюється на основі врахування різних ознак (основ). Одна з перших класифікацій (типологій) виходить з характеру взаємин політичної системи із зовнішнім середовище
Демократичний політичний режим
Поняття “демократія” означає народовладдя, владу народу. Однак ситуація, за якої весь народ здійснював би політичне володарювання, тобто безпосередня демократія, − це лише ідеал. Реаль
Авторитарний політичний режим
Авторитарний (від лат. autoritas − влада) режим − державно-політичний устрій суспільства, основу якого складає диктатура однієї чи групи осіб. П
ТЕМА 8. Держава як базовий інститут політичної системи
При розгляді цього питання важливо врахувати, що для вираження і представництва загальнозначущих інтересів суспільство, соціальні групи, індивіди створюють політичні інститути.
Місце держави в політичній системі
Величезну теоретичну і практичну значимість, особливо в сучасних умовах, має розгляд проблеми, пов’язаної з визначенням співвідношення політичної системи суспільства і держави, виявлення економічни
Поняття політичної партії
Спочатку термін “партія” позначав локальні угруповання, що відстоюють свої позиції поряд зі змовницькими групами-фракціями і клієнтелами. Згодом, по мірі розвитку даного інституту і розширення його
Види політичних партій і партійних систем
Різноманіття партійних і соціокультурних умов політичного розвитку країни і народів породило партійні інститути різного типу. Так, з погляду основ і умов придбання партійного членства фракцій, полі
Типи виборчих систем
Основне призначення будь-якої виборчої системи − формування представницьких органів влади на основі волевиявлення виборців. У цьому зв’язку відразу варто підкреслити, що виборчі системи можут
ТЕМА 10. Політична культура і політична свідомість
Політична культура належить, поряд з політичною психологією й етикою, до найважливіших сторін гуманітарного виміру політики. Політична культура являє собою сукуп
Політична соціалізація
У політиці індивід виступає як громадянин. Стати таким він може тільки у процесі взаємодії з іншими індивідами, політичними і неполітичними інститутами, із суспільством у цілому. Кожне нове поколін
ТЕМА 11. Політичне лідерство
З об’єктивних і суб’єктивних причин політична активність людей неоднакова. М. Вебер писав, що є “політики з нагоди”, тобто рядові члени суспільства з мінімальним політичним впливом, що виявляють се
Особисті якості і роль середовища в політичному лідерстві.
Що є визначальним у лідерстві − особистісні якості чи ситуація, що затребувала дану особистість, зробила її необхідною? Суперечка про це йде давно. У роботі “До питання про роль особистості в
Варіанти класифікації мотивації політичних лідерів
У будь-якій діяльності мотив не тільки підштовхує особистість до вчинку, але і визначає мету і програму дій. Будь-яка діяльність, тим більше така складна, як політична, є полімотивованою. Ми маємо
ТЕМА 12. Політична свідомість та ідеологія
Політична свідомість виникла в античності як відповідь на реальну потребу в осмисленні таких нових явищ, як держава і державна влада, що уперше виникли з розколом суспільства на ант
ТЕМА 13. Сучасні політичні течії
Соціал-демократія− впливова сила в робочому і демократичному русі багатьох країн. У даний час у світі нараховується більше 80 партій соціал-демократичної оріє
Поняття міжнародних відносин
З глибокої давнини дотепер міжнародні відносини займають найважливіше місце в політичному житті людини. Політичні мислителі різних часів і народів, а також політики вели і дотепер ведуть постійні п
Сутність зовнішньої політики
Міжнародні відносини як систему не можна зрозуміти без взаємозв’язку з такою категорією, як “зовнішня політика”. В остаточному підсумку міжнародні відносини складаються, насамперед, із сукупності з
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Алексеев С.С. Философия права. – М., 1997.
2. Алмонд Г., Полуэлл Дж., Стром К., Далтон Р. Сравнительная политология сегодня. – М.: Аспект-Пресс, 2002. – 536 с.
Навчальне видання
Короткий курс лекцій з політології
Для студентів 2-4 курсів усіх форм навчання, усіх спеціальностей
Укладачі: Зінчина Олександра Борисівна
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов